Методичні рекомендації щодо проведення Дня знань та Першого уроку у 2019/2020 навчальному році

Методичні рекомендації щодо проведення

Дня знань та Першого уроку у 2019/2020 навчальному році

ЗМІСТ

ЕКОПЕДАГОГІКА

Екологічний серпантин для молодших школярів

Життя у стилі «Zero Waste» («Нуль відходів») (дискусійні питання та мозковий штурм на основі медіаматеріалів)

Інтелектуальна гра «Вірю – не вірю»

Інтелектуальна гра «Своя гра»

Інтелектуальнагра «Що? Де? Коли?»

Еко-задачі

Мислити глобально – діяти локально

Екологічний ігромікс

Ігрові вправи та активності

Екологічний квест «Країна Еколандія»

Фітовітальня

Фітовітальня «Феєрія»

НА ХВИЛІ ЕКО-ТВОРЧОСТІ

Проблема екології душі у творчості В.О. Сухомлинського

Краса природи в українській літературі

Екомедіаресурси від творчих бібліотекарів

Матеріали учасників Всеукраїнського конкурсу

«Свій голос віддаю на захист природи»

Народна творчість в екологічному вихованні учнів (прислів’я, приказки та загадки про природу)

 

Міцай Ю.В.,

завідувач науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я
комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»,кандидат педагогічних наук

 

Новий 2019/2020 навчальний рік у закладах освіти України розпочнеться святкуванням Дня знань – важливого і хвилюючого свята, яке допомагає усвідомити, що знання змінюють, удосконалюють наше життя, додають йому яскравих фарб, сприяють самоствердженню та самореалізації кожного з нас.

Це свято ще раз нагадує, що протягом усього свого життя людина постійно навчається. Однак самих знань недостатньо. Лише в поєднанні з цінностями, моральними якостями, бажанням змінити щось на краще знання сприятимуть змінам як у житті окремої людини, так і в житті цілого суспільства.

Урочистості з нагоди Дня знань завжди відрізняються яскравістю вражень і переживань, оскільки для школярів цей день є святом повернення до школи, як до рідної домівки. Це – радість зустрічі з друзями, улюбленими вчителями. Це – надія на те, що в новому навчальному році будевсе інакше, значно краще… Звідси – радісний настрій дітей, емоційнепіднесення, бажання діяти. Тому важливо, щоб День знань і Перший урок були сповнені цікавими моментами та стали поштовхом до подальшої роботи з пізнання й дослідження нового та незвіданого.

День знань – свято, яке об’єднує шкільну громаду, і має бути наповнене позитивнимивраженнями, відчуттям новизни для всіх його учасників.

Особливу увагу на святі слід приділити першокласникам. Для них цей день – особливий. Це перші кроки в якості учнів, нові переживання, очікування і сподівання. Тож варто передбачити їхнє особливе місце у рамках свята.

Щоб свято залишило в серці дитини не лише позитивні емоції, але й збагатило духовний світ кожного учня пропонуємо, як і в попередні роки передбачити урочисту частину свята та творчо-розвивальну.

Водночас необхідно витримувати розумний баланс між традиційними елементами, зокрема – урочистим відкриттям свята, привітаннями, посвятою у першокласники та активними формами для різних вікових категорій.

Під час проведення урочистої частини свята доцільно використовувати державну символіку України – Прапор, Герб, Гімн. За необхідності, і якщо це передбачено сценарієм, можливе використання наочності: карти України, Європи, нашої області; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців та відомих людей рідного краю.

При цьому необхідно пам’ятати, що в умовах сьогодення активне використання української національної та державної символіки, українського традиційного одягу, жовто-блакитних кольорів стало проявом патріотичного духу, формування нації. Водночас важливо не підмінити зовнішніми ознаками патріотизму його глибокої сутності.

 

Творчо-розвивальну частину свята, що включає і проведення Першого уроку, рекомендуємо підпорядкувати змістовій лінії «Екологічна безпека і сталий розвиток», що передбачає формування в учнів соціальної активності та екологічно грамотної поведінки, дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Успіх заходу залежить від вибору форм роботи з учнями, оскільки для дітей – це святковий день, емоційно насичений новими зустрічами та спілкуванням з друзями. Тому вчителю радимо обирати активні, цікаві, раціональні та максимально наближені до життя форми роботи. Навчальний матеріал цього святкового дня не має бути перенасиченим інформацією та обов’язково включати елементи творчого дійства з сюрпризами, пошукові, і навіть пригодницькі та ігрові прийоми.

Подорожі сторінками Червоної книги, екскурсії в природу, робота з колекціями тварин і рослин, уроки-дослідження і мислення, театральні мініатюри та флешмоби, складання книжок-картинок про природу та розв’язування задач із «живого задачника» – це той освітній інструмент, що допомагає поєднати «суху» теорію екологічних питань із власним життєвим досвідом, мотивує учнів до отримання нових знань, підтримує бажання дерзати і творити спільними зусиллями.

Важливим є і вибір місця проведення. На свіжому повітрі – у чудово облаштованому «зеленому класі», дослідницьких майданчиках, рекреаційних зонах – діти із захопленням знайомляться з різноманіттям природи, вивчають рослинний та тваринний світ, залучаються до практичної діяльності з розв’язанням проблем навколишнього середовища, аналізують і порівнюють зміни, що відбуваються з екосистемами на всіх рівнях – від рідного міста, села до планети Земля.

Для молодших школярів творчо-розвивальну частину свята можна проводити в фітовітальні. Вони створені в закладах освіти, а одна з них представлена на сторінках нашого видання (Шамшур Л.Б., фітовітальня

«Феєрія» Живанівського відділення КЗ «Компаніївське НВО»). Це незвичайне місце зустрічі за чашечкою смачного й оздоровчого чаю, приготованого з лікарських рослин, зібраних власноруч у рідному краї. Для друзів та однокласників – це можливість у позитивній теплій атмосфері обмінятися враженнями та емоціями після канікул та спекотного літа. А ще – це можливість у нетрадиційній формі більше дізнатися про лікарські та ефіроолійні рослини, особливості їх збору та культивування, з проблемами, пов’язаними зі збереженням запасів лікарських рослин, відновленням природних ресурсів та підтримкою екологічної рівноваги.

Проведення заходу можна спланувати у вигляді квесту – улюбленій формі роботи дітей, яка об’єднує пошукові, творчі та ігрові прийоми роботи. Діючи спільно та покроково, виконуючи низку різноманітних логічних дій, учні шукають відповіді на запитання, розв’язуючи екологічні задачі, розгадуючи загадки.

У збірнику представлено екологічний квест «Країна Еколандія», що розроблений авторським колективом комунального закладу «Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді». Педагоги Центру запрошують учнів та вчителів до його проведення, під час якого вони разом будуть конструювати зрошувальні системи, визначати прозорість і колір води, знайомитися з професіями еколога, квітникаря, садівника, інсценізувати рольову екологічну казку «На городі», власноруч виготовляти екосувеніри.

На окремих локаціях квесту у формі загадок та музичних композицій діти знайомляться з квітковими рослинами, їхніми біологічними та фізіологічними особливостями, обговорюють проблеми збереження екосистем.

Важливо, що під час проведення квесту реалізується низка пріоритетних завдань, зокрема: формування ціннісного ставлення до живої природи; розвиток екологічної культури, віри у свої сили та усвідомлення власної потреби в діяльності, спрямованій на захист і збереження природи; виховання наполегливого прагнення до активної охорони та відновлення навколишнього природного середовища.

Учні основної і старшої школи на базі зазначеного Центру мають змогу долучитись до науково-практичних форм роботи, ознайомитися з найкращими проєктами та дослідницько-експериментальними роботами, що були напрацьовані їхніми однолітками в рамках обласного конкурсу

«Вчимося досліджувати та охороняти природу.

Теми проєктів та досліджень різноманітні, але в основному відображають проблеми свого села, міста чи району. І судячи з тематики, діти добре обізнані з ними і у своїх проєктах пропонують шляхи вирішення цих проблем. Усіх їх об’єднує той факт, що учні залучаються до безпосередньо практичної екологічної діяльності, а власне, питання екологічної освіти і виховання розглядаються як важливий елемент загальної культури особистості.

Враховуючи особливу актуальність нашого степового регіону щодо збереження і розширення територій зелених насаджень, охорони водних ресурсів та забезпечення населення якісною питною водою, корисно буде ознайомитися з проєктами, в яких передбачається попередження забруднення водних ресурсів, збереження малих річок та водойм, розчищення джерел, розробка методів очищення питної води, зокрема: «Моніторинг якості питної води», «Вплив побутових миючих засобів на стан питної води», «Малі річки села Глодоси», «Відродження джерел села Турії», «Рівень забруднення річки Корабельної на території села Перчунове».

Проблеми моніторингу довкілля, визначення рівня та причин його забруднення, розробка заходів з попередження негативного впливу людської діяльності на природні екосистеми розкрито у дослідницьких роботах: «Стан забруднення атмосфери і ґрунтів в районі залізничної станції м. Новоукраїнка»,

«Опале листя: користь чи шкода», «Вивчення забруднення ґрунтів селища Петрового», «Порівняльна характеристика вмісту іонів важких металів у ґрунті на лісових стежках та околицях лісу».

Знайомство із зазначеними проєктами та проблемами, що в них піднімаються, можна доповнити пошуком шляхів розв’язання низки не менш важливих та актуальних питань сьогодення. Серед них: несанкціоновані сміттєзвалища, забруднення повітря і ґрунтів вихлопними газами, побутовими та хімічними відходами, палінням опалого листя.

Під час моделювання творчо-розвивальної частини Дня знань та Першого уроку радимо запропонувати дітям різні види екологічних ігор, зокрема: комунікативні, рольові, рухливі, ігри на розвиток емоційно-чуттєвої сфери.

Ігрові вправи та активності, представлені у збірці (Позивай О.А., Яротник Л.І.; Чечеліївська ЗШ І-ІІІ ст., філія Новостародубської ЗШ І-ІІІ ст. Петрівської районної ради), дозволять в інтерактивній цікавій манері розкрити актуальні екологічні питання, розвивати кмітливість, увагу, пам’ять, спостережливість.

Граючи, ми аналізуємо і порівнюємо зміни, що відбуваються з екосистемами на всіх рівнях – від рідного міста, села до планети Земля.

Молодшим школярам в ігрових вправах можна проявити творчість та креативність, а можна й пофантазувати – за допомогою машини часу уявити себе на планеті Земля, але в інший період її розвитку. Так, наприклад, школярам пропонується подумки перенестися на декілька тисячоліть тому й уявити, що вони живуть у той період, коли писемність ще не винайшли, однак їхнє плем’я досягло неабияких успіхів у дослідженні особливостей природи. Тож головне завдання учасників «племені» – у вигляді «малюнка на скелі» передати свої знання нащадкам, зокрема про природу, клімат, ландшафт того часу, взаємозв’язки первісної людини з природою. Зважаючи на те, що писемності за легендою ще немає, доведеться використовувати власноруч намальовані асоціативні піктограми.

Гра «Мій особистий внесок розміром в 1 С» допомагає учням відкрити для себе можливості особистого внеску у протидію кліматичним змінам, усвідомити, які власні дії сприяють запобіганню глобальним змінам клімату.

Ігрова вправа «Мішечок для заощаджень» знайомить дітей з різними способами економного споживання води, допомагає скласти власний план економії води вдома.

Використання  у   природоохоронній роботі  таких   ігрових  вправ  як: «Наслідки подій», «Знайди зв’язок», «Бережи природу», «Дерево бажань» стане основою формування соціальної активності учнів та їхньої екологічно відповідальної поведінки.

Піднімаючи питання, пов’язані з навколишнім середовищем, доречно звернути увагу учнів на проблему екології душі, простежуючі причинно- наслідковий зв’язок: людина, яка втрачає ціннісні орієнтири, починає руйнувати навколо себе все, що її оточує – природу, суспільство, родинні зв’язки. Сьогодні в закладах освіти активно використовується літературна спадщина нашого земляка Василя Сухомлинського. Його казки, притчі та оповідання не залишають байдужими учнів. У них на життєвих ситуаціях зрозумілою для учнів мовою просуваються ідеї гуманного ставлення до близьких, рідних, старших людей, друзів, навколишнього світу, відповідальність за себе і за природу. На основі цих оповідань учні залучаються до дискусії, висловлюють власне ставлення, шукають відповіді на поставлені автором запитання. Під час цих пошуків розвиваються критичне мислення, уміння аналізувати та узагальнювати, формуються ціннісні орієнтири особистості. Цілком логічно, що зміст оповідань демонструє єдність людини і природи, взаємозв’язок екології природи з екологією душі.

Представлення  матеріалів  українською  та  англійською  мовами  (Ревчун Т.О., «Кіровоградський колегіум») дає змогу використовувати їх усім зацікавленим у розв’язанні запропонованої проблеми.

Моделюючи заходи до Дня знань та Першого уроку, педагог може скористатися літературною творчістю українських письменників. Учитель акцентує увагу на красі українських пейзажів і споконвічному прагненні наших пращурів жити в гармонії з рідною природою.

Знайомство з уривками із літературних творів українських письменників яскраво демонструють красу України, її чарівні краєвиди, неозорі поля, тихоплинні ріки, виховують любов до рідного краю, українського слова та сприяють формуванню багатого духовного світу.

Для підготовки та проведення свята також рекомендуємо скористатися підготовленими відеоматеріалами з екологічної тематики та орієнтовними питаннями для їх обговорення (Коса А.С., НВО «Науковий ліцей Міської ради міста Кропивницького»). Матеріал розроблено з урахуванням практичного спрямування. Питання сприяють розвитку критичного мислення в учнів та почуття відповідальності за власні вчинки та рішення. Рекомендується скористатись цими питаннями до перегляду відео із залученням таких технік як брейнстормінг, групова діяльність, складання інтелект-карт, моделювання життєвих ситуацій. Даний матеріал викладено двома мовами (українська та англійська), він підходить для вчителів як англійської мови, так і будь-яких інших предметів.

З метою ретельної підготовки до свята також рекомендуємо проаналізувати наявні ресурси та потенційні можливості для співпраці з державними установами та організаціями:

 Департамент   екології    та    природних   ресурсів    Кіровоградської

 обласної державної адміністрації забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення, охорони природних ресурсів.

Електронні ресурси: http://ekolog.kr-admin.gov.ua Тут ми можемо такі отримати відомості:

Перелік об’єктів природно-заповідного фонду Кіровоградської області: http://bit.ly/2LytAMn .

Перелік видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України, які поширені на території Кіровоградської області та підлягають особливій охороні: http://bit.ly/2FMIdIb .

Департамент     культури,     туризму     та     культурної     спадщини

 Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Електронні ресурси:

Туристично-рекреаційний потенціал області: http://tourism.kr- admin.gov.ua.

 Туристичні карти міст та районів: http://bit.ly/2LzWOum .

Центральноукраїнский     державний      педагогічний     університет

 імені Володимира Винниченка.

Електронні ресурси:

 Природничо-географічний факультет: https://www.cuspu.edu.ua/ua/newspgf

 

Форми співпраці: екскурсії до музею природи та живого куточка, зустрічі з науковцями, представниками громадських природоохоронних організацій, авторами екологічних студентських проєктів.

 Льотна академія Національного авіаційного університету.

Електронні ресурси:

Клуб українсько-норвезького партнерства: http://bit.ly/2xrXvxB та Норвезький екологічний сквер, де об’єктами експозиції є: «Будинок вікінга» – альтанка у скандинавському стилі, прикрашена елементами військового спорядження вікінгів: щитами, бойовими сокирами, мечами, а також скульптурою персонажу норвезької міфології – тролем; ландшафтна композиція «Норвезькі Фіорди».

Музейна експозиція, яка представляє культуру та історію Кіровоградської  області:  http://  bit.ly/2LzSyv8  .  До  її  складу входять розділи:

«Історія символіки нашого краю», «Декоративно-ужиткове мистецтво Кіровоградщини»,    «Національна    культура:    від    витоків    до сьогодення»,

«Великий син великого народу: Єлисаветградський край на життєвому шляху Кобзаря», «Друга світова війна в історичній долі Кіровоградщини», «Авіатори Кіровоградщини – Герої Другої світової війни», «Постать козака Мамая в історії нашого краю».

Форми співпраці: у Льотній академії реалізується проєкт «Екологія життя». Метою та завданням проєкту є: проведення інформаційної кампанії серед широких кіл громадськості щодо популяризації та втілення в Україні досвіду Королівства Норвегія у сфері екологічної діяльності, інновацій та освіти; використання в Україні досвіду Норвегії щодо створення екологічного волонтерського руху. Тут пропонують екскурсії для школярів різного віку, зустрічі з науковцями й студентами, профорієнтаційні заняття.

 Державний архів Кіровоградської області.

Електронні ресурси:http://dakiro.kr-admin.gov.ua

Форми співпраці: екскурсії до архіву з можливістю ознайомлення з виставками унікальних документів на природоохоронну та екологічну тематику.

Зокрема тут є можливість ознайомитися із надзвичайно цікавою працею: http://bit.ly/2XKmgE3 .

Шкода В.Є. Чорне озеро. Реалії і легенди в контексті історії. // Між Бугом і Дніпром. Науково-краєзнавчий вісник Центральної України. Випуск X / Державний архів Кіровоградської області – Кропивницький: Центрально- Українське видавництво, 2018. – С. 47-91.

Кіровоградська      обласна      універсальна      наукова      бібліотека  імені Дмитра Чижевського.

Електронні ресурси: http://library.kr.ua Підрозділи бібліотеки:

Орхуський центр екологічної інформації.

Електронні ресурси: http://library.kr.ua/orhus/news.html

Форми співпраці: екоквест «Пригоди в царстві природи» для учнів початкової школи.

Відділ краєзнавства пропонує новітні видання:

 

Природничо-наукові дослідження Кіровоградської області: музеєзнавчі аспекти. / Матеріали обласної науково-практичної конференції 21 квітня 2017 року. Кропивницький. – ЦДПУ, 2017 – 220 с.

Суспільні й природничі дослідження та охорона природи Кіровоградської області: музеєзнавчі аспекти. / Матеріали обласної науково- практичної конференції 5 червня 2018 року. – Кропивницький. – Видавець Лисенко В.Ф., 2018 – 122 с.

Відділ мистецтв:

Форми співпраці: перегляд фільму «Країна електросміття» та майстер- класи з виготовлення сувенірів з природних матеріалів.

 Кіровоградський обласний краєзнавчий музей.

Електронні ресурси: http://kokm.kr.ua/

Віртуальна 3D екскурсія по відділу природи: http://3d.kokm.pp.ua

Форми співпраці:

Екскурсії: «Палеонтологічне минуле краю», «Корисні копалини Кіровоградщини», «Вчені-дослідники нашого краю», «Водні ресурси області»,

«Заповідні куточки краю».

Інтерактивний захід «Різноманітний рослинний світ Кіровоградщини». Інтерактивні бесіди: «Лікарські рослини», «Екологічні проблеми області.

Аварія на ЧАЕС – техногенна катастрофа».

Інтерактивна екскурсія «Тваринний світ краю». Бесіда «Туризм у нашому краї».

Бесіда та майстер-клас «На лісовій галявині».

 Кіровоградський обласний художній музей

Електронні ресурси: http://artmuzeum.kr.ua

Форми співпраці: пересувні виставки репродукцій робіт Тараса Шевченка, Марії Приймаченко, Катерини Білокур; експозиції художніх творів і тематичні уроки; майстер-класи з виготовлення сувенірів з природних матеріалів та на природознавчу тематику; бесіди й лекції на тему «Природа крізь призму мистецтва»; Дні відкритих дверей.

У районах, містах і територіальних громадах рекомендуємо звернутися до місцевих музеїв з пропозицією про співпрацю:

Електронні ресурси:

«Музеї Кіровоградщини – дітям»: http://bit.ly/2NELsYW .

Щоб свято День знань і Перший урок пройшли цікаво та запам’яталися учням та їхнім батькам, радимо скористатися також матеріалами «Готуємося до 2019/2020 навчального року», розміщеними на головній сторінці сайту науково- методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я (режим доступу: http://koippo414.at.ua/index/gotuemosja_do_2019_2020_n_r/0-317

 

Рекомендована література

  1. Боднарчук О.Г. Нормативно-правове забезпечення у сфері екологічної безпеки / О.Г. Боднарчук О.І. Боднарчук // Міжнародний юридичний вісник : актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). – 2017. – Вип. 2-3 (6-7). – С. 71-
  2. Бойчук Ю. Екологія людини / Юрій Бойчук, Марія Гончаренко. – Суми : Університетська книга, 2019. – 391 с. – ISBN 978-966-680-418-4.

 

  1. Бугай О. Екологія та охорона навколишнього середовища / Олег Бугай, Юрій Бойчук, Ельвіра Солошенко. – Суми : Університетська книга, 2016. – 316 с. – ілюстрації, таблиці.
  2. Виговський Л.А. Світогляд як системоформуючий чинник у процесі формування екологічної свідомості особистості / Л.А. Виговський, Т.В. Виговська // Університетські наукові записки. – 2016. – Вип. 3. – С. 333–341.
  3. Вовк, Т.В. Екологічна освіта в школі: аналіз наукових парадигм і підходів / Т.В. Вовк, С.Ф. Марова // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – –

№ 4 (56). – С. 32–35.

  1. Джам О.А. Екологічна компетентність як показник якості екологічної освіти та екологічної безпеки у системі принципів і стратегій сталого розвитку / О.А. Джам // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна серія «Екологія», вип. 14 – 2016. – С. 102 – 105.
  2. Збірник матеріалів      Міжнародної      науково-практичної      конференції

«Екологічні виклики і сталий розвиток: економічні, правові та екологічні аспекти», 27 січня 2016р., м. Ірпінь / Держ. фіскальна служба України, НУДПСУ, Навч.-наук. ін-т права та ін. ; ред кол.: В.В. Назаров та ін. –  Київ  : Вид-во ТОВ  «Формат», 2016. – 235 с.

  1. Коваль Ю.В. Інноваційні підходи в екологічній освіті просвіті і вихованні підростаючого покоління в галузі освіти / Ю.В. Коваль // Безпека життєдіяльності. – 2016. – № 12. – С. 9–10.
  2. Краснянський М. Екологічна безпека / Михайло Краснянський. – К. : Кондор, 2018. – 180 с. – ілюстрації, таблиці, схеми.
  3. Мельниченко Р. Екологічна компетентність вчителя як передумова здійснення неперервної екологічної освіти і виховання / Р. Мельниченко, В. Танська // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. – 2013. – Вип. 4(2). – С. 271–275. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nz_pmfm_2013_4%282%29 72.
  4. Петков В. Екологічна безпека / В. Петков, Е. Соболь, С. Петков. – К. : КНТ, 2018. – 216 с. – ISBN 978-611-01-1347-2.
  5. Попова І.В. Впровадження спеціальної екологічної освіти-соціальне завдання модернізації освітнього процессу / І.В. Попова // Мультиверсум. Філософський альманах. – 2016. – № 3-4 (141-142). – С. 147–157.
  6. Соломенко Л. Екологія людини: навчальний посібник / Людмила Соломенко. – К. : Центр навчальної літератури, 2017. – 120 с. – ілюстрації, таблиці, схеми.
  7. Трохимчук И. Біотехнологія з основами екології / И. Трохимчук, Н. Плюта, И. Логвиненко, Р. Сачук. – К. : Кондор, 2019. – 304 с. – ілюстрації. – тираж 300 екз. – ISBN 978-617-7729-44-9.