Сценарій виховного заходу “Світле свято Великодня”
ДІЙОВІ ОСОБИ
Пасочки – 4 Хрін
Червона крашанка Шинка
Зелена крашанка Ковбаса
Жовта крашанка Масло
Коричнева або бронзова крашанка Сир
Біла крашанка Крейда
Писанка – 6 Свічка або свічкар
Зайчик Курчатко
Ягнятко Ведучий – 4
Вихід дітей під музику пісні «Великдень»
(Ангел посипає пелюстками троянд)
- Сонечко весняне у вікно нам сяє,
Квітень із весною всіх людей вітає.
Цей урок в промінні
Ми вам подаруєм.
Хай чудовий настрій
Всіх вас зачарує!
- Весна красна наступила,
Великдень благословила.
І святкує світ увесь,
Бо в цей день Христос Воскрес!
3 Тож радійте світу, люди,
Хай між вами згода буде,
Бо любов прийшла з небес,
Христос Воскрес! Воістину воскрес! (всі)
Вчитель У неділю ми святкували Вербну неділю. Останній тиждень перед Великоднем називається вербним, чистим, білим, страсним. Протягом його люди готувалися до цього урочистого свята: прибирали оселі, прикрашали їх вишитими рушниками, білили піч! За народним повір’ям кожен день мав своє символічне призначення, з яким познайомлять вас наші дітки.
- Понеділок
Понеділок білить хату
любить певно працювати:
і кути побілить й стелю,
щоб Великдень був веселий!
- Вівторок
Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:
чисто – начисто підлогу –
шури – шури! – тре завзято
наш вівторок довгоногий.
- Середа
Пишна пані середа і пере, й прасує.
До Великодня, ще б пак, хату облаштує!
- Четвер
Чистий четвер – чистий, вдосвіта підвівся,
ще до сходу сонця начисто скупався.
- П’ятниця
П’ятниця пече паски – господиня вміла:
склянки зо три молока до цеберка влила,
трохи борошна, яєць, додала ванілі,
щоби пригощати всіх вранці, у неділю.
- Субота
У суботи, ой, роботи – пише писанки субота,
ясні крашанки фарбує, вимальовує – малює!
- Неділя
Великдень – дзвонять дзвони звідусіль!
Христос Воскрес! То ж славимо усі!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Сміється сонечко в усій його красі!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес! (всі)
Оксана Лущевська
- Христос Воскрес! Усе радіє,
Сміється сонечко з небес,
Прозора річечка леліє –
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
- В траві фіалочки зітхають
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька, аж сяє –
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
- Дзвенять пташки у полі, в лісі,
І дзвін співає до небес,
Де білі хмарки розпливлися, –
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
ВЧИТЕЛЬ
- Чому це свято називається Великим, Великоднем?
- Послухайте легенду.
Учениця читає легенду
ЛЕГЕНДА
Вам легенду розповім,
Що живе в народі,
Тож сідайте, бо за цим
Свято в хату входить.
В ніч на Пасху в світлий час,
Тільки сонце сходить,
З хоругвами народ церкву всю обходить,
Із ікон і образів всі святії сходять
І Спасителя до нас ангели виводять.
Кажуть всі: «Христос Воскрес»,
Тричі всіх цілують.
Він воістину Воскрес
Й радість нам дарує.
Цілий тиждень для людей
Свято це буяє,
Ось тому й Великдень його називають.
- Великий день! Великий день!
Весняне свято –
Радіють діти на землі,
І мамо й тато.
- Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі.
- Веснянку діти хороводять
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Сьогодні й сонце не заходить,
А лише сяє із небес!
- Христос Воскрес!
Радійте, діти.
Збирайте зіллячко і квіти.
Кладіть на божий хрест вінок!
- Нехай бринять і пахнуть квіти.
Нехай почує божий рай.
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край!
- На все погляне божа мати.
Радіючи з святих небес –
Збирайтесь, діти, ну й співати:
«Христос Воскрес!
Христос Воскрес!»
Пісня «Христос воскрес!»
УЧИТЕЛЬ: Великдень – одне з найбільших свят християн.
В Україні святкується з Х століття. Пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.
Великдень всіх на гостини просить,
Малює сонце полотно небес
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
(В. Крищенко)
Світлої неділі скрізь звучить піднесене вітання: «Христос воскрес!» У відповідь чується радісне: «Воістину воскрес!»
Пісня «Христово воскресение»
За давньою традицією, після такого вітання люди тричі цілуються і обдаровують одне одного писанками. Такий дарунок є виявом симпатії й прихильності. А ще він означає, що всі образи, всі кривди, заподіяні один одному протягом року, слід великодушно забути.
Останній тиждень перед Великоднем в Україні називають Вербним, чистим або Білим. Протягом його люди готувалися до урочистого свята: обов’язково прибирали оселю, прикрашали її вишитими рушниками, білили піч.
У четвер господині пекли так звані «золоті» паски – для Бога. Суботньої ночі їх відносили до церкви. А ранком п’ятниці та суботи пекли «білі» паски, для людей. Ними слід було пригощати одне одного. Зустрічаємо пасочок!
Під музику входять Пасочки
ПАСКА
1.
Рум’яна паска – голова на святі.
Свій рід веде красуня з давнини.
Тоді і день Великий наступає,
Як господиня паска на столі.
В ній сонця промінь і тепло духовне,
Молитва чиста та оновлення душі.
І славлять нею Воскресіння Світле
В країні нашій люди щовесни.
2.
Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум’яна!
Ох духмяна! Ох духмяна!
Пасочка рум’яна!
3.
Пече матуся велику паску,
Бо ж Великодній надходить час.
А діти просять: «Зробить нам ласку,
Спечіть маленьку паску для нас!»
Яка ж гарненька, хоч і мала!
В кошичок вклала її Ганнуся
І посвятить в церкву піша.
Пасок великих кругом багато,
Одна маленька – найкраща з всіх!
Маленька паска в велике свято –
То дітям радість, веселий сміх.
ЗАГАДКА
4.
Із найкращого борошна
Мене матінка спекла,
Яєць, масла в мене клала,
Щоб пишніша виростала.
У Великоднім кошику,
Погляньте, будь ласка,
Завжди величаюся і зовуся…
ВСІ: ПАСКА
5.
На столі духмяна паска,
А круг неї крашанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!
6.
Не мала у нас родина,
Та молитва всіх єдна.
Хай розквітне Україна
Як в погожі дні весна.
Пасочки виходять
ВЧИТЕЛЬ
Пекти пасочки – нелегка праця. Адже в неї треба вкласти душу. У господині під час випікання пасок у світлиці чисто, помисли чисті та безмірна любов до тих, кому вона їх випікає. Це клопітка справа, а скільки продуктів потрібно, терпіння. Не кожна господарка вміє та хоче цим займатися.
– Зараз діти вам подарують жартівливу пісню «Ой, мій милий пасочки хоче» на мотив української народної пісні «Ой, мій милий вареничків хоче».
ВЧИТЕЛЬ
ПИСАНКИ, КРАШАНКИ, ДРЯПАНКИ…
Символ зародження життя
Символ Великодня, началом усього живого у свято Воскресіння Христового стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.
Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. У передхристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але він завжди встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкарлупу яйця прикривали фарбою, різноманітними малюнками – символами.
В українців спочатку побутували «крашанки», а потім з’явилися інші види розписаних яєць. У своїх писанках наші пращури відображали світ, у якому вони жили, свої погляди і вірування. Вшановували сонце як джерело тепла і весняного пробудження, а саме яйце – писанка було символом зародження життя.
Пов’язуючи яйце з появою всього живого на Землі, наші предки з давніх – давен поклонялися йому як святині.
Звідки ж пішла традиція розписувати писанки, крашанки? Існує безліч легенд.
– Діти вам розкажуть деякі легенди про писанки, крашанки.
ЛЕГЕНДИ ПРО ПИСАНКИ, КРАШАНКИ
- Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то сказав своїм воїнам, які охороняли його гріб: « Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак.» При цьому Ісус узяв зі свого гроба крашанку і дав воякам.
Відтоді й виник звичай робити крашанки та писанки на Великдень.
- Коли Ісуса Христа вели на муки, мати божа творила вночі писанки, виходили вони в неї дуже гарні. А як писала, котилися з її очей сльози, коли вони капали на писаночку, там жевріла цяточка. Тому й тепер на писанках малюють цяточки.
- Щороку злий Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ божий своїх гінців, а коли повернуться вони, запитує чи ще творять люди писанки. Якщо гінці його не заперечують, Ірод заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і влади на Землі. Тож доки малюють писанки, доти й буде Світ.
- Писанки з каміння (легенда з Київщини).
Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі – зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня.
- Дяка доброму чоловікові (Галицька легенда)
Коли Спаситель ніс хреста на гору Голгофу, то стрів чоловіка, що саме ніс яйця в кошику до Єрусалиму на продаж. Чоловік побачив, як тяжко Ісусові нести хрест, поставив свій кошик у рові при дорозі, а сам кинувся помагати Спасителеві. Ішли вони й несли хрест аж на гору Голгофу. Коли ж Ісуса вже розп’яли, пригадав той чоловік за свій кошик, та й повернувся на те місце, де його поставив. Приходить, дивиться, а в кошику – всі яйця пописані та й покрашені. Не поніс він їх більше продавати, а повернувся додому та й сховав як пам’ятку, бо мав те чудо за дяку Христа за те, що допоміг нести хрест. Від того пішло крашення та писання яєць на Великдень.
УЧИТЕЛЬ
– У чому полягає різниця між крашанкою, писаночкою, крапанкою, дряпинкою, малюванкою?
ХЛОПЧИКИ
- Крашанки – це однокольорові яйця.
- Крапанка – розмальовується воском або фарбою, що падає
крапанками.
- Дряпанка – орнамент видряпується гострим предметом.
- Мальованка – розмальовується пензликом.
- Писанка – це яйце,розмальоване різними фарбами за
допомогою металевої трубочки з дерев’яним держаком.
УЧИТЕЛЬ
Раніш крашанки фарбували лише в червоний колір, тому що він символізував кров Христа, що пролилася на Хресті. Пізніше яйця почали фарбувати в інші кольори, що мають також символічне значення.
Для писання писанок не можна було брати звичайну воду. Писанкарка мала прикинутися ще вдосвіта, набрати води із трьох джерел, злити в одну посудину і нести додому. Коли вона її несла, то не мала права ні з ким заговорити, ні на кого подивитися, а найголовніше – у жодному разі не повинна була обертатися, дивитися назад. Удома до цієї води додавали ще трохи води освяченої. І саме цю воду, яку вважали сильною, живою, можна було брати для писанкарства.
Віск мав бути бджолиним, його нічим не можна було замінити, бо вважалося, що він принесений «божою мушкою» від самого сонця.
А вогонь, на якому варили фарби й гріли віск, хіба він міг бути звичайним? Ні, це був «живий» вогонь, отриманий, як за часів дідів – прадідів, тертям.
Та фарби брали неабиякі, а тільки виготовлені із природних барвників, які власноруч збирали, а потім освячували у церкві.
Які ж саме фарби використовували?
Жовту фарбу отримували з гілочок або кори дикої яблуні чи дроку красильного.
Зелену – із пролісків, насіння соняшника, барвінкового листя.
Червону зрідка робили в домашніх умовах з рогу оленя, частіше купували фарби рослинного походження – із червоного (Бразилія) або сандалового дерева.
Коричневу виробляли із бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана.
Чорну – із чорнильних горішків дуба, листків чорноклена.
ВЧИТЕЛЬ
- Що означає кожний колір, розкажуть самі крашанки.
- Зустрічайте крашанки!
Вихід крашанок
КРАШАНКИ
- Ми яскраві крашаночки,
Гарні, гарні паняночки.
- Нас писала невеличка
Марусина сестричка.
- Ой писала в темну нічку
І спалила цілу свічку.
- Жовтим воском нас красила
І до фарби положила.
ЧЕРВОНА КРАШАНКА
В буряках мене купала,
На червоно змалювала.
Я колір – любові, радості, життя.
ЗЕЛЕНА КРАШАНКА
У траві мене варила,
На зелено закрасила.
Я – колір весни, пробудження природи,
Надії, радості й буття.
ЖОВТА КРАШАНКА
Мене вбрала у лушпинку
В цибулевую свитинку .
Я – колір місяця, зірок, хліба, жита, життя.
КОРИЧНЕВА АБО БРОНЗОВА КРАШАНКА
В шкірці яблука мочила,
Це додало мені сили.
Я – колір матері – землі та її щедрості.
БІЛА КРАШАНКА
Я біленькою зосталась,
Тільки квіточок набралась.
Я – колір чистоти, невинності.
ВЧИТЕЛЬ
Є ще чорні крашанки – символ духу померлих, пам’ять про них, про своє коріння. Є і голубі, сині – символ неба та води.
ЧЕРВОНА КРАШАНКА
А мене квітчають червоні хустинки.
ЗЕЛЕНА КРАШАНКА
Мене вкривають зелені листочки
ЖОВТА КРАШАНКА
Мене у жовті узори прибрала.
КОРИЧНЕВА КРАШАНКА
На мене коричневих цяток наклала.
БІЛА КРАШАНКА
Я така гарна, що й не передати!
ВСІ КРАШАНКИ
Усі ми гарненькі і хочемо сказати : «Христос Воскрес!»
ЗЕЛЕНА КРАШАНКА
Христос Воскрес! – шепочуть квіти!
Несеться шелест ї у лузі
ЖОВТА КРАШАНКА
Христос Воскрес! – вкраїнські діти!
Радійте всі! – ви наші друзі!
КОРИЧНЕВА КРАШАНКА
Христос Воскрес! – щебече дивно!
Мала пташина у гніздечку.
БІЛА КРАШАНКА
Христос Воскрес! – моя хатина,
Щаслива вся моя родина!
ВЧИТЕЛЬ
- Проводжаємо Крашанок.
Крашанки сідають на місця. Звучить музика.
ВЧИТЕЛЬ
– Хто це ще завітав до нас?
Виходять Писанки
- Відгадайте загадки
ПИСАНКА 1 і 2
Загадка 1
Ми – символ сонця золотого,
Нас святити обов’язково.
Ми кольорові і кругленькі,
З нами поводьтеся гарненько.
Зваріть і розмалюйте вміло,
бо нас прибрать – велике діло.
Й легенько беріть нас за боки,
ми дуже ніжні….
(Писанки)
Загадки 2
Як уродилась, була біла-біла,
Тепер подивіться: рябенька я, ціла.
Мені змалювала Оксаночка бочки
У жовті, червоні і білі квіточки.
Лежу на столі біля круглої Паски,
Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,
До хрону, до масла, до баби сміюся,
Ану, відгадайте – но, як же я звуся…
(Писанка)
ПИСАНКА 2
Спекла мама на Великдень
Біленькі паски
А я куплю фарби і спишу
Гарні писанки
Розмалюю на писанках
Квіти, ялинки,
І роздам на їх на Великдень
Поміж дітоньки.
А братові маленькому
Дам писанки дві.
Щоб качав їх по зеленій
Шовковій траві.
ПИСАНКА 3
Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко
Ще й пташиночка мала,
Навкруги – барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки…
Чи здогадується діти,
Що це? Певно – писанки!
Їх не курочка знесла,
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
Для святкового стола:
Сяють наші писанки, –
Як весняні квіточки!
ПИСАНКА 4
Я – писанка розписана,
Я – писанка – краса.
Дарую людям радість,
Як сонце в небесах.
Мене дарують людям
На щастя, на добро
Усі мене цінують
І знають вже давно.
Пройшла я крізь століття
До вас в святковий день
Воскрес Христос сьогодні –
У цей Великодень.
Хай буде в серці щастя,
Любов і доброта,
Даруйте людям радість,
Як писанка – краса!
Вихід писанок
ВЧИТЕЛЬ
Символічних малюнків у писанці понад сто. Найпоширеніші серед них такі.
(вчитель показує картинки, на яких зображені елементи візерунків писанок, а діти пояснюють їх зображення)
O – Колесо – образ безкінечної Божої любові.
☼– Сонце – символ світла й життя.
– Хрест – символ всесвіту, чотирьох сторін світу.
∆ – Трикутник – символ вогню, пресвятої Трійці.
Дерево життя – символ відновлення природи.
Образ Божої мудрості.
– Спіраль – символ плодючості.
Зоря – знак неба, небесних тіл, сонячного божества. Знак Христового царства.
Блискавка – небесний вогонь, блиск Божої ласки.
Колосся і зерно – воскресіння, Боже царство.
Гілочка – Символ безконечного життя.
Дубовий листок – знак повноти життя.
Церква – вежа – символ прагнення до вічності.
Півень – передвісник дня, охоронець добра. Символ світла, яке побороло темряву.
Кінь – символ достатку, багатства.
Риба – символ води, життя, щастя, здоров’я.
Олень – символ сонячного променя.
- Граблі – символ небесного дощу.
Знак святого вогню й сонця. Символ Божої величі.
Триріг – символ порядку, знак святого числа 3 і три божества.
ВЧИТЕЛЬ
Усі знаки – обереги.
Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. У них був такий звичай: дівчата вмивалися водою, в яку клали розфарбовані яйця, щоб бути гарними. Ще писанку клали до купелі немовляти, щоб росло сильним і сміливим, приорювали в полі, щоб краще родили жито – пшениця і всяка пашниця.
– А які ви, дітки, знаєте народні традиції про писанки – обереги?
1.Писанки не лише захищають
Людину від зла, а й приносять
Добробут. Колись пасічники
Клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.
- Шкарлупки від писанок зберігають.
А потім вивішують на городі на палицях,
щоб у землі не заводилися черв’яки.
- Коли садять часник, то шкарлупи
Прикріпляють на двох устромлених
У землю палицях, сподіваючись, що
Часник буде круглий, як яйце.
- Освячену писанку клали до першої купелі
Немовляти, щоб воно зростало сильним і здоровим.
- Будуючи нову хату, в кожному
Куточку замуровували по одній писанці,
Щоб оберігати оселю від усього злого.
ВЧИТЕЛЬ
Ще існує в народі повір’я, що освячену писанку не їли за святковим столом, а обмінювалися з рідними, друзями, ще берегли писаночку вдома весь рік, а потім закопували в землю. Дівчата найкращі писанки дарували парубкам.
– А зараз наші писаночки подарують вам «Коломийки про писанку».
Вихід писанок
ВЧИТЕЛЬ
Писанки люблять і дорослі й діти. Писанки розписують, роблять аплікації, виготовляють з паперу та дерева.
Ось наша виставка!
Писанки оспівують у піснях та віршах. Писанці будують пам’ятники.
Ось наш реферат «Пам’ятники Писанці».
Є також вишиванки – писанки моїх учнів.
Ми з дітьми розписували свої писаночки, а потім з них оформили велике родинне пасхальне яйце.
Пісня «Малювали писанку»
ВЧИТЕЛЬ
Великдень – одне з найсвятіших, з найрадісніших і найбільших свят християн. Раненько, перед сходом сонця, люди йдуть до церкви. Після служби Божої освячують паски. Це, мабуть, найкрасивіший акт з усіх великодніх. А що ж і ще освячують в церкві цього ранку?
– Заглянемо в Великодній кошик.
- Ласку Бог нам посилає,
Всі дари благословляє:
Паску в кошику лозовім,
У віночку барвінковім.
Щоб дозволив Бог спожити,
В церкву всі несуть святити,
В пору радісну, прекрасну
Пасочку, як сонце ясну.
Писанка така барвиста,
Гарна, красна, промениста.
Фарби всі неначе грають.
Бога славлять, величають.
На хресті Ісус вмирає,
Воскресіння смерть долає.
Славне боже воскресіння
Всьому людству на спасіння
Писанка – це Дивосвіт!
Цю красу шанує світ.
З року в рік і крізь віки
Всіх чарують писанки.
Бо ж вони цвітуть, як квіти,
Люблять їх дорослі й діти.
У віночку барвінковім.
Щоб дозволив все спожити,
В церкву всі несуть святити,
В пору радісну, прекрасну
Пасочку, як сонце ясну.
- Галушки, ковбаску, шинку,
Яйце чистеньке на родинку,
Яблука, часник і сало,
Гарні писанки і масло,
Корінь хрону й зелен – гичку,
Святять всі воскову свічку.
Святість всіх людей проймає,
Хор Ісуса прославляє.
ВЧИТЕЛЬ
СЦЕНКА «ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК – МАНДРІВНИК»
Під музику виходить з кошиком господиня – дівчинка в українському віночку.
«Великодня казка»
Ось мій кошик – мандрівник
Він ходить багато звик:
влітку ягідки збирав,
восени гриби шукав,
цілу зиму він стояв,
трохи порохом припав,
а на весну він умився,
зіллячком причепурився
і почав гостей чекать.
А вони не забарились,
і, як в казці, появились.
Пишнобока гарна паска,
і худенькая кобаска,
а за нею бурячки,
славнозвісні своячки.
Тут дівчаток йде гурток,
Писанок і крашанок,
але шинка йде сама,
бо багач, бач, вона.
Ось компанія іде:
сир і масло, хрін бреде.
Так його боки печуть,
але вирядився в путь.
Хотіла сіль насолити,
та не вдалося це зробити.
Господиня кладе кошик і відходить.
Дійові особи: Яйце, Хрін, Ковбаса, Шинка, Крейда, Паска, Сир,
Свічка, Масло, Писанка.
Виходять
(Дія відбувається в кошику на столі перед святим сніданком)
ЯЙЦЕ
Хтось тисне що хвилини,
Не чую рук вже й ніг,
Затерпла всенька спина
Й болить вже правий бік!
Гей, хто тут? Озовися!
Наліг, що все трещіть.
Ти чуєш?.. Піднімися,
Не можу більш терпіть!
ХРІН
Хто ниє біля мене?
У цей святковий день?
ЯЙЦЕ
Це я, яйце свячене…
Хтось душить, наче пень
ХРІН (підвівшись)
То шинка, друже милий,
Обабіч розляглась…
Спить, бач, як знахабніла.
(Хрін відсовує Шинку)
ШИНКА (прокинувшись)
А вам до того зась…
ЯЙЦЕ (радісно)
Тепер уже вільніше,
Та й біль вже не такий…
ХРІН
І вигляд веселіший!
ЯЙЦЕ
Ти добрий – хоч гіркий…
ХРІН (вихваляється)
Що за такого мають –
Мені не дивина.
Проте всі поважають,
Як прийде лиш весна;
Сьогодні свято – Пасха.
Я незамінний й тут.
Який смачний я з м’ясом…
КОВБАСА (обережно)
Хвалько ти, шалапут!
Смачніша всіх на світі
І найситніша – я.
Мене їдять і діти,
І вся людська сім’я.
Беруся радо в боки –
Гей, гоп са – са! Са – Са!
Червоні в мене щоки, –
Танцює ковбаса.
(Танцює).
МАСЛО
Я теж потрібне людям,
Їм ситності даю.
Мене і в страві люблять,
І хворі з медом п’ють.
Без мене свято Пасха
Не може обійтись.
СИР
Скажи мені, будь ласка,
Чи гірший я, ніж ти?
До мене дай сметани –
Хоч пальці облежи!
Й вареники із мене
Чи ж не смачні, скажи?
ПАСКА (пишаючись)
Та що там говорить!
Важливіша я тут,
Без мене вас святити
До церкви не підуть!
Я – голова над вами,
Мій рід йде з давнини.
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й Пасхою Великдень
Звуть люди на землі…
Тоді і день великий,
Як Пасха на столі.
До того ж я багата
Родзинками, медком…
Їдять мене на свято
І з м’ясом, з молоком…
КРЕЙДА
Я теж, як ви, свячена –
Лиш з церкви принесли –
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.
ПИСАНКА 1
Я – Писанка – красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
ШИНКА
«Краса», «любов» – всі трублять.
Давно я знаю вас!
Однак мене всі люблять
Без всяких там прикрас.
ПИСАНКА 2
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є
Бо писанка багато
Всім радості дає.
ХРІН (додаючи)
В цій писанці вкраїнська
Душевна глибина:
Жива блакить барвінка
Й хода весни красна.
СВІЧКА (до всіх)
О, знати ми повинні
Ціну собі й другим,
Любов, як ту святиню,
Нести до серця всім.
Свята – це дні єднання.
З родиною родин.
Єднаймося під прапор, –
Так нашому народу
Франко давно казав.
Будуймо ж дім із згоди,
Бо слушний час настав.
Розмову припинімо…
Вже йдуть господарі.
«Христос Воскрес!» – скажімо
У мирі і добрі.
Виходить господиня
Ось, нарешті, всі зійшлись,
і до церкви подались.
Кошик вбрався в вишиванку –
Це було неділю зранку.
Коло церкви дівочки
Водили гаївочки.
Покропили всіх їх рясно,
Стало нам свячене все.
Засіяло сонце ясно!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Господиня несе кошик до церкви, посвятити свої дари.
ВЧИТЕЛЬ
– Посвятили все в церкві і настали в Писанок іменини.
Пісня «У Писанки іменини»
ВЧИТЕЛЬ
Приходячи з церкви, господарі тричі обходять усі будівлі і посипають їх свяченою сіллю, «щоб нечисту силу відігнати».
Великоднє снідання починається поділом свяченого яйця поміж членами всієї родини. Й досі зберігся в Україні звичай «христосуватися».
– Ось, як святкували свято Великоднє наші родини
(показую реферат «Великдень в наших родинах»).
ВЧИТЕЛЬ
Всі писанки красиві, кожна – по – своєму. Часто, обмінюючись, даруючи, граючи ними у різні ігри, можна почути: «Яка красива писанка! Які узори!» І зараз ми помандруємо в Великодню казку.
КАЗКА «ПРИГОДИ ПИСАНОЧКИ»
Дійові особи
Ведуча Зайчик
Курчатко
Писанка Ягнятко
Ведуча. До нас завітала казка «Пригоди Писанки». Ось послухайте.
Якось на Великдень подарували дівчинці Марічці гарну писанку, квітками, різнобарвними розмальовану. Загорнула Марічка писаночку в шовкову хустину та пішла з батьками до церкви.
Після великодньої служби стали дівчата гаївки водити, і Марічка до них приєдналася, а писаночку свою у траву поклала.
Побачила писаночка, що на неї ніхто не дивиться, та й покотилася по м’якій травиці до лісу.
Ведуча
Писанка котиться. Звучить музика. Назустріч їй – Зайчик.
Зайчик. Ти хто така будеш, красно панянко?
Писанка. А ти хто такий, сірий та вухатий?
Зайчик. Я Зайчик – Побігайчик. Лісом стрибаю, у город по капусту забігаю, від лиса та від вовка щосили тікаю.
Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.
Зайчик. Гарна ти, Писаночко, подобаєшся мені. Давай товаришувати.
Писанка. Ото! А хіба ж ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!
Зайчик сумний, відходить на задній план.
Ведуча. Покотилася Писаночка далі. Котиться, котиться, а на- зустріч їй Курчатко.
До залу входить Курчатко, звертається до Писанки.
Курчатко. Ти хто така будеш, красно панянко?
Писанка. А ти хто, таке мале, пухнасте та неповоротке?
Курчатко. Я Курчатко маленьке. Загубилося від квочки, від своєї неньки. Лісом бігаю, друзів собі шукаю.
Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.
Курчатко. Дуже ти мені, Писаночко, до серця припала! Давай будемо разом мандрувати, дорогу додому шукати.
Писанка. Ото! А хіба ж ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!
Курчатко відходить на задній план
Ведуча. І покотилася Писаночка далі. Котиться, котиться, а на зустріч їй Ягнятко.
До залу входить Ягнятко, звертається до Писанки
Ягнятко. Ти хто така будеш, красно панянко?
Писанка. А ти хто таке, мале, вухате та ще й кучеряве?
Ягнятко. Я Ягничка – невеличка. Вийшла поскубати свіженької травички. Свіжу травичку, запашні квіточки випасаю, друзів собі шукаю.
Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.
Ягнятко. Ти мені з першого погляду сподобалася! Давай товаришувати разом!
Писанка. А хіба ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!
Ягнятко відходить на задній план
Ведуча. І Писаночка покотилася далі. Котиться і думає, що другої такої гарної, красної на всьому світі немає. Так загордилася, задивилася, що не помітила, як зачепилася за корінчик і впала прямо в яму, що її Лисиця для своїх лисеняток викопала (Писанка присідає). І хоча не розбилася, та вилізти із ями – ніяк. Стала вона тоді гірко плакати – ридати.
Писанка. Ой, бідна я, бідненька! Ніхто мене не чує, ніхто мене порятує! Ой, якби зі мною був Зайчик чи Курчатко маленьке, чи Ягничка біленька! Вони б мене з біди порятували.
Ведуча. Довго плакала – ридала писаночка, аж почув її Зайчик, покликав Курчатко та Ягничку.
Вони разом витягли Писаночку з ями (Зайчик, Курчатко та Ягнятко протягують Писанці стрічку та піднімають її).
ВЧИТЕЛЬ
– І так звірятам сподобалась Писаночка, що вони самі вирішили розписати їх.
Пісня «Звірята пишуть писанки»
(на мотив української народної пісні «Ой, чорна я, си чорна»)
ВЧИТЕЛЬ
– Кажуть на Великдень перший раз зозуля закує, а за нею Великодні дзвони.
- В Україні дзвони дзвонять –
Це ж у нас Великий день.
Народ будиться з просоння
У вінку гучних пісень.
- Це ж Христос Воскрес із гробу,
А з ним воленька свята.
І ми всі уже з дарами
Привітати йдем Христа.
- Дзвони. Хай Воскреснуть дзвони
Й несуть радість на весь світ.
Радість й дяку України.
Що чекала стільки літ.
- На Великдень цей на волі,
Ось він тут, Христос Воскрес.
І воскресла наша доля!
Це дарунок нам з небес.
- Ось тому співаймо, браття!
Це ж у нас Великий день.
Віри запалим багаття
З наших радісних пісень!
- Хай дзвенять вони й палають,
Богу славу хай несуть.
У вселену цю безкраю.
Щоб Христос Воскрес нам тут!
- Христос Воскрес!
Усе радіє,сміється сонечко з небес
Прозора річечка аж мліє
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
- Пташки співають в полі, в лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розплилися,
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
- Мир хай буде всім сьогодні,
Сонце сяє хай з небес!
Бо світле свято Великоднє
Нам шле привіт: «Христос Воскрес!»
ВЧИТЕЛЬ На свято Великодня жінки і чоловіки обов’язково вдягали вишиті сорочки.
Після святкового сніданку, який розпочинався розділом одного свяченого яйця на всіх членів родини, люди збиралися на галявині біля церкви, співали гаївки, веснянки, грали в різні ігри, йшли в гості до родичів, друзів.
Задзвонив воскресний дзвін,
І розкрились квіти –
Йде народ з усіх сторін –
Як же не радіти?
Що Христос Воскрес для нас,
Сонце засіяло,
Що настав весняний час,
Зла зими не стало.
Розспівалися пташки
Радісно, святково.
Вкрила гори і горбки
Знов трава шовкова.
На травиці веснянки
Там виводять в свято –
Не пізнати: чи квітки,
Чи в квітках дівчата.
ВЧИТЕЛЬ
– Ми приготували всім родинам та гостям писанки – обереги з Великоднім вітанням.
На Писанках вітання:
Із Христовим Воскресінням
Щиро вас вітаєм!
Жити в радості й любові
Від душі бажаєм.
Запашною хай буде
Великодня паска,
І довіку буде з вами світла
Божа ласка!
Діти дарують Писанки – обереги гостям, батькам.
Писанки святкові, різнокольорові,
Ми їх розписали, вам подарували.
Хай вони приносять мир у ваші хати.
Разом з вами будем Пасху святкувати.
Радісна новина – скоро Пасхи днина –
Будем святкувати, Пасху величати.
Битись крашанками, будемо з братами!
Пасху святкувати, Пасху прославляти!
ВЧИТЕЛЬ
– Діткам бабуся спекла пасочки (роздає дітям).
М О Л И Т В А
Дай нам, Боже, маленьким дітям,
Щастя, здоров’я, на довгії літа.
Щоб виросли розумні і сильні,
Душею чисті і серцем вільні.
Щоб нам світила зіронька волі,
Щоб ми не знали лиха ніколи!
ПІСНЯ «ВЕЛИКОДНІ ДЗВОНИ» або «Час любити!»
Коментарі із Facebook
Powered by Facebook Comments