«УКРАЇНА – ЗЕМЛЯ, ДЕ ЖИВУТЬ УКРАЇНЦІ» (урок-дослідження для учнів 8-9 класів

 

Конспект для проведення Першого уроку у 2016-2017 н.р. на тему: «УКРАЇНА – ЗЕМЛЯ, ДЕ ЖИВУТЬ УКРАЇНЦІ» (урок-дослідження для учнів 8-9 класів за науковим доробком С. Рудницького, українського вченого-географа)

Скачати конспект

Джерело: Методичні рекомендації для проведення Першого уроку в 2016/2017 навчальному році.

Мета: ознайомлення учнів із географічними відомостями про територію України різних часів; популяризація наукових досліджень С. Рудницького, українського вченого-географа; формування дослідницьких навичок учнів; розвиток творчого пошуку та зацікавленості у вивченні географічних особливостей України; виховання патріотичних почуттів.

Обладнання: географічна карта України, мультимедійний комплекс, учнівська презентація «Античні вчені про Українські землі», відеофрагмент за посиланням 015 149 NEP Boplan 6^ 20sec., плакат «Степан Львович Рудницький».

(Мультимедійну презентацію для проведення уроку можна переглянути та завантажити на веб-сайті науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» Иіїр://коірро414.аї. иа.)

Україна – се земля, де живуть українці

С. Рудницький

Хід уроку

І.    Організаційний момент

Привітання учнів.

Психологічне налаштування на співпрацю на уроці.

1. Актуалізація знань

Орієнтовні запитання:

1. У яких історичних документах уперше вживається слово «Україна»?

(Іпатіївський літопис 1187 року.)

2. Звідки, на вашу думку, походить назва «Україна»? (Повертаючись із походів, воїни казали, що йдуть «у край», тобто в рідні землі.)

Прийом «Асоціативний кущ».

Доберіть якомога більше слів, що є назвами асоціацій, які виникають у вашій уяві, коли ви чуєте словосполучення «Дослідження України». (Нотування висловлювань учнів у формі схеми.)

• Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Учитель. Відомий журналіст і літературний критик Микола Іванович Надьождін, аналізуючи працю давньогрецького вченого-мандрівника Геродота «Історія», виділив таку характеристику Давньої Скіфії: «Давня Скіфія займала територію Північного Причорномор’я. Її територія нагадує правильний квадрат зі сторонами по 40000 стадіїв (близька 710 км), дві з яких ідуть з півдня на північ, а його південно-східний кут опирається на край Керчинського півострова. Тоді південно-західний кут квадрата приходиться на південно- східні передгір’я Карпат. У межах Скіфії Геродот називає найважливіші ріки: Істр – Дунай, Тірас – Дністер, Гіпаніс – Південний Буг, Борисфен – Дніпро». Запитання:

– Як ви думаєте, яку територію Європи досліджував та описував Геродот?

Тож сьогодні на уроці ми поговоримо про географічні розвідки території України минулого та про сучасні географічні дослідження.

1. Вивчення нового матеріалу
2. Перегляд та обговорення учнівської презентації «Античні вчені про українські землі» (додаток 1).
3. Гійом Лавасер де Боплан. Перегляд фрагменту фільму (режим доступу: 015 149 №Р БорІап 6Иу 20бєс). Обмін враженнями, думками.
4. Г еографічні дослідження України у ХУІІІ – ХХ століттях (додаток 2). Учитель. ХУІІІ століття стало початком систематичних наукових

досліджень природних умов і природних ресурсів України.

Григорій Капустін, Василь Зуєв, Петро Симон Паласс, Василь Каразін, Олексій Тілло, Павло Чубинський, Павло Тутковський, Володимир Вернадський, Г еоргій Висоцький – це імена вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток української географічної науки.

Але основоположником, фундатором національної наукової географії вважають академіка Степана Львовича Рудницького.

«Вибороти для географії самостійність та рівноправність з іншими науковими дисциплінами» – ось у чому вбачав найважливіше завдання для українських географів академік Степан Рудницький.

Інформацію про внесок Степана Львовича Рудницького в розвиток української географії підготували учні класу. Тож їм слово.

Учень 1. Життєвий та науковий шлях Степана Рудницького можна умовно розділити на чотири періоди:

• – дитинство, здобуття освіти;
• – «Львівський».
• – «Харківський».
• – арешт та Соловки (додаток 3).

Учень 2. Степан Рудницький народився 3 грудня 1877 року в Перемишлі (тоді Австро-Угорська імперія). Батько його (Лев Денисович) працював учителем географії та історії, а мати (Емілія) усю увагу приділяла вихованню чотирьох дітей.

Початкову освіту С. Рудницький здобув у Перемишлі, середню – у Тернополі, де батько займав посаду директора української гімназії, а згодом (1891 р.) сім’я переїздить до Львова.

На філософський факультет Львівського університету майбутній учений вступив у 1895 році, а закінчив навчання в 1899 році, хоча цим не завершуються його університетські студії.

Спочатку він спеціалізується в галузі історії. Його вчителем був М. Грушевський, саме за його порадою Степан Рудницький розпочинає астрономічні, геологічні та географічні студії. Першою великою працею стала монографія «Про плями сонячні».

Учень 3. У 1901р. Степан Рудницький стає дійсним членом Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, дедалі більше схиляється до вивчення географії. У 1902 р. він завершує університетські студії з геології та географії у Відні та Берліні. Розпочинається новий, надзвичайно плідний період у житті С. Рудницького. Це шість-сім років активних досліджень басейну Дністра, закладання теоретичних і науково-методичних основ української географії, обґрунтування географічної української термінології.

Ключовою подією цього періоду стало написання і публікація двотомного видання «Коротка географія України» (1910-1914 рр.). У передмові до цієї праці він писав: «Ми українці, земля, де живемо, зветься Україна, чи вона під Російською державою, чи під Угорщиною, чи під Австрією. Бо хоч і ділять її кордони, хоч розірвана вона на шматки, але ж один народ, що її заселяє, з одною мовою, вдачею, звичаями».

Учень 4. У 1915 році у Львові виходить із друку книга Степана Рудницького «Чому ми хочемо самостійної України». Це видання автор починає словами: «Україна – се земля, де живуть українці. Вона є всюди там, де гомонить наша рідна українська мова й пісня, всюди там, де люди зберігають давній український звичай, всюди там, де люди пам’ятають про спільну минулу долю й недолю, всюди там, де люди хочуть свобідного, українського життя. Україна – це великий, багатий і славний край». Ці слова, написані більш ніж сто років тому, нам здаються такими сучасними, такими актуальними.

Степан Рудницький дуже чітко відповів на питання: «Якої нам треба самостійної України?».

«Перша вимога – се те, щоб український нарід був дійсним господарем на всій своїй землі, володіти Україною мають тільки українці».

Учень 5. 1 листопада 1918 року проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. С. Рудницький стає експертом і радником в уряді ЗУНР з економіко- і політико-географічних проблем.

У роки Першої світової війни і відразу після її закінчення С. Рудницький закладає основи політичної географії та геополітики України (наукова праця «Україна і великодержави», видана у 1920 році).

У 1919 р. С. Рудницький емігрував із України спочатку до Відня, а потім до Праги. У Відні С. Рудницький викладав географію в Академії експорту і світової торгівлі.

Найсуттєвішим є те, що він був одним із фундаторів Українського Вільного Університету, де викладав майже всі географічні дисципліни.

Одночасно він працював у Карловому університеті (Прага), а також у Празькому Німецькому університеті та Українській господарській академії в Подєбрадах. Празький період життя – це праця над двома книгами під загальною назвою «Основи землезнавства України».

Учень 6. Та інша вабила вченого мета: створити багатотомну працю «Географія України» і «Систему загальної й описової географії». Як український патріот, він бачив можливі умови для реалізації своїх задумів лише в Україні. У зв’язку з цим С. Рудницький надіслав листа Народному Комісаріату освіти в Харкові, в якому, пропонуючи свої послуги, накреслив загальний план розбудови географічної науки й освіти в Україні.

У жовтні 1926 р. С. Рудницький від’їжджає з Праги до Харкова.

Варто відзначити вагомий внесок С. Рудницького у розвиток географічної освіти і краєзнавства. Зокрема, він розробив основи навчання географії у школах; підготував і видав навчальні посібники та популярні книги з географії України; організував видавництво стінних карт України, шкільних атласів.

Учень 7. 23 березня 1933 року С. Рудницький був заарештований. Він бездоказово звинувачувався у членстві в «контрреволюційній Українській Військовій Організації», шпигунстві. 23 вересня того ж року його засуджено на 5 років позбавлення волі. Український науково-дослідний інститут географії та картографії було ліквідовано, ряд співробітників репресовано. Після суду С. Рудницького переведено у спецтабори. А навесні 1935 року відправлено на Соловки. 3 листопада 1937 року розстріляно. Місце поховання вченого невідоме й досі.

Учень 1. Але його праці можуть бути підручниками із патріотизму для кожного українця: «Українська земля така велика, так вигідно положена, така багата, український нарід такий великий, здоровий, здібний, має такі цінні завдатки у своїй простонародній культурі, що перед цим народом відчиняються в будучині величезні можливості». Певно, що такий народ має право на майбутнє. І це майбутнє вже в наших руках.

1. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Пам ’ятка патріота».

Завдання. Запишіть п’ять імен дослідників українських земель, внесок яких, на вашу думку, є найвагомішим.

1. Підсумок уроку. Оцінювання діяльності учнів на уроці

• Який вид діяльності на уроці був найцікавішим?
• Найбільше на уроці запам’яталося.
• Самооцінювання та взаємооцінювання діяльності учнів на уроці.
• Домашнє завдання

Проблемне питання. Чи залишилися «білі плями» на карті України?

Підготувати презентацію на тему «Сучасні географічні дослідження».

Список використаних джерел

1. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Фізична географія України: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів /В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова. – К. : Генеза, 2008.
2. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. Географія України. Дидактичний комплекс до вивчення шкільного курсу /С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко. – Х.: Видавництво «Ранок», 2003.
3. Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України – Львів. Видавництво «Світ», 1994.
4. Капко С.М. Академік С. Рудницький – теоретик української національної державності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Шр://’№№^гшпаика.сот/КТ8В_2006/Ргауо/1_карко°/от..ёос.Ыт .

Додаток

ГЕРОДОТ ГАЛІКАРНАСЬКИЙ (гр. ИроЗотд АШаруаааєпд); (між 490 р. і 498 р. до н.е. – близько 425 р. до н.е.) – давньогрецький історик, названий Цицероном «батьком історії». Один із перших географів і вчених- мандрівників. На підставі побаченого на власні очі та почутих розповідей створив перший опис відомого тоді світу. Автор «Історії» в 9-и книгах, де описував греко-перські війни життя і побут скіфів, землю яких він відвідав. Відомості Геродота є чи не єдиною пам’яткою географії півдня України. Скіфія була величезною державою, яка довго не мала собі рівних. На той час, коли там побував Геродот, у ній проживало понад 12 млн. населення. Для порівняння: у Римі через тисячу років потому проживали лише 1млн., в Італії – 6 млн., за часів Богдана Хмельницького в Україні – 11 млн., а у Польщі та Росії – по 9 млн. Її розміри викликали найбільший подив заморського вченого: «Скіфія – це квадрат, кожна сторона якого становить двадцять днів шляху.». Не менш дивували Геродота кліматичні умови: «.країна має такий суворий клімат, що протягом кількох місяців там стоять нестерпні холоди; море . замерзає, отож скіфи переїжджають кригою на той бік.». Геродот переповідає чутки про «літаюче пір’я» на берегах Меотиди (Азовського моря). «Пір’я» так заповнює повітря, що неможливо що-небудь побачити. І сам пояснює, що це хуртовина – явище, небачене для жителів півдня. Країна скіфів – добре зрошувана рівнина. Тут течуть річки: Істр (Дунай), Тірас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Борисфен (Дніпро). З них Борисфен є найприбутковішим: він дає чудову рибу, вода його вельми приємна на смак, уздовж нього тягнеться добротна орна земля, у гирлі сама собою осідає сіль. Скіфи виробляють хліб, вирощують сочевицю, цибулю, часник, льон і коноплі. Великим багатством вважається бджолиний мед.

ГІППОКРАТ (460 р. – 377 р. до н.е.) – давньогрецький мандрівник, засновник медичної географії, у своїй праці «Про повітря, воду і місцевість» описав свої враження про подорож південною частиною України.

СТРАБОН (Етравюу); (близько 64/63 рр.до н.е. – близько 23/24 рр. н.е.) – грецький історик і географ. Автор «Історії», що не збереглася, та «Г еографії» в 17 книгах, яка є незамінним джерелом для вивчення географії Стародавнього Світу. Географія (Геоурарша) Страбона, яка дійшла до нас майже цілком, – єдиний твір, який дає поняття про те, якою була географічна наука в ті часи, коли Страбон уперше детально знайомить свого читача з природними особливостями «таврійського», чи «скіфського» Херсонеса. Страбон був першим ученим, який описав Крим.

ГАЙ ПЛІНІЙ СТАРШИЙ (79 р. – 23 р. до н.е.) – римський натураліст, який створив багатотомну енциклопедію природничо-наукових знань (37 томів), залишив опис окремих річок, тварин і рослин території України. Загинув під час виверження вулкана Везувій у м. Помпеї.

КЛАВДІЙ ПТОЛЕМЕЙ (Klаvд^g ПтоЛє^аїд); (близько 87 – 165 рр.) – давньогрецький астроном, астролог, математик, оптик, теоретик музики та географ. У період із 127 р. по 151 р. жив у Александрії, де проводив астрономічні спостереження та займався складанням карт. Та чи не найбільшу славу принесла Птолемею «Географія» – збірник знань про географію всього відомого античним народам світу. Клавдій Птолемей був великим прихильником математичної географії, тому його твір є детальним керівництвом до складання атласу світу із зазначенням точних координат кожного пункту. На карті Птолемея було зображено багато географічних об’єктів. Проте вона, звісно, була дуже приблизною. Та незважаючи на це, картами і «Географією» (у 8 книгах) користувалися ще 14 століть! Саме на них і зображена територія, де знаходиться тепер Україна. Цікаво, що книги та карти Птолемея перевидавалися більше як 50 разів.

Автор: Панкевич В.І.,

учитель географії НВК «Знам ’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 – ліцей» Знам ’янської міської ради Кіровоградської області