Конспекти до 25-річчя Незалежності України. Методичні рекомендації для проведення Першого уроку в 2016/2017 навчальному році

728-90-acid

Скачати конспекти для проведення Першого уроку у 2016 році на тему 25-річчя Незалежності України.

Скачати pdf

Конспекти першого уроку, незалежність України

Конспекти першого уроку, незалежність України

Щоб у серці жила Батьківщина (до 25-ї річниці незалежності України). Методичні рекомендації для проведення Першого уроку в 2016/2017 навчальному році / укладачі: Ю.В. Міцай, С.М. Пляка, Л.А. Гайда,

Н.І. Дяченко, О.П. Третяк. – Кіровоград: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016. – 112 с.

Видання містить методичні рекомендації для проведення Першого уроку в 2016/2017 навчальному році на тему «Щоб у серці жила Батьківщина» (до 25-ї річниці незалежності України), метою якого є поглиблення знань учнів з історії України та процесів державотворення, усвідомлення важливості та цінності ідеї власної державності.

Також подано історико-краєзнавчий матеріал для проведення виховних годин, запропоновано огляд сучасних книг українських письменників для дітей, представлено орієнтовні розробки уроків і позакласних заходів, що різняться структурою та вибором методичних прийомів і форм роботи.

Для ефективної організації Першого уроку у виданні є низка додатків, зокрема: орієнтовані завдання та запитання для учнів 1-4-х класів; тексти для читання в початкових класах; рекомендований перелік документальних фільмів, присвячених подіям українського державотворення.

Методичні рекомендації адресовані керівникам навчальних закладів, їх заступникам, класним керівникам, учителям, бібліотекарям, керівникам гуртків, працівникам методичних служб, учнівській молоді та батьків.

 

ЗМІСТ

  1. Міцай Ю.В. Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2016/2017 навчальному році на тему «Щоб у серці жила Батьківщина»
  2. Третяк О.П. Національно-патріотичне виховання як сладова змісту навчальних предметів початкової школи
  3. Гайда Л.А. Мистецька премія Григорія Гусейнова «Глодоський скарб» – вагомий чинник формування позитивного іміджу нашого краю (матеріали до виховних годин)
  4. Дяченко Н.І. Дітям про Україну: цікаво, доступно, популярно (огляд сучасних книг українських письменників для дітей)
  5. Моток Ю.В. Хай знає кожна це дитина – ми всі будуємо країну (інтегроване заняття для дітей старшої групи дошкільного навчального закладу)
  6. Зеленяк Н.М. Мій сонячний дім – це моя Україна! (урок-мандрівка для учнів 1 класу)
  7. Грицик Н.Г. Україна – нашого народу дім (заочна подорож для учнів 2 класу)
  8. Баканьова С.В. Людина без Вітчизни як соловей без пісні (година спілкування для учнів 3 класу з елементами пізнавальних ігор та інтерактивних методів)
  9. Носач Т.А. Я живу в Україні! (виховний захід для учнів 3-4 класів)
  10. Гасаненко О.С. Україно, земле моя! (інтелектуальна кав’ярня для учнів 5-6 класів)
  11. Рибалка І.В. Я люблю Україну! (інтелектуально-пізнавальна гра для учнів 6-7 класів)
  12. Баранова С.Л., Калашник О.А. Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя незалежності України (урок з використанням інтерактивної технології «створення живої газети», 7-9 класи)
  13. Дудіч Г.В. With Ukraine In Your Heart … / З Україною в серці…(урок для учнів 7-10 класів)
  14. Квацяла Г.Я., Ленар Г.П. Образ рідного краю у творах Романа Завадовича (урок-літературна вітальня для учнів 7-8 класів)
  15. Панкевич В.І. Україна – земля, де живуть українці (урок-дослідження для учнів 8-9 класів на основі матеріалів наукової розвідки С. Рудницького)
  16. Пляка С.М. Видатні постаті української історії (інтелектуально-пошукова гра на місцевості)
  17. Арутюнян О.С. Від демократичної школи до розвитку демократичної України (урок-дискусія для учнів 9-11 класів, батьків та педагогів)
  18. Погрібний Д.О. Щоб у серці жила Україна (усний журнал для учнів 10-11 класів)
  19. Додатки

 

Міцай Ю.В.,

завідувач науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО УРОКУ В 2016/2017 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ НА ТЕМУ «ЩОБ У СЕРЦІ ЖИЛА БАТЬКІВЩИНА»

(до 25-їрічниці незалежності України)

Ураховуючи актуальність для українського суспільства ідеї розвитку української державності, важливість сформованих ціннісних орієнтацій молоді, зокрема патріотичних почуттів, активної громадянської позиції та відзначаючи 25-річчя незалежності України, Перший урок у 2016/2017 навчальному році рекомендуємо провести на тему «Щоб у серці жила Батьківщина».

У 2016 році всі заходи, приурочені зазначеній ювілейній даті, у тому числі і Перший урок в навчальних закладах, проходять у рамках Року Державності України – на честь низки історичних подій, які призвели до проголошення, а потім і відновлення Україною незалежності у ХХ столітті.

Пріоритетна мета Першого уроку – поглиблення знань учнів з історії України та процесів державотворення, боротьби за здобуття Україною статусу незалежної, суверенної, демократичної держави; усвідомлення важливості та цінності ідеї власної державності.

Завданнями Першого уроку є:

– поглиблення знань учнів про ключові події українського державотворення в ХХ столітті;

– ознайомлення учнів із видатними постаттями громадсько-політичного, військового, культурно-мистецького середовища, які зробили вагомий внесок у розвиток українського державотворення та популяризацію національної ідеї;

– сприяння усвідомленню школярами спільних цінностей української нації: державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності й демократичних засад державного устрою;

– активізація пізнавального інтересу учнів до історико-культурної спадщини країни та державотворчих подій історії України ХХ століття;

– виховання поваги до державних символів, шанобливого ставлення до традицій українців та представників інших національностей, які населяють країну;

– формування активної життєвої позиції школярів, їх громадянського самовизначення, прагнення до самореалізації в Україні;

– формування негативного ставлення до проявів дискримінації, жорстокості та насильства, засудження військової агресії;

– розвиток умінь і навичок, які мають стати фундаментом формування громадянської, історичної та національної свідомості школярів;

– формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту своєї Батьківщини і служби у Збройних силах України.

На етапі підготовки до Першого уроку вчителю необхідно опрацювати основні нормативно-правові документи, що стосуються відзначення пам’ятних дат історії України; наукові розвідки, архівні та довідкові матеріали, що висвітлюють низку історичних подій ХХ століття, їх роль для українського державотворення та засвідчують тривалий і непростий шлях України до незалежності, цінність ідеї власної державності.

Ретельна підготовка вчителя забезпечить розуміння ним історичних, суспільно-політичних процесів і змін на шляху до українського відродження, сприятиме толерантності засвоєння й аналізу історичної інформації (зокрема, завдяки впровадженню інтерактивних і діалогових форм взаємодії з учнями), спонукатиме до вивчення історико-культурної спадщини країни.

Відзначаючи важливе свято для нашої країни – День незалежності України, Перший урок рекомендуємо розпочати зазначивши, що 24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, що був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.

Цікаво буде дізнатися, що референдум відбувся в усіх 27 адміністративних одиницях України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі. У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18% тих, хто мав право брати участь. На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32% тих, хто брав участь. Саме такий відсоток виборців ствердно відповіли на питання в бюлетені «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19 % виборців, у Донецькій області -83,90 % і 83,86 % – у Луганській [2, с. 20, 30].

Референдум мав імперативний характер, його рішення було загальнообов’язковим та не потребувало окремого затвердження. За підсумками референдуму були зміцнені правові засади державного суверенітету, створені умови для розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.

За наявності мультимедійного обладнання в класній кімнаті (залі), зазначені вище статичні дані можуть бути проілюстровані та доповнені вчителем демонстрацією карти з результатами голосування «за» підтвердження Акта проголошення незалежності України на Референдумі 1 грудня 1991 року.

Карта з результатами голосування «за» підтвердження Акта проголошення незалежності України на Референдумі 1 грудня 1991 року (у %)

Першими із понад 130 країн світу Україну як державу визнали Польща, Канада, Латвія і Литва.

Хоча 24 серпня 1991 року стало початком відліку історії сучасної української державності, історики сходяться у висновках, що того дня відбулося відновлення державної незалежності України.

Моделюючи зміст уроку, учителю доцільно звернути увагу учнів на те, що джерелом української державності є воля народу, а незалежність України -заслуга не лише певних політичних сил та рухів, але й усього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь. Варто згадати, що завжди, навіть за найменш сприятливих обставин, проголошувалась державність. Зокрема, тільки в ХХ столітті чотири рази: 22 січня 1918 року (IV Універсал Центральної Ради), 30 червня 1941 року у Львові (Акт відновлення Української держави), 5 жовтня того ж року у Києві, 24 серпня 1991 року (Акт проголошення незалежності України). А ще ж проголошення в листопаді 1918 року Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), проголошення незалежності Карпатської України (березень 1939 року) [5].

Ефективність проведення Першого уроку та подальше проектування системи національно-патріотичного виховання учнів залежить від обізнаності самого вчителя з історією і традиціями власної країни, а також усвідомлення ним уроків українського державотворення.

З цією метою радимо опрацювати методичні матеріали, розроблені Українським інститутом національної пам’яті, що акцентують увагу на

ключових подіях українського державотворення в ХХ столітті [2, с. 21], зокрема:

22 січня 1918 року – проголошення першої незалежності та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР у 1919 році;

1 листопада 1918 року – день «Листопадового зриву», у Львові розпочалось українське повстання, у результаті якого невдовзі проголошено Західно-Українську Народну Республіку;

15 березня 1939 року – Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою;

30 червня 1941 року – в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави;

16 липня 1990 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Декларацію про державний суверенітет України;

24 серпня 1991 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Акт проголошення незалежності України;

1 грудня 1991 року – відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України.

Основний зміст Першого уроку для учнів початкової школи доцільно спрямувати на пізнання історії України, виховання поваги та любові до Батьківщини. Важливо враховувати, що вивчення історії власної країни розпочинається з ознайомлення учнів з історією і традиціями рідного краю, своєї вулиці, будинку. При цьому необхідно спиратись на здобутий дітьми досвід, який вони отримали в родині та дошкільному навчальному закладі.

Радимо у цікавій формі розповісти про важливі історичні події та видатних державних діячів: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюру, Євгена Петрушевича та інших. Наводячи зрозумілі приклади, дітям варто пояснити, що таке незалежність держави, соборність та єдність.

Використання матеріалів із серії книг «Життя видатних дітей» (видавництво «Грані-Т») допоможе школярам ознайомитися з історіями про дитинство видатних людей і водночас пізнати певні історичні етапи та осягнути пов’язані з ними зміни. Це забезпечить формування світогляду сучасної дитини та ціннісне ставлення до людей, держави, історії.

Емоційному піднесенню та зацікавленості дітей сприятимуть вдало підібрані вчителем українські легенди, народні пісні й думи, уривки з віршів, казки, перекази та повчання старших, що дають можливість ознайомити дітей із нашим історичним минулим та виховують повагу до себе як нащадка великого роду. Логічним буде використання творчих завдань і запитань, поданих в додатку 1, що спрямовані на формування патріотичних почуттів учнів. Аналіз та обговорення різноманітних текстів виховного і повчального змісту забезпечать виховання в молодших школярів любові до рідного краю і своєї Батьківщини, турботливого ставлення до цінностей і надбань нашої країни. З цією метою радимо використовувати орієнтовні тексти для читання в початкових класах, що розміщені в додатку 2. Серед них, зокрема, оповідання В. Сухомлинського, що наповнюють змістом сучасні форми моральнодуховного та громадянсько-патріотичного виховання, а саме: «Не забувай про

джерело», «Ластівки прощаються з рідним краєм», «Матвіїв дуб», «Дерево для невідомого друга», «Зелений луг, квіти, метелики», «Зламана яблунька» тощо.

Ідеї педагога та досвід його виховання громадянина-патріота розкрито у чисельних працях, зокрема:

книгах та збірниках: «Народження громадянина», «Листи до сина», «Як виховати справжню людину», «Про виховання»;

окремих розділах: «Ідейно-громадянська основа колективу» (із книги «Методика виховання колективу»), «Моральне виховання» (із книги «Павлиська середня школа»), «Знання і участь у громадському житті» (із книги «Сто порад учителеві»);

статтях «З чого починається громадянин», «Людина – найвища цінність», «Громадянське начало – основна ланка морального виховання».

Зауважимо, що активізація роботи з використання педагогічного і творчого здобутку В. Сухомлинського має стати підґрунтям до підготовки та відзначення 100-річчя від дня народження В. Сухомлинського.

Під час уроків для молодших школярів рекомендуємо надати перевагу діалогічному способу спілкування, виконанню практичних дій, ігровим формам роботи, що допоможуть дітям краще виразити власні почуття, отримати досвід конструктивної взаємодії, сприятимуть виникненню бажання творити добро, любити і захищати рідну землю. Доцільно доповнити урок творчими формами роботи, що полюбились дітям та активізують їх зацікавленість у вивченні історії своєї країни. Це можуть бути колективні читання творів з історії України та творів сучасних дитячих письменників; виставки дитячих малюнків «Я малюю рідну Україну»; конкурси творчих робіт «З чого починається Батьківщина»; виступи юних читців-декламаторів за патріотичною тематикою; ігри та розваги з використанням народних традицій та обрядів; вікторина «Державні символи»; зустрічі з цікавими людьми «Ми всі українці – єдина сім’я»; екскурсії до історичних та краєзнавчих музеїв.

Уроки бажано проводити з музичним супроводом, відповідним оформленням приміщення з використанням національної символіки.

Під час проведення Першого уроку для учнів основної та старшої школи важливо донести ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника суспільства та єдності нації.

Моделюючи зміст уроку для цієї вікової групи, радимо ознайомити учнів з історичними подіями, що пов’язані з утворенням Української Центральної Ради, проголошенням УНР і ЗУНР, підписанням й історичним значенням IV Універсалу Центральної Ради, урочистим проголошенням Акта злуки УНР і ЗУНР та основними процесами сучасної Української державності.

Використання з подальшим обговоренням документальних фільмів, які відображають події Української революції 1917-1921 років, присвячені проголошенню незалежності Карпатської України (1939 рік) та історії здобуття Україною незалежності, спонукатиме учнів до усвідомлення уроків української державності, нелегку боротьбу, мужність і героїзм захисників Батьківщини, які й сьогодні відстоюють суверенітет і територіальну цілісність держави.

Рекомендований перелік тематичних фільмів для використання в ході Першого уроку подано в додатку 3.

У ході уроку доцільно ознайомити учнів з історією української державної символіки – Державним Прапором України, Державним Гербом України, Державним Гімном України, звернувшись до таких документів:

– Конституції України (20 стаття);

– Указ Президента України «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004 р. № 987/2004;

– Закону України «Про Державний Гімн України» (від 06 березня 2003 року № 602-^, стаття 1).

Звертаємо увагу, що ефективному проведенню уроку, емоційному піднесенню сприяє активне використання державних символів України, синьо-жовтих стрічок, оберегів, елементів національного вбрання, що підкреслює єдність української нації. З цією метою вчителю варто опрацювати рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 р. № 439).

Одним із ключових акцентів Першого уроку для старшокласників має стати їх ознайомлення з історією Конституції України, 20 років з дня прийняття якої відзначили 28 червня 2016 року.

Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної Ради України, закріпила статус незалежної України як рівноправного учасника міжнародних відносин, визначила засади всього суспільного життя, права та обов’язки людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України.

Сучасна Конституція України – найважливіший нормативно-правовий акт новітньої української держави.

На жаль, результати соціологічного дослідження, проведеного на замовлення Центру політико-правових реформ у грудні 2015 року показали вкрай низьку обізнаність громадян, зокрема й молоді, з текстом Конституції України та відповідно нерозуміння її цінності. Так, 50,4 % респондентів відповіли, що вони ніколи в житті не читали Конституцію України, навіть окремі статті.

Тому, на нашу думку, у ході Першого уроку важливо спрямувати зусилля на вирішення завдань щодо підвищення обізнаності старшокласників з Конституцією України та формування їх правової свідомості.

Окрім того, необхідно розкрити сутність окремих статей Конституції України як Основного Закону держави, що визначають цінності української нації: державний суверенітет, незалежність, територіальну цілісність й

демократичні засади державного устрою (стаття 1; стаття 132).

Продовжуючи роботу з Конституцією України, необхідно підкреслити, що Основний Закон закріплює невід’ємні права і свободи людини та громадянина, що належать їм від народження, гарантуються державою та становлять ядро правового статусу особи в Україні:

• особисті права і свободи: право на життя та право на захист свого життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (ст. 27); право на повагу до своєї гідності (ст. 28); право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29); право на недоторканність житла (ст. 30); право на невтручання в особисте життя (ст. 32); право на свободу пересування, право вільного вибору місця проживання (ст. 33); право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35); право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49); право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50); право на охорону сім’ї, дитинства, материнства і батьківства (ст. 51) тощо;

• політичні права і свободи: право на свободу думки і свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34) тощо;

• економічні, соціальні, культурні права і свободи: право власності, право на працю, на належні безпечні умови праці (ст. 43); право на відпочинок (ст. 45); право на соціальний захист (ст. 46); право на житло (ст. 47); право на освіту, безоплатне здобуття вищої освіти (ст. 53); право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54); право знати свої права і обов’язки (ст. 57); право на правову допомогу (ст. 59) тощо [ 7, с.

13].

Гнучка структурна організація Першого уроку дозволяє на етапі підготовки до його проведення залучити учнів до участі у суспільно значущій та соціально спрямованій діяльності, результати якої можуть бути висвітлені та обговорені в ході Першого уроку. Це допоможе школярам визначитися з пріоритетами у ставленні до певних історичних подій, розібратися у власних бажаннях, думках, поведінці, спонукатиме їх до самоаналізу та визначення власної життєвої позиції громадянина-патріота, в основі якої – ціннісне ставлення до людей, держави, історії, природних та культурних багатств рідного.

Варто зосередити увагу на питанні залучення дітей та учнівської молоді до районних, міських, обласних та всеукраїнських акцій, проектів, волонтерської діяльності. Прикладом можуть слугувати такі: «Схід-Захід -разом», «Прапор нашої пошани і подяки», «Єднання заради Незалежності», «Від серця до серця», «Зробити історію України цікавою для однолітків», «Історія рідного краю (родини) в історії України», «Сім чудес рідного міста (селища)», «В об’єктиві заповідні куточки рідного краю», «Героїка минулого та сьогодення», «Ми козаків славнії нащадки», «Гордість наша – земляки-герої»; благодійні акції: «Не будь байдужим до чужого горя», «Ми з вами серцем і душею», «Благодійний марафон», «Ветеран живе поруч», «Долонька до долоньки»; конкурси відеороликів на соціальну тематику «За Україну! За свободу!», «Діалог як шлях до миру й демократії» та ін.

З метою ефективної підготовки до проведення Першого уроку в 2016/2017 н. р. також рекомендуємо використовувати методичні матеріали КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» попередніх років, зокрема:

> Методичні рекомендації для проведення Першого уроку в 2015/2016 навчальному році на тему «Ми – нація єдина» : [методичні рекомендації] /

укладачі : Ю.В. Міцай, С.М. Пляка, О.П. Третяк, Л.А. Гайда. – Кіровоград : КЗ «КОІШЮ імені Василя Сухомлинського», 2015. – 40 с.

Режим доступу : http://goo.gl/qScO4M

> Україна – єдина країна. Розробки уроків і позакласних заходів для проведення Першого уроку у 2014/2015 навчальному році: [методичний посібник] / укладачі : Ю.В. Міцай, С.М. Пляка, О.П. Третяк, О.В. Ревнивцева. -Кіровоград : ФО-П Александрова М.В., 2014. – 172 с.

Режим доступу : http://goo.gl/PzxpED

> На шляху до українського відродження: Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені 20-й річниці незалежності України /Укладачі : Ю.В. Міцай, Л.М. Кірішко, Л.А. Гайда, Н.І. Дяченко. – Кіровоград : Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2011. -162 с.

Режим доступу : http://goo.gl/iz5Owy

У запропонованих матеріалах достатньо ґрунтовно висвітлено вимоги та подано рекомендації щодо проведення відповідних тематичних уроків, що спрямовані на формування патріотичних почуттів та є складовою системи національно-патріотичного виховання учнів.

Звертаємо увагу, що названі видання містять такі матеріали:

– нормативно-правове і методичне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді;

– орієнтовний каталог видань наукової, науково-популярної, художньої літератури національно-патріотичного спрямування (2013-2015 рр.);

– перелік документально-публіцистичних фільмів і тематичних відеороликів, присвячених Революції Гідності, Героям Небесної Сотні, бойовим діям на Сході країни;

– інформація про волонтерів та громадські організації, які надають допомогу учасникам АТО;

– перелік віртуальних екскурсій музеями України;

– матеріали про видатних українських учених, винахідників, які зробили вагомий внесок у розвиток світової науки;

– орієнтовні розробки уроків, позакласних заходів, що різняться структурою та вибором методичних прийомів і форм роботи (урок-подорож, урок-роздум, урок-дослідження, родинне свято, літературна вітальня, тренінг, конференція, засідання круглого столу тощо);

– орієнтовні зразки текстів для читання в початковій школі, що допоможуть дітям дізнатися більше про історію та традиції України;

– серія творчих завдань і проблемних запитань для учнів початкової школи;

– тестові методики та завдання для учнів початкової школи, які можна використати для подальшого проектування (корегування) виховного процесу, формування патріотичних почуттів, соціальної та громадянської компетентностей особистості;

– творчі роботи переможців Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!»;

– тематичні кросворди з історії України та рідного краю для учнів основної і старшої школи.

Ефективному проведенню та реалізації завдань уроку сприятиме створена вчителем урочиста атмосфера, емоційне піднесення, що налаштовує та спонукає учнів до вивчення історії українського державотворення, усвідомлення школярами спільних цінностей української нації, викликає бажання дізнатися більше про життя і творчість видатних українців.

Список використаних джерел

1. Віднянський С. Незалежна Україна: двадцять років між Європою та Євразією / Степан Віднянський // Україна – Європа – Світ: [Міжнародний збірник наукових праць] / гол. ред. Л. М. Алексієвець. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. – Вип. 6-7: 20-й річниці Незалежності України присвячується. – С. 24-38. – (Серія: Історія, міжнародні відносини).

2. Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах: [розроб. і упоряд.: Г. Байкєніч,

О. Охрімчук]. – Дніпропетровськ : ПП «Ліра ЛТД», 2016. – с. 120.

3. Незалежність України в глобалізованому світі: вектори XXI століття : зб. матеріалів міжнар. наук. конф. (Київ, 22 серп. 2011 р.) : до 20-річчя незалежності України / упоряд. Я. А. Жаліло, С. О. Янішевський. – К. : НІСД, 2011. – 192 с.

4. Прієшкіна О. В. Значення Декларації про державний суверенітет для функціонування Конституційного ладу України / О. В. Прієшкіна // Проблеми становлення правової демократичної держави. – 2008. – № 1. – С. 3-5.

5. Стерчо П. Карпато-українська держава / П. Стерчо. – Львів, 1994.

6. Томенко М.В. Історія української конституції : [навчальний посібник] / М.В. Томенко. – К. : Освіта, 2009. – 464 с.

7. Україна – єдина країна. Розробки уроків і позакласних заходів для проведення Першого уроку у 2014/2015 навчальному році: [методичний посібник] / укладачі: Ю.В. Міцай, С.М. Пляка, О.П. Третяк, О.В. Ревнивцева. -Кіровоград: ФО-П Александрова М.В., 2014. – 172 с.

 

Сподобалась стаття? Поділіться у соціальних мережах:



Оцініть статтю:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Еще нет голосов, оставьте первым)
Loading...
 

Вам також буде цікавим

Comments:

Залишити відповідь