«СВЯТО МУЖНОСТІ І ВІДВАГИ». До Дня захисника Вітчизни

728-90-acid

 

Скачати сценарій

Сценарій Свята Покрови

Сценарій Свята Покрови

Підготувала педагог-організатор Биковецького НВК Ковальчук Л.Г.

МЕТА ФЕСТИВАЛЮ:

– Вшанування у 2015 році пам’яті героїв національно-визвольних змагань, мужності та героїзму сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності України – воїнів АТО;

– утвердження ідеалів свободи і демократії, збереження історичної пам’яті про доленосні події в Україні початку ХХІ століття та сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в учнівської молоді,

– створення умов для розвитку гуртків художньо-естетичного циклу в школі;

– привернення уваги юних митців до глибокого осмислення героїчної історії України і рідного краю;

– виявлення обдарованих дітей, підвищення їх художнього та виконавського рівнів.

Ф-ма «ФАНФАРИ»-виходять ведучі (9 клас)

Ведучий 1. День захисника Вітчизни – мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом наш спокій береже і захищає,

Всю нашу велику родину, рідну землю свою – Україну.

Ведучий 2. Сьогодні ми зібралися, щоб засвідчити свою повагу всім, хто носить військову форму і відзначити свято –

Разом:         День захисника Вітчизни.

Ведучий 3. Це свято, згідно указу Президента України, буде щорічно відзначатися 14 жовтня. Воно є всенародним святом, бо захисниками Вітчизни є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття, учасники Революції гідності, добровольці і військові, волонтери, діти і дорослі — всі ті, хто в різний спосіб наближають перемогу над російськими загарбниками.

Ведучий 4. Вітчизну зі святом вітаємо нині

І хочемо, щоб вона мужніла і цвіла,

Навіки слава, Слава Україні,

Її народу слава і хвала!

Ведучий 1. Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

Тож станьмо, браття, в цю врочисту мить,

Рівняймося на прапор вільної держави!

Ведучий 2. Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій та жовтавий,

Хай недругам наперекір

Рівняймося на прапор вільної держави!

Ведучий 3. Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали,

Але він знав, як день новий, розцвів,

Рівняймося на прапор вільної держави!

Ведучий 4. Повірмо в те, що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави,

Хай будуть з нами Правда і Господь,

Рівняймося на прапор вільної держави!

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

Ведучий 5. Як говорив Тарас Шевченко: «У своїй хаті – своя сила і правда, і воля», тож маємо обов’язково шанувати тих,  чий святий обов’язок – захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею.

Ведучий 6. Збройні сили України своїми славними традиціями зобов’язані козацтву. Багато століть лунають над нашою землею пісні, які уславлюють козаків. Тож хай живе і донині слава козацька, слава України.

Ведучий 5. 14 жовтня козаки святкували свято Покрови Пресвятої Богородиці. Це був великий козацький день. Саме тоді відбувалася велика Генеральна січова Рада. На ній вирішували найважливіші питання козацького життя. Цей день історії запам’ятався всьому українському народу як найголовніше свято всіх людей, котрі відносять себе до козацького роду.

ВИХОДЯТЬ КОЗАЧАТА (1-4 класи)

  1. Ми любимо сонце і квіти, І сонце нам шле свій привіт,
    Ми роду козацького діти. Землі української цвіт.
  2. В яку б не пішли ми дорогу, – Ти, пісне, над нами злітай!
    Крокуючи гордо і в ногу, Ми славимо рідний наш край.
  3. Наш приятель – сміливий вітер, відвага – це наш заповіт,
    Ми роду козацького діти, землі української цвіт.
  4. 4. Живуть в нас батьків заповіти; – свободи палкий оксамит,
    Ми роду козацького діти, землі української цвіт.
  5. Поведу таку я річ: що ми знаємо про Січ

І про нашу Україну й нашу армію єдину.

  1. Знаю, друзі, – славна Січ, ворогам ішла настріч,

Рідну землю захищала і народ наш прославляла .

  1. Наші хлопці –козаки будуть гарні вояки.

Хай лиш трішки підростуть, тоді й в армію підуть .

  1. Маленькі наші ноги, та знають свою путь.

На службу Україні, як виростуть підуть .

  1. Маленькі наші руки та кріпнуть і ростуть .

На службу Україні всю працю віддадуть.

  1. Дитячі в нас серденька та щире в них чуття.

Любити Україну будуть ціле життя.

 

  1. Маленькі наші ноги та взуті в чобітки

На службу Україні йдуть хлопці – козаки.

  1. Непереможну у бою ми славим армію свою

Бо всі на світі чесні люди: і дорослі  і  малі

Хочуть миру скрізь і всюди, хочуть миру   на землі.

ПІСНЯ

(7 клас)

  1. 1. Патріотизм козаків та їх любов до рідної землі була унікальним явищем в історії людства. Віддати своє життя за своїх друзів козаки вважали найбільшою любов’ю.
  2. 2. Хоч і загинули запорожці, та не загинула їхня слава великих героїв, могутніх велетнів, які поклали свої голови за віру, за народ, за безцінну волю.
  3. 3. Роки, роки … Скільки б їх не минуло, не зітруть вони у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за нашої Вітчизни в роки Великої Вітчизняної війни. Не забуваймо і ми воїнів із нашого села, які пішли на фронт і не повернулись до своїх рідних…
  4. 4. Більша частина населення України боролася проти фашизму в лавах Червоної Армії, брала участь в партизанському та підпільному русі. Ця війна завдала Україні величезних втрат. За 4 роки загинуло 3 мільйони українців, а це майже кожен 6-й мешканець України.
  5. 2 мільйони українців були примусово вивезені на роботи до Німеччини. Було зруйновано і спалено 714 міст і селищ, 28 тис. сіл і хуторів, більше 16 тис.підприємств. Кожне молоде серце сьогодні і завжди повинно берегти пам’ять про всіх , хто відстояв державу в тій страшній війні.

ВІРШ «ПАМ’ЯТЬ».

Священна пам’ять в спадок нам дана

Вона вогонь незгасний запалила

Там, де солдатська вирита могила,

Де громом прокотилася війна…

Не владний час війни зітерти слід.

І вдячна Пам’ять вічно буде жити,

Як кров бійця, живі палають квіти

На тлі печальних мармурових плит.

…Я в літаку і в танку не горів,

В атаках не дивився смерті в очі

Та пам’ять забувать моя не хоче

Невтішних в своїм горі матерів.

З кривавої жорстокої війни

Вони синів своїх і досі виглядають,

До пожовтілих знімків припадають

Й пряде зажура пасма сивини…

…Милує зір цвітіння біла повінь

Зігрій , надіє, радосте земна

Йдемо до обелісків , як на сповідь

І згадуєм полеглих імена.

 

ПІСНЯ «ЖУРАВЛІ»

  1. Солдатські окопи, воронки від снарядів – ці шрами війни природа залікує за сотню років. Подвиг же героїв передається з покоління в покоління і житиме в людській пам’яті вічно.
  2. Солдатські листи… Скільки їх було за 4 роки? Кажуть, що якби з них зробити килим, то вистачило б накрити всю земну кулю. І більшість з них починалась словами “ Моя дорога, мамо!” чи “ Моя люба, кохана дружина, дочко, сестро. ”
  3. Обеліски, пам’ятники. Скільки їх? Але чому нема пам’ятника матері, що досі чекає свого сина, вдовам – жінкам, які виконали останній заповіт чоловіків – вивели в люди дітей. Самі вони, затамувавши горе і біль, відбудовували зруйноване, виховували своїх дітей – продовження нашого українського роду.

ВІРШ

Вийшла в степ широкий Мати посивіла.

Виплакала очі від журби вона

Біля квітів маку стала заніміла

Й згадувалась знову матері війна.

І почула голос сина над житами,

То зітхала мати, то вогонь палав:

«Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо,

Я своєю смертю смертІ потоптав

На моїй могилі нині квітів море,

Ти в думках до мене линеш з далини

І твоє невтішне материнське горе –

То прокляття вічне паліям війни»

ПІСНЯ

(8 клас)

  1. Зупинись, людино. Поклонись,

Помолися щиро хоч хвилину

За героїв тих,що піднялись

Захищати рідну Україну.

Пройшли роки, пройдуть десятиліття,

Та не зітреться пам’ять, бо жива.

І житиме повік в серцях народу

Довічна вдячність воїнам УПА.

 

  1. 14 жовтня 1942 р. було створено УПА, яка відродила славні традиції козацтва в Україні. У світовій історії це було унікальне явище – діюча самостійна армія без незалежної держави. І сьогодні ми повинні пам’ятати, що воля, свобода і незалежність українського козака і повстанця є вічними, а українська нація – непереможною!
  2. Більшість повстанців це були молоді люди віком до 30 років, здебільшого бідні. Їх привчали до дисципліни та відповідальності. Порушників ж суворо карали. З початку назва УПА належала збройному формуванню «Поліська Січ» під проводом Тараса Бульби-Боровця, що діяла на Поліссі та Волині з початку війни.
  3. У 1942 році УПА розпочинає національно-визвольну війну проти нацистів та терору московської влади. Вони нападали на німецькі залоги і звільняли полонених, відбивали українських людей, яких везли на примусові роботи до Німеччини; часто врятовані хлопці приєднувались до УПА.
  4. Так із пролитої крові і страждань виростала бойова слава воїнів УПА. Усі воїни мали свої псевдоніми, розкривати які можна було лише після смерті. Так і гинули вони часто невідомими. Девізом для українських повстанців були слова: «Ліс – наш батько, а нічка – наша мати».
  5. 1943 рік УПА контролює усю Волинь і Поділля. Керівником було обрано Романа Шухевича. У кінці 1943 року УПА нараховувала вже близько 15 тисяч осіб. Кожен воїн складав присягу:
  6. «Я, воїн УПА, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров’ю усіх Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу: боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну державу.
  7. У цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя й буду битись до останнього подиху й остаточної перемоги над усіма ворогами України. Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української…
  8. Суворо зберігатиму військову й державну таємницю. Буду гідним побратимом у бою та в бойовому житті всім своїм товаришам по зброї.
  9. Коли я порушу або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Революції та спаде на мене зневага Українського Народу».

 

СЕРПАНКОМ ДАЛІ ОПОВИТІ

Ігор Калиниченко

Серпанком далі оповиті, блищить смарагдами роса.

Лежать стрільці у стиглім житі, й над ними слава не згаса.

Що може буть найкращим в світі, ніж полягти за рідний край,

І ставши сонцем у блакиті, закрить від бурі небокрай!

Лежать стрільці, бо за Вкраїну зчепились з бандою на смерть,

І били гадів до загину, наповнив чаші гнівом вщерть.

Розквітла кров червоним маком, у землю душі перейшли.

Якщо ти йдеш цим славним шляхом – в зажурі голову схили.

Серпанком далі оповиті, лежать герої край села.

Вони живі, вони не вбиті, і буря сонце не здола!

 

  1. За роки існування УПА в її лавах побувало до 400 тисяч осіб. Після війни радянська влада жорстоко розправлялася з воїнами УПА: полонених розстрілювали відразу або ж прилюдно вішали, під час допитів застосовувались нелюдські тортури, закатованих навіть не дозволяли ховати, а для дезінформації населення формувалися спецбатальйони енкаведистів, що з’являлися в одностроях УПА, несучи усім зустрічним страх і смерть.
  2. Останнім її командиром аж до 1955 року був полковник Василь Кук-Коваль. Окремі частини УПА зберігали боєздатність аж до кінця 50-х років, а останній повстанець Ілько Оберишин погодився вийти з лісу тільки у 1991 році, після проголошення незалежності України.

 

ПАМ’ЯТІ УКРАЇНСЬКИХ ПОВСТАНЦІВ

Ігор Калиниченко

В тім краю, де все співає вранці,

І шумлять закохано ліси,

За Вкраїну билися повстанці-

Прометеї волі і краси.

Боронили землю від фашистів,

Від поляків і більшовиків,

Щоб ніколи у селі і в місті

Не затих народу вільний спів.

Та високі мрії не збулися,

І злетіть соколи не змогли.

Ворогам поганим не здалися,

І в холодні ями полягли.

Прийде час- нащадки їх прославлять,

Й полетять пісні, як журавлі.

Збережемо, браття, світлу пам’ять

Про героїв нашої землі!

ПІСНЯ

Ведучий 6. Достойними нащадками Української повстанської армії є сьогоднішня молодь, яка вже має право називатися захисниками Вітчизни, бо брала активну участь у Революції гідності,  допомагає і підтримує українську армію з початку війни з російськими загарбниками на сході.

 

МЕНІ НАСНИЛОСЬ…

Мені наснилось, що вони зустрілись:

Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

“За що тебе? ” “За Україну, друже мій.”

«Ти знаєш і мене за неї вбили,

Та це було вже років майже сто.

Тоді померли ми, щоб ви нам жили.

А вас вбивають… Вас тепер за що?”

“Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,

Як біло-біло в нас цвітуть сади.

І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …

Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.”

“А я ще ввечері узяв дівча за руку

Й тихенько так до серця притулив.

Тоді не знав, що Бог уже розлуку

Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.

В очах не страх, а злість до ворогів.

Більшовики готовились до бою,

Я йшов на смерть… а жити так хотів.”

“Мені твій попіл стукав, брате, в груди.

Я вірменин, а теж Вкраїни – син.

Не мав у серці й крапельки облуди,

За те й убив мене проклятий поганин.”

… Мені наснилось, що вони зустрілись.

Убитий в Крутах й бородач Сергій.

В саду едемськім на травичці всілись:

” За Україну нас вбивають, брате мій.”

 

Автор: Світлана Пазиченко

Не люди по Майдану – Боги ходять,

Ці хлопці тілом й духом визначні

Слова в них щирі й красномовні –

Вони Вкраїни славнії сини!

Спасибі вам усім звитяжні браття,

Низький уклін від серця до землі,

Ви розпалили не на вулиці багаття,

А в серці кожного жагу до боротьби!

Спасибі вам за кожен день й хвилину,

Яку ви на Майдані провели!

Ви захищали весь народ й країну

Від чорної ядучої чуми.

Спасибі вам, що ви стояли міцно,

Стояли, бо не знали вороття…

Спасибі раненим й загиблим,

Бо не ховали ви від куль свої життя!

Спасибі всім, хто був тут на Майдані

Й хто руки свої досі не зложив

Спасибі й тим, хто думкою за нами

Хто плакав гірко, вірив і молив…

Спасибі серцем і душею,

Я щиро це і палко говорю!

Як крикнуть: «Слава Україні!»

«Навіки слава!» – я завжди скажу!

 

ПІСНЯ «АНГЕЛИ МАЙДАНУ»

Слова: Богдан Пісний                                           Музика: Павло Дворський

 

Горить свіча і пам’яті сльоза,

Додолу з неї краплями стікає,

Земля ридає, плачуть небеса,

Майдан Героїв з почестю ховає.

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю

В його садах довічно проживати,

Вони завжди залишаться в строю,

Про них народ пісні буде співати.

Небесна сотня білих журавлів,

Душа, яких летить під небесами,

Ніхто із Вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам’ять лишиться за вами…

Сьогодні туга душу розпина,

Багато з вас в коханні не признались,

Надворі скоро втішиться весна,

Чому ж її ви, хлопці, не діждались?..

Горить свіча і пам’яті сльоза,

Додолу з неї краплями стікає,

Земля ридає, плачуть небеса,

Героїв Україна пам’ятає…

Виходять читці

Ведуча 7. За вікову історію української народності наша земля не один раз закликала своїх синів стати на її захист. І ніколи ці заклики до оборони рідного краю не залишилися не почутими. Боротьба за незалежність України продовжується і зараз.

Ведуча 8. На Донеччині  і Луганщині боронили і боронять зараз голубе над нами небо наші герої-земляки, наші рідні і близькі – Володимир Чудак, Владислав Слободянюк, Олександр Троцюк, Роман Шевчук, Юрій Хом’як, Василь Рижук, Микола Чуйко, Михайло Провозюк, Юрій Ожоганич.

 

НЕ ПЛАЧ, КОХАНА!

Не плач, кохана, чуєш, я живий!

Не міг тобі раніше подзвонити.

То був страшний, запеклий, довгий бій,

Та ми не мали права відступити.

Скажи хоч слово, мила, не журись.

Утри сльозу й нарешті посміхнися,

А ще молись, за нас усіх молись.

І матері від мене поклонися.

Цілуй дітей і батькові привіт,

Скажи, його «Кобзар» тепер в нагоді:

Ми з хлопцями завчили «Заповіт»,

Під обстрілом читаємо відтоді.

Пробач, рідненька, знову мушу йти.

І не питай, куди тепер рушаю.

Мене чекають прокляті світи,

Коли вернусь я й сам уже не знаю.

Вона в сльозах стискає телефон,

Пусті гудки, в душі гроза лютує.

Та він живий, то був поганий сон,

Її любов його, таки, рятує!

А він десь там, де небо у вогні,

Боронить свою землю від навали.

Він вже давно не лічить ночі й дні,

Він робить все, щоб ми війни не знали!

 

ЛИСТ ДО БІЙЦЯ АТО

Світлана Александрова

Мій Любий солдате, пишу я до тебе

З подякою щирого серця,

Що маю сьогодні я мирнеє небо,

Й надію, що лихо минеться.

Ти зараз на Сході — мене захищаєш,

Щоб мирним у мене був сон,

І те, що молюсь я за тебе — не знаєш,

Навіть якщо не бачу ікон.

Я просто у небо звертаюсь до Бога,

Щоб він тебе крізь боронив,

Безпечною всюди була щоб дорога

І стало на все тобі сил.

Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,

Молюся за тебе щодня,

І хоч особисто тебе я не знаю,

Мені відтепер ти — рідня!

ПІСНЯ ПРО АТО «Вбережу, я клянусь…»

Виходить Мати – Україна

Молюсь за вас, мої сини,

Я, ваша мати Україна!

Палає полум’я війни.

Нас знову ставлять на коліна.

О, як же боляче мені,

Бо те, що вийшло з мого лона,

Топче моє ім’я в багні,

Плете цупкі сітки полону.

Вона – Росія – старший брат?

Який це треба розум мати,

Щоби десятки літ підряд

На світ увесь про це волати?

Мій Київ, сину мій, прости

Сестру свою, оцю Росію.

Повір, ми будемо цвісти,

Знов землю золотом засію.

Я дам напитись з джерела

Своєї Мудрості й Любові.

Відкрию світ, в якому Зла

Не буде у його основі.

Та кляті зайди-москалі

Не зізнаються у провині.

Вбивають вас за шмат землі,

Яка належить всій родині.

Та є Господь і божий суд

І кара, що не забариться

Паде на голови Іуд,

А я за вас буду молиться!

НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА

Олександр Кобиляков

Незалежна моя Батьківщина,

Я борюся за тебе щодня!

Ти для мене, як матір – єдина,

Богом дана нам, рідна земля!

Духом сильна і вільна Країна,

Та як квітка, завжди молода.

Не сумуй, буде все – Україна,

Зникне клята, російська орда.

Ми віками тебе боронили,

Зараз теж у полон не дамо.

Козаки в бій за тебе ходили,

Ворушили вороже кубло.

За нащадків, за мир та за долю,

Помирали Герої УПА.

Щоби вмилися власною кров’ю,

Ті кремлівські, ганебні війська.

Незалежна моя Україна,

Ми здолаємо всіх ворогів.

Буде жити квітуча Країна,

Без загарбників та без катів.

ПІСНЯ

(6 клас)

  1. Сьогодні ми закликаємо вас згадати у молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.
  2. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного.
  3. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою.
  4. У жалобі схилимо голови. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
  5. Далеко чути зоряні пісні –

На очі мами сльози навертають.

Герої не вмирають навесні –

Герої яворами виростають.

  1. Вечірнє місто. Темрява снує.

Випалює у часі стоголосся.

А Він з кишені мрію дістає

За мир у Хаті, золоте колосся…

  1. Герої не вмирають восени –

У полі вітром явори згинають,

Узимку снігом – в українську ніч,

А влітку трав рясне повноголосся.

Як гартувалась Українська Січ,

Аби у Хаті – мир, аби колосся…

  1. Тож свічку пам’яті засвітимо

І хвилиною мовчання пом’янемо

Всіх полеглих за волю України

Вірних синів і дочок Батьківщини.

 

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

 

Ведуча. Мільйони людей вірять, що небо нашої України – матері буде мирним, адже його оберігають славні воїни, їм довіряють найдорожче, найсвітліше – оберігати мир!

 

Учень 1. Зродились ми великої години

З пожеж війни і з полум’я вогнів.

Плекав нас біль по втраті України,

Кормив нас гніт і гнів на ворогів.

Учень 2. Доволі нам руїни і незгоди,

Не сміє брат на брата йти у бій,

Під синьо-жовтим прапором свободи

З’єднаєм весь великий нарід свій.

Учень 3. Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Учень 4. Одна від Заходу й до Сходу,

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Учень 5. Хай змилостивиться над нами доля,

Хай майбутнє буде без війни,

Щоб не з фронту, а з заводу, з поля

Батька виглядали всі сини.

Учень 6. І нехай же квітне ваше щастя,

І дзвінкі для вас звучать пісні,

Стелиться всім шлях сонячний й квітчастий,

В ранок завтрашній чудовий і ясний.

 

 

 

 

ЯНГОЛ

Людмила Удовенко

Тихо янгол над світом летів і згубив ненароком пір’їну,

Вже спустився , підняти хотів, та побачив в ту мить Україну.

Споглядав неймовірну красу, вся земля, ніби та вишиванка,

І не стримав сердешний сльозу, в небеса полетів на світанку.

Спозаранку до Бога прийшов і повідав недавню пригоду,

Розповів, як літав і знайшов край чудовий,з могутнім народом.

Знов до Господа він шепотів, все казав, як же мова лунає,

Кожне слово, мов спів солов’їв, кожен звук в серці слід залишає.

Потім він на коліна упав, і почав Бога щиро благати,

Щоб Він милість Вкраїні послав, щоб дав сили всі біди здолати.

Досі молиться янгол за нас, ця молитва свята не стихає,

На колінах стоїть повсякчас, Україну крилом захищає!

 

Помолимось за Україну

1 учень.  Боже великий, Боже всесильний! Ми, діти твої, схиляємо в покорі свої голови, вислухай нашу щиру молитву, прийми благання наших сердець! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших! Змилосердися, Господи, над нашими родинами, щоб були вони щасливими і здоровими.

2 учень. Благослови, Боже, наше навчання, щоб зросли ми добрими і мудрими – батькам на радість, Україні на користь, щоб у трудах щоденних збагачували і звеличували свій рід і народ!

3 учень.  Дякуємо тобі за щастя учитися в рідній школі! Зміцни наш дух, даруй силу, терпіння, наполегливість, щоб ми навчилися жити за твоїми святими законами Любові і Милосердя. Дай сили нашим рукам, щоб могли ми добро творити, а злу протистояти.

4 учень.  Молимо тебе, Господи, змилосердись над нашим українським народом! Зітри кривду й неправду, що неволить його, а дай йому, Предобрий, жити вільно на своїй землі, щоб не служив він нікому, тільки тобі, Отцю й Сотворителю, і прославляв тебе в словах і в ділах праведних.

5 учень.  Матінко Божа, наша Заступнице й Покровителько! Заступись за нашу багатостраждальну неньку Україну, поможи їй вийти на шляхи волі й благоденства! Зігрій, Отче, нашу землю теплом своїм і зроси дощами, відверни усякі лиха і нещастя! Прийми, Всевишній, нашу щиру молитву!

 

 

ПІСНЯ «МИ – ЗА МИР»

сл. Марічка Білівська (Гошовська) та Оксана Первова – Рошка.

Муз.та оранж. Оксана Первова – Рошка.

 

Злітають до неба рядками дитячі листи-журавлі…

І чути молитву мами про мир на своїй землі.

І в золоті ниви колосся… а світ онімів від зла…

І діти, раптом, стали дорослі, – до нас увірвалась війна.

Приспів: Нам потрібне мирне небо,

Синє-синє, світле-світле,

Миру нам сьогодні треба!

А кожен герой – він не воїн, він батько, він син у пітьмі…

Не знає він сну і спокою, і лиш запитання німі.

А скільки коштують сльози? Чи знаєш ціну життя?

Чи є та причина заради якої не стане у мами дитя?

Приспів.

Дай руку, бо разом ми сила, і серце запалим своє.

Це наше майбутнє, це наша країна, вона в наших душах є!

Ми вільні! Така наша доля. У нас є правда своя.

Не будемо жити ніколи в неволі! Ми сильні! Єдина сім’я!

Приспів.

Ти росіянин, румун, українець,

Німець, поляк, вірменин чи єврей.

В кожного з нас є тут своя родина,

Та Україна одна для людей!

В нас Україна одна,

Ми в цій країні єдині,

Боже, храни Україну!

 

Підготувала педагог-організатор

Биковецького НВК

Ковальчук Л.Г.

Сподобалась стаття? Поділіться у соціальних мережах:



Оцініть статтю:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (голосов: 2, в среднем: 4,50 из 5)
Loading...
 

Вам також буде цікавим

Comments:

Залишити відповідь