Сценарій свята-конкурсу знавців рідної мови до Дня української писемності
( Зала святково прибрана українськими рушниками та висловами про мову)
Перший ведучий:
Наш національний календар поповнився ще одним святом . Дев’ятого листопада в країні відзначають День української писемності та мови.
Другий ведучий:
О мово рідна, дивовижна пісне,
Звучиш ще з давніх тих тяжких часів,
А скільки мук ти витерпіла різних,
Та все ж народ тебе звеличити зумів.
Третій ведучий:
Ти джерело цілющої водиці
Для того, кого спрага подола,
Ти солов’їний щебет, ти цариця,
Яка народу віри додала.
Четвертий ведучий:
Всі мрії лиш про те, що час настане,
І прогримить відлуння світом цим,
Що українська мова нездоланна,
А з нею й українці, тобто ми.
(Пісня ,,Мова наша мова’’)
П’ятий ведучий:
Сьогодні в школі свято незвичайне,
В цей день ми мові шану віддаєм
За те, що з дня у день, як і звичайно,
Вона багато нам чого дає.
Шостий ведучий:
Слова красиві – ніжні пелюсточки,
Що впали із троянди на траву,
А з них римуються прості рядочки,
За допомогою яких я і живу.
Та що там я, а скільки написали
Про мову віршів, що і не злічить,
Поети душу в них вкладали,
Словами вчили рідний край любить.
(Пісня ,,Край ,мій рідний край’’ )
Перший ведучий:
У залі цій зібралися ті люди,
Що пов’язали з мовою роки,-
Це вчителі, що нас навчати будуть,
Як шанувати мову й берегти.
Другий ведучий:
І учні, що на конкурсі присутні,
Можливо, теж в життя ЇЇ вплетуть,
Це – наша гордість, це – майбутнє,
Та вже й вони хвилюються, мабуть.
Третій ведучий:
Їх хвилювання в тому полягають,
Що треба показати всі знання,
Які вони про нашу мову знають,
Бо тут ти не напишеш навмання.
Четвертий ведучий:
Давайте ми їх щиро привітаємо і успіхів у праці побажаємо.
П’ятий ведучий:
Дорогенькі мовознавці, який настрій маєте ?
Чи не дуже хвилюєтесь? Чи усе ви знаєте?
Недоречні запитання щойно я поставила,
Тут зібрались знавці мови, знають усі правила.
Шостий ведучий:
І література також для них не проблема,
Відрізнять завжди, де байка, повість чи поема,
Біографії усіх письменників знають,
І багато книг вони у вільний час читають.
Перший ведучий:
Ще багато хорошого можна розказати,
Та дозвольте учасникам дещо побажати.
Я бажаю, щоб сьогодні
Фортуна вас не покидала,
Щоб у гості до вас, друзі,
Помилка все ж не завітала.
( У цей час на сцені з’являється дівчинка, переодягнена в костюм Помилки.
Вона розглядає все навколо, не розуміючи, куди потрапила.)
Помилка:
А ось і я- Помилка!
( ,,Пісня Помилки’’ )
Здається, конкурс розпочався,
Та вибачте, що я спізнилась,
Доки до інших завітала,
То я добренько натомилась.
На вас образилась я трішки
За те, що і не запросили.
Колись були ми з вами друзі,
Як тільки ви писати вчились.
І на контрольних зустрічались,
І в зошитах також частенько,
Тепер ніхто мене не любить.
Чому? А я ж така гарненька!
Все ж ,мабуть, тут мені не раді,
Піду до іншого я класу,
Та як не будете уважні,
З’явлюсь на аркуші відразу.
Другий ведучий:
Щойно, як ви зрозуміли,
Ми Помилочку зустріли.
А вас хоче привітати
Рідна мова – наша мати.
( Під мелодію вальсу на сцені з’являється Мова)
Рідна мова:
Я щебет птахів, вітру тихий шепіт,
Ласкава материнська колискова,
Дощу сльоза, струмочка клекіт,
Я ніжна українська Мова.
Я хочу, друзі, вам пораду дати:
Мене не забувайте, не цурайтесь,
Якщо з помилкою прийдеться мати справу,
До правил неодмінно ви звертайтесь.
Вивчайте їх, та тільки не лінуйтесь,
Це знадобиться вам , я знаю певно,
І розум свій збагачуйте й цінуйте,
Не думайте, що це усе даремно.
І пам’ятайте: я щодня із вами,
Завжди підтримаю хорошими словами.
Третій ведучий:
Як соромно буває за тих людей, які живуть в Україні й не знають рідної мови, звичаїв та традицій рідного народу. Адже скільки прекрасного можна зачерпнути з української пісні , народного танцю.
(Український таночок під мелодію пісні ,, Ой рушник- рушничок’’)
( Читання поезії ,,Мова’’)
Мова
Наш скарб український-
Це рідная мова.
Вона, мов оте джерело,
У спеку й посуху
Від спраги втамує
Тебе , аби легше було.
Її плюндрували
І кривдили дуже,
Та мова стерпіла усе.
Не будьмо ми з вами
До неї байдужі,
Вона ж бо нам віру несе.
Я й ти – українці ,
Незламний народ наш
Стерпів і кріпацтво, й війну,
Та рідную мову
Плекати ми будем,
Як зірку оту осяйну.
Вона, мов та пісня,
Лунка й мелодійна,
Пройшла негаразди усі.
Тепер розквітає,
Як квітка чарівна,
В усій своїй силі й красі.
Четвертий ведучий:
Що ще сказати можна нам про мову?
Немає слів таких, щоб описати
Наш цінний скарб, цю зірку світанкову,
Народу славного рідненьку матір.
( Пісня ,,На нашій Україні’’)