Позакласний захід до Дня української писемності й мови «СЛОВО ДО СЛОВА – ЗЛОЖИТЬСЯ МОВА»

728-90-acid
Сценарій до Дня української мови і писемності

Сценарій до Дня української мови і писемності

Скачати

Позакласний захід до Дня української писемності й мови   «СЛОВО ДО СЛОВА – ЗЛОЖИТЬСЯ МОВА»

Мета  :  розкрити лексичне багатство, виражальні можливості української  мови, яка належить до найрозвиненіших  мов світу;

Виховна мета            виховувати в дітей бережливе ставлення до слів рідної мови.

Форма проведення:    година спілкування (використання  інтерактивних технологій)

Обладнання:              інтерактивна дошка; мультимедійний проектор;газета, випущена учнями, до Дня української писемності.

 

ХІД ЗАХОДУ

1-й ведучий. Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного на­роду — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».

 

2-й ведучий.     9 листопада українська громада відзначає вели­ке духовне свято —

День української писемності і мови, що яскраво   засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних творців.

Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із мо­гуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. V ній досвід, мрії і сподівання мільйонів-людей, об’єднаних в єдине ціле — народ.

 

9 листопада — День української писемності

 

1-й ведучий. Першим до нас приходить слово… З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, ба­ба, льоля, киця»,— лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! Л потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на но­ні, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, Квітка, вода, трава… Світ — мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики…

Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки по­чинається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається мо­гутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

2-й ведучий. Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті — вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за ім’ям монаха-переписувача Лаврентія. Як і багато інших, цей літопис відображає більш давні тексти. Зокрема до нього входить пам’ятник вітчизняного літопису «Повість временних літ», написаний на початку XII століття.

1-й ведучий. Автором «Повісті» був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор-літописець (близько 1050-1114).

Його ми по праву можемо вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Усі наступні літописці, де б вони не створю­вали свої літописи, лише переписували уривки з праць великого літописця, наслідуючи його. І все ж перевершити його за всю історію літописання так ніхто і не спромігся. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури.

 

2-й ведучий. Преподобний Нестор — киянин — у сімнадцять ро­ків прийшов у відому Києво-Печерську обитель послушником. При­йняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив навіть найвидатніших старців. Під час постригу в ченці був удостоєний сану ієродияко­на. Головним його послухом у монастирі стала книжкова справа.

Крім «Повісті временних літ», Нестором-літописцем написані жи­тія перших руських святих — братів Бориса та Гліба, житіє преподо­бного Феодосія — засновника монастирського життя на Київській Русі, сказання про перших печерських подвижників і багато іншого.

1-й ведучий. Нестор створив монументальний історичний твір, давню історію слов’ян він уписав в історію світову, де слов’яни за­йняли належне місце серед інших народів. Про що тільки не розпо­відав Нестор у своєму літопису! З нього ми дізнаємось про життя та походи князів Аскольда, Олега, Ігоря, Святослава, княгині Ольги.

2-й ведучий. Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Ки­єво-Печерської лаври.

Українською православною церквою встановлений орден «Пре­подобного Нестора-літописця»

 

1-й ведучий. Прямим попередником слов’янської мови є ал­фавіт, створений великими просвітителями слов’ян — братами Ки­рилом і Мефодієм.

Брати переклали слов’янською мовою грецькі церковні книги, заклавши основи слов’янської писемності. Яка ж це мова? Вона значною мірою створена і відома як церковнослов’янська (старослов’янська).

 

2-й ведучий. У середині XVI століття у східних слов’ян вини­кає друкарство.

Спочатку книги писалися на спеціально оброблених шкірах, що називалися пергаментом. Проте він був дуже дорогим, але славно­звісне «Пересопницьке Євангеліє» написане на пергаменті. На «Пересопницькому Євангелії» присягали президенти України.

 

1-й ведучий. Першою людиною, яка друкувала книги був Іван Федоров. Саме у його друкарні було видано перший буквар, а також книгу «Апостол» (1574 рік), примірник якої зберігається у фондах Києво-Печерської Лаври.

  1. II. Мовна ігротека

 

  1. Конкурс «Візитки команд» (гра «Мікрофон»)

 

Ведучий.   Дуже часто ми опиняємось у ситуаціях, коли треба проявити свою спритність, кмітливість і розумові здібності. І так просимо вас завітати до мовної ігротеки. Команди просимо зайняти свої місця. Кожна з команд підготувала візитну картку: девіз, назву, емблему.

 

Розповідь    учителя :

  1. 1. Мова — це безперервний процес пізнання світу, його освоєння людиною. Мова є засобом спілкування між людьми, передання власного досвіду іншим і збагачення досвідом інших. Мова сприяє виявленню і задоволенню матеріальних та духовних потреб людей, об’єднує їх у суспільство для досягнення матеріального благополуччя та щонайвищих духовних
  2. Мова — найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження і передавання думок, почуттів, волевиявлень. У цій ролі людська мова має універсальний характер: нею просто передавати все те, що виражається, наприклад, .мімікою, жестами чи дорожніми знаками, тоді як кожен цих засобів спілкування не може конкурувати у вираженні з мовою.
  3. Мова — це засіб формування, оформлення та існування думки: без називання нема думання, осмислення реальності

Мова — це система знаків.

  1. 4. Мова існує в двох формах : усній і писемній . Передаючись з уст в уста, закріплюючись у текстах, вона невтомно долає віки, єднає покоління, збирає й зберігає духовне єство народу . Мова невмируща, бо в ній безсмертя народу.   Вона твориться народом, живе в ньому і з ним.

 

Усі мови світу вчені класифікують за двома ознаками, походженням (генеалогією) й типом, будовою (типологією    До індоєвропейської сім ї належить кілька груп мов: слов’янська, романська, германська, балтійська, індійська, іранська грецька, вірменська, албанська та інші.

До східнослов’янської підгрупи належать мови: українська, російська, білоруська; до західнослов’янської — польська, чеська, словацька, кашубська, верхньо-та нижньолужицька (Німеччина); Усі слов’янською мови мають одне джерело: праслов’янську або спільнослов’янську основу, яка існувала у вигляді слов’янських племінних мов приблизно з середини III тисячоліття до н. є. і до V століття н. є. Кожна із слов’янських мов зберегла багато спільних рис, зокрема основні закономірності у фонетиці, граматиці, лексиці,  але набула й своїх рис, мала свої тенденції розвитку, поповнила лексику, збагатила виражальні засоби.

Українська мова є спадкоємицею мов ще тих слов’янських племен, що населяли територію сучасної України — полян, древлян, сіверян, тиверців, угличів та ін.

Досконале володіння мовою потрібне кожній людині. Але досягти цього неможливо відразу. Потрібна тривала, наполеглива праця над збагаченням знань щодо правил, закономірностей мови, над розвитком умінь щодо використання її можливостей.

 

 

  1. Конкурс «Подорож до країни фразеології»

          Пояснити значення фразеологізмів  і з трьома складіть речення.

Собаку з їсти , брати за душу ,  накивати п ятами , ламати голову , байдики бити , пекти раків , як курка лапою ,  як сніг на голову , хоч греблю гати ,  як кіт наплакав

 

Завдання для болільників №1

З ясувати значення  фразеологізмів  і підібрати до них антоніми .

  1. Тримати язик за зубами – розпустити язика

2  Побачити світ – піти зі  світу

  1. Рукою подати – за тридев ять земель
  2. Набрати води в рота – точити ляси

(додаток)

Викинути з голови , передати куті меду , дивитися крізь пальці (не помічати),

ні за холодну воду не братися .

 

  1. Домашнє завдання «З історії свята Дня писемності»

 

Як же виникла слов янська писемність?

Повідомлення учня №1 (дом. завдання)

КИРИЛО І МЕФОД1Й,   брати-греки, просвітителі слов’ян, про­повідники православ’я. Молодший з братів — Костянтин (у ченцях – Кирило; близько 827 – 869), старший — Мефодій (близько 815-885). З 863 р. брати жили на території Моравії (теперішня Чехія), де на основі грецького письма, з якого взято 24 літери, створили сло­в’янські азбуки. 24 травня відзначається як день слов’янської писем­ності і її творців — Кирила і Мефодія.

КИРИЛИЦЯ, одна з двох абеток (друга — глаголиця). Синтезо­вана з грецького письма й глаголиці  –  абетка була названа кирили­цею на честь творця першої слов’янської абетки. Більшість літер мала числове значення. В абетці було  38 літер (звуки «у», «и» передано двома літерами («оу», «Ьі»). Використовувалась православними слов’янами,  а також (до XIX ст.) румунами. Із часом кирилицю було реформовано. З певними змінами вона вживається досі в українському, російському, білоруському, болгарському, македонському і сербському письмі.

 

Повідомлення учня №2 Про звуки різних мов 

  Кілкість голосних та приголосних звуків у різних мовах різна. В сучасній німецькій мові 13 голосних звуків, у молдавській — 7, в польській — 9. Приголосних звуків значно більше. Але є мови, в яких співвідношення голосних та приголосних звуків дещо інше: в одній із кавказьких мов 70 приголосних тільки 2 голосних звуки, а в гавайській мові 5 голосних та 7 приголосних звуків (майже однакова кількість).

 

  1. Конкурс «Друзі мови»

За певний час вивчити та промовити скоромовки (2 хв.)

Хто швидше й правильно промови скоромовки

  1. Бубоніла діду баба : «Ой , не дмухай на кульбабу , бо з кульбаби полетять сто малих кульбабенят».
  2. Стріла якось скоромовка на місточку злого вовка . Скоромовить вовк почав – Ледь язик не поламав»

 

Конкурс для болільників

Із частини або зі всіх звуків , з яких складається слово  утворити  по 5 нових слів

Барбарис,   літературний

  1. Конкурс «Здійсни пошук»

Закінчи прислів’я

Слово до слова — … (зложиться мова).

Лагідне слово — … (ключ до серця).

На чужий роток — …(не накинеш платок).

Язик кісток не має, …(але кістки  ламає).

Слово — не горобець,… (вилетить — не впіймаєш).

Слухай сто разів, … (а говори раз).

Хто хоче більше знати,… (треба менше спати).

Шабля ранить голову, а слово — … (душу).

Від гарних слів… (язик не облізе).

Умієш говорити — … (умій слухати).

Краще мовчати… (аніж брехати).

Гостре словечко коле (сердечко)

 

 

  1. Конкурс « Наше привітання»

Правильно  й чисто говорити своєю мовою може  кожен з нас , аби тільки було для цього бажання – це також обов язок кожної культурної людини, тому пропонуємо кожній команді написати листа, використавши ввічливі слова .

 

Конкурс до болільників

 

Доберіть по 5 слів до кожної схеми :

 

  1. Приг. + гол.+ приг.
  2. Приг. + гол. + приг.+ гол.
  3. Приг. + приг. + гол. + приг.+ гол.

 

Екскурс у минуле

                         «Від ієрогліфа — до книжки»

 

                               Звідки пішло слово?

До створення мови людство йшло довгі роки. А починалось все з невиразного звуку, більш виразної міміки та жесту, якими, до речі, ми користуємося й нині.

Щодо писемності, то тут найкоротший шлях лежав через малюнок.

Піктограма — складний малюнок чи серія малюнків, що не ілюст­рують розповідь про певну подію, а самі переповідають у малюнках зміст цієї події. Слово піктограма походить від латинського «пікто»   малюю і грецького «графо» — пишу. Піктографію, або малюнкове пись­мо, вважають первинною формою писемності. Наскельні малюнки, писаниці або петрогліфи були пря­мими попередниками майбутньої писемності.

 

                            Символічне, або предметне, письмо

Єгипетська писемність виник­ла десь у глибині IV тисячоліття до нашої ери і спочатку була пік­тографічною, тобто малюнковою. Малюнок служив для зображення цілого повідомлення, а символ — лише для одного слова. Символічна писемність набула широкого вжит­ку у давніх шумерів, ассирійців та вавилонян. Вона зображувалася у вигляді клинопису. Згодом ці знаки були перенесені до письма інших народів. А найвідомішою із символічних писемностей є китай­ська ієрогліфіка, яка збереглася і до сьогодні, пройшовши довгу низку змін.

 

Давньоєгипетське письмо

Чимало пригод зазнала давньоєги­петська писемність. Важко повіри­ти, але аж до XIX століття єгипет­ські тексти не були розшифровані. Єгиптологи ніяк не могли зрозумі­ти, як треба читати той чи інший ієрогліф, зображений у формі малюнка.

Ієрогліф — так називали єгипетські знаки греки.

Першим   це   зробив   геніальний | французький вчений Ж. Ф. Шампольйон, який володів, до речі, дванадцятьма мовами Заходу і Сходу

                                                      Алфавіт

Створення першого алфавіту — подія величезного значення. Пер­ший алфавіт, який вражає своєю простотою, створили фінікійці в II тисячолітті до нашої ери. Вони скористалися для письма єгипет­ськими ієрогліфами, але взяли лише ті, що означали окремі скла­ди, а потім вже створили нові знаки на зразок єгипетських. Письмо їх було складовим. Алфавіт налічував 22 писемні знаки, які передавали тільки приголосні; писали справа наліво.

 

                                      Грецький алфавіт

Справжній — не складовий, а буквений алфавіт, у якому є знаки і для голосних, і для приголосних, з’явився вперше у давніх греків. Вони запозичили писемність у фі­нікійців, але вигадали свої знаки для голосних, яких у фінікійців не було. Грецький алфавіт виявився таким простим, зрозумілим та зручним, що ним скористалися інші народи Середземномор’я.

Найдавніші грецькі написи викар­бовували на камені, як колись єги­петські ієрогліфи; їх було видно зда­ля. Літери були великі, чіткі, пря­молінійно кутастої форми, писали їх окремо одна від одної. Це письмо назвали капітальним.

                                  Латинський алфавіт

Слово алфавіт походить від назв перших грецьких букв А — альфа та бета (віта) — абетка — це сукуп­ність усіх графічних знаків — літер чи складових якої-небудь системи письма, розміщених у традиційно усталеному для кожної мови по­рядку.

Інки, народ, який на території Перу, винайшли   так   зване   вузликове письмо (кіпу). Дослівний перекладав цього слова — зав’язувати вузлик. Кіпу мало такий вигляд: до гру­бої мотузки чи до ціпка чіпляли кольорові шнури та нитки рішої товщини. На них в’язали вузлики прості, подвійні тощо. Від кольору, довжини шнура або кількості вуз­ликів на кожному шнурі залежали значення, зміст зробленого в такий спосіб запису. Залежно від забарв­лення ниток та порядку, в якому були зав’язано вузлики, індіанці встановлювали (читали), про що саме йдеться. Жовта барва означала золото, біла — срібло, червона — воїна, зелена — маїс.

 

                                      Слов’янський алфавіт

Дещо по іншому склалася доля слов’янської писемності, її алфавіт створили слов’янські просвітите­лі — брати Кирило і Мефодій. Це сталося майже 1140 років тому, у 863 році. Цей алфавіт зветься кирилицею. На той час у кирилиці було майже 43 літер

                                             Український алфавіт

В українській мові історія право­писів має свою специфіку. Вже в XVII столітті намагалися присто­сувати правопис до вимови, але вперше це зробив І. Котлярев­ський.

Над удосконаленням українського правопису працювали І. Павловський, автор «Української  грама­тики», І. Максимович, Г. Квітка-Основ’яненко.

Намагаючись увести єдину право­писну форму, український пись­менник та публіцист Пантелеймон Куліш реформував український пра­вопис, наблизивши його до вимови, ввів єдине «и» та «і», останньою літерою позначав і йотоване «в», а «є» — знаком «є». Звався цей правопис «кулішівка».    Пізніше з’явилися здвоєні співзвуч­чя: суддя, весілля, ніччю.

 

Заключне слово вчителя.

У 1991 році Україна стала незалежною державою. З роз­витком держави інтенсивно розвивається і українська мова. Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею і можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножу­вати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазна­ла гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.

 

 

 

 

 

Українська мова —

Це серця мого подих,

Ти — небесна ласка, ясна височінь.

Ти для мене, мово,

Як ковток повітря.

Ти — моє майбутнє й синя далечінь.

(Зачитати вірші,  що починаються з однієї букви – слайд 24 «Самотній сад»)

Виконання пробних вправ.  (Написати на дошці)

Завдання: закінчити прислів’я.

Мова — це дзеркало душі… (людини).

Мова — правдивий свідок… (історії).

Мова — доля нашого… (народу).

Мова — втілення… (думки).

Слово до слова — зложиться… (мова).

Мова — найдорожчий… (скарб).

Гостре словечко коле… (сердечко).

Удар забувається, а слово… (пам ‘ятається)

 

5, Конкурс «Слова»

Ведучий. У цьому конкурсі беруть участь усі члени команди. Зі слова треба скласти якомога більше слів, використавши лише один раз одну літеру за 2 хвилини. Увага! Складені слова — самостійні частини мови (про­понується слово «літературний»).

Визначаються переможці, вручаються нагороди.

 

 

 

 

Сподобалась стаття? Поділіться у соціальних мережах:



Оцініть статтю:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (голосов: 1, в среднем: 5,00 из 5)
Loading...
 

Вам також буде цікавим

Comments:

Залишити відповідь