Сценарій свята до Дня матері «Рідна мати моя…»

Скачати сценарій до Дня матері

Скачати сценарій до Дня матері

Скачати

Сценарій свята до Дня матері «Рідна мати моя…»

Мета: 1) Сприяти популяризації Дня матері серед учнівської молоді.

2) Виховувати шаноблиле ставлення і любов до матері

 

І блок  «Історична довідка»

Ведуча 1 Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить Сонце, розквітає квітка, як тихо світить вечорова зоря і гладить по голівці рідна рука. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є у нас найкращого, все від неї, від рідної неньки.

Ведуча 2 У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.

Ведуча 1 Молоду американку Анну Джервіс спіткало страшнее лихо – передчасно пішла з життя її мами. І донька, скуштувавши сирітської долі, вимріяла думку, аби мали люди на рік один день, коли б усі вшановували і матір-неньку, і Матір Божу.

Ведуча 2 І полетіли від сироти листи сенаторам. Нарешті, 1914 року Конгрес США ухвалив рішення про проведення в країні нового державного свята – Дня матері.

Ведуча 1 У всьому цивілізованому світі святкують День матері. Вперше в Україні це свято відзначали у 1929 році на Галичині. Символом пам’яті в цей день стала квітка на грудях дітей: рожева означала шану живій матері, біла – померлій. Цього дня в церквах правили молебні за здоров’я матерів і за упокій померлих. З усіх-усюд з’ їжджалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх смачними стравами, очищала свяченою водою. Під маминою вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші – «Щоб у добрі та спокої довіку бути».

Ведуча 2 Усі  почесті цього дня – Матері. Їй традиційно дарували ложку і сон-траву – символ життєвої снаги та спокою. Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, яким обсипали матір. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам’яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили матерів склянки з водою і зерном і дві гілочки – вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку – від серця.

Ведуча 1 Після 1939 року це свято було заборонене. Але відновлюється Україна, а разом з нею і ті свята, які були дорогими нашому народові. З 1990 року Свято матері повернулося в Україну і святкується  у другу неділю травня.

 

ІІ блок «Честування»

Хлопець Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю та миром.

Дівчина Добрий день Вам, люди добрі,

Що зібрались у цій залі,

Раді з святом Вас вітати,

Щастя і добра бажати.

Хлопець Хліб ясниться у кімнаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Дівчина Шановна наша родино! Просимо ласкаво на хліб, на сіль, на наше свято урочисте!

 

Ведучий  Мати! Мама! Матуся! Скільки спогадів, тепла і ласки таїть це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж. Це перше слово, мовлене нами, на все життя залишається  найдорожчим у серці. У хвилини радості й печалі пташкою надії злітає з наших уст.

Ведуча  Рідна мати… Вона – печаль і втіха,

Жива вода на виразці душі.

Поки живее – обереже від лиха,

Завжди підтримає у всім.

 

Учениця  Місяць травень – це місяць Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою. І сьогоднішнє свято – це свято Божої Матері, матері України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами, з яких людина живиться від першого свого подиху до останніх днів життя.

Учениця  Ой маю я три матері, та всі три хороші –

Три матері, три квіточки, як три красні рожі.

Перша мати – Непорочна, лілея біла,

Із дитятком-немовлятком Пречистая  Діва.

Друга мати – це найкраща на світі країна,

Земля наша, наша славна – ненька Україна!

Третя мати – що ж про неї гарного сказати?

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати.

 

Ведуча  Слово « мама» вічне і неповторне, як світ. Де б ми не були, що б не робили матуся завжди поруч – і в дні важкі, і в дні на щастя щедрі.

Ведучий  Швидко минають літа –

А в пам’яті все ожива:

І мамина чиста криниця,

І татові чисті слова,

І рідна батьківська хата,

Що в цілому світі одна.

Ведуча  І чуються матусині слова:

Виростеш ти, сину

Вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

Ведучий  У народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір’ю дітям». Бо ж справді, мати в хаті – це сонечко, що дає життя всій родині».

Учень  А хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій Землі безконечній

Веселого дому.

Сценка

Автор Жила собі на світі жінка. І мала вона четверо дітей. Жили з рибальства. Жінка сама ловила рибу та годувала дітей. Але якось застудилася та й злягла хвора. Лежить у постелі, а діточок нема чим годувати. Вже пересохло у неї в горлі. Мовила тихо:

Мати  Діточки, подайте мені води, бо не дам собі ради, аби підвестись. А пити так хочеться.

Діти  Нема води в хаті.

Мати  Візьміть відра. Ідіть до річки та наберіть.

Старший син  Нехай іде сестра. Я не маю чобіт.

Мати (до дочки) Піди, доню, принеси мені водиці.

Дочка  У мене немає хустки, нехай іде менший.

Мати  Івасику, піди принеси мені водиці.

Івасик  У мене немає в що вдягнутися.

Автор  Так ніхто й не приніс матері води. Пішли діти на двір, граються. А мати в хаті обростає пір’ям. Найменший хлопчик саме вбіг у хату. Бачить – мати стала зозулею. Став кричати до братів та сестер

Івасик  Наша мама стала зозулею, хоче відлетіти від нас. Скоренько біжімо по воду для неї.

Автор  Побігли діти до річки. Набрали води та й кричать.

Діти  Мамо, мамочко, пий воду!

Автор  Та стала мати зозулею й відлітає від хати.

Мати  Пізно, діти. Пізно!

Автор  А малі за нею бігли, бігли. Збиваючи ноги до крові. І досі в лісах, на полях стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали тоді з ніг дитячих. Так мати назавжди покинула рідних дітей і донині літає зозулею.

 

Ведучий  Немає, друзі, нічого більшого на світі, як любов материнська.

Читець Дівчину вродливу юнак покохав:

Дорожче від неї у світі не мав

І клявся, божився, що любить її

Над сонце, над місяць, над зорі ясні.

«Тебе я кохаю. За тебе умру.

Віддам за кохання і неньку стару»

Та мила його не боялась гріха,

Була, як гадюка, зрадлива, лиха.

Всміхнулась лукаво і каже йому:

«Не вірю, козаче, коханню твому.

Як справді кохаєш, вірний єси,

Мені серце неньки живе принеси».

Юнак мов стерявся: не їв і не спав,

Три дні і три ночі він десь пропадав.

І стався опівночі лютий злочин.

Мов кат. Вийняв серце у матері син…

І знову до милої з серцем в руках,

Побіг, і скажений гонив його жах.

Ось-ось добігає, не чуючи ніг…

Та раптом спіткнувся і впав на поріг.

І серденько неньчине кров’ю стекло,

І ніжно від жалю воно прорекло,

Востаннє озвалось до сина в ту мить:

«Мій любий, ти впав… Чи тобі не болить?»

Учениця  А народна легенда продовжує цю історію. Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди матері, облив пекучими слізьми. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так, як рідна мати. І такою невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним, що ожило материнське серце, загоїлася рана. Підвелась мати й притисла голову сина до своїх грудей. І пішли вони удвох степами широкими, і стали двома могилами високими. Тож недаремно в народі кажуть, що найсвятіша любов – материнська.

 

Ведуча  Мати – всьому початок. Мати – берегиня роду. Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину. Вам, наші любі матусі, щастя земного, здоров’я міцного, нехай горе оминає родини Ваші, а Матір Божа Вас оберігає.

Учень  Є у мене найкраща на світі матуся.

За неї до тебе, Пречиста, молюся,

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, Небесна Ісусова Ненько.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки і ласки для любої мами

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ та й у люди,

Щоб мною раділа – пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні.

До тебе, Царице, на сонячнім троні.

 

ІІІ блок «Солодко – розважальний»

  • Гра – конкурс (учасники – учні та їх мами)
  • Концерт

 

Поділитись у соціальних мережах:Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments

Сподобалась стаття? Оцініть її:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (голосов: 1, в среднем: 5,00 из 5)
Loading...
 

Вам також має сподобатись...