План заходів до відзначення Міжнародного дня рідної мови
1.Вікторина «Як ми говоримо»
«Мовна скарбничка»
«У світі цікавих висловів»
«Океаном рідної мови» (5-11кл.)
2. Конкурс диктантів про рідну мову (5-6кл.)
3.Уроки вільних думок “Я знаю силу слова” (8кл.)
4.Турнір красномовців. (11кл.)
- Усний журнал
«Мова – скарбниця духовності народу» (9кл.)
«Спішу у храм святого слова»
«Бринить, співає наша мова»
- Агітаційні плакати про мову (5-11кл.)
- Ярмарок крилатих висловів «Народ скаже, як зав’яже» (7кл.)
8.Літературні виставки «Прилинь душею до перлин рідної мови» (кабінети укр. мови)
Вікторина «Океаном рідної мови»
- 1. Скільки букв в українському алфавіті?
- Скільки голосних в українській мові?
- Який знак в українській мові не є розділовим?
- Назвіть останній відмінок української мови.
- Поставте займенник «себе» в Н. в.
- Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин?
- Скільки звуків у слові «кущ»?
- Яка буква в українській мові не має відповідного звука?
- Рід іменника «сирота».
- Слово, що вживається лише в певній місцевості.
- Вигадане ім’я, під яким автор друкує свій твір.
- Віршований твір, який призначений для співу.
- Головні члени речення.
- Другорядний член речення, що відповідає на питання непрямих відмінків.
- Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його?
- Чуже мовлення, передане дослівно.
- Дослівно наведений уривок з якогось тексту.
- Поставте у кличний відмінок слово «юнак»
- Назвіть знак, що позначає тверду, роздільну вимову на межі приголосного і голосного.
- Що вивчає розділ про мову «Морфологія»?
Вікторина
- Назвіть справжнє ім’я, по батькові і прізвище Лесі Українки. (Лариса Петрівна Косач)
- Хто писав про Лесю Українку: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хворої дівчини»? (І. Я. Франко)
- Назвіть першу друковану збірку поезій Лесі Українки і коли вона вийшла? («На крилах пісень», 1893р.)
- Скільки років було Лесі Українці, коли вперше були надруковані її твори? (13 років)
- Яку думу створила 13-річна Леся Українка і хто з українських композиторів поклав на музику слова цієї думи? («Пам’яті Шевченка, М. Лисенко»)
- Який підручник написала 19-річна Леся Українка для своїх молодших сестер? («Стародавня історія східних народів»)
- Які іноземні мови знала Леся Українка? (Німецька, французька,грецька, латинська, англійська, італійська, польська, болгарська, іспанська)
- Хто була мати Лесі Українки? (Олена Пчілка)
- Назва якої поезії Лесі Українки збігається з назвою відомого роману Тургенева? («Дим»)
- Який герой твору Лесі Українки, хоч і не жива істота, проте «п’є кров з лиця і гасить людський погляд… і барви всі рівняє сивизною»? (Дим капіталістичних фабрик, поезія «Дим»)
- Скільки драматичних творів написала Леся Українка? Назвіть хоча б п’ять з них. («Осіння казка», «В катакомбах», «У пущі», «Лісова пісня», «На полі крові»)
- Назвіть вірш, в якому тяжко хвора поетеса мужньо заявляє:
«Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! — Геть, думи сумні!» ( Contra spem spero)
- Назвіть кілька прозових творів Лесі Українки. («Така її доля», «Метелик», «Школа», «Жаль», «Біда навчить»)
- Який твір Лесі Українки закінчується словами:
«А я піду за волю проти рабства,
Я виступлю за правду проти вас!»? (Драматична поема «В катакомбах»)
- Герой якого твору закликає бідний люд пробити груди пану? (Безіменний поет, герой поеми «Давня казка»)
- Хто з царської могили створив собі пам’ятник? (Єгипетські раби, поезія «Напис в руїні»)
Хто з героїв драми-феєрії «Лісова пісня»…
- …не дав зрубати дуба, хоч за нього купці «давали гроші» немалі? (Дядько Лев)
- …чудовим співом ніжної сопілки пробуджує від сну красуню дивну — Мавку? (Лукаш)
- …не має волі «своїм життям до себе дорівнятись»? (Лукаш)
- …царівна лісова з багатою душею і серцем, сповненим надії і любові? (Мавка)
- …поранила серпом навмисне руку, щоб не губить краси Русалки Польової? (Мавка)
- …лукава, ніби видра, і «хижа, наче рись»? (Килина)
- …для збільшення господарських достатків нехтує почуттям сина, що палко покохав лісову царівну? (Мати Лукаша)
- …хоч водяного роду, проте зрадливу і лукаву має вдачу? («Той,що греблі рве»)
- «…в драговині цупкій привик одвіка усе живе засмоктувати»? (Водяник)
- …прагне усе живе і вільне ввести в «твердиню тьми й спокою»? (Цар пітьми «Той,що греблі рве»)
Чи знаєш ти героїв драми-феєрії «Лісова пісня»? Чий це портрет?
- «…дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче, убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку». (Лукаша)
- «…уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний… у полотняну одежу і в ясносиву, майже білу свиту; на ногах Постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені». (Дядька Лева)
- «…в ясно-зеленій одежі з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами…» (Мавки на поч. першої дії)
- «…в чорній одежі, в сивому непрозорому серпанку, тільки на грудях красіє маленький калиновий пучечок». (Мавки в останній дії)
- «…молода повновида молодиця, в червоній хустці з торочками, в бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій; так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та жовтими стяжками; сорочка густо натикана червоним та синім, намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягав стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою». (Килини)
Ребус
У цих малюнках зашифровано вислів Лесі Українки. Прочитайте його.
(Ніколи не кажи до себе: “Я вже скінчив науку”)
А знаете ви, що за сила в тій мові!
I.Я. Франко
„Не можна завдати народові більшої шкоди, аніж забравши у нього його мову”,
— писав Е.Кант. Мова – це більше, аніж засіб спілкування, бо ми мислимо словами.
Вона ідентифікує народ і кожного з нас.
Люди говорять різними мовами. їх нараховується приблизно 6 тисяч. На жаль,
філологи попереджають, в XXI столітті щонайменше 40% цих мов вимре.
А це страшенна втрата для людства, бо кожна мова, це геніальний прояв
людського духу, унікальне бачення нашого світу.
Справа в тому, що 95% тих шести тисяч мов охоплюють дуже малу частину
світового населення.
За даними ЮНЕСКО, ними розмовляють всього 4% людства.
21 лютого відзначається Міжнародний День рідної мови. Це відносно молоде
свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році.
1 в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема
української мови на українських землях нараховує кілька століть. Де і коли
народилася традиція Міжнародного дня рідної мови?
Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Себто, святкуємо ми цей день
з присмаком гіркоти.
21 лютого 1952 року у Бангладеш! влада жорстоко придушила демонстрацію
протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови.
Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної
конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови, а
починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нас.
На жаль, ми маємо дуже трагічні паралелі з нашою історією. Тільки якщо про
події в Бангладеші ми вже знаємо добре, то про події з нашої історії нам доводиться
ще багато чого розповідати і відкривати.
1951 року студенти Харківського університету виступили проти складання
іспитів російською мовою. 33 найактивніших розстріляли, 800 репресували.
Отож, чи ми святкуємо, чи ми тризнуємо – це, мабуть, риторичне запитання
ініціативою відзначати свято рідної мови вийшли у Львові ще в 1998 році. Тоді Ірина
Фаріон разом зі студентами Інституту архітектури Львівської політехніки до Дня
української писемності, що відзначається 9 листопада, в День Нестора-літописця,
організували першу виставку плакату на тему «Передамо нащадкам наш скарб –
рідну мову».
Ми сповідуємо дуже просту ідеологію – ідеологію твердого егоїзму. Не
апелюємо до самих себе, бо нічого ціннішого для кожної людини, ніж вона сама,
безперечно, немає. Тому ми апелюємо до тих, напевно, 3,5 мільйонів українців, які
назвали себе українцями, але за рідну мову визнали мову російську.
Утвердивши в Україні мову, ми збережемося як європейська держава та
піднімемо в кожного українця дух національної свідомості та гідності.
..Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Борця й співця в собі ти поєднала,
Досвітні викликаючи вогні.
Не мріяла про камінь п’єдестала –
Сама ти ломикаменем стояла
Супроти бурі, в наймарніші дні.
Орлиці зір і серце голубиці
Тебе вели вперед, за небосхил,
Жили в тобі і міць ясної криці,
І сяєво далекої зірниці,
І тихі сплески лебединих крил.
Максим Рильський
Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе у душі народу людина, що ім’я їй – Леся Українка.
25 лютого відзначаємо 145-річчя з дня народження геніальної поетеси, яка, звичайно,не могла навіть передбачити, як довго житиме все створене нею. Ми читаємо її твори, і вони нам видаються написаними зовсім недавно. Ми говоримо про неї, як про нашу сучасницю. Своєю винятковістю і своєю звичайністю – усім вона дорога нам. Хочеться наголосити, що була вона простою людиною і, ведучи оту «тридцятилітню війну» з наступами хвороби, не мала якогось додаткового захисту проти болю. І можна зрозуміти, як жадалося їй звичайного людського щастя.
А звідки ж все-таки отой дух непоборний, що в найтяжчих випробуваннях долі не дав розчавити себе? Звідки ота сила прометеївська, що піднесла слабосилу жінку над своєю похмурою епохою?
Зусиллям волі, доброти піднялася вона над своїм болем, зуміла почути інших, як особисту трагедію переживала поетеса уярмлення свого народу, безправність його культури. Душа її закипала гнівом на кожен вияв утисків.
Прометей – це улюблений герой Лесі Українки. Протягом усього творчого життя оспівує вона людину-борця, людину нездоланну, яка в і’мя високої мети здатна жертвувати собою.
Усім, кому дорога була наша література, із захопленням стежили, як сходить поетична зоря Лесі Українки.
Поява юної поетеси для декого була загадковою: не навчалася ні в яких гімназіях – і раптом така висока освіченість.
Навряд чи є хтось серед наших школярів, хто б не читав і не знав на пам’ять багатьох віршів цієї чарівниці слова. У цих віршах – велика сила любові до свого рідного краю, до життя. І написані вони щирими словами, що ніби сам проймаєшся настроєм поетеси, її радістю за красу життя на землі, її палким закликом до боротьби за свободу і щастя.
Незважаючи на тяжку хворобу, на переслідування царських посіпак, Леся Українка ніколи не проймалася слабодухістю. Її лірика завжди відзначалася мужністю, бадьорістю. Недаремно Іван Франко, читаючи її твори, писав, що ця хвора, слабосила дівчина – трохи чи не «єдиний мужчина» на всю Україну.
Крім численних ліричних віршів, поетеса написала багато драматичних поем та п’єс. Такі її твори, як «Лісова пісня», «Осіння казка», «Лелія», «Бояриня» сповнені фантастичної казковості, краси української природи. Вони разом із тим несуть у собі благородні ідеї правди, волі, боротьби.
Розповісти про всю багатющу творчість великої поетеси неможливо. Слід тільки сказати, що серед багатьох сторінок, написаних рукою поетеси, немає жодного байдужого слова, яке було б не обпалене громадянською пристрастю, в якому б високо не звучала чуйна і ніжна, палка і відважна душа незабутньої дочки нашого народу.
Рано обірвалась її пісня, її щиросердний спів. Відстань, безжально коротка, лягла від першого ранку, що зарожевів крайнеба маленькій Лесі і посеред мальовничої природи українського Полісся, що відпалало їй сухим вогнем у далекому гірському Сурамі. Сорокарічною пішла вона з життя, пішла незломлена духом, і образ її таким живе, й житиме для нас – сповнений гідності, прекрасний у своїй людяності і великім творчім горінні.