Скачати

Зміст курсу

Модуль І. Вступ. Інформація.                                    5

Інформація. Інформатика.        Інформаційні процеси.          5

Що таке комп’ютер?                                            6

Типи комп’ютерів.                                                         7

Кодування інформації.                                         7

Поняття «біт» та «байт».                                               7

Одиниці вимірювання інформації.                      8

Числова інформація.                                            8

Текстова інформація.                                           8

Графічна інформація.                                           9

Звукова інформація.                                            9

Відеоінформація.                                                  9

Поняття «мультимедіа».                                      9

Модуль ІІ. Обчислювальна система.               12

Правила техніки безпеки.                                    11

Персональний комп’ютер = апаратна частина + програмне забезпечення.                                    15

Апаратна частина сучасного персонального комп’ютера.                                                          15

Центральний процесор.                                       16

Пам’ять комп’ютера. Види пам’яті.                              16

Периферійні пристрої: дисплей, накопичувачі, клавіатура, принтер, модем тощо.                       17

Модуль ІІІ. Знайомство з операційними системами.                                                           22      Види програмного забезпечення.                    22

Операційні системи MS DOS та Windows.      23

Форматування дисків.                                    25

Завантаження операційної системи Windows.26

Робочий стіл.                                                            27

Основні об’єкти Windows.                             27

Значки. Ярлики.                                             27

Панель задач.                                                 28

Кнопка Пуск. Панель швидкого запуску.     29

Елементарні дії з основними об’єктами

Windows.                                                         31

Модуль IV. Робота з вікнами.                              32

Вікно – головний об’єкт Windows.               32

Типи вікон.                                                      32

Дії з вікнами.                                                            33

Структура вікна                                             34

Діалогові вікна                                               37

Елементи керування вікон                             37

МодульV. Запуск програм. Стандартні програми Windows.                                              40

Способи запуску програм.                           40

Програма «Провідник». Подорож з «Провідником».                                                               40

Дії з папками і файлами                                 43

Стандартні програми Windows.                            44

Тестове оцінювання якості знань учнів    52

М1. Правила техніки безпеки                             52

Вступ. Інформатика. Інформація.           56

М2. Обчислювана система                        61

М3. Знайомство з операційною системою 66

М4. Робота з вікнами                               72

М5. Стандартні програми Windows        76

Модуль І

 

Вступ. Інформація.

Вперше термін «інформатика» почав використовуватися у Франції у 60-х роках ХХ століття для назви галузі діяльності, пов’язаної з автоматизованим       опрацюванням інформації за допомогою електронних обчислювальних машин. В Америці з тим же значенням застосовується термін «computer science»  —       комп’ютерна наука.

Інформатика – це галузь науки, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані з її збиранням, зберіганням, пошуком, переробкою, перетворенням, поширенням та використанням у різних сферах діяльності.

Інформатика  вивчає питання обробки інформації за допомогою комп’ютера.

Слово «інформація» має латинське походження: «informatio» означає роз’яснення, виклад, набір відомостей. Під інформацією розуміють відомості стосовно осіб, предметів, фактів, подій, явищ і процесів незалежно від форми їх подання.

Інформація  відображає відомості про навколишній світ

Інформація – це дані та відомості, представлені в різних формах.

Інформаційні процеси: пошук, зберігання, подання, зберігання, передача, обробка та захист інформації.

Інформаційні процеси передбачають існування джерела і споживача інформації.

 

 

 

 

 

 

Початок і закінчення роботи з комп’ютером.

Включення живлення

• Включити необхідні для роботи зовнішні пристрої комп’ютера;
• Включити системний блок.

Вимкнення живлення

• Завершити роботу програм;
• Вимкнути системний блок;
• Вимкнути зовнішні пристрої комп’ютера.

Що таке комп’ютер?

Нині обробку інформації неможливо уявити без допомоги комп’ютера.

Надійним помічником людини у роботі з інформацією є комп’ютер —  найпотужніший інструмент інтелектуальної діяльності зі створених людством за весь період його існування.

Комп’ютер – це пристрій, призначений для виконання заданої, чітко визначеної послідовності дій щодо обробки інформації.

Типи комп’ютерів:

• суперкомп’ютери;
• середні;
• малі;
• персональні (ПК).

ПК поділяються на настільні та переносні.

 

Кодування інформації.

Інформація, що вводиться до комп’ютера, повинна бути конкретною й однозначною.

Комп’ютерна мова має двійковий алфавіт. Знаки 0 та 1 двійкового алфавіту називають двійковими знаками, або бітами.

Такий спосіб кодування обумовлений тим, що в пристроях комп’ютера використовуються елементи, які мають два різні стани (які позначають 0 і 1). Це технічно легко реалізує зберігання й опрацювання інформації.

Біт є найменшою одиницею вимірювання кількості інформації в комп’ютера.

Біт можна уявляти як комірку, в яку поміщається 1 або 0.

Байт – це послідовність з 8 бітів.

 

 

 

 

 

 

Основні одиниці вимірювання інформації

 

біт, байт, кілобайт, мегабайт, гігабайт, терабайт.

 

 

Текстова інформація

Сьогодні в комп’ютерних системах для подання текстової інформації       застосовуються коди довжиною у 8 бітів (1 байт). Довжина у 8 бітів дозволяє утворити  256 різних кодів. Це дозволяє призначити індивідуальні коди літерам латинського і українського алфавіту — великим і маленьким, розділовим знакам і цифрам, знакам математичних операцій і операцій порівняння, лапкам і дужкам тощо.

Числова інформація

Спосіб кодування числа і довжина його двійкового коду залежать від типу числового значення — чи є воно додатним або від’ємним, цілим або дробовим.       Довжина коду числа може змінюватися від одного до 8-х байтів.

 

Графічна інформація

Графічне зображення на екрані комп’ютера створюється мозаїчним способом: воно складається з багатьох окремих кольорових крапочок, які покривають весь екран. Ці крапочки називаються пікселями. Кожний піксель може мати свій колір. Для створення зображення пікселям призначаються відповідні кольори. Чіткість зображення на екрані залежить від кількості пікселів: чим їх більше, тим вище якість зображення.

Зображення запам’ятовується,  зберігається і обробляється як таблиця значень кольорів усіх пікселів, з яких воно складається.

Звукова інформація

Звукову інформацію можна перетворювати, змінюючи її тональність, можна комбінувати окремі звукові фрагменти тощо.

Відеоінформація

Відеоінформацію можна перетворювати, можна комбінувати окремі відео фрагменти тощо.

Системи мультимедіа — це програми, що дозволяють при роботі використовувати різноманітні форми обробки інформації : текст, графіку, мультиплікацію, музику, мову, відео.

Системи мультимедіа застосовують для відтворення аудіо інформації та відеоінформації, запису звуку за допомогою магнітофона, подачі звуко­вих команд, передачі зображень і проведення відео конференцій за допомогою відеокамери тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання на залік

1. Що таке інформатика?
2. Що вивчає інформатика?
3. Що таке інформація?
4. Назвіть інформаційні процеси.
5. Порядок початку і закінчення роботи з комп’ютером.
6. Що таке комп’ютер?
7. Назвіть типи комп’ютерів.
8. Що таке біт?
9. Що таке байт?
10. Назвіть основні одиниці вимірювання інформації.
11. Як ви розумієте термін “текстова інформація”?
12. Як ви розумієте термін “графічна інформація”?
13. Як ви розумієте термін “числова інформація”?
14. Як ви розумієте термін “звукова інформація”?
15. Як ви розумієте термін “відео інформація”?
16. Як ви розумієте термін “системи мультимедіа”?
17. Які є види інформації?
    Модуль ІІ. Обчислювальна система

 

Охорона праці та пожежна  безпека при проведенні занять у комп’ютерному класі.

Загальні вимоги.

1. До роботи у комп’ютерному класі допускаються учні, які пройшли інструктаж із техніки та електробезпеки з відповідним записом у журналі з техніки безпеки і підписами.
2. Не можна заходити й перебувати у комп’ютерному класі без учителя.
3. Робота у комп’ютерному класі має проводитися тільки в суровій відповідності до розкладу занять і графіка самостійної роботи вчителя та учнів.
4. Учням заборонено відчиняти шафи живлення і комп’ютери тоді , коли ПК працюють, так і тоді, коли вони вимкнені.

Вимоги безпеки перед початком роботи

1. Заборонено заходити до класу у верхньому одязі чи приносити його з собою.
2. Заборонено приносити на робоче місце особисті речі, дискети і т.п., крім ручки та зошита.
3. На робочому місці слід сидіти так, щоб можна було, не нахиляючись, користуватися клавіатурою і водночас повністю бачити зображення на екрані дисплея.
4. Починати роботу можна лише за вказівкою викладача або лаборанта.

Вимоги безпеки під час роботи

1. Заборонено ходити по комп’ютерному класу, голосно розмовляти.
2. Виконувати слід тільки зазначене учителем завдання. Категорично заборонено виконувати інші роботи.
3. На клавіатуру потрібно натискати плавно, не припускаючи ударів.
4. Користуватися друкувальним пристроєм  дозволяється тільки у присутності викладача або лаборанта.
5. Заборонено самостійно переміщувати апаратуру.
6. Заборонено запускати ігрові програми.
7. У випадку виникнення неп оладків треба попередити викладача або лаборанта.
8. Не намагатися самостійно відрегулювати апаратуру або усувати в ній неполадки.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Про неполадки, помічені під час роботи, слід зробити записи у відповідних журналах.
2. На робочому місці не потрібно залишати зайвих предметів.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. При появі незвичайного звуку або вимкнення апаратури  потрібно негайно припинити роботу й довести це до відома вчителя або лаборанта.
2. При появі запаху паленого слід припинити роботу, вимкнути апаратуру і повідомити про це вчителя або лаборанта.
3. При потраплянні людини під напругу необхідно знеструмити відповідне робоче місце, надати першу долі карську допомогу і викликати «швидку».
4. При виникненні пожежі необхідно знеструмити клас, викликати пожежну команду і приступити до гасіння пожежі засобами, які є.
5. У разі недотримання учнями вимог із охорони праці та пожежної безпеки адміністрація школи може притягти їх до дисциплінарної та адміністративної відповідності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Апаратна частина – обладнання, з якого складається комп’ютер.

Програмне забезпечення – сукупність всіх програм, що забезпечують роботу комп’ютера.

Назва персональний підкреслює той факт, що з таким комп’ютером може одночасно працювати лише один користувач.

Перший персональний комп’ютер було випущено в 1975р. американською фірмою MITS . Він мав обсяг пам’яті 256 байт.

Загальну схему будови сучасного комп’ютера запропонував ви­датний американський математик угорського походження Джон фон Нейман у червні 1945 р.

 

                  З чого  складається комп’ютер?

Пристрої введення  забезпечують введення інформації у пам’ять комп’ютера.

Пристрої  виведення забезпечують виведення результатів роботи.

 

Процесор виконує всі арифметичні обчислення і логічну обробку інформації

Пам’ять – пристрій, призначений для зберігання програм та інформації, що обробляється.

 

Центральний процесор.

Центральний процесор – це основний робочий елемент комп’ютера, призначений для безпосереднього виконання дій з інформацією.

Центральний процесор виконує наступні команди:

• виконання арифметичних дій;
• виконання логічних операцій;
• обмін інформацією між ЦП і пам’яттю;
• управління порядком роботи ЦП;
• введення і виведення.

Пам’ять комп’ютера.

Пам’ять складається з комірок. Комірка містить один байт інформації. Будь – яка інформація зберігається як послідовність байтів. Обсяг пам’яті комп’ютера – це кількість байтів, що містяться в ній.

Пам’ять комп’ютера поділяється на внутрішню та зовнішню.

Внутрішня пам’ять призначена для тимчасового зберігання даних і програм.

Зовнішня пам’ять призначена для довготривалого збереження інформації.

До зовнішньої пам’яті належать:

1. Жорсткі  магнітні диски (вінчестер);
2. Гнучкі магнітні диски ;
3. Оптичні диски (одноразового або багаторазового запису) ;
4. Магніто – оптичні диски ;
5. З’ємні диски ;
6. DVD диски ;
7. Стримери – пристрої для запису інформації на касетах з магнітною стрічкою .

 

Периферійні пристрої

Периферійні пристрої — це пристрої, призначені для обміну інформацією між людиною та комп’ютером з метою розв’язання конкретної задачі. До периферійних пристроїв відносяться пристрої введення і виведення інформації, накопичувачі.

Накопичувачі – пристрої, призначені для постійного зберігання даних та програм.

Накопичувачі бувають на жорстких магнітних дисках і гнучких магнітних дисках, на оптичних дисках (лазерно-оптичні, магнітооптичні). Зазвичай ці пристрої називають зовнішньою пам’яттю.

Клавіатура – це стандартний пристрій введення інформації

На клавіатурі можна вирізнити такі групи клавішів:

• Функціональні;
• Символьні і керуючі;
• Цифрова клавіатура;
• Спеціальні та допоміжні.

Стандартний пристрій виведення інформації в комп’ютері — це монітор.

На моніторі відображається текстова і графічна інформація.

 

Екран монітора можна уявити у вигляді таблиці точок, що звуться пікселями. Зображення на екрані формується з цих точок. Загальна кількість пікселів на екрані визначає його роздільну здатність. Чим більше точок, тим чіткіше зображення.

Монітори можуть бути чорно-білими і кольоровими.

За способом формування зображення монітори можуть бути на електронно-променевих трубках та рідкокристалічні.

Маніпулятор типу «миша» було винайдено в 1963 році. Миша значно полегшує роботу користувача за комп’ютером: замість того, щоб натискати комбінації клавішів, користувач клацає кнопками миші.

За допомогою миші користувач керує положенням курсора на екрані монітора та вибирає об’єкти для подальшої роботи.

Є кулькові миші, є лазерні миші.

Сканери використовуються для введення в комп’ютер різних зображень — текстів, малюнків та іншої графічної інформації.

Сканери бувають двох типів: ручні та настільні.

Принтер — це пристрій виведення інформації на папір.

Принтери розрізняють за принципом дії, тобто за способом нанесення інформації на папір.

 

Щоб почути звук, записаний на комп’ютері, необхідно мати аудіо колонки. Щоб записати в комп’ютер звук, необхідно мати мікрофон.

Звукові колонки, мікрофони та інші пристрої для якісного відтворення і запису комп’ютером ефектів, що діють на органи чуття людини, називають мультимедійним обладнанням.

Модем – це пристрої для обміну інформацією з іншими комп’ютерами через телефонну мережу.

Модем перетворює двійкові дані, що надходять від комп’ютера (Модулює), в електричні сигнали для передачі по телефонній лінії, і навпаки (Де модулює).

Розрізняють внутрішній модем (всередині системного блоку на материнській платі) і зовнішній модем (в окремому корпусі).

Найважливішою характеристикою модема є швидкість передачі даних. Ця величина вимірюється кількістю бітів, що передаються за секунду (біт/с).

 

 

Питання на залік

1. Сформулюйте правила безпеки під час роботи в комп’ютерному класі.
2. Що таке апаратна частина комп’ютера?
3. Що таке програмне забезпечення комп’ютера?
4. З чого складається персональний комп’ютер?
5. Для чого призначенні пристрої введення?
6. Для чого призначенні пристрої виведення?
7. Що виконує процесор?
8. Що таке пам’ять?
9. Які є види пам’яті?
10. Які пристрої віджносяться до зовнішньої пам’яті?
11. Що таке периферійні пристрої?
12. Що таке накопичувачі?
13. Що таке клавіатура?
14. Які є групи клавіш?
15. Що таке монітор?
16. Які є види моніторів?
17. Розкажіть коротко про маніпулятор типу “миша”.
18. Для чого використовується сканер, принтер?
19. Що входить в склад мультимедійного обладнання?
20. Для чого використовується модем?

 

Модуль ІIІ

 

 Знайомство з операційними системами.

 

Види програмного забезпечення.

Щоб розв’язати конкретне завдання, комп’ютер повинен виконати певні команди в чітко визначеному порядку.

Програма – це записаний у певному порядку набір команд, виконання яких забезпечує розв’язання конкретного завдання.

Програмне забезпечення комп’ютера – це набір програм, які керують діями комп’ютера при його використанні для розв’язання задач.

 

 

Прикладне ПЗ — це програми, призначені для розв’язання завдань у різних предметних галузях.

Прикладними програмами є навчальні програми, видавничі системи, бази даних, бухгалтерські пакети, текстові редактори, електронні таблиці, системи мультимедіа, комп’ютерні ігри тощо.

Інструментальне ПЗ – це програми, призначені для розробки різноманітних програм.

Системне ПЗ – це  сукупність програм, призначених для управління апаратною частиною комп’ютера і забезпечення взаємодії користувача з комп’ютером.

Цей вид ПЗ тому й називається системним, бо без нього робота комп’ютера неможлива. Крім того, системне ПЗ забезпечує роботу прикладного ПЗ.

До  системного ПЗ належать операційна система (ОС).

Операційна система — це сукупність програм, призначених для управління пристроями апаратної частини комп’ютера та для взаємодії користувача з комп’ютером.

Вона призначена для управління пристроями комп’ютера, забезпечення «діалогу» користувача з комп’ютером, виконання команд користувача.

Однією з найважливіших функцій ОС є організація зберігання інформації у зовнішній пам’яті. Вся інформація у зовнішній пам’яті зберігається у вигляді файлів.

Файл — це ділянка зовнішньої пам’яті, що містить логічно об’єднану інформацію і має конкретне ім’я.

 

Операційні системи.

Нині найпоширенішими є такі операційні системи:

MS-DOS (Microsoft Disk Operating System — Дискова ОС фірми Microsoft);

серія Windows,;

серії Unix, Linux, Novell NetWare.

До однозадачних операційних систем належить операційна система MS-DOS. Це означає, що користувач одночасно може за­пускати на виконання лише одне завдання (формування тек­сту, виконання обчислень тощо).

Багатозадачні системи (Windows 95 та 98, Windows NT, Windows 2000, Windows ХР, UNIX) забезпечують одночасне виконання кількох програм.

 

 

 

 

 

 

 

Багатокористувацькі операційні системи дають змогу одночасно працювати на одному комп’ютері багатьом користува­чам. Такими операційними системами є UNIX, Linux.

Однокористувацькі операційні системи дають доступ до ОС тільки одному  користува­чу.

 

Форматування дисків.

Диски мають одну чи кілька магнітних поверхонь, на яких може записуватися інформація вздовж  кіл — доріжок, по­ділених на сектори.

Сектор — це мінімальна одиниця читання і запису даних на диску.

Форматування — процес розмітки диска на сектори і доріжки засобами ОС.

 

Порядок форматування дискети

1. Відкрити папку Мій комп’ютер.

2. Знайти піктограму Диск 3.5(A:) і правою кнопкою миші викликати контекстне меню.

3. У контекстному меню, що з’явилось, вибрати команду Форматувати.

4. На екрані з’явиться вікно форматування диску A:

5. У розділі Спосіб форматування вибрати Швидке і натиснути кнопку Почати.

6. Після закінчення процесу форматування вивчити звіт про про­ведене форматування і цілісність диску A:.

7. Закрити вікно форматування.

 

Завантаження операційної системи Windows.

Щоб розпочати роботу з комп’ютером, на якому встановлена операційна система Windows , спочатку включити необхідні для роботи зовнішні пристрої комп’ютера, потім увімкнути системний блок.

Під час завантаження операційної системи на екрані з’яв­ляється заставка Windows, а потім робочий стіл Windows. Унизу екрана розташовується Панель задач.

Щоб завершити роботу з Windows, треба завершити роботу програм, вимкнути системний блок, вимкнути зовнішні пристрої компютера.

Сукупність засобів, які забезпечують взаємодію користувача з ОС, називають інтерфейсом користувача.

ОС MS-DOS мала інтерфейс командного рядка,  в якому потрібно було вводити повний текст команди з клавіатури.

Операційні системи Windows мають дуже простий для вивчення і зручний для використання графічний інтерфейс.

 Графічний інтерфейс дозволяє користувачу вибрати команду зі списку можливих, виконати переміщення об’єкту за допомогою миші, відкрити одночасно потрібну кількість папок, файлів,  здійснити певні дії над об’єктами.

 

Робочий стіл.

Всі роботи «виконуються» на робочому столі — аналогові справжнього стола, на ньому розміщені різні об’єкти для роботи та інструменти роботи: кнопки, меню.

Робочий стіл – це фон, на якому відображаються інші елементи. На ньому є панель задач, розгорнуте каскадне меню та підписані значки, які називають піктограмами. Користувач може розташувати свої документи і папки в зручному для нього порядку, «відкрити» документ, якій потрібен йому у цей момент.

 

Основні об’єкти Windows.

У  Windows для представлення різноманітних об’єктів широко використовуються графічні зображення значки -піктограми. У процесі роботи на екрані з’являються значки папок, документів, прикладних програм, а також будь-яка кількість   вікон.

Диски, папки, прикладні програми (Word, Excel) та системні програми (Мій комп’ютер, Корзина), файли документів будемо називати об’єктами.

Кожному об’єкту Windows автоматично надає відповідну піктограму. Видалення піктограми призводить до видалення відповідного об’єкту.

Ярлик – це короткий файл, який містить адресу деякого диска, папки, іншого файлу. Активізація ярлика означає активізацію відповідного об’єкта.

Видалення ярлика не призводить до видалення відповідного об’єкта. Використання ярлика прискорює доступ до додатків, папок, документів.

 

Панель задач.

Панель задач – це засіб доступу до головного меню, програм та файлів. Вона містить кнопку Пуск, індикатори клавіатури, годинник, кнопки мінімізованих  вікон, кнопки відкритих вікон тощо.

За замовчуванням Панель задач розташовується внизу екрана, її не можуть перекрити вікна відкритих папок і при­кладних програм. Окрім того, на ній можуть також бути годинник і різні індикатори:

• роз­кладки клавіатури — для вибору мови;
• гучномовця — для вибору рівня гучності;
•  екрана — для вибору колірної палі­три і роздільної здатності тощо.

Клацання на індикаторі відкриває меню для вибору потрібного ре­жиму. Подвійне клацання на деяких індикаторах відкриває вікна настроювання відповідних режимів.

Використання кнопок відкритих папок і прикладних програм на панелі задач — найзручніший спосіб перемикання між програмами.

 

Кнопка Пуск.

Головне меню призначене для запуску програм і керування роботою комп’ютера:

пункт Програми — переглянути список наявних програм та обрати потрібні для роботи;

пункт Документи — переглянути список до­кументів, що відкривалися і редагувалися користувачем останнім часом; клацання на будь-якому з них відкриє відповідну    програму і завантажить у неї вибраний документ;

пункт Настройка — вибрати або встановити зручні для користувача параметри і режими роботи;

пункт Знайти — знайти папку або документ на будь-якому диску сво­го комп’ютера або будь-якого комп’ютера, що входить до локаль­ної мережі, а також знайти комп’ютер в мережі за його ім’ям;

пункт Довідка — отримати довідкову інформацію про ОС Windows і про роботу користувача в ній;

пункт Виконати — запустити на виконання програму, що містить­ся у виконуваному файлі. Повне ім’я файла треба набирати в командному рядку діалогового вікна, що відкрилося. Для пошу­ку потрібного файла зручно користуватися кнопкою Обзор;

пункт Завершення роботи — вимкнути або перезавантажити ком­п’ютер у потрібному режимі.

Під час вибору пункту Вимкнути комп’ютер система за­криває всі відкриті програми. У процесі запису всієї інформації на вінчестер на екран виводиться повідомлення про завершення роботи.

 

Питання на залік

 

1. Що таке програма?
2. Що входить до програмного забезпечення компютера?
3. Що таке прикладне ПЗ?
4. Що таке інструментальне ПЗ?
5. Що таке системне ПЗ?
6. Що таке операційна система?
7. Що таке файл?
8. Що забезпечує однозадачна ОС?
9. Що забезпечує багатозадачна ОС?
10. Які відмінності між однокористувацькими та багатокористувацькими ОС?
11. Що таке сектор?
12. Що таке форматування?
13. Як розпочати та завершити роботу з Windows?
14. Що таке інтерфейс користувача?
15. Що таке робочий стіл?
16. Які є основні об’єкти ОС Windows?
17. Що таке ярлик?
18. Що таке панель задач?
19. Для чого призначене Головне меню?
    1. Які дії можна виконати за допомогою Головного меню?

Модуль ІV

 

Робота з вікнами.

Вікно – головний об’єкт Windows.

Вікно Windows – це окреслена область на екрані, в якій відображається інформація, що відповідає назві вікна. Свої вікна мають диски, пристрої комп’ютера, засоби керування, папки і програми.

При запуску програми чи відкритті папки на робочому столі з’являється її вікно, а на панелі задач – відповідна кнопка. Вікно, в якому працює користувач, називається активним. Воно знаходить­ся на передньому плані.

Щоб перейти до якогось вікна, слід підвести курсор до видимої частини потрібного вікна або його кнопки на панелі задач і клацнути лівою кнопкою мишки.

Типи вікон у Windows :

1)  вікна папок вміщують значки (піктограми) інших об’єктів Windows і елементи управління вікном

2)  вікна прикладних програм (вікна додатків) вміщують робочу інформа­цію, із якою працюють ці програми, а також елементи управління вікном

3)  діалогові вікна вміщують тільки елементи управління

4)  вікна довідкової системи вміщують допоміжну довід­кову інформацію для роботи з операційною системою та прикладними програмами, а також елементи управління до­відковою системою.

Вікно може займати неповний екран, бути розгорнутим на весь екран або згорнутим до розміру значка на панелі задач.

В правому куті заголовка вікна знаходяться кнопки мінімізації:

– закрити вікно;

–  розгорнути вікно на весь екран;

–  згорнути вікно до значка на панелі задач.

Щоб виконати одну з цих дій, досить встановити курсор миші на потрібну кнопку і клацнути лівою кнопкою.

Дії з вікнами:

1. Щоб відкрити вікно, досить двічі клацнути на його піктограмі лівою кнопкою миші.
2. Щоб змінити горизонтальні (вертикальні) розміри вікна, досить встановити курсор миші на вертикальну (горизонтальну) межу вікна, щоб з’явилась двонаправлена стрілка,  натиснути і утримувати ліву кнопку, зменшити або збільшити розмір;
3. 3.  Щоб пропорційно змінити розміри вікна, досить встановити курсор миші в один із кутів межі вікна, щоб з’явилась двонаправлена стрілка,  натиснути і утримувати ліву кнопку, зменшити або збільшити розмір;
4. Щоб згорнути всі відкриті вікна треба виконати  дії:
5. Клацнути правою кнопкою миші на вільному місці панелі задач, з’явиться контекстне меню;
6. У меню виконати пункт «Показати робочий стіл»;
7. Щоб упорядкувати відкриті вікна треба виконати  дії:
8. Клацнути правою кнопкою миші на вільному місці панелі задач, з’явиться контекстне меню;
9. Вибрати потрібний вид розташування (Вікна каскадом, Вікна зверху вниз, Вікна зліва направо);
10. Щоб перемістити вікно, досить встановити курсор миші на рядок заголовка, натиснути і утримувати ліву кнопку, перетягти вікно на нове місце;
11. Щоб закрити вікно, досить клацнути на кнопці  лівою кнопкою миші.

Структура вікна

Вікно об’єкта (програми, папки) складається з таких основ­них елементів:

♦     рядка заголовка (з назвою об’єкта і кнопками керування вікном);

♦     рядка меню;

♦     рядка панелей інструментів;

♦     робочого поля вікна;

♦     рядка стану.

Зліва в рядку за­головка міститься значок відкритого об’єкта і його назва.

Клацання на значку об’єкта відкриє системне меню, яке дає змогу переміщати вікно, змінювати його розміри, закрити. Можна закрити вікно, двічі клацнувши на цьому значку.

Другий рядок вікна – це найчастіше рядок меню. Стандартне меню Windows таке, що розкривається: слід клацнути на обраному пункті, а потім вести мишу в підменю, що розкрилося, до потрібного підпункту (підсвічування автоматично йтиме слідом за мишею) і клацнути на ньому, щоб ви­конати відповідну дію. Щоб відмовитися від роботи в меню, слід клацнути в будь-якому місці вікна.

Звичайним елементом вікна є па­нель інструментів. Як правило, на ній розміщені кнопки, які відповідають найчастіше виконуваним діям.

Внизу вікна знаходиться рядок стану. В ньому зазви­чай відображається інформація про по­точний стан документа або програми, підказка про значення поточного пункту меню, різні індикатори.

Рядок меню містить пункти : Файл, Правка, Вид.

Пункт Файл дає змогу виконувати з виділеним об’єктом такі дії:

♦            відкрити;

♦            створити;

♦            зберегти;

♦            відправити;

♦            властивості;

♦            закрити тощо.

Пункт Правка дає змогу:

♦            скасувати попередню дію;

♦            вирізати об’єкт;

♦            копіювати об’єкт;

♦            вставляти об’єкт;

♦            вставляти ярлик об’єкта;

♦            виділити всі об’єкти тощо.

Пункт Вид дає змогу:

• змінювати вміст і вигляд панелі інструментів;
• змінити   вигляд   представлення   інформації у вікні: відображення інформації велики­ми або дрібними значками; у вигляді списку або таблиці, плиток, ескізів;
• змінити розташування об’єктів у вікні;
• упорядкувати їх значки за різними ознаками;
• задати параметри перегляду папок і файлів.

 

 

 

Діалогові вікна

Діалогові вікна з’являються на екрані після виконання команди, назва якої має в кінці «…» . Вікно діалогу призначено для одержання інформації від користувача щодо подальших дій програми. У вікні діалогу пропонується перелік об’єктів для вибору або заповнення.

Діалогове вікно має свій формат, розміри якого не змінюється, нема кнопки «згорнути» на панель задач.

Верхній рядок – рядок заголовку – містить назву вікна і дві кнопки: ? і .

Кнопка ? призначена для отримання спливаючої підказки.

Кнопка  використовується для закривання вікна.

Елементи діалогових вікон називають ще елементами керування:

• § Текстові поля — це символьно-цифрові поля, що застосовуються для введення       даних чи отримання інформації від користувача (наприклад, поле Ім’я файлу).
• § Списки. У полях списків, які можуть мати смуги прокручування, наведено перелік об’єктів або варіантів для вибору.
• § Вкладки. Діалогове вікно може складатися з кількох сторінок. Кожна сторінка позначається вкладкою. Потрібна для роботи сторінка виводиться на екран натисканням лівої кнопки миші по верхньому краю вкладки.
• § Прапорці виглядають як маленькі квадратики у діалогових вікнах. Для прийняття рішення, треба клацнути у віконці, щоб була , якщо ні – клацнути у вікні, щоб воно було чистим.
• § Перемикачі мають не менше двох положень і дозволяють обрати одне (і лише одне) положення.
• § Повзунки. Взагалі ці елементи застосовуються для збільшення або зменшення       певної змінної (інтенсивності кольору, гучності звуку тощо). Щоб змінити значення, потрібно захопити повзунок покажчиком миші та пересунути його у потрібне положення.
• § Лічильники. За допомогою лічильників, що є цифровими полями, вводяться       числові дані.

Якщо вікно діалогу містить певні значення і вони цілком задовольняють користувача, достатньо натиснути клавішу Enter або клавішу миші на кнопці ОК.

Якщо запропоновані значення необхідно змінити, то потрібно спочатку встановити курсор у потрібний рядок, а потім змінювати значення.

 

Питання на залік

 

1. Що є головним об’єктом Windows?
2. Що таке вікно?
3. Які є типи вікон?
4. Які є кнопки мінімізації?
5. Для чого вони призначені?
6. Які дії можна виконати з вікнами?
7. Як відкрити вікно?
8. Як змінити розміри вікна?
9. Як пропорційно змінити розміри вікна?
10. Як згорнути всі відкриті вікна?
11. Як упорядкувати відкриті вікна?
12. Як перемістити вікно?
13. Як закрити вікно?
14. Як проводити перемикання між вікнами?
15. Яка структура вікна?
16. Які команди включає рядок меню?
17. Що є на панелі інструментів?
18. Які дії дозволяє виконувати пункт Файл?
19. Які дії дозволяє виконувати пункт Правка?
20. Які дії дозволяє виконувати пункт Вид?
21. Як виглядає  діалогове  вікно?
22. Для чого призначено діалогове вікно?
23. Які кнопки мінімізації діалогових вікон?
24. Як відбувається вихід з діалогових  вікон?
25. Які є елементи керування у діалогових вікнах та їх призначення?

Модуль V

 

 Стандартні програми Windows.

Запуск програм.

Windows надає кілька можливостей для запуску програм:

*   з робочого столу – двічі клацнути на ярлику програми;

*   з вікна папки «Мій комп’ютер» – на визначеному диску пройти шлях до потрібної папки і в ній двічі клацнути на піктограмі виконуваного файлу програми;

*   з головного меню  «Програми»   у списку,  що відкриється, клацнути на назві потрібної програми;

*   з головного меню  «Програми»  «Стандартні»  у списку,  що відкриється, клацнути на назві потрібної програми;

*   з головного меню  «Виконати»  «Запуск програм»  У полі «Відкрити» записати повне ім’я програми і клацнути на кнопці «ОК».

 

Програма Провідник

Програма Провідник призначена для навігації по файловій системі і виконання дій з її об’єктами: ко­піювання, переміщення, перейменування тощо.

Для завантаження програми «Провідник» клацніть на кнопці «Пуск», перейдіть до пункту «Програми» і виберіть «Провідник» або ж клацніть правою кнопкою мишки на кнопці «Пуск» і виберіть «Провідник» із контекстного меню. Вікно програми складається з двох основних частин: дерева папок ліворуч і робочого поля зі змістом активної папки праворуч. Додатково можна ввімкнути панель інструментів  і рядок стану.

 

Структура програми «Провідник»:

1)робочий стіл;

2)папки й інші піктограми робочого столу, серед них такі, як «Мій комп’ютер» і «Корзина»;

3)вкладені папки папок робочого столу. (Наприклад, підрядом «Мій комп’ютер» ви побачите піктограми різних дисків комп’ютера);

4)вкладені папки вкладених папок, що входять у папки робочого столу.

Програма дає змогу переглядати вміст папок, відкривати будь-яку папку і виконувати дії з її вмістом: запускати програми, переміщати, копіювати файли, папки тощо.

 

Подорож з «Провідником».

Щоб розкрити і переглянути вміст будь-якої закритої папки, потрібно або клацнути один раз на її значку на дереві (тобто у лівому вікні) або клацнути двічі на значку потрібної папки у правому вікні.

Перед назвою папок на дереві може стояти позначка “+” чи “-“. Відсутність позначки свідчить про те, що папка порожня або містить лише файли. Позначка “+” означає, що папка закрита і у папці є інші папки. Щоб побачити структуру даної папки (у вигляді гілки дерева), потрібно клацнути на позначці “+”. Щоб згорнути гілку дерева, слід клацнути на позначці “-“. Клацаючи на цих позначках, отримують доступ до закритої папки. Тепер потрібні файли чи папки можна перетягувати з папки у правому вікні на піктограму папки, що є на дереві у лівому вікні.

Використання технології Drag and Drop при роботі з «Провідником» операцій копіювання або переміщення.  Для цього потрібно:

1) виділити елементи для копіювання чи переміщення в правій частині вікна «Провідник»;

2)  перейти по сходах ієрархії в лівій частині до папки, у яку необхідно вставити елементи, і зробити її видимою;

3)  клацнувши правою кнопкою мишки, перетягнути виділені елементи з правої частини в призначену папку в лівій частині;

4)  коли з’явиться запитання про те, чи хочете ви   перемістити чи скопіювати елементи, вказати потрібний варіант.

Для створення нової папки чи файлу у вікні «Провідник» потрібно виділити папку, в яку треба помістити новий файл чи папку, клацнути правою кнопкою мишки на вільному про­сторі правої частини вікна і вибрати команду «Створити».

 

Дії з папками і файлами.

Переміщати, копіювати, вилучати можна один об’єкт або групу об’єктів. Групу утворюють способом виокремлення об’єктів, клацаючи мишею на назві в режимі натиснутої клавіші Ctrl.

Виокремити (об’єднати в групу) усі об’єкти можна за допомо­гою комбінації Ctrl+A.

Щоб виокремити об’єкти від першого до заданого, достатньо клацнути мишею над останнім у режимі натиснутої клавіші Shift.

Дії типу переміщення над об’єктами можна виконати двома основними способами: 1) за допомогою меню програми, панелі інструментів чи комбінацій клавіш і використання буфера обміну; 2) методом перетягування піктограм об’єктів.

Використання буфера обміну. Розглянемо три важливі ком­бінації клавіш, які можна використовувати в різних програмах:

• Ctrl+X     — забрати вибрані об’єкти в буфер обміну;
• Ctrl+C    — копіювати вибрані об’єкти в буфер обміну;
• Ctrl+V    — вставляти зміст буфера у потрібне місце.

 

Стандартні програми Windows

Повернемося до пункту Програми головного меню. У списку програм, що є, завжди існує група Стандартні.

Стандартні програми, якими ОС забезпечує користувача для виконання найчастіше використовуваних дій: створення та обробки текстової і графічної інформації; виконання обчислень; відтворення і запису звукової інформації та музичних творів; доступу до ресурсів Internet і, на­решті, розваг за допомогою ігор.

У групу Стандартні звичайно входять:

♦     програма Калькулятор для виконання обчислень;

♦     графічний редактор Paint для створення малюнків;

♦     текстовий редактор Word Pad для підготовки документів;

♦     текстовий редактор Блокнот для створення і редагування тексто­вих файлів простої структури;

♦     група програм Розваги, в яку входять:

• Лазерний програвач для відтворення інформації на компакт-дисках;
• Універсальний програвач для відтворення файлів мультимедіа;
• програма Звукозапису;

♦     група програм Службові для діагностики та обслуговування комп’ютера.

 

Програма Калькулятор

Програма Калькулятор призначена для виконання обчислень.

Знаки арифметичних дій:

+  додавання ;

–  віднімання;

* множення;

/  ділення;

Кнопка С – очищує екран.

Кнопка 1/х – обчислення оберненого дробу.

Кнопка SQRT – знаходження квадратного кореня.

Кнопка  +/-  введення знака числа.

Роботу з калькулятором здійснюють так само, як із звичайним калькулятором, клацаючи на відповідних клавішах.

 

Програма PAINT

Графічний редактор PAINT – це програма, призначена для обробки графічної інформації.

У вікні програми є панель інструментів малювання і колірна палітра.  Палітру призначено для вибору кольорів для малювання і фону.

 

Вибір інструмента здійснюється шляхом клацання лівою кнопкою на відповідній кнопці панелі. При цьому змінюється вигляд курсору миші: для кожного інструменту він свій.

За допомогою панелі інструментів можна вибрати не тільки інструменти для малювання (олівець, пензель, гумку, розпилювач тощо), а й графічні примітиви – найпростіші  геометричні фігури, з яких будуються зображення.

До них належать прямі та криві лінії, прямокутники та багатокутники, кола та еліпси. Замкнену область можна зафарбувати яким-небудь кольором. До малюнка можна також включити текст.

Зображена пунктиром зірочка дозволяє виділяти  будь-які фрагменти малюнка для подальшого переміщення, копіювання та вилучення, а прямокутник – фрагменти прямокутної форми. Обробляти виділені фрагменти можна, користуючись пунктами меню Правка.

Команди меню Рисунок дають змогу застосовувати деякі спеціальні ефекти: повернути зображення, розтягнути його, нахилити тощо.

Для створення малюнка, його редагування і збереження результатів використовують команди пункту меню Файл. Команди меню Файл дають змогу також задати параметри сторінки, надрукувати малюнок, вийти з програми.

 

Програма Блокнот

Текстовий редактор Блокнот дає можливість набрати невеликий текст, виконати нескладне форматування і надрукувати його на кількох аркушах.

У робочому полі міститься курсор клавіатури, який означає, що можна набирати текст. Для переходу на початок наступного рядка треба натиснути клавіш Enter.

Встановити потрібний регістр (вибрати мову) можна за допомогою індикатора на панелі задач.

Фрагмент тексту – це символ, слово, речення, абзац, кілька абзаців. Щоб обробити фрагмент, його треба виділити лівою кнопкою миші.

Дії з фрагментом тексту можна виконати за допомогою меню Правка або за допомогою контекстного меню (права кнопка миші).

Параметри шрифту можна встановити або замінити тільки для всього тексту. Можна змінити вид шрифту, написання шрифту, його розмір.

При наборі і редагуванні тексту можливі такі дії ї рядками:

• розбити рядок на два;
• об’єднати два ряди в один;
• вставити пустий рядок;
• стерти пустий рядок.

Для створення тексту, його редагування і збереження результатів використовують команди пункту меню Файл. Команди меню Файл дають змогу також задати параметри сторінки, надрукувати текст, вийти з програми.

 

Програма Word Pad

Серед стандартних програм ОС Windows є текстовий редактор Word Pad, призначений для підготовки документів нескладної форми.

Він дає змогу створювати тексти, використовуючи різні шрифти, розміри, кольорове оформлення, вставляти в текст об’єкти інших програм: малюнки, креслення, діаграми, звукові ефекти, музику і відео кліпи.

У вікні Word Pad розташовуються дві панелі інструментів – стандартна і форматування. Першу призначено для виконання основних дій з документами – створення, відкриття, зберігання, перегляду, друку тощо. Друга – для форматування.

Лінійкою зручно користуватися для відстежування розмірів відступів у абзацах, розмірів полів тощо.

Редактор Word Pad автоматично переносить текст на наступний рядок, коли поточний дійшов до правого поля. Натискання на клавіш Enter означає кінець абзацу.

Щоб видалити, скопіювати або перенести фрагмент тексту, його спочатку виділяють. Під час виконання операцій із фрагментами можна користуватись командами меню Правка, комбінацією клавішів, кнопками на панелі інструментів, командами контекстного меню.

Виділення всього тексту         Ctrl+A;

Скасування останньої дії        Ctrl+Z;

Видалити виділений об’єкт    Ctrl+Х;

Скопіювати виділений об’єкт Ctrl+С;

Вставити виділений об’єкт     Ctrl+V;

Word Pad  дає змогу правильно оформити текст документа. Для цього використовуються:

• форматування символів (зміна шрифтів);
• форматування абзаців (вирівнювання тексту, завдання абзацних відступів);
• форматування сторінки (вибір розмірів сторінки і її розмічування);
• створення списків;

Для створення тексту, його редагування і збереження результатів використовують команди пункту меню Файл. Команди меню Файл дають змогу також задати параметри сторінки, надрукувати текст, вийти з програми.

 

Питання на залік

1. Які можливості надає Windows для запуску програм?
2. Для чого призначена програма Провідник?
3. Як завантажити програму Провідник?
4. Яка структура програми Провідник?
5. Які дії можна виконувати над папками та файлами?
6. Які комбінації клавіш використовуються при роботі з файлами?
7. Яке призначеня  стандартних програм Windows?
8. Що входить в групу Стандартні?
9. Для чого призначена програма Калькулятор?
10. Для чого призначена програма Paint?
11. Для чого призначена палітра?
12. Для чого призначена панель інструментів?
13. Які є інстументи для малювання?
14. Що таке графічні примітиви? Що до них належить?
15. Що дозволяє виділяти фрагменти малюнка?
16. Які дії можна виконати над виділеним фрагментом? Команди якого меню для цього використовують?
17. Які дії можна виконати над готовим малюнком? Команди якого меню для цього використовують?
18. Які дії з малюнком дозволяють виконувати команди меню Файл?
19. Для чого призначена програма Блокнот?
20. Для чого призначені основні пункти меню програми Блокнот?
21. Що таке фрагмент тексту?
22. Які дії можливі над франментом тексту?
23. Які дії можливі над рядками?
24. Для чого призначена програма WordPad?
25. Як виглядає вікно WordPad?
26. Які комбінації клавіш використовуються під час виконання операцій із фрагментами тексту?
27. Які можливості форматування документу є в програмі  WordPad?