Лабораторні роботи з фізики для 7 класу

Скачати

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1                                       Дата _________

 

Тема. Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті.

Мета роботи. Ознайомитися з обладнанням робочих місць учня та вчителя в кабінеті фізики, обладнанням кабінету, правилами поведінки та технікою безпеки під час проведення уроків і лабораторних робіт у кабінеті фізики.

Прилади і матеріали. Робоче місце учня, робоче місце вчителя, прилади і пристрої, наявні в кабінеті, інструкція з правил безпеки в кабінеті фізики.

 

Теоретичні відомості

До початку лабораторної роботи:

* залишіть на столі тільки те, що необхідне для виконання роботи;

* уважно прослухайте інструктаж учителя;

* не починайте роботу без його дозволу;

* розташуйте обладнання на столі таким чином, щоб уникнути його перекидання чи падіння.

Під час виконання роботи:

* не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя;

* виконуйте всі вказівки інструкції і рекомендації вчителя.

По закінченні роботи:

* акуратно складіть обладнання;

* упорядкуйте своє робоче місце;

* отримайте дозвіл учителя залишити кабінет.

При вивченні фізики вам доведеться під час уроку і на лабораторних роботах використовувати устаткування зі скла (мензурки, колби, термометри), працювати з гарячою водою, електричним устаткуванням, використовувати відкритий вогонь (наприклад, полум’я горілки або свічі). Усе це вимагає уваги й акуратності.

У кабінеті фізики забороняється:

* брати в руки і вмикати без дозволу вчителя будь-яке обладнання чи пристрої;

* захаращувати проходи між робочими столами, демонстраційним столом учителя, виходами з кабінету будь-якими сторонніми предметами (у тому числі стільцями, сумками, верхнім чи спортивним одягом і т. п.).

 

Хід роботи

1.Уважно прочитайте і запам’ятайте теоретичні відомості до лабораторної роботи.

2.Ознайомтеся з інструкцією з техніки безпеки в кабінеті фізики.

3.Під керівництвом учителя ознайомтеся з призначенням обладнання фізичного кабінету.

4.Огляньте робочі місця учня і вчителя. Ви можете запитати про пристрої і прилади, призначення яких вам незрозуміло.

5.Дайте відповіді на запитання:

– Чи будете ви допущені вчителем до занять у кабінеті фізики, якщо урок, на якому проводився інструктаж з техніки безпеки, ви пропустили?

_______________________________________________________________________

– Чи почнете ви проводити дослід, якщо не знаєте порядку його проведення та вимог безпеки?

_______________________________________________________________________

– Чи можна доторкатися до приладів, які стоять на вашому робочому столі, без дозволу вчителя?

_______________________________________________________________________

– Чи можна, почувши дзвоник з уроку, залишати робоче місце без дозволу вчителя?

_______________________________________________________________________

– Як слід поводитися у випадку виявлення несправності в електричних приладах, які перебувають під напругою?

_______________________________________________________________________

– Як необхідно діяти, якщо ваш однокласник одержав травму під час виконання досліду?

_______________________________________________________________________

6.Укажіть дії, що дозволені під час виконання лабораторної роботи:

 

 

Перед початком кожної лабораторної роботи уважно прочитайте відповідну інструкцію з техніки безпеки та неухильно дотримуйтесь її при виконанні роботи!

 

 

Висновок. Сьогодні під час лабораторної роботи ми ознайомились з обладнанням фізичного кабінету, робочих місць учня й учителя, інструкцією з техніки безпеки. Одержані знання стануть мені у пригоді під час проведення дослідів, експериментів, лабораторних і практичних робіт.

 

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2                                       Дата _________

Тема. Ознайомлення  з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу.

 

Мета. Ознайомитись з найпростішими вимірювальними приладами; навчитися визначати ціну поділки шкали вимірювального приладу та межі вимірювання шкал різних вимірювальних приладів.

 

Прилади. Лінійка, термометр, мензурка, годинник.

 

Теоретичні відомості

Вимірювальні прилади потрібні для вимірювання фізичних величин.

У всіх приладів є шкала. Шкала приладу являє собою сукупність штрихів, поділок і чисел. Штрихи – це риски, нанесені на шкалі. Поділки – це відстані між двома найближчими штрихами. Біля деяких штрихів на шкалі стоять числа.

Щоб визначити ціну поділки шкали вимірювального приладу, необхідно:

* знайти два сусідніх значення, які позначено цифрами;

* від більшого значення відняти менше;

* отриману різницю поділити на кількість поділок між числами.

 

Хід роботи

1.Роздивіться по черзі кожний з запропонованих вам приладів і їх шкалу.

2. Назвіть фізичну величину, яку вимірюють кожним з цих приладів.

3.Визначте нижню та верхню межі вимірювання приладом.

4.Визначте ціну поділки шкали вимірювального приладу.

5.Отримані дані занесіть до таблиці:

Таблиця

 

 

Для обчислень___________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

 

На кожному робочому місті лежить годинник. Дайте відповіді на питання:

 

Контрольні питання:

1.Як називається цей прилад?

_______________________________________________________________

2.Значення якої фізичної величини можна визначити з його допомогою?

_______________________________________________________________

3.У яких одиницях вимірюється ця величина?

_______________________________________________________________

4.Які межі вимірювання приладу?

_______________________________________________________________

5.Яка ціна поділки шкали приладу?

_______________________________________________________________

 

Творче завдання

Накресліть шкалу лінійки з ціною поділки 2 мм.

 

 

 

 

Висновок. Під час виконання лабораторної роботи ми ознайомились з деякими приладами для вимірювання фізичних величин, а також визначили ціну поділки шкали кожного приладу. Ціна поділки шкали лінійки дорівнює С_л = 1 мм, термометра – С_т = 1⁰ С, мензурки – С_м  = 1 мл.

Уміння і навички, набуті під час роботи, мені стануть у пригоді для того, щоб визначати показання різних приладів, які мають шкалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 3                                       Дата _________

Тема. Вимірювання часу.

 

Мета. Ознайомитися з явищами, які використовуються для вимірювання часу; навчитися вимірювати проміжки часу за допомогою різноманітних фізичних приладів.

 

Прилади і матеріали. Метроном, секундомір, наручний годинник, пісковий годинник, кулька на нитці для виготовлення маятника, штатив, лінійка.

 

Теоретичні відомості

Час є одним з основних понять фізики. Він нерозривно пов’язаний з поняттям простору, оскільки всі події в оточуючому людину світі відбуваються одночасно й у просторі, й у часі.

Уявлення про простір і час формуються в людини з моменту її народження. Відчуття часу виникає за допомогою органів чуття.

Час t – величина, яка характеризує послідовну зміну явищ і станів матерії та тривалість їхнього буття. Одиниця виміру в системі SI – секунда.

Для вимірювання часу використовують явища і процеси, які повторюються через однакові інтервали часу. У найбільш поширених годинниках використовуються такі періодичні процеси: обертання Землі (сонячні годинники), механічні й електричні коливання (механічні та електронні годинники).

До найпростіших і давніх приладів для вимірювання часу належать пісковий і водяний годинники. У пісковому годиннику проміжок часу відміряється за пересипанням піску з однієї половини посудини в іншу. У водяному годиннику час визначається за витіканням води із посудини.

 

Хід роботи

1.Візьміть в руки і розгляньте метроном. Зверніть увагу на те, що пересувний важок метронома встановлено на рисці 120 – це означає, що метроном настроєно на 120 ударів на хвилину. Ціна поділки метронома, який настроєно на 120 ударів на хвилину, дорівнює 60 с / 120 = _____ с.

Дайте відповідь на питання: з якою метою тягарець на маятнику метронома роблять рухомим?

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

 

2.Розгляньте дію піскового годинника. Чому його можна використовувати для вимірювання часу? Запишіть відповідь _______________________________________

_________________________________________________________________________

 

3.Виміряйте за допомогою наручного годинника і секундоміра проміжок часу, за який пісок повністю пересипається з однієї частини піскового годинника в другу. Запишіть результат: t_нг = _____ с = _____ хв;       t_с = _____ с = _____ хв.

 

4.Виміряйте за допомогою наручного годинника і секундоміра кількість ударів метронома за 1 хвилину. За цими даними знайдіть проміжок часу між двома послідовними ударами метронома. Запишіть результат: t_нг = _____ с;       t_с = _____ с.

 

5.Знайдіть ціну поділок шкали секундоміра і наручного годинника. Зверніть увагу на те, що годинник має декілька шкал. На якій шкалі найменша ціна поділки? Найбільша? Який з цих приладів найбільш точний? Дайте відповіді: С_с = _____    ;  С_нг = _____     .

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

6.Використавши штатив, кульку з ниткою та лінійку, виготовте маятник довжиною 25 см. Декілька відхиливши маятник від положення рівноваги і відпустивши його, виміряйте проміжок часу, на протязі якого маятник зробе 20 повних коливань. Знайдіть тривалість одного коливання. Результат запишіть в зошит: ∆ t = _____ c.

Відомо, що маятник, довжина нитки якого 0,25 м, здійснює одне повне коливання приблизно за 1 секунду (за цей час кулька знову повертається в початкове положення). Якщо збільшити довжину нитки до 1 м, то час одного коливання складе 2 секунди.

Таким чином, для того, щоб виміряти тривалість будь-якої події, досить порахувати, скільки повних коливань здійснив маятник за цей час.

 

Висновок. Сьогодні на уроці ми ознайомилися з принципом роботи метронома, навчилися вимірювати проміжки часу за допомогою піскового і наручного годинників, секундоміра та маятника.

 

Творче завдання

За допомогою різноманітних приладів для вимірювання часу визначте частоту вашого пульсу (частотою пульсу називають кількість ударів за хвилину) та пульсу вашого сусіда по парті.

Таблиця

 

 

Чим пояснюється різниця в отриманих результатах?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛАБОРАТОРНА  РОБОТА № 4                                       Дата _________

Тема. Вимірювання лінійних розмірів тіл та площі поверхні.

Мета. Визначити лінійні розміри дерев’яного бруска за допомогою лінійки і мірної стрічки, навчитися визначати розміри малих тіл способом рядів, визначати площу плоских фігур правильної і неправильної геометричної форми.

Прилади і матеріали. Мірна стрічка, лінійка, дерев’яний брусок, горох, дріб, кусок дроту, аркуш з зошита в клітинку.

Теоретичні відомості

Для вимірювання лінійних розмірів тіл є багато фізичних приладів: рулетка, мірна стрічка, лінійка, штангенциркуль, мікрометр та інші.

Виміряти діаметр маленької кульки дуже важко, але, якщо покласти щільно в ряд 10 – 20 таких кульок, то довжина всього ланцюжка дорівнюватиме середньому діаметру однієї кульки (l₀), помноженому на кількість кульок (n):  l = l₀ ∙ n, тоді  l₀ = l / n.                 . Цей спосіб вимірювання розмірів малих тіл називається способом рядів. Чим більше кульок у ряді, тим точніший результат.

Визначивши лінійні розміри бруска, за формулою можна обчислити площу будь-якої грані бруска: S₁ = l ∙d,  S₂ = l ∙ h,   S₃ = d ∙ h,

де  l – довжина бруска, d – ширина, h – висота бруска.

Такі вимірювання у фізиці називають непрямими.

Площу плоскої фігури можна визначити й безпосередньо, тобто методом прямих вимірювань. Для цього користуються палеткою (прозора пластинка з нанесеною на неї сіткою квадратиків) або аркушем паперу в клітинку. Для визначення площі поверх фігури накладають палетку (або цю фігуру обводять на аркуші паперу в клітинку). Після цього рахують кількість цілих (n) і нецілих (k) квадратиків усередині контуру, який обмежує плоску фігуру. Площу фігури обчислюють за формулою S = (n + 1/2 k ) · S_0, де S₀ – площа одного квадратика палетки.

Хід роботи

1. Покладіть впритул до лінійки 10 -15 горошин. Виміряйте довжину ряду і обчисліть діаметр однієї горошини:

l₁ = ______ ;                  n₁= ______ ;                     d₁ = ______ .

 

2. Визначте способом рядів середній діаметр однієї дробинки:

l₂ = ______ ;                  n₂ = ______ ;                    d₂ = ______ .

 

3. Визначте товщину дроту, охайно намотавши його виток до витка в один ряд на свою ручку:

l₃ = ______ ;                  n₃ = ______ ;                    d₃ = ______ .

 

4. Результати вимірювань та обчислень занесіть до таблиці 1.

Таблиця 1

 

5. Визначте ціну поділки шкали лінійки і мірної стрічки:

С_лін = ____________ = _______ ;                    С_стр = ____________ = _______ .

 

 

6. За допомогою мірної стрічки визначте довжину , ширину і висоту бруска.

7. Повторіть усі виміри, користуючись учнівською лінійкою.

8. Обчисліть площу поверхні однієї грані бруска методом непрямих вимірів. Для цього використайте отримані в п.п. 6, 7 значення лінійних розмірів бруска.

9. Результати вимірювань і обчислень занесіть до таблиці 2.

Таблиця 2

 

 

10. Виміряйте площу цієї ж грані бруска (прямі вимірювання) за допомогою аркуша зошита в клітинку. Для цього:

1) покладіть брусок гранню, площу якої вимірюєте, на сторінку зошита й акуратно обведіть його олівцем;

2) Порахуйте кількість цілих n і нецілих k квадратиків усередині контуру:                n = _____ ;   k = _____;

3) визначте площу грані бруска за формулою:    S = ( n + 1 / 2 k ) · C,

де С – площа одного квадратика, см².

11. Результати вимірювань занесіть до таблиці 3.

Таблиця 3

 

 

12. Дайте відповідь на контрольні запитання.

1) Порівняйте результати вимірювань лінійних розмірів бруска. Яким приладом доцільно скористатися, щоб одержати більш точний результат? Чому? _______________

____________________________________________________________________________

2) У яких випадках застосовують методи прямих і непрямих вимірювань площі плоскої фігури? ______________________________________________________________

____________________________________________________________________________

3) Виміряйте товщину аркуша вашого підручника з фізики. Запишіть свої дії та отриманий результат _________________________________________________________

____________________________________________________________________________

 

Висновок. На уроці навчилися вимірювати розміри малих тіл, лінійні розміри дерев’яного бруска, площу плоских фігур методами прямих і непрямих вимірювань. Одержали такі результати: ______________________________________________________________

____________________________________________________________________________

Навички, яких набуто при виконанні лабораторної роботи , знадобляться мені для _____

____________________________________________________________________________

Додаткове завдання

Визначте площу своєї долоні, порівняйте її з площею долоні свого товариша _________

____________________________________________________________________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5                                       Дата _________

 

            Тема. Вимірювання об’єму твердих тіл, рідин і газів.

Мета. Ознайомитися з методами і навчитися вимірювати об’єм твердих тіл правильної і неправильної геометричної форми, рідин і газів.

Прилади і матеріали. Лінійка, дерев’яний брусок, металева кулька, мензурка, посудина з водою, відливна склянка, порожня судина, набір камінців, кавова чашка, кришечка від пластикової пляшки, нитка.

 

Теоретичні відомості

Об’єм твердого тіла правильної геометричної форми звичайно визначають за формулами, відомими з математики, наприклад: об’єм куба  V = а·b∙с, прямокутного паралелепіпеда – V = l·d·h , циліндра – V = π R² ∙H , кульки – 4 / 3π R³  , де π = 3.14 і т.д.

Об’єм невеликого тіла неправильної геометричної форми можна виміряти за допомогою вимірювального циліндра (мензурки). Для цього спочатку визначають ціну поділки мензурки. Потім наливають у мензурку таку кількість води, щоб тіло могло цілком зануритися в рідину. Визначають об’єм води. Тіло, об’єм якого потрібно виміряти, опускають на нитці у воду і визначають загальний об’єм води і тіла. Знаходять об’єм досліджуваного тіла як різницю цих двох об’ємів.

Якщо тіло неправильної форми не входить у мензурку, то його об’єм визначають за допомогою відливної склянки (показати учням). Перед вимірюванням склянку наповнюють водою до рівня отвору відливної трубки. При зануренні тіла частина води, що за об’ємом дорівнює об’єму тіла, виливається. Визначивши мензуркою її об’єм, знаходять об’єм зануреного у воду тіла.

Об’єм рідини і газу знаходять визначивши місткість посудини, в якій вони знаходяться. Частіше всього об’єм рідин і газів вимірюють у мілілітрах – це тисячна частина літра (1 мл дорівнює 1 см³).

 

Хід роботи

1. Визначте ціну поділки та межі вимірювання лінійки та мензурки. Заповніть таблицю 1.

Таблиця 1

 

2. Виміряйте довжину l, ширину d та висоту h дерев’яного бруска. Скориставшись формулою V = l·d·h, обчисліть його об’єм. Результати занесіть до таблиці 2.

Таблиця 2

 

 

3. Виміряйте радіус R металевої кульки таким способом: покладіть її між двома паралельними брусками і виміряйте відстань між ними – вонa дорівнює 2 R . Обчисліть об’єм кульки за формулою V = 4 / 3 πR³. Запишіть результати:

Діаметр кульки D =_______ ;     радіус кульки R =_______ ;     Об’єм кульки V =_______ .

4. Визначте об’єм камінця (тіло неправильної геометричної форми), опущеного на нитці у воду, за допомогою мензурки. Для цього:

1) Наполовину наповніть мензурку водою й визначте об’єм води у мензурці:

V₁ = __________ см³.

2) Занурте камінець в мензурку з водою й виміряйте загальний об’єм води разом із тілом:  V₂ = __________ cм³.

3) Визначте об’єм тіла:

V = V₂ – V₁ = ___________ = ________ cм³.

Дослід повторіть тричі і результати занесіть до таблиці 3.

Таблиця 3

 

5. Визначте об’єм тіла неправильної форми, яке не входе у мензурку, за допомогою відливної склянки. Занурте на нитці у склянку камінець. Вода, яка вилилась із склянки, потім налита в мензурку – це і є об’єм великого камінця.

V = ________ см³.

6. Визначте місткість V і об’єм повітря V_п, що міститься в порожній кавовій чашці. (Об’єм повітря V_п, що міститься в порожній посудині, дорівнює місткості посудини V.)

Для визначення місткості чашки її доверху заповнюють водою, після чого виливають воду в мірний циліндр і вимірюють її об’єм.

V(місткість чашки) = _________ мл.  Відповідно V_п _________ мл.

7. Налийте в одну з посудин деяку кількість води й визначте об’єм повітря, що залишилося в посудині. Для цього:

1) визначте об’єм води в посудині;

2) виміряйте місткість посудини;

3) обчисліть об’єм частини, яку не заповнено водою, – це й буде об’єм повітря.

Результати вимірювань занесіть до таблиці 4.

Таблиця 4

 

 

Висновок. Сьогодні на уроці навчилися визначати об’єм ______________________

_____________________________________________________________________________

Об’єм твердого тіла визначали двома способами ___________________________________

_____________________________________________________________________________

Об’єм рідин і газів вимірювали __________________________________________________

Ми врахували, що газ завжди займає об’єм посудини. Якщо в посудині міститься рідина, то об’єм газу в ньому дорівнює _________________________________________________

Навички, яких набуто при виконанні роботи, стануть мені у пригоді для ________

____________________________________________________________________________

Додаткове завдання

1. Визначте місткість кришечки від пластикової пляшки. Як точніше це зробити?

____________________________________________________________________________

2. Переверніть мензурку та зануріть її в посудину з водою. Чому вода не заповнює мензурку? Визначте об’єм повітря в мензурці _____________________________________

____________________________________________________________________________

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6                                       Дата _________

Тема. Вимірювання маси тіл.

Мета. Навчитися користуватися важільними терезами і за їх допомогою визначати масу тіл.

Прилади і матеріали. Важільні терези, набір важків, металева кулька, дерев’яний брусок, чайна ложка солі, посудина з водою, порожня посудина.

 

Теоретичні відомості

Правила зважування:

 

*Поставте перед собою терези та справа від них футляр з важками.

*Уважно огляньте, як розташовані в футлярі важки та пінцет.

*Забороняється зважувати тіла, маса яких перебільшує максимально дозволену для даних терезів (вона вказана на терезах).

*Переконайтесь, чи врівноважені терези. Якщо ні, то на одну з чашок досипають потрохи сухого піску або кладуть маленькі смужки паперу до тих пір, поки коромисло терезів не займе положення, при якому стрілка, коливаючись, буде відхилятися від нульової поділки на однакову кількість поділок праворуч та ліворуч.

*Тіло, масу якого треба виміряти, кладуть на ліву шальку. Щоб запобігти забрудненню шальки, під тіло можна покласти підкладку, попередньо врівноваживши її.

*На праву шальку терезів кладуть важки, виймаючи їх з комплектної коробки спеціальним пінцетом. Починають з важка, маса якого близька до маси тіла. Якщо маса цього важка         більша маси тіла, його замінюють важком з меншою масою. Попередній важок кладуть у гніздо коробки.

Якщо маса важка на правій шальці недостатня для врівноваження терезів, додають важки меншої маси, починаючи завжди з більшого.

Підраховуючи маси важків, їх знімають з шальки у тому ж порядку, в якому встановлювали: спочатку більші, а потім – менші.

*Зважуванні тіла і важки кладуть на шальки терезів обережно, не кидаючи, щоб не пошкодити деталі терезів. Від грубого поводження терези втрачають чутливість.

*Щоб речовина, з якої виготовлені важки, не руйнувалась, їх треба брати тільки    пінцетом. На шкірі пальців рук завжди є речовина, яка руйнівно діє на метал, з якого виготовлені важки.

*Не можна класти на шальки терезів мокрі, брудні, гарячі тіла, сипати порошок, лити рідину.

*Знімаючи важки із шальок терезів, їх треба класти тільки у гнізда комплектної коробки.

*Після закінчення зважування перевірте, чи лежать всі важки та пінцет на своїх місцях.

 

Хід роботи

1. Вивчіть важільні терези. Визначте межі їх вимірювань.

 

2. Визначте масу наданих вам тіл, суворо дотримуючись правил зважування:

m₁ ___________ г ___________ мг = ___________ г = __________ кг.

m₂ ___________ г ___________ мг = ___________ г = __________ кг.

m₃ ___________ г ___________ мг = ___________ г = __________ кг.

 

3. Обчисліть масу рідини m, попередньо виміривши масу посудини без води m₄ і масу посудини з водою m₅:

m₄ ___________ г ___________ мг = ___________ г = __________ кг.

m₅ ___________ г ___________ мг = ___________ г = __________ кг.

m = m₅ – m₄ ___________  = ___________.

 

4. Результати всіх зважувань та обчислень занесіть до таблиці.

Таблиця

 

 

5. Дайте відповідь на питання:

 

5.1. Яку фізичну величину і яким приладом ви вимірювали її під час лабораторної роботи? _____________________________________________________________________

 

5.2. Основна одиниця маси в Міжнародній системі одиниць SI – 1 кг. Виконайте вправи:

1 кг = ________ г = ________ мг = ________ = т;

5,4 т = ________ кг;                                        20 т = ________ кг;

1 т =    ________ кг;                                        0,3 т = ________ кг;

10 кг = ________ г;                                         6,2 кг = ________ г;

0,5 кг = ________ г;                                        25 кг = ________ г;

0,2 кг = ________мг;                                       3 кг = ________ мг;

400 г = ________ мг;                                       0,7 г = ________ мг;

200 мг = _______ г;                                         350 мг = _______ г;

5 г =  ________ кг;                                          600 г = ________ кг;

0,6 г = ________ кг;                                        250 мг = _______ кг.

 

Висновок. Сьогодні на уроці ми вимірювали _______________________________

____________________________________________________________________________

Одержали результати: ________________________________________________________

____________________________________________________________________________

Навички, яких набуто при виконанні роботи, мені будуть потрібні ___________________

____________________________________________________________________________

 

Творче завдання

Дайте відповіді на питання:

1. Як за допомогою терезів з важками, склянки з водою, пустої склянки та піпетки виміряти масу краплі води?

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

2. Як можна найбільш точно виміряти масу канцелярської скріпки?

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

3. Чи зміниться маса краплі води і скріпки, якщо їх зважити у кабіні космічного корабля?

____________________________________________________________________________

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7                                       Дата _________

Тема. Дослідження явища дифузії в рідинах і газах.

Мета. Спостерігати явище дифузії, порівняти швидкість дифузії в рідинах і газах, дослідити залежність швидкості дифузії від температури.

Прилади і матеріали. Флакон з одеколоном, вимірювальна стрічка (рулетка), секундомір, кришталики перманганату калію (“марганцівки”), циліндричні колби з водою (склянки), вода тепла і кімнатної температури, шматочок акварельної фарби, целофановий пакет, паперові серветки.

 

Теоретичні відомості

 

Дифузія – це явище проникнення (перерозподілу концентрації у просторі) молекул одних речовин у проміжки між молекулами інших речовин при безпосередньому стиканні,

яке зумовлене безладним (хаотичним) рухом частинок речовини. Явище дифузії властиве всім станам речовини. Швидкість протікання дифузії залежить від температури речовини. При вищій температурі дифузія відбувається швидше.

 

Хід роботи

Дослідження дифузії в газах.

 

1.Учням на першій, середній і останній партах взяти секундоміри (для цього можна використати мобільні телефони), увімкнути їх за командою вчителя або лаборанта.

2.Струснути флакон з одеколоном, налити трохи одеколону на паперову серветку.

3.Виміряти час, який пройшов з моменту, коли налили одеколон на серветку до моменту виявлення запаху.

4.Виміряти відстань до першої, середньої та останньої парти.

5.Результати досліджень занесіть до таблиці.

Таблиця

 

 

6.Дайте відповідь на питання. Чому знайдене вами числове значення швидкості порівняно невелике, адже відомо, що швидкість руху газових молекул за звичайних умов складає приблизно від 400 м/с до 1200 м/с? _______________________________________

____________________________________________________________________________

 

Дослідження дифузії в рідинах.

 

1.Акуратно опустіть на дно склянки з водою крупинки “марганцівки”.

2.Спостерігайте протягом 5 хвилин за явищем дифузії у воді.

3.За результатами спостереження зробіть висновок __________________________

____________________________________________________________________________

 

Дослідження швидкості дифузії від температури.

 

1.На шматок від целофанового пакету капніть теплої води.

2.Усередину розлитої краплі помістіть маленький шматочок акварельної фарби.

3.Виміряйте час, протягом якого крапля води забарвиться:

t₁ = __________ хв _________ с.

4.Промокніть воду серветкою.

5.Повторіть той самий дослід, але вже з холодною водою:

t₂ = __________ хв _________ с.

6.Дайте відповідь на запитання. За якої температури дифузія відбувається швидше?

____________________________________________________________________________

 

Висновок. Сьогодні під час лабораторної роботи ми спостерігали ______________

____________________________________________________________________________

Швидкість протікання дифузії є вищою у_______________ , ніж у ________________ .      В залежності від температури, дифузія протікає швидше у речовинах, які _____________

___________________________________________________________________________ .

Проведені досліди підтверджують такі положення молекулярно-кінетичної теорії про будову речовини:

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

Додаткове завдання

Наведіть приклади прояву дифузії в побуті.

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8                                       Дата _________

Тема. Визначення густини твердих тіл і рідин.

Мета. Навчитися вимірювати густину твердих тіл і рідин.

Прилади і матеріали. Важільні терези з важками, мензурка, лінійка, брусок, тіло неправильної геометричної форми, посудина з водою, посудина з розчином солі, склянка.

 

Теоретичні відомості

 

Маса суцільного тіла залежить не тільки від його об’єму, але й від речовини, з якої складається це тіло. Тіла з однієї речовини можуть мати різні маси: наприклад, маса води у повному відрі приблизно в 50 разів більша маси води у повному стакані. І об’єм води у відрі приблизно  у 50 разів більший об’єму води в стакані. Для всіх суцільних тіл з однієї речовини відношення маси до об’єму є однаковим. Таким чином, ця величина є характеристикою речовини і називається густиною.

Густина – фізична величина, що дорівнює відношенню маси тіла до його об’єму.

Фізичний смисл – густина чисельно дорівнює масі речовини в одиниці об’єму.

Формула:        ρ = .

Одиниці вимірювання:       [ ρ ] =       або        [ ρ] = .

1000  = 1000∙= 1  .

 

Хід роботи

 

1.Установіть ціну поділки шкали мензурки та лінійки:

С_м = _________ = ________ ;                 С_л = _________ = ________ .

 

Визначення густини твердих тіл.

 

2.Визначте густину бруска. Для цього:

– виміряйте довжину, ширину та висоту бруска за допомогою лінійки, визначте    об’єм бруска:

l = _________ см;                      d = _________ см;                     h = _________ см.

V = __________ = _________;

– виміряйте масу бруска за допомогою терезів:

m = __________ г;

– обчисліть густину бруска:

ρ  =    =  ___________ = _________ .

– за допомогою довідника визначте, що це за речовина.

 

3.Обчисліть густину тіла неправильної геометричної форми. Для цього:

– визначте об’єм тіла за допомогою мензурки:

V₁ = ___________ cм³;            V₂ = ____________ см³;

V = ___________ = ___________ .

– виміряйте масу цього самого тіла за допомогою терезів:

m = ___________ г.

– розрахуйте густину тіла:

ρ  =    = ___________ = _________ .

– за допомогою довідника визначте, що це за речовина.

4.Результати вимірювань і обчислень занесіть до таблиці 1.

Таблиця 1

 

Визначення густини рідини.

 

5.Обчисліть густину води. Для цього:

– налийте в мензурку деяку кількість води й виміряйте об’єм води:

V_B   = __________ см³ .

– визначте масу води в мензурці:

m_B   =  m_MB     –    m_M  =  ____________ = _____________ ,

де m_MB  – маса мензурки з водою,   m_M  – маса порожньої мензурки;

– обчисліть густину води:

ρ =   ____  = _________ .

– результати вимірювань і обчислень занесіть до таблиці 2.

6.Обчисліть густину насиченого розчину солі:

– виміряйте об’єм розчину:

V_P =  ____________ см³.

– визначте масу розчину:

m_P =  ____________ = ___________ .

– обчисліть густину розчину:

ρ =

– результати вимірювань і обчислень занесіть до таблиці 2.

Таблиця 2

 

Висновок. Сьогодні під час виконання лабораторної роботи я визнача __

____________________________________________________________________________ .

В результаті з’ясувалось, що _____________________________________________

____________________________________________________________________________

Результати не збіглися з табличними, тому що ______________________________

____________________________________________________________________________

Додаткове завдання

Середня густина тіла людини дорівнює приблизно густині води, тобто 1000 . Визначте об’єм власного тіла. Мається на увазі, що ви знаєте масу свого тіла. __________________

____________________________________________________________________________

 

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9                                       Дата _________

Тема. Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору.

 

Мета. Дослідити результат накладання світлових пучків різного кольору.

 

Прилади і матеріали. Джерело світла – 3 шт (лампочка на підставці), екран із щілиною – 3 шт., світлофільтри червоного, зеленого та синього кольорів, чистий білий аркуш паперу.

 

Теоретичні відомості

 

У 1666 році Ньютон довів, що сонячне світло складне і за допомогою трикутної призми можна розкласти біле світло на основні кольори: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Сукупність цих кольорових зображень називається спектром. Якщо бути гранично уважним і акуратним, то за допомогою другої трикутної призми різноколірний пучок можна знову зібрати в біле світло. Розкладання білого світла на кольори називається дисперсією світла. Розкладання білого світла на кольорові пучки пояснюється тим, що пучки різної кольоровості по-різному заломлюються призмою. Це пов’язане з тим, що швидкість поширення світла в призмі залежить від його кольоровості. Червоне світло менше заломлюється призмою, ніж фіолетове, оскільки швидкість поширення червоного світла в призмі більша за швидкість поширення в ній фіолетового світла.

 

У вакуумі світло будь-якої кольоровості поширюється з однаковою швидкістю, що дорівнює 300 000 км / с.

 

Під час лабораторної роботи ми подивимось, що виходить, якщо накладати один на один пучки світла різного кольору.

 

Хід роботи

 

1. Установіть три екрани по колу біля аркуша білого паперу.

За екранами розмістіть джерела світла. Дослідним методом знайдіть таке положення джерел світла щодо екранів, при якому смужки світла на папері накладалися б одна на одну.

 

2. Пропустіть через щілину екрана білий світ від лампочки. Що ви спостерігаєте на аркуші паперу? __________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

 

3. Закрийте щілини екранів по черзі світлофільтрами зеленого, синього та червоного кольорів. Запишіть, що спостерігаєте в кожному з випадків.______________________________

_________________________________________________________________________________

 

4. Поспостерігайте на папері за картиною попарного накладання пучків різного кольору.  За результатами спостережень заповніть таблицю.

Таблиця

 

 

5. Освітіть одночасно щілини трьох екранів з різними світлофільтрами і подивіться, який спостерігається колір у місті перетину трьох пучків світла на папері. Запишіть, що ви побачили.

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

 

Висновок. Сьогодні під час лабораторної роботи ми переконалися у тому, що біле світло має багато кольорів, основними з них є ________________________________________________

При накладанні різних кольорів одне на одне ми одержали _________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Знання та навички, одержані під час роботи, мені будуть потрібні при поясненні багатьох явищ природи, таких як “веселка” тощо.

 

Додаткове завдання

 

Дайте відповіді на контрольні питання:

 

1. Як можна довести, що біле світло є складним?

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

2. Які сім кольорів прийнято виділяти в спектрі?

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

3. Світловий промінь якого кольору після проходження через трикутну скляну призму відхиляється на найбільший кут? На найменший кут? Не відхиляється?

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10                                      Дата _________

Тема. Вивчення законів відбивання світла за допомогою плоского дзеркала.

 

Мета. Дослідити виконання законів відбивання світла.

 

Прилади і матеріали. Джерела електричного струму та світла (лампочка на підставці), екран із щілиною, плоске дзеркало, закріплене на одній з граней дерев’яного бруска, лінійка, транспортир, трикутник, чистий білий аркуш паперу, кусок картону для закріплення аркуша паперу, шпильки або тонкі цвяхи, скріпки.

 

Теоретичні відомості

 

При потраплянні світла на межу двох різнорідних середовищ наявне явище відбивання світла. Вам уже відомий закон прямолінійного поширення світла. Є також два закони відбивання світла.

Перший закон відбивання світла: відбитий промінь лежить в одній площині з падаючим променем і перпендикуляром до дзеркала в точці відбивання.

Другий закон: кут відбивання світла дорівнює куту падіння.

Виконання цих законів ми і повинні перевірити під час лабораторної роботи.

Хід роботи

1. Закріпіть аркуш паперу на картоні за допомогою скріпок, щоб він не зрушився з місця під час експерименту. Установіть екран із щілиною на аркуш білого паперу. Дослідним методом установіть таке розташування екрана й джерела світла один щодо одного, при якому смужка світла на папері буде найбільш тонкою і яскравою. На аркуш паперу поставте дзеркало так, щоб  його площина була вертикальною (перпендикулярною до площини аркушу паперу).

 

2. Накресліть на папері добре заточеним олівцем лінію уздовж дзеркала. Увімкніть електричний струм. Покажіть падаючий і відбитий промені, а також точку  падіння променя на плоске дзеркало. За допомогою трикутника з цієї точки проведіть перпендикуляр до площини дзеркала. Укажіть кут падіння ( α ) і кут відбивання світла ( β ). Виконайте пояснювальний рисунок. Зверніть увагу на те, як розташовані кут падаючий, кут відбитий і перпендикуляр, проведений до площини дзеркала. Виміряйте за допомогою транспортира кут падіння й кут відбивання, отримані дані занесіть до таблиці 1.

 

3. Повторіть дослід декілька разів, змінюючи кут падіння променя на дзеркало. Результати вимірювань занесіть до таблиці.

 

Таблиця 1

 

5. Спрямуйте пучок світла перпендикулярно до лінії дзеркала. Поспостерігайте, як спрямований відбитий пучок. Запишіть, чому в цьому випадку дорівнюють кут падіння і кут відбивання:

α = _________,                           β  = _________.

 

6. Контрольні запитання:

 

1) Чому ми бачимо тіла, які не є джерелами світла?

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

 

2) Чому сонячний зайчик перестрибує з місця на місце?

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

 

3) Як ви гадаєте, що заважало вам отримати точні результати при вимірюванні кутів падіння та відбивання?

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

 

Висновок.

Сьогодні під час лабораторної роботи ми займалися перевіркою законів ______________

світла. Ми переконалися в тому, що промінь падаючий, промінь _____________ і перпендикуляр,

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________ .

Ми провели досліди, які підтвердили другий закон відбиття світла, тобто _____________

____________________________________________________________________________ .

 

Творче завдання

 

Вам запропоновані лазерна указка, плоске дзеркало, мішень № 6 Б для стрільби з пневматичної гвинтівки. Мішень висить на стіні проти торця демонстраційного стола. Дзеркало лежить на столі. Треба з двох раз двічі вразити мішень: перший раз безпосередньо направляючи пучок світла від указки на мішень, другий – “стріляючи” через дзеркало відбитим від дзеркала пучком світла. Перед другим пострілом виконати необхідні розрахунки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11                                    Дата _________

Тема. Визначення фокусної відстані та оптичної сили тонкої лінзи.

Мета. Навчитися отримувати на екрані зображення за допомогою тонкої збиральної лінзи, експериментально визначати фокусну відстань і  оптичну силу лінзи.

            Прилади і матеріали. Джерела електричного струму та світла (лампочка на підставці), екран , свічка, лінійка, вимірювальна стрічка, ключ, з’єднувальні провідники, чистий білий аркуш паперу.

Теоретичні відомості

            Є декілька методів визначення головної фокусної відстані і, відповідно, оптичної сили лінзи.

Якщо предмет міститься на відстані d від збиральної лінзи, а відстань  до його зображення f, то фокусну відстань F можна знайти з формули тонкої лінзи:

+  =                     або                   F =  .

Для збиральних лінз F – завжди додатне, d – завжди додатне, f – додатне, коли зображення дійсне й розташоване по інший бік лінзи щодо предмета і від’ємне, коли зображення уявне й перебуває по той самий бік від лінзи, що й предмет.

Чим сильніше лінза збирає або розсіює світло, тим менша її фокусна відстань і більша оптична сила. Співвідношення між оптичною силою лінзи D і фокусною відстанню F визначається формулою:  D = . Одиниця оптичної сили називається діоптрією.

В залежності від розташування предмета  від лінзи і відстані зображення до лінзи зображення характеризують:

1) зображення буде дійсним, перевернутим, зменшеним, якщо предмет знаходиться далі подвійної фокусної відстані;

2) розмір зображення буде дійсним, переверненим, натуральної величини , якщо предмет знаходиться на подвійній фокусній відстані від лінзи;

3) зображення буде дійсним, переверненим, збільшеним, якщо предмет знаходиться між подвійною фокусною відстанню і фокусною відстанню;

4) якщо предмет знаходиться на фокусній відстані від лінзи, то його зображення немає, тому що після заломлення в лінзі промені йдуть паралельно;

5) якщо предмет знаходиться між лінзою і фокусом, то зображення буде уявним, прямим, збільшеним.

Другий метод визначення фокусної відстані полягає у отриманні на екрані чіткого оберненого зображення віддалених предметів (вікна, дерева тощо). Виміряна при цьому відстань від лінзи до екрана саме й дорівнює фокусній відстані лінзи.

 

Хід роботи

1. Підключіть лампочку до джерела струму за допомогою з’єднувальних провідників через ключ. Розташуйте лінзу між лампочкою та екраном. Замкніть ключ та, переміщуючи лінзу й екран, отримайте на екрані чітке зменшене зображення нитки розжарювання лампочки.

Виміряйте відстань:

від лампочки до лінзи           d   = ________ см = ________ м;

від лінзи до екрана                 f   = ________ см = ________ м.

Скориставшись формулами     F =     i      D =  +   обчисліть фокусну відстань й оптичну силу  лінзи.

D = ____________ = __________ дптр;

F = ____________ = __________ м.

Результати вимірювань і обчислень занесіть до таблиці.

 

2. Пересуваючи лінзу, отримайте на екрані чітке збільшене зображення джерела світла.

Виміряйте відстань:

від лампочки до лінзи           d = ________ см = ________ м;

від лінзи до екрана                 f = ________ см = ________ м.

Обчисліть оптичну силу й фокусну відстань лінзи:

D = ____________ = __________ дптр;

F = ____________ = __________ м.

Результати вимірювань і обчислень занесіть до таблиці.

 

3. Отримайте на екрані чітке зображення досить віддаленого предмета (вікна або дерева за вікном). Виміряйте відстань від лінзи до екрана (цю відстань із високим ступенем точності приймають за фокусну відстань лінзи):

F = ___________ см ___________ м.

Обчисліть оптичну силу лінзи:

D = ___________ = ____________ дптр.

Результати вимірювань і обчислень занесіть до таблиці.

Таблиця

 

4. Дайте відповіді на запитання.

1) Де розташовані предмет і зображення у першому експерименті? Яким є зображення? Зробіть рисунок. _____________________________________________________________________

2) Чому відстань, виміряну у третьому досліді, можна вважати фокусною відстанню лінзи? Зробіть рисунок. _____________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

 

Висновок. Сьогодні під час лабораторної роботи ми навчилися отримувати на екрані збільшені та зменшені зображення предметів за допомогою тонкої збиральної лінзи, визначати фокусну відстань і оптичну силу лінзи. Розмір зображення предмета залежить від того, де знаходиться предмет, і може бути дійсним, перевернутим, зменшеним або збільшеним, натуральної величини чи уявним, прямим і збільшеним.

В результаті досліджень маємо деякі розбіжності тому що ____________________________

______________________________________________________________________________

 

Творче завдання

Де треба розташувати свічку, щоб розмір зображення її полум’я дорівнював розміру самого полум’я:

d = __________  см = __________ м.

Отриманий результат перевірте на досліді. Виконайте схематичне креслення.

 

 

______________________________________________

 

 

Обчисліть оптичну силу й фокусну відстань лінзи:

D = __________ = __________ дптр;

F = __________ = __________ м.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12                                    Дата _________

Тема. Складання найпростішого оптичного приладу.

 

Мета. Навчитися складати найпростіші діючі оптичні прилади: зорову трубу і перископ.

 

            Прилади і матеріали. Дві збиральні лінзи на підставках, картонна труба з прорізом, штатив з двома лапками, два однакових дзеркала прямокутної форми, закріплених у цих лапках, екран, транспортир, ножиці, клей.

Теоретичні відомості

 

Одними з найпростіших оптичних приладів можна вважати зорову трубу (перша зорова труба була побудована близько 1590 року) і перископ. Зорові труби створюють ефект збільшення. За допомогою зорової труби видатний італійський фізик і астроном Галілео Галілей відкрив ряд небесних явищ, а саме: існування і обертання супутників навколо Юпітера, фази Венери та ін. Це дало можливість одержати наймогутніші аргументи на користь гіпотези Коперніка про обертання Землі навколо Сонця. Якщо зорова труба складається з двох збиральних лінз, фокусні відстані цих лінз мають бути різними, а сума цих відстаней має дорівнювати відстані між лінзами.

Перископи використовують для спостереження за об’єктами, розташованими поза зоною прямого бачення, зокрема, у підводних човнах, щоб бачити, що відбувається над поверхнею води.

 

Хід роботи

Конструювання зорової труби

 

1. Зробіть з картону або цупкого паперу трубу, діаметр якої дорівнює діаметру лінз. Оскільки лінзи на підставках, то в цій трубі з обох кінців треба зробити прорізи, щоб лінзи можна було переміщати вздовж труби.

Вставте лінзи у прорізи в трубі так, щоб лінза з більшою фокусною відстанню була            об’єктивом, а короткофокусна лінза була окуляром. Через неї ви будете дивитись у трубу. Спрямуйте вашу зорову трубу на віддалений за 3 – 4 м об’єкт й акуратно рухайте лінзи, доки не побачите чітке збільшене зображення.

Ваша зорова труба готова. Перед тим, як розібрати її, обов’язково покажіть учителю.

 

Складання перископа

 

2. Намалюйте в зошиті хід променів у перископі (можна використати рис.18.5 з підручника “Фізика. 7 клас” автора Генденштейна Л.Е.). Знайдіть, як треба розташувати дзеркала в перископі, щоб вхідний і вихідний промені йшли горизонтально. Повертаючи лапки з дзеркалами, розташуйте дзеркала відповідно схемі перископа, зображеній в зошиті. Дивлячись у нижнє дзеркало, ви повинні побачити в ньому зображення верхнього дзеркала, а у ньому – зображення розташованих перед ним предметів.

 

3. Дайте відповіді на контрольні запитання:

 

1) Якщо в зорову трубу входить паралельний пучок променів, то виходить з неї теж паралельний пучок. Як мають бути розташовані об’єктив і окуляр, щоб ця умова виконувалась? Зробіть для пояснення рисунок.

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

 

2) Під яким кутом до екрану мають бути розташовані дзеркала, щоб вам удалося побачити предмет у перископ?

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

 

3) Наведіть приклади відомих вам оптичних приладів, в яких використовуються лінзи та дзеркала.

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

 

Висновок. Сьогодні під час лабораторної роботи ми склали два найпростіших оптичних прилади: зорову трубу і перископ. Зорову трубу складали з ______________________ лінз, у яких використано фізичне явище – ____________ світла, одержали ____________ (дійсне чи уявне), ___________ (пряме чи перевернене), ____________ (збільшене, рівне чи зменшене) зображення предметів. При складанні перископа використано фізичне явище – _____________ світла і одержані _______________________________________________________ зображення предметів.

Отримані на уроці знання та навички я можу використовувати при вивченні ходу променів в різноманітних оптичних приладах та при їх складанні.