«Писанка — це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб».
Олександр Довженко
Вчитель. Не встигнуть зимові струмки віддзвеніти, як у вікно загляне дивовижне свято — Великдень. «Христос воскрес! — Воістину воскрес!» — ти будеш вітатися по-великодньому і враз помітиш, як воскресатиме земля від ласкавого Божого дотику. Воістину дивовижне свято! І легенди Великодні дивовижні.
Старі люди кажуть, що десь у горах Карпатських живе злий дух, нібито ірод, прикутий до скелі 12-ма ланцюгами. Щороку посилає він на землю своїх слуг, а коли вони повертаються, запитує: «Чи живуть люди в злагоді та мирі? Чи шанують діти батьків своїх? А чи пишуть вони писанки?» Якщо пишуть, то він аж захлинається від злості. Бо люди, котрі пишуть писанки — його вороги. Плаче Ірод, зривається з ланцюгів, але ковалі ще сильніше приковують його, і злий дух не має сили розірвати залізні пута.
Звучить пісня «Писанкові сонечка».
1-й учень. Різні народи світу (в Др. Єгипті, Греції, Римі, Старод. Китаї) шанували яйце і мали свою власну атрибутику його возвеличення. Але український народ найбільш виразно зумів донести до сьогодення свої графічні уявлення про життя за допомогою писанки.
1-а учениця. Якщо за часів язичництва писанку розписували до свята Весни, то за християнства — до Великодня — свята Воскресіння Христового. Існує багато цікавих легенд, пов’язаних з цим святом.
2-а учениця. Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день Його Мати, Марія, журиться — не їсть і не п’є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона з’їла щось. Але Марія й далі нічого не говорила й нічого не їла… Одна з тих, що часто приходила до Матері Божої, була бідна дівчина Ганна. У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганна взяла все своє добро — кілька яєчок — і пішла до Марії.
— Маріє, не плач, не сумуй, — просила вона. — Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!
— Знаю, — відповіла Марія. — Мій Син з’явився мені у сні. Навколо Нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, мій Син воскрес.
Дівчина дала Марії свій подарунок — кошик з яєчками. Сльози радості потекли з Маріїних очей і впали на яєчка. І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яєчках зацвіли квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Яєчка засяяли в кошику кольорами веселки! Марія зраділа й почала роздавати ті яєчка людям.
— Радуйтеся! — казала Вона кожному, коли подавала яйце. — Христос воскрес!
Коли вже яєчок не стало, Вона з подякою віддала кошик дівчині. Ганна взяла його і вийшла на вулицю. Раптом глянула вона в кошик, а він повний гарних писанок. Зраділа дівчина, бігала вулицями міста Єрусалима і кожному, кого зустрічала, дарувала писанку: «Радуйтесь! Христос воскрес!» Скільки Ганна не роздавала тих яєчок, а кошик у неї був завжди повний. Люди, яким вона давала писанки, несли їх додому, давали їх іншим та віталися словами: «Христос воскрес!» Так за короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.
Я писанка красуня,
Вся в рисках і квітках,
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
В цій писанці вкраїнській
Душевна глибина:
Жива блакить барвінка
Й хода весни красна.
(Гр. Різник)
Учитель. Отже, з прийняттям християнства писанка стала своєрідним символом Великодня — свята Воскресіння Христового. Розписані писанки після’ освячення в церкві дарують родичам, знайомим, друзям, промовляючи — Христос воскрес! У відповідь кажуть — Воістину воскрес! — і щиро дякують. Дарувати писанку — означає бажати щастя, здоров’я, доброї вдачі.
Ввечері матуся нас чарує —
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця.
ЇЇ очі лагідно сміються,
її очі світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зурчасті,
А на другій — півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій — олені і сарни,
На четвертій — рушничок прегарний…
Дивиться і тішиться матуся.
Я у неї малювати вчуся.
(Степан Жупанин)
1-а учениця. Гляньте, які писанки всі різні за кольором та орнаментом. Ці орнаменти — це не просто малюнки, а таємничі знаки, що надавали писанці добродійної сили, яка допомагала в біді, забезпечувала родинний добробут.
Знаки долю прихиляють,
Лихо відвертають.
Напишем дев’ять поясів,
Щоб були здорові всі.
Щоб землю сонечко зігріло.
І буйну ниву не спалило.
Солярні знаки для світила —
Це тригвери і грабельки,
І павучки, і завитки,
Хрести і 8-кутні ружі.
Народ шанує сонце дуже.
А цей хвилястий безконечник
Символізує воду.
Він також оберігає
Безконечність роду.
Вісники неба на писанці — крила
Пишуть, щоб доля була щаслива,
Щоб птахи із вирію прилітали,
Щоб предки рід оберігали.
Дівчата квіти почали писати,
Щоб бути гарними у будні й свята.
А мати пишуть їм віночки,
Щоб чесними були всі дочки.
А щоб сильним був і дужим,
Мав гарного чуба,
Чоловіку та синочку
Пишуть листя дуба.
Сорок клинців — господині,
Щоб велися кури й свині,
Було повно у стіжку,
І в коморі, і в садку.
(С. Творун)
1-а учениця. Найважливіший та найстаріший писанковий символ — сонце, джерело світла, тепла й життя. Найприроднішим його зображенням є коло з променями, закрученими або прямими. Одним із різновидів сонячного мотиву є свастика, яка в народі дістала різні назви — «ломані хрести», «качині шийки», «крутороги». Вона символізує багатство, радість, добру долю. Писанки з такими знаками охороняли від недуг, нещастя, злого ока.
1-й учень. Надзвичайно популярним в усіх районах України є безконечник. В орнаменті, хоч скільки його не розглядай, немає ні початку, ні кінця, як немає початку-кінця життя на землі. Безконечник, а його ще називають «хвилька», «вужик», «кривулька» — він нагадує вічний рух. Отож зло, яке приходить у хату, потрапить у цю пастку, не зможе з неї вийти і ніколи більше не турбуватиме господаря.
2-а учениця. А я чула від свого дідуся, що таку писанку пасічники клали під вулики, щоб добре роїлися бджоли.
2-й учень. А я читав, що правдивою писанкаркою називають ту дівчину, яка вміла майстерно і гарно вивести безконечник.
1-а учениця. Найпопулярніший рослинний орнамент — квітуча рослина у вазоні або дерево, яке символізує життя. Дубовий листок означає силу, владу й авторитет. Вишня — символ дівочої краси. Гілка смереки — символ вічного життя та юності. Виноград — братерство, вірна любов, Зображувалися також різні квіти — рожі, барвінок, тюльпани, соняшник, півонії, конвалії.
2-а учениця. А ще квіти, за українським повір’ям, це обличчя ненароджених дітей.» Тому вірили, що бездітна жінка повинна писати багато писанок і дарувати їх дітям.
1-й учень. Можна зустріти на писанках і тваринні символи, Олені символізують довге життя та заможність, птахи — відновлення життя й природи. Кінь —: це сила, витривалість та сонце. В давнину люди вірили, що кінь тягнув сонце по схилу. Бджола — душевна чистота, павук — наполегливість, терплячість.
1-а учениця. Досить популярними є геометричні символи. Яйце ділиться простими лініями та трикутники, квадрати, ромби, пояски. Ромб — це символ родючості. Квадрат, поділений на частини, — зелений лан. Дуже популярним символом є «сорок клинців». Кожен трикутник мав призначення — виконати одне бажання. За часів християнства «сорок клинців» стали означати 40 днів посту, 40 мучеників або 40 днів перебування Ісуса в пустелі.
2-а учениця. Після прийняття християнства добавились нові символи. Це :— грецький хрест із чотирма рівними раменами, малюнок «серце Ісуса», написи «Христрс Воскрес».
Учитель. Варто згадати ще один найдавніший символ — це Богиня Берегиня — жіноча постать із піднятими руками, яка зображує Велику Матір, усього живого — слов’янську богиню життя та родючості. її називали Мокошею, Ладою, але найчастіше — Берегинею. На деяких археологічних знахідках можна побачити чотири- і шестируких Берегинь.
Хтось придбає писанку
Гарну, як наш світ,
Все на ній написано:
Кольори і цвіт.
А моя матусенька, —
Майстер, писанок,
Писачок манюсінький
В неї, як гачок.
То Великдень світові
Писанку несе,
Не одними квітами
Дороге яйце.
З цибулини фарбами
Ніби вишива
І оцими дарами
Стіл весь наповня.
А прийде неділенька,
В кошик між ковбас,
Покладем, як зіроньки,
Писаночки в ряд.
І довкола церковці
Стануть матері,
Заясніють в ясності
Писаночки всі.
Гаївки — співаночки
Злинуть до небес.
І будуть вітаннячка —
Вже «Христос воскрес».
(Б. Гірський)
Учитель. Символіка писанок пов’язана не лише з їхнім орнаментом, а й з кольором. Кожен регіон України мав своє характерне поєднання барв. На Поділлі переважають писанки чорно-червоного забарвлення. На Київщині та Чернігівщині — найвишуканіші мистецькі твори — білі писанки.
1-а учениця. Традиційні й кольорові поєднання: чорний та коричневий символізують землю, її родючість, червоний — радість життя, надію на любов, на одруження, жовтий — врожай та небесні світила, блакитний і синій — небо, повітря, воду, зелений — весну, воскресіння природи, чорний з білим — знак пошани добрих духів і душ. померлих предків.
1-й учень. Добували фарби з різних рослин. Жовту — з кори дикої кислої яблуньки, фіолетову – з чорної вільхи, синю — з пролісків. Вживали ще сушені ягоди бузини чорної, лушпиння цибулі, кору чорноклена, каштанове листя, молодий барвінок. Поєднання кількох фарб означало родинне щастя, мир, злагоду.
Учитель. Розписувати писанки — жіноча справа. І недарма ж поет так написав.
Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулинним золотим узваром,
З настояним на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі —
І писанка оранжево горить
У філіграннім сплеті ліній.
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
У мареві густих обрамлень,
Мереживом найтоншим мерехтить
Геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
На білі колискові оболоні…
Котились писанками із гори
Яснії сонця в мамині долоні.
(І. Калинець)
Учитель. Існують різні техніки розпису великодніх яєць. Тому й називаються вони по-різному.
Крашанки — пофарбовані в один колір. Це переважно варені яйця.
Мармурові — на сире яйце накладають шматки сухої фарби, кольорового паперу, обв’язують ганчіркою і варять.
Дряпанки — яйце фарбують у темну фарбу, потім за допомогою голки, шила чи цвяха видряпують орнамент.
Крапанка — малюнок складається з крапок різного кольору.
Писанка — розписуються за допомогою воску та писачка.
— А як пишуться писанки?
Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки пошмагала,
Малювала я сама.
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п ‘ять яєць,
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець».
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Поясочок поміж них.
Я цю писанку, напевно,
Для Іванка залишу.
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.
(К. Перелісна)
Учитель. Це ось так вийшло у Катрусі. Як ось треба тим робити, хто ще ні разу не займався писанкарством?
Розповідають дві учениці, показуючи предмети.
1-а учениця. Щоб розписати писанку, потрібно мати: куряче яйце, писачок, віск, свічку, скляні баночки; ложки, ганчірки або серветки, набір розчинних анілінових або природних барвників.
2-а учениця. Для писанки найкраще брати білі гладенькі яйця, без тріщинок та плям. Вимити їх у літній воді, протерти капустяним розсолом або оцтом. І нехай просохне. Віск на писанку наносять за допомогою спеціального інструмента — писачка.
1-а учениця. У нього кладуть шматочки воску, час від часу прогрівають над свічкою. Писачок тримається майже так, як ручка. Писачок торкається шкаралупи і залишається на місці, а лівою рукою обережно повертаємо яйце. Потім обережно кладемо яйце на ложку і опускаємо в баночку з найсвітлішою фарбою на 3—5 хв.
Учитель. Ось у нас є схема забарвлення писанки.
2-а учениця. Анілінові барвники розчиняють гарячою водою, але при фарбуванні писанки вони мають бути холодними, щоб віск не розтанув.
1-а учениця. Потім на жовтій поверхні покривають воском ті частини орнаменту (узору), які мають бути жовтими й опускають в іншу фарбу. І так продовжуємо робити доти, доки на писанці не утвориться багатоколірний малюнок. Як писанка вже вся замальована, необхідно зняти віск, поступово розтоплюючи його над полум’ям свічки і обережно витираючи яйце ганчіркою..,
2-а учениця. Для того, щоб писанка краще збереглася, її можна покрити безколірним лаком, або вийняти білок і жовток. Це найкраще робити шприцом з грубою голкою. Видуту писанку можна підвісити на кольоровий шнурок із китицею. Шнурочок протягують за допомогою циганської голки.
Учитель. Щоб перша писанка вас не розчарувала, варто почати з найпростішого орнаменту. Якщо ви добре запам’ятали наші поради, то можете сміливо малювати писанку. Обов’язково збережіть свою найпершу роботу, може саме вона пробудить любов до писанкарства у ваших дітей. Не все спочатку виходитиме рівно та добре. Але не, розчаровуйтесь. Майстерність прийде з часом і досвідом. Не забувайте, що писанка — витвір вашої руки та вашої душі.
Практична частина
(Діти дають писачки гостям, навчають їх правильно розписувати).
Учитель. Інсценівка вірша Б. Стельмаха «Писанка».
1-а дівчинка. Як нарешті панна-писанка написалася,
То при всіх своєю вродою запишалася:
І віком весняним,
І личком рум ‘яним,
І косою вітвистою,
І сорочкою барвистою,
І спідничкою-міні,
І «перчиком» на коліні.
«Писанка».
Ось була я білою, як стіна,
А зробилася розцвілою, як весна!
2-а дівчинка.
Почекай-но, панно-писанко, зупинися,
Перед люстром у тарільчику не крутися,
Бо ж такою ти зробилася не одразу —
Хтось чогось тобі та виділив на окрасу?
«Писанка».
Всі всього потрошку:
Бджілка — дрібку воску,
Голка — кінчик вушка,
Щоб чимтонша смужка,
Свічечка — пломінчик,
Сонечко — промінчик,
Цибулина — гарну
Золотисту барву,
Небо — барву ленпіу,
А трава — зелену.
Всю ж мене списали
Пальчики Оксани.
Потім освятило
Просяне кропило… .
Потім… всім я щиро дякую за це!
Особливо — курці, що знесла яйце!
Учитель. Ми готуємося до Великодня. А в це веселе свято наші предки придумували різні ігри з крашанками. Які ми з вами знаємо?
1-й учень. Я знаю гру «котючки». Треба стати на пагорбі й пустити вряд кілька яєць. Якщо твоє яйце зіб’є з дороги інше — забираєш і своє, і збите. Виграє той, хто додому принесе найбільше яєць.
1-а учениця. А я знаю гру «навбитки».
Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
Розпочати цю забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру. Ходить дівчинка кільцем
І постукує яйцем…
Що не стукне — трісь і трісь, —
Яйця тріскають чиїсь…
Мартине — ціле, тверде, —
Марта радо далі йде…
Стук-стук-стук…
І раптом — хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат — за ним…
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!
А тепер, відомо всім,
Всі за стіл до Олі в дім —
їсти яйця, все, що є…
Просить той, хто виграє.
(М. Хоросницька)
Учитель. Погляньмо на наш кросворд. Хто відгадає найбільше слів — отримує приз. Розв’язування кросворду.
Учитель. Хто — коштовності шукає,
Хто — збирає гроші.
Та є перли, кожен знає,
Від багатств дорожчі.
Наша мова, наша пісня,
Туга журавлина.
І вербиця біля річки,
І в лузі калина,
Вишивка, різьба, гончарство,
Писанки таїна —
Роду нашого багатство,
Вічності перлина.
— Дорогі гості! Любі діти! Сподіваюсь, що на сьогоднішньому святі хтось із вас знайшов свою перлину, що писанкарське мистецтво не піде в небуття. А тішитиме красою. Дивуватиме фантазією. Збагачуватиме дух і душу. Житиме! І воістину воскресне!
Можливо, вам також буде цікаво:
Виховний захід «Великодній кошик для Захисників»
Коментарі із Facebook
Powered by Facebook Comments