Ведучий 1: Сьогодні ми зібралися разом, щоб відзначити не просто весняне свято — ми святкуємо Великдень незламної нації. Це не просто давня традиція, а наш внутрішній символ — перемоги життя над смертю, світла над темрявою, добра над злом. Для українців у ці буремні часи Великдень набуває особливого змісту — він єднає нас у вірі, надії та незламності духу. Попри біль і тривогу, ми не втрачаємо людяності. Ми тримаємося, як і вся наша країна — з любов’ю до свого, з вірою в Перемогу і з вдячністю до тих, хто нас захищає.
Ведучий 2: Сьогоднішній день — це не просто зустріч із традиціями. Це нагадування про те, ким ми є. Про нашу силу, стійкість, духовне багатство. Коли над країною зависла тінь війни, ми ще сильніше відчуваємо, як важливо берегти своє — рідне, українське. І саме в таких моментах наші обряди, символи, пісні та писанки стають джерелом світла, яке ми несемо всьому світові.
Ведучий 1: Саме тому ми сьогодні не лише святкуємо, а й вшановуємо тих, завдяки кому можемо бути тут. Зі щемом у серці складаємо подяку нашим Захисникам і Захисницям — незламним Героям, які тримають щит над Україною. Їхній подвиг — це запорука нашого життя, нашої свободи, нашої весни.
Ведучий 2: Нехай світло Великодніх традицій зігріває серця всіх українців — від маленьких діток до сивочолих дідусів і бабусь. Нехай писанка, як символ життя, відродження і надії, несе кожному віру — віру в Перемогу, у мир і щасливе майбутнє.
Ведучий 1: Вшануймо хвилиною мовчання Героїв, які заплатили найвищу ціну, щоб ми могли зустріти цей день зі свічкою у вікні та молитвою в серці.
(Метроном. Хвилина мовчання за тими, хто віддав життя за Україну)
Ведучий 1: А зараз ми запрошуємо вас у подорож у світ української писанки — дивовижний світ символів, барв і тепла, яке з покоління в покоління передавалося в родинах.
Ведучий 2: Ми згадаємо її історію, відчуємо її силу, а ще — створимо власні писанки, вкладаючи в кожну крапельку воску тепло душі та світлі мрії про мир і Перемогу.
Ведучий 1: Наше свято об’єднує. Як писанка поєднує кольори і візерунки, так і ми сьогодні разом об’єднані незламним духом та світлом, щоб плекати традиції й передати їх у майбутнє.
Ведучий 2: З давніх-давен українці зустрічали весну з піснею та радістю. Веснянки були невід’ємною частиною нашої культури — їх співали, водячи хороводи, закликаючи тепло, світло й надію.
Ведучий 1: Тож і ми сьогодні заспіваємо одну з найвідоміших веснянок — «Ой весна, весна — днем красна». Приєднуйтесь до хороводу!
(Група дітей водить хороводи, співає веснянку).
Ой Весна-Весна Днем Красна
Що ж Ти Весно принесла
Принесла я Вам Літечко
Ще й Рожевую Квіточку
Хай вродиться Житечко
Ще й Озимая Пшениця
І Усякая Пашниця
Ой Весна Весна Днем Красна
Що ж Ти Весно принесла
Коробочку з Веретенцями
А Скринечку з Червінцями
Старим Дідам по Кийочку
Старим Бабам по Серпочку
Малим Дітям по Яблучку
А Дівчатам по Віночку
А Хлопчатам по Батожку
Ой Весна Весна Днем Красна
Що ж Ти Весно принесла
Принесла я Вам Літечко
Ще й Запашненьке Зіллячко
А Вам Дівчата по Вінку
З Хрещатого Барвінку
А Вам Парубки по Кийку
Гоніте Товар на Гірку
А Вам Бабусі по Ціпку
Попід Хатами ходити
Малих Діточок глядіти
Ой Весна Весна Днем Красна
Що ж Ти Весно принесла
Принесла я Вам Літечко
Ще й Запашненьке Зіллячко
Ще й Зеленую Травицю
І Холодную Водицю
Принесла я Вам Ягнятко
Ще й Маленькеє Телятко
Виходять учні.
Дитина 1. Спасибі тобі. Боже,
Що з зимою попрощались,
Що весни діждались.
Поможи нам, Боже,
В добрий час почати
Весну закликати!
Дитина 2. Прийди, прийди, весно,
Принеси нам жита,
Принеси нам цвіту,
Ще й рясних квіточок,
Щоб сплести віночок!
Дитина 3. Іде весна, іде
На золотім коні,
В золотім жупані,
Виїздить сохою,
Сиру землю оре,
Сіє, боронує.
Дитина 4. Везе, везе весна,
Везе, красна
Ясні дні, чисті дощі,
Зелені трави,
Красні квіточки
Нам на віночки.
Пісня «Вийди, вийди, Іванку».
Дитина 5. (Звертається до природи) Ой, весна, весна — днем красна,
Що ж ти нам, весно, принесла?
Весна(Голос з-за сцени).
Принесла я вам світле свято довгождане —
Воскресіння із давніх давен величане.
Дитина 5. Що ж це за свято?
Всі разом. Великдень.
Дитина 6. Ой, лишилося зовсім мало часу до свята. Скільки роботи, турбот. І в хаті попорати, і до швеї піти треба, а найголовніше — писанки готувати.
Дитина 7. З давних давен яйце є символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом, його намагаються зберегти хоча б один рік, до наступного Великодня. Розписують писанки тонкою металевою трубочкою — писачком. По черзі занурюють яйце у різні фарби, дають їм висохнути і утворюється справжнє диво — Великодня писанка. Розфарбоване яйце є символом свята. З писанкою зустрічають весну, готуються до Великодня.
Дитина 8. Яйце було знаком Сонця, Весни. Птиця — це вісник весни, радості, сонця. Птахи починають нести яйця й виводити пташенят лише навесні, із сонцем. Яйце було амулетом, за допомогою якого людина заворожувала в собі та з’єднувала добрі сили, а лихі — відвертала.
Дитина 9..Виводить мама дивним писачком
По білому яйцю воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулини золотим узваром.
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі —
І писанка оранжево горить
У філігранному сплетінні ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві густих обрамлень.
Мереживом найтоншим мерехтить
Космацький пращурів орнамент.
Дитина 10. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу.
Старі люди і нині вважають її особливою святістю, що риносить добро, щастя, достаток, захищає людину від сього злого. Писанку треба вміти вчасно писати, брати необхідні фарби, вміти її замолити і дати, кому належить.
Дитина 1. Писанки носили на могили батьків та дідів. Писали дівчата писанки кожна потайки, ворожили над білою шкаралупою, купали кожне яйце в трав’яних фарбниках-галунах, покривали символами сонця, воскресіння, любові, щастя, родючості. А найкращу дарували нареченому, своєму судженому.
Дитина 2. Ой, чия то дівчинонька по горі ходила,
Взяла в руки писаночку — води ся напила?
Ой, молоді легіники, де води наймете?
Я згубила писаночку, чиї там знайдете?
Ой, займемо сиванки в зелену ліщину,
Заміняєм писаночку на файну дівчину.
Ой, калино, калиночко, чом у лузі стоїш,
Ой, ти файна писаночко, чом ся мене боїш?
Який листочок на явору, такий на калині,
Ти писанку подарував, маю ще донині.
Дитина 3.
Йде Великдень.
Гей, дівчата,
Будем писанки писати.
Писаночок-крашаночок
Напишемо аж сім коробочок.
Як сказали, так зробили,
Трохи воску розтопили.
Прийдуть гості у вівторок,
Писаночок буде сорок.
Є що друзям показати,
Любим гостям дарувати.
Дитина 4. Якщо дівчина дарувала парубкові писанку — це означало, що вона його вибрала. Дівчата малювали писанки і несли на плай, пускали з гори. Куди вона скотилася, звідти буде суджений.
Дитина 5. Боронь, Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанки. Ґаздиня враз шепотіла: «Сіль тобі в очі, кремінь в зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам».
А ще, як розписували писанки, не можна було згадувати про померлих, аби не зашкодити тому, хто дістане готову писанку. То таке повір’я… Тож доки пишуть писанки, доти буде «світ»
Дитина 6. Спекла мама на Великдень
Біленькі паски.
А я куплю фарб і спишу
Гарні писанки.
Розмалюю на писанках
Квіти, ялички
І роздам їх на Великдень
Поміж діточки.
Я братові маленькому
Дам писанки дві,
Щоб качав їх по зеленій
Шовковій траві.
Дитина 7. Освячене яйце їдять першим, повернувшись на Великдень із церкви, писанками обмінюються, дарують рідним, сусідам, беруть із собою, як ідуть в гості, роздають жебракам. Зі свяченим обідом поспішають із церкви додому. Хто першим повернеться додому після Пасхальної всенощої, тому Бог допомагатиме у всіх справах. Святковий великодній обід починали з того, що кожен у родині мав з’їсти хоч шматочок освяченого яйця.
Дитина 8. 1. Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Коли пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.
Дитина 9. А моя бабуся мене вчила, що шкаралупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводилися черв’яки.
Дитина 10. А я від своєї бабусі чув, що коли садять часник, то шкаралупи прикріплюють до двох устромлених у землю палиць, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.
Дитина 1. А чи знаєте ви, які ігри існували у наших бабусь і дідусів з писанками і крашанками?
Ось як грали у «навбитки». Брали яйце і зі словами «Христос воскрес!» цокалися крашанками. Чиє яйце не розбилося — той виграв і забирає собі яйце того, хто програв.
Дитина 2. А ще, за дуже давньою легендою, найперше яйце мало в середині не жовток з білком, а цілий світ. Тож з яйця світ утворився.
Дитина 3. На Великодні свята дорослі хлопці зустрічаються з дівчатами, обливають їх водою або парфумами, а ті вручають їм писанки.
Дитина 4. Розписували писанки дівчата. Кожна потай робила так: яйце з білою шкаралупою купала в трав’яних фарбах, розмальовувала, аби сподобалось мамі. І все ж найчарівнішу писанку дарувала вона своєму судженому.
Дитина 5. Орнамент писанки пов’язаний з оспівуванням землі, небесних світил, води, знарядь праці, із звичаями та обрядами, з місцевою рослинністю.
Дитина 6. А що означають різні кольори на писанці?
Дитина 7. Червоний колір — це радість, життя і любов.
Дитина 8. Жовтий — уособлює місяць і зорі, а в господарстві — урожай.
Дитина 9. Блакитний колір — небо, повітря, простір. А ще побажання здоров’я.
Дитина 10. Зелений колір — розмай весни, воскресіння природи.
Дитина 1. Чорний і білий — ушанування душ померлих, подяка ангелові за охорону від лихих сил.
Дитина 2. Писанка — це щось незвичайне.
Дитина 3. А ще є й таке прислів’я: «Великдень —славне свято, та без писанки не обійдеться».
Дитина 4. Ой, на свята Великодні
Вихвалялись всі, хто годні.
Вихвалялась паска:
«Я смачна і красна».
Дитина 5. Обізвались писаночки,
Невеликі крашаночки:
«Хоч хвалитися — це гріх,
ми таки найкращі всіх».
Дитина 6. Аж на диво, рідне нене,
Поросяточко печене
Скочило на рівні ноги:
«Уступайтеся з дороги».
Дитина 7. Аж тут хрін із бородою Вже готується до бою:
«Маю з гички я корону, зараз вас усіх розгоню».
Дитина 8. Аж нараз прийшло кропило:
Насварило, покропило:
«Мир хай буде всім сьогодні,
бо це свято Великодня».
Дитина 9. А ось і ваш Великодній кошик!
(Дія відбувається в кошику на столі перед святковим сніданком).
Яйце.
Хтось тисне щохвилини,
Не чую рук вже й ніг,
Затерпла всенька спинка
Й болить вже правий бік!
Гей, хто тут: озовися!
Наліг, що все тріщить,
Ти чуєш? Піднімися,
Не можу більш терпіть
Хрін.
Хто ниє біля мене
У цей святковий день?
Яйце.
Це я, яйце свячене…
Хтось душить, наче пень.
Хрін (придивившись).
То шинка, друже милий,
Обабіч розляглась…
Спить. Бач, як знахабніла.
(Хрін відсуває шинку).
Шинка (прокинувшись).
А вам до того зась…
Яйце (радісно).
Тепер уже вільніше
Та й біль вже не такий…
Хрін. І вигляд веселіший.
Яйце. Ти добрий, хоч гіркий.
Хрін.
Що за такого, мабуть,
Мені не дивина… і
Проте всі поважають,
Як прийде лиш весна.
Сьогодні свято — пасха…
Я незамінний тут.
Який смачний я з м’ясом…
Ковбаса (ображено).
Хвалько ти, шалапут!
Смачніша всіх на світі
І найситніша — я.
Мене їдять і діти,
І вся людська сім’я.
Беруся радо в боки —
Гей, гоп, са-са, са-са,
Червоні в мене щоки —
Танцює ковбаса. (Танцює).
Масло.
Я теж потрібне людям,
Їм ситності даю…
Мене і в страві люблять,
І хворі з маслом п’ють.
Без мене свято Пасха
Не може обійтись.
Сир.
Скажи мені, будь ласка,
Чи гірший я, ніж ти?
До мене дай сметани —
Хоч пальці оближи.
А вареники із мене,
Чи ж не смачні, скажи?
Паска (гордо).
Та що там говорити!
Важливіша тут я!
Без мене вас святити
До церкви не підуть!
Я — голова над вами,
Мій рід йде з давнини,
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й Пасхою Великдень
Звуть люди на землі…
Тоді і день великий,
Як паска на столі
З родзинками, медком…
Їдять мене на свято
Із м’ясом, молоком…
Крейда.
Я теж, як ви, свячена —
Лиш з церкви принесли –
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.
Писанка.
Я писанка, красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
Шинка.
«Краса», «любов» — всі трублять…
Давно я знаю вас!
Однак мене всі люблять
Без всяких там прикрас.
Писанка.
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає.
Хрін (додає).
В цій писанці вкраїнська
Душевна глибина,
Жива блакить барвінка
Й хода весни красна.
Свічка (до всіх).
О, знати ми повинні
Ціну собі та іншим,
Любов, як ту святиню,
Нести до серця всім.
Святе — це дні єднання
З родиною родин,
Це наше спільне знам’я,
Бо ми — народ один!
Ми знаєм тільки чвари
І множимо роздор…
Вкраїнці, досить сварок —
Єднаймось під прапор!
Так нашому народу
Франко давно казав,
Будуймо ж дім із згоди,
Бо слушний час настав.
Розмову припинімо…
Вже йдуть господарі.
Христос воскрес! — скажімо
У мирі і добрі.
(Пісня «Христос воскрес»).
Христос воскрес! Христос воскрес!
Земленька зі сну збудилась,
В трави, цвіти замаїлась.
Чути голос із небес:
Христос воскрес! Христос воскрес!
Христос воскрес! Христос воскрес!
Звір і птичка веселиться,
Миром Божий світ краситься.
Люди! Мир та Бог з небес:
Христос воскрес! Христос воскрес!
Ведучий 1: Свято Великодня — це час, коли хочеться обійняти увесь світ. Поділитися теплом, підтримати словом, зробити щось добре.
Та, мабуть, найбільше добра сьогодні потребують ті, хто боронить нашу землю. Наші Захисники — це янголи у камуфляжі. Вони — наша гордість, наша сила, наш незламний щит.
Ведучий 2: Ми не можемо бути поруч із ними на передовій, але можемо надіслати туди частинку свого серця — з молитвою, з любов’ю, з Великоднім кошиком.
Тож запрошуємо вас побачити, як Великдень незламної нації оживає в дитячих долонях і щирих серцях.
(На сцені кошик.. Діти по черзі підходять і кожен кладе туди свою річ, промовляючи слова. Звучить тиха музика.)
Ведучий: Цього року Великдень в особливих обставинах. Та навіть у важкі часи ми не забуваємо, що Великдень — це життя та відродження. Наші Захисники щодня оберігають нас. І сьогодні ми зберемо для них святковий кошик — щирий, теплий, від серця.
Дитина 1:
Я кладу до кошика пасочку — символ життя і достатку. Нехай кожен Захисник відчує смак дому.
Дитина 2 (кладе писанку):
А я кладу писанку — символ відродження і надії. Хай вона несе світло і тепло туди, де важко.
Дитина 3 (кладе ковбасу):
А я приношу ковбасу — щоб Захисники були ситі й сильні, бо їм — тримати фронт.
Дитина 4 (кладе шинку):
Шинка — символ радості й родинного затишку. Нехай вона нагадає про тепло родини.
Дитина 5 (кладе хрін):
Хрін — міцний, пекучий, як дух наших Героїв. Нехай додасть їм наснаги.
Дитина 6 (кладе масло):
Масло — м’яке, ніжне, як мамині руки. Щоб кожному Захиснику відчувалась турбота.
Дитина 7 (кладе сіль):
Сіль — символ мудрості, очищення й сили. Нехай вона оберігає від зла.
Дитина 8 (вносить свічку):
Я приношу свічку — щоб горіла вона, як наша віра в Перемогу.
Дитина 9 (покладає рушник):
А я — рушничок, вишитий з любов’ю. Ним матері покривають кошики, ним прощають і благословляють.
Дитина 10 (кладе листівку):
А ще — листівка. Ми самі її зробили. Тут слова вдячності і теплі побажання для наших Героїв.
Усі разом (стають колом навколо кошика):
Нехай цей Великодній кошик зігріє серце кожного, хто боронить нашу землю. Ми з вами, ми вдячні, ми молимось за вас!
Пісня «Боже, Україну збережи»
Ведучий 1: Свято Великодня — це не просто давня традиція. Це нагадування нам усім, що світло завжди перемагає темряву, життя — сильніше за смерть, а добро — незламне, коли в серці живе любов.
Ведучий 2: Сьогоднішнє свято — це ще один доказ, що ми — незламна нація.
Ми не просто зберігаємо традиції — ми наповнюємо їх новим змістом.
Ми даруємо частинку тепла нашим Захисникам, ми тримаємо стрій — зі словом, молитвою, добром.
Хай ця писанка, хай цей кошик, хай кожна дитяча усмішка стане маленьким кроком до великої Перемоги.
Тож у це світле свято побажаймо одне одному:
Дитина 1: миру в кожному серці і в кожній оселі,
Дитина 2: Божого захисту для наших воїнів,
Дитина 3: віри, яка не згасає,
Дитина 4: надії, яка веде вперед,
Дитина 5: і любові, яка зцілює.
Дитина 6: Хай Великдень принесе з собою Перемогу,
Дитина 7: а разом із нею — повернення додому тих, кого чекають.
Дитина 8: І щоб вже наступного Великодня ми святкували в тиші, під мирним небом, усі — разом.
Дитина 9: З вірою. З Перемогою.
Дитина 10: З Україною в серці.
Разом: Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Коментарі із Facebook
Powered by Facebook Comments