Великдень в Україні
Мета: Ознайомити учнів зі звичаями, традиціями і обрядами святкування Великодня, значенням писанки. Розширювати духовний світ дітей. Виховувати шанобливе ставлення до власних звичаїв і спонукати учнів до їх відтворення.
Звучать святкові фанфари
Дівчинка. У нас здавна є традиція славна
Воду брати з чистої криниці,
Муку з ярої пшениці.
Руками добрими замісити
І гостей на свято запросити!
Просимо на хліб-сіль, на наше свято.
(Дають хліб-сіль на вишитому рушнику).
Вчитель. Щиро вітаємо всіх у цьому святковому залі. Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані зі стародавніми віруваннями, звичаями. Головним святом весняного циклу є Великдень – одне з найурочистіших свят християн і пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа.
Воскресіння Ісуса Христа із мертвих – це закон вічного, радісного. щасливого життя людини, це перемога життя над смертю.
Великдень святкується в Україні ще з Х століття. Існує чимало прикмет пов’язаних із цим святом.
Давайте сьогодні всі разом радіти торжеству життя дарованого нам Господом!
Учень. Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Учень. Великий день! Великий день!
Весняне свято –
Радіють діти на землі.
І мама, й тато.
Учень. Везе, везе весна,
Везе, везе красна
Ясні дні, чисті дощі, зелені трави,
Красні квіточки нам на віночки.
Учень. Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі.
Учень. Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить,
Христос Воскрес!
Учень.
Воістину Воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:
Всі разом.
Христос Воскрес!
Учень. Лине пісня до небес, –
Це радіють діти,
Ради нас Христос воскрес,
Як нам не радіти.
Зникне хай тривога,
Й ви, дорослі, не мовчіть –
Славте з ними Бога.
Про це чудо із чудес
Хай почують всюди.
З мертвих нам Христос воскрес.
Веселіться люди!
Учень. Веснянку діти хороводять –
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Сьогодні сонце не заходить,
А сяє. Сяє із небес.
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Діти. Воістину Воскрес!
Учень. Весела, гарна й кучерява
Чарівна дівонька весна.
Біжить, сміється, сіє трави,
І пісня ллється голосна.
Учень. По всіх усюдах пісня лине,
Усе пробуджує від сну,
І всі комашки, всі рослини
Вітають дівчину – Весну.
Учень. Весна іде! Весна іде!
Весну вітають діти,
Вона тепло нам принесе,
Вінки чудові, квіти.
Весна. А я Весна! Весна – царівна!
Куди ступлю – сонце сяє,
Міста і села оживають.
Ріки й дерева величні
Землю-матір прославляють.
Учень. Що ж ти нам, Весно, принесла?
Весна. На дерева – цвіту,
На поля – жита,
На травичку – росу,
На дівчаток – красу.
А на хлопчиків – сили,
Щоб росли і міцніли,
Пісеньки співали, в решето складали,
А ще принесла я вам
Світле свято довгождане –
Воскресінням із давніх-давен величане.
А що ж це за свято, діти?
Діти. Великдень!
Учень. То ж радійте світу, люди.
Хай між вами згода буде,
Бо любов прийшла з небес:
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Весна. Діти, я вам хочу розповісти про найголовніші великодні страви – паски, писанки і крашанки.
Паски печуть в Україні у Страсну п’ятницю з білого пшеничного борошна. Туди додають молоко, цукор, яйця та різні прянощі. У цей день господині дуже хвилюються, щоб добре підійшло тісто і паски гарно випеклися. Поки паска не освячена, її не можна було їсти – це було б грубе порушення традиції.
У Великодню суботу виготовляють крашанки і писанки.
Учень. А я знаю, що за тиждень до Великодня відзначають Вербну Неділю. У цей день жінки, нарізавши вербових гілочок, несли їх до церкви посвятити. Галузки зберігали як оберіг від недуг і грому.
Учень. Матері били вербою своїх дітей приказуючи:
Не я б’ю, верба б’є
За тиждень – Великдень.
Недалечко красне яєчко.
Будь здоровий, як вода,
Будь багатий, як земля…
Учень. Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає.
І спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.
Учень. Світла Вербниця настала,
Радість нам подарувала,
Край доріг і біля річки
Вкрились котиком вербички.
Учень. Галузочки посвятили,
Діток розуму навчили,
Щоб здоровими зростали,
Україну шанували.
Баба. Ой, горе мені, горе. Що ця довгохвоста мишка наробила?!
Весна. Що сталося, бабцю? Чого плачеш?
Баба. Як же мені не плакати? Поклала я яєчко, що знесла курочка, на поличку. Бігла мишка, хвостиком зачепила. Яєчко впало і розбилось. А я хотіла на свято писанку розмалювати.
З давніх-давен яйце є символом весняного відродження природи, зародженням життя, продовженням роду. Як тут багато дітей зібралося! А чи знаєте ви, що таке писанка?
Учень. Звичайно знаємо! Українська писанка – найунікальніший витвір української культури. Вона є символом Великодня.
Учень. Звичай робити писанки та крашанки виник у нас в Україні дуже давно, ще в дохристиянські часи. Яйце було знаком сонця, весни. Птиця – це вісник весни, радості, сонця. Птахи починають нести яйця й виводити пташенят лише навесні.
Учень. З давніх-давен писанки були вірними помічниками й захисниками наших предків. Їх вважали символом добра, вірили, що писанки мають магічну силу, приносять щастя, достаток, захищають людину від усього злого, недоброго.
Учень. Мистецтво розписування писанок називається писанкарство. відомі перекази, що в давні часи писанки розписували деякі слов’янські племена. Інструментом для виготовлення писанок є «кісточка» – паличка з бляшаною трубкою на кінці.
Учень. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що слід лишити не зафарбованими: обвідки,цяточки, тощо.
Учень. Спочатку фарбують яйце в ясні фарби, наприклад у жовтий, сушать його, потім наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими, потім фарбують у темніші фарби і так роблять до завершення.
Учень. Коли писанки готові, їх складають у череп’яну миску і кладуть у піч, де повинна бути температура 35-40 градусів. Коли віск розтопиться й спливе з яйця, писанка готова.
Учень. У Закарпатті ще жива традиція писанкарства. Дуже вправно роблять писанки гуцули, одна жінка може за день розписати 36 писанок. І кожен колір має своє значення.
Учень. Червоний символізує радість життя, надію на щось хороше. Жовтий або оранжевий символізує сонце, зорі та місяць, у господарстві – урожай, тепло.
Учень. Зелений – означає воскресіння природи, багатство рослинного і тваринного світу. Бронзовий (коричневий) є символом матері-землі та її щедрості.
Учень. Білий – це чистота і світлість людської душі. Синій – сила і здоров’я. блакитний – символ неба, простору, вітру.
Баба. Як ви багато всього знаєте! Дійсно фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом, його намагаються зберігати хоча б один рік, до наступного Великодня. Розфарбоване яйце є символом свята. Що ж тепер мені робити?
Весна. Не плач, бабуню. Я знаю, що треба робити. Давай попросимо діточок, нехай нам допоможуть. Дітки, де ваші писанки?
ПІСНЯ «ГАРНА ПИСАНКА У МЕНЕ»
Учень. На долоньці в Лесі
Дивонько казкове –
Писанка чудова, різнокольорова.
Писанку цю вперше
Леся розписала,
Мама тільки трішки
Їй допомагала.
Три пучка калини,
Три птахи крилаті –
Мов маленьке сонце
Світиться у хаті.
Учень. Ой, малює Одарочка
Писанки червоні,
І біжать до неї взори –
Півні,зорі,коні.
Учень. Кожне просить на писаночці
Його написати.
Кожне хоче звеличати
Господніє свято.
Учень. Розмалюю писанку, розмалюю,
Коника гривастого намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Соловейка – любчика намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Різьблену сопілочку намалюю.
А сопілочка буде грати,
Буде коник весело танцювати.
Вчитель. На великоднє свято дарують люди одне одному писанки. Оздоблене узором яйце символізує пробудження природи, зародження нового життя.
ПІСНЯ «РОЗМАЛЮЮ ПИСАНКУ»
Баба. Гарні писанки ви намалювали. Можна вже і великодній кошик до церкви збирати.
Учень. Ось мій кошик-мандрівник
Він ходить багато звик:
Влітку ягоди збирав,
Восени гриби шукав,
Цілу зиму він стояв
Трохи порохом припав.
Учень. А на весну він умився,
Зіллячком причепурився
І почав гостей чекать.
А вони не забарились,
І, як в казці, появились.
Пишнобока, гарна паска,
І худенькая ковбаска,
А за нею бурячки,
Славнозвісні своячки.
Учень. Тут дівчаток йде гурток,
Писанок і крашанок.
Але шинка йде сама,
Бо, багачка, бач, вона.
Ось компанія іде:
Сир і масло, хрін бреде
Так його баки печуть,
Але вирядився в путь.
Учень. Хотіла сіль всім насолити,
Та не вдалося це зробити.
Ось нарешті всі зійшлись і до церкви подались.
Учень. Кошик вбрався в вишиванку.
Це було в неділю зранку.
Коло церкви дівочки,водили гаїв очки.
Покропили всіх їх рясно,
Стало нам свячене все.
Засіяло сонце ясно!
Бо в цей день Христос Воскрес!
Баба. Покладу до кошика і сир , і масло, і хрін, і ковбаски. Але найголовніше покласти паску, крейду, писаночку та свічку. Ось так, давайте трохи перепочинемо.
Вчитель. Поклала бабуся на стіл кошик великодній, а в ньому всі герої говорили людськими голосами.
Паска. Та що там казати!
Важливіша тут я!
Без мене вас святити не підуть.
Я – головна на святі,
Мій рід йде з давнини.
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й паскою великдень
Звуть люди на землі!
Тоді і день великий,
Як паска на столі.
Крейда. Я теж, як ви, – свячена –
Лиш з церкви принести –
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.
Писанка. Я – писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках,
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі!
Без мене цеє свято
Не буде тим, чим є!
Бо ж писанка багато
Вам радості дає.
Свічка. О, знати ми повинні
Шану собі і всім.
Любов, як ту святиню,
Нести в серця передусім.
Свята – це дні єднання
З родиною родин,
Це наше спільне знам’я,
Бо ми – народ один!
Вчитель. Ось і всі вже втихомирились.
Бабуся. Тепер усе як слід. Можемо нести кошик до церкви і посвятити.
Діти. – А можна я кошика понесу?
- А можна я?
- Ні, я.
Баба. Понесе той, хто найцікавішу загадку загадає.
- Людей до церкви скликає,
А сам у ній не буває. (Дзвін)
- Є деревце – не полінце,
Багато дірочок має,
Весело співає.(сопілка)
- Кинути вгору – то біле,
Кинути на землю – то жовте. (яйце)
Баба. Всі загадки добрі, але кошика будемо по черзі нести.
Учень. І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми.
Христос Воскрес!
Чи, може, на цім світі
Із бездуховності воскресли ми?
Учень. На дзвіницях дзвони дзвонять
Великодні, голосні –
Всюди втіха, всюди гомін
Всюди радісні пісні.
(звучать дзвони)
Учень. Співає жайворонок з небес:
Христос воскрес! Христос воскрес!
Учень. У небо дзвін гуде з села:
Христос воскрес! Христос воскрес!
Учень. В проміннях сонячних блакить:
Христос воскрес! Його хваліть!
Учень. Дзюрчить струмок – весняний дзвін:
Воскрес христос – Господній син!
Учень. Христос воскрес!
Усе радіє,
Сміється сонечко з небес,
Прозора річечка леліє.
Христос воскрес! Христос воскрес!
Пташки співають
В полі, в лісі,
І лине спів аж до небес,
Де білі хмарки розпливлися.
Христос воскрес! Христос воскрес!
Учень. Нехай же свято Великодня
Усіх вас звеселяє,
А Бог святий із неба
Довгі роки посилає.
Учень. На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам ,Боже, ласки
На всі дні, на всі віки.
Вчитель. От і зустріли ми Великдень. Це свято буває завжди навесні, яка настає разом з теплим сонечком, з травичкою і квіточками. Радіє природа,радіють люди, дорослі і малі.
Баба. Закінчуються Великодні свята і наше свято також добігає кінця. То дай нам, Боже, у полі роду, а в хаті згоду.
Учень. Не мала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна, як в погожі дні весна!
Учень. Вам щиро дякуємо всі,
Що ви прийшли до нас на свято,
Хочем побажати від душі
Здоров’я й радості багато.
Учень. Мирного і голубого вам неба,
Запашного й теплого хліба на вашому столі,
Джерельної води у спеку
І жодної біди у житті.
Учениця. Любі гості! На прощання Ви прийміть від нас вітання,
В дарунок всі наші пісні.
ПІСНЯ «Я БАЖАЮ ВАМ ДОБРА»
ВЧИТЕЛЬ: Щиро вітаємо вас із наступаючим світлим святом Воскресінням Хрестовим. І хай світлий Великдень принесе у ваш дім добробут і радість. Нехай Господь збереже вас і вашу родину. Добра вам і щастя.
Скачати сценарій на тему: “Великдень в Україні” (word, docx): джерело 1