Буковина – край, де варто жити. Конспект першого уроку

Скачати
Буковина - рідний край
Буковина – рідний край

Жуковська Еліна Миколаївна,

вчитель художньої культури,

Гімназія №2

 

Тема : Буковина – край, де варто жити

Обладнання: літературна виставка, портрети видатних митців Буковини, добірка аудіо-та відеоматеріалів, геральдика рідного краю.

Мета: формувати творчі вміння учнів,  осмислювати сприйняту інформацію, розвивати спостережливість, увагу, логічне мислення, відчуття прекрасного. Збагачувати словниковий запас учнів, зміцнювати патріотичні почуття старшокласників, виховувати любов до рідного краю.

« Ой, зелена Буковино,

                                                                           твоя доля світла.

                                                                           У великій ти родині,

                                                                           наче сад розквітла»

                                                                           (з народної пісні)

Хід уроку:

1.Організація пізнавальної діяльності учнів.

Оголошення теми і завдань уроку

1. Слово вчителя.

Буковина – зелена гілка розлогого дерева українського народу. Вона увібрала в себе надбання багатьох  європейських культур. Щедра на традиції, мистецькі таланти буковинська земля. Тут народжувалися чисті джерела правдивого художнього слова «буковинського соловія» Ю. Федьковича та «гірської орлиці» О. Кобилянської.

Нам є чим пишатися, бо в цьому краї успішно творили поет і композитор С. Воробкевич, письменники О. Маковей та М. Емінеску, художники М. Івасюк та Ю. Пігуляк. З берегів Пруту та Черемошу полетіли у широкій світ пісні композиторів С. Сабадаша, В. Михайлюка, В. Івасюка. Набрали мистецького  розвою таланти Д. Гнатюка. С. Ротару, В. Зінкевича, Н. Яремчука, Я. Табачника, П. Дворського, Л. Сандулеси, І Бобула. вокального дуету «Писанка», твори поетів М.Ткача, М.Бакая, В. Колодія, Т. Севернюк, М. Матіос, актора і кінорежисера І Миколайчука та ін.

2. Пропонується учням прослухати або заспівати пісні С. Воробкевича, С. Ротару,  Н. Яремчука.

( 1. Сидір Воробкевич

http://get-tune.net/?a=music&q=%C7%E0%E3%F0%E0%E9+%EC%E8+%F6%E8%E3%E0%ED%E5+%F1%F2%E0%F0%E8%E9

2. Софія Ротару

http://www.mp3lemon.net/song/270378/Rotaru_Sofiya_-_09_-_Vodograi

3. Назарій Яремчук

http://muzoo.ru/?query=%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%AF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%BA%20%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%A0%D1%83%D1%82%D0%B0 )

 

         Збагатив скарбницю української культури відомий сучасний хоровий диригент, композитор, фольклорист, педагог, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка професор, член-кореспондент Академії мистецтв України Кушніренко Андрій Миколайович. У творчому доробку композитора – одноактна народна опера «Буковинська весна» на лібрето А. Добрянського, кантата «Молюсь на тебе, Україно» на власні слова для мішаного хору.

Марія Миколайчук відома в Україні як берегиня народної пісні. За піснями Марії Миколайчук згадується історія Буковини.

Славні традиції і значні здобутки має Буковинський край у сфері духовної музики, яка сягає глибокої давнини. Ще на початку минулого століття почали формуватися родинні духові оркестри в сільській місцевості. Особливо вони пропагувалися в Хотинському, Новоселицькому і Кельменецькому районах. Сотні оркестрів, до гри в яких долучається більше тисячі учасників, творять прекрасний світ самобутнього духовного мистецтва, на якому виховано не одне покоління слухачів. Свій вагомий внесок у розбудову музичного мистецтва Буковини зробили музичні професійні колективи, які існують при обласній філармонії: симфонічний оркестр, камерний оркестр, камерний хор.

На Буковині з давніх часів переплелись культурні традиції багатьох народів та національностей. А це в свою чергу створило умови для творчої самореалізації народу Буковини. Яскравим прикладом є твори декоративно- ужиткового мистецтва. На Буковині сформувалося багато видів народного мистецтва:

– художня обробка дерева, каміння, металу;

– гончарство;

– художня вишивка;

– ткацтво і килимарство;

– декоративний розпис тощо.

На такому підґрунті не могла не розквітнути велика плеяда талановитих митців художників. Імена наших земляків (художників) відомі далеко за межами Буковини.

Найвищими званням – Народний художник України – відзначені:

К. Білокур (народне малювання), Д.Головко (художня кераміка), Л. Гоголь (художник килимів і гобеленів), М.Приймаченко (майстер народного розпису), О.Наєнко (монументальне мистецтво, інкрустація соломкою),Л. Товстуха (художник килимів).

У різні часи прославляли рідну буковинську землю своїми творчими здобутками такі митці, заслужені художники України Одарка Кисилиця та Ярослав Пасічанський , заслужені діячі мистецтва країни Валентин Лассан, Петро Яковенко, народний художник України Іван Олександрович Холоменюк, Орест Криворучко, Яків Січкар.  Єдиний у нас народний художник Іван Олександрович Холоменюк. Працює художник в галузі станкового малярства. Його роботи виставлені в художніх музеях багатьох міст України, Канади, Німеччини, Австралії. Пейзажі та портрети цього відомого майстра пензля прикрашають стіни багатьох чернівецьких установ. Зокрема їх можна побачити на залізничному вокзалі станції Чернівці. Вплив цього митця на творче життя Буковини не можна переоцінити.

Хотілося б згадати відомого чернівецького графіка Олега Івановича Любківського. Графічними називають його роботи, котрі виконані тонкими лініями в одному або кількох кольорах. Це дуже кропітка робота, і навчався Олег Іванович у відомому не лише на Буковині Вижницькому училищі прикладного мистецтва. Цікавим фактом є те, що на більшості робіт Любківського зображені фрагменти та цілі архітектурні ансамблі міста Чернівці.

–         Відеоряд( http://www.youtube.com/watch?v=ad1TmvoFQE8 )

–         http://www.youtube.com/watch?v=ETzR5l3KElM

Та напевно найбільш точно передає настрій та дух Чернівців з вуличками та двориками художник Володимир Петрович Солдатов.  До речі, художник, у якого основою творчості є міські пейзажі , називається УРБАНІСТОМ.

Багато творчих робіт виконано художниками для міста Чернівці. Це та частина мистецьких доробок , з якими ми стикаємося в повсякденному житті. А саме пам’ятники видатним діячам Буковини Юрію Федьковичу, що знаходится в сквері по вулиці Університетський (скульптор Володимир Гамаль, архітектор Володимир Сізов), пам’ятник героям Буковинського куреня, що на розі вулиць Садової та Руської (скульптор Іван Салевич), пам’ятник гетьманові Петрові Сагайдачному роботи Володимира Гамаля, встановлений в Хотині на території історико архітектурного заповідника Хотинська фортеця. На центральній площі міста встановлено пам ячник Т.Г. Шевченкові. У створені цього пам ячника брали участь скульптори Петро Лемський та Микола Лисаківський, архітектори Георгій Плегуца та Богдан Деркач.

Мальовнича буковинська земля  стала колискою, що народила та виростила, народжує та буде народжувати та колисати видатних діячів мистецтв та культури, пісенності та майстерності. В нашому благодатному краї є все, що може  сприяти у становленні гармонійно та духовно розвинутих людей, наших видатних краян. На цій землі варто жити!

2. Контрольні питання:

– Яких видатних композиторів подарувала буковинська земля Україні?

– Яких ви знаєте відомих співаків нашого краю?

– Назвіть майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

– Назвіть прізвища митців, які отримали звання «Народний художник України».

– Назвіть скульпторів, які брали участь у створенні пам’ятника Т.Шевченку.

– Які представники рідного краю поховані на Буковині? (О.Кобилянська, Н.Яремчук, С.Воробкевич, М. Івасюк).

3.Підсумок уроку підводять учні.

 

Залишити відповідь