Вистава «Святий Миколай у Хмельницькому колегіумі»

                         Вистава «Святий Миколай у Хмельницькому колегіумі»

(музика із казки «Пригоди Буратіно»)

Карабас-Барабас: (вбігає і розмахує батогом) Я вас навчу поваги до старших. Зовсім розпустилися. Я Карабас-Барабас, мене по всьому світі знають. У мене контракти, гастролі, а мої ляльки розбіглися з театру по всьому Хмельницькому. Бачиш, їм закортіло до школи, вчитися хочуть, як всі діти. Знайду, підвішу на крюка і випорю. Діти, ви не бачили цих ледацюг: Мальвіну і П’єрро? Ні? Ну тоді я побіг їх шукати у парку чи на мультиках.

(музика) (Заходять Ангели)

1 Ангел: Доброго дня, любі дітки. Ми – ангели небесні, які спускаються до дітей о цій порі. Як ми раді вас бачити.

2 Ангел: Сьогодні День Святого Миколая, якого ми всі з нетерпінням чекаємо.

1 Ангел: Жив колись давно на світі

Десь у Азії юнак,

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

2 Ангел: Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив.

1 Ангел: Став єпископом всезнаним

Миколай і чемно жив.

Особливої пошани

він у Бога заслужив.

2 Ангел: Запитав Господь:

«Що хочеш

За свої заслуги ти?» –

«Хочу, Господи, я хочу

Раз на рік на землю йти».

1 Ангел: «Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов».

2 Ангел: І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає:

Миколай мандрує світом –

Подарунки роздає.

1 Ангел: Дітки, а ви готові зустрічати Святого Миколая? Тоді ми йдемо за ним. (йдуть) (Музика. Заходять Буратіно, Мальвіна і П’єрро)

Буратіно:Та відчепись ти нарешті від мене. Ото кляте дівча. Де ти взялося на мою голову? То вона  хоче, щоб я читав, то вона бажає, щоб я писав.

Мальвіна: Буратіно! Як ти не розумієш, що потрібно вчитися, перш ніж кимось стати.

Буратіно: А ще й руки мити – це вже перебор. Я не для того тікав зі школи і від тата Карла, щоб мені виносили мозок. Я хочу заробити купу золотих і купити папі Карло театр.

Мальвіна: А я бажаю, щоб ти став людиною. Якщо ти навчишся писати, станеш чемним та вихованим, то зможеш написати листа Святому Миколаю і попросити в нього, що завгодно.

Буратіно: Я бажаю – я бажаю, королева яка! У тебе є П’єрро, закоханий у тебе до нестями, от і знущайся над ним.

П’єрро: Як тобі, Буратіно, не соромно сміятися над моїми почуттями? Так, я люблю Мальвіну і готовий їй допомагати завжди. Якби вона мене попросила списати вправами цілий зошит, я б це зробив, я б розв’язав навіть 1000 задач із математики. Я навіть вивчив би китайську мову.

Буратіно: От герой-коханець. Оце жертви. Ха-ха-ха.

П’єрро: Заради кохання я готовий дістати зірку з неба. Я в листі попросив Святого Миколая, щоб Мальвіна хоч трохи відповідала мені взаємністю.

Буратіно: А знаєте, що я вам скажу: ви самі втікли від Карабаса-Барабаса, бо не хотіли слухати його повчань, капець.

П’єрро: Це інше. Він нас бив і нічому не вчив, тільки заробляв на нас гроші.

Мальвіна: Буратіно, ти погано вихований. У тебе мова зі словами- паразитами, в тебе жахливі манери. І тебе легко обдурити. (галас за дверима)  Ой, здається, це Карабас-Барабас. Він нас знайшов. Треба сховатися. (ховаються)

(музика) (Заходять Лиса Аліса і Кіт Базиліо)

Лиса Аліса (на милицях): Люди добрі, подайте бідним жебракам на прогодування. Подайте нещасним та знедоленим…

Кіт Базиліо (з табличкою «Сліпий», в чорних окулярах): Подайте бідному сліпому, хворому коту Базиліо на життя. Ми три дні не їли та не пили. (роздивляється) Та тут нікого нема. Досить прикидуватися.

(Танцюють, відкидаючи милиці)

Лиса Аліса: Фу. Ой здається мені, тут був Буратіно. Як нам потрібні його 5 золотих монет. Він продав за них свого букваря. Так нам тепер скрутно стало: всі розумні і грамотні навколо. Важко людей обдурювати, не ведуться на вигадки, хоч бери й пиши листа Святому Миколаю і проси, щоб всіх зробив такими дурними, як Буратіно.

Кіт Базиліо: Ми обдуримо його і поведемо в Країну невігласів, примусимо закопати 5 золотих монет у землю і чекати, коли виросте золоте дерево. Він, порожня довбешка, засне, а ми тим часом вкрадемо ці золоті грошикі. А може, й собі написати листа Святому Миколаю, щоб подарував трохи «Віскасу». Мяу. Я все ж таки кіт.

(музика, стук у двері)

Лиса Аліса: Хто це? Може за нами женеться поліція?

Кіт Базиліо: Може, це Карабас Барабас? Ми обіцяли йому допомогти впіймати Мальвіну і П’єрро за грошову винагороду.

(заходить Чорт, вдягнений у золоту парчу)

Чорт: Агов! Це я прийшов.

Чи пустите до хати?

Зігрітись і напитись чаю?

Страшенний холод.

Я довго йшов до вас,

та подарунки всі роздав.

Лиса Аліса: А ти хто?

Чорт: Як хто? Хіба не видно? Я святий Миколай. Прийшов із дарунками до слухняних дітей.

Кіт Базиліо: Щось не схожий ти на святого Миколая. Якийсь чорний.

Лиса Аліса: Та он і хвіст у тебе. Та й ангелів біля тебе нема. (знімає з нього капелюха, а там роги) Та ти чорт, такий самий брехун і злодій, як і ми.

Чорт: Ну чорт. Може, я чорт-добродій і чудотворець. Що не можна себе уявити Святим Миколаєм хоч раз у житті? Може, я в душі щирий і чесний? Може, мені надоїло дітей спокушати, я хочу їх доброму навчити?

Лиса Аліса (сміється): Згадала баба, як молодою була. Це теж саме, що я буду працювати і не буду обманювати Буратіно. А ну де там твої різки?

Кіт Базиліо: Зараз будемо їх цим дітям роздавати. Може, серед них ми знайдемо таких самих неуків, як Буратіно, які не хочуть ходити до школи.

Чорт: А ну кажіть, діти, в Контакті та Однокласниках до ночі сидите? Уроки не робите?

Лиса Аліса: Старших обманюєте? Вчителів не слухаєте? Татушки робите?

Кіт Базиліо: Батькам не допомагаєте? Молодших ображаєте? Однокласників обзиваєте? Жуйку до столу ліпите?

Лиса Аліса: Мобілкою на  уроці граєтеся? На перерві бігаєте, штовхаєтеся і кричите?

Чорт: Лінуєтеся? Контрольні списуєте?

Кіт Базиліо: Цукерками не ділитеся? Хитруєте, як Буратіно?

Чорт: Заслужили, шибеники, на мою пісеньку.

Я Чортик, я Чортик, голодний я,

Як хортик. І зараз з’їв би я вола,

Бо так смакує нам смола.

Лиса Аліса:

Для нас утіха і добро

Брехня дітей, незгода, зло.

Кіт Базиліо:

І мрія тільки в нас одна,

ВСІ: Щоб більше принести вам зла.

(Музика. Вбігає Карабас-Барабас)

Карабас-Барабас: Я почув ім’я Буратіно. Де він цей злочинець? Це він винен у тому, що втікли найкращі мої актори Мальвіна та П’єрро. Най тільки мені попадеться на очі. Розірву на шматки. (до Кота Базиліо та Лиси Аліси)

А ну кажіть, злодюжки, де він? (хапає їх за комір)

Лиса Аліса: Що ви, добродію, Карабасе-Барабасе, ми не знаємо, де він. Ми самі його шукаємо, бо він нам завинив 5 золотих.

Карабас-Барабас: Знаю вас, брехунів, ви йому потурали. Зараз ви у мене замість ляльок будете стрибати на мотузках, як маріонетки. (починає замахуватись батогом, кіт Базиліо та лиса Аліса стрибають)

Чорт: Так їх! Так їх. Нехай пострибають, як на пательні у пеклі.

Кіт Базиліо: Ой, тільки не бийте. Все віддамо, що вкрали на базарі. (лізе в мішок і дістає золотий ключик) Це чарівний ключик, а от тільки, які він двері відчиняє, нам невідомо.

Карабас-Барабас: Ха-ха-ха. (бере ключ) Оце так фортуна! Я його шукав ціле життя. Я знаю, які двері він має відкрити, але я не знаю, чарівних слів.

Чорт: А я знаю, та не скажу. Попроси, Карабасе-Барабасе, у листі нехай Святий Миколай тобі допоможе. Ой!

(Ангели виходять під музику)

1 Ангел: О, дітки, скільки злого ви почули.

Ви цурайтеся таких. Бо Аліса та Базиліо –

То для вас великий гріх.

2 Ангел: Карабасе-Барабасе,

Від дітей мерщій іди.

Ми для них є охоронці

від лихого та біди.

1 Ангел: Дітки, вони брешуть, не працюють,

Вони роблять в світі зло.

Вас поганому навчають,

І молитви не читають.

2 Ангел: Покарає Миколай таких.

Він за праведних стоїть.

(виходять Мальвіна, Буратіно і П’єрро)

Мальвіна: Подивися, Буратіно, з ким хотів зв’язатись ти, вони дурня з тебе роблять. Від них горя тільки жди.

П’єрро: Це пройдисвіти великі, стережися їх завжди.

Краще в школу повертайся й плідно грамоті навчайся.

Буратіно: Бачу, що я помилився, як покинув школу, тато Карло, певно, місця собі не знаходить.

Карабас-Барабас: А ось ви, дерев’яні і невдячні ляльки. Нарешті я вас знайшов. Зараз покидаю вас у мішок. І в комин покладу, щоб користь із вас яка була. (Хапає Мальвіну і П’єрро за комір)

П’єрро: Прощавай, Мальвіно, моє єдине кохання.

Мальвіна: Прощавай, мій любий П’єрро.

Буратіно: Не руш їх, Карабасе-Барабасе. Злий ти і підступний. Акторів зовсім не жалів. Відпусти ти їх негайно, бо потрапиш у пастку файну.

(вихоплює у Карабаса-Барабаса ключа та тікає)

Карабас-Барабас: Віддай! Обікрав! Злодій! Ох, зітру тебе у порошок. (біжить за ним)

Лиса Аліса: А ми тобі допоможемо, Карабасе-Барабасе. (біжить за ними)

Кіт Базиліо: Віддай, зараза, п’ять золотих.

2 Ангел: Дітки, повторюйте за нами слова молитви: «Миколаю, угоднику Божий, помічнику Божий, ти і в полі, ти і в домі, в путі і в дорозі, на небесах і на землі, заступися і збережи від усякого зла. Амінь».

1 Ангел: Друзі, давайте покличемо Святого Миколая, хай рятує наших  героїв.

2 Ангел: Разом: «Святий Миколай, прийди до нас». (3 рази. Музика)

Святий Миколай:

Хай кожного часу і в кожну годину

Господь вам поможе, в біді не покине.

Хто кликав мене?

(Заходять до залу)

Кіт Базиліо: Ми тебе кликали, святий Миколаю.

Лиса Аліса: Буратіно нас ображає: він вкрав у нас п’ять золотих. Покарай його.

Карабас-Барабас: А в мене поцупив Золотого ключика.

Мальвіна: Не вір їм, Святий Миколаю.

П’єрро: Вони обманюють тебе.

Буратіно: Ці злі створіння зла бажають,

Не буде мира з ними, ні.

Чорт: Я можу чисту правду розказати, бо я є найчесніший. І п’ять монет і Золотий ключик поцупили у … мене.

Всі герої: Брехун! (Всі показують пальцем на нього)

Святий Миколай: А спитаймо в дітей. Хто тут неправдою живе і підло чинить? Мальвіна? П’єрро? Буратіно? Ага, зрозумів, хто грішний. А ну, Чорт, Аліса, Базиліо і Карабасе-Барабасе, геть від нас! (Йдуть із піснею: «Нас не догонят») А ти, Буратіно, повертайся до школи і до тата Карла. Цінуй його любов та турботу. А Золотий ключик – це і є ключ до твоєї мрії про театр для тата Карла.

Буратіно: (опустивши голову) Добре, Святий Миколаю. Я стану гарним учнем і сином.

Святий Миколай:

Тіштеся, радійте, діти,

Та горніться до освіти.

Хай пожиток із вас буде.

Як вже вийдете у люди.

Пильно вчіться і моліться,

Не лінуйтеся, трудіться.

І від злого стережіться.

Дуже прошу: обминайте

Навіть ви найменший гріх.

Батька й неньку поважайте

І учителів своїх.

Святу Христову віру бережіть,

Нікому зла і кривди не чиніть.

2 Ангел: А ми подивимось у щоденники, як вправно дітки вчаться. (всі герої заглядають у щоденники)

1 Ангел: Заслужили ці дітки на подаруночки.

Святий Миколай:

Бачу я, тут добрі діти.

Буде з того Бог радіти.

Хай же вам, мов сонце світить,

Захищає, мов покров,

Божа ласка та любов.

Не за плату-нагороду,

А тому, що чесні зроду,

Що шляхетні, не пусті,

Правді служите святій.

(До ангелів)

Божі слуги, ангелята!

Розвантажуйте санчата,

Розпаковуйте гостинці

Мирославові, Галинці.

Роздавайте всім, як треба,

Подаруночки із неба.

(Заходять крадькома Карабас-Барабас, Аліса, Базиліо, Чорт)

Карабас-Барабас: Ми вже виправилися, я не буду більше бити ляльок.

Лиса Аліса: Я теж стала чесною і доброю. Я не буду більше красти і обманювати.

Кіт Базиліо: А я піду до школи вчитися і не буду жебракувати. Дай нам, Святий Миколаю, подаруночків.

Чорт: А я не буду більше підбурювати дітей на погані вчинки.

Святий Миколай: Дітки, вибачимо їх? А за подарунками приходьте на наступний рік, як витримаєте випробовувальний термін. До побачення.

Ангели: До зустрічі через рік.

(Всі співають: «Дінь-дінь-дон»)

 

Скачати сценарій виставки до Дня Святого Миколая: джерело 1