Свято Миколая у колегіумі. (фанфік)
/Діючі особи: Двійка, Ябіда, Лінь, 2 чорти, 2 ангели, Святий Миколай, Ведуча Маша , Ведмідь /
Музика «В гостях у казки».
Ведуча Маша:
Доброго дня, любі дітки. Я дівчинка Маша, з казки «Про Машу та Ведмедя». Незабаром до нас завітає Святий Миколай. Чи вірите ви в дива? Правильно. Треба вірити.
Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці,
І принесе у Вашу хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зігріє гумором, любов’ю,
І принесе усім здоров’я!!!
За традицією, у цей день всі дітки пишуть листи Св. Миколаю з проханнями. Він допомагає усім нужденним і всім, хто цього заслужив. День Святого Миколая відмічають двічі на рік -19 грудня і 22 травня. (З дверей влітає лист)
Ой що це, це ж лист Святому Миколаю. Хтось його загубив, а може, підкинув, давайте почитаємо його.
Лист Святому Миколаю:
«Святий Миколаю, я хочу до свята гарного велосипеда і новий айфон 5».
Ого, це не прохання, а наказ-замовлення. Не дуже вихований хлопчина писав. Щось я не бачу, які добрі діла він робив, і які світлі думки відвідали його голову. Я теж колись не слухала дідуся ведмедя Михайла Потапича. І мені дуже соромно за мої вередування і клопіт, який зазнав через мене Мішка. З екрану на це смішно дивитись, але ведмедику Михайлу Потапичу було не переливки. Я і хату підпалювала, і фарбою одяг замащувала, і фотокартини робила так, що від мене усі звірі в лісі тікали, і грядку спустошувала, ох , соромно тепер.
Ябіда:/влітає на швабрі/ О, привіт. От вас якраз мені і бракувало. Я Ябіда-карябіда. Мене не чекають, а я сама приходжу. Де сваряться дві подруги, я тут як тут. Я обожнюю робити дрібні капості. Я намастила усі двері школи клеєм і вставила сірники у замки дверей класів. Я дуже люблю, коли діти голосно розмовляють на перерві, бігають як скажені, і штовхаються на сходах. А ще мені подобається, коли хлопці чубляться у коридорах.
А ще я наплювала жувальних гумок, де хотіла. Ага, не очікували, що я завітаю до вас на свято. А я для вас приготувала різочки-лозиночки, тому що ви неслухняні. І тобі , Машо, теж.
Ведуча Маша: Ці дітки тебе, Ябідо, слухати не будуть, бо вони слухняні, розумні і виховані. Та і я стала розумницею.
Ябіда: Якщо так, я зараз подивлюся, які ви розумні, творчі, кмітливі, а головне — дружні… а ну відповідайте…що це?
В теплий край не відлітають,
Взимку весело співають,
Жовтогруді, невелички,
Звуться ці птахи… (синички)
А ну цю загадку, ну ніколи не відгадаєте:
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав,
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг. Хто це? (ведмідь)
А таку загадку:
Я падаю на ваші хати,
Я білий-білий, волохатий,
Я приліпаю вам до ніг,
І називаюсь просто … (сніг)
Ведуча Маша: От бачиш, діти кмітливі і добрі, тобі тут друзів не знайти.
Ябіда:… Зате … Я… я… я вмію розповідати вірші, отак! Слухайте.
Всім роблю я капості, із великою радістю.
Знаю, що й ви, малята, не тільки, любите бешкетувати,
А й у різні історії потрапляти. Ой що це…оце історія.
Лінь: /потягується і вповзає під музику, тягне за собою подушку/
Ой , як же мені лінь робити уроки і готуватися до школи. Прибирати в кімнаті – мені лінь, йти на фізкультуру і витерти класну дошку – мені лінь. Мені лінь відігнати муху. Мені лінь заправити вранці ліжечко і лінь помити тарілку. Мені лінь сказати «дякую» і «доброго дня», як же мене звати, діти? Правильно – лінь. Я прийшла провести майстер-клас з ліні. Слухайте уважно: завдання на дом з дошки не переписуєте. З однокласниками не вітаєтесь. Якщо на сходах побачили бумажку, проявіть лінь, не піднімайте. Якщо ви їсте яблуко і вам лінь викинути качан, то кидайте його собі під ноги або просто у вікно.
Ябіда: О, моя подруга по життю, лінь дорогесенька, у нас так багато спільного. Давай дружити.
Лінь: А давай.
Ведуча Маша: Ой, які погані гості до нас завітали. Правильно кажуть: «Два чоботи – пара». Ой , дітки, чуєте – дзвіночки. Це ж ангели небесні завітали до нас.
1-й ангел:
Доброго дня, дорогі дітки.
2-й ангел:
Хай вам бог помагає.
1-й ангел:
Дорогим діточкам — юним, щирим, милим –
Ми бажаєм здоров’я, щастя та сили,
Бути чемними завжди з мамою і татом,
Щоб слухняністю була наповнена хата.
2-й ангел:
І дівчатам, і хлоп’ятам, всім цікаво знати,
Хто такий Миколай і що то за свято?
Ми прийшли із небес на зустріч із вами,
Нас прислав Миколай з добрими вістями.
Ведуча Маша:
Святий Миколаю, ми знаєм: бачить усіх і мене,
Уклінно йому посилаєм одвічне прохання земне:
Хай люди живуть у вірі і правді,
І пам’ятають вічно про те —
Тільки коли ближні люблять сердечно,
Тоді до людей він із Богом іде.
1-й ангел:
Не турбуйтеся, любі діти,
Він до нас завітає на свято,
Бо про кожного знає він все,
Подарунки усім принесе.
2-й ангел:
Знає він про всі ваші забави,
Про хороші й добрі справи,
Як вчитеся старанно у школі,
Як працюєте з мамою в домі,
Як дідусь і бабуся вас люблять
І внучат своїх ніжно голублять.
Ябіда: А якщо комусь не хочеться учитись?
Лінь: Або якщо лінь робити уроки і допомагати батькам. Тоді що?
1-й ангел:
Якщо кому не хочеться учитись,
Якщо кому не хочеться трудитись,
2-й ангел:
То Миколай усе бачить, знає,
І винуватця неодмінно покарає.
Ведуча Маша: А як святий Миколай бачить усе на світі?
Ябіда: А як він встигає за всім стежити і всьому давати лад?
Лінь: В нього що, 100 пар очей?
1-й ангел:
Знає Миколай пригоди всіх,
Бо живе святий на небесах.
Дарував йому Бог місію святу —
Він заходить в кожну хату.
2-й ангел:
Він на поміч поспіша завжди,
Береже від горя і біди,
Всім увагу приділити може,
Бо відмовити, вважає він, негоже.
Прощавайте, дітки, нам ще треба пів землі облетіти.
/Ангели йдуть. Ябіда і Лінь ховаються/
Вбігає 1 чорт:
Привіт, вітає вас мастак.
Зустріне чорт на різний смак.
Мене зовуть чортом, Антипком,
Антихристом, нечистим, дідьком,
До вас примчав я аж із пекла:
У вас — зима, в нас — хата тепла;
У вас мороз за хвіст щипає
І снігу в очі насипає.
Не дивиться, що я тут гість,
Морозить, студить, як на злість.
І голод дав копитам раду:
Я з’їв цукерки й мармеладу,
Горішки, яблука й цитрини,
Банани, груші, мандарини,
І залишились тільки нові
Для діток прутики вербові.
Ой, як тут холодно! (Цокотить зубами).
Я змерз, як чорт.
2-й чортик: Хто кликав чорта, я тут. О, привіт, Антипко. Так, у нашій прекрасній батьківщині, Пеклі, дуже тепло.
1-й чортик: Еге ж, Крутійко, часом аж гаряче. Я радий часом вирватися з пекла й поблукать по світу. /Брикають по сцені – танцюють/
2-й чортик: Не забувай, що ми сюди послані у важливій справі. Наш голова Пекельного союзу дав наказ наловити якнайбільше грішників.
1-й чортик: А як не наловимо, то пан Сатана нас самих на гарячу сковороду посадить. Або вижене з роботи й не дасть нам нашої улюбленої їжі — гарячої смоли.
2-й чортик: Ой, не згадуй! Тут ніде її нема, я вже зголоднів. Попросив одного разу смоли в Івасика-телесика, а він сказав, що такого тут ніхто не їсть. Він дав мені шматок жуйки, і я нею ледве не подавився, і як діти таке паскудство їдять? А ще діти зараз говорять по мобілкам і спілкуються в інтернеті. А ще Котигорошко повідав, що діти грають у «Танчики» з ранку до ночі.
1-й чортик: Тихо, тихо, ось тут купа дітей. Може, серед них є такі бешкетні чортенята, як ми? На кожного неслуха ми приготували різку в подарунок.
Ябіда: О, наші дружбани -чорти. Ви що, нас не впізнали? Так, всі йдіть сюди, і Чорти, і Лінь. На перший-другий розрахуйсь. Так, що будемо робити, щоб зірвати прихід Святого Миколая. Може, вкрадемо в учительки всі конспекти, щоб не проводила уроки. Або будемо давати шкільні дзвінки, як захочемо – не за розкладом.
Лінь: Ні, мені лінь.
1 чорт: Я знаю, давайте вимкнемо скрізь світло, і уроків не буде.
2 чорт: Ні, я вважаю, що треба оголосити карантин.
Ябіда: То ж всі здорові.
Лінь: Щоб Святий Миколай не прийшов, треба всім дітям зробити щеплення на лінь.
Ябіда: А я вважаю, що треба зварити чарівну юшку, щоб діти із слухняних стали бешкетниками-бруднулями, невихованими хлопчиськами і дівчиськами.
1 чорт: А давайте накидаємо на сходах кульок, щоб всі падали. І буде як у фільмі «Один дома».
2 чорт: Ні, це примітивно, давайте обернемо всіх у крижані скульптури.
Ябіда: А хто з вас знає чарівні слова? Ніхто.
Лінь: А давайте покличемо Двійку. Вона все знає. Вона вміє зіпсувати свято.
Всі: Двійка , двієчко, красунечко, йди сюди.
Двійка: Ой, хто мене кликав? Я тут, як тут . Мене й кликати не треба. Я сама у гості прийду. Мене так багато на сторінках щоденників у моїх шанувальників. Ой, а якого я гарного червоного коліру, а ще я буваю дуже жирна. Діти мене люблять виривати разом із сторінкою, або стирати гумкою. І не люблять показувати батькам. Щоб їх не сварили. Але ж я є у журналі, звідти я нікуди не подінусь. І батьки мене все одно в журналі побачать під час батьківських зборів чи в табелі. За мене вдома карають дітей і не пускають у кіно чи погуляти. А ну, діти, відкрийте щоденники, я пошукаю в них своїх родичів – братів та сестричок. Хто вступить у клуб моїх фанатів-шанувальників, підніміть руку. О, тільки Лінь, Ябіда і Чорти. А давайте заспіваємо гарну пісню старої Шапокляк.
Всі: /співають/ Кто людям помогает, проводит время зря.
Хорошими делами прославиться нельзя.
Ведуча Маша : Дітки, не піддавайтеся на спокуси грішників.
Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій!
Ангел 1:
Яка радість, який рай! Іде святий Миколай!
Несе він дарунки, і втіху і пакунки!
Ангел
Давайте покличемо Святого Миколая. /дітки кличуть Миколая/
/Входить святий Миколай з Євангелієм у руках, за плечима — мішок, підходить до учнів./
Святий Миколай:
Слава Богу, добрі люди!
Хай вам завжди добре буде.
Хай кожного часу і кожної днини
Господь вам поможе,
В біді не покине.
По землях далеких із краю у край
Спішив я до вас на гостину.
Країна ваша — то сам Божий рай.
Вас милістю бог не покине.
Я не раз посилав вам приємнії сни,
Нашіптував казку про диво,
Щоб жили ви в щасті і справедливо.
Приніс я дарунки слухняним та чемним,
Ми перевіримо вашу слухняність, напевно.
Ангел 1: Дарунки потім, а спочатку:
Скажіть як іде навчання?
Хто з вас людям добро робить?
Хто живе по правді?
Хто з вас любить рідну неньку,
Як їй помагає?
Ангел 2:
Хто з вас слуха і шанує
Своїх вчителів?
Хто із вас “будує”
України рідний дім?
Ябіда: Ми слухняні і живем по правді.
Лінь: Ми розумні і справедливі.
Двійка: Ми виховані і чемні.
1 чорт: Ми добрі і щирі.
2 чорт: Ми працелюбні і вчимося на «12».
Ведуча Маша: Оце брехуни. Не вір цим пройдисвітам, Святий Миколаю. Вони спокушали дітей, в них вселилася нечиста сила.
Святий Миколай: А ми це зараз перевіримо- а ну кажи, Ябідо, які математичні дії ти знаєш.
Ябіда: Забирати і … полювати.
Ведуча Маша: Неправильно. Додавання, віднімання, множення і ділення. Правда, дітки.
Святий Миколай: А ти, Лінь, скажи як закінчується прислів’я : «Без труда не выловишь и…»
Лінь: Зорі із ковша.
Ведуча Маша: Невірно. А правильно буде – «Без труда не выловишь и рыбку из пруда».
Святий Миколай: Ану, скажіть,чортенята, що є супутником Землі?
Чорти: Пекло.
Ведуча Маша: Помилились, чортенята, – Місяць.
Святий Миколай: А ну скажи, Двійко, скільки буде 9 помножити на 8.
Двійка: 25…
Святий Миколай: О, я бачу, хто тут капосний, ледачий, бешкетливий і неосвічений. А ну, спокусники, геть від дітей. Не отримаєте ви від мене подарунків.
Ведуча Маша: Правильно.
Лінь: А ваша Маша – тоже наша. Вона не слухала ведмедя Михайла. Вона його замучила. Не давайте їй подарунків. Від неї ліс і звірі здригалися.
Маша: Так, я була колись неслухняна. Мені дуже соромно. /стук у двері/
Ведмідь: Я по світу все ходив. Машу все свою глядів.
Ой, пропала моя Маша. Мила Маша-розтіряша.
Без неї в лісі мені нудно. Я навіть з горя трохи схуднув.
Коли жила вона – цікаво в лісі було.
Всі звірі в гості йшли до нас. Пропала Маша, може, у вас?
Маша: Дідусю, мій дорогий дідусю. Я тут. Я загубилася. Мені без тебе дуже погано. Вибач мені, що я була неслухняна. Я буду слухатись і у всьому допомагати.
Ведмідь: Ой, Машенька моя дорогенька, який я щасливий, що тебе знайшов. Більше не губись. /обіймаються-цілуються/
Святий Миколай: От і добре, Михайло Потапич, що Маша знайшлася. Більше не губися.
1 ангел: Дітки, давайте прочитаємо молитву Святому Миколаю.
2 ангел: Миколаю, угоднику божий, помічнику божий, ти і в полі , ти і в домі , в путі і в дорозі, на небесах і на землі, заступися і збережи від усякого зла. Амінь.
Святий Миколай:
Всі ви достойні теплих слів,
Бо недаремно кожен жив,
Творив добро — а це важливо,
це животворне, щире диво.
Один за одного подбайте,
Добро і ласку іншим дайте,
І вам сторицею віддасться
Творіть у світі тільки щастя!
Ябіда: Святий Миколаю, а може, ми хочемо виправитись? Нам надоїло бути поганими.
Двійка: А я мрію стати 12. Це всього –навсього дописати переді мною одну одиничку.
Лінь: А мені як надоїло лінуватись. Я хочу стати працелюбною.
1 чорт: А я хочу бути теж ангелом.
2 чорт: А я хочу мати гарних друзів і жити не в пеклі, і ходити до школи.
Ведуча Маша : Ну, то треба йти до школи, в цей дружній клас і виправлятись. Читати книжки, розв’язувати задачі, виконувати домашні завдання, писати вправи. Вчити природознавство, шанувати та любити батьків, вчителів і однокласників. Слухати дорослих. Робити добрі справи.
Всі: Так. Ми виправимося. Згода.
Святий Миколай: От тоді і отримаєте подарунки.
На тім дякую вам, діти, за ваші труди.
Бачу, я не помилився, що зайшов сюди.
Живіть, купайтеся в добрі,
В щасливій радісній державі.
Хай вас Мати Пресвята завжди хоронить,
Янголи вам помагають. Бог благословить!
А ну, янголи, роздавайте подарунки діткам.
Ведуча Маша : До побачення, дітки. До зустрічі через рік.
Всі: Дінь-дінь-дон (2 рази), дивний дзвін кругом,
Сміх веселий дітвори,
Санчата мчать з гори. /співають/