Виховний захід на тему: «Зима з Весною зустрічаються (Стрітення)»

Виховний захід для учнів 2-4 класів: «Зима з Весною зустрічаються (Стрітення)»

Мета: ознайомити дітей з народними звичаями, з народним обрядом Стрітення; виховувати любов до природи; збагачувати словниковий запас.

Обладнання: вітальня. Стіл, накритий скатертиною. У світлиці на столі ‒ випечені пташки-жайворонки, стоїть підсвічник. На стіні – образи; в кутку стоїть солом’яне опудало Зими. Діти, одягнені в українське вбрання. Під музику «Благослови нас, мати» входять діти.

Хід заняття.

Учитель. Добрий день, любі діти, дорогі гості! Сьогодні ми зібралися на свято Стрітення. У народі це свято вважають святом зустрічі зими з весною і говорять, що це єдиний день, коли зима з весною зустрічаються. Кажуть, що в лютому сонце йде на літо, а зима – на мороз.

З давніх-давен у народі вірили, що на Стрітення обов’язково має «важитися, тобто змагатися, зима з весною». В цей день начебто зустрічаються (а від того і назва свята) дві пори року. Яка з них переможе, та й буде до кінця місяця господарювати.

Уважають: коли ведмідь прокидається від сну і руйнує свій барліг, то зимі вже кінець.

Напередодні Стрітення жінки випікали печиво, яке називали «жайворонками». Це такі чудернацькі коржики у вигляді весняних птахів. Їх давали дітям, щоб віднесли у садок і покликали весну у гості.

1-й ведучий.       День чарівний, справжнє диво,

В залі посмішок багато,

Тут так ладно і красиво,

Бо у нас сьогодні свято.

2-й ведучий.       Добрий день, вам люди добрі,

Що сидять в нашій господі.

Раді з святом вас вітати,

Щастя і добра бажати.

3-й ведучий.       Сьогодні у цій залі небачене свято, свято природи, тобто зустрічі «Зими з Весною». Тож розпочинаймо.

(Під музику «Благослови нас, мати» заходять святково одягнені діти).

Діти. Слава Іісусу Христу!

Господиня. Навіки слава! А ви звідки?

Діти. З церкви йдемо. Свічки святили.

Господиня. Добре, що ви пам’ятаєте цей народний звичай. А чи знаєте ви, що люди завжди вірили у пророцтва Стрітення. За сивої давнини це свято мало і інші назви: Зимобор, Громовиця. Тому кожен господар обов’язково готував власну «громовицю» ‒ свічку і ніс її на посвяту, щоб весняна повінь не зашкодила посівам і мороз дерев не побив. Діти, а в якому місяці зустрічають Стрітення?

Діти. У лютому.

Господиня. Так, саме 15 лютого. Цього дня Зима зустрічається з Весною. Зустрівшись, вони змагаються між собою. Якщо Зима переможе, то ще довго буде холодно, а якщо Весна візьме гору, то буде вже тепло.

Ведучий.    Ось зима на нашім краї

На санчатах розїжджає.

Сніжок сипле без зупину,

Вже засипав всю Вкраїну!

1-й учень. Де не гляну я надворі ‒

Всюди бачу білий колір!

2-й учень. Ліс, і поле, і діброви ‒

Всі одяглися в обнови!

3-й учень. Сніг січе безперестанку,

Зима трудиться із ранку!

І мороз не угаває,

Йому й вітер помагає!

Діти (разом)        Не мети, не мети, Зимонько, снігами,

А приходь ти до нас разом із піснями!

Господиня. Діти, а давайте разом покличемо Зиму до нас.

(Діти кличуть). (Входить Зима у білому одязі).

Зима. Агов! Агов! Чую, чую! Добрий день вам, любі діти! Я дуже рада вас усіх бачити. Мені з вами завжди весело, бо я з вами і на ковзанці, і на гірці, дуже люблю з вами гратися. То щічки вам рум’яню, то за вухо ущипну, але без усякого зла, бо люблю вас. Але найбільше люблю, коли ви граєте у сніжки і ліпите сніговичка. Він такий веселий у вас!

(Вбігає Сніговик).

Сніговик. Хто мене гукав? Я прийшов. Бо яке ж свято Зими, коли мене немає! Я веселий і добрий! Утворімо коло, позмагаймося!

Гра «Сніжки».

Дві команди: одна грає за Зиму, друга ‒ за Сніговика.

Хід гри: Діти стоять в колі, чергуючись через одного: один гравець першої команди, другий ‒ другої. Сніжки слід передавати у зворотньому напрямку. Переможе та команда, яка першою повернула сніговий шар ведучому.

Зима. Дуже весело у вас! Скажіть, а чи весело було вам зі мною?

Діти. Так, дуже весело!

(Діти співають пісню «Зимонько-Снігуронько», сл. Л. Глібова, муз. Л. Степового).

Зима. О, як гарно ви співали про мене. А чи знаєте ви віршики про Зиму?

Діти. Так, знаємо багато!

(Діти розказують вірші про Зиму).

1-й учень. «Прийшла Зимонька_Зима»

На санчатах з бубонцями

Із гостинцями й дарами

Прийшла Зимонька-Зима

Чарівниця снігова.

Повела рукою вправа

Засіяло все яскраво.

Білі стали гай і поле,

Посріблила все навколо.

А ліворуч повела ‒

Річку кригою скувала.

Сонні деревця збудила

І біленьким снігом вкрила.

Повз ялинку проїжджала ‒

Та, мов зірки, засіяла.

Для звіряток буде втіха,

Ще й дарунків аж два міха.

Ой і щедра ця Зима,

Радість всім несе вона!

Дякують їй всі звірята,

За чудові гарні свята!

2-й учень. «Біла зима»

Біла баба Зима.

В сани сіла сама.

Залетіла, мов буря у місто.

Білі зуби в Зими,

Білі брови в Зими,

Біла свита і біле намисто.

3-й учень.  «Зима»

                             Ще недавно у віконце

Кожен день дивилось сонце,

А тепер ‒ пора настала ‒

Хуртовина загуляла.

З шумом, з піснею дзвінкою

Все покрила пеленою.

Запушила снігом-пухом, ‒

Стало всюди пусто, глухо,

Не хвилює річка воду

Під одежею із льоду,

Ліс притих, схилив вершини,

І не чуть пісень пташиних.

4-й учень. «Веселий сніг»

Падав сніг, падав сніг,

Для усіх, усіх, усіх,

І дорослих, і малих,

І веселих, і сумних.

Всім, хто носа гордо ніс,

Він тихцем сідав на ніс.

А роззяві, як на сміх,

Залетів до рота сніг,

Вереді за комір вліз

І довів його до сліз:

А веселі грали в сніжки ‒

Сніг сідав їм на усмішки

І сміявся з усіма:

‒ Ой, весела ж в нас Зима!

5-й учень.  «Зимовий сад»

У саду, у саду,

Грає вітер на дуду.

Ще й у свищик свище

Лютий морозище!

У холодному саду

Я сьогодні не знайду

Ані комашинки.

Ані комаринки.

Всі комахи ‒ у землі,

Під корою, на гіллі,

Полягали спати,

Зиму переждати.

Хай собі у саду

Грає вітер на дуду,

Хай у свищик свище

Лютий морозище!

6-й учень. «Ой зима!»

Ой зима, зима, зима!

Веселіш пори нема!

Гірка, сани, гомін, сміх.

Синій вечір, білий сніг.

Дітлахи на ковзанах.

Скільки радості в очах!

7-й учень.  «Випав сніг»

Ставаймо на лижі.

Сідаймо в санчата.

Берім ковзани,

Щоб стрілою помчати!

Хай щоки щіпає

Мороз жартома,

Хороша погода!

Весела зима!

(Звертання до зали: ‒ А ви, діти, які знаєте вірші про Зиму?).

8-й учень.  «Зимова пісенька»

Зимонько-Снігуронько,

Наша білогрудоньоко,

Не верти хвостом,

А труси тихесенько,

Рівненько, гладесенько

Срібненько сніжком!

Ми повибігаємо,

Снігу накачаємо

Купу за садком.

Бабу здоровенную

Уночі страшенную

Зліпимо гуртом.

Зробим очі чорнії,

Рот і ніс червонії ‒

Буде, як мара!

День і ніч стоятиме,

Вовка проганятиме

Від свого двора…

Зима. Дякую вам за гарні вірші. Діти, а ви не боїтеся мого морозу-морозенка та метелиці-хурделиці?

Діти. Ні, не боїмося!

Зима. Як морозом я повію

Та снігами замету!

Діти. А в оселі нам тепленько

Любо й весело серденьку.

Зима.          А надворі хурделиця

Крутить й вертить метелиця.

Діти. А у школі чепурненькі

Зібралися ми дружненько.

Зима. Вітер свище десь у полі…

Діти. Потанцюємо у колі!

(Діти беруться за руки і навкруги Зими ведуть хоровод «Морозець-морозець»).

Морозець, морозець!

Не щипай за щічки.

Теплі валянки у нас,

Шубки й рукавички.

 

Морозець, морозець! –

Плещемо в долоні.

У дівчаток і хлоп’ят

Носики червоні.

 

Морозець, морозець!

Пощипав за щічки.

Теплі валянки у нас,

Шубки й рукавички.

Зима. Я бачу, що ви нічого не боїтеся. А якщо я вас страшенним звіром налякаю?!

(Поки діти водили хоровод, збоку на стільчик сів Ведмідь, удаючи, що спить).

Гра «Ведмідь і діти».

Ведуча. Ой, діти, а хто тут спить, подивіться!

Діти. Ведмідь!

Ведуча. Т-с-с! Ми так забавлялися, що навіть не побачили, що тут Ведмідь спить.

Діти. Хто це спить там, під дубком

Ще й накрився кожушком?

‒ Тихо, тихо, не будіть,

То, напевно, спить ведмідь.

Зима.          Стережіться, бо той гість,

Як устане, всіх поїсть!

(Ведмідь ворушиться і ричить).

Діти. Ой! Рятуйтесь від біди!

Утікайте, хто куди!

(Діти втікають, а Ведмідь їх лякає…).

Ведуча. Прокинувся Ведмідь від зимового сну. У народі кажуть: «Як ведмідь барліг зруйнував, то Зимі – кінець!» Дякуємо, Зимонько, що завітала до нас зі снігом, морозами, принесла стільки радощів дітлахам! Але в лютому кажуть: «Сонце йде на літо, а зима – на мороз». Адже, 15 лютого – Стрітення. Ще моя бабуся говорила, що цього дня Зима з Весною змагаються і хто з них переможе, той до кінця місяця господарюватиме. Багато прикмет про цей день склав народ. Згадаймо їх!

(Робота в групах. Учні складають прикмети з розрізаних речень (парами)).

  1. Коли на Стрітення від морозу яйце трісне, чекай на хороший урожай – погода буде помічницею.
  2. Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну, мороз – тривалу зиму.
  3. Якщо на Стрітення просохло від вітрів – весну чекай через сорок днів.
  4. Якщо на Стрітення капає зі стріхи – не буде з літа потіхи.
  5. Коли на Стрітення відлига – пропаде ще весна надовго.
  6. Якщо на деревах іней в цей день ‒ вродить добре гречка і картопля.
  7. Ясний і тихий день на Стрітення – на хороший врожай і рійбу бджіл.
  8. Як капає зі стріх в цей день – так капатиме з вуликів.

Ведуча. Молодці, діти! Багато прикмет знаєте про цей день. А зараз Зима зі Сніговиком перевірять, чи вмієте ви складати вірші. Вони читатимуть початок фрази, а ви гуртом закінчуватимете риму одним словом.

(Робота із залом глядачів).

Сніговик.  Зима! Усякий знає

Вона холодною буває,

Летять, кружляють, як пушинки,

Легкі, білесенькі … (сніжинки).

Зима.         Міста чистенькі, білі села,

Зима і радісна й весела.

Кружляють вальс сніжинки ніжні,

Зима пухка і білосніжна.

Мороз у лід озера кута,

Зима, тоді всі кажуть … (люта).

          Сніговик. А як насуне хмара сива,

Зима по-своєму красива.

А вранці іній – от обнова!

Яка зима у нас … (казкова).

Зима.          Зима, кажу вам, дуже гарна,

То сонячна, то дуже … (хмарна).

Сніговик.  І не завадило б кожуха,

Така буває завірюха,

І горнуться всі до тепла,

Така зима буває … (зла).

Зима.          А блисне сонечко згори,

Ото краса для дітвори.

На гірку всі біжать вони,

Несуть санчата, ковзани.

Яка ж зима? Яка вона?

Вона весела і … (сумна).

Сніговик.  Гілок од інею не видно,

Тоді вона звичайно срібна.

І пташка змерзла і голодна,

Бо видалась зима … (холодна).

Зима.          А на ставочках скресла крига,

Тоді ми знаємо – відлига.

І щезнуть вітри та морози,

Закапають з бурульок … (сльози).

Сніговик.  Вона тепер така смішна,

Бо незабаром йде … (Весна).

Учень.        Зима чогось на зиму не подібна –

І чорна, й мокра, на дворі теплінь.

Сніг не біленький, і на іній бідна,

А в небі чиста-чиста голубінь!

Учениця.   А ген на річці відірвалась крига.

Мороз десь дівся чи утік?

Було так гарно! А тепер ‒ відлига,

І сніг подівся весь і зник.

Господиня. Добре, Зимонько, нам було з тобою,

Але скучили ми за Весною.

Зимонько, Зимонько, тане твоя силонька!

Зима. А що, мені вже час із Весною зустрічатися?

Господиня. Аякже, сьогодні ж Стрітення. Саме час Зимі з Весною силами помірятися.

Зима. Ой, я ж і забула, що сьогодні такий день. Мені з вами так весело, цікаво! Ну що ж, кличте вашу Весну, позмагаймося з нею!

Господиня. Нумо, діти, давайте разом покличемо Весну! Весну закликатимемо! Весну благословлятимемо!

(Діти співають пісню «Благослови нас, мати»).

Благослови, Мати, Весну закликати,

Весну закликати, Зиму проводжати.

Весну закликати, Зиму проводжати,

Зимонька в возочку, Літечко в човночку.

Ой Весно-Весно, що ти нам принесла?

Принесла нам в хату радості багато,

В комору достатки, на поле дозвілля,

Зелен-розмарину на моє весілля.

Ой Весно-Весно, що ти нам принесла?

Принесла вам Літо, щоб родило жито,

Принесла вам росу, парубоцьку красу.

Дівчинка. (кличе Весну):

Скоріш, люба Весно,

До нас прибувай,

Щоб знову озвавсь соловейками гай,

Щоб знов зеленіли широкі лани.

Від сонечка сил набирались вони.

Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,

А ми, всі дівчатка, були у вінках.

(Звучать пташки-свистульки. Діти вносять на палицях пташок. Всі діти звертаються разом до Господині).

Діти. Благослови, мати, Весну закликати.

Весну закликати, Зиму проводжати.

(Діти співають веснянки, водять хоровод).

«Щебетала пташечка»

Щебетала пташечка під віконечком,

Сподівалась пташечка весни з сонечком:

«Прилинь, прилинь, чарівна весно красная,

Як легенька хмаронька в небі ясная.

Вбери степи травами, вквітчай ніжними

Потоки купавами білосніжними.

Осип луки перлами, вкропи росами,

Розлийся джерелами стоголосими!

Щебетала пташечка під віконечком,

Сподівалась пташечка весни з сонечком.

Учень. По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну,

І всі комашки, всі рослини

Вітають чарівну Весну!

Учениця.   Весна іде! Весна іде!

Весну вітайте, діти!

Вона пісні нам принесе,

Вінки, чудові квіти!

          (Заходить Весна у квітчастому вбранні).

Весна.        А ось і я, Весна-красна,

Куди ступаю – сонце сяє,

Усе навколо оживає,

А ще пробуджую від сну,

Я нашу землю чарівну!

Діти.           Весна, весна, днем красна,

А що ж ти, Веснонько, нам принесла?

Весна.        Принесла вам літечко,

Щоб родило житечко.

Старим бабусям – по лопаточці,

Молодицям – по дитяточці,

Чоловікам – по плужку,

А дівчаткам – по віночку

З хрещатого барвіночку.

Зима.         Ой! Ой! Ой! Та це ж весна іде, тепло несе,

Треба мені всю силоньку зібрати,

Щоб з Весною до бою стати.

(Підходить до Весни, вихоплює квіти, а потім змучено присідає)

          Діти (разом) Утікай, утікай, біла Зимонько,

Вже нема, вже нема в тебе силоньки.

Йде Весна, йде Весна – чарівниченька,

Потемніє, почорніє твоє личенько!

Господиня. Ти чуєш, Зимонько?! Отож, втікай за ліси, за високі гори, за широкі моря. Іди геть від нас, повертайся аж за рік.

Зима. А ми ще подивимося, хто з нас сильніший!

І вітер холодний повіє, насуплю я брови,

Усе заморожу, рятунку нема.

Під снігом усе замре, заніміє!

Весна. А я – засміюся!

І сонце ласкаве засяє,

Прокинуться луки, пісні і поля –

Усе розцвіте, заспіває!

Зима. Ти засіяла квіти?

Не поспішай радіти,

Я їх вкрию снігом!

Прийшла я, Зима,

Та прийшла не сама,

Привела з собою

Діда з бородою.

Діда Морозом звати,

З ним – маленькі морозята.

Причепиться морозенко

І щипає помаленьку.

Ручки, ніжки вже щемлять,

Щічки з холоду горять.

‒ Ха-ха-ха! Ну, що позамерзали?!

Весна. Ідіть до мене, діти, я вас зігрію! (Пригортає дітей).

Діти. Хоч тепла ще нема,

Не лякає нас Зима.

Сховаємось під стріху.

А як сонечко зійде,

Наша пісня оживе.

(Діти співають веснянку «Вийди, вийди , сонечко»).

Вийди, вийди сонечко

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір′ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Там вони граються,

Тебе дожидаються.

Весна. Чуєш, Зимо, що співають діти? Яка ж бо ти люта, сестро! Лютуй, не лютуй, а вже час твій минає. Людям ти вже набридла холодами та віхолами. Ти бачила, як потягнулися до мене діти, щоб зігрітися!

Зима. Мене також люблять діти. Вони раділи моїм великим святам, канікулам, пухкому снігу, свіжому морозу. Із задоволенням ліпили сніговиків, каталися на санчатах, на лижах, гралися у сніжки.

Весна. Так, сестро, це було ‒ та вже минуло. Набридла ти своїми холодами! Хочеться всім зняти теплий одяг і вдягнути весняний, узятися до роботи.

Зима. Яка робота? От у мене робота, дивися як я снігом все вкриваю (трусить сцену «сніжком»).

Учень.  Не хочемо Зими! Що ж тепер буде? Знов почнуться морози?

Зима. Ох, попрацювала так, що аж стомилася! Все стало знову, як у січні, любо глянути!

Весна. Сестро, ну от чому ти йдеш наперекір часу? Звісно, не хочеш залишати свої володіння, але ж однак прийдеться, потрібно це зробити.

Зима. Хто сказав, що потрібно? Діти, я ж добре пам’ятаю, як ви раділи мені, співали про мене пісні, розповідали вірші, то чому зараз проганяєте?

‒ А я от пропоную дізнатися, чи знають, Весно, діти вірші про тебе, як і про мене?!

Діти. Знаємо! Знаємо!

Весна. Давай, сестро Зимонько, послухаємо!

1-й учень. «Навесні» (І. Я. Франко)

Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Ніби дівчинка в вінку.

Ожили луги, діброви,

Повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику.

2-й учень. «Сидить весна на гілочці» (Г. Могильницька).

Сидить весна на гілочці

Та й гойдається.

Хто не йде стежинкою –

Зупиняється:

– Подивіться, людоньки,

На галузочці

Гойдається Веснонька

В синій блузочці.

3-й учень.  Ми любим весну! Квітучу красу!

Ми разом чекаєм її молоду!

Веселі вітри вже неспокій несуть.

І світ оживає! І квіти цвітуть.

4-й учень. Весна! Весна! Весна!

Квітує земля.

У кожній квіточці краса.

Весна! Весна! Весна!

У серці навік.

І душа молода!

Весна! Весна! Весна!

Душа молода.

І сердечко співа.

Весна! Весна! Весна!

Квітуча земля

Радість нам принесла!

5-й учень.  Вітаємо всіх з весняним теплом,

Хай дні розквітають душевним добром!

Ми скажем весні, що підкорені всі,

Що будемо завжди в полоні її!

І квітом весни хай світиться день

І серце розквітне в полоні пісень!

6-й учень. «Весна» (Забіла Н.)

Ось іде весна ланами,

Перелогами, лісами.

Де не ступить — з-під землі

Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю —

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе —

Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —

У сережках вся берізка.

До верби підійде — ба! —

В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору

До блакитного простору —

З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

7-й учень.  Весела, гарна й кучерява

Маленька дівчинка Весна

Біжить, сміється, сіє трави,

І пісня ллється голосна.

По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну,

І всі комашки, всі рослини

Вітають дівчинку Весну.

І луг зелений зацвітає,

І свіжим листям гай шумить,

А дівчинка росте, зростає,

Не щогодини, а щомить!

(Виходять дівчата, співають веснянку).

Вийди, вийди, Іванку,

Заспівай нам веснянку!

Зимували, не співали –

Весни дожидали.

Весна, весна, наша весна,

Та що ж ти нам принесла?

Старим бабам по кийочку,

А дівчатам по віночку!

(Співають хлопці:

Ой виходьте, дівчата,

Та в сей вечір на вулицю

Весну красну стрічати,

Весну красну вітати.

Будем весну стрічати

Та віночки сплітати,

А віночки сплетемо,

Хороводом підемо.

Весна.        Ну, що, Зимонько, ти вже заспокоїлася? Може досить змагань?

Дівчинка. Уже і пташки з вирію повертаються, а ти все, Зима, не вгамуєшся. Будь поблажливою, поступися місцем Весні, пожалій бідних пташок! Приходь до нас у свій час!

Зима. Буде так, якщо виконаєте останнє випробування. Давай, Весно, загадаємо загадки дітям. Чи здогадуються вони, про кого з нас вони?

Весна. Нехай буде по-твоєму і на цьому кінець випробуванням.

Загадки:

Зима. Впаде з неба – не розіб’ється,

Впаде у воду – розпливеться.         (Сніг).

Весна. Що росте догори коренем? (Бурулька)

Зима. Без сокири, без долота, а мости будує.   (Мороз).

Весна. Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, а другого всякий чує, але не бачить.      (Блискавка і грім).

Зима. Вдень вікно вибите, а вночі вставлене.   (Ополонка).

Весна. Зоря-зоряниця, молода дівиця, гуляти ходила, сльозу зронила, місяць бачив – не підняв, сонце бачило – підняло.      (Роса).

Господиня. Бачиш, Зима, ніхто тобі не допоміг Весну побороти. Пора збиратися тобі в дорогу далеку, а Весну залишати на нашій землі.

‒ Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити.

Зима. Що ж, Весно, твоя взяла! Добре діти, я переконалася, що мені час поступитися місцем. Я залишаю вас, але через рік повернуся знову, снігом землю вкрию, морозу напущу. Чекайте на мене, готуйте лижі та санчата. Прощавайте! Не згадуйте мене лихим словом!

Прощавайте, милі діти!

За зиму ви поздоровішали,

Пішли на користь і мороз, і сніг.

І щічки ваші теж порожевіли,

неначе маки розцвіли на них!

Прощай і ти, Весна-красна!

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову.

(Зима йде геть).

Господиня. Усі ми Зиму проводжаєм,

Красну Весну зустрічаєм.

Весно, уквітчай наш край,

Дай нам гарний урожай!

Учень.        Ясне сонечко усміхається,

Зима білая вже лякається.

Зима холодная, з хуртовинами

За горами вже, за долинами.

Весна.        Я тепло вам принесла,

І сонечка додала.

Щоб міцніли усі діти,

Й розквітали, наче квіти!

Дівчата.     Чи ви , хлопці, дужі?

Хлопці.      Та ще й які!

Дівчата.     Як ви такі дужі, то виносьте Зиму!

Хлопці виносять Зиму – солом’яне опудало на довгій тичці. Дівчата, за допомогою червоних стрічок зображають вогонь. Гуртом спалюють опудало промовляючи кілька разів: «Хай вогонь палає, Зиму з’їдає!»

Дівчата.     Спасибі, Весно, що даруєш

Чудові квіти у гаю!

А ми про тебе, красно

Заспіваєм пісеньку свою!

Танок-пісня «Ой минула вже зима» (з притопами і прихлопами).

Ой минула вже зима,

Снігу, льоду вже нема.

Ой нема, ой нема,

Снігу, льоду вже нема.

Прилетіли журавлі

Й соловеєчки малі.

Ой малі, ой малі,

Соловеєчки малі.

Лугом квіти вже цвітуть,

Вівці травку вже пасуть.

Ой пасуть, ой пасуть,

Вівці травку вже пасуть.

Всі веснянку співаймо,

Весну красну вітаймо!

Вітаймо, вітаймо,

Весну красну вітаймо.

Весна.        Піду і я луками й лісами,

Встелю землю килимами,

Заквітчаю різним зелом,

Щоб усім було весело.

Я теплом людей зігрію

І здоров’я вам навію,

З рідним словом щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали.

Господиня.         Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання!

Учитель. Ну, а я запалю цю стрітенську свічку-громовичку. Нехай вона захистить нас усіх: і наш край, наші родини, нашу рідну землю від біди, розрухи і війни, хай оберігає від нещастя всіх людей.

Весна. А я на згадку про наше свято дарую вам цих жайворонків!

Весна роздає дітям випечених жайворонків.

 

 

 

Список використаних джерел:

  1. Бершадська Л. Ф. Стрітення [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://krvuzcdyt.krimedu.com/ru/article/stritennya-2.html (Дата звернення 28.07.2017).- Назва з екрану.
  2. Катела А. М. Стрітення. Сценарій позакласного заходу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/27550/ (Дата звернення 28.07.2017).- Назва з екрану.
  3. Маслюк О. А. Стрітення. Сценарій позакласного заходу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/26248/ (Дата звернення 28.07.2017).- Назва з екрану.
  4. Родинне свято Стрітення «Зимі з Весною помиритись і нам ніколи не сваритись!» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://polutsi.at.ua/publ/svjata_shkoli/scenarij_rodinnogo_svjata_stritennja/5-1-0-55 (Дата звернення 28.07.2017).- Назва з екрану.
  5. Стрітення Господнє [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://ua.112.ua/statji/stritennia-hospodnie-prykmety-i-tradytsii-sviata-371800.html (Дата звернення 28.07.2017).- Назва з екрану.
  6. Стрітення Господнє [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zvichai-svjata-i-obrjadi/14971-stritennja-gospodn (Дата звернення 28.07.2017).- Назва з екрану.
  7. Сценарій свята “Стрітення Господнє” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/stsenarii-svyatastritennya-gospodne.html (Дата звернення 28.07.2017).- Назва з екрану.
  8. Федоров С. Сценарій “Стрітення Господнє величаймо!” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://fedorovsergii.blogspot.com/2013/10/blog-post.html (Дата звернення 28.07.2017).- Назва з екрану.

 

Автор: Мальченко Людмила Степанівна

учитель вищої категорії, звання «старший учитель», учитель початкових класів Броварської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 10 Броварської міської ради Київської області

 

Скачати сценарій на тему:«Зима з Весною зустрічаються (Стрітення)»: джерело 1

Поділитись у соціальних мережах:Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments

Сподобалась стаття? Оцініть її:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (голосов: 1, в среднем: 5,00 из 5)
Loading...
 

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь