Сценарій свята Стрітення Господнього

Скачати сценарій свята Стрітення Господнього у форматі word (.docx) (посилання на скачування розміщене в кінці статті)

Стрітення Господнє

Стрітення Господнє

Мета: ознайомити і розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в Україні; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, повагу до звичаїв свого народу. Розвивати акторські та виконавські здібності учнів.

Учениця

Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами, а вже почався відлік лютого – останнього місяця зими. Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і лежить сніг, а у повітрі вже пахне весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва а до Великодня.

Учениця

У народі кажуть: як лютий не лютуй, а на весну брови не хмур. Хоча він за своїм характером найпримхливіший місяць, та все ж сонечко повертає на весну, поступово день збільшується. Мудро відмічено у народному прислів’ї: «Лютневий сніг весною пахне».

Учениця

У кожного місяця є свої свята. У січні – це Різдво, Василя, Водохреща. Натомість лютий може похвалитися лише одним найбільшим церковним святом – Стрітенням Господнім.

Учениця

15 лютого наша свята церква відзначає урочистим Богослужінням одне з найбільших і найшановніших свят – Стрітення Господнє. Відзначають його в пам’ять про те, як Свята Діва Марія з Йосифом принесла до Єрусалимського храму свого Сина Ісуса Христа на 40-й день після його народження.

Учениця

При цьому єрусалимському храмі жили двоє праведних людей – священник Симеон і благочестива пророчиця Анна. Вони святим духом були натхненні і сподівалися перед своєю смертю побачити Спасителя. І коли Мати Божа принесла до святині малого Ісуса, Симеон приступив до немовляти, взяв його на руки і славлячи Бога сказав: «Нині відпускаєш раба Твого Владико, за словом твоїм, з миром,  бо очі мої побачили спасіння Твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх людей…».

Учениця

При цій святині жила також благочестива вдова Анна. Коли її чоловік помер вона пішла до Святині і понад 60 років служила Богу в пості і молитві. За це Бог наділив її даром пророцтва і дав їй ласку дожити до тієї хвилини, коли вона побачить Спасителя світу. Всім, кого знала,  Анна розголосила, що вже прийшов на світ той, кого багато віків чекали всі народи.

Учениця

У пам’ять про зустріч святого Симеона з Ісусом Христом православна церква і встановила свято Стрітення.

Учениця

Ще на Стрітення святили воду і свічки, які називали громічними . Їх запалювали перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Тому це свято в давнину називали „Громниця” . Зараз я запалю Стрітенську свічку і ви зможете побажати те, чого вам найбільше хочеться.

 

Ой, громниця-свічечко! Святая водичечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

Свічко-свічечко гори, на діточок укажи!

В щасті – долі щоб жили і здоров’я берегли!

 

Учениця

На Стрітення посвячували й воду, яка після цього вважалася

цілющою. Її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року. Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу, на війну; чумаків – у далеку дорогу, й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри.

Учениця

У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники – вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи. А ще на Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних прикмет:

(Відповіді учнів)

  1. Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.
  2. Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.
  3. Як на Стрітення тепло й сонячно, то весна буде теплою.
  4. Як цього дня мороз і похмура погода, буде весна пізня.
  5. Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна буде рання і суха, якщо не капає – весна затягнеться.
  6. Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то не чекайте вже стужі.
  7. Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.

 

Учениця 3

А зараз ми з вами подивимось що відбувається в царстві звірів і квітів, що заснули на зиму.

 

Ведмідь

Гу-гу-гу, щось довго це триває,

Холодний вихор завіває,

Зимі не видно ще кінця –

Хотів би вже збудитись я.

 

Їжак

Це правда досить сну,

І я вже мрію про весну.

Фіалка

Що клопіт вам це й я признаю,

Та важко і в підземнім краю.

Всім нам беззахисним квіткам.

Як довго стужа потриває,

Коріння нам позамерзає.

То на весні ми не зійдемо,

Від стужі марно пропадемо.

 

 

 

 

Лисичка

Мороз прислав мене сюди

Й велів усім переказати,

Що довго будете ви спати.

Бо каже він і кажуть люди,

Що ніби вже весни не буде!

Що від тепер зима з  снігами

Вже пануватиме над нами.

 

Посланець весни

Не тратьте віри, ні надії!

Лягайте і відпочивайте,

Весни ясної дожидайте!

Я вже подбав, сніги упали

І землю всю поприкривали,

Щоб вас мороз не досягнув,

Весну просив я – не забув,

Щоб цього року не барилась,

Щоб вас будити поспішилась!

 

Учениця 4

Про символічну зустріч зими і весни є багато розповідей сповнених народної дотепності й гумору. Одну з них пропонуємо вашій увазі.

 

ЗУСТРІЧ ЗИМИ ТА ВЕСНИ

 

 ВЕСНА. Доброго дня тобі бабусю Зима!

 

ЗИМА. Доброго тобі здоров’я дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано.  Ще твоєму царюванню час не настав.

 

ВЕСНА. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з пустою

торбою? Все, що я напрацювала, ти все з’їла і випила.

ЗИМА. А от і не все! Не все!

ВЕСНА. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а в

тебе тиснуться по закутках, та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх

зігріває, дає людям тепло, а в тебе люди трусяться від холоду і вмирають

від голоду.

ЗИМА. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи.

ВЕСНА. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає!

А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

ЗИМА. Не пущу! Ого-го-го! Злітайтеся, дочки мої, хуртовини, завірюхи!

Сюди! Сюди! Покажіть свою силу! Війте голубчики мої вітри, крутіть хурделиці, сильніше скувайте землю морози.

Учениця

Утікай, утікай біла зимонько,

Вже нема, вже нема в тебе силоньки!

Йде весна, йде весна – чарівниченька,

Потемніє, почорніє твоє личенько!

 

 Учениця

Зимонько, Веснонько, не сваріться. Ви обидві хороші,

приносите радість дітям своїми іграми та розвагами. Але ти, Зимонько,

втомилася і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.

ЗИМА. Ти перемогла сестрице!  (віддає ключі). Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я панування над землею. Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.

Що ж, прощавайте любі діти!

За зиму ви поздоровіли,

Пішли на користь і мороз, і сніг

І щічки ваші так порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Прощавай і ти, Весна-красна,

Прощаюсь з вами усіма.

Здорові будьте! Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову!

 

 

ВЕСНА. (бере ключі).

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я всім навію

Рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали!

Як тут серцю не радіти,

Як мені тут не співати,

Коли бачу я, що діти

В честь мою зібрали свято.

Мабуть, вам цікаво дуже,

Хто є хлопчики оці?

Познайомтесь, любі друзі,

Це – весняні місяці.

 (Місяці вклоняютъся) 

БЕРЕЗЕНЬ

Звуть всі Березнем мене.

Лише зимонька мине,

Тепле сонце викликаю,

Хай земельку зігрівае.

А берізкам білокорим

Навіваю сни чудові,

Щоб діточкам сік давали,

Справно їх оздоровляли.

КВІТЕНЬ

Я зовусь в народі Квітнем,

Бо в мій час найперші квіти

Бачать люди на землі.

Це і проліски малі,

I пахуча сон-трава,

І фіалочка мала

Ряст, що килимом зацвів.

I «ліхтарик»-горицвіт.

 

ТРАВЕНЬ

Я – ясний і теплий Травень,

Одягаю землю в трави,

А сади в рожевий цвіг,

Щоб казковим був наш світ.

Я дарую вам тюльпани,

Що розквітли полум’яно,

Ніжність їхніх пелюсток,

I півонію, й бузок.

ВЕСНА

Так, синочки-місяці,

Ви, звичайно, молодці.

Тож скажітъ нам, любі діти,

Чим зібрались нас зустріти?

 Учениця

Любий Березень і Квітень,

Мила Весно, теплий Травень,

Заспівають наші діти,

Гарну пісню привітальну.

(Виконання пісні «Веснянка»)

Ведуча

У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб росли здорові і щасливі. Вважали, що саме ці птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяли люту зиму. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те, що прийшла весна.

А діти виходили в садок і кликали весну на гостину. Вони промовляли:

Вилети, гулю, горою,

Винеси літо з собою!

Або  Пташок викликаю із теплого краю:

Летіть, соловейки, на наші  земельки

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

 

А щоб весна скоріше прийшла, люди спалювали опудало Зими, що й ми сьогодні зробимо.

Хлопець.

Ясне сонечко усміхається,            Зима білая з хуртовинами

Зима білая вже  ховається,           За горами вже, за долинами.

 

Дівчата.

Чи ви, хлопці, дужі?

Хлопці.

Та ще й які!

Дівчата.

Як ви такі дужі, то виносьте Зиму!

(Хлопці виносять Зиму та спалюють опудало).

 

Учениця

Добігає кінця наше свято,

Прощаватись настав уже час.

Допобачення! Будьте багаті!

Хай Господь береже усіх вас!

 

Скачати сценарій свята Стрітення Господнього: джерело 1

Поділитись у соціальних мережах:Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments

Сподобалась стаття? Оцініть її:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Еще нет голосов, оставьте первым)
Loading...
 
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ НА САЙТІ...

Залишити відповідь