Сценарій новорічного свята для старшокласників «Казки у новорічну ніч»

Сценарій новорічного свята для старшокласників «Казки у новорічну ніч»

ВЕДУЧА: Доброго дня, шановні однокласники (УЧНІ)! Новий рік ось уже стукає всім нам в двері, в сторіночки соціальних мереж, на біл-бордах і вітринах вулиць. Дійсно, це свято з давніх часів вважається самим довгоочікуваним, найулюбленішим, його з нетерпінням і надією на чудо чекають всі – наївні і завжди юні дорослі, не по-дитячому серйозні малюки, і, звичайно ж, ми (ви), одинадцятикласники, адже це – останнє новорічне свято в рідній школі. Але ми не станемо сумувати, адже є можливість всім разом загадати заповітне бажання і вірити, що воно неодмінно здійсниться в наступному році!

Ми зібралися Новий рік зустрічати, свято час починати!

Звучить лірична музика

(будинок казкаря) Казкар дрімає над паперами.

КАЗКАР.Час-то який чарівний. Дві тисячі років промчали – ніхто і не помітив!.. Так, давно це було. Молодим був, жвавим, і казки самі на папір лягали, самі в життя вирушали. А тепер важко мені, тепер нові казки потрібні – зовсім інші справи на землі творяться.

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Ну, здрастуйте-будь ласка!.. Знову накурив, посуд забруднив, а паперу скільки зіпсував. Всі фантазії твої, добренькі казочки для маленьких діток. На роботу пора, письменник!..

КАЗКАР: Ну чому ти не хочеш мене зрозуміти, Принцесо? Адже людям потрібні казки, тим більше зараз.

ДРУЖИНА: Я тобі не Принцеса! Не називай мене так, душу мені не труй!

КАЗКАР:Але чому? Чому ти хочеш забути? Ти ж справжня принцеса, я придумав про тебе таку красиву казку.

ДРУЖИНА. (Підходить до казкаря, сідає біля нього.) Часи змінилися і молодь зараз не та. Не такі казки їм нині потрібні.

КАЗКАР.Так. Забулися мої добрі творіння

ДРУЖИНА. Вони не забулися. Просто живуть в сучасному образі.

КАЗКАР. Цікаво було б подивитися.

ДРУЖИНА. Давай, діставай свою чарівну скриньку і поглянемо, що відбувається під Новий рік.  (Відкривають скриньку – дивляться) – музика-заставка

СЦЕНА 1 «ДІД МОРОЗ ТА СНІГУРОНЬКИ»

На сцені з’являються Снігуронька 1 і Снігуронька 2.

СНІГУРОНЬКА 1: Ти куди це вбралася?

СНІГУРОНЬКА2: Як куди? Скоро Новий рік. Підемо з Дідусем Морозом дітей вітати зі святом, подарунки дарувати.

СНІГУРОНЬКА 1: А чому це ти вирішила, що саме ти підеш на свято? Адже, ми обидві внучки Діда Мороза, обидві Снігуроньки!

СНІГУРОНЬКА 2: Я молодша. Я і повинна йти. Навіщо на святі потрібна така мегера, як ти!

СНІГУРОНЬКА 1: На себе краще подивися, теж мені подаруночок привалить на свято! Вже краще б снігу навалило.

СНІГУРОНЬКА 2: Це що ж, я гірше снігу чи що? Сніг-то розтане, а я залишуся!

СНІГУРОНЬКА 1: Та вже такий подаруночок, як ти, як вималюється, так не зітреш, ніяким бульдозером не скрутиш, на кривій кобилі не об’їдеш!

СНІГУРОНЬКА 2: Знаєш що, сестро моя старша, Снігуронька-ветеранка! Ти ніс не задирай. Ось прийде Дідусь Мороз, він нас і розсудить. Нехай сам скаже, кого він хоче взяти на свято!

СНІГУРОНЬКА 1: Давай його покличемо!

КРИЧУТЬ РАЗОМ:             Дідусь Мороз, вставай, пора,

Чекає подарунків дітвора!

З’являється заспаний Дід Мороз з мішком подарунків за спиною

ДІД МОРОЗ:Спав майже я цілий рік, хоча справ безліч. Пора виходити на роботу: йти і вітати зі святом, дарувати подарунки. Як завжди, в усьому світі крокує Новий рік, і кожного разу Верховна рада стародавнього скликання роздає завдання, куди йти в цьому році. Скажу вам, онучки мої милі, що в цьому році мені дали непросте завдання, привітати … А що це ви такі похмурі, що сталося, що сталося?

СНІГУРОНЬКА 1: Так от, Дідусю, деякі тут вважають, що вони можуть ощасливити своєю присутністю будь-яке свято. Бути, так би мовити, несусвітнім подаруночком!

ДІД МОРОЗ:А навіщо? Подарунки мені вже дали. Ось дивіться – цілий мішок!

Ставить мішок на видне місце

СНІГУРОНЬКА 2: Справа в тому, Дідусю, що я вважаю, що на свято з тобою повинна йти з нас наймолодша, сама квітуча.

СНІГУРОНЬКА1: А мій багатовіковий досвід, стаж, ти зовсім в розрахунок не береш? От уяви, прийдеш ти, особа нова, незнайома, діти тебе й не знають, злякаються ще. А я – зовсім інша справа!

ДІД МОРОЗ:Онучки, не сваріться!

Снігуронька 1 потихеньку бере мішок із подарунками

СНІГУРОНЬКА 2: Ну як же, Дідусю! Прикро ж. Я цілий рік чекала, цілий місяць привітання готувала, вбиралася …

СНІГУРОНЬКА 1: Цілий день на дієті сиділа …

СНІГУРОНЬКА 2: А ти цілий день макіяж робила, зморшки замазувала …

СНІГУРОНЬКА 1: Це я-то зморшки замазувала, це я-то … Та я тебе …

Женеться за нею і намагається вдарити мішком. Та тікає. У результаті Снігуронька 1 б’є мішком по голові Діда Мороза

Дід Мороз падає

СНІГУРОНЬКА 2: Ой! Що ж ми наробили!

ДІД МОРОЗ: Перестаньте сваритися. По-моєму, сталося щось страшно непоправне. Боюся, що на свято не піде ніхто. І хтось у цьому році залишиться без подарунків.

СНІГУРОНЬКИ (разом): Чому?

ДІД МОРОЗ:У моєму віці дуже необачно здійснювати різкі рухи в області голови. А ви, онучки мої добрі, онучки мої милі (говорить злорадно), по ній стукнули, так би мовити, тупим предметом – мішком. І тепер, тепер (трохи не плаче) я забув, куди повинен був йти, куди Верховна рада стародавнього скликання направила мене на свято. Тепер все пропало!

СНІГУРОНЬКИ (разом): Жах!

ДІД МОРОЗ:Сам знаю, що жах! Немає нічого страшнішого, ніж свято, якого немає.

СНІГУРОНЬКА 1:Треба щось робити!

СНІГУРОНЬКА 2:Що ж ми щось можемо тепер зробити?

СНІГУРОНЬКА 1:Спокій, тільки спокій. Мій життєвий досвід підказує, що якщо щось втратиш, то це треба шукати.

СНІГУРОНЬКА 2:Ну, ти голова! Точно, давайте збиратися в дорогу! Підемо і знайдемо наше свято!

ДІД МОРОЗ:Ось тільки в який бік іти, я не розумію! Все забув!Пам’ятаю тільки, що місце незвичайне, затишне, там знаходяться молоді енергійні люди, сповнені радості і щастя і Новий рік для них має принести великі зміни у житті. Де це місце? (сходять зі сцени)

ПІСНЯ

СЦЕНА 2 «БАБА ПАЛАЖКА ТА БАБА ПАРАСКА»

Звучить українська народна музика

вибігає баба Палажка, огрядна, волосся розпатлане

Баба Палажка. Люди добрі! Що мені на світі божому робити! Не можна мені через бабу Параску не то що на селі вдержаться, не можна через неї на світі жити: набріхує на мене, як скажена собака, бігає по дворах та вигадує на мене таке, що й купи не держиться. Чого тільки вона на мене не понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і губата, і горлата, і задрипана, ще й до того відьма. (Піднімає очі й руки догори). Господи милостивий та милосердний! І що я людям заподіяла? Вже насилу душа моя держиться в тілі. Я не знаю, що вже далі буде. Не можна мені не то що «а селі вдержатись, не можна мені вже на світі жити. Люди добрі! Благословіть мені скоропостижно вмерти! Нехай мій гріх впаде на Парасчину голову!

БАБА ПАРАСКА: (худа, висока із синяком під оком, хустка на бік). Ой люди добрії! Що мені на світі божому робити? Не можна за лихими сусідами на селі вдержатись! Хоч зараз спродуйся, пакуйся та й вибирайсь на кубанські степи! Але ніхто мені так не допік аж до живих печінок, як та капосна баба ПАЛАЖКА СОЛОВ’ЇХА:Боже мій! Так уже її обминаю, обходжу десятою вулицею; отже ж зачепить! Якби я під землею лежала, вона б мене, капосна, і там знайшла б. А я собі на лихо вдалась добра. Хоч я трохи й сліпа на одне око (доторкується до синяка), але добре бачу, де що діється. Свята вона та божа! До церкви ходить, Богу молиться. Знаємо, яка вона свята! Йде з церкви, то ще за селом роззявить рота, ладна всіх поїсти, ще за селом аж язика висолопить, та вже день ладна лаятись. Сидить вона мені от тут у печінках. Я ж кажу: хоч зараз пакуйся та й мандруй на кубанські степи.

Побачили одна одну.

БАБА ПАРАСКА: Ага, так це ти, капосна, мого підсвинка зв’язала!

ПАЛАЖКА СОЛОВ’ЇХА:  Ах ти сяка-така! Бодай твоє порося вовки з’їли, і бодай ти вечора не діждала, як твій підсвинок та поїв же мою цибульку.

БАБА ПАРАСКА:  А бий тебе божа сила! Ще не чула, одколи живу на світі, щоб свині цибулю їли!

ПАЛАЖКА СОЛОВ’ЇХА: Ой люта ж я, люта! Не підступай, бо голову провалю кочергою (бере кочергу) та й на Сибір піду: і я пропаду, але й ти пропадеш!

Кидається до Параски.

БАБА ПАРАСКА:  Подивись лишень на свою морду, яка вона стала од злості, синя, як буз!

ПАЛАЖКА СОЛОВ’ЇХА: А в тебе зелена, як гарбуз!

Розходяться в різні сторони, склавши руки на грудях, стоять ображені.

ПАЛАЖКА СОЛОВ’ЇХА:Парасю-ю-ю! А пам’ятаєш як ми в молодості до хлопців разом ходили.

БАБА ПАРАСКА:Ага. Дожилися зараз, що всі сусіди на кутку сміються. Сьогодні ж Новий рік, а ми замість того щоб ялинку прикрашати, сварку влаштували.

ПАЛАЖКА СОЛОВ’ЇХА: Отож!

Обіймаються зі словами «Кумасю, серденько».

БАБА ПАРАСКА: Ходімо, Палазю, до мене, стіл уже накритий. Я сьогодні твій улюблений олів’є зробила. Будемо слухати президента і святкувати примирення!

(Параска і Палажка виходять)

СЦЕНА 3 «ЧЕРВОНА ШАПОЧКА»

МАМА ШАПОЧКИ: Де мій капелюх? Тільки що тут був … Де моя накидка? Буквально нічого не можна залишити …(сідає перед дзеркалом)Адміністратор! Де ти там ходиш? Коли ти потрібен – тебе все немає.

АДМІНІСТРАТОР: Що сталося, наша співуча прима?

МАМА ШАПОЧКИ: А що мій імпресаріо дзвонив з Риму?

АДМІНІСТРАТОР: Так, завтра у вас концерт у Ла Скала.

МАМА ШАПОЧКИ: Гаразд. Замов квитки на вечірній рейс.

АДМІНІСТРАТОР: Вже замовив. Але є одна проблема: ви раніше планували провідати свою матінку, щоб привітати її з Новорічними святами.

МАМА ШАПОЧКИ: О боже, як я могла забути! Але я ж не можу відмінити виступ. Зараз же знайди Червону шапочку і приведи її до мене. Вона добра дівчинка і не відмовиться привітати бабусю. Ти іди, знайди її, а я прорепетирую

мама (під фонограму) репетирує оперну арію.

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА: (з’являється): Ну що ще, майн лібе мутер?

МАМА: Ти уроки зробила?

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА: Мамо, вже зимові канікули.

МАМА: А ЗНО? Ти до ЗНО готуєшся?

ШАПОЧКА: Мамо, ну скільки повторювати, я тільки в 9 класі, а ЗНО в 11-му.

МАМА: А що це у тебе на голові?

ШАПОЧКА: Матусю, це червона шапочка. Мені її зв’язала бабуся, я ношу її вже вісім років, практично не знімаючи. Вона добре лисину прикриває.

МАМА: Що?!!

ШАПОЧКА: Це жарт, матусю. Я її одягаю раз в рік, на Новий рік.

АДМІНІСТРАТОР:Мадам, ви хотіли відправити Шапочку привітати бабусю

МАМА: О, так… Доню моя, розумієш, сьогодні я відлітаю на гастролі, а тобі треба буде привітати бабусю з Новим роком. Ось тобі пиріжки, ой, які там пиріжки – круасанчики, кренделики, рулетики. Віднесеш їх бабусі.….Тільки парком – лісом не ходи, лише по дорозі, швиденько туди і назад… А, і на дискотеку в ніякому разі ….Бо ж і в лісі і на дискотеці повно звірини, в прямому і переносному значенні.….з вовками не говори сама знаєш чому. Зрозуміла?

ШАПОЧКА: Знаю, знаю. Тому що від вовків одні лише біди… Вони брутальні, неввічливі, нескінченно грубі по відношенню до нас…молоденьких, гарненьких, червоних шапочок.

МАМА: Не іронізуй, а повір моєму гіркому досвіду

ШАПОЧКА: Добре, я зрозуміла.

МАТИ: Ну цьом-цьом, моя ред хет. (мати відправляється в турне)

Червона Шапочка вирушає в путь (співає)

на мотив «ПІСНІ ЧЕРВОНОЇ ШАПОЧКИ»:

Новий рік вже наступає, я бажання загадаю

Я бажання загадаю – щоб любов свою знайти

Нехай він красивим буде і хай заздрять нам всі люди

До цієї мрії буду кожен день уперто  йти.

А-а…

(вискакує вовк)

ШАПОЧКА кричить:А-А-А…

ВОВК: Що злякалась? О…яка краса….А не боїшся сама по лісі ходити…Може хто нападе??

ШАПОЧКА: «Вовка боятися – в ліс не ходити»…. А ти що справді вовк??

ВОВК: Ну…пацани мене так називаю всі. І…взагалі я в респекті у братви.

ШАПОЧКА: І що ти справді борзий, наглий і грубий?

ВОВК: Взагалі я суровий лише з вигляду,…а так, взагалі я романтик в душі….Ось на минулому тижні…ну цим…сімом козенятам молоко привозив….а 3 поросятам цеглу і цемент доставляв, вони там котедж будують…

ШАПОЧКА: А ти такий нічо, сімпотний, сєрий… А навіщо ти мене лякаєш?

ВОВК: Та ні,переживаю просто. Давай я тебе на своєму байкові підкину?(виводить велосепед)

ШАПОЧКА: Думаєш, якщо поїздив мені тут по вухах,то я розтаяла як чупа-чупс?? Ну,і до того ж я ні з ким на байках не катаюсь..і взагалі швидше дійду сама

 

 

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ:       Від казки трішки відійдемо,

І на село гулять підемо.

На хутір близь Диканьки глянем,

В вікно Оксани ми заглянем.

СЦЕНА 4. (ОКСАНА І ВАКУЛА)

(Оксана сидить перед дзеркалом.)

ОКСАНА: І що не кажіть, та гарна я дівчина.  Ой, гарна, дуже гарна! Але за Вакулу вовік не піду!

ВАКУЛА (з’являється на порозі): Оксана, серденько моє, дивись, який я тобі подарунки припер! (дарує ланцюг)

ОКСАНА: Ну, шо це таке? Це ж залізячки!

ВАКУЛА: Звичайно, залізячки! Я ж коваль, а не ювелір!

ОКСАНА (надулась): А я тобі що, коняка, в залізі ходити? А казав, що кохаєш…

ВАКУЛА: Ну кажи тоді, чого бажаєшь…

ОКСАНА: Чого жінки бажають?.. Одяг від Версачі, французькі парфуми… або ось! Дуже мені до снаги – нові черевички!

ВАКУЛА: Черевички? Шо це таке? Які вони?

ОКСАНА: Черевички – це туфлі модельні!  От, село і хутір, пень дубовий.

ВАКУЛА:Оксано, сонце, що ж ти так. Ну не такий вже я простак. Поїду зараз в Либідь чи у Плазу, Куплю дві пари черевик одразу.

ОКСАНА: Вакула, друже мій хороший, Чи вистачить у тебе грошей? Черевички я такі бажаю, що Дженні Лопес на ногах таскає.

ВАКУЛА: Ой, мама рідна! І де ж я цю Дженніфер знайду?

ОКСАНА: Це мене вже не турбує. Якщо їх в цю новорічну ніч не взую, не бажаю тебе знати. Тож не стій – іди шукати. (Оксана виходить)

ВАКУЛА: Ох, Оксано, Оксано, чого ж ти така красива і вередлива.. Що ж мені робити? А піду-но я за порадою до Солохи.

СОЛОХА: (розкладаючи карти)   Туз піковий і дорога

Пролягає в дальній край…

А сюди іде Вакула…

Його змушує печаль…

ВАКУЛА:                                        Шанування вам, Солоха.

Чув ви пані не проста.

В мене тут така морока,

Хоч у річку із моста.

СОЛОХА:                                       Можеш ніц не говорити,

Вибрики Оксани знов?

Тут нема що ворожити,

Жде вас радість і любов!

ВАКУЛА: Пані Солоха, допоможіть. Невже прийдеться вночі на чорті в Америку летіти, Дженіфер Лопес шукати, черевички з ніг стягати?

СОЛОХА: Ти, Вакула, геть в своїй кузні одревнів. Ти колись чув про Інтернет-шопінг? А про Інтернет-аукціон? Куди тому чорту з Інтернетом тягатися. Хвилинна справа і ти власник черевичок від Лопес, бікіні Мадони, рукавичок Мерлін Монро.

ВАКУЛА: Солоха, дорогенька, виручай. Шукай той Інтернет, нажимай на кнопки і що там ще треба.

СОЛОХА: Ой, ковалю, гарячий ти. Я таким не займаюсь, та тут є мій кум Панас, той в цьому ділі – просто ас! Аферист та Інтернет-спеціаліст. На ранок – черевички будуть у тебе під дверима. Давай, Вакула, іди, бо мені ще макіяж та зачіску до новорічного святкування потрібно зробити.

(обоє йдуть зі сцени)

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Зрозуміло, що у Оксани і Вакули все буде добре. А хочете дізнатися, що Новий рік принесе для вас.

КАЗКАР: Гороскопи, гороскопи, гороскопи. Для тих, хто народився під знаком Овна, рік буде успішним у фінансовому плані: батьки розщедряться на репетиторів, в надії на гарні оцінки, може навіть підвищать суму на кишенькові витрати, ну, або зобов’яжуть заробляти на життя!

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Тільцям доведеться долати труднощі, але з допомогою зростаючої інтелектуальної сили все вирішуватиме  завзятість, яка властива цьому знаку, вона допоможе успішно подолати всі випробування.

КАЗКАР: Для Близнюків представляться всі можливості помандрувати, головне, вчасно здати іспити і не витратити на випускний всі гроші.

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Раки знайдуть душевну рівновагу лише в кінці липня, тоді вже вони точно зможуть розслабитися і нічого не робити!

КАЗКАР: Левам  загрожує неприємність через їхню некомпетентність приблизно в кінці весни-початку літа, але цього можна уникнути, якщо прямо зараз почати підвищувати рівень знань і умінь!

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Дівам слід уникати розваг, інакше є шанс потрапити в закритий простір під суворий нагляд батьків!

КАЗКАР: Терези  будуть працювати але ця праця буде винагороджена, а рівень домагань і самосвідомості підвищиться до неймовірності.

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Скорпіон  зуміє домогтися поставлених цілей, але може все зіпсувати, якщо буде продовжувати займатися інтригами і сваритися з друзями через різні дурниці.

КАЗКАР: У Стрільців  буде повно турбот після середини березня, але вони відмінно впораються з усіма справами, якщо не будуть панікувати.

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Козерогам  слід уникати зайвої метушні, не чіплятися до людей ділом і словами, тоді їх чекає успіх.

КАЗКАР: У Водолія у першій половині року будуть романтичні пригоди, що може перешкодити реалізації честолюбних планів.

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Рибам пощастить здобути підтримку вчителів у відповідальні моменти, що позначиться на рівнях навчальних досягнень у атестаті.

КАЗКАР: У народі кажуть: “Краща пісня, яка ще не проспівана, найкраще місто, яке ще не побудоване, кращий рік, який ще не прожитий.” Ми впевнені, що Новий рік принесе нам 365 сонячних днів, достаток, добрі зустрічі, посмішки. А наші мрії та плани обов’язково збудуться!

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: А ми продовжуємо. Тим часом у королівському замку.

СЦЕНА 5 «КОРОЛІВСЬКА СІМ’Я»

Король, королева, принцеса. Вони сваряться між собою.

КОРОЛЬ: Ви тільки гляньте, що творить ваша дочка!

КОРОЛЕВА: Я думала вона і ваша також… Чого ви дивуєтеся? Дівчинка просто нудиться…

КОРОЛЬ: Нудиться!!! В інших королів діти як діти, а наша… Принцесо, несіть свій табель, побачимо твої оцінки за І семестр!

ПРИНЦЕСА: (подає табель) Ось він.

КОРОЛЬ:  Кулінарне мистецтво — 2, прання білизни — 1, прасування — 2, вишивання — 3, шиття — 2, правила поведінки — 1.

(При назві кожної оцінки королева падає, втрачаючи свідомість.)

ПРИНЦЕСА: Але ж це не профілюючі предмети!

КОРОЛЬ:  А які тоді ж профілюючі? І які в тебе оцінки з цих предметів?
Принцеса. Робота з віялом — 12, техніка повітряно¬го поцілунку — 12, танці до упаду — 12.

КОРОЛЕВА:  Ох, ця вже сучасна освіта…

КОРОЛЬ:  Принцесо, вас мало спалити на вогнищі! Не рюмсати! Я придумав… Я буду вас сварити, сварити, сварити… Ні, я найму вам гувернантку, злу, як собака! Ні, я завтра ж віддам вас заміж за старого, мудрого радника.

ПРИНЦЕСА: Нізащо! Нізащо!

КОРОЛЬ: А хто тебе питає!

ПРИНЦЕСА: Я йому вищипаю всю бороду!

КОРОЛЕВА:  Він бритий, без бороди!

ПРИНЦЕСА: Я видеру йому все волосся!

КОРОЛЬ:  Він лисий.

ПРИНЦЕСА: Тоді я виб’ю йому всі зуби!

КОРОЛЕВА:  У нього немає зубів.

ПРИНЦЕСА: І ось за таку беззубу розвалину ви хочете мене віддати заміж? Я — принцеса! Мені дозволено все! Я вийду заміж за коханого!

КОРОЛЬ:  А дзуськи! Історія таких випадків не пам’ятає! І сьогодні я вам забороняю йти на новорічний королівський бал. Вчіться!!!!!!!!!

Принцеса хлипає, королівська родина залишає сцену під музику

 

 

КАЗКАР: Так змінилися часи і казки зараз зовсім інші.

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Але усі новорічні казки закінчуються однаково. Приходить Дід Мороз і вітає усіх із Новим роком.

(виходить Дід Мороз і Снігуроньки)

ДІД МОРОЗ: І деж це місце? Кого я мав з Новим роком вітати? Дивиться на присутніх!О, так це ж це місце, це ж ці люди!!!!!!!!! 11 клас ______________ ЗОШ І-ІІІ ступенів, №____.

ДІД МОРОЗ: Респект вам, дорогі старшокласники! Знаєте мене? Не забули-таки, хто я. Ну, молодці, порадували старого!

СНІГУРОНЬКА 1: Так, вірно, дідусю. Подивися, хлопці і дівчата стали зовсім дорослими, дуже скоро підуть у самостійне життя. Але, все ж, як маленькі, вони чекають Діда Мороза, Новий 2018 рік, і новорічного чуда.

ДІД МОРОЗ: Знаю точно, онучки, що новий 2018 рік усім нам принесе виконання бажань. А для старшокласників – все це дуже важливо. Попереду -ЗНО, вступ до ВНЗ, тому, вірте в мрію, і вона обов’язково збудеться

СНІГУРОНЬКА 1:      Новий 2018 неодмінно принесе з собою душевне тепло і гармонію в кожну сім’ю. Здоров’я – як найбільший скарб. Удачу – щоб щастило весь рік у всьому. Любов – щоб серце наповнилося ніжністю і милосердям. Величезний згорток подарунків і новорічних побажань!

КАЗКАР: Ми ще раз вітаємо усіх гостей новорічного свята. Щасливого вам нового року! Різдвяних свят!

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ:  До побачення! Щасливого Нового року!

 

Скачати сценарій новорічного свята для старшокласників «Казки у новорічну ніч» : джерело 1