Виховна година до Дня Гідності і Свободи.

«Герої не вмирають!»

Виховна година до Дня Гідності і Свободи.

 

Мета: поглибити знання учнів про історію, природні ресурси, культурну

спадщину України; формувати культуру взаємовідносин між людьми,                повагу до традицій і звичаїв українського народу; виховувати почуття патріотизму; сприяти розвитку пізнавального інтересу.

Обладнання та оформлення: Державний Прапор України; читальний зал,проектор, комп’ютер; записи музики, відеоролики,мультимедійна презентація.

Керівник гуртка: Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

1 Ведучий:   Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів

Україна:             Сторіччями здригався мій народ

Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,

І мову як духовний ополот

Втирали в бруд прямісінько у душах.

Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

Є незалежність. Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар.

І все одно щось гірко труїть воду.

2 Ведучий:    Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось. Що робиться з тобою, чому ти плачеш,  Україно?

 

Україна:  В вогні та диму страдають мої міста. Мене понищено, спалено. А найбільше серце обливається кров’ю за сотні моїх дочок і синів, які загинули від куль власної влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів,сестер,побратимів.

 

«Небесна Сотня»…Юнаки,батьки

Їх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

За долю мого рідного народу.

Але у серці іскра ще горить,

І не втрачаю віру у свободу.

 

(Відеокліп «Вставай» гурту Океан Ельзи)

 Керівник гуртка:  За ті  три місяці Україна прожила цілу історичну епоху. 22 листопада 2013року заява  влади призупинити підготовку до підписання угоди про Євроінтеграцію сколихнула народ України. По містах почали збиратися студентські протестні акції. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.

Учень 1:    Це моя і твоя війна

За мою і твою свободу

Я із заходу ти із сходу –

Ми щаслива одна сім’я.

І ніхто нас не роз’єднає.

Нас ніколи ніхто не здолає,

Бо ми разом – могутня сила.

Це моя і твоя Україна.

 

Учень2:     І весь світ нас з тобою знає.

Нас з тобою весь світ поважає,

Бо ми биті, та не подолані,

Ми з тобою  ніким  не підкорені!

А нам брешуть, а нас обманюють,

Нас, мов звірів, з тобою стравлюють,

Але марно – дешева акція,

Я і ти – то Велика нація!

 

Учень 3:    І ніхто нас не роз’єднає

Нас ніколи ніхто не здолає.

Ми тут вільні,

Царям не вклонимось,

Ми ніколи їм не підкоримось!

Бо нам воля дорожча золота

Наше слово б’є краще молота.

Я і ти – це велика сила

Я і ти – це є Україна.

1 Ведучий:   30 листопада у Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції.  Злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані цими молодими людьми загальноєвропейські цінності.  Десятки протестувальників були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції  і у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні.

2 Ведучий:   Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

Керівник :   Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того,  щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

Постріл, другий, розірвалася тиша , і нестерпний біль…Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерті, поранені, відірвані руки, проламані голови, вибиті очі, покалічені жінки, поранені священники.

Учень1:     Майдан… з Героями іде прощання…

Тисячі людей зібралися в цю мить.

Для когось на землі вона передостання,

А хтось в землі сирій вже мирно спить…

 

Учень2:     Вже не побачить батько, не зустріне мати…

Живого сина в світі більше вже нема…

Прийшли у путь останню проводжати

Своїх Героїв… вічная їм честь й хвала…

 

Учень 3:    Ридають всі… не стримати гірку сльозу…

Покотились сльози по щоках і обороні…

Сотники, що полягли,- не встануть з сну,

Не посивіють у майбутньому вже скроні…

 

(виконання пісні «Мамо, не плач»)

 

1Ведучий:   Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.

2 Ведучий:   Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

Керівник гуртка:  Проти мирних мітингувальників кинули Внутрішні війська,спецпідрозділ «Беркут» , на дахах будинків розмістили снайперів,завозили проплачених «тітушок». В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.  На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.

 

 

 

Учень 1:    Блакитне небо посіріло,

і дощ ударив у ту ж мить.

У грудях серце заболіло,

по світу новина летить….

 

У центрі міста, на майдані,

в серці країни, мов в пітьмі

навіки душі відлетіли,

там сто героїв полягли.

 

Учень 2:    Грудьми повстали, захищали

нам мирне небо, спів птахів.

І до останнього стояли,

аж поки янгол прилетів…..

Небесна сотня вас навічно

до себе в рай Господь забрав.

Але назавжди залишились

в серцях народу, що повстав.

 

Учень 3:    Борись, Вкраїно, за свободу,

бо кров і сльози пролились.

І пам’ятай своїх героїв,

Їх шанувати поклянись.

 

Залишиться кривавий лютий

в серцях вкраїнських громадян.

Не панувати злу в країні!

Хоч стогне вся земля від ран….

(Відеокліп «Мій лицарський хрест»)

 

1 Ведучий:    Вони йшли голіруч проти озброєних вишколених беркутівців. А у них під ногами зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі.  Бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували спецзасоби, декого розстрілювали впритул, захоплювали і добивали поранених.

2 Ведучий:    На що мітингувальники «відповіли» камінням, бруківкою, яку розбирали прямо з-під ніг, петардами, та «коктейлями Молотова». Із засобів оборони у мітингувальників були тільки саморобні дерев’яні щити,  дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів  та палаючі автомобільні шини і  їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ..

Керівник гуртка:   Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу.

Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

Учень1 :      …і мовчки сотня непокорених героїв

відходила у чисті небеса,

і погляди знесилених мільйонів

дивились вслід братам, батькам, синам;

З очей мільйонів – сльози потекли;

Серця мільйонів – болем умивались… .

Серця ж Героїв битись не могли,

І очі їхні вже не відкривались.

 

Учень2:     Пливуть гроби по морю, як човни –

по морю рук, по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

на хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

а потім б’є у скроні голос крові

за тим, хто тихо жив, а відійшов

у дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

людська долоня, тепла і тремтяча,

човнами править втишений Господь,

а серце розривається і плаче.

Учень 3:    І кожна мати плаче, і пече

їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Майдан братів – плече в плече

і разом з ним ридає Україна.

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

де убієнний ангелом стає,

бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…

Героєм слава – вписано у серці.

 

(виконання пісні Про Небесну Сотню)

 

1 Ведучий:   Ці люди – справжні герої. Вони загинули як герої і проводжали їх як героїв. В кожному районі, кожному місті й селі зупинялися процесії, що везли  домовини з тілами загиблих, і місцеві люди, навіть серед пізньої ночі, зі свічками в руках, в дощ і холод, зі слізьми на очах віддавали останню шану героям.

2 Ведучий:   Але герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях. По країні уже з’являються перші вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану. Тисячі людей ідуть на Майдан віддати шану Героям Небесної Сотні, запалюють свічки і ставлять квіти. Здається, що всі квіти Землі перенеслись на Майдан. Оживає Майдан – оживає Україна.

Керівник гуртка: Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська.

(Хвилина мовчання)

1 Ведучий: Події тих днів  перетворилися у справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася  приспана роками національна свідомість людей.

2 Ведучий:  Українська національна спільнота поза межами українських земель, відчуваючи духовний зв’язок з Україною висловила нам свою підтримку. В якому б куточку Землі не жив би Українець, ніщо не зможе зламати той дух, ту жагу до свободи, які генетично закладено у його душі.

Керівник гуртка: Приклад Героїв Небесної має зупинити і тих, хто  сьогодні розпалює все нове інше протистояння. Ми сьогодні  в скорботі й з великою нашою вдячністю згадуємо Героїв світлої пам’яті Небесної сотні, котрі від тепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками

Гідність, відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття.

                      (Відеокліп «Бачу колір сонця»)

Підготувала керівник гуртка Сидорук Г.Б.