Сценарій літературно-музичного заходу, присвячений Дню Гідності і Свободи

Автор: Хмельницька Олена Петрівна, методист комунальної установи «Рубіжанський міський Центр туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Рубіжанської міської ради Луганської області

Тема: літературно-музична композиція

Сценарій до Дня Гідності і Свободи

Сценарій до Дня Гідності і Свободи

Мета: виховувати патріотизм та гідність, формувати розуміння єдності та цілісності України, усвідомлення себе українцями, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею, розвивати бажання стати гідними громадянами України; вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні.

Форма проведення: літературно-музична композиція

Обладнання: прапор України, прапор Рубіжного, мультимедійний діапроектор, відеопрезентації, слайди, свічки, паперові голуби жовтого та блакитного кольорів, виготовлені гуртківцями закладу.

Міський захід проводиться силами педагогів та вихованців комунальної установи «Рубіжанський міський Центр туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» для учнів загальноосвітніх навчальних закладів міста, громадян міста, військових, учасників Євромайдану.

Попередня підготовка заходу:

  • розучування патріотичних та тематичних віршів, пісень, танців
  • запрошення гостей
  • виготовлення пам’ятних сувенірів (голубків)
  • підбір тематичного відеоматеріалу
  • створення мультимедійний презентацій (слайдів)

 

 

 

Хід заходу

 (Танець «Привітальна»)

(Вихід ведучих. Слова ведучих супроводжують слайди про Україну)

Ведучий 1

Моя ти рідна Україно!

На прапорі твоїм блакить.

Багата й сильная країна,

Де жито в колосі шумить.

Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Наша держава розташована в центрі Європи. Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро – одна з найбільших річок Європи. На берегах Дніпра розкинувся красень-Київ – столиця нашої держави. З півдня Україну омивають моря – Чорне й Азовське.

 

Ведучий 2. На заході здіймаються у небо вершини Карпат, а на півдні розкинулися Кримські гори. Густі ліси на півночі – це Полісся. А далі на південь природні пейзажі поступово змінюються, переходячи у вільні степи. Ось така дивовижна природа нашої України!

 

Ведучий 1. Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців став національний Гімн України.

 

(Звучить Гімн України)

(Представлення гостей. Слово гостям)

Ведучий 2.    Пройшла страшний ти час розрухи,

Голодомору i вiйни,

Розправили величнi крила

Твої знедоленi сини.

Здобудем волю i свободу

Ми для онукiв та дiтей,

Здобудем славу i майбутнє

Для України та людей!..

Ведучий 1. 13 листопада 2014 року  Президент Україні Петро Олексійович Порошенко підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи.

Ведучий 2. За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на незалежність.

Презентація: (фото за роками)

1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності;

2004 рік – прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції;

2013 рік – Революція гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні;

Літо 2014 – подвиг українських військових та добровольців за єдніть і незалежність України

Ведучий 1. Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної України. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. Наші земляки, яких сьогодні мобілізовано до лав українського війська, з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.

Кожна свідома людина зараз допомагає країні – хто мудрим словом, хто добрим ділом, хто молитвою, хто піснею.

 

(Пісня «Молитва за Україну».

Данько Ірина, Рогачова мілена, Михайленко Михайло)

Ведучий 1. Минуло два роки із того моменту, як загинули вони – герої, яких народила революція Майдану. Чим булл революція для кожного з нас? В першу чергу, Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності.

Ведучий 2. Що таке гідність? Чи бачили ми її? Чи маємо ми її? Революція 2013-2014 років – це не протистояння Заходу й Сходу – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.

Ведучий 1. Ми бачили гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан.

Ведучий 2. Ми бачимо гідність у волонтерів, які, завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було. Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження, відвойовування миру.

Ведучий 1. Та не бачили ми гідності у тих, хто роздягав людину на морозі, викрадали людей з лікарень, вивозили у ліс і катували. Немає гідності у тих, хто вбиває людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою і носять на собі символіку країни, в якій проживають. Негідно – зневажати народ, частиною якого є ти.

Ведучий 1. Україна заплатила і продовжує платити  надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти.

Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,

Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,

Прості люди безстрашно опліч устали,

Проти звірства і хамства влади повстали.

 

Ведучий 2           Вони кулі ловили палкими серцями,

І посмертно для інших стали взірцями,

Зупиняли автівки та потяги тілом,

Найкращі сини захищають країну!!!

(Пісня «Я України син», Денис Малахов)

Ведучий 1           Для чого люди вийшли на майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

Ведучий 2    Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

ЇЇ «Європою» ми гордо назвемо

Бо вона гідна статус такий мати.

 

(Відео кліп ТСН  про Євромайдан)

(Пісня «Ми ніколи не зречемося рідної землі», ансамбль «Камертон»)

(Вірш «Я – Україна», Карина Сорока)

Я – Україна. Простори безмежні

Правого берегу, лівобережні.

Гордих синів я з любов’ю зростила –

Лиш вберегти не змогла. Відпустила

В небо морозне, як гідності чин,

Крізь чорну прірву палаючих шин.

В попільну сутінь, свинцем нашпиговану

Живими з убитими вщент пошматовану…

Йшли, ледь прикрившись фанерним щитом,

Найкращі , найвірні, найсвітлі чолом,

Серце чиє запалало відвагою,

Між побратимів під скорбними стягами…

В небе січневе зграями сканули

Душі героїв. Злетіли… Й – розтанули.

Я – Україна. Свята я i грiшна.

Влітку спекотна, зимою – заснiжена.

Хлібні лани і дивнії гори,

Синєє небо, синєє море…

Ніким не покорена, і незбагненна –

Жовта я сонцем, блакитна я небом.

Синами своїми й доньками прекрасна

Я чорно-багряна стаю, як нещасна.

Багряна від крові і чорна від горя –

Чорно-червоний колір в героя…

 

(Пісня «Балада про Україну», Данько Ірина)

(Вірш «А сотню вже зустріли небеса». Катерина  Подставкіна.)

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду – сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять,

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

(«Пливе кача» – відео  www.namaidani.com   Хвилина мовчання)

(Вірш «Мамо, не плач». Ірина Данько)

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь Твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. I люблю Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

(Інсценування)

Я – мальчик.

Я сплю, свернувшись в гробу калачиком.

Мне снится футбол. В моей голове – Калашников.

Не вовремя мне, братишки, пришлось расслабиться!

Жаль, девочка-врач в халатике не спасла меня…

 

Я – девочка-врач.

Я в шею смертельно ранена.

В моём городке по небу летят журавлики

И глушат Wi-Fi, чтоб мама моя не видела,

Как я со своим любимым прощаюсь в Твиттере…

 

Я – мама.

О фартук вытерев руки мыльные,

Звоню на войну я сыночке по мобильному.

Дитя не берёт! Приедет, − огрею веником!

«Его отпевают», − слышу ответ священника…

 

Я – батюшка.

Я собор свой открыл под госпиталь

И сам в нём служу медбратом, помилуй Господи!

Слова для души, что чреву – пуд каши гречневой:

За это крестил поэта я, пусть и грешен он…

 

Я – просто поэт.

Я тоже стою под пулями.

Кишка, хоть тонка, как лирика Ахмадулиной,

Но всё ж не настолько, чтобы бояться красного:

Нужнее стихов сегодня – мешки с лекарствами…

 

Я – старый аптекарь.

Мне бы – давно на пенсию:

Сидеть и блаженно пялиться в ящик с песнями.

Но кончились бинт, и вата, и маски вроде бы:

Начальник, пришли термальной воды для Родины!

 

Я – Родина.

Я ребёнок − и сплю калачиком.

Назначенный государством, ко мне палач идёт,

Из недр моих вырыв мрамор себе на логово:

Налоговой сдал налог он, но Богу – Богово.

 

Я – Бог.

И я тоже − Папа. Сынок Мой Ласковый

У дауна в классе детский отнял Калашников.

Сказал, мол: «Ни-ни!» − и прыгнул без парашютика…

 

Спи, золотко.

Спи, Мой Мальчик.

Я Воскрешу Тебя.

(Пісня «Біля тополі». Мілена Логачова, Ірина Данько)

(Вірш «Майдан повстав» Маргарита Івашина)

Майдан повстав, Майдан гудів…

На подвиг і відвагу

І з міст, і з сіл, і звідусіль

Ішов народ під стягом.

І революції ступні

На чорнозем ступали.

У церкві кожен дзвін дзвенів,

Щоб чули всі і знали.

 

Iшов народ за майбуття,

Долав стежки і траси,

Не за жебрацтво, за життя

Повстали Львів, Черкаси.

Гримить Житомир, кличе Київ,

Від заходу до сходу,

Від Сумщини і до Волині

Лунає гімн свободи.

(Пісня «Давайте, браття, заспіваєм». Михайленко Міхайло)

Моя Україно, вірю, що дух твій ніколи не згасне!

Ти – совість народу, незгасна зоря.

Живи й процвітай, моя Україно,

Для миру, для щастя, любові й добра!

(Пісня «Україна». Альбіна Голенач)

Ведучий 2   Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!..

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

 

(Фінальна пісня «Моє ім’я – Україна». Мілена Логачова, Ірина Данько.

Даруть голубків. Слайди з дітьми)

 

Скачати сценарій присвячений Дню Гідності і Свободи: джерело 1

Поділитись у соціальних мережах:Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments

Сподобалась стаття? Оцініть її:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (голосов: 1, в среднем: 2,00 из 5)
Loading...
 

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь