«Небесна Сотня в вирій полетіла..» Герої не вмирають

Скачати

Пропонуєм вашій увазі статтю із Житомирського національного агроекологічного університету про вшанування пам’яті героям Небесній Сотні.

Ще три-чотири місяці тому такі вигуки, як «Слава Україні! Героям слава!» були просто вітальними словами… лише словами, якими розпо чинали свою промову численні оратори зі сцен Майданів не лише на
теренах нашої держави.

Але наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – Небесна Сотня. «Слава Україні! Героям Слава!» перестало бути просто вітанням, це вже віддання шани най кращим, котрі у найважливіший момент не злякалися і пожертвували собою заради кращого життя усіх у цій країні, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

У пам’ять про загиблих на Майдані у нашому університеті встанов лені пам’ятні куточки Небесній Сотні, з 24 по 27 лютого організовано збір коштів сім’ям загиблих героїв України та взято участь у ході пам’яті по загиблих на Майдані патріотах нашої держави.

Близько 700 студентів, викладачів, співробітників університету вшанували пам’ять загиблих на Майдані, взявши участь 26 лютого у скорботній ході, що розпочалася від корпусу № 1 до майдану Соборного. Гасла,
котрі лунали під час ходи пам’яті – «Банду – геть!», «Україна – понад усе!», «Слава нації! Смерть ворогам!», «Слава Україні! Героям слава! Слава Небесній Сотні!», «Разом і до кінця!», «Герої не вмирають!» – вже стали мовними символами кривавої революції нашої Батьківщини.

Вечір-реквієм розпочався хвилиною мов- чання та запалюванням свічок, лампадок. Під звуки старої лемківської пісні «Гей, пливе ка- ча…» у виконанні «Піккардійської Терції» присутні пригадали всіх героїв Небесної Сотні поіменно, для яких пісня стала гімном. Священики різних церков відслужили поминальну службу. А сотню вже зустріли небеса… Летіли легко, хоч Майдан ридав… І з кров’ю перемішана сльоза… А батько сина ще не відпускав… Й заплакав Бог, побачивши загін: Спереду – сотник, молодий, вродливий, І юний хлопчик в касці голубій, І вчитель літній – сивий-сивий… І рани їхні вже не їм болять… Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло… Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна Сотня в вирій полетіла… Людмила Максимлюк (21.02 2014) Коли перед очима зринають кадри із по- раненими та вбитими героями, проглядаю- чи фотографії Небесної Сотні, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для су- часної історії української нації не просто словами з гімну. Небесна Сотня віддала життя за кожного з нас! Не забуваймо про це! Вічна пам’ять!