Герої завжди поміж нас
Вид проекту: комбінований (пошуково- інформаційний, творчий)
Тип проекту: груповий
Тривалість: короткостроковий ( місяць).
Цільова група: учні старших класів
Учасники: учні, вихователь
Форма захисту: літературно-музична композиція
Скачати сценарій
Актуальність
На сучасному етапі українського державотворення надзвичайно актуальною є проблема виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, активної громадянської позиції, сприяння усвідомленню учнями свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей. Патріотизм є нагальною потребою держави, якій необхідні національно свідомі громадяни, здатні забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі.
Підростаюче покоління має низький рівень патріотичної свідомості, не бажає служити в лавах армії України. Тому завдання даного проекту – донести до свідомості підростаючого покоління, що захист незалежності та територіальної цілісності рідної землі в усі часи був покликанням та обов’язком справжніх чоловіків.
На наших військових покладена священна місія – боронити рідну землю, забезпечувати мирне життя свого народу. Сила та міць української держави – у єдності армії та народу. Протягом всієї багатовікової історії нашої Батьківщини народ вище за все цінував вірність Вітчизні, мужність, і відвагу героїв, які боролися за торжество добра і справедливості.
Українська армія стає національною гордістю, гарантом стабільності та безпеки України. Кожне молоде серце сьогодні і завжди повинно берегти пам’ять про всіх, хто відстоював незалежність держави. Знати нашу історію, дбати про її збереження і вчитися на прикладах мужніх героїв любові до Батьківщини і волі – то основне наше завдання.
Мета проекту
Навчальна: сприяти підвищенню престижу військової служби; познайомити з героїчними сторінками подій на сході країни, вчити працювати з різними джерелами інформації.
Розвиваюча: сприяти формуванню духовної і психологічної готовності підростаючого покоління зі зброєю в руках захищати Українську державу; розвивати уміння порівнювати дані, аналізувати різні точки зору, висловлювати власну думку, вміння виступати із повідомленням перед аудиторією.
Виховна: віддати шану воїнам-учасникам АТО, виховувати патріотичні почуття , гуманізм, любов до України та свого народу , відповідальність за краще та мирне життя нашої держави, негативне ставлення до будь-яких проявів насильства, сприяти вихованню морально-психологічних якостей громадянина-патріота.
Завдання проекту
Через використання різноманітних форм та методів , зокрема пошукової роботи, збирання інформації з газет, мережі Інтернет, спілкування з учасниками подій на Сході України, влаштування виставок – сприяти утвердженню патріотичних цінностей, поваги до тих, хто відстоював незалежність держави; усвідомленню взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю;
Очікувані результати:
– забезпечення єдності навчання, виховання і психологічної підготовки учнів до захисту Батьківщини;
– утвердження патріотизму та національної самосвідомості;
– формування рис патріота: активна підтримка і розвиток Української державності;
– формування уявлення учнів про обов’язок, мужність, героїзм;
– формування прагнення виховувати в собі волю, цілеспрямованість, моральну стійкість, мужність, почуття обов’язку і відповідальності перед Вітчизною
Шляхи реалізації:
- проведення доброчинних заходів, зокрема ярмарки «Бійцям АТО»
- залучення учнів класу до волонтерства;
- опрацювання друкованих видань, інтернет-ресурсів; пошук, накопичення, систематизація і опрацювання інформації.
- організація виставки «Герої України»
- проведення годин спілкування «Українська армія – відродження з попелу», «Шляхами мужності та слави»
Етапи роботи над проектом
- етап. Організаційно-підготовчий
Визначення загальної теми та тем для досліджень учнів ( мозковий штурм). Складання плану дій.
Формування груп для проведення досліджень; та розподіл обов’язків між групами.
Пошуковці (готували огляд проблеми, збирали матеріал).
Декламатори (ведучі, читці)
Художники (організовували виставку, оформляли залу)
Волонтери (організовували доброчинні акції).
Висунення гіпотез для проведення досліджень.
2 етап. Пошуковий
Збір, аналіз і систематизація необхідної інформації, обговорення її індивідуально та в групах . Регулярні консультації.
3 етап. Підсумковий
Оформлення та презентація проекту. Рефлексія (проведення аналізу виконаної роботи, оцінювання вкладу кожного з виконавців).
Висновок
Участь у проекті сприяла розвитку дослідницьких та творчих здібностей, комунікабельних вмінь та навичок, здатності орієнтуватися в інформаційному просторі; уміння планувати свою роботу та час.
Проектна діяльність сприяє формуванню в учнів навичок проектної діяльності,
уміння здійснювати аналіз та оцінку виконаної роботи, свідомо обирати ті чи
інші техніки виконання роботи, технічні засоби; уміння проводити аналіз і
оцінку процесу й результату праці.
Основним успіхом проекту я вважаю те, що учні стали більш самостійними, відповідальними, творчими.
Презентація виховного заходу
Мета
Навчальна: сприяти підвищенню престижу військової служби; познайомити з героїчними сторінками подій на сході країни.
Розвиваюча: сприяти формуванню духовної і психологічної готовності підростаючого покоління зі зброєю в руках захищати Українську державу; розвивати вміння виступати із повідомленням перед аудиторією, здібності в декламуванні поезій, образне мислення;
Виховна: виховувати патріотичні почуття , гуманізм, любов до України та свого народу , відповідальність за краще та мирне життя нашої держави, негативне ставлення до будь-яких проявів насильства, сприяти вихованню морально-психологічних якостей громадянина-патріота.
Обладнання:
технічні засоби (ноутбук, проектор, інтерактивна дошка), відеоролики з мережі Інтернет, слайд-шоу «Герої завжди поміж нас»
Фотовиставка присвячена подіям на Сході України, на дошці епіграф: «Герої завжди поміж нас»
Завдання: Через використання інформації з газет, інтернет-ресурсів, читання віршів, спілкування з учасниками подій, розширити знання учнів про події на Сході України, сприяти утвердженню патріотичних цінностей, поваги до тих, хто відстоює незалежність держави.
Очікуваний результат:
– утвердження патріотизму та національної самосвідомості;
– формування уявлення учнів про обов’язок, мужність, героїзм;
– формування прагнення виховувати в собі волю, цілеспрямованість, моральну стійкість, мужність, почуття обов’язку і відповідальності перед Вітчизною
Форма проведення: літературно-музична композиція з елементами історичної розповіді.
Учасники: учні, батьки, вчителі, вихователі.
Час і місце проведення: Шкільна актова зала.
Тривалість заходу: 40-45хв.
І. План підготовки до заходу:
- Збір матеріалу та підготовка загального сценарію.
- Визначення творчих груп.
- Підготовка мультимедійних презентацій та підбір кадрів кінофільму.
- Репетиції окремих блоків сценарію та підбір костюмів.
- Оформлення фотовиставки присвяченої подіям на Сході України.
- Виготовлення оголошення про проведення заходу.
- Оформлення залу та сцени.
- Перевірка готовності технічних засобів.
ІІ. План проведення заходу
- Пісня Т.Петрененка «Господи, помилуй нас».
- Вірш В.Баранова « Я запитую в себе…».
- Відеоролик « 23 річниця Незалежності зі зброєю в руках».
- Виступ ведучих.
- Вірш «На вас, завзяті – юнаки…».
- Виступ ведучого.
- Вірш «Від Дніпра і за Карпати».
- Відеоролик «Разом і до кінця».
- Вірш М.Скочиліс «Їм би не бачити війни».
- Виступ ведучого.
- Вірш «Останній монолог вертолітника».
- Вірш «Я прийду з війни і гляну в очі…»
- Виступ ведучого.
- Пісня «Присягу двічі не дають»
- Виступ ведучого.
- Відеоролик «Українські кіборги».
- Хвилина мовчання.
- Відеоролик «Білі лебеді».
- Вірш «Ні, не згине Україна».
- Вірш «Я дякую, солдате, за життя».
- Заключне слово.
ІІІ. Основний зміст заходу
Хід заходу
Відеоролик «Україна єдина».
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці,
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордитись, що ми – українці!
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,
І що ми в Україні – таки ж український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.
Я до себе кажу і до кожного з нас: – Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати.
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути не змога,
Чом солодший од меду нам видався чад забуття
Рідних слів і пісень, і джерел, і стежок од порога?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова…
Добре знаю, що й вам вони теж не солодкі гостинці,
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
І тоді в мене ниє крамоли осколок тупий,
Мене думка одна обсідає і душить на славу:
Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи,
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?
Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя і сил.
Можна жити хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо прихилить до ваших могил
Як не зраджена вами , зневажена вами Вкраїна?..
Віктор Баранов
Ролик «23 річниця Незалежності зі зброєю в руках».
Поступово музика стихає. На фоні відеоролику починають свій виступ ведучі.
Упродовж двадцяти трьох років українці пишалися тим, що незалежність здобули мирно, безкровно. Але за період з 2013 року й донині Україна вже пережила більше, ніж за попередні роки своєї незалежності – криваву революцію, втрату території і до всього цього – справжню, хоч і неоголошену, війну на Сході. Здавалося, загибель Небесної сотні в лютому – це найгірше, що могло очікувати Україну.
Українці змінили владу, поплатилися за це десятками життів і сподівалися на світле майбутнє. Не виключено, що воно таким і буде, але спочатку нам довелося пережити гіркоту втрати Криму, гіркоту втрати близьких на такій незрозумілій, але такій справжній війні. Сотні загиблих військовослужбовців, сотні загиблих мирних жителів, тисячі потерпілих, сотні зруйнованих будинків, шкіл, лікарень, мільярди збитків.
Війна, на жаль, – це зараз не слово, а реальність. Але кожен з нас хоче миру. Мир, незалежність та цілісність держави завойовують для нас учасники АТО – справжні герої сучасності. Юні, молоді, мужні, завзяті, незламні та готові власним життям боронити наш мир і спокій. Такі різні долі, але об’єднані в одну єдину фронтову долю бійців і волонтерів АТО. Об’єднані любов’ю до Батьківщини, боротьбою за цілісність і незалежність України, за наше щасливе майбутнє.
Різною може бути наша Батьківщина. Золотими ланами зустрічає вона трудівника, безкрає небо манить блакиттю митця… Але загарбників завжди зустрічала вона мужністю і силою своїх синів.
На вас, завзяті – юнаки,
Борці за щастя України,
Кладу найкращії думки,
Мої сподіванки єдині.
В вас молода ще грає кров,
У вас в думках немає бруду,
Палає в серці ще любов
До обездоленого люду.
Не занехайте ж ви її,
Не розгубіть по світу в суєті,
Нехай вона нам дух гартує
У чесній, славній боротьбі!
Українські військові комісаріати до березня 2014 року давно не бачили такого дива – українські самі рвалися служити, не переховувалися і не відкуплялись від армії, як раніше. З такою лавиною потенційних вояків потрібно було щось робити. Патріоти-добровольці створили нові підрозділи, які в короткий термін підсилили бойову міць українських військ. Тисячі добровольців пішли служити в українську армію, сотні мільйонів гривень пожертвували на їх потреби ті, хто служити не може. Рівень патріотизму в країні зашкалює, навіть у звільнених містах Донбасу все частіше чутно: «Слава Україні!». Кажуть, саме так будується справжня нація.
Від Дніпра і за Карпати, по всій Україні –
І до Криму, і до Сейму хай злагода лине!
Чорне море білопінне, єднай люд, як ріки.
Матір Божа, Україну збережи навіки!
Творча праця людей вільних хай плекає ниву.
Тополина, солов΄їна, всміхнено-щаслива,
Ні, не згине Україна! Відродиться мила.
Свій народ вона до щастя піднесе на крилах!
Ролик «Разом і до кінця»
Їм би не бачити війни
А там гримить, а там стріляють,
А там невинні помирають,
Мою країну розривають,
На Сході рідної землі.
Іде війна, воюють люди,
І в мирний час і в мирні дні
Там, помирають на війні.
Мені так боляче дивитись
Ті кадри, ніби із кіно.
Для чого там людей вбивають?
Ну дайте відповідь: «За що?».
Там хлопці, багатьом по двадцять,
Комусь немає й двадцяти.
Їм би майбутнє будувати,
Їм би не бачити війни…
Десь дома їх чекають мами
І в тата сльози на очах:
«Ну як це? Дітям воювати…»
Безвихідь, розпач, біль і страх.
Вони ж ростили свого сина
Не для війни, не для війни.
Можливо він у них єдиний,
Благаю, Боже, збережи
Життя всім тим, хто там на Сході
В полоні лютої війни.
Їм би ще жити, їм би жити,
Їм би не бачити війни.
Та їх війна ця зачепила…
Країно моя молода,
Тримайся рідна, є ще сили,
В тобі вирує ще життя.
За тебе Богу помолюся,
За кожного, хто зараз там
Відстоює свою країну.
За тих, хто заплатив життям…
Я сподіваюсь, дуже скоро,
Все буде добре, все мине.
Молюсь за тебе, Україно,
За мир і за життя твоє!
Марія Скочиліс
Про них варто знімати фільми, писати книжки та розповідати в школах. Ми повинні зробити все, щоб про них не забули!
Імена борців за волю
Весь народ хай знає.
Поіменне представлення героїв.
Вірш «Останній монолог вертолітника»
Кохана,
Я прошу, ридати не смій,
Коли у своїм телефоні
Почуєш ти голос
Байдужо чужий –
І біль обпече твої скроні.
Цей голос –
Він буде холодним, як лід,
І він принесе тобі горе –
Він щось тобі скаже про мій
вертоліт,
Підбитий ракетою вчора…
Ми падали довго –
Хвилину чи дві
В смертельнім танку
гвинтокрила,
І хоч обгоріли – були ще живі,
Лиш кров з голови цабеніла.
Я рану затиснув,
Так сильно, як зміг,
Все думав і думав про тебе,
Та раптом двигун
несподівано стих –
І в землю ударило небо…
Пробач,
Що не встигли натішитись ми
Ні щастям своїм, ні коханням,
Ти маму утіш – і дітей обійми
Так міцно, немов би
востаннє…
Хай проклята буде
Ця підла війна,
Кривавим вождям на догоду…
Де наша єдина, як завжди, вина
Що ми – українського роду.
Анатолій Матвійчук
Поіменне представлення героїв.(Продовження)
Вірш «Я прийду з війни і гляну в очі…»
Я прийду з війни і гляну в очі
Тому, хто каже, щ жити не хоче.
Кому набридла робота, нудне телебачення,
Розповім трішки, що бачив я…
Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,
Чекати задовго таксі, змокли під дощем,
Як ми боялись заснути, навіть на мить,
Від пострілів “градів”, ще й гроза гримить.
Та ми звикли спати під шум мінометів,
Чергували, щоб інші “дрімнули”… не в наметі…
Ми спали, там, брате, у ямах холодних,
Де гріють лиш мрії і туга за домом.
Бувало, що пили воду з калюж,
Вечеря для десятка – один підсмажений вуж.
В нас не було простуд, а може й були.
Ніхто і ніколи про це не говорив.
Найстрашніше, до чого там звикаєш,
Це, що кожного дня когось втрачаєш.
І не знаєш… може завтра
ТИ… Але ми вже звикли… Змогли… Змогли…
Ми не герої, як ви говорите…
Тут люди дуріють, стають душевнохворими…
Це все від війни… від великого горя,
Але більшість – сильна. Сильніша крові і болю…
Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,
Ми тут, бо так само хочемо миру…
І навіть, коли я лежу в окопі,
Ніколи не думаю про могилу…
Я мрію про дім, про роботу, сім’ю,
Як же хочу скинути з себе броню…
Допоможи, полюби життя,
Там де мир, там – щастя.
Не шукай собі зла.
Пісня у виконанні ліцеїстів «Присягу двічі не дають»
Беруть участь у конфлікті на сході звичайні хлопці, які зовсім не вважають себе героями і кажуть, що вони такі, як усі. Хоча ТАМ були не всі, і далеко не всі здатні свідомо піти ТУДИ, щоб перевірити себе на мужність, на справжній патріотизм і самовідданість… А вони ціною життя і здоров’я захищали свою землю, дивилися в очі смерті. Тому для нас вони теж герої.
Згадуючи про героїзм та мужність українських військових, не можна не згадати захисників Донецького аеропорту. Це – кадрові та добровольчі підрозділи. За сміливість та яскравість у боях їх прозвали «кіборгами». «Кіборги» утримують аеропорт вже більше півроку ( з 26 травня).
Скорботно усвідомлювати, але дуже багато отримали нагороди посмертно. Світлі образи їх навічно збереже пам’ять у наших серцях…Вшануймо їх хвилиною мовчання.
Запалення свічки .
Хронометр.
Пісня – ролик «Білі лебеді»
Ні, не згине Україна
В печальній неволі.
Ми відродим землю предків
Для кращої долі.
Розбудуєм, уквітчаєм
Україну гідно,
Чим пишається кохана,
Примножимо плідно.
Під знамена синьо-злоте,
Як орли, злітайтесь,
Брати й сестри, мови батьків
Ніде не цурайтесь!
Ще й тризубом освятімо
Незалежність краю,
Імена борців за волю
Весь народ хай знає.
Дух і крицю загартуєм,
Станемо стосилі,
Щирих друзів любо-радо
Стрінем хлібо-сіллю.
На олтар життя положим
Як доля спіткає,
Бо звитяжна предків слава
Нам зорею сяє.
Інсценізація вірша
«Я дякую, солдате, за життя»
Дякую, солдате, за життя,
Що я живу без куль над головою.
За те, що маю я надію в майбуття
І я думками завжди там з тобою.
Я дякую, солдате, і за те,
Що маю те, чого немає в тебе.
Домівку теплу, сонечко ясне,
Блакитне, мирне українське небо.
Я дякую, солдате, що стоїш
В передовій за рідну Україну.
За те, що чесний бій ведеш
Іі захищаєш неньку-Батьківщину.
Ти там стоїш, щоб сльози матерів не ллялись,
Хоч рідна мати плаче уночі.
Вона героя свого дожидає,
Вона чекає, у надіях живучи.
Я помолюсь за тебе, мій солдате,
Хай Бог оберігає вас в біді,
Бо на війні таких, як ти багато
І всі вони герої молоді.
Тобі, солдате, я завдячую життям.
Настане мир, ви цього дочекайтесь!
Одного лиш ми просимо усі:
«Додому, рідні, ви живими повертайтесь!»
Щиро бажаємо всім нашим доблесним воїнам: «Повертайтеся живими!» вони всі, без винятку, герої – непохитні та безсумнівні. А нам з вами ми бажаємо миру.
Сьогодні стоїмо перед цілим світом скупані,
очищені від струпів рабства,
воскреслі душами і помислами,
стоїмо перед світом і кажемо:«Світе красний, світе милий! Ось тобі наші розпростерті долоні,
Ось тобі наші щирі серця,
Ось тобі наш хліб і сіль –
Ми готові обійняти цілий світ,
І кличемо цілий світ узяти в братські обійми,
Прийняти у своє цивілізоване коло Україну».
Чуєте, сусіди, близькі й далекі, не бійтеся народу, що споконвіку орав свої чорноземи і сіяв жито й пшеницю. Не вірте, що нібито Україна спроможна направити свої ракети на чужі міста.
Але не зазіхайте на землю нашу, на наші кордони, не погрожуйте нам, не кивайте пальцем.
Віримо, що сам час сприяє, щоб держава Україна в мирному оточенні сусідів у третьому тисячолітті стала цивілізованою і багатою країною.
– Слава Україні!
– Героям слава!
Коментарі із Facebook
Powered by Facebook Comments