Тема: «Україна – наш спільний дім»
Мета: Поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; продовжувати вивчати історію рідного краю та його героїчне минуле; формувати громадянські якості: патріотизм, людяність, працьовитість. Закріплення знань про державну символіку (Герб, Прапор, Гімн);
про такі поняття та категорії,як народ, нація, держава, громадянин, громадянські права та обов’язки;зміцнення громадянських якостей учнів;
формування ціннісного ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї,самого
себе; почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.
Обладнання: комп’ютер, звукозаписи, відеопризентація „Державні символи України”, Конституція України, репродукції краєвидів України, вишитий рушник,
букет із гілок червоної калини та пшеничних колосків.
Хід уроку
Вступне слово вчителя. Оголошення теми першого уроку.
Звучить Гімн України.
(Діти встають,підспівують разом із вчителем)
Учень.
РІДНА ХАТА
Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.
Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.
Юрко Шкрумеляк
Вчитель: У кожної людини в житті є щось таке сокровенне, найрідніше, без чого вона не може навіть уявити свого життя. Це рідний батьківський край, де вперше дитиною побачила світ, ясне сонечко, дрібні сльозинки дощу на віконному склі, ріжок молодого місяця між міріадами зір, чисту зелену травичку і тисячі різних квіт, які радували серце своїм розмаїттям.
Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі. Вона єдина, де ми почуваємо себе вдома, затишно і привітно. І, де б людина не жила потім, а зі своїм краєм вона пов’язана невидимою ниточкою, яка не відпускає від себе, живить душу рідним теплом і дає наснагу.
Тільки в рідному краю людина почуває себе захищеною, стійкою, впевненою, бо вона вдома. Тому і присвячено цій темі так багато людської творчості: віршів, пісень, картин, оповідань і т.д. І ця криниця ніколи не висохне, доки й існуватиме людство.
Звучить пісня: «Мамина криниця»(пісня супроводжується відеопризентацією https://www.youtube.com/watch?v=tBz-FW3hPcw)
Вчитель:Де б хто не був,все одно повертається до своїх батьків,до свого дому, в свій рідний край, на свою Батьківщину, на рідну Україну. В пісні є такі слова «…ніколи в світі забувають не треба мамину криницю в рідному краю…».
Учень:
Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль ведуть дороги в світ.
І найдорожча рідна мова —
Джерельцем радісно дзвенить.
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить.
Усе найкраще і єдине,
І радощі усі, й жалі…
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на землі!
Учень:
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Вчитель: Україна – одна з найбільших європейських держав. Її площа 604 тис.кв.м.
На території нашої держави проживає понад 110 національностей.
Чисельність населення України становить близько 50 млн. чоловік.
Вистраждавши, виборовши собі волю, Україна має тепер свою державну мову, свої державні символи: герб, прапор, гімн які уособлюють її історію.
І зараз, як нам всім відомо на волю України зазіхає злий ворог, наш сусід «Росія». На сході нашої держави ідуть запеклі бої для того щоб відстояти і втримати волю і незалежність нашої держави. Наші захисники воюють проти російських окупантів, дуже багато українських військових загинуло, захищаючи наш рідний край, наш дім, нашу Україну.
Учень: Вогонь пам’яті
Обеліски стоять… Обеліски…
А над ними летять журавлі.
Ми прийшли поклонитися низько
Тим, хто мир відстояв на землі.
Пом’янемо усіх поіменно,
Хто у грізній кривавій борні
У боях ніс Вітчизни знамена,
Хто горів у сталевій броні.
Тих, хто був у військових погонах,
Це – солдат, старшина, генерал,
Хто на наших священних кордонах
Прийняв першим на себе удар!
Хто в лісах, по стежках болотистих
Нищив ворога, смертю поліг,
Хто в повітрі таранив фашиста
І простори морський беріг.
Брав міста, і висоти, і кручі,
Бій… Атака… Полеглих сліди,
Хто вмирав десь за дротом колючим
І просив лиш одного: «Води…».
День цей радістю й смутком горнувся,
Непогасний вогонь пломенів.
Підійшла тут старенька бабуся,
Не діждалась із фронту синів.
Сивочолі стоять ветерани,
Скільки друзів в боях полягло…
І болять незагоєні рани,
У скорботі і місто, й село.
Школярі і солдат у відпустці
Кладуть квіти на гранітну плиту,
Кладуть ті, що приїхали в гості,
Й наречена в весільнім вінку.
Всі прийшли поклонитися низько
Без об’яв, мікрофонів, прикрас…
Обеліски стоять… Обеліски…
Вогонь пам’яті, ні, не погас!
Леонід Дудар
Вчитель: Нашу єдину Державу супроводжують три символи «три сини» про які ми зараз поговоримо.
Герб (тризуб)— емблема, усталений відповідно до законів геральдики відмітний символічний знак (зображення) що належить державі, населеному пункту, дворянському роду або окремій особі тощо.
Золотий тризуб на блакитному тлі — символ влади. Він зустрічається ще з часів XVIII століття Київської Русі, зокрема на монетах Київського князя Володимира Великого. Герб – це частина корони, яку носили київські князі. Чому саме тризуб вважають гербом України? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. У багатьох казках ви знайдете розповіді про три бажання, три дороги.
А ще у тризубові відображено триєдність життя – це батько, мати, дитя, які символізують собою Силу, Мудрість, Любов.
Учень:
Наш герб – тризуб, це воля, слава, сила.
Наш герб – тризуб, недоля нас косила.
Та ми росли, ми є, ми завжди будем,
Добро і пісню несемо ми людям..
(Перегляд символіки)
Вчитель:
Прапор – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3. Національний прапор України— це синьо-жовтий прапор. Синій – це колір неба, води, миру, а жовтий – колір хліба, життя. Бере початок ще з 14 століття.
Учень:
Прапор – державний символ.
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави
Синь – жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито.
Прапор свій оберігаєм,
Він – святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині.
Ми навіки вже – народом
Українським в Україні.
(Перегляд символіки)
Вчитель:
Гімн – урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь.
У сьогоднішньому світському значенні — це урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту, який вживається здебільшого як символ держави (поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом тощо).
Учень: Слова палкі, мелодія врочиста
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це наша клятва. Заповідь священна.
Хай чують друзі і вороги,
Що Україна вічна, незнищенна.
Від неї ясне світло навкруги.
(Перегляд символіки)
учень:
Україно! Символи твої
Пронесемо ми через віки!
Лиш тобі серця даруємо палкі!
На дорогах Всесвіту для нас
Урочисто гімн тепер звучить!
У шанобі, з трепетом у серці
І дорослий і малий мовчить!
Вчитель: Ще нашу державу символізують за іншими не менш важливими символами.
(Діти називаю символи)
(Перегляд відеопризентації про символи України https://www.youtube.com/watch?v=Z1sy5iTidUo)
Учні:
Ніхто не зупинить історії хід –
Будує свій дім Україна.
І стверджує нині і захід і схід,
Що ми є велика родина.
учень:
Яка ж красива ти –
Розгониста степами,
Висока горами –
Аж в синю височінь,
Скрізь явори стоять богатирями
Понад дорогами століть і поколінь.
Учень: Вона жива і буде довго жити,
Бо то є мати, що завжди одна!
Велика честь на нас лягає відродити,
Те, що плекала й пестила вона.
Вчитель: Кожен з нас повинен памя’тати що ми громадяни України,що ми сини і дочки нашої держави, у кожного із нас своє завдання а лле ціль,мета –завжди була одна. Ми повинні захищати і єднати як би важко не було.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі.
Джерела
1.http://verses.pp.ua/ridna-hata/
- https://www.youtube.com/watch?v=tBz-FW3hPcw(презентація)
- http://krasotkina.com/content/вірші/Мій%20рідний%20край.html
- http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209883
- 5. http://nvofoto.ucoz.com/_ld/0/13_mamyna.pdf
- http://shikitty.beon.ru/44176-125-nash-gerb-trizub-ce-volja-slava-i-sila-nash-gerb-trizub-nedolja.zhtml
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Герб
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Прапор_України
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Гімн
- https://www.youtube.com/watch?v=Z1sy5iTidUo (презинтація «Символи України)
- http://www.ukrcenter.com/Література/Володимир-Сосюра/21966/Любіть-Україну-повна-версія
Сафанюк Зоряна Володимирівна
Вчитель початкових класів
Биковецький НВК
Шумського р-н.
Тернопільської обл..