Перший урок 2016-2017 н.р. “Від проголошення Незалежності до нової України”

 

Скачати конспект Перший урок 2016-2017 н.р.  “Від проголошення Незалежності до нової України”

Скачати конспект (word)

Галузь освіти – це шлях (можливість, інструмент) навчання, формування і виховання майбутнього України. Перед ким, як не перед сучасним педагогом, країна ставить завдання не тільки виховати громадянина-патріота суверенної і незалежної, демократичної, правової, соціальної України, а й формувати національно свідому особистість, яка шанує історію власного народу, поважаючи при цьому історію інших народів, бере активну участь у розвитку демократичного суспільства власної держави і толерантно ставиться до досягнень і невдач інших народів і держав на цьому шляху, прагне слугувати своїй Батьківщині подихом, словом, і ділом. Саме тому приділяти увагу виконанню державних вимог необхідно вже зараз кожному Педагогу.

    Кожен справжній Педагог – це, перш за все, потужна освічена особистість. Саме тому запропонований освітянській спільноті «Учительського журналу оn–line» інформаційний матеріал плану-конспекту першого у 2016/2017 навчальному році уроку за темою «Від проголошення Незалежності до нової України», структура його викладу є одним з варіантів  педагогічного бачення  ідеї, є однією з точок зору на методичну проблему реалізації запропонованої часом і відповідними державними структурами (Указ Президента України від 03.12.2015 №675;Лист Міністерства освіти і науки України від 24.03.2016 №1\3-148) державно-національного замовлення щодо відзначення 25-ї річниці  незалежності України.

Отже, запропоноване педагогічне бачення не є абсолютно вичерпним і таким, що не підлягає конструктивним змінам, але є таким, що закликає до діалогу: діалогу структур, діалогу інформаційного наповнення, діалогу педагогічних думок.

     Завжди треба пам’ятати, що легким може бути кожен урок, якщо добре до нього підготуватись.

 

 

Дата: 01.09.2016                                                                   Клас: 5-9 клас

Перший урок для 5-9 класу 2016-2017 навчального року.

 

Тема уроку: «Від проголошення Незалежності до нової України».

 

Мета уроку:

а) навчальна – знайомство з метою і завданнями уроку, понятійним апаратом теми,

основними аспектами та особливостями ключових питань теми,

розкриття яких передбачає використання відповідних схем,

ілюстрацій, таблиць, карт, алгоритмів, графіків, діаграм тощо;

б) розвиваюча – формування у учнів інформаційно-інтелектуальних умінь і

навичок, а саме, аналізувати інформацію, виділяти головні ідеї в

тексті чи розповіді вчителя, синтезувати засвоєну інформацію,

готувати повідомлення і доповіді та виступати перед

однокласниками, співвідносити дати подій з певним перiодом

історії, встановлювати послiдовність та синхронність історичних

подій, розповідати про історичні події й явища та описувати їх,

брати участь в дискусії, аргументувати власну позицію тощо;

в) виховна – виховання інтересу, любові та поваги до минулого, сучасного і

майбутнього Батьківщини.

 

Обладнання:   підручник – не використовується (відповідно до рішення вчителя);

дидактичні матеріали: картки «Якби я був президентом…»;

паперова мозаїка «Наша рідна Україна» (3 екз.);

додаткова література (Л) і джерела(Д) для учителя(У) і чнів(Уч):

ДУч-« Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни», «Акт

проголошення незалежності України», «Конституція України» тощо;

ілюстрації(І), фотографії(ф) для учителя(У) і чнів(Уч) до теми:   

ІУч-«Селище давніх слов’ян», «Княгиня Ольга», «Князь

Володимир», «Князь Ярослав Мудрий», «Князь Данило Галицький»,

«Богдан Хмельницький», «Михайло Грушевський», «державна

символіка України», «Національна символіка України» тощо;

схеми(С), таблиці(Т), графіки(Г), діаграми(Д), алгоритми(А),

                         правила(П) для учителя(У) і чнів(Уч) до теми:   

С-«Давні слов’яни», «Україна у складі іноземних держав»,

Революції в Росії і на Україні»тощо;

ресурси ІКТ та відео-, фото-, фоно- апаратура до теми :

презентація до питання уроку №1 «На шляху до незалежності…» (у

разі відсутності в наявності у кабінеті  необхідного для демонстрації

матеріалу, на етапі уроку №6 «Закріплення і узагальнення вивченого

матеріалу» доцільним є використання аудіо-запису пісні «Україна»

(сл. С. Литвина, муз. Г. Татарченко). Може бути використаним відео-

уривок «присяга Президента України», аудіо-запис «Гімн України»

тощо.

 

 

 *   усі види обладнання можуть корегуватись і використовуватись в залежності від вікових особливостей учнів, оскільки ключові питання теми та матеріал розраховано на учнів 5-9 класу; корегуватись і бути доповненим може і інформаційний матеріал уроку, що стане доцільним і доречним при підготовці вчителя до уроку.

У запропонованому варіанті конспекту уроку презентація (як додаток) відсутня оскільки усі необхідні для демонстрації матеріали є у фонді кабінету історії школи, одже кожен педагог має можливість корегувати запропонований інформаційний матеріал в залежності від власних можливостей і уподобань.

 

Тип уроку:    1.2; 2.1,2;  3.1; 4.2; 5.2,5; 6.1.

 

№	Автор	Класифікація	Джерело
1.	Ю.Б.Зотов	1.Комбінований урок. 2.Урок засвоєння нових знань. 3.Урок закріплення нових знань, їх систематизація, формування умінь, навичок. 4.Урок контролю та оцінювання знань учнів.	Зотов Ю.Б. Организация современного урока: Кн.для учителя/ Под ред. П.И. Пидкасистого. – М.: Просвещение, 1984.-144с.
2.	В.А.Оніщук	1.  Урок засвоєння нового матеріалу. 2.  Урок засвоєння навичок і умінь. 3.  Урок використання знань, умінь, навичок. 4.  Урок узагальнення та систематизації. 5.  Урок контролю, корекції, знань, умінь, навичок. 6.  Комбінований урок.	Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. – К.: «Радянська школа», 1976.-183с.
3.	М.І.Махмутов	І.Урок вивчення нового матеріалу. 2.Урок удосконалення знань, умінь, навичок. 3.Комбінований урок. 4.Урок контролю та корекції знань, умінь, навичок.	Махмутов М.І. Современньїй урок. – 2-е изд.Діспр и доп. – М: Педагогика, 1985,- 184с.
4.	І.Я.Лернер, М.М.Скаткін В.В.Краєвський	1.Уроки, в яких присутні всі етапи засвоєння знань (комбіновані). 2.Уроки, в яких випущені один або декілька етапів засвоєння знань.	Лернер И.Я. Процес обучения и его закономерности. М. «Знание», 1980. -96с.
5.	Ю.А.Конаржев- ський	1. Комбінований урок 2.Урок засвоєння нових знань. 3.Урок закріплення вивченого матеріалу. 4.Уроки повторення. 5.Уроки узагальнення та систематизації нового матеріалу. 6.Уроки перевірки та оцінки знань.	Конаржевский   Ю.А. Анализ урока / М.: Центр „Педагогический поиск” , 2000.-336 с.
6.	О.Я.Савченко	1.Урок вивчення нового матеріалу. 2.Урок закріплення та застосування знань, умінь, навичок. 3.Урок повторення та узагальнення знань, умінь. 4.Урок перевірки та контролю результатів навчання. 5.Комбінований урок.	Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис,1997.-416с.

 

Коментарі та уточнення: відсутні.

 

Основні елементи понятійного та хронологічного апарату теми.

А-понятійний апарат теми:

венеди – пращури давніх слов’ян;

анти – збиральна назва східнослов’янських племен;

склавини – збиральна назва західнослов’янських племен;

поляни, сіверяни, волиняни … –  пращури сучасних українців;.

Київська держава (Русь-Україна)  – найдавніша держава слов’ян;

князі Ольга, Володимир, Ярослав…- правителі найдавнішої держави слов’ян;

Галицько-Волинська держава (ГВД) – держава, наступниця Київської держави (Русі-України);

Данило Галицький – перший український король, князь ГВД;

Велике князівство Литовське та Королівство Польське – європейські середньовічні держави, які прийняли участь у розподілі і приєднанні до власної території українських земель;

Дмитро Вишневецький (Байда) –  православний князь, засновник української козацької військової організації на о. Хортиця під назвою Запорізька Січ;

Гетьманщина – українська держава на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, яку українці вибороли у визвольній війні;

Російська та Австро-Угорська імперії – іноземні держави, які розподілили між собою українські землі у 18 ст.;

Революція-збройний виступ пригноблених верств населення за політичні, соціальні, національні зміни у суспільстві (державі);

Михайло Грушевський – видатний український вчений-історик, який захищав і досліджував історію української нації;

Україна – назва Нашої Держави, вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком. Походження назви: «окраїна – погранична територія» (М. Грушевський, О. О. Потебня, Ю. О. Карпенко, В. А. Ніконов, П. П. Толочко), «рідний край, країна, земля» (Шевченко Ф. П., В. Г. Скляренко, М. Г. Андрусяк, В. М. Русанівський, Г. П. Півторак).

Проголошення незалежності України — шлях, що пройшла українська нація від Декларації про Державний суверенітет (16 липня 1990 року), Акту проголошення  незалежності України (24 серпня 1991 року) до Всеукраїнського референдуму (1 грудня 1991 року), обрання Президента та прийняття Конституції України.

Президент України – лідер країни, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

 

Б-хронологічний апарат теми:

V ст. До н.е.-ІІ ст. н.е. – перші згадки про венедів;

V ст. – утворення м. Києва легендарним князем Києм;

VІІ- ІХ ст. – етап формування пращурів-слов’ян сучасної української народності;

ІХ-ХІІ ст. – період існування Київської держави (Україна-Русь);

ХІІ-ХІV ст. –період існування Галицько-Волинської держави;

ХVІІ ст. – визвольна війна українського народу проти польського панування під проводом Богдана Хмельницького;

кінець ХVІІІ ст.- початок ХХ ст. – українські землі існують під владою Російської та Австро – Угорської імперій;

1905, 1917 роки – російські та Українська революції;

1921 – 1991 роки – Україна у складі СРСР;

1990 – 1991 роки – проголошення незалежності України, обрання Президента України;

1996 рік – прийняття Конституції України

2016 рік – 25 річниця Незалежності України;

2017 рік – … – майбутнє України, яке будуть писати сьогоднішні учні.  =)

 

Епіграф до уроку:

«Плох тот народ, который не помнит, не ценит  и не любит своей истории»

Васнецов В.М.

 

* обов’язково ознайомити учнів з Указом Президента України від 03.12.2015 №675 та Листом Міністерства освіти і науки України від 24.03.2016 №1\3-148 «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України».

 

План уроку.

1. Шлях до незалежності…
2. «Україна суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава».
3. Ми – майбутнє Нашої України .

 

                                                        Хід уроку.

 

1. Привітання ! =)

     Відведений на виконання час: 0,5 хв.

 

2. Організаційний етап:
   • перевірка зовнішнього вигляду та робочого місця учителя (на перерві),
   • перевірка зовнішнього вигляду та робочих місць учнів,
   • перевірка відсутніх на уроці учнів і з’ясування причин відсутності,
   • створення належної психологічної атмосфери для налаштування на

приємну і плідну роботу.

Час, відведений на проходження етапу: 1 хв .

 

3. Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань:

– повідомлення учням (визначення учнями):

• теми року – «Від проголошення Незалежності до нової України».
• мети уроку – виховання освічених та всебічно розвинутих особистостей, спроможних у майбутньому стати невід’ємною та перспективно-дієвою часткою українського суспільства;
• завдань уроку – ознайомити учнів з основними кроками минулого та сучасного українського суспільства до України, як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави;
• місце уроку у темі (частині, розділі)- перший урок у навчальному

році:

– актуалізація опорних знань – сучасні учні-це майбутнє України …

– зв’язок з сучасністю – усі отримані у школі знання учні зможуть

використовувати на власний розсуд для блага і процвітання України у

майбутньому…

–  мотивація до навчання – правильне та вільне оперування знаннями та

матеріалами про минуле України сьогоднішніх учнів у майбутньому

дозволить сьогоднішнім учням побудувати державу, яка забезпечить гідне

життя майбутнім поколінням Учнів, Особистостей, Громадян і отримує

статус «рівної серед рівних» у світовій Державницькій спільноті.

            Час відведений на роботу над питанням: 6,5 хв.

 

2. Етап викладу нового матеріалу.

 

Питання №1. Шлях до незалежності…

 

Це цікаво !

Найдавнішими згадками про наших пращурів венедів відзначились кілька давньоримських і давньогрецьких вчених. Ці згадки належать вченим римлянам  Плінію Старшому, Публію  Карнелію Тациту, Птолемею Клавдію. Згадки датуються І –ІІ століттям нашої ери, але ще раніше про венедів згадував давньогрецький історик Геродот, коли ще у V столітті до нашої ери писав:

« янтарь привозят с реки Эридана от энетов (венедов)».

Зміст питання.

Під час Великого переселення народів прийшли у рух і венеди. Внаслідок Великого розселення слов’ян був започаткований поділ слов’ян на етнічні групи: західних,  південних, східних слов’ян. На сучасному етапі розвитку історичної науки проблема етногенезу слов’ян ще досліджується: теорія «споконвічного проживання», теорія «індоєвропейського походження», теорія «спільної колиски народів», теорія автохтонності тощо. На боці якої теорії буде перевага покаже час та історичні джерела, але у V ст. легендарний князь Кий утворює місто, статус якого з 1939 року визначено, як статус столиці території, яка сьогодні є Нашою незалежною Україною. Отже нашій столиці більше ніж 1,5 тисячі років.

У ІХ-ХІІ століттях на теренах сучасної України існувало перше слов’янське державне утворення Київська Русь. Сьогодні в українській історичній науці ця держава має назву – Київська держава (Русь-Україна). Треба лише зауважити, що назва Україна вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком.

Найвідомішими правителями Київської держави були історичні особистості, які внесли вагомий внесок у справу становлення, розвитку та процвітання слов’янської держави, її визнанні на міжнародній середньовічній арені.

Княгиня Ольга – жінка-правитель середньовіччя, яка правила країною понад 10 років без жодного повстання у той час, коли на посадах лідерів багатьох європейських країн були мужні, войовничі, готові у будь який час стати до зброї чоловіки; провела реформи; прийняла християнство; виконала постулат звичаєвого права «кровної помсти», помстившись за вбивство власного чоловіка тим, хто завинив у цьому. У 1547 році долучена до лику святих  християнською церквою, у містах Львові, Житомирі, Рівному та ін. названо вулиці на честь княгині, у 1997 році в Україні започатковано нагороду «Орден княгині Ольги».

Князь Володимир – провів цілу низку реформ, завдяки яким держава – вийшла на етап свого процвітання і максимального розквіту. Саме князю Володимиру належить ідея християнізації населення, що і була втілена у життя у 988 році. До речі, і до сьогодення.

Князь Ярослав Мудрий – будівничий і науковець, «тесть Європи». Саме він сприяв створенню першої писаної збірки законів слов’ян , яка увійшла в історію під назвою «Руська Правда» і була потім доповнена нащадками Ярослава.

Після розпаду  першої слов’янської держави, слава про яку лунала по всій Європі, не зупинився державотворчий процес для українців. Справжньою правонаступницею Київської держави стала нова держава, яка утворилась на теренах Галицької і Волинської землі. І назву відповідну мала. Увійшла в історію під іменем Галицько-Волинської держави. І славу мала, бо дала світу першого українського короля Данила Романовича (1253 рік), сина засновника держави. Через складні випробування пройшли Данило і його брат Василько, перш ніж злагода запанувала у країні. До речі, м. Львів Данило збудував на честь свого сина Лева.

І довелося Україні довгий час бути під владою інших-іноземних країн. Спочатку Велике князівство Литовське (1345 рік), потім королівство Польське (1349 рік), Молдавське князівство (1359 рік), Угорське королівство (ще з ХІІІ ст.). Але і тут доля не відвернулась від українців. І стали на захист своєї рідної землі козаченьки. І був серед них такий собі Байда, який утворив військову козацьку організацію на о. Хортиця. І лунала слава про козаків по всьому світові, навіть іноземці запрошували до співпраці і просили про допомогу. А сам Дмитро Вишневецький загинув у муках, але з посмішкою до ворогів, за віру православну, за ідею визволення від гнобителів.

Героїчною сторінкою в Нашій історії стала визвольна війна українського народу проти іноземного панування, яку очолив талановитий українець – гетьман Богдан Хмельницький. І звільнив він землі Київську, Чернігівську та Брацлавську (Вінницька обл.) від гнобителів, і державу там утворив – Гетьманщину.

Тривалий час українські землі знаходились під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Зневага до української історії, культури активізувала національно-визвольну боротьбу, яка тривала і після падіння царської влади у Російській імперії (1917 рік), і після розпаду Австро-Угорської імперії (1918 рік). Цей довготривалий період дав Нашій країні імена борців, відомих в усьому світі: Тарас Григорович Шевченко, Михайло Сергійович Грушевський та багато-багато інших. До речі саме  Грушевського за його невтомну працю, як науковця, українська спільнота назвала Батьком української історії.

З 20-х років ХХ ст. і до 90-х років ХХ ст. Україна мала статус Української радянської соціалістичної республіки і тільки на початку 90-х років отримала можливість офіційно заявити про бажання вийти зі складу СРСР і стати цілком самостійною державою і представляти та захищати інтереси своїх громадян, як цілком самостійний суб’єкт міжнародної політики.

 

Форми і методи роботи: розповідь вчителя, демонстрація ілюстративного матеріалу та схем, бліц-розмова за питаннями учнів за запропонованим до перегляду матеріалом.

Час відведений на роботу над питанням: 7 хв.

 

Питання №2 «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна,

                        правова держава».

Це цікаво !

Проголошення незалежності України — шлях, що пройшла українська нація від Декларації про Державний суверенітет (16 липня 1990 року), Акту проголошення  незалежності України (24 серпня 1991 року) до Всеукраїнського референдуму (1 грудня 1991 року), обрання Президента та прийняття Конституції України.

Зміст питання.

1. Декларація про державний суверенітет України — документ про проголошення державного суверенітету України,прийнятий Верховною Радою УPCP 16 липня 1990 року. Проголосила державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та
   незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
2. Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року). Проголосив незалежність України та створення самостійної української держави – УКРАЇНИ.
   3. Всеукраїнський референдум (1 грудня 1991 року). На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь &&&&&&&031891742.&&&&0031 891 742 особи — 84,18% населення України. З них &&&&&&&028804071.&&&&0028 804 071 особа (90,32%) проголосувала «За».
3. В один день з референдумом відбулися і вибори Президента України. У голосуванні щодо вибору Президента України взяли участь 31 млн. 892,4 тис. чоловік. У результаті голосування Президентом України був обраний Леонід Кравчук, за якого віддали голоси 19 млн. 643,6 тис. громадян (61,56% тих, хто взяв участь у голосуванні).
4. Конституція України (28 червня 1996 року). У Розділі І «Загальні засади» статті 1головного закону України визначено: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава».

Існування України у проголошеному статусі було б неможливими без людини, яка, відповідно до статті 102. Розділу V Конституції України стоїть на чолі Нашої Держави і є «гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина» в Україні.

 

Питання до учнів: Як Ви гадаєте, про яку посаду у державі іде мова?

Відповідь учнів: Президент України.

 

Форми і методи роботи: бліц-аналіз джерел про надання Україні статусу, визначеного ст.1 Конституції України, аналіз та узагальнення інформації.

Час відведений на роботу над питанням: 7 хв.

 

Питання №3. Ми – майбутнє Нашої України .

 

Це цікаво !

Президентом України може бути громадянин України, який досяг 35 років, володіє державною мовою та проживає на території України, як громадянин, протягом 10 останніх перед днем виборів років.

 

Завдання для учнів: Порахуйте, скільки років Вам ще треба навчатись, щоб можна було претендувати на посаду Президента України?

Відповіді учнів: … .

 

Завдання для учнів:

І етап. Уявіть себе Президентом Нашої Держави вже сьогодні і запишіть на аркуші-картці, 3 рішення, які б Ви обов’язково прийняли на цій посаді.

ІІ етап. Робота у парах. Обміняйтесь зошитами і підкресліть у переліку рішень Вашого товариша по парті одне єдине, яке на Ваш погляд Ви вважаєте найважливішим.

ІІІ етап. Робота у стихійних групах. Учні поділяються на три групи (вчитель лише  корегує кількість учасників у групах) і учні групи обирають єдине для всіх учнів групи  рішення по облаштуванню України майбутнього. Після погодження рішення з усіма учасниками групи учні виступають з усною бліц-презентацією, пояснюючи, чому саме на цьому рішенні майбутнього президента по облаштуванню України група зупинила свій вибір.

ІV етап. Учитель фіксує три найважливіших перетворення, які здійснили на уроці учні у будівництві Нової України – України Майбутнього і обов’язково Дякує учням за пропозиції. Учитель також пропонує повернутись до учнівських рішень, зафіксованих на дочці та у зошитах учнів у 11 класі, на першому уроці, Першого вересня, і обговорити сьогоднішнє рішення.

Учні поетапно виконують завдання.

 

Форми і методи роботи: повідомлення, робота у парах, робота у стихійних групах,  метод «Обери з переліку», бліц-презентація тощо.

Час відведений на роботу над питанням: 10 хв.

 

6. Закріплення і узагальнення вивченого матеріалу:

   Форми і методи роботи: «Збери мозаїку». Учні у вже утворених групах збирають

з окремих частин тематичний малюнок під звуки пісні

   Час відведений на роботу над питанням: 5 хв.

 

7. Підведення підсумків роботи учнів та учителя на уроці: звернути увагу учнів

на той факт, що в кінці уроку Вони стали більш обізнаними, як слідство, більш

освіченими, що дає більш широкий і перспективний вибір майбутнього як для

себе особисто, так і для Нашої Країни у майбутньому.

   Форми і методи роботи:  бліц-підсумок у вигляді аналізу наслідків роботи на

даному уроці.

Час відведений на роботу над питанням: 0,5 хв.

 

8. Домашнє завдання: диференційоване.

Учні обирають варіант завдання відповідно до власних уподобань:

І варіант – намалювати малюнок «Моя Україна майбутнього»,

ІІ варіант – підготувати презентацію «Моя Україна в майбутньому»,

ІІІ варіант – написати листа сучасному Президенту України за вправою «7

чарівних речень» (найважливіше, найкорисніше, найцікавіше).

Час відведений на роботу над питанням:1,5 хв.

 

9. Оцінювання і аналіз навчальної діяльності учнів (НДУ) на уроці проводиться

відповідно до критеріїв оцінювання НДУ на уроці, з якими учні ознайомлені у

попередні роки навчання. Крім учнів 5 класу, де процесу бліц-аналізу НДУ

треба приділити більше уваги, щоб виставлені вчителем оцінки не залишились

незрозумілими для учнів п’ятикласників.

Час відведений на роботу над питанням:2 хв.

 

10. Рефлексія…

 Форми і методи роботи: «Правило піднятої руки».

Піднятою(означає «ТАК») або опущеною 9означає «НІ») рукою учні

відповідають на наступні запитання:

1. Чи все, про що йшла мова протягом уроку Вам залишилось зрозумілим?
2. У кого є запитання щодо інформації, отриманої на уроці? (учитель

повідомляє, коли зможе відовісти на усі запитання учнів, які алишились по

закінченню уроку: на перерві, на наступному уроці, на засіданні історичного

гуртка, якщо такий працює у школі тощо).

3. Підніміть, будь –ласка руку ті учні, кого тема уроку зацікавила?
4. Підніміть, будь –ласка руку ті учні, хто хотів продовжити розмову на дану

тему на наступних уроках?

Час, відведений на виконання: 1,5 хв.

                                                

 

11. Подяка вчителя учням за проведений спільно урок і побажання цікавої

         зустрічі на наступному уроці .

Слова подяки і побажання кожен Педагог обирає на власний розсуд,

відповідно до власних побажань . =)

Час, відведений на виконання: 0,5 хв.

                                                

 

 

    

 

 

 

 

                                        

Використані джерела сучасної історії:

 

1. Наказ Президента України від 03.12.2015 №675 «Про відзначення 25-ї річниці

незалежності України»;

2. Лист МОН України від 24.03.2016 №1/3-148 “Про відзначення 25-ї річниці

незалежності України”.

 

 

Використані джерела 90-х років:

 

1. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року

N 55-XII, прийнята Верховною Радою Української РСР;

2. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності

України» від 24 серпня 1991 року N 1427-XII;

3. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, прийнятий

Верховною Радою України.

4. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України

28 червня 1996 року, зі змінами та доповненнями.

 

Використана література:

                                             

1. Історія: Навчальний посібник для абітурієнтів і школярів:

Частина І. Історія України. – Харків: НКЦ «Інтелект – ЕКО», 2004 р.;

2. Історія України. Комплексний довідник + профільний рівень: 5-е вид., доп та

перероб./Укладачі: Воропаєва В.В., Губіна С.Л., Земерова Т.Ю., Коніщева

С.Є., Сідорчук В.П., Скирда І.М. – Х.6 ФОП Співак В.Л., 2013.;

3. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: Вид. Група

«Основа», 2010 р.

Використані Internet-ресурси:

1. http://mon.gov.ua/ ;
2. 2. http://ovu.com.ua/articles/474-verhovna-rada-ukrayini/publisher;
3. 3. http://www.kharkivosvita.net.ua/ .