Методичні рекомендації
щодо організації інформаційно-просвітницької роботи з учнівською молоддю, педагогічною та батьківською громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України
Такі цінності як свобода,
справедливість чи мир – це мета, а
Європа – це лише засіб їх втілення
Тімоті Ґартон Аш
Методичні рекомендації можна скачати у форматі word (.docx) (посилання на скачування розміщене в кінці статті)
Поширення євроінтеграційних стратегій в українському суспільстві визначає головні напрями модернізації роботи з учнівською, батьківською та педагогічною громадськістю в основі якої – ідея всебічного й гармонійного розвитку особистості як найвищої загальнолюдської цінності. Вона передбачає постійне вдосконалення сутнісних сил людини, забезпечення її конкурентоспроможності та мобільності, формування свободи думки та дії, усвідомлення гордості за свою державу, й на цій основі – підвищення рівня розвитку всього суспільства.
На сучасному етапі в українському просторі домінує доволі поверхове уявлення про Європейський Союз, його інституції, суспільно-політичні процеси, цінності та їх вплив на Україну. Без інформаційної стратегії, яка буде висвітлювати переваги європейського курсу держави, неможливо провести структурні євроінтеграційні реформи. Необхідно виробити систематичний механізм ефективного діалогу з громадськістю для поліпшення поінформованості в питаннях європейського вектора України.
Адже Угода про асоціацію з Європейським Союзом – це, насамперед, цінності, що формують відповідальне громадянське суспільство.
Саме через низьку обізнаність про європейські цінності українська громада сприймає євроінтеграцію як суто політичну матерію, предмет міжнародних переговорів і щось відірване від повсякденного життя. Однак реальна, а не декларативна європейська інтеграція має стосуватися внутрішнього розвитку держави, заснованого на цінностях для поліпшення життя звичайної людини. Це розвиток економіки на благо всього суспільства, бюджетні видатки в інтересах людини, рівність усіх перед законом, незалежно від посади й майнового становища, найвищі у світі екологічні й освітні стандарти, безпечні вулиці, чесні вибори, свобода зібрань, мітингів, опозиційної діяльності та боротьба з корупцією. Саме Європа створила світ таким, яким він є, саме тут були закладені основи сучасного державництва, громадянського суспільства, ефективної ринкової економіки, системи соціальної справедливості. А вільне висловлювання думок, цінність людської волі – це одне з основних надбань європейської цивілізації.
Україна не зможе ввійти до Європейського Союзу, допоки українське суспільство не почне інтегруватися в європейську систему цінностей.
Проблема цінностей, – насправді, є одним із найважливіших та дискусійних питань. Сьогодні держава трансформується з традиційного ладу суспільства (з елементами авторитаризму) до соціально-орієнтованого
(з прозорою демократією). Йде зміна кількох ціннісних систем, які були надбані нашими пращурами за багаторічну історію, та формується нова, яка передбачає чітку орієнтацію на європейську шкалу цінностей, зростання значення культури громадянського суспільства, моральне оздоровлення, значні ціннісні досягнення українського народу. Європейські ідеали є переважно загальнолюдськими, а їхня “європейськість” часто полягає в пріоритетності й готовності втілювати та відстоювати їх. Тому у сучасній українській державі необхідні зміни в акцентах розвитку особистості. Нині слід формувати не стільки сентиментального патріота, скільки дієвого громадянина, який любить свою Батьківщину й бере активну участь у модернізації суспільства і держави.
Практичні, рішучі дії в галузі освіти допоможуть зміцнити демократичну культуру, що призведе до зменшення рівня нетерпимості та упереджень, а також скорочення кількості прихильників насильницького екстремізму. Однак заради досягнення цих цілей освітяни мусять мати чітке розуміння демократичних компетентностей, що повинні бути покладені в основу освітніх програм. Нещодавно розроблені Радою Європи Рамки компетентностей для культури демократії пропонують перелік компетентностей, оволодіння якими дозволить кожному громадянину долучитись до розбудови культури демократії та забезпечить мирне співіснування в культурно різноманітних суспільствах. Використання даної моделі освітніми системами сприятиме підготовці учнів до дорослого життя як небайдужих та толерантних громадян демократичного суспільства.
Перелік знань, вмінь, цінностей та ставлень («компетентностей»), оволодіння якими дозволить діяти і розвиватися, зміцнюючи культуру демократії в суспільстві:
Цінності
- Повага до людської гідності та прав людини.
Ці цінності ґрунтуються на загальноприйнятому переконанні в тому, що кожна людина наділена рівноцінною значимістю та людською гідністю, кожен має рівне право на повагу, кожен володіє відповідним набором прав і основоположних свобод, а отже заслуговує на відповідне (гідне) ставлення.
- Визнання цінності культурного багатоманіття.
Цінності, що ґрунтуються на загальноприйнятому переконанні в тому, що приналежність до іншої культури, культурна мінливість, культурне різноманіття, так само як плюралізм думок, поглядів та звичаїв, повинні розглядатися як позитивне явище, яке слід плекати та підтримувати.
- Визнання цінності демократії, справедливості, рівності і верховенства права.
Цей набір цінностей ґрунтується на загальноприйнятому переконанні в тому, що суспільство має існувати, керуючись демократичними процесами за умов дотримання принципів демократії, справедливості, рівноправності і верховенства права.
Ставлення
- Відкритість до інших культур, переконань та світогляду інших людей.
Під відкритістю слід розуміти поведінку та ставлення до осіб, які мають іншу культуру, інше віросповідання, світогляд або ж звичаї відмінні від своїх власних. Відтак, відкритість передбачає сприйняття, зацікавленість та готовність до взаємодії з людьми, які мають інший світогляд.
- Повага.
Повага виявляється в позитивному, шанобливому ставленні до будь-кого, оскільки інші апріорі наділені значимістю, гідністю та цінністю. Шанобливе ставлення до представників іншої культури, іншого віросповідання, світогляду або звичаїв, відмінних від своїх власних, має надзвичайно важливе значення для міжкультурного діалогу і зміцнення культури демократії.
- Громадянська свідомість.
Громадянська свідомість – відповідальне ставлення до суспільства чи до окремої особи, що належить до певної соціальної верстви, але виходить за межі звичного безпосереднього кола спілкування (наприклад, сім’ї та друзів). Громадянська свідомість передбачає наявність почуття приналежності до суспільства, усвідомлення інтересів інших його членів і усвідомлення наслідків своїх дій для інших. Почуття солідарності з іншими членами суспільства та наявність громадянського обов’язку перед соціумом також входять в поняття громадянської свідомості.
- Відповідальність.
Відчуття відповідальності проявляється у відповідному ставленні відносно своїх власних дій. Перш за все, відчуття відповідальності передбачає, що будь-які дії особи є свідомими. Крім того, особа ставить собі за мету діяти на основі моральних цінностей, беручи на себе відповідальність за наслідки таких дій.
- Впевненість у собі.
Впевненість у собі – ставлення до самого себе, що передбачає впевненість у власній здатності приймати рішення, необхідні для досягнення певних цілей. Впевненість у вмінні усвідомлювати особливості різних понять, вмінні обирати вірні способи виконання завдань, долаючи при цьому всі перешкоди заради втілення позитивних змін, також входять в це поняття.
- Прийняття невизначеності.
Прийняття невизначеності проявляється у конструктивному ставленні до неоднозначних ситуацій, що часто можуть мати різні тлумачення та інтерпретації. Дана поведінка також передбачає оцінку різнотрактованої ситуації, що склалася, як позитивного явища, та конструктивного підходу до власних дій у даній ситуації.
Навички та вміння
- Навички автономного навчання.
Навички автономного навчання передбачають насамперед сталість, а також здатність організувати процес самостійного навчання відповідно до власних потреб, враховуючи свої особливості та за відсутності стороннього втручання та примусу.
- Аналітичне і критичне мислення.
Аналітичне і критичне мислення – навички, які необхідні для логічного та системного аналізу, оцінки, формування власної думки стосовно різних матеріалів (текстів, доказів, інтерпретацій, тем, подій, практик, тощо).
- Вміння слухати та спостерігати.
Це вміння стосується навиків, що необхідні для усвідомлення сказаного, зауважуючи при цьому, в який спосіб було озвучено ту чи іншу думку, одночасно звертаючи увагу на невербальну поведінку оточуючих.
- Емпатія.
Емпатія/співпереживання – здатність розуміти та перейматися думками, переконаннями, почуттями інших. Або, інакше кажучи, це здатність дивитись на світ очима інших людей.
- Гнучкість та вміння адаптовуватися.
Сукупність навиків, які необхідні для пристосування та корекції власних поглядів, почуттів та поведінки з метою того, аби забезпечити /уможливити свою ефективну та адекватну реакцію відносно нових обставин та ситуацій.
- Лінгвістичні, комунікативні навички та багатомовність.
Ряд навиків, необхідних для ефективного спілкування як із носіями вашої рідної мови, так і з людьми, які спілкуються іншими мовами, а також для можливості діяти в ролі посередника для осіб, що спілкуються різними мовами.
- Навички співпраці.
Навички співпраці потрібні для ефективної участі у виконанні спільних завдань, участі в спільних заходах чи починаннях, а також для спонукання інших до співпраці заради досягнення спільної мети.
- Навички вирішення конфліктів.
Навички вирішення конфліктів – навички, що необхідні для реагування, корегування та мирного врегулювання конфліктів, спрямовуючи конфліктуючі сторони до оптимальних варіантів вирішення ситуації, що можуть бути прийнятними для обох сторін.
Знання та їх критичне розуміння
- Знання самого себе та критична самооцінка.
Ці поняття передбачають здатність зрозуміти і критично осмислити власний спосіб мислення, власні переконання, почуття, мотивацію, а також свою культурну приналежність та свій світогляд.
- Знання та критичне розуміння мови і особливостей спілкування. Передбачає знання та критичне розуміння: прийнятних для суспільства вербальних та невербальних правил спілкування, які використовуються в тій чи іншій мові, вплив різних стилів комунікації на інших людей, та розуміння того, як кожна мова в унікальний спосіб передає спільні культурні поняття.
- Знання та критичне розуміння світу: політики, права, прав людини, культури, релігії, історії, ЗМІ, економіки, тощо.
Ці поняття охоплюють широкий спектр знань в різноманітних сферах, у тому числі і у всіх вище перелічених.
З метою створення сприятливого інформаційного середовища серед педагогічної, батьківської громадськості та учнівської молоді рекомендуємо:
- популяризувати зміст євроінтеграційних реформ серед педагогічної, батьківської та учнівської громадськості, членів місцевої громади;
- збільшити обсяг інформації з питань європейської інтеграції в навчально-виховному середовищі закладів освіти;
- використовувати інформаційний ресурс Європейського Союзу у процесі організації навчально-виховної роботи;
- застосовувати сучасні методи інформування та комунікації;
- налагоджувати дієву взаємодію з загальнодержавними та регіональними засобами масової інформації;
- використовувати загальнодержавні інформаційні приводи (у тому числі події національного рівня) та масові заходи (державні, обласні, міські, районні, загальношкільні свята);
- упроваджувати в освітній простір ідеї педагогіки толерантності;
- формувати навички міжкультурного спілкування і молодіжного співробітництва;
- вивчати основи культури гендерної рівності;
- трансформувати заклади освіти у школи культури здоров’я та громадсько-активні школи;
- упроваджувати у навчально-виховний процес освітні проекти Європейського Союзу;
- організувати міжсекторальну взаємодію суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері Європейської інтеграції.
Для організації означеної діяльності пропонуємо використовувати інтерактивні форми та методи роботи:
соціологічні опитування (визначення рівня підтримки, мотивації, обізнаності учнівської молоді педагогічної та батьківської громадськості з євроінтеграційним курсом України); тематичні зустрічі з лідерами громадської думки, популярними представниками різних сфер суспільного життя (наука, культура, спорт, бізнес); інформаційні брошури для учнів, педагогів та батьків на тему переваг майбутнього членства України в Європейському Союзі; конкурси на кращий опублікований інформаційний матеріал з європейської тематики в шкільних газетах; тематичні програми, громадські слухання; засідання за експертним круглим столом, конференції, форуми, дебати, дискусії, журналістські репортажі, семінари, партнерські візити, конкурси малюнків, інтернет-конференції, інтернет-подорожі, ток-шоу, вікторини, тренінги, брендинги, сторінки в соціальних мережах, прес-клуби, інтелектуальні ігри, мульти/моно проекти, години спілкування, колажі, майстер-класи, фотовиставки, акції, дискусійні клуби, ігри-мандрівки, екскурсії.
Орієнтовна тематика для організації інформаційно-просвітницької роботи
Для учнів школи першого ступеня:
“Символи моєї держави”.
“Десять чудес Європи”.
“Ми – українці”.
“Великий дім – держава”.
“Правовий букварик”.
“Школа прав дитини”.
“Всі народи України живуть в злагоді й мирі”.
“Подорожуємо Європою”.
“Світлофор ввічливості”.
“Який прекрасний цей світ, подивися”.
“Мозаїка толерантності”.
“Ми – різні, ми – рівні”.
“Світ в якому я живу”.
“Немає прав без обов’язків”.
“Ігри народів світу”.
“Ми разом – це сила!”.
“Кулінарний калейдоскоп”.
“Географічна піраміда”.
“Телефон дружби”.
“День Європи. Святкуємо разом”.
“Мої друзі за кордоном”.
“Скарбниця світового мистецтва”.
“Яскраві барви світу”.
Для учнів основної школи:
“Позитивне сприйняття світу – шлях до гармонії”.
“Успішний вибір”.
“Українці за кордоном”.
“Я” на арені суспільного життя”.
“П’ять хвилин зі світовим мистецтвом”.
“Істина, свобода та відповідальність”.
“Культура – рушій прогресу”.
“Дисципліна – свобода, чи необхідність?”.
“Будувати життя, чи пристосовуватись до обставин?”.
“Різні люди – різні погляди”.
“Якби я був президентом…”.
“Громадянська позиція”.
“Кроки до успіху”.
“Успішний вибір”.
“Україна – європейська держава”.
“Молодь за євроінтеграцію”.
“Найпопулярніші та найпрестижніші професії в Україні та Європі”.
“Реалізуємо права та дотримуємось обов’язків”.
“Європейські столиці”.
“Хрестоматія моральних цінностей людства”.
“Основи культури гендерної рівності”.
“Школа толерантності”.
“Здорова родина – успішна країна”.
“Відомі українці в галузі науки і техніки”.
“Людські чесноти. Створення власного “Кодексу честі”.
“Ми крокуємо в майбутнє!”.
“Щасливий старт у вир життя”.
“Загальнолюдські цінності: осмислення вічних істин”.
“Комп’ютеризація виробництва, європейські технології”.
Для учнів старшої школи:
“Правова культура – міцність держави”.
“Україна і Всесвіт”.
“Національні та етнокультурні традиції”.
“Толерантність та політична культура”.
“Культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі?”.
“Глобалізація: загроза або нова реальність?”.
“Ми різні, але мета у нас єдина”.
“Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України”.
“Моє місце в соціумі. Соціальна мобільність”.
“Комунікація і полікультурність”.
“Стратифікація сучасного українського суспільства”.
“Природні й техногенні явища як чинники загрози суспільній безпеці”.
“Патріотизм: архаїзм чи необхідність”.
“Інтелектуальна праця як провідний вид діяльності для самореалізації”. “Наукові дослідження та сучасні технології”.
“Євробарометр”.
“Трудова дисципліна та трудова етика”.
“Інтелектуальна еліта нації та проблема еміграції”.
“Вища школа, аспірантура, наукові ступені”.
“Інтелектуальна праця як провідний вид діяльності для самореалізації”. “Наукові дослідження та сучасні технології”.
“Світовий науково-технічний прогрес”.
“Ціннісні орієнтири та європейські цінності”.
“Формула успіху. Вміння розставляти пріоритети”.
“Заможне суспільство – успішна держава”.
“Іноземні мови та міжнародні тести на визначення рівня володіння ними”. “Міжнародне партнерство в галузі освіти. Болонський процес”.
“Україна – європейська держава. Міф чи реальність?”.
Створення ефективної системи роботи серед учнівської, педагогічної та батьківської громадськості, спрямованої на забезпечення належного рівня обізнаності з європейськими цінностями та орієнтирами, особливостями процесу європейської інтеграції, змісту та завдань Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, сформує усвідомлену підтримку громадянами України євроінтеграційного курсу.
Словник основних термінів і понять
Євро́па (іноді Евро́па) – частина світу в Північній півкулі. Поділ одного материка на Європу та Азію склався ще в Стародавній Греції. Античні греки виділяли три частини світу Європу, Азію і Лівію (Африку). Кордон між Європою та Азією проходив для них водними шляхами від Середземного до Азовського моря. Сучасні східні межі Європи (Урал) були встановлені за пропозицією шведського географа Філіпа Йогана фон Страленберга.
Інтегрáція – (від лат. integrum – ціле, integratio – відновлення) – 1) поєднання, взаємопроникнення. Це процес об’єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв’язків; 2) згуртування, об’єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.
Європейська інтеграція – це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках – соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.
Європе́йський Сою́з (ЄС, інколи Європе́йська У́нія, англ. European Union) – союз держав-членів Європейських спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р. Сьогодні в об’єднання входять 28 європейських держав з населенням більше 507 млн чоловік. Загальний Валовий внутрішній продукт Європейського Союзу становить більше 17,5 трлн. $. (1-ше місце в світі). В ЄС запроваджується єдина валюта – євро. Де-факто столицею Європейського Союзу є Брюссель. Європейський Союз є повноправним членом Організації Об’єднаних Націй, Світової організації торгівлі та має представництва у “Великій Вісімці” та “Великій двадцятці”. Європейський Союз розглядають в майбутньому потенційною наддержавою.
Ці́нність – будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, заради якого вона живе. Вивченню людських цінностей присвячений розділ філософії аксіологія, який підрозділяється на етичну й естетичну аксіологію. Сучасні емпіричні дослідження людських цінностей охоплює теорія цінності.
Вебліографія:
Європейський центр ім. Вергеланда [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://ukr.theewc.org
Швейцарсько-український освітній проект. Розвиток громадянських компетентностей в Україні [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://doccu.in.ua
Європейський освітній портал [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.eu-edu.org/ua/index.html
Портал “Європейський простір” [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.eu.prostir.ua
Портал “OSVITA.UA” [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://osvita.ua
Програма “Молодь в дії” [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://yia.org.ua
Національний Темпус-офіс в Україні [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.tempus.org.ua
Довідник з Європейської інтеграції [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://eu-directory.ru
Представництво Європейської Комісії в Україні [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.delukr.ec.europa.eu
Комітет з питань європейської інтеграції Верховної Ради України [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://comeuroint.rada.gov.ua
Глосарій термінів Європейського Союзу [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://europa.dovidka.com.ua
Європейський освітній портал [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.eu-edu.org
КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»
Скачати методичні рекомендації щодо організації інформаційно-просвітницької роботи з учнівською молоддю, педагогічною та батьківською громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України (docx, word): джерело 1