Перший урок у 1 класі
Розробила вчителька початкових класів вищої кваліфікаційної категорії Сімон Олена Леонтіївна
Тема: «Я люблю свою країну»
Мета: формувати ключові компетентності:1) вільне володіння державною мовою – уміння висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти; 2) інноваційність – формувати знання, уміння, ставлення, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися); 3) громадянські та соціальні – відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї); 5) предметні ( поглибити знання дітей про нашу державу – Україну); 6) міжпредметні (співпрацювати з іншими особами для досягнення спільної мети ); виховувати активну позицію щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії свого краю і країни; пошани до символів держави.
Тип уроку: комбінований
Вибір джерел інформації: бібліотеки, мережа Інтернет
Способи збирання інформації: робота з науково – популярною літературою на означену тему, електронні засоби інформації, мережа Інтернет
Обладнання: карта України, Конституція України, науково – популярна література на означену тему, тлумачний словник, вишиті рушники, кетяги калини, мультимедійна установка, слайди, ілюстративний матеріал.
Хід уроку
І. Організація дітей до уроку
Звучить пісня «Перший раз у перший клас» («Пісня першокласника» Слова та музика: Наталія Май.)
– Дозвольте привітати всіх нас з початком навчального року! Діти, бажаю вам у цьому навчальному році зустріти добрих і надійних друзів та навчитися здобувати знання. Батькам та рідним бажаю здоров’я, а також невичерпної енергії, терпіння, розуміння, мудрості.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
– Діти, я ваша перша учителька. Я вас ніколи не бачила, але, скажу чесно, дуже – дуже чекала. Довго думала, уявляла, які прийдуть до мене у перший клас діти? І от сьогодні дивлюся на вас і радію, що до мене прийшли ввічливі, розумні, кмітливі дівчатка та хлопчики. Звуть мене Олена Леонтіївна. А от як звуть вас, я поки що не знаю. У кожного із нас у грудях є серце. У мене воно трішечки більше, у вас – трішечки менше. Прикладіть долоньку до грудей ось так (показую) і послухайте як воно б’ється. – Чуєте? Воно починає сильніше битися тоді, коли ми відчуваємо тривогу або радість. Зараз я чую як одне з них кличе мене до себе: хоче познайомитись. Ось сюди мене кличе сердечко. –Тебе звуть Марійка? ( Дівчинка киває голівкою.) Знайомтесь, діти. Це – Марійка. А чиє ж це сердечко так сильно б’ється? Тебе зовуть Максим? (Хлопчик киває головою.) Знайомтесь, діти. Це – Максим.
– Марійко, Максим, запрошуйте всіх дітей у коло знайомств.
В руках у мене сердечко. Я називаю своє ім’я і передаю сердечко учню, що стоїть поряд, той називає своє ім’я і передає далі…
– Запам’ятайте, хто буде у нашій шкільній сім’ї.
- I Сприймання та осмислення знань
– Кожна людина має свою сім’ю і свою родину. Це її маленька батьківщина. Якщо скласти усі ці маленькі батьківщини, то вийде одна велика батьківщина – родина. Наш дім, наша школа, наше чудове селище, вулиця до школи – то наша батьківщина.
– Давайте поміркуємо разом над тим, від якого слова утворилося слово «батьківщина»? (Говорять діти.)
– Так, батьківщина – місце, де живуть наші батьки.
– Як називається місце, де живемо усі ми ? ( Україна ).
На дошці малюнок української хати. Поряд магнітна абетка. Викладаємо слово Україна ( Викладає дитина яка уміє читати ).
– Мова наша – українська. А ми – українці. ( Діти допомагають закінчити речення.)
– Кожна держава має свої державні символи. Слово надається шкільному бібліотекарю. Вона загадує загадки про державні символи.
Знак держави головний –
Всяк його повинен знати.
Воля, слава, сила в нім –
То ж попробуй відгадати. ( Герб )
Коли звучить він – всі встають,
До серця руку прикладають,
і вголос, й подумки співають,
І Україну прославляють.( Гімн )
Синє небо, жовте жито –
Цю святиню знають діти. ( Прапор )
– Є такі символи, предмети, речі, які народ використовує з давніх давен. Вони набули певної сили, певної святості.
Доповнюємо малюнок української хати малюнками верби, кущиком калини, мальвами, чорнобривцями. Дах – лелекою, кущик калини – малюнком соловейка.
– Чого не вистачає? (Діти говорять – родини.)
– Хто оберігає родину від біди? ( Янгол – охоронець.)
Фізкультхвилинка
– Діти, зараз я роздам вам малюнки янголят. На уроці ви почнете їх розфарбовувати і заберете додому. Це будуть ваші обереги.
Вашим батькам роздам «сердечка». На нах вони напишуть вам свої побажання. Ми розмістимо їх на спеціальному стенді. (Змінні тематичні осередки.) Цілий рік вони будуть оберігати, підтримувати нас.
- Підсумок уроку. Рефлексія
У коридорі чути крики: – Не піду! Боюся! (Мальвіна заводить за руку у клас Буратіно. Той пручається.)
– Подивися які вони гарнюні: ввічливі(діти підводяться з – за парт), розумні та кмітливі.
– Мальвіно, а можна я у них спитаю про народні символи?
– Добре. Запитай.
– Тоді я спитаю про державні символи.
– Вони й справді молодці. (Мальвіна і Буратіно запрошують дітей у коло дружби).
Усі говоримо такі слова:
Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина,
у кожнім нашім «я» – частинка України.
Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина.
Мільйони різних «я», а разом – Україна.
-Бажаємо вам навчитися здобувати знання, здоров’я вам та вашим родинам і цікавих зустрічей.
Скачати конспект Першого урок у 1 класі на тему: «Я люблю свою країну»: джерело 1