У даній статті підготовлено у хронологічному порядку історію європейського союзу. Для зручності ви можете скачати матеріал у форматі pdf або ворд (посилання на скачування розміщене в кінці статті).
ІСТОРІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
1950 рік
9 травня – міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виголосив промову, в якій запропонував Франції, Федеративній Республіці Німеччина та будь-яким іншим європейським країнам, що висловлять бажання до них приєднатись, об’єднати свої ресурси у вугледобувній та сталеливарній промисловості.
Відтоді цю промову стали називати «декларацією Шумана».
1951 рік
18 квітня – країни «шістки» (Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Франція) підписують у Парижі договір про заснування Європейського об’єднання вугілля та сталі.
1956 рік
29 травня – на зустрічі у Венеції міністри закордонних справ країн
«шістки» вирішують розпочати міжурядові переговори щодо укладення двох угод, які мають започаткувати процес створення Європейського економічної співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергетики.
1957 рік
25 березня – «Шістка» (Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Франція) підписує в Римі договори про створення Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом). Ці так звані Римські договори набули чинності 1 січня 1958 року.
1958 рік
19 березня – на засіданні в Страсбурзі (Франція) засновано Європейську парламентську асамблею, її президентом було обрано Робера Шумана.
1959 рік
Липень – сім країн (Австрія, Данія, Норвегія, Португалія, Швеція, Швейцарія та Велика Британія) вирішили заснувати Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ). Відповідну конвенцію було підписано в Стокгольмі 4 січня 1960 року.
1960 рік
Травень – Рада Європейського економічного співтовариства приймає положення про Європейський соціальний фонд. Фонд має на меті сприяти працевлаштуванню та географічній і професійній мобільності працівників у межах Співтовариства. Європейський соціальний фонд розпочав роботу у травні 1972 року.
1961 рік
Червень – у Бонні (Німеччина) відбувся саміт, на якому країни «шістки» висловили бажання започаткувати політичний союз
1968 рік
1 липня – набув чинності договір про митний союз, скасовано рештки митних зборів на торгівлю товарами в межах Співтовариства, уведено спільний митний тариф для торгівлі з іншими країнами світу.
1973 рік
До Європейських співтовариств приєднуються Данія, Ірландія та Великобританія.
Набирає чинності угода про вільну торгівлю з Австрією, Швейцарією, Португалією та Швецією.
1978 рік
Прийнято рішення про запровадження єдиної валютної системи, базованої на «Європейській грошовій одиниці» – екю (ЕСU: European currency unit).
1981 рік
Греція стає десятим членом Європейських співтовариств.
1983 рік
Підписано Урочисту декларацію про Європейський Союз.
1985 рік
Березень – схвалено приєднання до ЄЕС Іспанії й Португалії та затверджено запропоновані Європейською Комісією середземноморські інтеграційні програми.
Червень – Бельгія, Німеччина, Франція, Люксембург та Нідерланди підписують у Шенгені угоду про скасування прикордонного контролю між цими країнами.
1986 рік
До ЄЕС приєднуються Іспанія та Португалія.
17, 28 лютого – у Люксембурзі та Гаазі підписано Єдиний європейський акт, що вдосконалив установчі договори ЄЕС. Акт набув чинності 1 липня 1987 року
1989 рік
9 листопада – зруйновано берлінський мур.
8-9 грудня – прийнято Хартію основних соціальних прав працівників.
1990 рік
29 травня – Угода про створення Європейського банку реконструкції і розвитку для надання фінансової допомоги країнам Центральної та Східної Європи.
19 червня – країни Бенілюксу, Франція та Німеччина ратифікували Шенгенську угоду.
3 жовтня – День об’єднання Німеччини
1991 рік
Жовтень – досягнуто згоди щодо запровадження Європейського економічного простору. Підписано «європейські угоди» з Польщею, Угорщиною та Чехословаччиною.
Підписано Європейську енергетичну хартію.
1992 рік
7 лютого – у Маастрихті (Нідерланди) міністри закордонних справ та міністри фінансів країн-членів Європейських співтовариств підписують Догвір про заснування Європейського Союзу, який набув чинності 1 листопада 1993 року.
2 травня – у Порто (Португалія) підписано угоду про Європейський економічний простір.
1993 рік
1 січня – запроваджено єдиний європейський ринок
19 липня – Європейська Рада затверджує програму технічної допомоги для країн СНД та Монголії (ТАСІС).
1994 рік
14 червня – підписано Угоду про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною.
1997 рік
16 липня – Європейська Комісія представляє «Порядок денний-2000: за сильнішу і ширшу Європу», в якому окреслено можливості подання заявок на вступ до ЄЄ для 10 центральноєвропейських країн.
2 жовтня – підписано Амстердамський договір.
1998 рік
1 березня – набула чинності Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною.
1999 рік
10-11 грудня – на засіданні Європейської Ради в Гельсінкі (Фінляндія) прийнято рішення розпочати переговори про набуття членства в ЄС з Румунією, Словаччиною, Латвією, Литвою, Болгарією, Мальтою, тобто не розділяти їх на країни першої та другої хвиль розширення. Також було вирішено визнати країною-кандидатом Туреччину.
2000 рік
Березень – ухвалена «Лісабонська стратегія», що визначила провідну мету розвитку ЄС – до 2010 року стати «найбільш конкурентоспроможною й динамічною економікою світу, базованою на знаннях, спроможною до стабільного зростання з більшою кількістю кращих робочих місць та соціальним гуртуванням».
2001 рік
26 лютого – підписано Ніццький договір, що вніс зміни в Договір про ЄС та Договори про Європейські співтовариства задля уможливлення розширення ЄС.
Ухвалено Хартію засадничих прав людини.
2002 рік
Європейська Комісія запропонувала до обговорення ініціативу «Ширша Європа – нові сусіди». Переговори про вступ Туреччини до ЄС вирішено розпочати за результатами моніторингу досягнення Туреччиною вимог копенгагенських критеріїв.
1 січня – до готівкового обігу була введена єдина грошова одиниця ЄС – євро, що стало етапом переходу до формування економічного та валютного союзу ЄС – найвищого етапу інтеграції. Спочатку Єврозона нараховувала 11 країн, в яких євро було введено 1 січня 1999 року (готівка 1 січня 2002 року): Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція. Пізніше євро ввели в 6 країнах: Греція, Словенія, Кіпр, Мальта, Словаччина, Естонія. Велика Британія та Данії вирішили відмовитись від введення євро на своїй території, а Швеція не змогла виконати необхідних критеріїв введення євро, встановлених Маастрихтським договором.
2003 рік
10 липня – завершено роботу Європейського Конвенту щодо майбутнього ЄС під керівництвом екс-президента Франції Валері Жискар д’Естена. Результатом роботи Конвенту став проект Європейської Конституції.
19 вересня – Міжурядова конференція держав-членів і майбутніх членів ЄС розпочала розгляд проекту Європейської Конституції.
2004 рік
1 травня – вступ до ЄС 10 нових держав-членів: Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Словенії, Латвії, Литви, Естонії, Мальти, Кіпру.
10-13 травня – вибори до Європейського Парламенту.
17-18 червня – на Саміті ЄС у Брюсселі було схвалено текст Конституції Європейського Союзу.
29 жовтня – Угоду про Конституцію Європейського Союзу було підписано главами держав та урядів 25 країн-членів ЄС у Римі.
2005 рік
26 січня – опубліковано Стратегічні цілі Європейської Комісії
«Процвітання, солідарність і безпека» на 2005-2009 роки.
23 лютого – підписано План дій ЄС-Україна.
Станом на кінець року Конституційний договір ратифікували: Австрія, Греція, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембурґ, Мальта, Німеччина, Словаччина, Словенія, Угорщина. Але внаслідок того, що референдуми про ратифікацію у Франції (травень) і Нідерландах (червень) дали негативний результат, доля Конституційного договору лишається невизначеною.
2006 рік
Вересень – прийняте рішення про вступ Болгарії та Румунії до ЄС з 1 січня 2007 року
2007 рік
1 січня – Болгарія та Румунія стали членами Європейського Союзу.
13 грудня – у столиці Португалії Лісабоні підписаний Лісабонський договір, який замінив Конституцію ЄС, від подальшої ратифікації якої держави-члени Євросоюзу відмовилися після негативного результату референдумів щодо її підтримки в 2005 році у Франції і Нідерландах. Першою з країн ЄС договір ратифікував парламент Угорщини.
2013 рік
1 липня – до Європейського Союзу приєдналась Хорватія.
2014 рік
27 червня – під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі Україна та Євросоюз підписали Угоду про асоціацію та вільну торгівлю. Ця Угода не лише окреслила політичні та економічні перспективи нашої країни, а й стала символом втілення прагнень людей, які пожертвували своїм життям та здоров’ям, виборюючи на Майдані європейське майбутнє України.
Угода про асоціацію – це інструмент підготовки до майбутнього приєднання. ЄС – це не лише частина країн, об’єднаних у союз. ЄС – це ідея, це відповідь вимогам сьогодення.
Скачати файл “Історія Європейського союзу”: pdf, word
Скачати “Етапи розширення Європейського Союзу”