Виховний захід до Дня української писемності та мови: «Наша Батьківщина – Україна»

728-90-acid

Скачати

Скачати сценарій до Дня української мови

Скачати сценарій до Дня української мови

Виховний захід до Дня української писемності та мови: «Наша Батьківщина – Україна»
Ведучий І

Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт
І верби над ставом, й калина.
Моя Батьківщина — це мрії політ,
Це рідна моя Україна!

Ведучий ІІ

Моя Батьківщина — це наша сім’я,
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
Всі рідні і друзів багато.
Ведучий ІІІ

Моя Батьківщина — це злагода й мир
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.
Ведучий ІV

Моя Батьківщина — ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.

Ведучий І
Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри, брати. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас – вийде наша велика держава Україна.

(танок під супровід «Ти моя Україна…»)

Ведучий ІІ
Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і зрозуміло, мудрими, талановитими людьми. Це велика держава, і живуть у ній різні люди.

Ведучий ІІІ
Крім українців, нашу землю населяють люди інших національностей. Серед них росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдовани, євреї, румуни, греки. І всі вони знайшли в нашому краї свою батьківщину, називають матір’ю соборну і суверенну Україну.

Ведучий ІV
Україна – золота, чарівна сторона.
Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена.

Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

(Звучить пісня) .

Ведучий І
Батьківщина- це наш рідний край, це наша дорога і мила Вітчизна, це земля, де ми народились, вперше побачили і пізнали світ, де почули колискову пісню, рідну мову, де відчули турботу, і ласку.

Ведучий ІІ
Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися.

Вірш

Моя Батьківщина
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Батьківщина — найкраща у світі!
Моя Батьківщина — це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
Великі міста, у садочках всі села,
Моя Україна — це пісня весела.
Її обереги — верба і калина,
Найкраща у світі — моя Україна!
Моя Україна — козацькая слава!
Така волелюбна і мирна держава.
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати відкрила.
Усім найрідніша Вітчизна і мати,
То як же нам, дітям, її не кохати!
Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі — єдина!

(На відео презентація)

Ведучий ІІІ
Найбільша наша цінність – це люди, український народ. Бо держава – це країна зі своїм народом, мовою. Яка милозвучна, багата, дзвінка наша рідна українська мова.

2 дівчини (УКРАЇНСЬКА МОВА ТА УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ )

Дівчина- мова:
– Немає держави, немає народу без мови:

Українська мова
Як вечірня заграва,
Тим стобарвна, яскрава,
Осяйна, соковита, палка.
Ти багата і пишна,
Поетична і ніжна,
Мелодійна, співуча, м’яка.
Щира, образна, гостра, метка,
І дотепна й велична така!
Моя мова прекрасна, чудова!
Солов’їна вона, калинова!

Дівчина- пісня:
– А українська пісня:
Пісня – наш паспорт вічний,
Пропуск у білий світ…
Ми не ховали обличчя,
гордо йшли сотні літ.
Завжди ми накривали
Дружби яснії столи.
Нас по піснях пізнавали,
де б ми такі не були.
Райдуга в небі висне,
Граючи в плесах вод,
Доки живе наша пісня,
Доти живе і народ.

Звучить пісня Назарія Яремчика “Родина”

Ведучий ІV

На землі великій
Є одна країна:
Гарна, неповторна,
Красна, як калина.

І живуть тут люди
Добрі, працьовиті,
І скажу, до речі,
Ще й талановиті.

(танок)

Ведучий І
Наша Батьківщина – це жовто-синє знамено наш Гімн, наш Герб, це національні символи України.
Але є ще і народні символи нашої держави, – їх ще називають оберегами.

Берегиня.

Я Мати — Берегиня роду,
Тому у мене завжди безліч справ.
Щоб відвести від всіх біду й негоду,
Щоб рід наш український процвітав.
На світі білому народів так багато,
У всіх традиції і звичаї свої.
І танці різні, рідна пісня, й свято,
Поля і ріки, і ліси, й гаї.

Ведучий ІІ
Оберегів в українського народу існувало дуже багато. Одні були пов’язані з конкретними життєвими ситуаціями обрядами, ритуалами (як, скажімо, різноманітні атрибути весілля, хрестин тощо). Інші супроводжували людину постійно-від народження чи, принаймні, від певного часу в її житті (ініціації, вступу в шлюб) і до смерті.

Берегиня.
Усі ці речі на перший погляд, такі несхожі між собою, об’єднувала віра наших предків у їх доброчинну магічну силу. Особливу повагу люди віддавали таким символам як: верба, калина, барвінок, вінок, криниця, рушник, вишиванка…

(Берегиня разом з дівчатами на сцені )

(Звучить пісня «Мамина сорочка» )

Ведучий ІІІ
Рушник — один із найдавніших оберегів у різних народів. Сама смуга полотна має насичене символічне значення — дороги, долі, захисту. А коли ця смуга ще й містить на собі виткані чи вишиті знаки-обереги — захисна сила її, відповідно, більшає.

Ведучий ІV
Рушник використовували в багатьох обрядах. Насамперед — у тих, що пов’язані зі шлюбом.
(інсценування сватання
2 сватів,
парубок,
батько й мати,
донька;

сват1:
— Кланяємося вам хлібом і сіллю.

мати:
— Спасибі за хліб і за сіль. Проходьте й сідайте.
2 сват:
—Та тут не так, щоб сідати, коли б чого пошукати.
батько:
— Ой, ви недобрі люди: просилися ночувати, а вже думаєте нас грабувати.
1 сват:
— Добрі – недобрі, дайте-нам пошукати куниці, що ховається під солом’яні копиці.
батько:
— Де ж таки ви чули солом’яні копиці? Слава Богу, сей рік жито вродило – усе в’язали в снопи, а сіно в копиці гребли.
2 сват:
— Дозвольте пошукать-таки – не куниці, дак лисиці, а ми знайдемо в солом’яній копиці… та у нас іще тут надворі люди є, – кажуть свати і, відчиняючи двері в сіни, кличуть молодь та самих закоханих, — ідіть-но сюди!
1 сват:
— Чи віддасте за нашого Івана свою дочку? Пройди, лишень, Іване по хаті. Побачимо чи не кривий, чи не горбатий, чи не сліпий та не безокий.

Потім свати звертаються до батька:

– А що, свату, вподобав нашого парубка? А наш парубок вашу дівку вподобав. Та й кажіть уже – докіль воду варить, пора й лад робить.
батько:
– А що, дочко, чи підеш за Іванка?
– Дочко…дочко! Я тебе питаю, чи підеш за цього парубка?
(дівчина ніби роздумуючи, починала колупати піч).

дочка:
– Так (прикрившись рукавом)
мати:
– А що, дочко, в нас і рушників нема, може, нічим старостів пов’язати, може, ти нічого не придбала?»
(Через якусь мить дівчина з’являлася зі своїм вишитим добром. Приймаючи рушники, старости низько вклонялися і дякували батькам)
2 сват:
– Дякуємо, що дочку рано будили, доброму ділу вчили, і дівчині — за те, що рано вставала і хороші рушники придбала.
(старостів об’язують рушниками, а молодим зав’язують руки рушником.)

_дівчина співає пісню
Ведучий І
Загалом, символами єднання на весіллі є рушник і хліб. По вінчанні їм підносили хліб, знову ж таки, на рушнику.

Ведучий ІІ
Хліб ушановують як святиню, в народі про нього так і кажуть: “святий хліб”. Великим гріхом вважається викинути навіть маленький шматочок.
Хліб є символом добробуту. Побажання “хліб та сіль” прикликає до родини багатство.

(Студенти виконують пісню)

Ведучий ІІІ
Вінок — це, передусім, оберіг, таке значення він має в багатьох народів. Це також символ жіночого начала, дівування та дівочої цнотливості. Загалом, вінок — знак життя, долі, життєвої сили, досконалості й перемоги життя над смертю.

Ведучий ІV
Звичай плести вінки навесні поширений. Вінки вдягали дівчата, ними прикрашали на свята родючості худобу.
У четвер перед Трійцею (Семик, Русалчин Великдень) дівчата ходили до лісу завивати на вербі віночки — плели з гілля “коси” й скріплювали травою. У неділю йшли дивитися: якщо вінок свіжий — дівчина буде щаслива. Якщо зів’яв — це віщує якусь біду.

(танок дівчат)

Берегиня:

Криниця з журавлем і кущ калини –
Безсмертя символ, символ Батьківщини,
Це символ вірності, це символ чистоти,
Людського милосердя й доброти.
Калину і до столу подавали,
Весільні короваї прикрашали.
Як символ долі, щастя і краси.
І чистої дівочої коси.

І жито також символ України.
Це обрядова, культова рослина,
Це знак добробуту і злагоди в сім’ї.
І довгого життя на цій землі.
Народна мудрість стверджує – без жита
Людина не могла б на світі жити.

Барвінок – теж рослина обрядова.
Це символ пам’яті і вірності, здоров’я,
Краси і вічності, безсмертя, довгих літ,
Любові знак – барвінку синій цвіт.

(На відео презентація)

Ведучий І
Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ – патріот своєї країни, він любить її, поважає її закон і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.

Ведучий ІІ
9 листопада – Україна святкує День української писемності та мови. Це велике свято.Бо на вівтар української державності багато поколінь українців поклали своє життя. І тому ми дуже багаті духом своїх свободолюбивих предків, багаті своєю історією. Ми маємо вчитися, знати і пам’ятати, бо без пам’яті згинемо як народ.

Берегиня
Ні, не згине Україна
У печальній долі:
Ми відродим землю предків для кращої долі.
Розбудуєм, уквітчаєм Україну гідно,
Чим пишається кохана примножимо плідно.
Під знамено синьо-злоте,
Як орли, злітайтесь,
Брати й сестри, мови батьків
Ніде не цурайтесь!
Ще й тризубом освятімо
Незалежність краю,
Імена борців за волю весь народ хай знає.
Дух і крицю загартуєм,
Станемо стосилі,
Щирих друзів любо-радо стрінем з хлібом-сіллю.
На алтар життя положим,
Як доля спіткає,
Бо звитяжна предків слава
Нам зорею сяє.

(Всі на сцені кланяються)

Сподобалась стаття? Поділіться у соціальних мережах:



Оцініть статтю:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (голосов: 3, в среднем: 4,67 из 5)
Loading...
 

Вам також буде цікавим

Comments:

Коментарі відключено.