9 листопада День української писемності та мови

Усний журнал до Дня української писемності та мови

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter

«Єдиний скарб у тебе – рідна мова…»

МЕТА: розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та мови;

подати відомості про великого мецената П.Яцика;

поглибити знання учнів про історію виникнення й становлення письма, про український алфавіт, історію українського правопису;

виховувати повагу до історичного минулого, до народу, його історії, любові до рідної мови; почуття національної гідності.

Перебіг заходу

Звучить мелодія української пісні.

Ведучий. Ну що ж, прийшов твій день, моя мово! Я сьогодні багато думала про твоє існування, а заразом –  і про своє… В твоїх очах нині багато сліз і розчарування, бо тебе розпинають там, де мають величати, не шанують – де мають підносити, не розуміють – де мають цікавитися та вивчати. Є десь у цьому і моя провина, та й кожного з нас… Хіба багато треба для того, аби наша мова від нас відвернулася? Зовсім трішки. Але ж забуваємо, що без мови немає народу, немає й нас самих, без неї ми просто-напросто ходячі тіла, без всілякої суті!                                                                                                   За давньою  традицією в будь-яке свято в Україні запалювали три свічі.

І сьогодні, в День української писемності, ми запалюємо три свічі:

першу – любові до Бога, віри, надії в майбутнє України, пам’яті Петра Яцика;

другу – любові до України, її історії, пам’яті Нестора Літописця;

третю – любові до рідної мови, української писемності.

Право запалити свічі надається : (називаються імена та прізвища учнів).

Звучить гімн України.

9 листопада День української писемності та мови
9 листопада День української писемності та мови

Ведучий. Сьогодні, 9 листопада, – День української писемності та мови. Це державне свято було встановлено 6 листопада 1997 року Указом Президента України  за підтримки ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі нашої мови для розвитку суспільства. В Указі було зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

Ведучий. У цей день, за традицією , покладають квіти до пам’ятника Нестору Літописцю, відзначають найкращі здобутки просвітителів у сфері мови та культури України. А також у цей день стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика. Саме він став засновником цього конкурсу серед передової учнівської молоді.

Розповідь про фундатора конкурсу – П. Яцика.

1-й учень. Як великого мецената і найпалкішого цінителя української культури, його знав увесь світ. Будучи українцем за походженням, він одним із перших у сучасній історії України мислив категоріями патріотизму в контексті глобального розвитку цивілізації. Тому його фраза-афоризм «Справжній патріотизм вищий за будь-які партії…» близька і зрозуміла для нас сьогодні.                                                                                                               Петро Яцик.

«Нетиповий українець…

Мабуть цей вислів більш точно передає сутність мого єства. Все своє життя я прагнув відродити українську свідомість, бив у дзвони вашого сумління, щоб ви…здерли полуду меншовартості і самовтіхи, аби наша нація… не залишилась… осторонь магістралі світового розвитку.

А наша прекрасна мова – солов’їне слово – витворена славними пращурами, виплекана національними світочами думки та духу, увібрана нами з материнським молоком, не може і не повинна бути ущемленою і зацькованою, спаплюженою і розчавленою нині – в самостійній Українській державі… Існуючи та працюючи заради цього все життя я свято вірив: замість того, щоб цілий вік нарікати на темряву, краще засвітити бодай одну свічку –й на світі менше стане темряви…»

2-й учень. Народившись у селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині, закінчивши семирічку, ставши помічником машиніста і виїхавши за кордон, П.Яцик не переставав вболівати за долю своєї Батьківщини. Канадський будівельник-землевласник українського походження, з кінця 50-х років почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори. Маючи власний бізнес, зароблені гроші він вкладав в освітницьку діяльність й книговидання. Саме П.Яцик на власний кошт видав повне зібрання творів Михайла Грушевського, котре стало йому майже в мільйон доларів.

3-й учень. А у 2000 році, не зрадивши таки своєму життєвому кредо, Петро Яцик запалив свічку  Міжнародному конкурсу знавців української мови. Вперше він пройшов  у селі Моринцях ( на батьківщині Тараса Шевченка). Особливістю конкурсу стало те, що грошовими преміями відзначались переможці від І до Х місця. Перший преміальний фонд склав 475 тисяч гривень.

4-й учень. 2003 року відбувся ІV Міжнародний конкурс з української мови, в якому брали участь 5 мільйонів осіб. За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика, а його донька Надія стала почесним головою конкурсу.

На 10-у річницю Дня Незалежності України П.Яцик був нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

5-й учень. У 2001 році одним з володарів Міжнародної премії  (Людина Року), в галузі благодійництва та меценатства, був визнаний Петро Яцик, який зробив великий внесок у справу збереження самобутності української нації як на Україні, так і за межами  нашої держави. Його вклад у розвиток нашої культури, мови, історії та традицій, створення і становлення українських освітніх закладів та центрів мав неоціненне значення для нашого народу, для утвердження  молодої, незалежної України у світовому співтоваристві.

Ведучий. Людина заговорила давно, з того часу, коли стала людиною. Та лише з появою письма вона змогла задовольнити потребу в переданні повідомлення на відстань у просторі і часі з появою письма. Сьогодні письмо в різних народів світу різне. Китайці і японці досі користуються ієрогліфами. Більшість мов Європи та Америки послуговуються латинським письмом, слов’янські народи – слов’янським, араби – арабським і т. ін.

Ведучий. Джерела нашого письма губляться десь у далекому минулому і до сьогодні наукою не пізнані. А ось як з’явилася абетка, якою користуємося сьогодні, знаємо. Славнозвісними творцями слов’янської абетки були брати Кирило і Мефодій, які жили в 9 столітті. Те давнє письмо називали кирилицею.

Ведучий. Найдавнішими рукописними кириличними пам’ятками є яскраво орнаментовані, розкішно оправлені пергаментні Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.), Рейнське Євангеліє, що його вивезла до Франції дочка Ярослава Мудрого Анна, Мстиславове Євангеліє, знамениті графіті на стінах Софійського собору в Києві.

Ведучий. Звичайно,  азбука постійно змінюється, вдосконалюється. Сучасний алфавіт містить 33 літери, кожна з яких має свою назву.

Учень-читець.
Тридцять три букви в одному ряду,
Тридцять три букви у кревнім роду,
Тридцять три букви – багата сім’я,
Тридцять три букви – то пісня моя.
Азбука рідна! Яка ж ти проста!
Крони зеленої зав’язь густа!
Буква до букви – і склад мій, і лад,
Слів найдорожчих людський зорепад.
В мові-розмові є всякі слова,
Букви ж поганої (ні!) не бува,
Букви, як люди, м’які і тверді
Букви, як друзі в моєму труді,
З ними шукаю і знаю: знайду
Місце своє у людському роду.

( М.Сом)

Ведучий. Своєрідною державою ми можемо назвати писемне мовлення, а основним законом  у ній є Український правопис. Один із перших українських правописів упорядкував 1619 року Мелетій Смотрицький – він закріпив  й узаконив для нашого письма букву г (ге).

Ведучий. Ми закінчили розмову  про виникнення писемності. Запам’ятайте пораду Дмитра Білоуса:

Учень-читець

Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній вимовляється, –
Все, як пісня у ній звучить.

Скачати “Усний журнал до Дня української писемності та мови”: джерело

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments