Презентація на тему: “День української писемності і мови”

Опубліковано презентацію “День української  писемності і мови”. Даний матеріал призначений для учнів старшої школи і може бути використаний на виховному заходу, виховній години присвяченій Дню української мови та писемності.

Скачати презентацію

Читати онлайн (дочекайтесь повної загрузки сторінки …)

Слайд 1

День  української  писемності і мови

Слайд 2

                             У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

             Про День української писемності та мови

 

На підтримку   ініціативи    громадських    організацій    та
з урахуванням важливої   ролі   української  мови  в  консолідації
українського суспільства  п о с т а н о в л я ю:

Установити в Україні День  української  писемності  та  мови,
який відзначати щорічно  9 листопада в   день  вшанування  пам’яті
Преподобного Нестора-Літописця.
Президент України                                        Л.КУЧМА

м. Київ, 6 листопада 1997 року
N 1241/97

 

Слайд 3

Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-Літописця.

Преподобний Нестор-Літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців.

 

Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

 

Слайд 4

Найвизначнішою працею Нестора-Літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття.

Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року.

«Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

 

Слайд 5

Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт,  створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

 

Слайд 6

Існує два різновиди старослов’янських

писемних знаків: кирилиця і глаголиця.

Кириличний алфавіт  з   XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян.

Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.

 

Слайд 7

Дати в скорботному календарі української мови:

1720 р. – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
1796 р. – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 р. – закрито всі українські театри.

 

Слайд 8

Дати в скорботному календарі української мови:

1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.
1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

 

Слайд 9

Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом    і громадським діячем Петром Дмитровичем Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю.

Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави.

Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді.

Рік від року конкурс набуває популярності, бо головна мета цього мовного змагання — утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж.

 

Слайд 10

Функціонування української мови

регулюється наступними документами:

• Конституція (ст.10)
• Закон «Про мови в УРСР»
• Закон «Про телебачення і радіомовлення»
• Закон «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки»
• Закон «Про інформацію»
• Закон «Про рекламу»
• Указ Президента «Про Концепцію державної мовної політики»
• Рішення КСУ про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції щодо застосування державної мови

 

Слайд 11

Наша мова – солов’їна

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,

але ти, дитино,

покликана захищати своїми

долоньками

крихітну свічечку

букви «ї»,

а також,

витягнувшись на пальчиках,

оберігати місячний серпик

букви «є»,

що зрізаний з неба

разом із ниточкою.

Бо кажуть, дитино,

що мова наша – солов’їна.

Правильно кажуть.

Але затям собі,

що колись можуть настати і такі часи,

коли нашої мови

не буде пам’ятати

навіть найменший соловейко.

Тому не можна покладатися

тільки на солов’ їв,

дитино.