Сценарій виховного заходу, присвяченого Дню Соборності України

 

Захід проводиться в залі, прикрашеному українською атрибутикою.

У центрі сцени розміщено державні символи України,портрет Т.Г. Шевченка, плакат із назвою свята.

На сцену під звучання приспіву пісні «Одна калина»

Сценарій до Дня Соборності України

Сценарій до Дня Соборності України

Ведучий. Дорогі друзі, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято – День соборності України, свято рідного краю, свято  нашої держави.

Ведуча. Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна —  Україна,  земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Українка. …Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

 

Українець. Нехай же лине добре слово,

Звучить так щиро і вагомо

Про нашу неньку-Україну,

Найкращу, дорогу, єдину!

 

Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля. Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведуча. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.

 

 

Виконується пісня «Народились ми в Україні»

 

Легенда про Україну

Колись, дуже-дуже давно, роздавав Господь землі державам. Багато зібралося їх біля Божого порогу. І кожна держава сподівалася отримати свою, найкращу часточку  на планеті. А потім усі вони, отримавши що хотіли, розходилися господарювати на своїх, Богом даних, землях. Але до загальної черги не встигла держава Україна. Важко працювала, втомилася і, втомлена, ледве прийшла до Бога. Стала осторонь і не сміє очей підняти.

Господь побачив заквітчану красуню, покликав до Себе і запитав: – Ти спізнилася, Україно, поглянь – усі розійшлися зі своїми наділами. Де ти була? – Працювала, – опустила очі, з яких рясно посипалися сльози-перли, – прости мені, Господи, піду я… Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя і відповів: – Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу твою співучу і просту. Знаю, як ти спиш і прокидаєшся, як плачеш і радієш. Як працюєш важко. Як співаєш щиро. Знаю, як любиш простір і небо, волю і життя. Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай… А Україна йому відповідає: – Якщо немає в Тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого, щоб мені дати. Мені чужого не потрібно… Господь погладив схилену голову заплаканої дівчини-України і відповів: – Не журися, Україно. Посміхнися і радій. І співай пісню гарну! Нову пісню. Тому що вподобав я тебе і не дам тобі сумувати! Є у Мене земля! Моя земля. Залишив  її Собі, щоб тішитися, але з радістю віддаю тобі! Пануй, господарюй, працюй і радій! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зоряний простір вкриває собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небі співає жайвір. І сонце там особливе, і люди надзвичайні. Твої люди, Україно! Живи і радій! А Я з цього часу буду з тобою назавжди. Бо ти та земля, той край, що в Моєму серці…

 

Козацький марш , виходять 2 клас.

 

Учень 1. Любi, друзi! Хоч маленькi,
Ми вже добре знаєм,
Що звемося українцi
Й українських предкiв маєм.

Учень 2. Батько, мати, брат, сестричка
І всi iншi члени роду,
Всi належать до одного
Українського народу.
Учень  3. Родитись українцем —
Це велика Честь i слава.
Рiдний край свiй полюбити
Найважливiша справа
В нiм пливуть глибокi рiки,
І шумлять степи безкраї,
Стрункi гори пнуться в хмари,
Синьооке море грає.
Буйне збiжжя колосисте
На врожайних росте рiллях.

Учень 4. Є у надрах сiль i нафта,
Вiск, залiзо i вугiлля.
Українцi й українки —
Всi кохають до загину
Славну землю батькiв своїх —
Свою рiдну Україну!

Учень 5. Але, щоб цю землю свою
Мiцно, щиро покохати,
Добре вивчити, пiзнати.
Треба знати те, як предки
На землi цiй колись жили,
Як грудьми своїми
Заступали, боронили,
Як невпинно працювали,
І боролися завзято,
Щоб їх люба Україна
Була дужа i багата.

Учень  6. Хай не буде нi одної
Української дитини,
Що не вмiла б розказати
Про минуле України .
Учень 7. Як спитають мене люди,
Хто я, тодi скажу їм:
Що я українець щирий,
Український в мене дiм!

І для України в мене
Серце iз любовi б”є,
Я за Україну
Вiддам все життя своє.

Учень 8. Ой у саду, у садочку
Квiти процвiтають —
То не квiти, ой, то дiти
По садочку гуляють.

Учень 9. Ой в саду i на горбочку
Розквiтають рожi —
То не рожi — то дiвчатка
Українськi гожi.

Учень 10. Ой у саду — винограду
Черешнi та вишнi.
То не вишнi, то хлоп”ята
Українськi пишнi.

Учень 11. Ой листочкi зелененькi,
А синенькi квiти,
Хай на славу молоденькi
Виростають дiти.

Учень 12. Ми — маленькi друзi,
Українськi дiти,
Мов квiтоньки в лузi,
Добре нам всiм жити.
Учень 13. Ми всi дiти українські,
Український у нас рiд,
Дбаєм, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у свiт.

Учень 14. Все, що рiдне, хай нам буде
Найдорожче i святе.
Рiдна вiра, рiдна мова.,
Рiдний край наш над усе!
Щоб про це ми не забули
Нi на хвилю, нi на мить,
Хай Господь святий iз неба
Нас малих благословить.

 

 

Ведуча. Україна… Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою,  щасливою.

Ведучий. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

 

Учень 1: Україно, п’ю твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.

 

Учень 2: Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю —
Хай мовчать Америка й Росія,
Коли я з тобою говорю!

Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.

 

Учень 3: Рідко, нене, згадую про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти втекли на небо,
Ходить їх до біса по землі.

Бачиш: з ними щогодини б’юся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?

 

Учень 4: Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.

 

Учень 5:    Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!

 

Пісня «Україна – це ми»

 

Ведучий. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Ведуча. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ведучий. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України.

 

  1. Нам дух волелюбний від скіфів дістався,

Широка душа – від безмежжя степів.

Хто серцем тебе, Придніпров’я, торкався,

Той душу твою осягнути зумів.

  1. Це тут України моєї початок,

Де волю плекали твої козаки.

Про тебе сьогодні ми будем співати

І славу твою пронесем крізь віки!

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

 

  1. Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну .

 

Ведучий. 24 роки ми живемо на вільній землі, працюємо на користь незалежної держави, яка має свій Прапор, свій Герб та Гімн.  Про це мріяв, за це боровся наш нескорений народ. Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведуча. Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння. Серед них – наш Кобзар і пророк Т.Г.Шевченко.

  1. Він жив надією, що кращий час настане,

Він вірив, що народ підніметься з колін

І що розірве віковічнії кайдани,

Й ходити більш не буде у ярмі.

  1. Уже здійснилося, Тарасе наш великий,

Твоє могутнє і пророче слово,

Живемо ми в державі незалежній

Плекаємо чудову нашу мову.

  1. Хай собори на руїні

Стануть там, де ти прорік.

Незалежній Україні –

Разом – Слава нині і повік!

  1. Я співаю про тебе, прекрасна країно

Де хлібами духмяними вкриті поля

І про шлях твій до волі, моя Україно

Незалежна та славна слов’янська земля!

  1. Скільки світлих доріг

Ти для мене відкрила

До високих зірок у широкі поля

У мені твоя кров,

У мені твоя сила

Найдорожча з усіх,

Рідна земле моя!

  1. Благословенна будь, земля моїх батьків

І щедра нива степових просторів,

Що пам’ятає славу козаків

Своїх захисників, своїх героїв

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

  1. Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

 

Ведучий. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

 

Лунає  пісня  «Перлина Україна»

 

Ведучий. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою. Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами , які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.

Ведуча. Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України. Більше півстоліття тому відомий український поет Дмитро Чередниченко написав чудовий вірш «Єдина Україна», актуально звучить він і сьогодні.

 

Учень 1:     Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

 

Учень 2:     Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

 

Учень 3:     І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір’я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях

 

Учень 4:     Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

 

Учень 5:     Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

 Ведучий.  Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

Ведуча. Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Ведучий. Такими, що виконали свій громадянський обов’язок, які рішуче стали на захист суверенітету нашої держави, є і наш земляки, колишні учні нашої школи –…  Від імені всіх присутніх прийміть найщиріші слова подяки за наш спокій, захист нашої Батьківщини, силу, патріотизм, мужність, стійкість. Ми пишаємося Вами!

Ведуча. Але захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть.

Вшануймо хвилиною мовчання пам’ять героїв Небесної сотні, борців за свободу людей під час революції гідності, героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам’ять героям, Вічна слава!

 

Хвилина мовчання

 

Учениця 1

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна…

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!

 

Учень 2.

Вкраїно – зірнице! Вкраїно – царице!

Вкраїно – мадонно моя святолиця!

У білих церквах й сріблом витканих дзвонах,

В твоїх чудотворних небесних Іконах,

В пречистих молитвах, в піснях колискових,

В зірках – діамантах на травах шовкових,

В твоїх рушниках, де червоне і чорне

Любов’ю і смутком серденько огорне.

 

Учень3.

Вкраїно — красуне! Вкраїно кохана,
В ясир продавались твої Роксолани.
Тебе ґвалтували кати – людозвірі,
Тебе мордували етапом в Сибірі.
Кривавії сльози котились в безсиллі,
Синочки-орли не літали: безкрилі.
Тебе погубити хотіли в неславі
Твої вороги і чужинці лукаві.
А ти воскресла, щоб жити й співати,
Душа оживала і тіло розп’яте
З в’язниць поверталась в собори і хати,
Щоб дітям Господню молитву віддати.

 

Учень 4.

Вкраїно – богине! Вкраїно – кохана,
Молитва боляща, розтерзана рано…
Я лину до Бога, бо вмію літати,
Я буду молитись, я буду благати,
За тебе, Вкраїно, за тебе, свободо,
За долю пресвітлу вкраїнському роду.
Я вірю: Всевишній і Діва Марія…
Почують молитву, молитву надії…

 

Пісня «Боже, я молюсь за Україну»

Ми (Разом)  Не хочемо війни!

Хай буде мир на всій землі!

Мир – це квіти у сонячних росах.

Мир – це радість малих і дорослих.

Мир – це усмішка в очах матусі.

Мир – це лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

Пісня «Ми за мир»

Ведучий. Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Ведуча. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.  Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.

Українка.  Соборність – це символ.

Українець. Символ боротьби за волю,

Українка.  Порозуміння між людьми…

Українець. І часточка надії і віри у майбутнє.

Ведуча. Так, вір в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

 

Поділитись у соціальних мережах:Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments

Сподобалась стаття? Оцініть її:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (голосов: 1, в среднем: 5,00 из 5)
Loading...
 
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ НА САЙТІ...

Залишити відповідь