На даній сторінці опубліковано конспект і презентація Першого уроку у 2016-2017 н.р. “Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя Незалежності України”

Скачати: конспект першого уроку, презентацію

Переглянути презентацію в режимі онлайн (дочекайтесь повної загрузки сторінки …)

ЩОБ У СЕРЦІ ЖИЛА БАТЬКІВЩИНА: ДО 25–РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

(Перший урок для учнів 8-9 класів
2016/2017 навчальний рік)

 

Мета: формувати активну громадянську позицію щодо єдиної цілісної Української держави; розвивати пізнавальні інтереси учнів; виховувати любов до Батьківщини, повагу до її історичного минулого і сучасного, розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні.

Обладнання: національна символіка, карта України, малюнок білого лебедя,  блакитно-жовті сердечка.

Технічні засоби: ПК, мультимедійний проектор.

                                                         Хід уроку
І. Привітання. Організація класу

Лунає пісня « Це моя Україна!» Олеся Заяць

Доброго дня! Вітаю  всіх із початком нового навчального року, з Днем Знань! Бажаю вам міцного здоров’я, натхнення, хай світлою буде ваша дорога до знань.

ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності учнів. Оголошення теми уроку.

Учитель: В історії України є дата, яку можна назвати найважливішою:
24 серпня 1991 року – цього дня народилася Незалежна Україна. Відбулася подія, про яку мріяли десятки поколінь українського народу впродовж багатьох століть. Саме цій події й присвячено перший урок у цьому навчальному році. Отже, тема нашого уроку:  «Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя незалежності України». (слайд 1)

Святковий день — двадцять четверте серпня,

Так хочеться усмішок і пісень.

Віднині Україна незалежна.

Запам’ятайте, люди, світлий день!

Давайте згадаємо як це було?

ІІІ. Основна частина

Учень: Рік 1991 (слайд 2)

1 грудня 1991 року відбулися перші вибори Президента України.
До виборчого бюлетеня було включено шість кандидатів.
Леонід Кравчук виграв президентські вибори.

Учениця: Рік 1992 (слайд 3)

Живи та міцній Українська Державо!

Вмирали у битвах мільйони борців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й на радість народу віки майорів.

 

15 січня 1992 року Верховна Рада затверджує вірш «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського (1862) як гімн України.

28 січня 1992 року набув статусу офіційного  прапор – синьо-жовтий біколор.
19 лютого 1992 року офіційно з’явився державний герб  у вигляді Тризуба князя Володимира.

Учень: Рік 1993 (слайд 4)

21 лютого 1993 р. –  Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною  в закритих приміщеннях — 6 м 15 см.
Сергій Бубка – єдиний український спортсмен, якому встановлено пам’ятник за життя.

Учениця: Рік 1994 (слайд 5)

14 січня 1994 р Україна стає без’ядерною державою. Аварія  на ЧАЕС, складнощі утримання ядерної зброї,  жорстка позиція США та Росії призвели до підписання Тристоронньої угоди між  Росією, Україною та США.
Україна втратила свій ядерний потенціал, але так і не отримала компенсацій за роззброєння.

 

Учень: Рік 1994 (слайд 6)

Перше  олімпійське золото України, яке завоювала  16-річна  дніпропетровська фігуристка Оксана Баюл у Ліллехаммері.    Ця  перемога  стала  великою несподіванкою для  всіх,  у тому  числі  і для організаторів олімпіади,  у  яких  не  знайшлося запису  гімну України. Майже    45  хвилин  вболівальники  чекали,  доки  зазвучав  гімн,  у  цей  же час  стався ще один казус –  неправильно  здійняли  прапор  України…

Учениця: Рік 1995 (слайд 7)

З 9 листопада 1995 року Україна є постійним членом Ради Європи і представлена в усіх його органах. Затверджено  стратегію співробітництва ЄС та України. Так починається шлях України до Євросоюзу…

Учень: Рік 1996 (слайд 8)

У  ніч з 27 на 28 червня 1996 року була прийнята і затверджена Конституція України.

Найвищий закон утверджує багатовікове прагнення українського народу
до незалежності і власної держави. Прийняття Конституції України
є закономірною і важливою віхою в історичному розвитку України.
Я — українець. Є у мене право
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто-синій,
На щастя жити у такій країні.
Я — українець. Право знати маю
Про тих, кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни, —
Синів і дочок, гідних України.
Я — українець. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю, казати,
На незалежну та міцну державу,
На все, що гарантовано по праву.
Я — українець. І моє це право
Любити землю горду й величаву,
Та дух свободи набирати в груди.
Я — українець. Був ним, є, і буду!

Учениця: Рік 1996 (слайд 9)

У вересні 1996 року  в Україні була проведена грошова реформа, результатом якої стало впровадження в  обіг  національної валюти України:   гривні  та    її сотої частки — копійки.    Введення   гривні – свідчення   початку стабілізації української економіки.

Учень: Рік 1997 (слайд 10)

Із 19 листопада по 5 грудня 1997 року у космосі «гостював» перший космонавт незалежної України – щоправда, на американському шатлі. Леонід Каденюк – учасник місії STS-87 БТКК «Колумбія», спрямованої на проведення спільних українсько-американських дослідів, що мали на меті вивчення впливу стану невагомості на природні процеси у рослин.

Учениця: Рік 1998 (слайд 11)

Встановлена  відзнака Президента України – «Герой України».
Першим це велике знання отримав президент Національної академії наук Борис Євгенович Патон.

Учень: Рік 1999 (слайд 12)

Відміна смертної кари. 29 грудня 1999 року Конституційний Суд України визнав, що смертна кара суперечить Конституції України. У зв’язку з цим було внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими остаточно вилучили поняття «смертна кара» з офіційного списку кримінальних покарань України.

Відсутність смертної кари є обов’язковою умовою для перебування держави в Раді Європи.

Учениця: Рік 2000 (слайд 13)

5 червня 2000 р. Президент України Л.Д.Кучма під час візиту до України Президента США Б.Клінтона вперше назвав точну дату остаточної зупинки енергоблока № 3 – 15 грудня 2000 року.

Учень: Рік 2001 (слайд 14)

На запрошення Президента України, Єпископів Українських Греко-Католицької та Римо-Католицької церков 23-27 червня 2001 року Україну відвідав Папа Іван Павло II. Урочистий проїзд понтифіка у «папамобілі» вулицями українських міст зчинив чималий ажіотаж, а наша країна чи не вперше в історії впродовж кількох днів посідала перші місця у світових новинах.

Учениця: Рік 2002 (слайд 15)
27 липня 2002 року на аеродромі Скнилів,  що за 7 кілометрів від Львова, зібралося близько 10 тисяч глядачів. Люди із захопленням вдивлялися в небо, де вправні пілоти демонстрували фігури вищого пілотажу.

Близько першої години дня Су-27 готувався завершити демонстративну фігуру “напівпетля”, втім уже за мить пілот зрозумів, що пройшов надто близько до землі. За лічені секунди Су-27 врізався в натовп людей, які зібралися на вулиці, аби краще розгледіти експонати шоу.

Учень: Рік 2004 (слайд 16)

Моя пісенна країна

Зоветься в світі Україна.

Пісні її до серця линуть

Стрімким джерелом, небом синім,

і у веселім дружнім крузі

Пісні співають добрі друзі.

Українська  співачка Руслана перемагає на пісенному конкурсі Євробачення, що  відбувся  2004  року у  Стамбулі.  Запальний сингл   Wild   Dances  дарує Україні право приймати ювілейний 50-й конкурс за рік потому.

 

Учениця: Рік 2004 (слайд 17)

Помаранчева революція. Листопад-грудень 2004 року – проти  фальсифікації результатів виборів Президента України на площі міст країни вийшли мільйони українців. Головним плацдармом революції став київський Майдан Незалежності, а основним результатом – призначення Верховним Судом повторного другого туру президентських виборів.

Учень: Рік 2005 (слайд 18)

19 травня 2005 року на конференції у норвезькому місті Берген Україна офіційно приєдналася до «Болонського процесу» з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.  На сьогодні 45 європейських держав, включаючи й Україну, є його учасниками.

Учениця: Рік 2006 (слайд 19)

Наприкінці  листопада 2006 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні». Цим актом  відновлена історична справедливість щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу і тим самим повернено історичний борг безвинним багатомільйонним жертвам тієї трагедії та всьому українському народу

Учень: Рік 2007 (слайд 20)

18 листопада 2007 року на шахті імені Засядька сталася найбільша аварія на українських вугільних підприємствах від часу здобуття незалежності.

Внаслідок вибуху метано-повітряної суміші загинув 101 гірник.
Десятки отримали поранення. На момент аварії під землею були
457 шахтарів. На  поверхню вдалось підняти 357 чоловік.
1 грудня на шахті стався новий вибух: п’ятеро рятувальників, які ліквідовували наслідки аварії, загинули на місці.

Учениця: Рік 2008 (слайд 21)

Україна вступила у Світову організацію торгівлі в 2008 році  після 15 років переговорів.  Процес приєднання України до СОТ почався ще в 1993 році
і лише в 2005 році процес був прискорений.  5 лютого 2008 року
Генеральна рада СОТ на засіданні в Женеві схвалила вступ України в цю організацію.   Україна стала повноправним 152 членом СОТ.
Учень: Рік 2009 (слайд 22)

За  роки незалежності перемоги українського спорту неодноразово змушували серця українців битися у шаленому ритмі.

Донецький “Шахтар” став першим і єдиним донині українським клубом, який завоював єврокубковий трофей в роки Незалежності.

Учениця: Рік 2010 (слайд 23)

Чоловіча збірна України стала золотим призером 39-ї Всесвітньої шахової Олімпіади у Ханти-Мансійську, випередивши 148 інших збірних. Українська чоловіча збірна – єдина  команда, яка не зазнала на Оліпіаді жодної поразки.

Учень: Рік 2011 (слайд 24)

Феноменальне явище в українському та світовому боксі – брати Клички. Вперше  в історії професійного боксу чемпіонами у важкій ваговій категорії за версіями найпрестижніших світових організацій IBF, WBC та WBO стали одночасно два рідних брати.

Учениця: Рік 2012 (слайд 25)

Довгоочікуваний  2012 рік пройшов  під  гаслом  «Творімо  історію  разом».  Багато  гостей,  які  приїхали  на   Євро – 2012 закохалися  у  такі  міста  як  Київ, Львів, Харків, Донецьк.

 

Учень: Рік 2013 (слайд 26)

Революція Гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні. Ми живемо у непростий час – час змін.  Революція  довела, що український народ – єдиний.  Ці події  перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого життя.

 

Учениця: Рік 2014 (слайд 27)

Дорогою  ціною  платить    Україна  за   своє  право  лишатися     незалежною

державою, за прагнення зберегти свою ідентичність і територіальну цілісність. Сотні справжніх патріотів віддали своє життя в боротьбі з злочинною владою, зовнішньою агресією та сепаратизмом.

Герої не вмирають. Просто йдуть

З майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Учитель. У  2014 році  світ визнав  українців найбільшими  патріотами,  бо кожен з нас усвідомлює, що доля нашої країни у наших руках і кожен може зробити   свій   внесок  у  захист   України,  незалежно  від  віку,   статі    та національності, а слова «патріот», «герой», «незалежність» набули для   нас особливого значення. Наші серця навіки з героями Небесної сотні, з воїнами,
що загинули у боротьбі за свободу та єдність України.  (слайд 28)

(Називаємо прізвища Героїв Небесної сотні, діти прикріплюють на карті України фігурки білих лебедів)

Демонстрація відеофрагменту ”  Білі Лебеді у небесах…”
                              Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.

Учень: Рік 2015 (слайд 29)

Дуже хочеться щоб в нашій країні панував мир….
Домовленості про припинення вогню і врегулюванні ситуації на Донбасі, досягнуті у Мінську дали змогу Україні уникнути найгіршого сценарію розвитку країни.

Учениця: Рік 2016 (слайд 30)

Переможцем “Євробачення-2016” стала співачка Джамала з піснею “1944”.

У ніч з 14-го на 15-е травня у Стокгольмі відбувся фінал музичного дійства. В ньому взяли участь 26 країн. Найбільшу кількість балів – 534 – та перше місце отримала представниця від України – Джамала.

Учень: (слайд 31)

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

За всі роки скупої Незалежності

В свободі не сягали ми безмежності.

Для неї горе ланцюги кувало,

Щоб не прозріла, одягло забрало.

 

Але в народу мого є тенденція,

Терпінню край – знаходиться потенція.

Бо ж сили-духу нам не бракувало,

З обличчя здерти зрадливе забрало.

 

Тепер, аби не втратити спроможності

Нащадкам дарувати дух свободності,

Героїв пам`ятаймо всіх Майданів,

Хто Незалежність визволяв з кайданів!..
Ганна Коназюк

Учениця: Досвід, набутий за роки незалежності, свідчить про те, що держава отримала визнання  міжнародною спільнотою, наполегливо здійснює свій курс на вступ до Європейського Союзу. І хоча у державі ще багато невирішених проблем, однак демократичний вибір країни залишається незмінним.

 

VІ. Рефлексія
 1. Складання асоціативного грона «Україна».

(незалежна, вільна, патріотична, соборна, демократична, єдина, європейська, багатонаціональна, багатомовна, спортивна, пісенна…)

2. Інтерактивна вправа «Повертайся живим»
   Учитель: Дуже хочеться, щоб у нашій країні панував мир. Тому сьогодні важливо підтримати наших захисників. Нехай кожен із вас напише на жовто-блакитних сердечках щирі побажання для тих, хто воює заради нас. Всі листівки будуть відправлені волонтерами у зону АТО і передані захисникам Вітчизни. (Діти підписують листівки).
3. V. Підсумок уроку

Учитель: Діти, ви – майбутнє України. Ви частинка народу. Вам творити нову історію держави: незалежної, вільної, демократичної. Ще в І столітті н.е. Цицерон сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».

То ж будьте гідними своїх предків, любіть Україну, бережіть її волю і незалежність, поважайте свій народ, свою мову. Хочу, щоб усі ми вірили в щасливе майбутнє нашої держави!

Завершити  урок хочу словами Володимира Сосюри, який народився і виріс на Донбасі:

 

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її соловʼїну…

Для нас вона в світі єдина, одна

В просторів солодкому чарі…

Вона у зірках і в вербах вона,

І в кожного серця ударі…

 

 

…

 

Використана література та Інтернет ресурси

1. Ми віримо в твоє майбутнє твоє, Україно! (сценарії виховних заходів національного спрямування). – Х.: Вид. група «Основа», 2014. – 128 с.
2. Незалежній Україні – слава нині і вовік! (Збірник сценаріїв тематичних культурно-мистецьких заходів до державних свят та пам’ятних дат) – Рівне: КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» Рівненської обласної ради, 2014 – 270 с.

3. https://erudyt.net/category/vixovni-zaxodi/konspekti-do-1-veresnya
4. 23 головні події незалежної України http://gazeta.ua/articles/history/_ukrayina-bez-kuchmi-evrobachennya-revolyuciya-gidnosti-23-golovni-podiyi-nezalezhnoyi-ukrayini/577021
5. 21 подія незалежної України http://24tv.ua/21_podiya_nezalezhnoyi_ukrayini_n251696
6. Наша з тобою біографія. 100 найважливіших подій 1991-2011 рр. http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/08/24/53213/
7. Україна в умовах незалежності http://i100rik.com.ua/ukrayina-v-umovah-nezalezhnosti/
8. Вірші до Дня Незалежності України http://szenki.in.ua/index.php/scenarii/stsenarii-do-dnia-nezalezhnosti-ukrainy/414-virshi-do-dnia-nezalezhnosti-ukrainy
9. http://probapera.org/publication/13/30661/nezalezhnist.html
10. Загиблим в Україні присвячується…”Білі Лебеді у небесах…”

https://www.youtube.com/watch?v=AJ0_duaEt1k&index=32&list=RDQQcDtMGBwOw

11. «Це моя Україна»  Олеся Заяць https://www.youtube.com/watch?v=QQcDtMGBwOw&list=RDC7WWDfESqkM&index=5

 

 

 

Додаток 1

 

 

Додаток 2

Спи сок Героїв Небесної сотні

Вінницька  область

Шимко Максим

Брезденюк Валерій

Плеханов Олександр

Волинська область

Гриневич Едуард

Тарасюк Іван

Мойсей Василь

Байдовський Сергій

Дніпропетровська область

Нігоян Сергій

Донецька область

Наумов Володимир

Чернявський Дмитро

Бондарєв Сергій

Пантєлєєв Іван

Житомирська область

Зайко Яків

Балюк Олександр

Прохорчук Віктор

Закарпатська  область

Гаджа Петро

Івано-Франківська область

Гурик Романз

Павлюк Володимир

Дмитрів Ігор

Шеремет Василь

Хунтсаар Артур

Дідич Сергій

Ткачук Ігор

Калиняк Богдан

Костишин Михайло

Крим

Кемський Сергій

Київська область

Веремій В’ячеслав

Дворянець Антоніна

Захаров Володимир

Максимов Дмитро

Мельничук Володимир

Наконечний Іван

Прохорський Василій

Цепун Андрій

Шаповал Сергій

Бадера Олександр

Ворона В’ячеслав

Кульчицький Володимир

Мовчан Андрій

Кіщук Володимир

Царьок Олександр

Бачинський Ігор

Пехенько Ігор

Саєнко Андрій

Чаплінський Володимир

Швець Віктор

Кіровоградська область

Сміленко Віктор

Чміленко Віктор

Львівська область

Бойків Володимир

Вербицький Юрій

Коцюба Віталій

Дигдалович Андрій

Корчак Андрій

Топій Володимир

Точин Роман

Ушневич Олег

Вайда Богдан

Ільків Богдан

Сеник Роман

Бльок Іван

Бура Ольга

Варениця Роман

Жаловага Анатолій

Жеребний Володимир

Паньків Микола-Олег

Шилінг Йосип

Полтавська область

Креман Іван

Сердюк Ігор

Черненко Андрій

Рівненська область

Городнюк Іван

Курач Анатолій

Храпаченко Олександр

Опанасюк Валерій

Сумська область

Братушко Олексій

Тернопільська область

Капінос Олександр

Войтович Назар

Голоднюк Устим

Костенко Ігор

Харківська область

Котляр Євген

Зубенко Владислав

Паращук Юрій

Хмельницика область

Пагор Дмитро

Дзявульський Микола

Мазур Артем

Семисюк Микола

Васильцов Віталій

Бондарчук Сергій

Корнеєв Анатолій

Шеремет Людмила

Черкаська область

Смолинський Віталій

Горошишин Максим

Пасхалін Юрій

Чернець Віктор

Чернівецька область

Аксенін Василь

Щербанюк Олександр