Опорні таблиці для підготовки до ЗНО з української літератури

Збірник опорних таблиць укладено відповідно до чинної програми  з української літератури для закладів загальної середньої освіти. У ньому представлено розвиток  літературного процесу від давнини до сьогодення у найвизначніших персоналіях, вершинних творах, провідних художніх напрямах і стилях.

Дидактичні матеріали рекомендовано для якісної підготовки студентів І-ІІ курсів до складання ЗНО й усім, хто цікавиться літературою й бажає підвищити рівень знань.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА…………………………………………….………………………………..4
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ5
«Географія»  творів (місце описаних подій)……………………………….……..5
Епіграфи …………..…………………………………………………………………..…5
Присвяти …………..………………………………………………………………..……6
Час дії……………………………………………………………………………………….6
Закохані пари та любовні трикутники……………………………………………6
Літературні родини………………………………………………………………..……7
Автор. Твір. Головні Персонажі……………………………………………………..7
Узагальнена таблиця (розвиток літератури від давнини до сьогодення)..9
РОЗДІЛ ІІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКІВ…………………….13
Висловлювання  про митців ………….……………………………………………..13
Псевдоніми та справжні прізвища ………………………..………………………14
Факти з біографії………………………………………………………………………..14
РОЗДІЛ ІІІ. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………15
Основні стильові напрями, течії…………………………………………………….15
Літературні угруповання кін ХІХ – поч. ХХІ ст………………………………….17
РОЗДІЛ ІV. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………….18
Художні засоби…………………………………………………………………………..19
Короткий словник літературознавчих термінів…………………………………21
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………..……………26

 

Переглянути опорні таблиці для підготовки до ЗНО з української літератури

Завантажити: Опорні таблиці для підготовки до ЗНО з української літератури (word, .docx) (5782 downloads)

Читати також:

 

ПЕРЕДМОВА

         Одним з важливих і непростих випробувань, яке треба пройти старшокурсникам, є зовнішнє незалежне оцінювання.  Це перевірка здобутих знань  й своєрідний підсумок їхньої тривалої роботи, який вимагає ґрунтовної та системної  підготовки.

Добірка матеріалів з української літератури у формі структурованих опорних  таблиць допоможе повторити та систематизувати знання студентів, зокрема простежити історію розвитку мистецтва слова від давнини до сьогодення, опанувати базовими теоретико-літературними поняттями, виробити навички аналізу художніх творів.

Опорні таблиці передбачають не просто зорове пред’явлення матеріалу, але й певне групування, систематизацію великого обсягу інформації.

Допоміжні дидактичні матеріали сприятимуть швидкому засвоєнню ключових факторів: авторів, програмових творів, персонажів тощо.

Систематична навчально-тренувальна робота з таблицями матиме позитивний результат – одержання високих балів на тестуванні. Студенти зможуть обирати найголовніше, орієнтуватися у великому потоці інформації.

У збірнику лаконічно й доступно  подано довідковий матеріал з курсу української літератури; інформація узагальнена для швидкого запам’ятовування й кращого розуміння художніх текстів.

короткий словник літературознавчих понять, в якому містяться основні терміни.

Теоретичний матеріал укладений відповідно до чинної навчальної програми з української літератури й нової програми до ЗНО-2020; студенти можуть використовувати його під час проведення занять для навчального тестування, контрольних робіт, а також для додаткової самостійної роботи у позааудиторний час.

            РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ

                 «ГЕОГРАФІЯ» ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ

Твір та авторМісце описаних подій
«Ой, Морозе, Морозенку»Савур-могила
«Чи не той то, Хміль»Жовті Води (Золотий Брід)
«Ой летіла стріла»Вдовине поле
«Повість минулих літ»Київ, Вишгород
«Слово про похід Ігорів»Половецька земля, р. Каяла, Путивль
«Енеїда» І. КотляревськийКарфаген
«Наталка Полтавка» І. КотляревськийСело на Полтавщині
«Сон» Т. ШевченкоУкраїна, Сибір, Петербург
«Чорна рада» П. КулішХутір Хмарище, Київ, Ніжин
«Хіба ревуть воли, як ясла повні» П. МирнийПіски
«Кайдашева сім’я» І. Нечуй-ЛевицькийСемигори, Біївці, Київ
«Мойсей» І. ФранкоПустеля, Близький Схід
«Захар Беркут» І. ФранкоТухольщина, Карпати
«Intermezzo» М. КоцюбинськийКононівка
«Тіні забутих предків» М. КоцюбинськийКарпати, р. Черемош
«Я (Романтика)» Микола ХвильовийПалац шляхтича
«Камінний хрест» В. СтефаникГалицьке село
«Зачарована Десна» О. ДовженкоСосниця, р. Десна
«Мина Мазайло» М. КулішХарків
«Лісова пісня» Леся УкраїнкаЛіс на Волині
«Сом», «Моя автобіографія» Остап ВишняХарківщина, р. Оскіл
«Тигролови» І. БагрянийЗелений клин, Сибір, тайга, Уссурійський край, Хабаровськ
«Модри Камень» О. ГончарЧесько-Словенська Республіка
«Маруся Чурай» Л. КостенкоПолтава, Київ
«Місто»  В. ПідмогильнийКиїв

 

               ЕПІГРАФИ  

 «Сон»«Дух істини світ не може прийняти, якщо не бачить, не знає його» з Євангелія
«І мертвим, і живим…»Колись хтось каже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить – неправду мовить». Соборне послання Іоанна
«Місто»1. «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола…» Талмуд

2. «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло? А. Франс

«Майстер корабля»«О корабле, тебе вже манить хвиля моря?» (Горацій).

«Забирайте ж із собою в путь, виходячи з м’яких юнацьких літ до суворої мужності – забирайте із собою всі людські порухи, не залишайте їх на дорозі» (М. Гоголь)

«Уривок з поеми»«Я син цієї раси» (Еміль Верхарн)

 

«Захар Беркут»«Діла давно минулих літ,

Казки старовини глухої…» (О. Пушкін)

 

ПРИСВЯТИ

Т. Шевченко «Катерина»В.А. Жуковському
Т. Шевченко «Кавказ»Якову де Бальмену
М. Коцюбинський «Intermezzo»Кононівським полям
М. Хвильовий «Я (Романтика)»«Цвітові яблуні» М. Коцюбинського
Гр. Тютюнник «Три зозулі з поклоном»Любові Всевишній
Остап Вишня “Мисливські усмішки”Максиму Рильському

                   ЧАС ДІЇ

«Чи не той то Хміль»1648-1654 рр.
«Слово про похід Ігорів»1185 р.
«Повість минулих літ» уривок про помсту Ольги945-946 р.
«Чорна рада»1663 р. доба Руїни
«Захар Беркут»1241 р.
«Кайдашева сім’я»ІІ пол. ХІХ ст. пореформлена доба
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»ХІХ ст.
«Intermezzo»1900-ті р.
«Лісова пісня»весна-літо-осінь-початок зими
«Пам’яті тридцяти»1918 р.
«Я (Романтика)»1920-ті рр. ХХ ст.
«Місто»1920-ті рр. ХХ ст.
«Мина Мазайло»1920-ті рр. ХХ ст.
«Тигролови»1930-ті рр. ХХ ст.

 

ЗАКОХАНІ ПАРИ ТА ЛЮБОВНІ ТРИКУТНИКИ

Ігор – Ярославна«Слово про похід Ігорів»
Еней – Дідона«Енеїда»
Петро – Наталка Полтавка«Наталка Полтавка»
Петро Шраменко – Леся Черевань«Чорна рада»
Москаль-Іван – Катерина«Катерина»
Максим – Мирослава«Захар Беркут»
Чіпка Варениченко – Галя Гудзь«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Лаврін Кайдашенко – Мелашка Балаш; Карпо Кайдашенко – Мотря Довбиш«Кайдашева сім’я»
Микола Гуляницький – Марися Боруля«Мартин Боруля»
Іван Палійчук – Марічка Гутенюк«Тіні забутих предків»
Мокій Мазайло – Уля Розсоха«Мина Мазайло»
Григорій Многогрішний – Наталка Сірко«Тигролови»
Солдат-розвідник – Тереза«Модри Камень»
Мавка – Лукаш – Килина«Лісова пісня»
Степан Радченко – Надійка – Зоська – Рита«Місто»
Маруся Чурай – Гриць Бобренко – Галя Вишняківна«Маруся Чурай»
Софія – Михайло – Марфа«Три зозулі з поклоном»

 

 

               ЛІТЕРАТУРНІ РОДИНИ

Черевані, Шрами«Чорна рада»
Вовки, Беркути«Захар Беркут»
Палійчуки, Гутенюки«Тіні забутих предків»
Гуляницькі, Борулі«Мартин Боруля»
Вареники, Чупруненки«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Кайдаші, Довбиші, Балаші«Кайдашева сім’я»
Дідухи«Камінний хрест»
Гніді«Місто»
Сірки, Морози«Тіні забутих предків»
Вишняки, Бобренки«Маруся Чурай»
Яркові«Три зозулі з поклоном»

 

 

АВТОР – ТВІР – ГОЛОВНІ ПЕРСОНАЖІ

АвторТвірГоловні персонажі
 «Слово про похід Ігорів»Князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна – дружина Ігоря; половці Овлур, Гзак, Кончак
 

Іван Котляревський

 

«Енеїда»

Еней – троянський цар, Анхіз та Венера –батьки. Низ та Евріал – троянські воїни. Дідона – цариця Карфагена, Турн, Свілла, Еванд, Палант; Зевс, Еоп, Нептун
 

Іван Котляревський

 

«Наталка Полтавка»

Наталка Полтавка, її коханий Петро, мати  Горпина Терпилиха, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, бурлака Микола
Тарас Шевченко«Катерина»Катерина, її батьки, син – байстрюк Івась, офіцер-москаль Іван
 

Пантелеймон Куліш

 

«Чорна рада»

Гетьман Павло Тетеря, полковник Яким Сомко, полковник Васюта Золотаренко, гетьман Січі Іван Брюховецький,  полковник Шрам, його син Петро Шраменко, козак Михайло Черевань, його дружина Меланія й дочка Леся Череванівна, курінний отаман Кирило Тур
Іван Нечуй-Левицький«Кайдашева сім’я»Маруся й Омелько Кайдаші, Карпо й Лаврін – сини, Мотря й Мелашка – невістки, баба Палажка
Панас Мирний«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»Чіпка Варениченко, його мати Мотря, баба Оришка, батько Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ), Грицько Чупруненко – друг дитинства, його дружина Христя, москаль Максим Ґудзь, його дружина Явдоха й дочка Галя; «друзі»: Матня, Лушня, Пацюк; пани Польські
 

Іван Карпенко-Карий

 

«Мартин Боруля»

Мартин Боруля – заможний хлібороб, Палажка – його жінка, Марися – дочка; Степан – син; Гервасій Гуляницький – друг Мартина, багатий шляхтич, його син Микола; реєстр Націєвський, Трандалєв
 

 

Іван Франко

«Захар Беркут»Захар Беркут – старійшина, Максим Беркут – його наймолодший син; боярин Тугар Вовк, його дочка Мирослава; Бурунда – монгольський командир
«Мойсей»Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єгова (Бог), єврейський народ, супротивники: Датан, Авірон; Азазель – демон пустелі
 

Михайло Коцюбинський

«Тіні забутих предків»Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід-мольфар Юра; щезник, нявка, чугайстир
«Intermezzo»Моя утома, Ниви в червні, Сонце, Три білих вівчарки (Оверко, Пава, Трепов), Зозуля, Жайворонки, Залізна рука міста, Людське горе
Василь Стефаник«Камінний хрест»Іван Дідух, його дружина Катерина (Іваниха), їхні сини, кум Михайло, селяни
Ольга Кобилянська«Valse melancolique»Софія, Марта, Ганна
Леся Українка«Лісова пісня»Лукаш, його мати, дядько Лев, Килина, діти Килини; Мавка.ю Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, Той, що греблі рве.
Микола Хвильовий«Я (Романтика)»Головний герой «Я»,  мати, доктор Тагабат, Андрюша, дегенерат
 

Валер’ян Підмогильний

 

«Місто»

Степан Радченко, Надійка – дівчина з села; Тамара Василівна (Мусінька), її чоловік  Лука Гнідий  та син Максим; городянка Зоська Голубовська; балерина Рита; студент Борис (товариш Степана); літературний критик Михайло Світозаров (протитип Миколи Зерова); поет Вигорський (прототип Євгена Плужника)
 

Юрій Яновський

 

«Майстер корабля»

То-Ма-Кі  (Яновський, Сев  Довженко),  режисер Сев, матрос  Богдан, Тайах – балерина – Іта Пензо, директор, хазяїн трамбака
Остап Вишня«Моя автобіографія»Павло (герой-оповідач), його батько й мати, учитель Іван Максимович, бариня
«Сом»Оповідач, дід Панько
 

Микола Куліш

 

«Мина Мазайло»

Мина Мазайло – службовець, його дружина Килина (Мазайлиха), діти – Мокій та Рина; тітка Мотя (Мотрона Розторгуєва); дядько Тарас; подруга Рини – Уля Розсоха; Баронова-Козино – учителька
Олександр Довженко«Зачарована Десна»Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах), Одарка Єрмолаївна – його мати, Петро Семенович – батько, дід Семен, прабаба Марусина
Олесь

Гончар

«Модри Камень»Радянський солдат-оповідач, його товариш Ілля, Тереза, її мати, словацькі вояки
Григір Тютюнник

 

«Три зозулі з поклоном»

 

Студент-оповідач, його батьки – Михайло й Соня (Софія); їхні сусіди – Марфа й Карпо Яркові; поштар Левко
 

Ліна Костенко

 

«Маруся Чурай»

Маруся Чурай її батько Гордій та мати Чураїха; Гриць Бобренко, його мати Бобренчиха; Галя Вишняківна, її батько Вишняк; полковий обозний Іван Іскра; полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, війт Семен Горбань
 

Іван

Багряний

 

«Тигролови»

Григорій Многогрішний – інженер-аваітор;  родина Сірків: Наталка, Гриць та їх батьки – Денис Сірко та Сірчиха, майор НКВС Медвин

 

 

УЗАГАЛЬНЕНА ТАБЛИЦЯ

(від давнини до сьогодення)

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
«Ой Морозе, Морозенку»Жанр: історична пісня. Тема: героїчна смерть козака Морозенка. Дія: Савур-Могила
«Чи не той то Хміль»Жанр: історична пісня.

Тема: оспівування гетьмана

Б. Хмельницького у війні 1648-1654

Маруся Чурай «Віють вітри, віють буйні»Жанр: лірична пісня. Тема: відтворення страждань дівчини за коханим
Маруся Чурай «За світ встали козаченьки»Жанр: козацька пісня.

Тема: зображення походу козаків, розлучення хлопця з матір’ю і коханою

«Дума про Марусю Богуславку»Жанр: народна дума. Тема: боротьба укр. народу з турками, перебування козаків у полоні
«Ой летіла стріла»Жанр: народна балада.

Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.

ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Орнаменталізм
«Слово про похід Ігорів»Жанр: героїчна поема (літописна повість).

Тема: невдалий похід Ігоря проти половців 1185 р.

 

Монументалізм
«Повість минулих літ» (уривки)Жанр: літопис.

Тема: історія князів. влади на Русі, виникнення писемності

Бароко
 

 

Григорій

Сковорода

«De libertate» (про свободу)Вид лірики: патріотична, філософська.

Тема: воля – найбільше багатство, уславлення Хмельницького, боротьба за національного  визволення

«Всякому місту – звичай і права»Вид лірики: філософсько-громадянська.

Тема: сатиричне зображення панів, чиновників; викриття суспільних вад

«Бджола та Шершень»Жанр: літературна байка.

Тема: призначення праці в житті людини,  «сродна праця»

ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІІІ-ПОЧ. ХХ СТ.
Класицизм
 

Іван

Котляревський

 

«Енеїда»Жанр: бурлескно-травестійна поема (6 част.).

Перший твір нової укр. літератури

«Наталка Полтавка»Жанр: соціально-побутова драма (малоросійська опера – за автором), (2 дії). Тема: зображення життя й побуту укр. селян на початку ХІХ ст.; вірність у коханні людей з народу.
Романтизм
Тарас

Шевченко

«Катерина»Жанр: соціально-побутова поема (5 розділ.) Тема: трагічна доля матері-покритки та дитини-безбатченка
 Пантелеймон

Куліш

«Чорна рада»

 

Жанр: перший історичний роман,  (роман- хроніка1663 р.).

Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663. – доби Руїни.

Реалізм
 

 

Тарас

Шевченко

«Кавказ»Жанр: сатирична поема. Присвята: Якову де Бальмену.

Тема: зображення загарбницької війни Російськї імперії на Кавказі.

«Сон»Жанр: сатирична поема (перший твір політичної сатири).

Тема: засудження кріпосництва й самодержавства Росії.

«І мертвим, і живим, і ненароддженим…»Жанр: ліро-епічна поема; послання.

Тема: звернення до еліти, яка має дбати про свій народ, його державність.

«Заповіт»Вид лірики: патріотична, громадянська.

Тема: заклик до повалення експлуататорського ладу.

Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»Жанр: соціально-побутова повість. Тема: зображення життя українського села у пореформену добу.
Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

(Рудченко).

 Співавтор – І. Білик

Жанр: соціально-психологічний роман (роман з народного життя). 2-га назва –  «Пропаща сила». Тема: зображення долі правдошукача-бунтаря. Прототип – Василь Гнидка.
Іван  Карпенко-Карий «Мартин Боруля»

(Тобілевич)

Жанр: комедія (5 дій).  Тема: дворянство як міф про найкраще життя.
 

Іван

Франко

«Захар Беркут»Жанр: історична повість. Тема: боротьба проти монголо-татарської навали 1241 р.
«Чого являєшся мені у сні?»Вид лірики: любовна (зб. «Зів’яле листя»). Тема: страждання через нерозділене кохання.
«Мойсей»Жанр: філософська поема (пролог, 20 пісень). Тема: смерть пророка, не визнанного народом.
ЛІТЕРАТУРА XX ст.
Модернізм
Михайло

Коцюбинський

 

«Тіні забутих предків»Імпресіонізм + неоромантизм. Жанр: повість. Тема: життя гуцулів у гармонії з природою, звичаями, традиціями.
«Intermezzo» (перепочинок, пауза)Імпресіонізм. Жанр: психологічна новела. Присвята – «Кононівським полям», перелік дійових осіб. Тема: митець і суспільство.
  Василь  Стефаник «Камінний хрест»Експресіонізм. Жанр: психологічна новела. Тема: еміграція галицьких селян до Канади
 Ольга Кобилянська «Valce melancolique»Неоромантизм. Жанр: музична новела + автобіографізм (спільне з героїнею Софією Дорошенко). Тема: мистецтво та його вплив на людину.
Леся Українка

(Косач)

«Contra spem spero!»

(без надії сподіваюсь)

Неоромантизм. Вид лірики: медитативна,  особиста.

Тема: заперечення тужливих настроїв, оптимізм.

«Лісова пісня»Неоромантизм. Жанр: драма-феєрія (пролог, 2 дії). Тема: світ людини та світ природи в гармонії і суперечливих взаєминах.
 Микола Вороний       «Блакитна Панна»Символізм. Вид лірики: пейзажна. Тема: возвеличення краси природи
 

Олександр  Олесь

(Кандиба)

«Чари ночі»Символізм. Вид лірики: любовна.

Жанр: романс (став піснею).

Тема: краса життя, молодість, кохання.

«О слово рідне! Орле скутий!..»Символізм. Вид лірики: філософська

Жанр: медитація. Тема: любов до мови.

 

 

Павло Тичина

«О панно, Інно…»Символізм. Кларнетизм. Вид лірики: любовна, пейзажна. Тема: нестерпна туга за втраченим коханням.
«Пам’яті тридцяти»Вид лірики: громадянська. Вірш-реквієм. Тема: самопожертва молодих патріотів заради Батьківщини.
«Ви знаєте, як липа шелестить…»Вид лірики: любовна, пейзажна. Тема: гармонія світу природи й почуттів закоханого.
Максим Рильський  «У теплі дні збирання винограду…»Неокласицизм. Вид лірики: любовно-філософська. Жанр: сонет. Тема: гімн життю та молодості.
Микола Хвильовий  «Я (Романтика)»

  (Фітільов)

 

Експресіонізм. Жанр: психологічна новела. Присвята «Цвітові яблуні» Коцюбинського (пролог, 3 частини). Тема: революційний фанатизм, роздвоєність особистості.
Володимир Сосюра   «Любіть Україну»Вид лірики: патріотична лірика. Вірш-послання. Тема: щира любов до рідної  України.
Валер’ян Підмогильний «Місто»Модернізм. Інтелектуальна проза.

Жанр: перший урбаністичний (міський) роман (2 част). Тема: зображення міста й людини, яка його підкорює.

Юрій Яновський       «Майстер корабля»Жанр: автобіографічний (мариністич-ний)  роман (19 розділ.). Тема: море й кіномистецтво.
Остап  Вишня      «Моя автобіографія», «Сом»

   (Губенко)

Жанр: гуморески (усмішки).

Засновник жанру в укр. літ.

Микола Куліш     «Мина Мазайло»Жанр: сатирична комедія «філологіч-ний водевіль», (4 дії). Тема: зображення українізації й міщанства в Україні.
Богдан-Ігор Антонич «Різдво»Вид лірики: філософська.

Тема: таїнство різдвяного вечора; христ. + язичн. мотиви

Олександр Довженко   «Зачарована Десна»Жанр: автобіографічна кіноповість. Тема: зображення дитинства й джерел формування митця.
Андрій  Малишко  «Пісня про рушник»Неоромантизм. Вид лірики: особиста, філософська. Жанр: пісня. Тема: материнська любов і відданість своїм дітям.
Василь Симоненко

60-ки

 

«Ти знаєш, що ти –людина?»Вид лірики: філософська. Жанр: ліричний вірш. Тема: неповторність кожної людської особистості.
«Задивляюсь у твої зіниці…»Вид лірики: патріотична, громадянська.

Тема: синівська любов до рідної землі.

«Лебеді материнства»Вид лірики: патріотична.

Жанр: колискова (стала піснею).

Тема: любов до матері та Батьківщини.

Василь Голобородько «Наша мова»Вид лірики: патріотично-філософська лірика. Тема: пошана до рідної мови.
Олесь Гончар            «Модри Камень»

 (Біличенко)

Жанр: новела (5 розділ.). Тема: несподіване кохання з першого погляду під час війни.
Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»

60-ки

Жанр: новела любовна + автобіогр. Присвята «Любові всевишній». Тема: історія нещасливого кохання.
Василь Стус    «Господи, гніву пречистого…»

60-ки

Вид лірики: філософська.

Жанр: медитація – віршова молитва

Іван  Драч  «Балада про соняшник»

60-ки

Ліро-епос. Жанр: балада.

Тема: народження людини-творця, людини-поета, роль мистецтва

Дмитро  Павличко «Два кольори»

60-ки

Вид лірики: особиста, філософська. Жанр: пісня.  Тема: вдячність за материнську любов; дорога життя.
 

Ліна Костенко

60-ки

 

«Страшні слова, коли вони мовчать»Неоромантизм.

Вид лірики: філософська лірика.

Тема: значення слова в житті людини.

 «Маруся Чурай»Жанр: історичний роман у віршах. Тема: нещасливе кохання  Марусі та Грицька на тлі життя України ХVІІ ст.
ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ
Іван Багряний        «Тигролови»

  (Лозов’ягін)

    МУР

Жанр: пригодницький роман з елементами автобіографічного

1-ша назва – «Звіролови» (2 частини, 12 розділів). Тема: трагічна доля людини в умовах тоталітарного режиму

Євген Маланюк  «Уривок з поеми»

Празька школа

Вид лірики: громадянська, патріотична.

Епіграф: «Я син цієї породи» (Верхарн).  Тема: спогад про запорозьке козацтво; віра у світле майбутнє.

СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС
Постмодернізм
Бачення повсякденного життя як театру абсурду, використання ігрового стилю; іронічність, пародійністьЮрій Андрухович, Олександр Ірванець, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Юрій Іздрик

 

 

РОЗДІЛ ІІ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКІВ

          ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО МИТЦІВ

ЦитатаПисьменник
Український Сократ. Мандрівний філософГригорій Сковорода
Коперник українського  словаІван Котляревський
«Батько» української прозиГригорій Квітка-Основ’яненко
Першорядна зірка в нашому письменствіПантелеймон Куліш
Син мужика, і володар в царстві духа. Кобзар

Кріпак і велетень.

Тарас Шевченко
КаменярІван Франко
Всеобіймаюче око України. Великий артист зоруІван Нечуй-Левицький
Перший симфоніст української прозиПанас Мирний
Великий сонцепоклонникМихайло Коцюбинський
Гірська орлиця. Пишна троянда в саду української літературиОльга Кобилянська
Дочка Прометея. Співачка досвітніх вогнів.Леся Українка
Бетховен українського словаВасиль Стефаник
Основоположник української прози  ХХ  ст.Микола Хвильовий
Дівчина з легендиМаруся Чурай
Король українського тиражу. Поет полюванняОстап Вишня
Імператор залізних строф. Український ОдіссейЄвген Маланюк
Поет людської чистотиЮрій Яновський
Бард національного відродженняОлександр Олесь
Витязь молодої української поезіїВасиль  Симоненко
Сонячний поетІван Драч
Різьбяр власного духуВасиль Стус
Солов’їне серце УкраїниАндрій Малишко
Той, у кого ім’я викраденоВасиль Голобородько

 

ПСЕВДОНІМИ ТА СПРАВЖНІ ПРІЗВИЩА

ПсевдонімСправжнє прізвище
Панас МирнийПанас Рудченко
Малий Мирон, ДжеджаликІван Франко
Леся УкраїнкаЛариса Косач
Іван Карпенко-КарийІван Тобілевич
Григорій Квітка-Основ’яненкоГригорій Квітка
Микола ХвильовийМикола Фітільов
Остап ВишняПавло Губенко
Іван БагрянийІван Лозов’ягін
Юрія КленОсвальд Бурґардт
Олександр ОлесьОлександр Кандиба
Олег ОльжичОлег Кандиба
Олесь ГончарОлександр Біличенко

 

ФАКТИ З БІОГРАФІЇ

ПисьменникСтисла інформація
Іван КотляревськийПоет, драматург, основоположник нової української літератури.
Іван Карпенко-КарийДраматург, представник «Театру корифеїв»
Іван ФранкоПисьменник, перекладач, літературознавець
Михайло КоцюбинськийПисьменник
Василь СтефаникПисьменник, член «Покутської трійці», майстер психологічної новели, експресіоніст.
Ольга КобилянськаПисьменниця.
Леся УкраїнкаПоетеса, драматург, перекладач.
Микола ВоронийПоет, театрознавець, актор «Театру корифеїв», символіст.
Олександр ОлесьПоет-емігрант, символіст.
Павло ТичинаПоет, засновник поняття «кларнетизм».
Максим РильськийПоет, літературознавець, перекладач. Представник київської школи неокласиків («п’ятірного грона»).
Володимир СосюраПоет
Богдан-Ігор АнтоничПоет, ім’я якого в радянські часи замовчувалося.
Микола ХвильовийЗасновник «ВАПЛІТЕ». Ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр.
Валер’ян ПідмогильнийПисьменник, мовознавець, перекладач. Представник «розстріляного відродження».
Юрій ЯновськийПисьменник. Один із засновників українського кіно.
Остап ВишняПисьменник-гуморист. Засновник жанру усмішки.
Микола КулішДраматург. Представник «розстріляного відродження».
Олександр ДовженкоПисьменник. Кінорежисер. Основоположник національного кінематографа. Заасновник жанру кіноповісті.
Олесь ГончарПисьменник. Публіцист.
Григір ТютюнникПисьменник-шістдесятник.
Ліна КостенкоПисьменниця-шістдесятниця.
Іван БагрянийПисьменник-емігрант. Належав до об’єднання МУР (Мистецький український рух).
Андрій МалишкоПоет. Автор багатьох пісень, що стали народними.
Василь СимоненкоПоет-шістдесятник.
Дмитро ПаличкоПоет, політик, громадський діяч.
Василь ГолобородькоПоет. Належав до «київської школи»
Василь СтусПоет-шістдесятник. Дисидент.
Іван ДрачПоет-шістдесятник.
Євген МаланюкПоет-емігрант. Представник «празької школи».

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. ТЕНДЕЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ОСНОВНІ СТИЛЬОВІ НАПРЯМИ, ТЕЧІЇ

ТермінОзнаки Приклад
Бароко

XVIII  ст.

 

Пишність, урочистість, складність, динамічність композиції, мінливість; цьому стилю властиве поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різноманітних контрастів, метафоричності й алегоричності.«Всякому місту – звичай і права…», «Бджола та Шершень» Г. Сковороди
Класицизм

XVII ст.

(в Україні XVIII XIX ст.)

 

Увага до античних зразків, до духовної та матеріальної культури; суворе дотримання єдності жанрів, засобів художньої виразності; оспівування «сильних світу цього».«Енеїда» І. Котляревського
Романтизм

XVIII ст 

(в Україні – XIX ст.)

 

Возвеличення особистості (сильний, яскравий герой), зображення виняткових героїв у незвичайних обставинах, неприйняття буденності, культ почуттів, захоплення фольклором, увага до історії, інтерес до екзотичних картин природи та ін.«Катерина» Т. Шевченка

«Чорна рада» П. Куліша

Реалізм

ХІХ ст.

 

Правдиве й усебічне відображення дійності на основі типізації життєвих явищ; соціальна зумовленість життя людини; змалювання згубного впливу антигуманного світу на вчинки й долю персонажа; гуманізм, співчуття, протест проти всіх форм соціального й духовного поневолення.«Кайдашева сім’я»

І. Нечуя-Левицького,

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного,

«Мартин Боруля»

І. Карпенка-Карого

Модернізм

ХХ ст.

 

Термін, яким позначають сукупність літературних напрямів, стилів, течій ХХ ст.
o   імпресіонізмПередавання безпосередніх вражень; зосередження уваги на психологічних мотивах вчинків персонажа, на його внутрішньому стані; прагнення відтворити найтонші відтінки настрою та миттєві враження; тяжіння до лаконізму прози, її ритмічності; увага до слухових і зорових образів«Intermezzo

М. Коцюбинського,

«Я (Романтика)»

М. Хвильового

o   експресіонізм«Нервова» емоційність, ірраціональність, позбавлення прикрас, схильність до контрастів, гіперболізація; герой твору відчуває біль, переживає страх за майбутнє, перебуває в межовій ситуації (життя чи смерть).«Камінний хрест»

В. Стефаника

o   символізмЄ художнє осягнення за допомогою символів сутності явищ, що перебувають за межею чуттєвого сприйняття; до основних ознак символізму належить заміна думок, понять відповідними знаками – символами, що мають прихований смисл; захоплення витонченою поетикою; увага до позасвідомого, містичного з метою вирватися за межі

буденного життя.

«Блакитна панна»

М. Вороного

o   неокласицизмПоміркованість у світогляді, гармонія і рівновага; використання античних, міфологічних і ренесансних тем, образів і сюжетів; культ вишуканих форм (сонет, рондель та ін.); відстороненість від прози життя, буденних проблем.«У теплі дні збирання винограду»

М. Рильського

o   неоромантизмУвага до неповторного внутрішнього світу людини; прагнення поєднати ідеал з дійсністю; гострий конфлікт між добром і злом; культ героїзму, активності, боротьби, сильної вольової особистості; ліризм, звернення до фольклору, міфології, біблійної, давньої історії, екзотичних тем.«Лісова пісня» Лесі Українки,

«Майстер корабля»

Ю. Яновського,

«Модри Камень»

О. Гончара

Постмодернізм

кінець ХХ – початок ХХІ ст.

 

Гра зі словом; змішування стилів; приховане або явне використання чужих текстів; наскрізна іронічність (де плачуть модерністи, там сміються постмодерністи); закодованість тексту.Ю. Андрухович,

О. Ірванець, С. Жадан,

О. Забужко, В. Неборак,

І. Римарук, Г. Пагутяк

                

                            ЛІТЕРАТУРНІ УГРУПОВАННЯ

Кінець ХІХ – початок ХХ  ст.
«ПОКУТСЬКА ТРІЙЦЯ»кін. ХІХ – поч. ХХ ст.ПокуттяВ. Стефаник, Л. Мартович, М. Черемшина
«МОЛОДА МУЗА»1906ЛьвівО. Луцький, В. Пачовський, П. Карманський, Твердоліб
20-ті рр. ХХ ст.
«АСПАНФУТ»

(Асоціація панфутуристів)

1921КиївКерівник: М. Семенко.

Г. Шкурупій, О. Слісаренко, М. Ірчан, М. Бажан

«ПЛУГ»

(Спілка селянських письменників)

1922ХарківКерівник: С. Пилипенко.

А. Головко, І. Сенченко, П. Панч

«ГАРТ»

(Спілка пролетарських письменників)

1923ХарківКерівник: Е. Блакитний.

В. Сосюра, О. Довженко, М. Хвильовий, П. Тичина

«ЛАНКА»

переформувалась

 

1924КиївВ. Підмогильний, Є. Плужник,

Г. Косинка, Б. Антоненко-Давидович

«МАРС»

(Майстерня революційного слова)

1926КиївВ. Підмогильний, Є. Плужник, Г. Косинка, І. Багряний
«ВАПЛІТЕ»

(Вільна академія пролетарської літератури)

переформувалась

 

1926-1928ХарківКерівник: М. Хвильовий.

М. Куліш, М. Яловий, Ю. Яновський, П. Тичина та ін.

«ПРОЛІТФРОНТ»

(Пролетарський літературний фронт)

1930ХарківКерівник: М. Хвильовий.

Г. Епік, М. Куліш, І. Момот

«НЕОКЛАСИКИ»

(п’ятірне гроно)

поч. 20-х рр.КиївМ. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара, О. Бургардт, П. Филипович
СПУ

(Спілка письменників України)

1932М. Рильський, М. Бажан, О. Гончар, Ю. Смолич, П. Загребельний
50-70-ті рр. ХХ ст.
 

ШІСТДЕСЯТНИКИ

 

1960-ті

 

Київ

Л. Костенко, В. Симоненко, В. Стус, І. Драч, Д. Павличко,

М. Вінграновський, Є. Сверстюк, І. Дзюба

КИЇВСЬКА ШКОЛА ПОЕЗІЇкін. 1960-поч. 1970КиївВ. Голобородько, В. Кордун, М. Воробйов, М. Саченко
80-90-ті рр. ХХ  ст.
«ЛУГОСАД»

(Лучук, Гончар, Садловський)

1984ЛьвівІ. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський
«БУ-БА-БУ»

(Бурлеск-Балаган-Буфонада)

1985ЛьвівЮ. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець
«ПРОПАЛА ГРАМОТА»кін.1980- поч. 1990-хКиївЮ. Позаяк, В. Недоступ, С. Либонь
«ЧЕРВОНА ФІРА»1991ХарківС. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук
«НОВА ДЕГЕНЕРАЦІЯ»1991-1994Івано-ФранківськС. Процюк, І. Ципердюк, І. Андрусяк
ТВОРЧА АСОЦІАЦІЯ «500»1994КиївМ. Розумний, С. Руденко, Р. Кухарчук, А. Кокотюха
Угруповання емігрантів
«ПРАЗЬКА ШКОЛА»1920-тіПрагаО. Ольжич, Є. Маланюк, О. Теліга, Л. Мосендз Ю. Дараган,
«МУР»

(Мистецько-український рух)

1945-1947НімеччинаЄ. Маланюк, У. Самчук, І. Багряний, Ю. Клен, Т. Осьмачка, Ю. Косач
«НЬЮ-ЙОРКСЬКА ГРУПА»1958Нью-ЙоркБ. Бойчук, Ю. Тарнавський, Е. Андієвська, П. Килина, В. Вовк

 

РОЗДІЛ ІV. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

ЛІТЕРАТУРНІ РОДИ Й ЖАНРИ

РОДИ
Епос  ЛірикаДрама
ЖАНРИ
новела

гумореска

оповідання

повість

кіноповість

роман

ліричний вірш

пісня

сонет

комедія

трагедія

трагікомедія

власне драма

драма-феєрія

Ліро-епос
дума

балада

історична пісня

поема

послання

 

 

ВИДИ ЛІРИК                                                    

Вид лірикиПриклад
інтимна (особиста)«О панно Інно…» П. Тичини
громадянська (патріотична)«Задивляюсь у твої зіниці..» В. Симоненка,

«Любіть Україну» В. Сосюри,

«О слово рідне, орле скутий!» О. Олеся,

«Наша мова» В. Голобородька

філософська «Страшні слова, коли вони мовчать…» Л. Костенко,

«Ти знаєш, що ти – людина?» В. Симоненка,

«Різдво» Б.-І. Антонича,

«Господи, гніву пречистого…» В. Стуса

пейзажна «Блакитна панна» М. Вороного

 

 

ХУДОЖНІ ЗАСОБИ

НазваХарактеристикаПриклади
 

ЕПІТЕТ

Художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису«Грім залізний», «береза плакуча», «синь прозора», «золотаві гори», «весна запашна», «сумний перелаз».
 

МЕТАФОРА

Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності. Ознаки одного явища переносяться на інше«Радіє Київ рідний», «ходить осінь по траві», «час біжить», «облетіли надії», «замовкло поле»
 

ПОРІВНЯННЯ

В основі смислова подібність явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим«Парубок, мов явір», «жовтень палає, як глід», «волошки, як небо»
 

ЗВЕРТАННЯ

Звертання до неживих предметів, як до живих, або до відсутніх осіб, як до присутніх«Спасибі, земле, за твої щедроти!»

 

 

АЛЕГОРІЯ

Відтворення людських характерів в образах тварин, предметівПід алегоричним образом Бджоли в байці Г. Сковороди розуміємо людину, яка працює за покликанням
 

СИМВОЛ

Заміна  абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образомГолуб – символ миру, лисиця – хитрість, осел – упертість

 

 

ГІПЕРБОЛА

Навмисне перебільшення рис і можливостей людини, певної ознаки, явища«Твій усміх зорі всі почули», «я вже тисячу раз казав», «море сліз»
 

ЛІТОТА

Надмірне неприховане применшення тієї чи іншої ознаки предмета«О принесіть, як не надію, то крихту рідної землі»; «малесенька, ледве од землі видно»
 

АНТИТЕЗА

Протиставлення протилежних понять, явищ, предметів«Ситий годного не розуміє», «вірші і проза, лід і полум’я», «думав, доля зустрінеться – спіткалося горе»
 

ОКСЮМОРОН

Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття«Многоголоса тиша», «правдива брехня», «веселий цвинтар», «рідна чужина», «гіркий мед», «дзвінка тиша»
 

АНАФОРА

Повторення слова чи словосполучення на початку віршованого рядка; єдинопочатокБуду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльозт гіркі.

 

ЕПІФОРА

Повторення слова чи словосполучення в кінці рядкаЗ серця землі підіймать пласти,

Чорного золота давні пласти

 

АЛІТЕРАЦІЯ

Повторення приголосних звуків«Хмари хмарять хвилі –

Сумно сам я, світлий сон».

Тінь там тоне, тінь там десь.

 

АСОНАНС

Повторення голосних звуківІ день іде, і ніч іде

Не милуй мене шовково, яснооколово

 

ПЕРИФРАЗ

Усталений образний вислів«Місто каштанів» – Київ; «чорне золото – нафта»; Кобзар
 

ГРАДАЦІЯ

Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили«Найшли, налетіли, зом’яли, спалили, побрали

З собою в чужину весь тонкоголосий ясир»

 

ІНВЕРСІЯ

Непрямий, зворотний порядок слів«Напружений, незламно-гордий, заліних імператор строф»
 

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ

Служать для образного вираження сильного почуття – радості, захоплення, гніву, відчаю«Ах скільки радості, коли ти любиш землю,

Коли гармонії шукаєш у житті!»

 

РИТОРИЧНІ

ПИТАННЯ

 

Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді«Де голубів вільготні лети і бризки райдуги в крилі?»

 

 

А

            Авангард (від фр. avant – спереду і garade – передовий загін) – одна зі світонастанов модернізму, скерована на руйнування традиційних художніх законів, форм. Відповідає атмосфері нової (модерної) епохи, що руйнувала традиційне, розмірене існування.

            Алюзія – натяк на загальновідомий факт; відсилання до певного літературного твору, історичної події або чого-небудь іншого.

            Амфібрахійтрискладова стопа з наголосом на другому складі.

            Анапест – трискладова стопа з наголосом на третьому складі.

 

Б

            Балада – ліро-епічний твір з драматично напруженим сюжетом. Баладі властиві невелика кількість персонажів, підкреслена узагальненість, відсутність деталізації, стислість у викладі матеріалу, «магічна» музичність. Балади пов’язані з народними легендами, поєднують в собі перекази й пісні.

            Бароко (від італ. вarocco – дивний, химерний) – напрям у мистецтві XVI-XVIII ст. Для нього характерні: декоративність, символічність, умовність, «гра розуму», контрастність.

Бурлеск – жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається або тим, що героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, зниженою мовою, або, навпаки, тим, що про буденне говориться «високим стилем», піднесено. Бурлеск досягається також травестією.

 

В

            Верлібр або вільний вірш – неримований вірш, ритмічна єдність якого ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків і на їх інтонаційній подібності. Вільний вірш не допускає переносів.

Водевіль – невелика п’єса, комедія, якій притаманна проста композиція, динамічний сюжет, дотепність; розмови героїв чергуються з жартівливими піснями й танцями.

 

Г

Гімн – один з видів ліричної поезії: урочиста пісня (поетичний і музичний твір) на честь якогось героя чи події.

            Гротеск – сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів.

Гумореска – невелика оповідь про якусь смішну пригоду чи рису характеру людини.

 

Д

Дактиль – трискладова стопа з наголосом на першому складі.

            Драмаодин з основних родів художньої літератури, який відрізняється від епосу і лірики тим, що явища життя і характери героїв розкриває не через авторську розповідь про них, а через вчинки і розмови дійових осіб діалоги та монологи, і призначений для сценічного втілення.

 

Е

            Екзистенціалізм (від латин. еxistentia – існування) – напрям у літературі, предметом вивчення  якого є проблема існування людини в складних ситуаціях страждання, внутрішньої боротьби, загрози смерті, втрати близьких.

            Експресіонізм (від латин. expression — вираження) – стильовий напрям у європейському мистецтві першої третини ХХ ст. Йому притаманні підвищена емоційність вираження почуттів, переживань, психологічного напруження, увага до кризових, випробувальних ситуацій, символізм, гіперболізація, метафоричність зображення.

 

Ж

Жанр літературний – форма, в якій проявляються основні роди літератури, тобто епос, лірика, драма та їх різновиди. Наприклад, в епосі – билина, казка, роман, повість і т. ін.; в драмі – трагедія, комедія.

 

З

            Зав’язка – початковий момент у розвитку подій, зображених у художньому творі; почасти – початок конфлікту; епізод, який визначає все наступне розгортання дії.

            Задум – творчий начерк письменника, у якому намічається основа майбутнього твору; пер­винна загальна схема майбутнього твору (може не співпадати з втіленням).

 

І

Ідея – узагальнююча, центральна думка твору, його сенс; те, що хотів сказати автор.

            Імпресіонізм (від франц. іmpression – враження) – стиль у літературі, який полягає у відтворенні особистих вражень, мінливих спостережень, відчуттів, переживань від об’єктивної реальності.

            Інвектива – пряме, гостре засудження чогось.

            Іронія – тонке, приховане глузування. Як художній засіб (прийом) — особливість стилю висловлювання, що полягає в невідповідності висловленого та його прихованого значення.

 

К

            Кіноповість жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно і повісті. Творцем жанру кіноповісті в українській літературі є О. Довженко.

Кларнетизм синтетичний стиль, у якому переплелися символістська й імпресіоністична манери в єдності з фольклорною й бароковою.

Класицизм – літературний напрям, заснований на світогляді раціоналізму (культі розуму). В основі естетики — принцип раціоналізму та «наслідування природі». Прямолінійне протистояння добра і зла, позитивних та негативних персонажів. Сувора ієрархія жанрів.

Комедія – вид драми, в якій конфлікт, дія, характери, ситуації постають у смішних, комічних формах. Комедія висміює негативні суспільні й побутові явища, людські вади. Засобами викриття є сатиричне загострення, карикатура, буфонада, гротеск, іронія, сарказм, гумор.

 

Л

            Лейтмотив – деталь, конкретний образ, багато разів повторюваний, згадуваний, який проходить через творчість письменника або окремий твір.

Лірикаодин з основних родів літератури, який відображає життя за допомогою зображення окремих думок, почуттів і переживань людини, викликаних тими чи іншими обставинами (життя, подане в переживаннях).

            Ліричний герой – умовна дійова особа, почуття, переживання якої розкриваються в ліричному творі.

Літературний напрямконкретна частина літературного процесу, породжена творчістю представників одного художнього методу, яка характеризується спорідненістю стильових ознак та існує в межах однієї еп

охи й нації.

М

            Маргінальність (латин. marginalis – той, який перебуває скраю, на межі) – у літературознавчому розумінні йдеться про поведінку людей, вихідців із села, які стають міськими жителями, однак перебувають у межовому, перехідному стані.

Метафора – троп, у якому ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю між ними.

Мистецька течія – спорідненість творчих принципів митців за подібними естетичними засадами.

            Модернізм (від франц. «сучасний») – основний напрям, складний комплекс літературно-мистецьких тенденцій, що існували наприкінці ХІХ ст. – у другій половині ХХ ст. Термін, яким позначаються різноманітні нові течії в мистецтві нереалістичного спрямування. Модернізму притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів.

 

Н

            Неокласицизм – мистецький, літературний напрям, стилістичний принцип, який продовжує традиції класицизму в європейському мистецтві й літературі другої половини XVIII-ХХ ст.

            Неоромантизм – стильова течія модернізму, визначальною ознакою якої є подолання розриву між ідеалом та дійсністю.

            Новела – близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв’язки.

 

О

            Ода – вірш захопливого характеру на честь якоїсь особи або події.

            Оповіданняпрозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету. Звичайно в оповіданні зображається один епізод або подія з життя героя, тому діючих осіб в оповіданні небагато, а описувані дії протікають на невеликому, обмеженому проміжку часу.

            Оповідач – умовний образ людини, від особи якої ведеться оповідь у літературному творі (як правило, окрема від автора особа).

Оксюморон – троп, заснований на сполученні логічно несумісних понять, протилежних за значенням слів, унаслідок чого створюється несподіваний експресивний ефект (дзвінка тиша, лихо сміється)

 

П

            Паралелізм – один із видів повтору (синтаксичного, лексичного, ритмічного); композиційний прийом, який підкреслює зв’язок кількох елементів худож­нього твору.

Повість – прозовий жанр описово-оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя.

            Поема – великий віршований твір із сюжетно-оповідною організа­цією, повість або роман у віршах, багаточастинний твір, у якому зливаються воєдино епічне та ліричне начала.

Порівняння – форма поетичної мови, основана на порівнянні двох предметів або явищ з метою пояснити один з них за допомогою іншого («очі, як небо, голубі», «слово — золото» тощо).

            Постмодернізм – один з провідних стильових напрямів ХХ ст., для якого характерні: гра зі словом, образом, «чужим» текстом, наскрізна іронічність.

Пролог – своєрідний вступ до твору, в якому оповідається про події минулого, він емоційно налаштовує читача на сприйняття.

Прототип – реально існуюча людина, яку автор використав як модель для створення літературного персонажа, і реальна особа або літературний персонаж, який послужив основою для створення того чи іншого художнього образу.

 

Р

            Реалізм – один з ідейно-художніх напрямів у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого характерне прагнення до правдивості й достовірності зображення. Основна властивість – за допомогою типізації відбивати життя в образах, які відповіда­ють суті явищ самого життя.

Ремінісценція (від латин. reminiscentia – спогад) – відгомін у художньому творі якихось мотивів, образів, деталей з відомого твору іншого автора.

            Риторичне запитання  запитання, яке не передбачає відповіді; воно виступає у значенні ствердження і посилює емоційність висловлювання.

розвиток дії – система подій, які витікають із зав’язки; походу розвитку дії, як правило, конфлікт загострюється, а протиріччя виявляються все ясніше і гостріше.

            Розв’язка – заключний момент у розвитку дії художнього твору.

            «Розстріляне відродження» – умовна назва літературно-мистецької генерації українських митців 1920-х – початку 1930-х років, які були репресовані більшовицьким режимом.

Роман – великий епічний твір, у якому зображається всебічна картина життя великої кількості людей у певний період часу або цілого людського життя, одна з великих форм епічного роду літера­тури.

            Романтизм – літера­турний напрям, який   показує ідеального героя, його духовний світ та ідеали, заради яких він вступає у боротьбу.

 

С

            Сарказм – зла і уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.

Сатира – вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість; виражає різко негативне відношення автора до зображуваного, має умовою висміювання виведеного характеру або явища.

            Символізм – нереалістична течія XIX – XX ст. Основна властивість – освоєння «речей у собі» та ідеї, які знаходяться за межами чуттєвого сприйняття. В основі естетики – символ (він повинен замінити конкретний образ).

Соціалістичний реалізм – основний художній напрям у радянській літературі, який характеризується нерозривним поєднанням реалістичного зображення із соціалістичною ідеологією.

 

Т

            Тема – предмет зображення, люди, відноси­ни, коло подій, яке осмислюється у творі; те, про що оповідає автор.

            Тип – образ людини, який відбив найбільш суттєві риси своєї епохи, класу, середовища, соціальної групи.

 

У

            Урбанізм (від латин. urbanus – міський) – зображення великого промислового міста, його атмосфери, динаміки, способу життя.

Усмішка – лаконічний, гумористичний твір, якому притаманні жанрові особливості гуморески, анекдоту, фейлетону. Жанр ввів в українську літературу Оста­п Вишня.

 

Ф

            Фабула – послідовність розвитку подій у творі (існують і інші тлумачення терміна).

Фейлетон  (від фр. feuilleton – лист, аркуш) – невеликий літературно-публіцистичний твір сатиричного, викривального жанру на злободенну тему.

            Футуризм – авангардистська течія модернізму.

 

Х

            «Химерна проза» – узагальнююча назва прозових творів, для яких притаманні: умовні форми; фольклорна та міфологічна основи; активна авторська позиція, яка проявляється через образ оповідача; відсутність стильової та жанрової єдності.

            Хорей – двоскладовий віршований розмір з наголосом на першому складі.

            Художня детальрізновид художнього образу, яскрава, промовиста подробиця, яка у творі виконує важливу роль: за її допомогою автор наголошує на чомусь, підсилює його ідейне спрямування, порушує якусь проблему.

 

Ц

            Цикл – об’єднання низки відносно самостійних творів у ціле темою, спільним оповідачем, при збереженні завершеності кожного твору.

 

Я

            Ямб – двоскладовий віршований розмір з наголосом на другому складі.

   

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти / О. Авраменко, В. Пахоренко. – К.: Грамота, 2018. – 256 с.
  2. Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / А.М. Фасоля, Т.О. Яценко, В.В. Уліщенко, Г.Л.Бійчук, В.М. Тименко. – К.: Педагогічна думка, 2018. – 192 с.
  3. Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 класу закл. заг. серед. освіти / О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Х.: Вид-во «Ранок», 2018. – 240 с.
  4. Українська література (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закладів загальної середньої освіти / А.М. Фасоля, Т.О. Яценко, В.В. Уліщенко, В.М.Тименко, Г.Л. Бійчук. – К.: УОВЦ «Оріон», 2019. – 240 с.
  5. Українська література (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закладів загальн. серед. освіти / О. Авраменко. – К.: Грамота, 2019. – 256 с.
  6. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі: 1 ч. / О. Авраменко, М. Блажко. – К.: Грамота, 2019. – 496 с.
  7. Українська мова та література: Збірник завдань у тестовій формі: ІІ ч. / О. Авраменко. – К.: Грамота, 2019. – 144 с.

Завантажити: Опорні таблиці для підготовки до ЗНО з української літератури (word, .docx) (5782 downloads)

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments