ЗНО: опорна таблиця для власного висловлення

(автор, твір, жанр,  цитати)

«Мене ніхто не розуміє», – жаліється він.

«Ти не оригінальний. На це жалівся й Ісус, і Галілей, і Ньютон, і Ейнштейн, і Ван Гог, і махатма Ганді… До пори, до часу. Продовжуй робити те, чого не розуміють інші, але розумієш ти».

«Я нічого толком не знаю і не вмію».

«І Будда спочатку не знав як це – бути богом. І Ной не народився корабелом. Сократ не просидів жодного дня в школі. А Едісона взагалі вигнали зі школи за невстигання. Гомер не вмів писати. Піросмані не вмів малювати. Олександр Великий не вчився на полководця. Біблійний Давид не знав, звідки беруться псалми, доки не взяв до рук перо. І Цукерберг толком не знав, яким має бути фейсбук…»

«Я не знаю, чим мені зайнятися».

«І Сервантес не знав, що напише в тюрмі з нудьги «Дон Кіхота». І Гоген не знав, що малюватиме, коли починав колекціонувати чужі картини… І Шевченко не знав, що його зшиток віршів під ліжком розбудить Україну. І Параджанов не знав, що його вибрики з «Тінями забутих предків» сколихнуть світ кіно.

«Я не знаю, чи в мене вийде».

«І вони всі не знали, коли починали. Спочатку їх не помічали. Потім над ними сміялися. Потім боролися з ними. А потім вони перемагали…»

Щоб допомогти родині вижити, хлопчина торгував фруктами, а потім – газетами. Також працював телеграфістом і допомагав лагодити системи сигналізацій у ремонтному бюро.

Увесь цей час Томас із захопленням читає наукову літературу, багато думає й активно ставить хімічні досліди. А у 22 роки кидає найману працю і засновує фірму «Поп, Едісон і компанія». З цього моменту хлопець цілком присвячує себе винахідництву.

«Найбільша помилка в тому, що ми швидко здаємося. Іноді, щоб отримати бажане, треба просто спробувати ще один раз»

«Більшість людей вірять, що одного разу вони прокинуться багатими. Наполовину вони праві. Коли-небудь вони дійсно прокинуться»

«Секрет генія – це робота, наполегливість і здоровий глузд»

«…не втратив щастя бачити отi зорi навiть  у  буденних

калюжах на життєвих шляхах»

«…незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати»

«Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: “Веселість серця — життя для людини” — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха»

«…сказав древній Епікур таке: “Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним”».

Кілька років Коцюбинський мовчав.

Та Михайло Коцюбинський переміг насамперед себе й подарував світові акварельні новели, «Тіні забутих предків».

Невже повік уділом буде твоїм

Укрита злість, облудлива покірність

Усякому, хто зрадою й розбоєм

Тебе скував і заприсяг на вірність?

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

Його називали тестем Європи через укладення низки династичних шлюбів. Великий будівничий – за його князювання було широко запроваджено кам’яне будівництво; засновано міста Корсунь, Юр’їв, Ярославль, Гюргів (Біла Церква), Новгород-Сіверський; засновник першої бібліотеки в Київській Русі, який «населяв книжними словесами серця людей».

Іван Мазепа – найвідоміший в Європі та Америці гетьман України, був одним із найбагатших людей у всій Європі.

Саме Іван Мазепа створив перший український флот. На особисті гроші спорудив більше 100 стругов і 6 сотень човнів, які були розташовані на Дніпрі. Це він зробив, щоб успішно протистояти турецькій армії.

До речі, Мазепа був дуже освіченою людиною.

Євген Чикаленко – мільйонер, який уклав усі статки в справи державотворення України, найбільший землевласник. Уважав, що «любити свою країну треба не до глибини душі, а до глибини власної кишені».

Ернст фон Крауз до сина Людвіга: «…у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту. Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників. От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного».

«Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки»

(128-ма окрема гірсько-піхотна бригада АТО,

Закарпатська область) – лікар-хірург Ужгородської центральної міської клінічної лікарні. Хірург невідкладних станів, пройшов Дебальцівський котел. Урятував сотні життів, ризикуючи власним.

Олександр Данилюк в одному з інтерв’ю ділиться спогадом: «Олежик, у вкрай важкому стані поступав. Коли почав приходити до тями, першими словами його були: «Чи я побачу свою Софійку?» Я спитав: «Це хто?» – «Моя дочка, їй 2 роки»… Розумієте, він не кричав, що в нього права рука відірвана, що в нього хребет зруйнований, в грудях знаходився величезний осколок… він не кричав, не скаржився, він просто спитав про свою дочку і дружину… а я йому не знав, що сказати – це було дуже боляче…».

Ми боролись за життя Олега й стабілізували його до того рівня, що він почав посміхатися. На той період Олег був у нас найважчий поранений, але він найгероїчніше, найсильніше тримав себе. Жодного разу не поскаржився, жодного разу не попросив знеболення, чи ще щось, чи щоб укрили його… нічого.

Він першої ночі почав пити воду, а на ранок вже їв печиво. З’являлась надія, що буде жити. А потім, під час прориву, їх розстріляли…»

Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

піснями і невільницьким плачем.

Могилами у полі без імен,

дорогою до Києва з Лубен!

Колись нащадки будуть одмивати

оцю печаль од крові і глупот.

Бо можновладці — тяжко винуваті.

А що зробив народові народ?!

Ой люди, люди, Божа подобизна

до чого ж ви цю землю довели?!

Зрадити в житті

державу — злочин, а людину — можна?!

«Любов — це, люди, діло неосудне»

Моя любов чолом сягала неба,

а Гриць ходив ногами по землі.

Нерівня душ — це гірше, ніж майна!

…любов любов’ю, а життя життям.

…бо зрада — діло темне і брудне.

…не скигли, доню, то великий брид.

Здушили сльози — не виходь на люди.

Болить душа — не виявляй на вид.

В житті найперше — це притомність духа,

тоді і вихід знайдеться з нещасть.

Душа у тебе має бути крицею.

Беззаперечним прикладом мужності є біографія австралійського мотиватора, оратора Ніколаса Джеймса Вуйчича. Ніколас народився з синдромом тетраамелії – рідкісним спадковим захворюванням, яке призводить до відсутності чотирьох кінцівок. У нього частково була одна стопа з двома зрощеними пальцями, це дозволило хлопчикові після хірургічного поділу пальців навчитися ходити, плавати, кататися на скейті, грати на комп’ютері й писати. Із 1999 року Ніколас почав виступати в церквах, тюрмах, школах і дитячих притулках, і незабаром відкрив некомерційну організацію «Життя без кінцівок», почавши благодійну діяльність і допомагаючи інвалідам по всьому світу. Ним відвідано понад 55 країн, виступаючи в школах, університетах та інших організаціях.

«О час! Великий, мудрий художник! Ти несеш на своїй палітрі не тільки сивизну нашу, чи задерті кирпи, чи короткозорість нашу, чи випадкові часом ознаки наших геройств, а щось незмірно більше, глибше і велике»

1. Коли ти спиш, тобі сниться твоя мрія. А коли ти вчишся, втілюєш її в життя.

2. Як тільки тобі здається, що тепер вже пізно щось робити, це навпаки означає, що час для цього ще не настав.

3. Навчання тяжке, але це проходить. Якщо ж не навчатися в молоді роки, життя стане мукою.

4. Не важливо, скільки часу ви витрачаєте на навчання, проте головне – які зусилля ви прикладуєте в процесі здобуття знань.

5. Авжеж, навчання – це не все життя. Та чого ж ти здатний досягти в житті, якщо ти не можеш впоратися з цієї частиною свого життєвого шляху?!

6. Нехай краще біль приносить вам задоволення, ніж докучає.

7. Роби сьогодні те, що можна відкласти на завтра, та насолоджуйся своїм успіхом.

8. Неможливо бути успішним у всіх сферах, але ви можете досягти бажаного в обраній галузі разом із купою рішучості та самовдосконалення.

9. Пам’ятайте, що ваш час обмежений.

10 Реально вигідно кожному інвестувати в своє майбутнє.

11. Ваш рівень заробітної плати залежатиме від рівня здобутої освіти – це прямо пропорційна залежність.

12. Ця мить вже ніколи не повториться.

13. Поки ти читаєш ці принципи, твої завтрашні конкуренти старанно навчаються.

«З усіх утрат утрата часу – найтяжча»

Прийде час – і ви не схочете, не зможете бути таким, як раніше. Це може з’явитися враз. І не слід цього боятися. Все змінюється в цьому світі. І людина теж. Змінюйтесь. Одягайте іншу сорочку на тіло. Одягайте душу в нові шати. І не чекайте для цього нового ранку, понеділка чи нового року. Ставайте новою людиною вже.

Якщо мало працювали, працюйте більше. Якщо забагато – працюйте менше. І так в усьому. Вирівнюйте себе з Природою. Скидайте з себе недобрі звички старої людини (без огляду на те, скільки вам років) – і обновитесь. І полегшено підете вперед.

І не озирайтесь, не жалкуйте за тим, що лишилося позаду, що впало з вашого горба…»