Останнім часом, на тлі щоденних новин про події в Україні, стає складно будувати плани на життя.
Іноді може навіть здатися, що повсякденність з її радощами і турботами, залишилася десь у минулому. Але як стверджують психологи, це всього лише ілюзія, породжена особливостями нашого сприйняття дійсності, а тому і радості, і, звичайно ж, турботи нікуди не поділися.
Одна з таких незмінних турбот – вища освіта. До речі, 5 січня вже почалася реєстрація на ЗНО-2015, що для абітурієнтів, а точніше для їх батьків, по суті, означає старт активної фази «вступних» перегонів. Втім, не можна сказати, що ситуація в країні не внесла корективи і в цю галузь. Чого ж зараз очікувати бажаючим вступити в українські університети?
Які шанси на бюджет?
Напередодні ухвалення держбюджету-2015 з’явилася інформація, що нібито незабаром державне замовлення у вишах значно скоротять, а стипендії для студентів і зовсім скасують.
Що стосується стипендій, то чутки про їх скасування уряд спростував. Правда, поки залишається неясним, кому із студентів їх виплачуватимуть, за що, і в якому обсязі. Адже заступник міністра освіти Інна Совсун вже заявила в ЗМІ, що «совкову» систему нарахування стипендій потрібно змінювати. Але про всі зміни в Міносвіти обіцяють розповісти ближче до 1 вересня 2015 року.
А от прогнози про держзамовлення можна робити вже зараз. «Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 року № 212 «Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів для державних потреб у 2014 році» обсяг державного замовлення склав за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста для професійно-технічних навчальних закладів – 5 639 осіб, для вищих навчальних закладів – 72,4 тис. осіб (за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра – 119,3 тис. осіб, за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста 69,5 тис. осіб, за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра – 42,6 тис. осіб)», – повідомив у відповіді на офіційний запит ForUm`a заступник міністра освіти України Андрій Гевко.
«Обсяг державного замовлення у 2015 році порівняно з 2014 роком орієнтовно буде встановлено з урахуванням зменшення випускників із базовою та повною середньою освітою. Орієнтовно скорочення державного замовлення на освітньо-кваліфікаційні рівні молодшого спеціаліста та бакалавра в 2015 році може скласти 15-20 відсотків», – додав він.
Тобто, якщо під час попередньої вступної кампанії для першокурсників бакалаврату було 119,3 тисячі безкоштовних місць у вишах, то цього року їх може бути тільки 95,44 тисячі. В той же час, в Міносвіти повідомляють про значне скорочення очікуваної кількості випускників, а значить і потенційних абітурієнтів. Так, за даними Державної служби статистики України у 2015 році середні школи випустять 215 992 осіб з повною середньою освітою, що на 88 тисяч осіб або ж приблизно 40% менше, ніж торік. Якщо уряд вирішить затвердити скорочення держзамовлення лише на максимальному рівні у 20%, то шанси вступити «на бюджет» навіть для учнів з середніми оцінками виглядають досить високими. Правда, чи буде в комплекті з бюджетним місцем йти стипендія, зараз сказати практично неможливо.
Кому пільги?
Втім, не варто забувати, що українське законодавство наказує в обов’язковому порядку надавати пільгові умови для кількох категорій вступників. Так, згідно з відповіддю Міносвіти, до списку пільговиків, які мають право на першочергове зарахування, потрапляють сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з багатодітних сімей, інваліди. Крім цього в червні 2014 року парламент розширив список таких пільговиків, додавши до них дітей загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців. Важливо підкреслити, що діти загиблих військових (у тому числі й учасників АТО) повинні будуть здавати ЗНО та брати участь у конкурсі, але при формуванні списків будуть мати пріоритет перед рештою вступників, а подібні пільги для них будуть діяти протягом трьох років з моменту закінчення школи. Кількість таких абітурієнтів на сьогодні, зі зрозумілих причин, визначити складно. Хоча, звичайно, хотілося б, щоб людей з преференціями, отриманими через смерть близької людини на невгамовній війні, було якомога менше.
Список категорій українців, які матимуть право на зарахування до ВНЗ поза конкурсом, в порівнянні з минулим роком не змінився. Винятків для жителів Криму і Донбасу також робити не будуть.
«Відповідно до Умов прийому до вищих навчальних закладів України вступники з Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей будуть мати рівні права на вступ з іншими громадянами України», – зазначив у відповіді Андрій Гевко.
Яка ціна контракту?
Як би там не було, бюджетних місць у вишах на всіх абітурієнтів не вистачить. Тому, тим, кому не пощастить, доведеться або ж чекати до наступного року, або розглядати варіант навчання на контрактній основі.
«Відповідно до частини 7, статті 73 розділу XII Закону України «Про вищу освіту» розмір плати за весь строк навчання для отримання відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації встановлюється вищими навчальними закладами у національній валюті. Виш має право змінювати плату за навчання в порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більше ніж на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік», – нагадують у Міносвіти.
Ця норма стосується не тільки щорічного перегляду вартості вже укладених контрактів, але і розцінок для першокурсників. У 2014 році офіційний рівень інфляції склав 24,9%. А далі арифметика проста.
Наприклад, на сьогодні рік навчання бакалавра за спеціальністю «Безпека інформаційних і комунікаційних систем» в одному з найпрестижніших вишів України КПІ коштує 12 300 гривень. Враховуючи інфляцію, в наступному навчальному році вартість тієї ж послуги може зрости до 15 362 гривень. Але, слід розуміти, що у вартість навчання виш закладає не лише інфляційні коливання, але і заробітну плату викладачів, а також вартість комунальних послуг. І дуже ймовірно, що нові контракти будуть укладати, дивлячись ще й на ці фактори.
Враховуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що вступна кампанія 2015-2016 буде не найлегшою. Багато що залежатиме від того, чи обмежиться Кабмін зниженням держзамовлення лише на 20% або ж побажає урізати витрати куди як істотніше. Адже в другому випадку зросте конкуренція між бажаючими вступити «на бюджет». Найважче, традиційно, доведеться тим, у кого немає шансів на пільгове зарахування і грошей на оплату контрактів, навіть у порівняно дешевих вишах. На тлі, м’яко кажучи, не найбільш сприятливої економічної ситуації в країні навряд чи варто сподіватися на те, що адміністрації і приватних, і державних навчальних закладів вирішать «заморозити» ціни на рівні 2014 року. Хоча, остаточно ясно, наскільки високо вони оцінюють платоспроможність батьків і тягу абітурієнтів до диплому, стане ясно ближче до травня, коли, як правило, і проводиться перегляд вартості навчання. У кожному разі, прикинути майбутні розцінки можна вже зараз.
Звичайно, не можна виключати того, що ближче до початку літа раптово з’явиться якась нова ініціатива, покликана підвищити якість освіти, а на практиці яка додасть головного болю абітурієнтам. Але плани-то на майбутнє все одно будувати треба.
Семен Галан, Інформаційно-аналітичний портал Незалежної банківського рейтингового агенства, http://osvita.ua
Коментарі із Facebook
Powered by Facebook Comments