Поурочні плани-конспекти уроків з математики у 5 класі на І семестр

Скачати

Урок № 1.

Тема. Натуральні числа і цифри.

Мета. Повторити і розширити відомості про числа, одержані в попередніх класах ,

сформувати поняття про натуральні числа.

Учні повинні знати: які числа називаються натуральними, вміти читати і записувати

багатоцифрові натуральні числа, вміти записувати їх у вигляді суми розрядних

доданків, виконувати дії, розв’язувати задачі.

Хід уроку.

І. Вступна бесіда вчителя. Як люди в давні часи починали рахувати, як записували числа. Розглядаємо малюнки на форзаці підручника “Від лічби на пальцях до ЕОМ “, а також “Числові знаки різних народів“. Ознайомлюємо учнів з історією розвитку чисел по підручнику (стор 333 – 335). Розповідаємо про значення вивчення математики для розвитку суспільства. Зв’язок математики з іншими предметами.

Читаємо вірш:

Ода цифрам .

Зміст

Яскравим сонцем щедро вмиті

Знаменні цифри історичні.

Вони, немов розквітлі віти ,

Ласкаво дивляться в обличчя .

Хто каже – цифри безсловесні?

Вони ідуть назустріч веснам,

В далекій тундрі і аулі

Ми їхню мову всюди чуєм.

Звучать вони, як пісня слави,

Як велич нашої держави,

В них мрія серця ожива,

У них дерзань палкі слова.

То тріпочуть, як листочки,

То шикуються в рядочки.

Вони в перебігу гудків,

В роботі річок і полів,

Дарма, що цифри без прикрас,

Вони – змагання наше й сила,

У важкий і гордий час,

До щастя зоряного крила.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів:

Яке найменше число ви знаєте?
Яке найбільше число ви знаєте?
Які ви знаєте цифри для позначення чисел?
Скільки ви знаєте цифр?
Поділ чисел на класи і розряди.

ІІІ. Пояснення нового матеріалу у вигляді бесіди:

Що таке натуральні числа?
Які цифри для позначення чисел?
Цифри і числа, їх читання, різниця між ними?
Збірні і порядкові числівники?
Ознайомлення з різними системами читання.
Поділ чисел на розряди і класи.
Дії з натуральними числами.

ІV. Розв’язування вправ, робота з підручником .

1. Розглядаємо вправи 1 – 4 і звертаємо увагу учнів, як треба правильно відміняти числа за відмінками, розкладати на розрядні доданки, як проводити міркування під час розв’язування задач.

2. Усне розв’язування задач 1, 2, 3, 4, 9, 10, 11, 12, 13, 14.

3. Письмово на дошці і в зошитах виконуємо вправи № 15, 17, 18, 19, 20, 21.(По одному учневі біля дошки на кожне завдання ).

4. Гра “Естафета”. Клас поділяється на дві команди. Завдання № 5,6, 7 , 8 написані на дошці і поділені на дві частини. Одночасно обидві команди починають виконувати завдання. Кожен учень по одній дії виконує. Яка команда швидше виконає обчислення та й виграє.

V.Завдання додому. §1 , № 16, 22, 24, 28, 30, 32.

VІ. Підведення підсумків уроку .

За допомогою методу “Мікрофон“, вчитель пропонує учням відповісти про те, що вивчили на уроці, чи зрозуміли даний матеріал, чи сподобався урок.

Урок № 2.

Тема. Натуральні числа і цифри.

Мета. Продовжувати формувати в учнів вміння виконувати вправи з натуральними

числами, розвивати логічне мислення.

Учні повинні знати: які числа називаються натуральними ,вміти розв’язувати вправи і

задачі з натуральними числами.

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання .

Наявність домашнього завдання перевіряють чергові. Правильність виконання домашнього завдання перевіряють з відповідями, написаними на дошці. При необхідності коментують виконання деяких завдань.

ІІ. Розв’язування вправ:

1) виконати усно:

а) прочитати числа : 45873912, 267453252, 9002050;

б) розкласти на розрядні доданки : 37263; 258302;

в) провідміняти слова : шість . шістка :/;

г) визначити , скільки одиниць, десятків, сотень , тисяч має число:8546, 703, 1020, 560;

2) Виконати письмово дані завдання .Учні працюють у парах , допомагають один одному у розв’язуванні вправ № 34 в) , 41, 42.Перевірку проводимо за допомогою відповідей на відкидній дошці.

3) Проведення гри “Естафета “ .Клас розділено на дві команди .На дошці написано приклади № 43,44, розділені на дві частини. Команди одночасно починають ( по одному учневі біля дошки) виконувати завдання , кожен учень по одній дії. Хто швидше виконає обчислення , той переможе.

4) Гра “Увага ! Чорна скринька “

У скриньці знаходиться найменше чотирицифрове число . Яке число знаходиться у скриньці?

111.Завдання додому. §1 , № 34б) , 35, 37, 38, 45.

ІV. Підведення підсумків уроку .Учитель наголошує на основних завданнях уроку, підсумовує активність учнів на уроці .

Урок № 3.

Тема. Нуль і мільярд.

Мета. Сформувати поняття про нуль як цифру і як число, розширити множину

натуральних чисел до класу мільярдів.

Учні повинні знати: нуль є цифрою і числом, вміти читати і записувати натуральні

числа з мільярдами, вміти записувати числа у вигляді суми розрядних доданків.

Хід уроку .

І. Перевірка домашнього завдання

Наявність виконання домашнього завдання перевіряють чергові учні . Правильність виконання перевіряють коментуванням .

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку .

Учні читають вірш С.Маршака, методом “Рольова гра“ (ведучий, нуль, одиниця)

Нуль .

Ось круглий нуль, або нічого.

Послухай казочку про нього.

Веселий нуль прошепотів

Сусідці – одиниці:

– З тобою поруч я б хотів постояти , сестрице!

Та одиниця каже: “Ні, ти – нуль, число нікчемне.

Не стій зі мною, бо мені це зовсім неприємно!”

А нуль на це: “Я знаю сам, що в світі значу мало…

То якби поруч стояти нам, десятка з тебе стала б!

Поглянь на себе – ти ж у нас мала та худорлява.

Нехай не кажуть, що нулі такі нікчемні та малі

І з одиниці зроблять сто,

А з двійки цілих двісті !

Вчитель звертає увагу учнів, яке значення має нуль. Якщо до самого найбільшого числа з відомих чисел 999999999 додати один, то вийде 1000000000. Це один мільярд. Якщо дописати ще один нуль, то вийде 10000000000. Це десять мільярдів. Якщо ще один нуль додати, то вийде 100000000000. Отже, після класу мільйонів іде клас мільярдів з розрядними одиницями.

Розглядаємо таблицю класів і розрядів. Вчимось читати числа з мільярдами, навчаємо учнів правильно їх читати. Звертає увагу на те, що мільярд дуже велике число. Число нуль має свої властивості. Завжди:

1) а – а = 0 5-5=0

2) а + 0 = а наприклад 7+0=7

3) а – 0 = а 20 – 0 = 20

4) а 0 = 0 8^. 0 = 0

яким би не було число а.

Ці властивості треба запам’ятати.

Спосіб читання або записування чисел називають нумерацією. Ми користуємось арабською. Існують інші нумерації. Ознайомлення учнів з римською нумерацією.

ІІІ. Розв’язування вправ .

1. Розглядаємо зразки розв’язування вправ з підручника № 1,2. Звертаємо увагу на те, що означає на скільки зменшується число і у скільки разів зменшується число.

2. Усне розв’язування вправ № 48, 49,50, 51, 52, 53, 56, 57, 58.

3. Робота в парах. Розв’язування вправ письмово. Учні записують у зошитах і по одному виходять до дошки і записують відповіді. № 60,61,62,64,65, 67,71.

4. Самостійна робота. Виконання №70. Записати римськими цифрами числа. Числа записані на дошці, після виконання роботи в зошитах перевіряємо правильність виконання за допомогою записів відповідей на дошці.

ІV. Завдання додому. §2 № 63, 66, 69, 72, 74.

V. Підведення підсумків уроку. За допомогою методу “Мікрофон “ вчитель пропонує учням дати відповіді про те, що нового вони вивчили на уроці, чи зрозуміли матеріал. Назвати властивості нуля.

Урок № 4.

Тема. Нуль і мільярд.

Мета: продовжувати поглиблювати знання учнів про числа та дії над ними. Розвивати

в учнів логічне мислення, творчу активність, допитливість.

Учні повинні вміти: читати і записувати числа з мільярдами, записувати числа у

вигляді суми розрядних доданків, знати властивості нуля.

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання .

Наявність домашнього завдання перевіряють чергові учні. Правильність завдання перевіряють коментуванням, а при необхідності із записами на дошці.

ІІ. Розв’язування вправ на дошці під керівництвом учителя № 59,68. 73,75.,77,81,83.

1. Математичний диктант

а). Записати числами : дванадцять мільярдів два мільйони сто двадцять тисяч вісім,

168 мільярдів 320 мільйонів 265 тисяч 163, 20мільярдів 40 мільйонів 62.

б). Записати у вигляді суми розрядних доданків число :35815464825.

в). Обчислити

128 – 128 543+ 0 648 – 0 1246 ^. 0

г). У скільки разів зменшиться число 1840300, якщо закреслити два останні нулі.

д). На скільки зменшиться число 153400, якщо закреслити два останні нулі.

2.Самоперевірка і взаємоперевірка диктанту в парах .Звірка відповідей з записами на дошці .

ІІІ. Вчимося розв’язувати ребуси

Вчитель ставить питання : чи вмієте ви читати ребуси ? Пояснює як потрібно розгадувати їх. Виконуються № 86 , 87 , 39, 40.

ІV. Гра “Кращий художник “.

Учні по двох виходять до дошки і малюють одночасно лівою “9” , а правою рукою цифру “6”.

V. Завдання додому. §2 № 76, 79, 82, 84, 92.

V. Підведення підсумків уроку методом “Мікрофон “

Що нового ви дізналися на уроці ?
Чи зрозуміли ви вивчений матеріал ?
Чи цікаво вам було навчатись ?

Урок № 5 .

Тема. Порівняння натуральних чисел.

Мета. Вивчити, що означає порівняти два числа. Навчити порівнювати числа з

однаковою кількістю б цифр, з різною кількістю цифр, вивчити знаки

нерівності.

Учні повинні знати: знаки нерівності, знати правила порівняння чисел з однаковою

кількістю цифр та з різною кількістю цифр, вміти порівнювати числа .

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання .

Наявність домашнього завдання перевіряють чергові учні .Правильність виконання перевіряють з записами відповідей на дошці .В разі необхідності вчитель пояснює завдання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу методом “Навчаючи учусь”.

Вчитель називає тему і мету уроку . Роздає кожному учневі картки із завданням . В одних картках порівняння чисел з однаковою кількістю цифр, в других – порівняння чисел з різною кількістю цифр .Учні самостійно працюють з підручником. Вивчають як потрібно порівнювати число. Потім обмінюються інформацією з сусідом ,в якого інше завдання. Так учні обмінюються вивченою інформацією один з одним .Вчитель робить підсумок вивченого матеріалу, звертає увагу на правила порівняння натуральних чисел , на знаки нерівності, дає поняття множини натуральних чисел , послідовності натуральних чисел, натуральний ряд чисел .

ІІІ. Розв’язування вправ

№ 1-4 вивчаємо зразки виконання вправ .
Усне розв’язування вправ № 93-107.
Письмове розв’язування в зошитах і на дошці. № 108 а), 109 в), 110а), 111, 112,115,119,121.
Повторюємо перетворення години в хвилини , метри в сантиметри , дециметри , тонни в центнери , в кілограми .

ІV.Завдання додому. § 3 .№113.114,116,118,120.

V. Підведення підсумків уроку .Учні розповідають, що вони вивчили на

уроці.

Урок № 6

Тема. Порівняння натуральних чисел.

Мета. Закріпити знання про порівняння натуральних чисел, розвивати в учнів пізнавальний інтерес, творчу активність, допитливість.

Учні повинні знати: знаки нерівності , правила порівняння натуральних чисел з

однаковою кількістю цифр, з різною кількістю цифр. Вміти порівнювати вирази,

записувати послідовність натуральних чисел.

Хід уроку.

І. Перевірка виконання домашнього завдання.

Наявність домашнього завдання перевіряють чергові учні.

Правильність виконання перевіряємо коментуванням.

ІІ. Розв’язування вправ.

№ 122 під керівництвом учителя, 123 самостійно ;

№ 130а) під керівництвом учителя, №130б) самостійно ;

№132 г ) під керівництвом учителя , 132 б) самостійно

№ 135 біля дошки під керівництвом учителя .

ІІІ. Проведення гри “Знайди помилку “

Клас ділиться на дві команди. На дошці написані завдання для обох команд. В завданнях є помилки їх потрібно знайти, яка команда швидше знайде всі помилки та й виграє.

І команда ІІ команда

1 9876.> 13240 82450< 90137

2 12989065< 60041001 31024604> 298169001

3 3 м 10 см 4 мм >220см 5 мм 5м30см60мм 420см8мм

4 25дм < 120см 37дм < 280см

5 3т200кг < 35ц 47ц < 5т20кг

6 2м > 30дм 50дм > 8м

7. 18год < 400хв 15год < 600хв

8 12кг < 1800г 14кг < 5000г

ІV.Завдання додому. § 3 № 124 ,126, 129,134,136.

V. Підведення підсумків уроку методом “Мікрофон”

Урок № 7

Тема. Розв’язування задач і вправ. Самостійна робота.

Мета: Навчити учнів розв’язувати задачі і вправи з теми “Натуральні числа “ Вчити

учнів самостійно працювати

Учні повинні вміти: записувати натуральні числа словами і цифрами, порівнювати їх,

розв’язувати задачі і вправи з натуральними числами .

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання

ІІ .Повторення матеріалу методом “Бліцопитування”

Клас поділено на дві команди Командам дається однакова кількість запитань .Хто більше набере балів. Та команда виграє .

скільки є цифр для позначення чисел ?
Які числа називаються натуральними ?
Назвати найбільше натуральне число ?
Назвати найменше натуральне число ?
Якою системою числення ми користуємось ?
Які ви знаєте властивості нуля?
Нуль – що це таке: цифра , число, натуральне число?
Що означає порівняти два числа ?
Як порівнювати числа з однаковою кількістю цифр?
Як порівнювати числа з різною кількістю цифр?

ІІІ. Розв’язування задач і вправ під керівництвом учителя .

Записати словами число 37875268123.
Записати цифрами число 12 мільярдів 40 мільйонів 32.
Порівняти числа 23579 і 235691
Мотузку довжиною 30м розрізали на дві частини так, що одна з них в два рази довша. Знайти довжину кожної частини .
Мотузку довжиною 52м розрізали на дві частини так, що одна з них коротша за іншу на 12м. Яка довжина кожної частини.

ІV. Виконання самостійної роботи № 1 в чотирьох варіантах .Учитель перевіряє

та оцінює роботи

V. Завдання додому № 141, 142, 137, 138.

Урок №8

Тема. Додавання натуральних чисел. Переставна і сполучна властивість додавання.

Мета: узагальнити знання учнів про додавання натуральних чисел з початкових класів, ввести правило додавання натуральных чисел, переставний і сполучний закони додавання, формувати навички додавання багатоцифрових натуральних чисел та розв’язування задач більш складного характеру; розвивати пізнавальну самостійність, увагу, пам’ять; виховувати культуру математичної мови, записів на дошці і в зошитах.

Обладнання: таблиця „Переставна, сполучна властивості додавання”; картки із завданнями; мікрокалькулятори.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Повторити на основі знань початкової школи:

1) Які числа називаються натуральними?

2) Як називають числа, що додаються? Навести свої приклади.

3) Коли сума дорівнює одному із доданків?

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Проблемне питання: Якщо нам треба додати два великих багатоцифрових числа, то як їх підписати?

Учням пропонується навести свої приклади, написати на дошці, пояснити.

Знайти в підручнику теоретичні відомості та прочитати їх.
Самостійна робота з підручником:

1) Закони додавання (записати їх на дошці, в зошити).

2) Перевірка вивченого з використанням таблиці.

ІІІ. Розвиток математичних знань учнів.

№ 143 – 147, усно.
Із числа сильних учнів створюється група, їм даються для самостійної роботи в групі завдання (визначається час – 20 хв):

№ № 167, 168, 174, 181, 182.

В цей час з рештою учнів класу розв’язуються вправи та задачі:

№ 156 із записом на дошці.

№ 161 із коментуванням.

Із числа середніх учнів створюється група, їм даються для самостійної роботи завдання № 163 і № 165 (визначається час – 8 хв).
Перевірка завдань сильної групи. Один представник групи виходить на захист №№ 167, 168, 174, другий – на захист №№ 181, 182 (правильні розв’язки проектуються на екран і звіряються з виконаними завданнями). Отримані учнями оцінки мотивуються, виставляються всім членам групи.
Перевірка завдань №№ 163, 165 (групи А) перевіряють учні групи Б (використовуючи мікрокалькулятори).
Історична довідка „Як здавна рахували люди?”

ІV. Підсумок уроку.

– Що нового вивчили на уроці?

– Де в житті використовуємо вивчений матеріал?

– Оцінювання учнів.

V. Домашнє завдання.

§ 4, 5. Група А: №№ 157, 158, 162.

Група Б: №№ 169, 174, 180.

Всім: № 193 (на повторення матеріалу).

Додаткове завдання сильнішим учням: з розділу „Цікаві і складні задачі” № 1814, № 1815, с. 328.

Урок №9

Тема. Додавання натуральних чисел.

Мета: удосконалювати вміння і навички учнів розв’язувати приклади і задачі на додавання натуральних чисел; розвивати увагу, аналітичне, логічне, творче мислення; виховувати працелюбність, реалізуючи принципи виховання в колективі і через колектив, культуру математичної мови.

Обладнання: графопроектор, дидактичний матеріал, кодопозитиви, мікрокалькулятори.

Хід уроку

І. Контроль, корекція і закріплення знань.

1. Із записаних на дошці виразів вибрати той, який є розв’язком задач:

№ 162 1) 365+105; 2) 365+2×105 (відповідь 575)

№ 180 83+83+12+83+212+83+312+83+412= (відповідь 535)

Пояснити свій вибір.

2. Математичний диктант:

1) записати закони додавання { а+в=в+а; (а+в)+с= а+(в+с) }

2) Використовуючи закони додавання обчислити зручним способом:

107+32+93+68

3. Хто із сильніших учнів виконав № 1814 або 1815, пояснює усно.

Знайти помилку. Задача.

В одному ящику 56 кг яблук, а в другому на 4 кг більше. Скільки кг яблук в обох ящиках разом?

1) 56 кг + 4 кг = 60 кг (в обох разом)

2) 56 кг + 4 кг + 56 кг = 116 кг (в обох разом).

Перевіряється усно.

ІІ. Розвиток математичних знань учнів.

Вчитель оголошує склад груп (групи змішані, в них входять як сильні, так і слабкі учні). Їм даються завдання.

І група: № 172, № 176.

ІІ група: № 174, № 177.

ІІІ група: № 170, № 185.

Після закінчення визначеного часу і розв’язання вправ і задач розв’язки перевіряються за допомогою графопроектора (правильні відповіді проектуються на дошку). При цьому група групу перевіряє, обмінявшись зошитами, виправляються названі помилки.

Взаємоопитування. Групи одна в одної беруть інтерв’ю за вивченим матеріалом.

ІІІ. Розв’язання вправ на повторення.

№ 191 (розв’язування рівнянь з їх коментуванням, з поясненням після самостійного виконання).

№ 193 (на кмітливість), самостійно.

ІV. Підсумок уроку.

На який матеріал розв’язувались вправи на уроці?
Підсумки роботи на уроці.

V. Домашнє завдання.

§ 4 Група А: № 169, 173.

Група Б: № 175, 178.

Всім учням: № 171.

Сильним учням із розділу „Цікаві задачі” додатково № 1816, с.328.

Урок №10

Тема: Віднімання натуральних чисел.

Мета: узагальнити знання учнів про віднімання натуральних чисел з початкових класів, ввести означення натуральних чисел та формувати в учнів уміння і навички розв’язування вправ і задач на віднімання натуральних чисел більш складного характеру; розвивати увагу, пам’ять, аналітичне мислення; виховувати інтерес до знань.

Обладнання: дидактичний матеріал, графопроектор, таблиця „Віднімання натуральних чисел”,

мікрокалькулятори.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Фронтально повторюються відомості про віднімання натуральних чисел:

Що таке зменшуване, від’ємник, різниця? Навести свої приклади.
Хто із сильних учнів розв’язав № 1816, пояснює відомості.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Ставиться проблемне завдання: Як підписати багатоцифрові числа при письмовому відніманні? (проблема розв’язується учнями самостійно).

34358195 – 6529004 – ?

Означення віднімання чисел учні опрацьовують самостійно з підручника і дають відповідь на запитання:

1) Що означає від одного числа відняти інше?

2) Чи може бути різниця більшою за зменшуване?

3) Коли різниця дорівнює зменшуваному?

ІІІ. Розвиток математичних знань.

1. Усно №№ 195, 196, 199.

2. Робота учнів по групах:

Самостійно працює група сильних учнів (група Б):

№№ 239, 240, 242, 247, 252.

В цей час з рештою учнів класу розв’язуються вправи із записом на дошці.

№№ 206, 210, 215.

Після цього отримує завдання група середніх учнів (група А).

№№ 216, 221, 223.

В цей час перевіряються завдання сильної групи, кожен учень із групи пояснює один із номерів завдань (правильні розв’язки спроектовано на дошку, учні їх звіряють із своїми).

Додаткове запитання:

Якою дією і як можна перевірити віднімання? Перевірити один із прикладів на дошці.

Перевірка завдань групи А (взаємоперевірка, перевіряють учні сильної групи із використанням мікрокалькулятора).

ІV. Підсумок уроку.

Що нового вивчили на уроці?
Оцінювання учнів.

V. Домашнє завдання.

§ 5. Група А: №№ 208, 209, 217, 222.

Група Б: №№ 241, 258, 250, 252.

Всім учням: № 268 на повторення матеріалу.

Сильним учням додаткове завдання: №№ 1818, 1819.

Урок №11

Тема: Віднімання натуральних чисел

Мета: удосконалювати уміння і навички учнів на віднімання натуральних чисел при розв’язуванні прикладів і задач; розвивати пам’ять, увагу, логічне і аналітичне мислення, кмітливість, творчість; виховувати працелюбність, реалізуючи принцип виховання в колективі і через колектив.

Обладнання: графопроектор.

Хід уроку

І. Контроль, корекція, закріплення знань.

1. Домашні задачі груп А і Б пояснити усно.

2. Фронтальне опитування:

1) Що означає від одного числа відняти інше?

2) Що таке від’ємник, різниця, зменшуване?

3) Як зміниться різниця, якщо зменшуване збільшити на кілька одиниць?

4) Як зміниться різниця, якщо від’ємник збільшити на кілька одиниць?

3. Сильні учні пояснюють задачі підвищеної складності №№ 1818, 1819.

ІІ. Розвиток математичних знань.

Складаються групи згідно бажання учнів (змішані).

Завдання групам:

І група: №№ 244, 224, 234.

ІІ група: №№ 245, 238, 256.

Після закінчення визначеного часу одна група перевіряє іншу, обмінявшись зошитами та звіряючи відповіді. Оцінювання учнів після взаємо опитування.

ІІІ. Розв’язування задач і вправ.

№ 269, самостійно з послідуючим поясненням за малюнком.

№ 270, з коментуванням.

ІV. Підсумок уроку.

На який матеріал розв’язувались вправи на уроці?
Оцінювання учнів.

V. Домашнє завдання.

§ 4, 5 – повторити, вивчити напам’ять властивості додавання, означення додавання,

віднімання.

Група А: №№ 228, 236.

Група Б: №№ 259, 261, 262.

Всім учням: Скласти дві власні задачі на додавання чи віднімання натуральних чисел та

розв’язати їх.

ч
Урок №12

Тема: Розв’язування задач на додавання і віднімання натуральних чисел.

Мета: удосконалювати вміння і навички розв’язування різних типів задач на додавання і віднімання натуральних чисел; систематизувати відомі прийоми розв’язування задач; формувати вміння виявляти закономірності, узагальнювати, проводити міркування за аналогією; розвивати творче мислення, активність, пізнавальну самостійність; виховувати інтерес і любов до предмета математики.

Обладнання: графопроектор, картки-завдання, кодопозитиви, картки учнів із власними задачами.

Тип уроку: нетрадиційний „Свято задачі”.

Девіз уроку: У величезному саду математики кожний може підібрати собі букет за смаком…

Д. Гілберт

Хід уроку

І. Вступ (мотивація учіння).

Учитель повідомляє тему, мету уроку, ставить конкретні завдання перед учнями на урок.

ІІ. Активізація розумової діяльності учнів.

Учні зачитують складені вдома задачі, визначають їх вид:

І. Задачі на знаходження суми величин, їх різниці.

ІІ. Задачі на порівняння величин.

ІІІ. Задачі на рух.

ІV. Задачі геометричного руху.

Узагальнення матеріалу (Складається алгоритм розв’язання типових задач).

ІІІ. Кожен учень одержує картки із набором 10-15 задач. Згідно з кількістю балів, якими оцінено ту чи іншу задачу, він самостійно обирає і розв’язує ту чи іншу задачу, відповідно до своїх можливостей:

1 – 4 бали – задачі обов’язкового рівня;

5 – 9 балів – задачі підвищеного рівня;

10 -12 балів – задачі поглибленого рівня.

Коли задачу розв’язано, учень записує її розв’язання на дошці, на плакаті чи на кодоплівці і вона проектується на екран.

Учитель і група учнів, що працюють над цією задачею, стежать за ходом розв’язування, оцінюють відповідь.

Для прикладу можна брати такі задачі:

На 1 – 4 бали: №№ 221, 222, 223

На 5 – 9 балів: №№ 226, 237, 253, 263

На 10 -12 балів: №№ 1814, 1816, 1817, 192.

ІV. Підсумок уроку.

Учитель аналізує роботу учнів на уроці, показує як підвищився рівень їх знань, яких успіхів вони досягли, працюючи самостійно.

V. Домашнє завдання.

Розв’язати задачі, які залишились нерозв’язаними.

Для тих учнів, що все розв’язали – скласти кросворд на даний матеріал.

Повторити § 4, 5.

Урок № 16

Тема . Відрізки, ламані та їх довжини .

Мета: Ознайомити учнів із поняттями прямої , ламаної та відрізка ; із їх властивостями та

взаємним розміщенням. Сприяти розвитку графічної грамотності. Сформувати уміння :

розпізнавати об’єкт серед графічних зображень зображати, позначати, читати на

малюнку відрізки та промені .

Обладнання: Кодоскоп, таблиці .

Хід уроку.

І. Організація учнів .

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку .

Вступна бесіда.

Послухайте діти, що трапилось із Олівцем. Лежав він у пеналі і сумував, думав, що він не потрібний, що він негарний, він – ніякий, він – простий олівець. Та якось він викотився із пеналу і його гострий носик торкнувся аркушу паперу. На папері Олівець побачив слід від свого носика й зрадів : ”Я намалював крапку “. Аж тут крапка ожила й вигукнула: “Неправда.

Я не просто крапка. Я – точка. Найголовніша у геометрії, а ти Олівчику , мій найкращий друг, а в геометрії всім необхідний “. Сьогодні ми з вами “озброїлись“ олівцем та лінійкою і спробуємо поставити дві точки позначимо їх А і В. Давайте з’єднаємо їх, у нас вийшли різні лінії .

Ці лінії називаються кривими .

Давайте попросимо лінійку і з’єднаємо наші точки.

А В

Ми отримали геометричну фігуру , яка називається ….. так відрізком.

За допомогою кодоскопа проектую малюнок.

О. .К .М .С .В .А

Чи є у нас на малюнку відрізки ?

Назвіть їх ? Що має кожний відрізок ? Довжину. Що для цього потрібно

зробити , щоб знайти довжину відрізка ?(відповідають учні ).Давайте порівняємо відрізки КМ і МК , що про них можна сказати ?А як ви думаєте : можуть бути відрізки рівними ? А коли ж вони будуть рівними ? Проектуємо малюнок на дошку .

В D

А С

Що це у нас зображено ?Так , відрізки, але такі, що кінець першого є початком другого відрізка, а кінець другого є початком третього. Ми з вами отримали нову геометричну фігуру, яка називається ламаною АВСД. Точки називаються вершинами ламаної , а відрізки – ланками ламаної . Ламана має свою довжину , як же ми її знайдемо ? (відповідають учні ) АВ + ВС + СД. Де наші помічники Олівець та лінійка, давайте попросимо їх нам допомогти. Візьмемо точку А і проведемо в різні боки прямі .

О .А В

Ми з вами отримали нову геометричну фігуру,

яка називається промінь. На малюнку у нас два промені АО і АВ, точка А називається початком променя, а чи є кінець у променя?

Так, вірно, не має. Фізкультхвилинка.

ІV. Практична робота :

Проведіть пряму а .
Позначте на ній точки А і В
Виміряйте відрізок АВ
Позначте на відрізку АВ точку С

5. Виміряйте відрізок АС і СВ

6. Порівняйте довжину відрізка АВ із сумою довжин відрізків АС + СВ .

Який висновок можна зробити ?(відповідають учні)

V. Формування умінь та навичок читати, розпізнавати серед графічних зображень відрізки, промені, ламану, прямі.

Розв’язування завдань та вправ з підручника.

№ 271 – 274 – усно

№282 , 283 ,285 ,289 ,290 , 309 ( а ,в) – колективно

№ 309 ( а ,в ) – завдання на повторення

№ 292 – самостійно

VІ. Підсумок уроку .

VІІ. Домашнє завдання

Контрольні запитання. Завдання № 284 286, 288 ,291 ,309 (б ,г ) .

Урок № 17

Тема . Відрізки, ламана їх довжини.

Мета: Формувати в учнів уміння розрізняти лінії за формою

( пряма , крива , ламана ) та за розміщенням у просторі

( вертикальна , горизонтальна , похила ) та уміння читати і

виконувати геометричні побудови ; розвивати окомір, виховувати

інтерес до математики .

Обладнання : кодоскоп .

Хід уроку.

І. Організація класу .

ІІ. Перевірка домашнього завдання .

1. Що таке відрізок ?

2. Як і чим вимірюють довжину відрізка ?

3. Що таке ламана ?

4. Що називають довжиною відрізка ?

5. Як можна отримати: промінь, пряму

Диктант.

а) Зобразити графічно точки А , В , С , які належать одній прямій .

б) Зобразити точку В , яка лежить між точками С і Д і точку Е – між точками В і К .

в) Відрізок СМ належить прямій СМ .

г) Пряма перетинається з відрізком АВ у точці О .

д) Точка С поділяє відрізок МК на дві рівні частини . .

е) Точки А і К не лежать на відрізку ВС.

ІІІ .Формування умінь та навичок.

1. Розв’зування тренувальних вправ № 275-277 (колективно ).

2. Робота в парах , завдання № 287, 293 ,295.

ІV .Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання. § 8, № 278, 294, 296 , 311 , 308 (в ) Додаткове завдання .

На планеті Маленького принца було жахливе насіння …. То насіння баобабів. Грунт планети був геть уражений цим насінням .А баобаб – така рослина, що коли розпізнаєш її надто пізно, то вже ніколи не позбудишся. Він захарастить усю планету . Він проб’є її своїм корінням . І якщо планета маленька , а баобабів багато , вони розірвуть її на шматки .

Особлива небезпека з’являється тоді , коли три баобаби виростають на одній прямій Якщо вчасно не вирвати з корінням хоча б один паросток , то баобаби розірвуть планету за кілька хвилин.

Одного ранку на астероїді В – 612 проросло відразу шість баобабів : А , К , Р , Е ,В ,N. Який з баобабів треба знищити в першу чергу , щоб ліквідувати грізну небезпеку ,яка нависла над планетою ?

Відстань між паростками :

АК = 6 см, КЕ = 4 см ,NР =13 см, РД = 6 см 8 мм, ЕД = 7 см, ЕР = 8 см, АД = 10 см , КД = 10 см 3 мм, А N = 4 см , АЕ = 3 см, КN = 9 см 8 мм , NД = 10 см 8 мм, Е N = 5 см , АР = 10см 1 мм, РК = 6 см 2 мм.

Урок 18

Тема .Відрізки ,ламані та їх довжини .

Мета .Поглиблювати уміння та навички учнів виконувати такі вправи:

– провести пряму, промінь, відрізок , ламану;

– позначити точку на прямій, площині , відрізку ,промені ;

– визначати точки, що належать і не належать даній прямій, відрізку, променю;

– позначати точки на прямій між двома іншими;

– будувати та вимірювати відрізки;

Розвивати уяву , виховувати в учнів інтерес до математики , любов до

знань .

Обладнання: кодоскоп, таблиці .

Хід уроку.

І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання .

На дошці двоє учнів розв’язують задачі ( умови задач записані на картках ).

Картка № 1. Накреслити довільний відрізок АВ . Позначити на ньому точку

С так ,щоб АС = 3 ВС. У скільки разів довжина відрізка АВ

більша за СВ?

Картка № 2 . Накреслити ламану АВСД таку , що АВ = 14мм , ВС = 25 мм,

СД = 37мм. Знайдіть довжину цієї ламаної .

(Учні працюють на відкидних дошках ).

Учитель аналізує результати математичного диктанту , називає кращі роботи учнів .

ІІІ. Розв’язування тренувальних вправ:

№ 279- 281 – усно;

№ 298 – 300 – колективно ;

№ 302 –самостійно.

ІV. Практична робота ( робота в групах або в парах ) №308 (а ,б );

№313 – на повторення .

І -27 кн

ІІ -? На 9 більше , ніж

ІІІ – ? на 5 менше

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання: §6 ,№ 301, 303, 306, 312, 314 (додаткове).

Урок №19

Тема. Координатні промені і шкали.

Мета: Ознайомити учнів з поняттями координатного променя та шкалою. Сформувати уміння накреслити координатний промінь, позначати на ньому точки із координатами, визначати ціну поділки . Розвивати уміння аналізувати , робити висновки, виховувати охайність та самостійність.

Обладнання: кодоскоп .

Тип уроку : урок засвоєння нових знань.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка виконання домашнього завдання із самооцінкою.

2. Що таке промінь ?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.Намалюємо промінь із початком в точці О.На цьому промені від початку відкладемо послідовно відрізки довжиною 1 см, 2 см, 3см і т. д. Їх праві кінці позначимо рисками ( штрихами ), а проти них ізнизу під променем напишемо числа 1, 2, 3… Отже ми з вами отримали промінь , який називають координатним променем .

Кожному числу можна поставити у відповідність точки. Числа , які відповідають точкам координатного променя називають координатами цих точок . Наприклад , точка А має координату 3 , точка В – координату 4, точка С – координату 5 , точка К – координату 8 . Пишуть це так А(3), В(4), С(5), К(8).

Давайте з’ясуємо , що нам потрібно задати , щоб отримати координатний промінь (думки учнів). Висновок. Отже, щоб задати координатний промінь потрібно :

1) побудувати промінь із початком в точці О

2) задати одиничний відрізок – відрізок завдовжки 1 см.

У вас у кожного є лінійка .Можливо вона вам щось нагадує ? Так , вона неначе координатний промінь , але на ній нанесено і малі штрихи і великі. Систему таких штрихів разом із відповідними числами називають шкалою . Відстань між сусідніми великими штрихами називають великою поділкою , а між сусідніми малими – малою поділкою. Давайте визначимо на нашій лінійці ці відстані. Отже , скільки вміщується у великій поділці малих ? Так, десять. 1 мм – називають ціною поділки. Давайте ми з вами пригадаємо де ще зустрічається шкала (учні відповідають на поставлене питання ).

ІІІ. Розв’язування тренувальних вправ.

Усні вправи № 315- 318.

Колективне розв’язання № 321, 322, 326,327

Самостійне розв’язання вправ № 337, 339.

ІV.Підсумок. Домашнє завдання.

§7, №323 – 325, 328, 340(додаткове).

Урок №20 .

Тема . Координатні промені і шкали

Мета. Формувати уміння та навички учнів накреслити координатний промінь , позначати точки із координатами , визначати ціну поділки . Розвивати уяву , виховувати охайність та відповідальність.

Обладнання : кодоскоп .

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1.Фронтальне опитування :

а ) що таке координатний промінь ?

б) що таке координата точки координатного променя ?

в) чим відрізняється координатний промінь від променя ?

г) які з точок К(18) чи А(81) ближче розміщена до точки О(0) ?

д) які бувають шкали ?

е) що таке : велика поділка , мала поділка ?

є) від чого походять назви : шкапа , градус ?

ж) назви прилади , які мають шкали ?

2.Розв’язування вправи № 319 , 320 (усно).

ІІІ. Розв’язування тренувальних вправ.

Завдання № 329 (завдання на розвиток уваги та вміння користуватися секундоміром ).

Практичне завдання № 331 ( на знаходження ціни поділки).

Відповідь: ціна поділки 10 одиниць , 1 відрізок дорівнює 2 см .

№ 332 а) О (0), А(3) , АО = 6 см;

б) О(0) і В(7) , ОВ = 7 2 = 14 см;

в) А(3) і В(7), АВ = 8 см ;

г) К(14) і Р(18) , КР = 8 см;

№ 333

М(14) і Н(19) , МН = 20 см;

а) довжина одиничного відрізка 20: 5 = 4 (см);

б) довжина відрізків ОН і ОМ

ОН = 14 4 = 56 см; ОМ = 19 4 = 76 см;

в) К(20) і Н(19); КН = 4 см;

г) М(14) і К(20) ; МК = 24 см;

№335.

А(17) і В(25) , С(?) ,знайти координату точки С, яка є серединою відрізка АВ.

АВ = 25 – 17 = 8; 8 : 2 = 4; С(21).

ІV. Підсумок уроку.

Домашнє завдання. §7 .№ 330, 334, 336, 338(б , в) , 342 (додаткове).

Урок № 21.

Тема. Кути та їх міри

Мета. Засвоїти поняття кута градусної міри кута, променя,що проходить між сторонами кута; вимірювати кути; записувати кути з малюнка; застосовувати властивості кутів до розв’язання задач, розвивати увагу та допитливість, виховувати інтерес до математики.

Обладнання: кодоскоп

Хід уроку.

І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Двоє учнів розв’язують на дошках домашні завдання №338 «в» та №336. У цей час решта учнів працюють із картками (індивідуальні диференційовані завдання).

Картка №1

Накреслити координатний промінь, одиничний відрізок якого дорівнює 1см. Позначити на ньому буквами точки: А (8), С (3), Д (9), М (7), В(15).
Визначити координати точок зображених на малюнку та знайти одиничний відрізок.

Картка №2

Накреслити координатний промінь, одиничний відрізок якого дорівнює 1см. Позначити на ньому буквами точки А (7), В (2), О (0), К (11).
Визначити координати точок зображених на малюнку та знайти

ІІІ. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

1. Самостійна робота з підручником за планом:

1). Означення кута.

2). Елементи кута .

3). Позначення кута.

4). Розгорнений кут.

5). Вимірювання кутів

2. Перевірка самостійної роботи (використовуємо кодоскоп).

1). Назвіть кути зображені на малюнках.

2). Назвіть елементи кутів.

3). Який з променів проходить між сторонами кута (ав).

4). Що означає: « Промінь проходить між сторонами кута »?

5). Які промені проходять між сторонами кута:

а) (ав); в) (СОК); в) (mn) ?

ІV. Осмислення вивченого матеріалу.

Практична робота №1

1). Проведіть пряму.

2). Позначте на ній яку – небуть точку.

3). Чи є утворена фігура кутом.

2. Практична робота №2

1. Знайдемо величину побудованого кута.

2. Який прилад використаємо для вимірювання величини кута.

3. Визначте міру кута на мал. 53.

4. Які ще є кути?

5. Виконати завдання №349. Користуючись лінійкою та лініями в зошиті побудувати прямий кут та його бісектрису.

3. Розв’язування вправ №343 – 345 усно №348, 352 – 354 самостійно.

Колективне розв’язання №368

V. Підсумок уроку.

Засвоїли поняття кута, градусної міри кута, навчились вимірювати за допомогою транспортира величину кута.

VІ. Домашнє завдання.

П. §8, №350, 351, 356,357,367(повторення).

Урок №22

Тема: Кути та їх вимірювання.

Мета: Формувати уміння та навички будувати кут заданої величини, порівнювати кути, визначати їх градусну міру, користуючись транспортиром, розрізняти на око прямий, тупий та гострий кути. Розвивати окомір, виховувати охайність та старанність.

Хід уроку.

I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.

1.Фронтальне опитування

а) Що називають кутом?

б) скільки сторін і вершин має кут?

в) які кути називаються рівними?

г) який кут називається розгорнутим,

скільки він становить градусів?

д) якими приладами вимірюють кути?

е) які кути називають: прямими, гострими і тупими?

2. Математичний диктант.

1. Кути вимірюють за допомогою…

2. ½ прямого кута дорівнює … градусів

3. ½ розгорнутого кута дорівнює … градусів

4. Якщо кут тупий, то він більший від …

5. Якщо кут гострий, то він менший від …

6. Кут 60´ становить … частину розгорнутого кута.

7. 45´ градусів становить … частину прямого кута.

8. Намалюйте гострий кут і визначте його міру.

9. Намалюйте тупий кут і визначте його величину.

10. Бісектриса утворила із стороною кута кут 60´, то кут дорівнює …

11. 30´ становить … частину прямого кута.

12. 30´ становить … частину розгорнутого кута.

III. Розв’язування врав і задач

№ 346, 347 – усно

№ 359, 358 – групова робота

№ 359, 361-363 – самостійне розв’язання

№ 366 – практичне завдання для розвантаження (розгадай ребус).

IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання §8, №360, 364, 365, 369, 371 (додаткове).

Урок № 23.

Тема: Розв’язування задач і вправ. Самостійна робота № 3

Мета: Поглиблювати уміння та навички учнів користуватися поняттями відрізка, ламаної,

прямої координатного променя та шкал, а також вимірювати величину кутів. Розвивати

кмітливість, інтерес до геометрії, виховувати почуття відповідальності.

Хід уроку.

I. Організація класу
II. Перевірка домашнього завдання
Два учні працюють біля дошки. Індивідуально по диференційованих картках. На дошці побудовані гострі та тупі кути, потрібно знайти їх градусну міру.
Учитель оголошує учням оцінки за математичний диктант та називає найкращі роботи.

III. Самостійна робота №3

стр. 76. Підручник Г.П.Бевз і В.Г.Бевз «Математика 5 кл.»

Накреслити відрізок та позначити на ньому точку. Знайти довжину

одного із відрізків.

Накреслити ламану АВСК певної довжини, якщо довжини двох ланок відомі. Знайти довжину третьої ланки.
Побудувати тупий кут певної величини. Провести бісектрису та знайти величину нового утвореного кута.
Міра тупого кута відома. Проведемо усередині цього кута промінь. Знайти величини кутів, якщо відомо, що один із них більший на визначене число градусів
Дано довжину одиничного відрізка координатного променя, знайти довжини відрізків ОА, ОВ і АВ, якщо відомі координати точок А, В, О.
Учні розв’язують один з варіантів.

IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання. § 6-8. Самостійна робота іншого варіанту.

Урок №24

Тема. Множення натуральних чисел

Мета уроку. Добитися свідомого засвоєння учнями множення, множення числа на розрядну одиницю, розкрити властивості нуля і одиниці під час множення

Сприяти розвитку логічного мислення, розвивати увагу.

Виховувати наполегливість, культуру записів.

Обладнання: Таблиця

Хід уроку

І. Аналіз контрольної роботи

Зауваження вчителя про наслідки виконання контрольної роботи, проведеної на попередньому уроці. При потребі учні відтворюють розв’язування окремих вправ на дошці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Історія виконання дії множення (розповідь учителя).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Запитання до класу.

Якою дією можна замінити суму чисел 12+12+12+1212+12?
Розв’язати рівняння: 17^.х=17; х^.1=17; х^.о=17.

Ви повинні запам’ятати , що а^.1=а і а^.0=0.

Як помножити число на розрядну одиницю 10, 100, 1000 і т. д.? Навести приклади.
Виконати множення таких чисел в стовпчик: 456

308

3648

1368

140448

IV. Закріплення.

Виконай усно

№ 372- №375

Виконання вправ рівня А

№ 382. Запиши у вигляді добутку ( з коментуванням)

а). 17+17+17+17+17+17=5^.17

№ 383 самостійно з взаємоперевіркою.

№ 387 із записом на дошці.

№ 388 індивідуальна робота.

№ 394 усно (відповідь учня: коли а=0 або в =0)

№ 395 усно

№ 404

Зразок запису:

Як далеко ударив грім?

330^.3=990(м).

V. Підсумки

1. Як називаються компоненти при множенні?

2. № 397. Знайди число х, якщо 75^.х=0; х^.397=0; 436^.х=436

3. Як помножити число на розрядну одиницю?

VІ. Домашнє завдання.

п.9 №395-396,389, 390, 402, 403, 405.

Урок № 25

Тема. Розв’язування вправ.

Мета уроку. Формувати практичні уміння і навички учнів при розв’язуванні вправ на множення натуральних чисел.Сприяти розвитку логічного мислення.Виховувати інтерес до предмету, наполегливість, культуру математичних записів.

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання.

Чотири учні біля дошки розв’язують № 389, 392, 402, 403.
Інші учні пишуть математичний диктант.

Математичний диктант.

Подайте у вигляді суми добуток 17^.3 (19^.4)
Подайте у вигляді добутку суму: 19+19+19 (17+17+17).
Розкладіть на два рівних множники число: 81 (64).
Знайдіть значення виразу: 18х, якщо х=0 (9у, якщо у=0.
Розв’яжіть рівняння: 13у=13 (16у=16)
Знайдіть значення виразу: 7^.1 (7^.0).
Виконайте множення: 4^.25 (5^.20); 8^.125 (4^.250).

Учні обмінюються зошитами і звіряючись з записами на дошці перевіряють диктант.

ІІ. Розв’язування вправ.

Виконуємо усно.

№376-378.

Самостійна робота на 10 хв.

І в. №391а, 393 в

ІІв. №391б, 393а

ІІІв. №391в, 393б.

№397-401 з коментуванням.

№ 406-408 виконується біля дошки.

Зразок запису.

№ 406

1доба=24 год

1год=60хв, тоді

1доба=24^.60= 1440(хв).

Згадайте порядок виконання дій

№410,411,414-416. (індивідуальна робота з учнями вчителя).

ІІІ Підсумки уроку.

IV. Домашнє завдання

П.9, № 392, 409, 412, 413, 421, 422, 437.

Урок №26

Тема. Розв’язування вправ.

Мета уроку. Формувати практичні уміння і навички учнів при розв’язуванні вправ на множення натуральних чисел. Сприяти розвитку логічного мислення. Виховувати інтерес до предмету, наполегливість, культуру математичних записів.

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання.

Перевіряється фронтально.

ІІ. Актуалізація розумової діяльності.

1. Фрагмент гри “Знай і вмій”

Розминка

Як називаються компоненти при множенні?
Чому дорівнює добуток а^.1?
Чому дорівнює добуток а^.0?

256

Виконайте множення числа, записаному у середньому кружечку, з іншими числами

Заповни клітинки таблиці числами так, щоб добуток чисел кожного стовпчика і кожного рядка були однаковими.

10
	10
5

ІІІ. Розв’язування вправ.

Конкурс “Зніми свою “Зірку ””.

Учні об’єднуються у дві команди. Для розв’язування кожного прикладу запрошується по одному представнику з кожної команди. Кожна пара учнів розв’язує одні й ті самі приклади. Відповіді вони записують над сходинками на плакаті від старту до фінішу.

				Фініш



		Старт

Перша команда Друга команда

Завдання до конкурсу

№ 379,423, 424, 426, 435.

№ 435

Знайдемо відстань першого теплохода.

28^.7= 196(км).

Знайдемо відстань другого теплохода.

25^.7=175(км).

Знайдемо відстань між теплоходами через 7 годин.

196-175=21(км).

Перемагає та команда, яка першою виконає правильно всі задачі і на фініші зніме свою зірку. У цей час учні класу виконують ці самі завдання в зошитах.

Учитель пропонує класу провести інтерв’ю з володарем зірки, попередньо визначивши допустиму кількість запитань (діти говорять у символічний мікрофон).

Можливі варіанти запитань.

Що означає помножити число а на число в?
Як називають числа які перемножують?
Що так добуток?
Якою дією збільшують число на кількість одиниць?
Чому дорівнює добуток, коли один із множників дорівнює нулю?

IV. Підсумки уроку.

Виставлення оцінок. Акцентується увага на помилках, які допускали учні при розв’язуванні задач.

VI. Домашнє завдання.

П. 9 № 425(б), 428, 433, 436(а).

Урок № 27.

Тема. Закони множення.

Мета уроку. Засвоєння учнями переставного та сполучного законів множення та їх застосування до розв’язування вправ. Розвивати пам’ять, мислення. Виховувати охайність.

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання.

Вчитель відповідає на запитання, які виникли при виконанні домашнього завдання. Збираються зошити для перевірки.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Пригадайте як формулюється переставний закон множення. Привести приклади.
Пригадайте як формулюється сполучний закон множення. Привести приклади.
Обчисли усно: 4^.7^.25, 2^.10^.20.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення проводиться за матеріалом підручника .

IV. Закріплення.

Виконаймо разом (1-3).
Виконай усно № 442-445. Обчислити раціональним способом, використовуючи закони множення.
№ 451 виконується одним учнем біля дошки з детальним поясненням.

а). 5^.12^.11= (5^.12)^.11=660

б). 8^.12^.15=(8^.15)^.12=8^.(15^.12)=1600.

4. № 453 самостійно.

№ 456.

Зразок запису

(125+98)^.98=21586.

№457, 459 можна запропонувати виконати учням самостійно, або як додаткове завдання.

4. Міні-самостійна робота

№ 468 №472

№475 (а) №475 (б)

№ 498 усно.

V. Підсумки

VI. Домашнє завдання.

П.10 № 452, 455, 458, 490.

Урок № 28

Тема. Розв’язування вправ.

Мета уроку. Вироблення навичок і вмінь учнів розв’язувати вправи і задачі на застосування законів множення. Сприяти розвитку логічного мислення. Виховувати культуру мови.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

1. Аналіз і корекція помилок, допущених в міні-самостійній роботі.

2. Усний рахунок.

№ 446. Добуток яких чисел дорівнює: а). 15; б). 49; в). 11.

15=3^.5=15^.1; 49=7^.7=49^.1; 11=11^.1

№ 447. Добуток яких двох рівних чисел дорівнює: а). 81; б). 144; в). 121.

№ 448 Добуток яких трьох однакових чисел дорівнює: а). 27; б). 125;

в). 8000.

ІІ. Застосування законів множення для раціональних обчислень.

№ 460 усно

№ 462 колективно (із записом на дошці).

а). 115^.27+385^.27=27(115+385)=27^.400=10800

№ 463, 464 – усно.

№ 465 з коментуванням.

№ 480, 482, 483 – самостійно.

№ 491. Розв’язати рівняння – колективно

5х+15х=40

х(5+15)= 40

20х=40

х=40:20

х=2.

№ 492б

25^.у^.40=125^.16

1000у=2000

у=2000:1000

у=2.

№ 497 з коментуванням.

ІІІ. Підсумки

IV. Домашнє завдання.

І гр. №461, 466; ІІ гр.. 478, 49, 481, 490.

Урок № 29

Тема. Розв’язування вправ на повторення.

Мета уроку. Формувати практичні уміння і навички при розв’язуванні вправ і задач на повторення. Вчити аналізувати, порівнювати. Виховувати наполегливість, колективізм.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань.

Обчисли усно.

32-15 1. 81^.6 1. 48:3
160-70 2. 9^.16 2. 340:17
3020+80 3. 63^.3 3. 3609:3.

ІІ. Розв’язування вправ.

Клас ділиться на дві команди (робота в групах). Кожній команді пропонується одній і ті ж самі завдання. Розв’язання приймається тільки раціональним способом.

№ 499, 500.

№ 500.

Зразок запису.

Знайдемо площу саду.

S=60^.80=4800 (м²).

Яка площа саду засаджена грушами?

4800:4=1200 (м²).

Яка площа саду засаджена яблунями?

4800-1200=3600(м²).

№ 501.

ІІІ. Підсумки.

Виставлення оцінок.

IV. Домашнє завдання.

П. 10, І гр. № 471, 473, 484, ІІ гр. 486, 494, 502.

Урок № 30

Тема. Розв’язування вправ. Самостійна робота

Мета уроку. Перевірити знання учнями законів множення.

Сприяти розвитку логічного мислення. Виховувати самостійність

Хід уроку

І. Розв’язування вправ.

№ 417 з коментуванням.

№ 419, 489 колективно із записом на дошці.

ІІ. Самостійна робота.

Самостійна робота в 4 варіантах сторінка 96 підручника.

ІІІ. Домашнє завдання.

Готуємося до тематичного контролю (тестові завдання) с. 98.

Урок № 31

Тематичне оцінювання. Контрольна робота

Мета уроку. Перевірка знань, умінь і навичок учнів з теми «Множення натуральних чисел». Сприяти розвитку логічного мислення. Виховувати самостійність, наполегливість.

Хід уроку.

І. Тематична контрольна робота.

Варіант І

Обчислити:

Розв’яжіть рівняння:

Знайдіть значення виразу найзручнішим способом:

З одного міста в одному напрямі виїхали дві машини. Одна з них рухалася зі швидкістю 84 км/год, а друга – 68 км/год. Яка відстань буде між машинами через 4 години після початку руху?
Знайдіть значення виразу:

, якщо а=156

, якщо в=45, с=56

Варіант ІІ

1.Обчислити:

2. Розв’яжіть рівняння:

3. Знайдіть значення виразу найзручнішим способом:

4. З одного села одночасно в одному напрямі вирушили пішохід і велосипедист. Пішохід рухався зі швидкістю 3 км/год, а велосипедист – 12 км/год. Яка відстань буде між ними через 3 години після початку руху?

Знайдіть значення виразу:

, якщо а=156;

, якщо в=45, с=56.

Варіант ІІІ

1.Обчислити:

2. Розв’яжіть рівняння:

3. Знайдіть значення виразу найзручнішим способом:

4. З однієї пристані одночасно в одному напрямі вирушили човен і катер. Човен рухався зі швидкістю 14 км/год, а катер –21 км/год. Яка відстань буде між ними через 5 години після початку руху?

5.Знайдіть значення виразу:

, якщо а=156

, якщо в=45, с=56.

Урок № 32

Урок з елементами тестування

(Про урок – тестування учнів попереджено завчасно. На стенді у математичному кабінеті учні можуть побачити довідковий матеріал, який може їм краще підготуватися до уроку).

Мета уроку. Узагальнити і систематизувати знання учнів з даної теми. Вчити узагальнювати, порівнювати. Виховувати культуру математичної мови.

Хід уроку

І. Аналіз контрольної роботи.

Проводиться аналіз типових помилок допущених учнями в контрольній роботі.

Записи ведуться на дошці учнями, які отримали оцінки високого рівня з поясненням.

засобу?

ІІ. Тестування.

Клас розбивається на дві групи.

І. Тестується перша група. (роздаються завдання на картках).

Друга група розв’язує в зошитах задачі.

Час 10 хвилин.

ІІ. Тестується друга група.

Перша група розв’язує задачі в зошитах.

Час 10 хвилин.

Завдання для тестів.Сторінка 98.

Сторінка 99. (розв’язування типових задач).

ІІІ. Домашнє завдання. № 1812, 1814, 1816, 1818.

Урок №33

Тема уроку: Ділення натуральних чисел.

Мета уроку: Ознайомити учнів, що означає число а поділити на число в, ввести

поняття оберненої дії, формувати вміння розв’язувати вправи на ділення. Розвивати уважність, спостережливість в учнів.

Хід уроку

І. Взаємна перевірка домашнього завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Якщо потрібно 20 груш розділити між 5 дітьми, то по скільки груш отримає кожна ?

За допомогою якої дії можна отримати відповідь ?

Як називаються числа 20, 5 і 4 ?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

А як перевірити чи правильно розділили груші ? (4*5=20)
Якщо ввести замість чисел букви а, в і с, то можна сказати , що рівність а:в=с вірна тоді, якщо с*в=а. Тому говорять, що дія ділення обернена до дії множення.
Поділити число а на в – це означає знайти таке число, що с*в=а.
Якщо дія ділення обернена до множення, то правильність ділення перевіряють множенням.
Таблички: а:а=1; а:1=а; 0:а=0.

Ділити на нуль не можна.

(6=а, 0=в, то 6:0=с, с*0#6 )

ІV. Осмислення і узагальнення знань. Розв’язування вправ і задач.

Усно: №503, №504, №507.
Біля дошки: №520, №522, №525.
Самостійно: №517, №515.
Повторення: №564.

V. Підсумок уроку.

Що означає поділити число а на число в ?
Що таке: ділен, дільник, частка ?
Чи можна яке-небудь число ділити на 0 ? Чому?

VІ. Домашнє завдання

§11 №516, 519, 523.

Урок №34

Тема уроку: Розв’язування задач і вправ.

Мета уроку:Формувати вміння в учнів розв’язувати задачі і вправи на ділення та на повторення. Розвивати уважність в учнів.

Хід уроку

І. Збір зошитів на перевірку домашніх завдань.

ІІ. Фронтальна бесіда з учнями.

Що означає поділити 10 на число 2 ?
Як можна перевірити правильність виконання ділення ?
Що таке: ділене, дільник, частка ?

ІІІ. Формування умінь в учнів.

Розв’язування вправ

Усно: №505, №508.
Письмово: №527 39+180:36=39+5=44 197-378:18=197-21=176 №528 і №592
Коментовано №532 (125+115) : (125-115)=240 :10=24 №534 (165-15):15=150:15+10
Самостійно №538 38км-5км=33км 33км:3=11км/год. №540
Повторення: №566 15км/год *2=30км 30км:6км/год=5год

ІV. Підсумок уроку.

Як знайти невідомий дільник ?
Як знайти невідоме ділене ?
На 0 ділити можна ? Чому ?

VІ.Домашнє завдання §11 №526, 535, 541.

Урок №35

Тема уроку: Розв’язування вправ і задач.

Мета уроку: Формувати вміння учнів ділити натуральні числа, розв’язувати задачі і вправи на ділення та вправи на повторення. Розвивати самостійність.

Хід уроку

І. Повторення матеріалу.

Всі ви знаєте, що означає а:в, на основі цих знань, закінчіть речення-твердження:

Частка при діленні числа 132 на число в – це таке число в, що …(в*6=32)
Частка при діленні числа 132 на число m – це таке число с, що …
Частка при діленні числа n на число 6 – це таке число d , що …
Частка при діленні числа n на число m – це таке число а, що …

ІІ. Формування умінь в учнів.

Розв’язування вправ

Усно: №506, №509, №510.
Біля дошки: №544 43+27*18:9=43+27*2=43+54=97 135-48*13:12=135-13*4=135-52=83 №550, №553 185кг=185000г. 185000г:925г=200(л) в бочці №556 64:2+64=96(л) 96:2+32=80(л) – І 96:2=48л ІІ
Повторення: №565

х -100=342 32*х=1024

х=342+100 х=1024

х=442 х=32

ІІІ. Підсумок уроку.

VІ.Домашнє завдання

§11 №545, 554, 555.

Урок №36

Тема уроку: Розв’язування вправ.

Мета уроку: Формувати навички в учнів виконувати дії множення і ділення натуральних чисел, розв’язувати вправи на ділення та на повторення. Розвивати кмітливість, наполегливість в учнів.

Хід уроку

І. Збір зошитів на перевірку.

ІІ. Розумова розминка.

Клоун оголосив, що покаже математичний фокус: « Задумайте кожний яке-небудь число і не кажіть мені. Потім помножте його на 13. Результат поділіть на задумане число. А я за дві секунди оголошу всім, які числа ви одержали. У кожного получилось число 13 ». Поясніть, яку властивість ділення застосував тут клоун.
Знайти значення виразу:

45:3; 132:6; 13200:60; 4500:3

Зробіть висновки.

ІІІ. Формування навичок в учнів.

Розв’язування вправ.

Усно: №511-513.
Коментовано: №530-531.
Біля дошки №561.
Самостійно: №563

1) 56км/год+13км/год=69км/год

2) (56км/год+69км/год)*4год=500км

3) 500км+15км=515км

Повторення: №567.

ІV. Підсумок уроку.

Як зміниться частка, якщо ділене збільшити у 6 разів, а дільник – утричі ?

V.Домашнє завдання

§11 №549, 562, 568.

Урок №37

Тема уроку: Ділення з остачею.

Мета уроку: Ознайомити учнів з неповною часткою, остачею, знаком ≈ наближено дорівнює.

Формувати вміння розв’язування вправ. Розвивати уважність, зацікавленість.

Хід уроку

І. Взаємна перевірка знань і домашнього завдання.

Відповіді на запитання, які виникли під час розв’язування вправ дома.

ІІ. Підготовчі вправи.

Назвіть два числа, із яких одне ділиться на інше і два числа, ні одно з яких не ділиться на інше. ( 6 і 3; 5=6 і 5 ).
Спробуйте розділити 10 цукерок між трьома дітьми.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником §12.
Розбір прочитаного. Висновки а:в=g і остача r, то а=в*g+ r. Неповна частка (наближена частка). Знак ≈ коли отримують ?

Наближення з недостачею, з надлишком.

ІV. Осмислення і узагальнення знань.

Розв’язування вправ

Усно: №569, №571, №572;
Біля дошки: №576, №578, №589;
Коментовано: №584, №586, №590.

Повторення : №607, №608.

V. Підсумок уроку.

Що таке неповна частка і остача?
Як пов’язані між собою ділене, дільник, неповна частка і остача?
Як називають знак ≈ ?

VІ.Домашнє завдання

§12, №577, №580, №588.

Урок №38

Тема уроку: Розв’язування вправ.

Мета уроку: Формувати вміння учнів розв’язувати задачі та вправи на ділення з остачею, знаходити наближені відповіді до задач. Розвивати уважність, зосередженість.

Хід уроку

І. Фронтальна бесіда з учнями.

Що таке неповна частка і остача ?
Яку частку називають наближеною ?
Як пов’язані між собою ділене, дільник, неповна частка і остача ?
Коли пишуть знак наближеної рівності ?

ІІ. Розумова розминка.

Скільки буде тричі сорок і п’ять ? (125)
Мотоцикліст їхав у село. По дорозі він зустрів три легкових автомобілі й вантажівку. Скільки всього машин йшли в це село? (жодної)
Сума яких двох натуральних чисел більша, ніж їх добуток ? (натуральне число і 1)

ІІІ. Формування умінь в учнів.

Розв’язування вправ

Робота в групах : №579, №592, №596
Біля дошки: №594, №599, №601
Усно: №570, №573, №574.

Повторення: «Хто швидше ?»

№605

№610

ІV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання

§12 №591, №595, №602

Урок №39

Тема уроку: Квадрат і куб числа.

Мета уроку: Ознайомити учнів з новою дією – піднесення до степеня, позначенням

і обчисленням а² і а³. Формувати вміння розв’язування вправ.Розвивати спостережливість, уважність.

Хід уроку

І. Робота в групах

Ділене	246 521		837 245
Дільник	307	1208		63 217
Частка		651	837 245	1

ІІ. Сприймання і усвідомлення матеріалу:

Чи існують інші дії, крім тих , які ви знаєте ?
5+5+5+5 – як замінити можна цей вираз ?
А вираз 2*2*2 ?

Добуток двох рівних чисел а*а називають квадратом числа а.

Добуток трьох рівних чисел а*а*а називають кубом числа а.

Приклади

Числові вирази: 2²+5; 12² – 3³ і т.д.

Піднесення до степеня виконують першим, тобто, перша дія – піднесення до степеня.

Приклади

ІІІ. Осмислення і узагальнення матеріалу.

Розв’язування вправ №611-615 – усно
Біля дошки з поясненням №621, №623, №628, (5+7)²; 5²+7², №632
Коментовано: №633
Повторення: №648

ІV. Підсумок уроку.

Як називають добуток двох рівних чисел ?
Що означає піднести число до квадрата ?

V. Домашнє завдання

§13 №622, №625, №649

Урок №40

Тема уроку: Розв’язування задач і вправ.

Мета уроку: Форматувати вміння в учнів розв’язувати вправи і задачі,

застосовуючи знання про неповну частку та квадрат і куб числа.

Розвивати кмітливість, уважність.

Хід уроку

І. Фронтальна бесіда по виявленню знань (мікрофон).

Збір зошитів для перевірки домашнього завдання.

ІІ. Формування умінь в учнів.

Розв’язування задач і вправ

Усно: №612 (в, г), №615, №617, №619
Біля дошки : №626, №628, 3643.
Самостійно: №635.
Повторення: №649(б), №651.

ІІІ. Підсумок уроку, домашнє завдання

§13 №636, №644, №650.

Урок №41

Тема уроку: Розв’язування вправ. Самостійна робота.

Мета уроку: Формувати вміння в учнів розв’язувати задачі і вправи. Розвивати самостійність, риси самоаналізу.

Хід уроку

І. Усний рахунок.

Обчислити: 7*2²; 2³*5; 10²+30.
Виконуй ділення з остачею: 7:3, 9:4, 16:5, 8:3, 10:4, 17:5.
Якими можуть бути остачі від ділення натуральних чисел на 8 ? на 10 ?

ІІ. Формування умінь в учнів.

Розв’язування вправ

№598, №609
Самостійна робота Розділяю учнів на 4 варіанти і вибирають їх на стор. 118 і стор. 119.

ІІІ. Підсумок уроку.

ІV.Домашнє завдання §12-13 №602, №640, №646.

Урок №42

Тема уроку. Числові й буквені вирази.

Мета уроку. Засвоїти з учнями поняття числового та буквеного виразів, вміння дотримуватись загальноприйнятого порядку дій під час знаходження їх значень. Розвивати усний рахунок, пам’ять. Виховувати інтерес до оволодіння знаннями.

Обладнання. Таблиця „Порядок дій”, підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступна бесіда вчителя про роль теми „Числові і буквені вирази” в курсі математики 5 класу.

ІІІ. Вивчення нової теми.

Повторення та розкриття основних відомостей про числові вирази.

а) Якими знаками дій можна сполучити два і більше чисел?

б) Наведіть приклади числових виразів без дужок, з дужками, з квадратом чи кубом.

в) Який загальноприйнятий порядок дій вам відомий?

2. Робота з міні-таблицею „Порядок дій” (таблиця роздана кожному учневі)

Порядок дій

Додавання і віднімання – дії І-го ступеня

Множення і ділення – дії ІІ ступеня.

Якщо вираз має дії одного ступеня і не має дужок, то дії виконуємо в тій послідовності, в якій вони записані: зліва на право.
Якщо вираз має дії різних ступенів і не має дужок, то спочатку виконуєм дії ІІ ступеня.
Якщо у виразі є дужки, то спочатку виконуємо дії в дужках, а потім – інші, при цьому використовуємо правило 1 і 2.
Якщо у виразі є степінь, то спочатку підносять числа до квадрата чи куба, потім – перемножують чи ділять, нарешті – додають чи віднімають, враховуючи при цьому першість виконання дій у дужках.
Вираз (1+6 ^.3):0 не має числового значення, так як на нуль ділити не можна.

Робота з підручником, с.120

Аналіз обчислення виразу 49+(783-23):2³

Що таке буквені вирази. Наведення прикладів. Особливості у записі буквених виразів:

3х, (2+х)а.

Зразок обчислення буквеного виразу.

Обчислити значення виразу 2а+3, якщо а =17.

Повторення переставного та сполучного законів множення.
Спрощення буквених виразів:

5х∙4 = 20х; 6х + 8х = 14х; 21х – 10х = 11х; 5х + х = 6х

IV. Робота з підручником.

Перевір себе (учні дають відповідь на запитання 1-4, с.121)

V. Виконаємо разом

Колективне обговорення розв’язків вправ 1-3 із с.122.

VI. Первинне застосування нових знань.

(Пробні вправи із рівня А)

а) Усні вправи – № 652, №655.

б) Письмові вправи – № 661 – 663, 665. 667, 668, 670 – 677.

VII. Домашнє завдання.

§ 14, № 664, 666, 669 , 673, 674, 704

ІХ. Підсумок уроку.

Повторення таблиці „Порядок дій”
Усні вправи.

Спростіть вираз: а) 4х ∙ 4

А) 8х; Б) 16х; В) 16

б) 215х – 110х

А) 105; Б) 195 х ; В) 105х.

Урок №43

Тема уроку. Числові й буквені вирази.

Мета уроку. Сформувати в учнів поняття формули, зокрема, шляху. Забезпечити

формування навичок і вмінь обчислювати значення числових та буквених

виразів, спрощення буквених виразів. Показати можливості їх застосування в

практичній діяльності. Розвивати логічне мислення, виховувати наполегливість в оволодінні знаннями з математики.

Обладнання. Таблиця „Порядок дій”

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання.

1) Повторення таблиці „Порядок дій”: спочатку робота в парах, а потім використати „Карусель” (для збирання інформації з даної теми).

2) Відтворення на дошці трьома учнями розв’язків вправ № 666, 669, 673.

ІІ. Повідомити тему, мету уроку.

ІІІ. Сприймання та усвідомлення поняття формули.

Робота з підручником, с. 121 (передостанні два абзаци)
Задача. Швидкість пішохода 5км/год. Яку відстань пройде пішохід за 4 год.

5 ∙4 = 20 (км )

3. Аналіз формули S = V ∙t . Щоб знайти пройдений шлях, треба швидкість помножити на час руху.

IV. Усні вправи: № 658 – 660.

V. Тренувальні вправи.

1) № 677, 681, 682, 684 – із записом на дошці.

2) № 679 (б) – під коментування учня.

3) № 685 (б) – самостійно із наступною взаємоперевіркою,

4) № 687 – 688(б) – із записом на дошці.

5) №689 –колективно.

VI. Домашнє завдання

§ 14 , № 678. 680, 683 – І рівень, № 683, 686, 703 – ІІ рівень.

VII. Підсумок уроку.

У 6 класі а учнів, а в 5 – на 3 менше. Скільки учнів в обох класах?

А) а – 3; Б) а + 3; В) а + (а – 3) ; Г) а + (а + 3 ).

2. Прочитай вирази: 3∙ 7; 30 : 7; 18а; 14а – 4; 60 + 3 ∙ 7; 3а + 25.

3. Оцінити роботу класу, окремих учнів.

Урок № 44.

Тема уроку. Числові й буквені вирази.

Мета уроку. Закріпити в учнів навики розв’язування вправ на спрощення та обчислення

буквених виразів в знайомих і змінених ситуаціях. Розвивати здібності на основі розумових дій т а операцій. Виховувати вміння творчо працювати.

Обладнання. Таблиця „Порядок дій”, дидактичні матеріали.

Хід уроку.

І. Повідомити тему, мету уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

(Збираються зошити для перевірки)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Дати відповідь на запитання 1- 4 із с. 121 (§ 14 )
Математичний диктант навчального характеру ( 2 учні працюють біля закритих дошок, інші – в зошитах)

а) Спрости вираз: 14х ∙ 2; 4 ∙8а; 7в ∙10; 7х + 10х; х + 11х; 12х – 8х; 25х – х.

б) Запиши формулу периметра квадрата, площі квадрата, шляху.

в) Запиши: Суму чисел а і 5;

Різницю чисел а і 5; Добуток чисел х і 5, 10 і а, а і с.

Перевірка диктанту за методикою „Мікрофон” ( кожен висловлює свою думку щодо правильності написання відповідей на дошках).

IV. Усні вправи: № 653, 654, 657.

V. Розв’язування вправ.

1. № 690 (б), № 695, 697 – під коментування учнів;

2. № 692, 694 (а) – колективна робота.

3. № 700 (б), 701(б), 702 (б), 705 – із записом на дошці.

4. № 706 , 707 – колективний розв’язок 2 груп

VI. Самостійна робота.

І в. – № 701 (а) ІІ в. – № 702 (б)

Фронтальна перевірка самостійної роботи.

VII. Домашнє завдання

§ 14 , № 691 (б), 693, 696 – І рівень.

№ 696, 698, 699 (а) –ІІ рівень

VIII. Підсумок уроку.

Скільки розв’язків має числовий вираз?
Коли числовий вираз немає розв’язку?
Наведи приклад буквеного виразу (За методом „Мікрофона”)
Оцінка роботи класу, окремих учнів.

Урок № 45

Тема уроку. Рівняння.

Мета уроку. Систематизувати знання учнів про простіші рівняння, навчитись

складати рівняння. Розвивати вміння аналізувати, усний рахунок.

Виховувати інтерес до оволодіння знаннями.

Обладнання. Таблиця „Розв’язки простіших рівнянь”, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Зібрати зошити для перевірки домашніх завдань.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Задумайте число, помножте його на 5, до добутку додайте 12. Якщо назвете одержаний результат, то я відгадаю, яке число задумано. (Для відгадування задуманого числа слід скористатись формулою х · 5 + 12 = а , х= ( а – 12): 5, а – результат, одержаний в процесі обчислення).
Дати означення рівняння. Навести приклади (учні)
Що таке корінь рівняння. Що означає розв’язати рівняння.
Вивчення правил розв’язування простіших рівнянь: робота з підручником, с. 127
Хочеш знати ще більше? (с. 128)
Перевір себе: питання 1 – 5 (с. 128)
Виконаємо разом : а) 47 + 5х = 82 б) 2 · (5 + х) =16

IV. Робота з таблицею, яка узагальнює розв’язки простіших рівнянь.

(учні працюють в парах)

Рівняння	Розв’язки
(1) а + х = в	(1) і (2)
(2) х + а = в (а < в)	х = в – а
(3) а · х = в	(3) і (4)
(4) х · а = в ( а ≠ 0)	х = в : а
(5) х – а = в	(5) х = а + в
(6) а – х = в (а > в)	(6) х = а – в
(7) х : а = в	(7) х = а · в
(8) а : х = в (в ≠ 0)	(8) х = а : в

V. Вироблення навиків розв’язування простих рівнянь.

1. № 708, 711 – усно

2. № 713, 715, 716 – із записом на дошці

3. № 719, 720 – колективне розв’язування

4. № 744 (а), 745 (а) – з коментуванням учнів.

VI. Домашнє завдання.

§ 15, № 714 (а, г) , 721 – І рівень

№ 725, 736, 748 – ІІ рівень

VII. Підсумок уроку.

Які завдання виконувались на уроці?
Диктант ( Два учні працюють біля закритих дошок)

а) Запиши число, яке у 3 рази більше за число х.

б) Запиши число, яке на 3 більше від числа х

в) Запиши число, яке на 5 менше від числа х . Перевірка диктанту

Аналіз роботи окремих учнів.

Урок № 46

Тема уроку. Рівняння.

Мета уроку. Виробити в учнів навики розв’язування рівнянь. Забезпечити формування

вмінь і навичок аналізувати, синтезувати умову задачі, розв’язувати задачі за

допомогою рівнянь.

Розвивати логічне мислення. Виховувати наполегливість в досягненні мети.

Обладнання. Таблиці „Розв’язки простіших рівнянь”, „Як розв’язується задача”.

Тип уроку. Урок застосування знань та формування вмінь і навичок.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

1. Ланкові повідомляють про виконання учнями домашнього завдання.

2. Повторення таблиці „Розв’язки простіших рівнянь”

3. Кожен учень наводить приклад простішого рівняння. (Гра „Мікрофон”)

4. Учні дають відповіді на запитання „Перевір себе”.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

Мотивація вчителем необхідності знань щодо розв’язування задач складанням рівнянь.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1) Робота з таблицею – пам’яткою „Як розв’язується задача”.

Пам’ятка

Прочитай задачу і уяви собі те, про що в ній йдеться.
Запиши коротко умову задачі і зроби малюнок, якщо він доцільний.
Поясни, що показує кожне число і повтори запитання задачі.
Подумай, чи можна відповісти на запитання задачі. Якщо ні, то чому?
Про що треба дізнатись спочатку, про що – потім?
Склади план розв’язування задачі (рівняння).
Розв’яжи задачу (рівняння).
Перевірка розв’язку і запис відповіді до задачі.

2) Назвіть величини, які зв’язані слідуючи ми залежностями:

– одна більша другої в 5 разів;

– одна менша другої в 5 разів.

3) Пригадайте формулу шляху.

4) Якщо катер проходить х км/год, то як можна пояснити вирази: 5х, 5х + х ?

5) Робота з підручником.

а) Аналіз задачі із с. 127-128 (використати пам’ятку)

б) Колективне опрацювання задачі 2 із с. 129.

IV. Тренувальні вправи.

1) № 709 – усно

2) № 718, 723, 724 – із записом на дошці.

3) Колективне розв’язування задач № 726, 727

4) № 728 (б), 729(г) – під коментування.

5) № 742 , 747 – колективно

6) № 728 (а), 729 (а) – самостійно, з наступною перевіркою в класі.

V. Домашнє завдання.

§ 15, № 717, 722, 730 – І рівень,

№ 730, 737, 749 – ІІ рівень

VІ. Підсумок уроку.

Які завдання виконувались на уроці?

2. Аналіз роботи окремих учнів

Урок № 47

Тема уроку. Рівняння

Мета уроку. Удосконалити вміння учнів розв’язувати трьох- чотирьох крокові рівняння;

аналізувати, синтезувати умову задачі; розв’язувати задачі за допомогою рівнянь. Розвивати логічне мислення, алгоритмічну культуру. Виховувати інтерес до набуття знань.

Обладнання. Таблиці: „Розв’язки простіших рівнянь”, „Блок – схема”.

Хід уроку.

І. Фронтальна перевірка домашнього завдання.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Повторення таблиці „Розв’язки простіших рівнянь”.
Усні вправи на вироблення в учнів уміння виділяти із умови задачі величини, які зв’язані між собою якими-небудь залежностями .( Над завданнями 2 учні працюють у трьох групах)

а) Назвіть величини, які зв’язані слідуючи ми залежностями:

– одна більша другої у 3 рази,

– одна більша другої на 3,

– одна менша другої на 3.

б) Відомо, що швидкість велосипедиста 12 км/год, і що він проїхав 24 км. Яке поняття має вираз 24:12?

в) Заповніть пропуск в умові задачі, якщо відомо, що її розв’язок зводиться до розв’язування рівняння х ∙ 8 + ( х + 16) ∙ 8 = 960.

Задача. Із двох міст … вийшли одночасно на зустріч один одному два потяги і зустрілись через 8 годин після виходу. Знайдіть швидкість кожного потяга, якщо один проходив за годину на 16 км більше, ніж другий.

IV. Тренувальні вправи на вдосконалення умінь і навичок розв’язувати рівняння та задачі на складання рівнянь.

№ 710, 712 – усно
№ 732, 733, 735 – І група

№ 738, 739, 740 – ІІ група (після виконання роботи один із членів групи відтворює розв’язки на дошці)

№ 743 – колективно

V. Домашнє завдання

§ 15, № 734, 741, 746 – І рівень

№ 741, 746, 750 – ІІ рівень

VI. Підсумок уроку.

Оцінювання роботи груп, окремих учнів.
Математична гра за блок-схемою ( з вітками і циклами)

+ 36

х 2

– 24

х 5

так ні

Спочатку на прикладі 1 – 2 значень а показати учням, як проходить процес обчислень:

а) якщо а = 30, тобто, менше 48, то в = ( 30 + 36 ) ∙ 2 = 132;

б) якщо а = 60, тобто, більше за 48, то в = ( 60 – 24 ) ∙ 5 = 180.

Далі – гра в парах. Один учень задає другому значення а, і той обчислює значення в. Потім вони міняться ролями. ( Дана гра має важливе значення для розвитку в учнів алгоритмічного мислення і підготовки до вивчення основ інформатики).

Урок № 48

Тема уроку. Розв’язування задач і вправ. Самостійна робота №6.

Мета уроку. Перевірити в учнів навики розв’язування рівнянь, задач на складання рівнянь

в знайомих і змінених ситуаціях. Розвивати самостійні навики у роботі, здібності – на основі розумових дій і операцій. Виховувати вміння раціонально використовувати робочий час.

Обладнання. Підручник .

Хід уроку.

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація вмінь учнів (пояснити , яке значення мають знання та вміння розв’язувати рівняння та задачі на складання рівнянь для пізнання та практичної діяльності.)

ІІІ. Надання учням інструкції щодо вибору завдань і написання самостійної роботи №6.

IV. Усне коментування розв’язку деяких завдань з усіх варіантів.

V. Колективне виконання варіанту І (із записом на дошці і в зошитах)

VI. Написання самостійної роботи №6 ( с. 134 – 135 з підручника „Математика 5”)

VII. Домашнє завдання.

Повторити питання до § 14, 15. Підготуватись до тематичного контролю (тестові завдання і типові задачі), с. 136-137.

Урок № 49

Тема уроку. Тематичне оцінювання ІІІ.

Мета уроку. За допомогою тестових завдань і типових задач перевірити рівень засвоєння

учнями тем: „Числові й буквені вирази”, „Рівняння”. Розвивати самостійні навики в роботі; виховувати почуття відповідальності за доручену справу.

Обладнання. Дидактичний матеріал.

Хід уроку.

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Роздати учням картки із тестовими завданнями і типовими задачами, подібними до завдань на с. 137 підручника ( 3 варіанти).

Пояснити як виконується тематична атестація.

ІІІ. Письмове виконання тематичної атестації.

IV . Домашнє завдання.

Повторити питання до § 14, 15.

Зразок завдань для тематичного оцінювання ІІІ.

Тестові завдання.

Якою буде частка 164 : 4?

а) 40; б) 41; в) 38; г) 45.

2. У скільки разів добуток чотирьох перших натуральних чисел більший за добуток двох перших натуральних чисел?

а) у 2 рази ; б) у 12 разів; в) у 4 рази; г ) у 7 разів.

3. Який знак треба поставити замість зірочки у записі:

819 : 9 * 808 : 8

а) >; б) < ; в) ≥ ; г) =.

4. Знайди число х таке, що х : 44 = 11

а) 444; б) 111; в) 484; г) 472.

5. Чому дорівнює а : в, якщо 486 ∙ в = а ?

а) 684; б) 486; в) 48; г) 86.

6. Чи можна при діленні деякого натурального числа на 5 отримати остачу 10 ?

а) так; б) ні; в) іноді; г) не знаю.

7. Якою є остача від ділення числа 648 на 100 ?

а) 10; б) 48; в) 8; г) 6.

8. Якою є наближена частка чисел 145 і 11 ?

а) 10; б) 11; в) 45; г) 13.

9. Якому числу дорівнює різниця квадратів чисел 9 і 5 ?

а) 5; б) 9; в) 56; г) 50.

10. Якому числу дорівнює куб різниці чисел 7 і 5 ?

а) 28; б) 8; в) 148; г) 234.

Типові задачі.

1⁰. Виконай ділення: а) 93 100 : 38, б) 24 174 : 102.

2⁰. Спрости вираз: а) 12х + 9х, б) 16х – 4 + 4х.

3⁰. Розв’яжи рівняння: а) 645 – 5х = 125; б) 4 ∙ ( х + 18) = 720

4⁰. Виконай дії: а) 3 ∙ 4³ – 2 ∙ 5²; б) ( 34 + 6²)³.

5^▪. Знайди неповну частку і остачу від ділення 584 на 31.

6^▪. Обчисли значення виразу:

а) ( а – 3)² + 3а, якщо а = 8;

б) 120х³– ( 17 + у)², якщо х = 3, у = 2.

7^▪. Одна ланка за 6 днів зібрала 120 кілограм смородини, а інша за 4 дні – 100 кілограм. Яка ланка збере за 15 днів більше кілограм смороди і на скільки? ( Продуктивність роботи та сама)

8^▪. Розв’яжи рівняння:

а) ( х + 2 087) : 67 = 35 б) 25х + 42 – 15х = 242

9^▪▪. Як зміниться частка, якщо ділене збільшити у тричі, а дільник зменшити у тричі?

10^▪▪. В магазин завезли 250 кілограм апельсинів, мандаринів і лимонів. Причому, лимонів у двічі більше, ніж апельсинів, а мандаринів – на 34 кг більше, ніж апельсинів і лимонів разом. Скільки кілограм кожного виду фруктів завезли в магазин?

Урок № 50

Тема: Многокутники. Розв’язування задач і вправ

Мета: дати означення ламаної, ввести поняття многокутника, ознайомити з видами многокутників, видами трикутників за сторонами, формувати навички застосовувати вивчений матеріал до розв’язування задач, сприяти формуванню логічного мислення, виховувати вміння самостійно аналізувати і робити висновки

Форми роботи: самостійна робота з підручником, усне опитування «Мозковий штурм», метод інтерактивної системи «Поміч».

Обладнання: таблиці, лінійка, кольорова крейда, косинець.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Ключові слова: замкнена ламана, многокутник, сторона та вершина многокутника, рівнобедрений, різносторонній та рівносторонній трикутники, периметр многокутника.

Очікуваний результат:

у процесі уроку учні зможуть:

– будувати ламану,

– позначати її,

– знаходити периметр довільного многокутника;

– вчитися оформляти записи обчислень.

Те, що я чую, я забуваю,

Те, що я бачу, я пам’ятаю,

Те, що я роблю, я розумію.

Конфуцій

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація чуттєвого досвіду та сторонніх знань учнів.

Можна провести у вигляді «Мозкового штурму». Учні пригадують, що вони знають про ламану, многокутник, відомі види трикутників.

Цю інформацію учні заносять у зошити. Не має значення, чи правильного те, що вони записали. Бажано, щоб було записано якомога більше. Коли кожен складає список, він може поспілкуватись з сусідом по парті та обмінятися відомостями з теми, пригадали, що вони вивчали в початкових класах.

Потім учитель проводить обговорення в класі, записуючи на дошці думки учнів.

Результат може бути таким:

а). ламана:

– ланки,

– позначення.

б). многокутники:

– трикутники,

– чотирикутники (прямокутник, квадрат).

в). периметр:

– трикутник,

– квадрат,

– прямокутник.

II. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Метод інтерактивної системи для ефективного читання та мислення «Поміч»

Учням пропонують уважно опрацювати матеріал §16, сторінки 138-139. на полях тексту олівцем поставити позначки:

Ú – якщо прочитане підтверджує те, що учні знають

+ – прочитане несе нову інформацію

– – відрізняється від того, що учні знають чи думають

? – якщо учні зустрічають інформацію, яка їх бентежить, чи хочуть знати про це більше

Після того, як учні опрацювали тексти, пропоную їм скласти власну таблицю позначок для впорядкування інформації.

–

Ламана трикутник чотирикутник п’ятикутник. Периметр сума довжин усіх сторін

Замкнена ламана:

n-кутник, (n – вершин, n – сторін).

Рівнобедрений трикутник (бічні сторони, основа).

Різносторонній ∆-к – не має рівних сторін.

Рівносторонній ∆-к – усі сторони рівні

Сторони многокутника

Вершина многокутника

Многокутники замкнена ламана. Рівні фігури (якщо їх можна сумістити накладанням)

Після читання відбувається обговорення:

Що уже відоме вам? Де було підтвердження? Де поставити позначку «Ú»?Де поставити позначку «+»?Де поставити позначку «-»?Де поставити позначку «?»?

Під час обговорення матеріалу необхідно повернутись до результатів «Мозкового штурму» записати на дошці, подивитись в чому є розбіжності.

III. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємо залежностей у вивченому матеріалі

Робота з підручником:

Стор. 140. Перевір себе.

Учні дають відповіді на поставлені запитання.

Виконаємо разом!

Розглянути виконання завдань.

№751 (Усно.)

9см; 15дм; 18м; 6км.

№752 (Усно.)

∆АОВ, ∆АВD, ∆АОD, ∆АDС, ∆СОD, ∆DСВ, ∆АВС, ∆ВОС.

IV. Узагальнення і систематизація знань

№756

Ламана ABCDEF

№758

∆АВСАВ = 3см

ВС = 4см

АС – ? Р_∆АВС – ?

АС = 3см 2мм

Р_∆АВС = АВ + ВС + АС = 3см + 4см + 3см 2мм = 10см 2мм

№ 760

Перед його розв’язанням прочитати стор 140 підручника.

Хочеш знати ще більше?

№761

АD = 2см

DС = 3см2мм

АВ = 2см6мм

ВС = 3см5мм

Р_∆АВС_D = АВ + ВС + СD + АD = 2см + 3см2мм + 2см6мм + 3см5мм = 8см13мм = 9см3мм

№762

Чотирикутник, сторони якого дорівнюють 2, 3, 4 і 10м не існує, тому що найдовша сторона повинна бути менша від суми трьох інших його сторін

2 + 3 + 4 < 10

№763

Периметр Р_{девятикутника} = 8см * 9 = 72см

Р_{шестикутника} = 72см

Сторона шестикутника дорівнює

72см : 6 = 12см

Відповідь: 12см.

№784

Прочитати утворені числа:

656656

565656

_656656

_565656

__91000

+656656

_565656

1222312

V. Домашнє завдання.

Вивчити §16, №757, 759, 764.

Урок № 51

Тема: Многокутники. Розв’язування задач

Мета: формувати в учнів уміння розв’язувати вправи з теми «Многокутники», сприяти формуванню практичних навичок під час виконання вправ.

Форми роботи: фронтальне опитування, виконання тренувальних вправ, індивідуальна робота біля дошки

Обладнання: лінійка, кольорова крейда, косинець.

Тип уроку: Урок знань і формування навичок та умінь.

Як користь з того, що ти багато знав, якщо не зумів застосувати своїх знань до своїх потреб.

Франческо Петрарка

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів

Наявність письмового домашнього завдання перевіряють чергові учні.

Проводиться формування опитування «Ти – мені, я – тобі». Учні вдома підготували запитання з теми. На уроці учні об’єднуються у дві команди. Спочатку перша команда ставить запитання, друга відповідає. Потім навпаки.

II.Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми уроку

Досягти успіху можна лише тоді, коли є мета «Досягнення успішного результату під час розв’язування задач – зовсім не привілей математики усе людське життя – це не що інше, як бажання досягти успіху в розв’язуванні все нових питань та проблем»

III. Первинне застосування здобутих знань (пробні вправи)

Усне розв’язування вправ

№753

Якщо сторони МВ і ВС трикутника МВС рівні, то такий трикутник називається рівнобедреним.

МС – основа трикутника МВС.

МВ і ВС бічні сторони

№754

Якщо одна сторона трикутника дорівнює 5см, а дві ніші – по 10см, то його периметр буде дорівнювати:

Р= 5см + 10см + 10см = 25см.

Р – периметр.

Відповідь: 25см.

IV. Застосування учнями вправ і дій в стандартних умовах (тренувальні вправи)

№765

Для того, щоб перевірити, який буде трикутник рівносторонній чи рівнобедрений, потрібно визначити периметр.

Якби трикутник був рівносторонній з стороною 12см, то

Р= 3 * 12см = 36см

Не може бути, бо 36см < 40см.

Сторона дорівнює 16см, то

Р= 3 * 16см = 48см

48см > 46см

Цей трикутник з такими сторонами не може бути рівностороннім.

Нехай бічні сторони рівнобедреного трикутника дорівнюють по 12см, а основа 16см, тоді.

Р= 12см + 12см + 12см = 40см

Розглянемо ще один випадок.

Нехай основа трикутника дорівнює 12см, а бічні сторони по 16см, тоді

Р= 12см + 16см + 16см = 44см

44см > 40см

Трикутник з такими сторонами не може бути рівнобедреним.

Відповідь: якщо довжина сторін трикутника дорівнює 12см і 16см, а периметр – 40см, цей трикутник може бути рівнобедрений з бічними сторонами по 12см, а основа 16см.

№ 766

∆АВС – рівнобедрений

АС = 7дм

АВ = ВС > АС на 4дм

Р_∆АВС – ?

Р_∆АВС = АВ + ВС + АС

АВ = ВС – ?

АВ = ВС = АС + 4дм = 7дм + 4дм = 11дм

Р_∆АВС = 11дм + 11дм + 7дм = 29дм

Відповідь: 29дм.

V. Творче перенесення знань, навичок і вмінь у змінені умови

№ 768

Якщо сторона рівностороннього трикутника дорівнює а, то його

Р = а + а + а = 3а

а). На скільки периметр цього трикутника більший від його сторони:

3а – а = 2а

б). У скільки разів сторона цього трикутника менша від його периметра:

3а : а = 3(рази)

Відповідь:

а). Р цього трикутника більший від його сторони на 2а;

б). сторона цього трикутника менша від його периметра у 3 рази.

№ 769

Учні дають пояснення до задачі

а). Основа рівнобедреного трикутника не може бути втричі коротшою за бічну сторону, бо кожна сторона трикутника менша від суми двох йог сторін (до основи додається, ще більша сторона).

б). Основа рівнобедреного трикутника може бути втричі довшою за бічну сторону.

№ 770

Якщо основа рівнобедреного трикутника дорівнює 7см, то бічна сторона дорівнює:

(29 – 7) : 2 = 22 : 2 = 11(см)

Відповідь: бічні сторони рівнобедреного трикутника дорівнюють по 11см.

№ 787

Нехай х – довжина ІІ частини дроту

х + 7 – довжина І частини дроту,

х – 7 – довжина ІІІ частини дроту.

Складаємо рівняння

х + х + 7 + х – 7 = 27

3х = 27

х = 27 : 9

х = 9м – довжина ІІ частини

х + 7 = 9м + 7м = 16м – довжина І частини дроту,

х – 7 = 9м – 7м = 2м – довжина ІІІ частини дроту.

Відповідь: 9м, 16м, 2м.

VI. Підсумки уроку. Повідомлення домашнього завдання

На цьому етапі уроку необхідно з’ясувати усвідомлення учнем здобути результатів, що досягаються шляхом усного та письмового обговорення.

Дати відповідь на запитання:

Що було головним на уроці?
Що було цікавим?
Що пізнали нового?
Де можна застосувати ці знання?

Вивчити §16, №767, 771, 774, 786.

Урок № 52

Тема: Многокутники. Розв’язування задач

Мета: формувати в учнів уміння і навички самостійно застосовувати вивчений матеріал , до розв’язування задач, розвивати навички самостійної пізнавальної роботи, розвивати вміння самостійної роботи, розвивати вміння аналізувати, робити висновки.

Форми роботи: математичний диктант, бесіда, розв’язування задач і виконання вправ.

Обладнання: лінійка, кольорова крейда, косинець.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизація знань.

Сила у того, хто знає.

А.Парікгай

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети уроку

Звернути увагу учнів на те, що на сьогоднішньому уроці будемо розв’язувати задачі на визначення сторін рівнобедреного трикутника, периметра чотирикутника.

На дошці записати розв’язане домашнє завдання. Учні вказують найбільш раціональний спосіб.

II. Узагальнення окремих подій, явищ, фактів

Фронтальна індивідуальна робота (кожен у своєму зошиті).

Продовжити речення:

За диктант можна набрати максимальну кількість балів 12 – за 12 правильних відповідей.

Взаємоперевірка (робота в парах).

Відповіді на таблиці.

Математичний диктант

Ламана, в якої кінець може збігатись з початком називається замкненою.

Многокутником називають замкнену ламану.

Ланки ламаної називаються сторонами многокутника.

Вершини ламаної називають вершинами многокутника.

Якщо многокутник має n сторін, то його називають n-кутником.

Якщо у трикутника дві сторони рівні, то його називають рівнобедреним.

Рівні сторони рівнобедреного трикутника називають бічними сторонами.

Трикутник АВD має такі сторони: АВ, ВD, АD.

Якщо трикутник не має рівних сторін, то його називають різносторонніми.

Якщо всі сторони трикутника рівні, його називають рівностороннім.

Суму довжин усіх сторін многокутника називають його периметром.

Периметр трикутника МАС можна записати так: Р_∆МАС = МА + АС + МС.

III. Узагальнення поняття і засвоєння відповідної системи знань

Розв’язування вправ.

№755 (усно)

Якщо трикутник рівносторонній, то його сторона дорівнює:

78см : 3 = 26см

№ 772

Якщо сума двох сторін трикутника дорівнює 110см, а периметр – 224см, то третя сторона дорівнює:

224см – 110см = 114см

Кожна сторона трикутника має бути менша від суми двох інших сторін, а ми маємо:

114см > 110см.

Тому трикутник, у якого сума двох сторін дорівнює 110см, а периметр – 224см, не існує.

№ 775 ∆АВС – рівнобедрений

Р∆АВС – 35см

АС > АВ на 2см

Знайти АВ = ВС – ? АЄ – ?

Розв’язання

Нехай х – бічна сторона рівнобедреного трикутника АВС.

х = АВ = ВС ,тоді

х + 2 = АС

Складаємо рівняння

АВ + ВС + АС = Р∆АВС

х + х + х + 2 = 35

3х + 2 = 35

3х = 35 – 2

3х = 33

х = 33 : 3

х = 11см

х = АВ = ВС 11см

х + 2 = 11 + 2 = 13см =АС

Відповідь: 11см, 11см, 13см.

№ 775

Якщо периметр рівнобедреного трикутника більший за основу на 10м, то це означає, що сума бічних сторін дорівнює 10см, а одна сторона дорівнює:

10см : 2 = 5см

Відповідь: 5см.

№ 779

Якщо довжина найменшої сторони дорівнює 28см, то друга сторона дорівнює

28см * 2 = 56см,

Третя сторона трикутника буде дорівнювати:

56см + 3см = 59см

Відповідь: 59см.

№ 781

∆АВС і ∆KZM

АВ – = 3см, ВС = 4см,

АС = 5см, KZ = 12см,

ZM = 5см, KZ = 12см

Знайти: Р_АВСК – ?

Трикутники АВС і KZM прикладали по сторонах АС і ZM, утворився чотирикутник. АВСК.

Р_АВСК = АВ + ВС + СК + АК

Р_АВСК = 3 + 4 + 13 + 12 = 32см

Відповідь: Р_АВСК = 32см

№782

Нехай а – основа рівнобедреного трикутника,

Р_∆АВС =30см

Знайти: АВ = ВС

Р_∆АВС = АВ + ВС + АС

Р_∆АВС = 2АВ + АС

2АВ = Р_∆АВС – АС

Якщо а = 4см, то

Якщо а = 10см, то

№785

17 + х <25

Якщо х = 2, то 17 + 2 < 25

19 < 25

Якщо х = 7, то 17 + 7 < 25

24 < 25

х – 32 <15

Якщо х = 40, то 40 – 32 < 15

8 < 15

Якщо х = 45, то 45-32 < 15

13 < 15

3х > 19

Якщо х = 7, то 3 * 7 > 19

21 > 19

Якщо х = 10, то 3 * 10 > 19

30 > 19

IV. Підсумки уроку. Повідомлення домашнього завдання.

§16, №776, 778, 780, 783.

Урок № 53

Тема: Кути трикутника і чотирикутника.

Мета: познайомити учнів з видами кутів і трикутників в залежності від кутів, які входять до кута. Навчити учнів вимірювати кути за допомогою транспортира. Формувати уміння і навички розв’язувати геометричні задачі. Розвивати логічне мислення учнів, шляхом розв’язування задач, продовжувати формувати вміння працювати з підручником.

Форми роботи: бліц-опитування, робота в групах, самостійна робота з підручником, виконання тренувальних вправ.

Обладнання: лінійка, транспортир, кольорова крейда, косинець.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Ключові поняття: трикутники: прямокутний, тупокутний, гострокутний, сума кутів трикутника, чотирикутник, сума кутів чотирикутного прямокутника, квадрата.

Очікувані результати:

у процесі уроку учні зможуть:

– будувати трикутник за відомими сторонами і кутами

– визначати периметр прямокутника.

Розум людський завжди прагне до діяльності і не терпить безперервного спокою.

Цицерон

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів

Бліц-опитування – це гра вчителя-учня. На запитання учителя відповідає тільки названий учень. Якщо відповідь позитивна, клас отримує «плюс», а вчитель «мінус». Якщо учень не відповідає, то навпаки. При цьому на запитання відповідає вчитель. Після закінчення опитування з кількості плюсів класу можна судити про рівень підготовки касу і ефективності засвоєння матеріалу.

На які види поділяються кути?
Який кут називається гострим?
Як називається кут більший від прямого?
Яким значком позначаються кути?
Що таке кут? Що це за геометрична фігура?
Як називається спільний початок променів?
Що таке сторона кута?
Як записують кут за допомогою букв (однієї, трьох)?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети уроку

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з видами трикутників, в залежності від того, які в них входять кути, навчимося будувати, різні трикутники. Запам’ятаємо чому дорівнює сума кутів трикутників і чотирикутників, вивчимо властивості трикутників, квадратів.

III. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з підручником і робота в групах.

Клас ділиться на чотири групи і кожна отримує завдання.

За підручником самостійно опрацювати й обговорити, проаналізувати й обговорити в своїх групах §17 стор 145-146.

1 група

Які трикутники називаються: прямокутними, гострокутники, тупокутники? Навести приклади.

2 група

Чому дорівнює сума всіх кутів трикутника?

3 група

Чому дорівнює сума всіх кутів чотирикутника?

4 група

Який чотирикутник називається прямокутником (квадратом)?

Кожна група є експертною з тієї теми за яку відповідає. Після обговорення кожна експертна група по черзі розкриває суть свого питання, відповідає на запитання інших груп.

IV. Осмислення об’єктивних зв’язків взаємо залежностей у виучуваному матеріалі

№788 (усно), №709, №790

При розв’язуванні вправи, пам’ятати, що сума всіх кутів трикутника дорівнює 180°.

№ 793

Квадрат

Р_кв = 4 * 2см = 8см

Р_кв = 4 * 5дм = 20см

Р_кв = 4 * 11м = 44м

№ 796

Учні на дошці і в зошитах креслять прямокутні, гострокутні й тупокутні трикутники.

№ 797

При побудові трикутника АОВ, обов’язково користуватись транспортиром. Звернути увагу учнів на правильне користування ним.

№ 800

Нехай х – градусна міра одного гострого кута прямокутного трикутника, тоді

5х – градусна міра другого гострого кута прямокутного трикутника.

Сума гострих кутів прямокутного трикутника дорівнює 90°.

Складаємо рівняння

Х + 5х = 90°

6х = 90°

х = 90° : 6

х = 15° – 1 кут

5х = 5 * 15 = 75° 2 кут.

Відповідь 15°, 75°

№801

Найбільший кут прямокутного трикутника, прямий, отже найменший кут буде

90° : 5 = 18°

90° – 18° = 72°

Відповідь: 90°, 18°, 72°.

№805

а). а = 23см

в = 35см

Р_АВСD = ?

Р_АВСD = 2(а + в)

Р_АВСD = 2(23 + 35) = 2 * 58 = 116 (см)

б). а = 35см

в = на 23см > а

Р_АВСD= ?

в = а + 23 = 35 + 23 = 58 (см)

Р_АВСD = 2(35 + 58) = 2 * 93 = 186 (см)

в). а = 55см

в < а у 5 разів

Р_АВСD = ?

в = а : 5 = 55 : 5 = 11 (см)

Р_АВСD = 2(55 + 11) = 2 * 66 = 132 (см)

№819

а). А = 39 * 42 = 1636

В = 49 * 32 1568

1636 < 1658, то А < В

№820

12х + 7 = 79

12х = 79 – 7

12х = 72

х = 72 : 12

х = 6

Відповідь: х = 6

45 + 9х = 81

9х = 81 – 45

9х = 36

х = 36 : 9

х = 4

Відповідь: х = 4

35(х + 2) = 140

х + 2 = 140 : 35

х + 2 = 4

х = 4 – 2

х = 2

Відповідь: х = 2

197 = 5х + 12

5х = 197 – 12

5х = 185

х = 185 : 5

х = 37

Відповідь: х = 37

№822

Нехай х – км/год швидкість пішохода,

3х – км/гд – швидкість велосипедиста

х * 3 = 3х км – відстань пройдена пішоходом

3х * 3 = 9х км – відстань, яку проїхав велосипедист

Складаємо рівняння

9х – 3х = 24

6х = 24

х = 24 / 6

х = 4 (км/год) – швидкість пішохода

х * 3 = 4 * 3 = 12 (км/год) – швидкість велосипедиста

Відповідь: 4км/год, 12км/год.

V. Підсумки уроку. Повідомлення домашнього завдання.

Вивчити §17, №798, 802-804, 821.

Урок № 54

Тема: Кути трикутника і чотирикутника. Розв’язання задач

Мета: продовжити формування в учнів .вміння розв’язувати задачі геометричного змісту, повторити основні поняття теми, сприяти формуванню практичних навичок при виконанні вправ.

Форми роботи: фронтальна бесіда, індивідуальна робота біля дошки, виконання тренувальних вправ, робота з підручником.

Обладнання: лінійка, транспортир, кольорова крейда, косинець, таблиці.

Тип уроку: урок формування навичок та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів

Фронтальне опитування

Які трикутники називаються : прямокутними, гострокутними, тупокутними?
Назвати кути, зображені на малюнку. Назвати сторони і вершини кутів.

Чому дорівнює сума кутів трикутника?
Чому дорівнює сума всіх кутів чотирикутника?
Який чотирикутник називається прямокутним?
Який чотирикутник називається квадратом?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети уроку

Оголошення теми і мети уроку.

III. Вивчення нового матеріалу (вступні вправи)

№791 (усно)

У рівностороннього трикутника кожний кут дорівнює:

180° : 3 = 60°.

У рівнобедреному трикутнику кожний гострий кут дорівнює:

90° : 2 = 45°.

№792

Усі кути одного чотирикутника не можуть бути гострими.

Усі кути одного чотирикутника можуть бути прямими (це буде квадрат або прямокутник).

Усі кути одного чотирикутника не можуть бути тупими.

№794

а = 2см, в = 3см.

Р = 2(а + в) = 2(2 + 3) = 10 (см)

а = 7м, в = 13м.

Р = 2(а + в) = 2(7 + 13) = 2 * 20 = 40 (см)

а = 20дм, в = 8м.

а = 2м, в = 8м.

Р = 2(а + в) = 2(2 + 8) = 2 * 10 = 20 (см)

а = 8см, в = 5дм.

а = 8см, в = 50см.

Р = 2(а + в) = 2(8 + 50) = 2 * 58 = 115 (см)

№795

Р_{квадрата} = 4а

а = Р_{квадрата} : 4 = 24см : 4 = 6см

а = 200дм : 4 = 50дм

Р_{квадрата} = 1м = 100см

а = 100см : 4 = 25см

Відповідь: 6см, 50дм, 25см.

IV. Первинне застосування здобутих знань (пробні вправи)

№806

Якщо два кути трикутника рівні між собою, а третій дорівнює їх сумі, це буде прямокутний трикутник з гострими кутами по 45°кожний.

Відповідь: 90°, 45°, 45°.

№ 807

АВС трикутник

ÐА + ÐВ = 120°

ÐВ + ÐС = 80°

Знайти: ÐА – ? ÐВ – ? ÐС – ?

ÐА + ÐВ + ÐС = 180°

120° + ÐС = 180°

ÐС = 180° – 120°

ÐС = 60°

ÐВ + ÐС = 80°

ÐВ = 80° – 60°

ÐВ = 20°

ÐА + ÐВ = 120°

ÐА + 20° = 120°

ÐА = 100°

Відповідь: ÐА = 100°, ÐВ = 20°, ÐС = 60°.

№809

АВС – трикутник

ÐА = 60°

ÐВ > ÐС на 30°

Знайти: ÐА – ?, ÐВ – ?, ÐС ?

ÐА + ÐС + ÐВ = 180°

Нехай ÐС = х, тодіÐВ = х + 30°

60° + х + 30° х = 180°

2х + 90° = 180°

2х = 180° – 90°

2х = 90°

х = 90° : 2

х = 45° = ÐС

х + 30° = 45° + 30° = 75° = ÐВ

Відповідь: 45°, 75°.

V. Застосування учімо вправ, навичок, вмінь у змінені умови

№810 (колективне розв’язування біля дошки)

АВСD – чотирикутник

ÐА = 150°, ÐВ = 60°, ÐС = 70°.

Знайти: ÐD – ?

ÐА + ÐВ + ÐС + ÐD = 360°

150° + 60° + 70° + ÐD = 360°

280° + ÐD = 360°

ÐD = 360° – 280°

ÐD = 80°

Відповідь: ÐD = 80°.

№811

АВСD – чотирикутник

ÐА = ÐС

ÐВ = ÐD

Знайти: ÐА + ÐВ – ?

ÐА + ÐВ + ÐС + ÐD = 360°

ÐА + ÐВ = 360° : 2

ÐА + ÐВ = 180°

Відповідь: ÐА + ÐВ = 180°

№813 (індивідуально)

АВСD – квадрат

а = 25см

Знайти:

а). суму периметрів чотирьох таких квадратів

б). Р_{квадрата} утвореного квадрата, прикладеними один до одного

Р_{квадрата} = 25 * 4 = 100см

Р_{квадрата} = 100 * 4 = 400см

Периметр квадрата, утвореного чотирма такими квадратами, прикладеними один до одного буде обчислюватись:

(25 * 2) * 4 = 200см

Відповідь: 400см, 200см.

№816 (колективно з поясненням біля дошки)

АВСD – прямокутник.

MN = 15м

ОР = 20м

Знайти: Р_АВС_D – ?

Р_АВС_D = 2(АВ + АD)

AB = MN = 15м

АD = KP = 20м

Р_АВС_D = 2(15 + 20) = 2 * 35 = 70м

Відповідь: 70м.

№816

Р_{квадрат} >а на 39см

Знайти: а_{квадрат} – ?

Р_{квадрат}= 4 * а_{квадрат}

4а_{квадрат} – а_{квадрат} = 39

3а = 39

а = 39 : 3

а = 13(см)

Відповідь: 13см.

№823

Рік становить 365 днів, учнів 370. принаймні двоє з учнів свій день народження відзначають в один день.

VI. Підсумки уроку. Повідомлення домашнього завдання.

Вивчити §17, №808, 812, 815, 817.

Урок № 55

Тема: Розв’язування задач і вправ. Самостійна робота № 7

Мета: формувати в учнів навички і вміння розв’язувати задачі геометричного змісту, удосконалювати вміння працювати в груп, виховувати почуття відповідальності за доручену справу, розвивати логічне мислення, шляхом розв’язування задач.

Обладнання: підручник стор 152-153.

Тип уроку: урок перевірки знань, навичок і вмінь.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів
II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
III. Перевірка знань і умінь учнів виділяти елементарні зовнішні зв’язки в предметах і явищах.

Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування

Які трикутники називаються : прямокутними, гострокутними, тупокутними?
Чому дорівнює сума всіх кутів трикутника?
чому дорівнює сума всіх кутів чотирикутника?
який чотирикутник називається квадратом.
IV. Перевірка знання учнями основних понять і вмінь самостійно пояснювати їх суть.

Розв’язування вправ біля дошки з коментуванням

№818

Р = 50дм? а >в в 5 раз

а – ? в – ?

Нехай х – ширина прямокутника,

тоді х + 5 – довжина прямокутника.

(х + (5 + х)) * 2 = 50

х + 5 + х = 25

2х + 5 = 25

2х = 25 – 5

2х = 20

х = 20 : 2

х = 10(см) – ширина

х + 5 = 10 + 5 = 15(см) – довжина

Відповідь: 10см, 15см.

№824

Добуток усіх натуральних чисел від 1 до 47 буде закінчуватися нулем.

V. Застосування знань у нестандартних умовах в процесі виконання творчої роботи

«Покажи мені – і я запам’ятаю.

Дай мені діяти самому – і я навчусь…»

Китайська мудрість

Самостійна робота №7 (стор152 – 153)

Учні виконують роботу по варіантах, поділившись на групи. Старший групи, слідкує за роботою членів групи.

В кінці уроку зошити закрити.

Варіант №1

Накреслити замкнену ламану, що складається з п’яти ланок. Як називається така фігура? Виміряй довжини її сторін і знайди периметр.
Чи існує трикутник, сторони якого дорівнюють 2, 2 і 5м?
Побудуйте трикутник АВС, у якого АВ = 3см, АС = 4см і ÐА = 76°. Виміряй транспортиром кути В і С та знайди їх різницю.
Периметр рівнобедреного трикутника дорівнює 86см, а бічна сторона – 27см. Знайти довжину основи трикутника.
Один з кутів рівнобедреного трикутника на 120° більший від другого. Знайти міри цих кутів.

Варіант №2

Накреслити замкнену ламану, що складається з шести ланок. Як називається така фігура? Виміряй довжини її сторін і знайди периметр.
Чи існує трикутник, сторони якого дорівнюють 2, 3 і 4м?
Побудуйте трикутник АВС, у якого АВ = 4см, АС = 3см і ÐА = 58°. Виміряй транспортиром кути А і С та знайди їх різницю.
Периметр рівнобедреного трикутника дорівнює 97см, а бічна сторона – 35см. Знайти довжину основи трикутника.
Один з кутів рівнобедреного трикутника на 90° більший від другого. Знайти міри кутів трикутника.

Варіант №3

Накреслити замкнену ламану, що складається з п’яти ланок. Скільки кутів має така фігура? Визнач міру кожного кута і знайди їх суму.
Чи існує трикутник, сторони якого дорівнюють 2, 3 і 5м?
Знайди міри гострих кутів прямокутного трикутника, якщо один з них на 20° більший від другого.
Знайди довжини сторін рівнобедреного трикутника, якщо одна з них на 15см довша від другої, а периметр трикутника дорівнює 45см.
Знайди міри кутів чотирикутника, якщо один з них більший від другого, третього і четвертого відповідно на 10°, 20°, 130°.

Варіант №4

Накреслити замкнену ламану, що складається з шести ланок. Скільки кутів має утворена фігура? Визнач міру кожного кута і визнач їх суму.
Чи існує трикутник, сторони якого дорівнюють 3, 3 і 5м?
Знайди міри гострих кутів прямокутного трикутника, якщо один з них на12° менший від другого.
Знайди довжини сторін рівнобедреного трикутника, якщо одна з них на 25см коротша від другої, а периметр трикутника дорівнює 75см.
Знайди міри кутів чотирикутника, якщо один з них менший від другого, третього і четвертого відповідно на 20°, 30° і 40°.
VI. Підсумки уроку. Домашнє завдання

Виконати самостійну роботу іншого варіанта.

Урок № 56

Тема: Площа прямокутника

Мета: ввести поняття площі, , площі прямокутника, квадрата, одиниці вимірювання площ. Навчити учнів застосовувати даний теоретичний матеріал до розв’язування задач.

Обладнання: лінійка, транспортир, таблиці, кольорова крейда.

Форми роботи: фронтальне опитування-гра «Хто сильніший», робота з підручником, індивідуальна робота з , колективна робота.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Інтерес до учіння – важливий стимул навчальної діяльності учнів.

В.О.Сухомлинський

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань

Провести аналіз самостійної роботи, звернути увагу учнів, на типові помилки, які допустили учні під час виконання роботи.

Фронтальне опитування

Що відомо учням про площу і площу прямокутника з початкових класів.

Гра «Хто сильніший»

Учням пропонується дати відповідь на теоретичні та практичні запитання. Якщо учень відповідає на запитання. Якщо учитель відповідає на запитання не правильно, то воно переходить до наступного учня. Учні мають змогу збільшити кількість балів протягом уроку.

Запитання

Що це за величина площа?

Площа – це величина, яку можна не тільки порівнювати, а й вимірювати.

Які ви знаєте одиниці вимірювання площі?

1мм², 1см², 1дм², 1а, 1Га, 1км²

Дати характеристику одиниць вимірювання площі?

1мм² – це площа квадрата зі стороною 1мм.

1см² – це площа квадрата зі стороною 1см,

1дм² – це площа квадрата зі стороною 1дм,

1м² – це площа квадрата зі стороною 1м,

1Ар(а) – це площа квадрата зі стороною 10м,

1Га (Гектар) – це площа квадрата зі стороною 100м,

1км² – це площа квадрата зі стороною 1км.

Чому дорівнює площа прямокутника?

Площа прямокутника дорівнює добутку двох чисел, які позначають довжину і ширину.

Обчислити площу прямокутника зі сторонами 3см і 5см.
II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
III. Сприймання і усвідомлення учнем нового матеріалу

Робота з підручником.

План

1.Площа многокутника (багатокутника).

2.Одиниці вимірювання площі (Що нового тут).

3.Що означає визначити площу фігури?

4.Як позначають сторони прямокутника?

5.Як знайти площу прямокутника?

6.Формула площі прямокутника.

7.Як обчислити площу квадрата?

8.Формула площі квадрата?

9.Одиниці вимірювання площі.

IV. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозв’язків

Стор.156. виконаємо разом.

№825, №826 – усно.

V. Узагальнення і систематизація знань

№829

а = 12м, в = 57м

S = а * в

S = 12м * 57м = 684м²

Відповідь: 684м².

№830

а = 18см

в > а на 5см

S – ?

S = а * в

В = а + 5 = 18 + 5 = 23(см)

S = 18см * 23см = 414см²

Відповідь: 414см².

№831

а = 14см

в > а в 3 рази

S = а * в

В = а * 3 = 14 * 3 = 42(см)

S = а * в = 14 * 42 = 588(см²)

Відповідь: 588см².

№833

Р_{квадрат}= 248дм

S = Р_{квадрат} : 4 = 248 : 4 = 62(дм)

S_{квадрат} = а² = 62 * 62 = 3844(дм²)

Відповідь: 3844дм².

№834

S_{квадрат} = 900см²

а – ?

S_{квадрат} = а²

900 = а²

а = 30(см)

Відповідь: 30см.

№836

Р_{прямокутника} = 26см

а = 4см

Знайти: S_{прямокутника} – ?

S_{прямокутника} = а * в

В – ?

Р_{прямокутника} = (а + в) * 2

26 = (4 + в) * 2

13 = 4 + в

В = 13 – 4 = 9(см)

S_{прямокутника} = а * в = 4 * 9 = 36(см²)

№838

а = 3м2дм = 32дм

в = 2м5дм = 25дм

S_{прямокутника} – ?

S_{прямокутника} = а * в

S_{прямокутника} = 32дм * 25дм = 800 дм²

Відповідь: 800 дм².

№839

а > в на 11см

Р_{прямокутника} = 62см

Знайти: S_{прямокутника} – ?

S_{прямокутника} = а * в

Нехай а = х, тоді в = х + 11

Р_{прямокутника} = (х + х + 11) * 2

62 = (2х + 11) * 2

31 = 2х + 11

2х = 31 – 11

2х = 20

х = 20 : 2

х = 10(см) – ширина

х + 11 = 10 + 11 = 21(см) – довжина

S = а * в = 10 * 21 = 210(см²)

Відповідь: 210см²

№841

Якщо кожну сторону збільшити вдвічі, то площа прямокутника збільшиться в 4 рази (учні виконують малюнок).

№842

Якщо одну сторону прямокутника збільшити вдвічі, а другу не змінювати, то площа прямокутника збільшиться в два рази.

№944

Якщо сторона одного квадрата 18м, а другого 6м. (18 : 6 = 3 рази – сторона одного трикутника більша як другого). Площа першого квадрата більша за площу другого у 3 * 3 = 9 раз.

№845

а_{квадрат} = 1дм = 10см

S_{квадрат} = а² = 10см * 10см = 100см²

а_{прямокутника} = 1м * 100см

в_{прямокутника} = 1см

S_{прямокутника} = а * в = 100см * 1см = 100см².

Відповідь: площі будуть однакові.

№847

Яка площа одного аркушу паперу?

30см * 20см = 600см²

Яка загальна площа паперу в папці?

600см² * 250 = 150000см².

Відповідь: 150000см².

VI. Підсумки уроку. Домашнє завдання

§18 №832, 835, 837, 840, 843, 846, 863.

Урок № 57

Тема: Площа прямокутника. Розв’язування задач і вправ.

Мета: вдосконалювати уміння учнів розв’язувати задачі на визначення площі прямокутника і квадрата. Розвивати логічне мислення і культуру математичної мови і записів. Виховувати інтерес до математики, самостійність, взаємодовіру.

Обладнання: лінійка, транспортир, таблиці, кольорова крейда.

Форми роботи: дидактична гра, «Геометричний пошук».

Очікуваний результат:

Після цього уроку учні зможуть:

Визначати площу фігури.

Знаходити площу прямокутника та квадрата.

Знаходити одиниці вираження площ земельних ділянок.

Потрібно всіма засобами навчати мистецтву доводити, – не забуваючи – при цьому і про мистецтво додумуватись.

Д.Пайа

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Чергові учні перевіряють наявність в учнів домашнього завдання.

Фронтальне опитування

Що таке одиничний квадрат?

Що означає визначити площу фігури?

За яким правилом знаходять площу прямокутника?

Записати формулу для обчислення площі прямокутника, квадрата.

Назвати одиниці виміру площі.

II. Розв’язування вправ (усно)

№827

1м² = 10000см²

1дм²= 100см²

№828

а = х, в = 2х

S = а * в =х * 2х = 2х²(см²)

III. Закріплення вивченого матеріалу

№848

а = 2м = 20дм

в = 3м4дм = 34дм

S_кімнат – ?

S = а * в

S = 34 * 50 = 1700(дм²)

Відповідь: 1700дм²

№849

Якщо площа прямокутника дорівнює 40см², то його сторони – 4 і 10см – неправильне.

№450

8м * 7м = 56м² – площа класу.

56м² : 28 = 2м² – припадає на одного учня.

Відповідь: 2м².

№851

4м * 5м = 20м² – площа І кімнати

4м * 4м = 16м² – площа ІІ кімнати.

20м² + 16м² + 24м² = 60м² загальна площа квадрату.

Відповідь: 24м².

№852

а = 60м

в = 25м

S – ?

S – а * в

S = 60м * 25м = 1500м² = 15а

Відповідь: 15а.

№854

а = 1км = 1000м

в = 750м

скільки треба пшениці?

1000м * 750м = 750000м² = 75га

120кг * 75 = 9000кг = 9т – потрібно зерна.

Відповідь: 9т.

№857

а = 3см

в = 4см

а = 6дм

в = 8дм

а = 12м

в = 17м

Відповідь: 6см², 24дм², 102м².

№858 (Практичне завдання)

№861

АВСD – квадрат

S_{квадрат} = 36см²

Р_{прямокутник} = 2(а + в)

Р_{прямокутник} = 2(3 + 6) = 18(см)

Відповідь: 18см.

№864

а + 2в, якщо а = 2796, в = 372

а + 2в = 2796 + 2 * 382 = 3540

№865

2 * 25² = 2 * 625 = 1250

13³ = 13 * 13 * 13 = 2197

10³ – 10² = 1000 – 100 = 900

IV. Підсумки уроку

Підбивається підсумок роботи команд, визначається особиста першість, виставляються оцінки, проводиться самооцінка учнів.

V. Домашнє завдання

§18 №847, 853, 855, 856, 859, 862, 868.

Урок №58

Тема. Прямокутний паралелепіпед та його об’єм.

Мета уроку: розширити знання учнів про геометричні фігури, сформувати поняття про прямокутний паралелепіпед, куб, вчити розпізнавати їх, обчислювати лінійні розміри цих фігур, записувати формули об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба і застосовувати їх до обчислення об’ємів.

Розвивати здібності учнів через прищеплення інтересу до математики, усну і письмову культуру мовлення.

Виховувати позитивну мотивацію до навчання, заохочувати до самостійної навчальної діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: набір гральних кубиків, демонстраційні моделі прямокутного паралелепіпеда і куба, таблиці „Прямокутний паралелепіпед”, „Куб”, „Залежність між мірами довжини”, „Співвідношення між одиницями площ та об’єму ”, шпиці, пластилін.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Усні вправи

Назвати фігури. Вказати їх вершини і сторони.

Які ви бачите фігури і скільки їх.

Визначити периметр і площу фігур.

6 7 9 10

S = ? P = ? 13

Р = ? S = ? Р = ?

4. Перевірка домашнього завдання.

Звіт консультантів.

ІІ. Засвоєння нових знань.

Діти, перед вами одна з найприємніших фігур дитинства – кубик. Всі ви вмієте гратися кубиками. Пропоную скласти геометричні фігури різної форми кубиками.

Далі прошу учнів скласти фігуру з 6 кубиків. Побудована фігура називається прямокутний паралелепіпед, тому і тема сьогоднішнього уроку „Прямокутний паралелепіпед та його об’єм”.

Потім пропоную учням навести свої приклади прямокутного паралелепіпеда: сірникова коробка, пенал, ящик для посилок, цеглина тощо.

Далі даю завдання скласти з шпиць за допомогою пластиліну прямокутний паралелепіпед та порівняти його з моделлю у класній кімнаті.

На демонстраційній моделі пояснюю поняття „грань”, „ребро”, „вершина”.

Візьмемо куб і порахуємо скільки граней, ребер і вершин він має. Виясняємо, що ребро – відрізок, грань – прямокутник. Тому ці геометричні фігури можна виміряти і отримати такі величини:

а) довжину, ширину, висоту, умовно позначивши а, b, с;

довжину всіх ребер прямокутного паралелепіпеда і вона дорівнює 4а +4b+4с

б) площу поверхні прямокутного паралелепіпеда 2аb + 2bc + 2 ac

Далі всі разом вчимося зображати куб і прямокутний паралелепіпед

Візьмемо виготовлений з дроту каркас прямокутного паралелепіпеда і на нижню його грань покладемо кубики, причому ребро такого кубика приймемо за умовну одиницю вимірювання, порахуємо скільки їх. Тепер повністю заповнимо його кубиками і порахуємо всю кількість їх. Таким чином ми взнали об’єм прямокутного паралелепіпеда.

Пропоную учням самим записати формулу об’єму і відшукати її на таблиці. Тоді вимірюємо ребро куба і обчислюємо його об’єм.

Звертаю увагу на одиниці вимірювання об’єму. Далі кожний учень визначає об’єм свого пеналу і записує в зошиті

Фізкультхвилинка

Станем струнко!

Руки в боки!

Пострибаєм, як сороки,

Як сороки білобокі –

Стрибу – стрибу!

Скоки – скоки!

А тепер, як жабенята,

Хочем трохи пострибати.

Ква – ква – ква!

Щоб спочила голова.

Далі робота з підручником (ст.. 162)

Характеризуємо одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму. Робота з таблицями.

Звертаю увагу учнів на те, що 1 л = 1дм³ і що вимірювання об’ємів починається з домовленості про одиниці вимірювання. Залежно від довжини ребра одиничного куба об’єм паралелепіпеда буде виражатися різними числами і зв’язок між ними можна записати у вигляді ланцюжка

1мм³

1см³

1дм ³

1м ³ ммм

· 1000

ІІІ. Закріплення матеріалу.

1. Усні вправи № 869, № 870

2. Працює весь клас. Розв’язати вправи № 872, 873

3. Робота по рівнях

І р. № 875

ІІ р. № 876

ІІІ р. № 877

ІV р. № 879

Учні записують задачі в зошиті і бажаючі з кожного рівня на дошці, запис супроводжується поясненням. Далі пропоную виконати № 885 (а, б, г) біля дошки пояснюють учні ІІІ рівня. А учням ІV рівня даю № 890. Далі виконуємо вправи для повторення № 898, 899

ІV. Підсумок уроку.

Учень – консультант в ролі журналіста проводить „розслідування” стану засвоєння теми уроку, використовуючи рубрику з підручника „Перевір себе” (ст.. 162, проводиться гра „Мікрофон”)

V. Домашнє завдання §19

І р.№ 874,

ІІ р. № 878,

ІІІ р. №881,

ІV р. №885в учням ІV р. Підготувати запитання до гри на наступному

Урок № 59

Тема. Прямокутний паралелепіпед та його об’єм.

Мета: поглибити знання учнів про прямокутний паралелепіпед та його виміри, закріпити поняття об’єму та його формули, вчити розв’язувати задачі на обчислення площі поверхні та об’єму прямокутного паралелепіпеда.

Сприяти виробленню навичок до самостійної навчальної діяльності, виховувати позитивну мотивацію до навчання.

Розвивати здібності учнів, усну і письмову культуру мовлення.

Тип уроку: засвоєння навичок та вмінь.

Обладнання: таблиці, „Прямокутний паралелепіпед”, „Куб”, „Одиниці вимірювання”, набір кубиків, набір демонстраційних просторових фігур.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань.

Діти сидять по рівнях, на парті набори моделей, на кріпленнях висять таблиці.

Практичне завдання. Робота з моделями.

І р. Виміряти на даній моделі прямокутного паралелепіпеда його довжину, ширину і висоту та обчислити об’єм .

ІІ р. Обчислити площу поверхні вибраного вами з набору прямокутного паралелепіпеда.

ІІІ р. Ви отримали каркас прямокутного паралелепіпеда, виконайте потрібні вимірювання і обчисліть скільки дроту пішло на його виготовлення.

IV р. Ребро куба, виготовленого із скла, дорівнює 12 см. Знайти його масу, якщо 1 см³ скла має масу 3 грами.

Представник кожного рівня пише на дошці виконання свого завдання і пояснює його. Підводимо підсумки, оцінюємо роботу активних учасників.

Далі учень ІV р. проводить гру „Хто швидше”

Скільки граней у прямокутного паралелепіпеда (6)
Скільки ребер у прямокутного паралелепіпеда (12)
Скільки вершин у прямокутного паралелепіпеда ( 8)
Кожна грань прямокутного паралелепіпеда… (прямокутник)
Окремий вид прямокутного паралелепіпеда… (куб)
Якщо ребро куба 1дм, то його об’єм … ( 1дм³)
Обчислити об’єм прямокутного паралелепіпеда, в якого а = 1м. b = 2м, с = 3 дм. ( 10дм · 20дм · 3дм = 600 дм³ )

Робимо підсумки, оцінюємо активних, а переможцю присвоюємо звання математика сьогоднішнього уроку.

ІІ. Вдосконалення знань.

Фізкультхвилинка

Раз! Два! Три!

Чотири! П’ять!

Час прийшов нам спочивать.

Тож піднімем руки вгору,

Ніби глянемо на зорі.

А тепер всі руки в боки,

Як зайчата – скоки – скоки!

Десять! Дев’ять! Вісім! Сім!

Час за парти нам усім.

Пропоную далі розв’язувати задачі, працюємо по рівнях

І р. № 871 Дану задачу пояснюю, записуємо на дошці і в зошиті

№ 886 (а, б) Виконують самі, а потім перевіряємо, коментуємо і оцінюємо.

ІІ р. № 887, 888.

ІІІ р. № 890, 892, 893.

ІV р. № 895, 897, 900, 901.

Учні виконують завдання самостійно, якщо зустрічають труднощі, то беруть консультацію в математика сьогоднішнього уроку, учнів – консультантів чи учителя. Кожна група учнів обговорює розв’язування завдань, їх оформлення в зошиті з учителем і оцінює.

ІІІ. Підсумок уроку.

Що нового ви навчились на уроці?
Що вам сподобалось виконувати на уроці?
Чи допомагали вам таблиці, дайте їм оцінку.

ІV. Завдання додому § 19

Ір. Виготовити модель куба і паралелепіпеда

ІІр. № 883, №886в,

ІІІр. № 889, №891,

ІVр. № 894, №896.

Урок № 60

Тема. Величини та їх значення

Мета: поглибити знання учнів про величини, їх вимірювання та позначення, вчити їх порівнювати, додавати, віднімати, перетворювати.

Розвивати здібності учнів через прищеплення інтересу до математики, формувати навички досягнення власної мети.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: секундомір, спідометр, транспортир, метр, термометр, терези, таблиці „Старі одиниці виміру”, „Залежність між мірами довжини та мірами маси”, „Співвідношення між одиницями площ”, „Співвідношення між одиницями об’єму” клей, ножиці, папір, мензурка.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

Перед уроком учні-консультанти перевірили виконання домашнього завдання, вирішили кому потрібна їх консультація, хто прийде на додаткове заняття, котрому учневі допоможе вчитель. Виготовлені моделі прямокутного паралелепіпеда і куба виставили на стіл учителя, оцінивши роботу. Потім роздають всім ножиці і папір, клей.

2. Одному учневі було дане завдання виготовити розгортку прямокутного паралелепіпеда та куба і не склеювати їх. Він розповідає як виготовити ці розгортки. Учні І, ІІ, і ІІІ рівнів при допомозі учнів ІVр. виготовляють прямокутний паралелепіпед і куб. Робота обговорюється і оцінюється.

ІІ. Засвоєння нових знань.

1.Учень-консультант читає вірш:

Хоч сідай та гірко плач –

Не люблю отих задач!

Через них одні невдачі.

Ох! Замучили задачі!

Чи підручники погані,

Чи такий я безталанний?

Та усіх я обдурю –

В книжці відповідь знайду!

Скільки чашок, скільки ложок –

Це ж простеньке завдання.

Ти додав слонів до кішок,

Перемножив на коня.

Справді, нескладна наука –

Була б відповідь як слід!

Вийшло: дід молодший внука

Аж на сорок дев’ять літ!

А друкарські дві машинки

Косять жито вісім днів

Проїжджають щохвилини

Три десятих поїздів.

А до Марса – метрів триста

( Мудра в хлопця голова!)

Півхлоп’яти їде в місто,

З ним – півмами. Ну й дива!

Прослухавши вірш діти обговорюють що буває, коли неправильно розв’язують задачі. Тому і тема сьогоднішнього уроку дозволить виправити згадані помилки

Пояснення теми і мети уроку.

Звертаю увагу учнів на те, що натуральні числа застосовують для характеристики значення величин. Багато з них їм уже відомі. Прошу школярів звернути увагу на таблицю.

Назва величини

Позначення

Прилад для

вимірювання

Маса

Відстань

Час

Швидкість

Міра кута

Площа

Об’єм

Температура

г, кг, ц, т, млг,

мм, см, м, км, дм

год, хв, с

м/с, м/год, км/год, м/хв

˚ градус

см ² , мм² , м²

см ³ , мм ³ , м³ , л

˚ градус

Терези

Метр

Годинник

Спідометр

Транспортир

Метр

Мензурка

термометр

Учні дають оцінку відомих величин. Даю характеристику величинам, які вони не знають, показую прилади для їх вимірювання: спідометр, мензурка. Колективно розбираємось як користуватися приладами для вимірювання величин.

Фізкультхвилинка

Раз! Два! Всі присіли,

Потім в гору підлетіли.

Три! Чотири! Нахилились,

Із струмочка гарно вмились.

П’ять! Шість! Всі веселі

Крутимось на каруселі.

Сім! Вісім! В поїзд сіли.

Ніжками затупотіли.

Дев’ять! Десять! Відпочили

І за парти дружно сіли.

2. Практичне застосування нових знань.

Клас працює по групах, які одержують завдання.

І р. Зважити терезами даний дерев’яний брусок.

ІІ р. Виміряти довжину плінтусів для математичного кабінету і визначити час, за який цю роботу зробите.

ІІІ р. Виміряти температуру повітря в класі, в коридорі, надворі.

ІV р. Виміряти об’єм даної колби. Дану роботу виконують з учителем

Після закінчення роботи групи сходяться за круглий стіл, обговорюють хід своєї роботи, звітують про одержані результати, діляться досвідом.

Як бачимо, під час виконання завдань потрібно додавати або віднімати значення величин, порівнювати їх. А для цього треба вміти перетворювати одні одиниці вимірювання в інші.

Звернемося до таблиць вивішених на підставках, прочитаємо їх і дамо характеристику, постараємось запам’ятати.

Розв’язати вправи

І р. № 902

ІІ р. № 907

ІІІ р. № 908

ІV р. № 916

ІV. Підсумок уроку.

Чи сподобався вам урок, що ви вивчили?
Що найкраще вам запам’яталось?
Якими величинами ви будете користуватись сьогодні протягом дня?
Які прилади вимірювання цих величин є у вас вдома?

V. Домашнє завдання § 20.

І. № 909

ІІ. № 910

ІІІ.№ 911

ІV.№ 912. Підготувати повідомлення про старовинні одиниці вимірювання (підручник ст.167), таблиця „Старі одиниці виміру”

Урок № 61

Тема. Величини та їх значення. Розв’язування задач.

Мета: поглибити знання учнів про значення величин у математиці. Розширити вміння перетворювати одні одиниці вимірювання в інші, вчити порівнювати, додавати, віднімати значення величини.

Розвивати навички математичних обчислень, зорову пам’ять.

Виховувати охайність під час виконання завдань.

Тип уроку: вдосконалення вмінь і навичок

Обладнання: таблиці „Метрична система одиниць” , „Старі одиниці виміру”, „Залежність між мірами довжини та мірами маси”, „Співвідношення між одиницями площ”, „Співвідношення між одиницями об’єму”.

Хід уроку

І. 1. Перевірка домашнього завдання. Конкурс.

2. Гра „Мікрофон”. Охарактеризувати таблиці, вивішені на підставках.

3. Учень-консультант пояснює таблицю „Старі одиниці виміру”

Аналізуємо роботу учнів, підводимо підсумки, оцінюємо.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Усні вправи №903, 904.

Виконаємо разом №1, №2 (ст. 168 підручника)

Далі біля дошки з коментарем працюють учні-консультанти

№913 б, 914 а, 916 б, 923 б, 931 б.

Фізкультхвилинка

Встало в ранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати.

Сонечко розвеселяти

Встали-сіли, встали-сіли.

Бачте, як розвеселили.

Стало сонце танцювати,

Нас до танцю припрошати.

Нумо разом, нумо всі

Потанцюймо по росі.

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань.

Розв’язування вправ проводиться диференційовано, самостійно.

Робота по рівнях

І р. Працюють з учителем і кожне завдання по черзі учні пишуть на дошці

№903, №904, № 905, №906, №910, №911

Разом з учителем № 912.

ІІ р. Розв’язують самостійно, якщо потрібно беруть консультацію в учителя і учнів – консультантів

№ 913 а, № 914 б, № 916 б, № 918, № 920 №921.

ІІІ р. Розв’язують самостійно, якщо потрібно беруть консультацію в учителя і учнів – консультантів

№ 924, №926, № 928, №929 б, №930 а, № 931 б, №933, №936 а, № 937 б.

ІV р. Під час розв’язування, якщо потрібно, консультацію беруть в учителя

№940, №942, №943, №944 б, №947 а, №948, №949.

Робота учнів по ходу перевіряється, оцінюється.

ІV. Підсумок уроку.

Кожна група звітує про результат своєї праці.
Учні самі вирішують що навчилися на уроці.
Кожна група звертає увагу на ті труднощі, які зустрічались під час розв’язування вправ.

V. Домашнє завдання § 20.

І р. № 913.

ІІ р. № 917, №922.

ІІІ р. № 927, №932.

ІV р. № 939, № 941.

Урок № 62

Тема. Розв’язування задач і вправ.

Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про прямокутник і прямокутний паралелепіпед, розширити вміння знаходити площу прямокутника та об’єм прямокутного паралелепіпеда, повторити одиниці вимірювання величин.

Розвивати навички математичних обчислень, пробуджувати просторову уяву, розвивати пам’ять.

Виховувати уміння працювати самостійно, відповідальність за власні досягнення.

Обладнання: таблиці „Прямокутний паралелепіпед”, „Геометричні фігури площини”, „Куб”, набір геометричних фігур.

Тип уроку: повторення та систематизація знань.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання та актуалізація знань учнів.

1. Збираються учнівські зошити і проводиться конкурс домашнього завдання.

2. Записати формули.

S =

Р =

3. Практична робота.

Виконують два учні-консультанти перед класом.

Обчислити кількість дерев’яних брусків, які вмістяться в дану коробку. Перевірити потім обчисленням.

4. Яким найкоротшим шляхом повинен рухатися павук Р, що перебуває біля вершини А куба, щоб піймати муху М, яка сіла на куб біля вершини С₁.

Д₁ С₁

А_{1 *}М

В₁

Д С

А Р В

Потрібно розгорнути бічну поверхню куба, сполучити на розгортці місця перебування павука і мухи прямою лінією.

А₁ В ₁ С₁

А Р В С

Фізкультхвилинка.

Довгоносий чорногуз

У болотечку загруз.

Будем його рятувати,

За хвостика витягати,

Щоб не плакав чорногуз.

Що в болотечку загруз.

Раз! Два! Три!

Чотири! П’ять!

Будем ніжки обмивать.

Хай летить собі на волю

І шукає кращу долю…

Ми йому допомагали,

Одночасно спочивали.

А тепер нам час сідати:

Будем далі працювати.

ІІ Самостійна робота № 8 (підручник ст.172)

Клас ділиться на 4 варіанти.

Учні І рівня виконують завдання 1 а, 2 а.

ІІ рівня 1 б. 2 б, 3

ІІІ рівня весь варіант

ІV рівень

1. Акваріум має форму куба, ребро якого 8 дм. Його заповнили водою на 2дм нижче його висоти. Скільки кубічних дециметрів води налили в акваріум. Скільки квадратних дециметрів скла пішло на виготовлення акваріума.

2. Виразити:

а) в кубічних сантиметрах: 14 дм³ 86см³

б) в дециметрах кубічних: 40 м³

в) в кубічних метрах: 16 км³

3. Посудина місткістю 10 л наповнена водою. Є дві посудини місткістю 7 і 2 літри. Як розлити воду в 2 посудини по 5 л. у кожну.

4. Онучці стільки місяців, скільки років дідусю. Дідусю з онучкою 91 рік. Скільки років дідусю та скільки онучці?

ІІІ. Домашнє завдання § 18-20

„Готуємось до тематичного контролю” І р. і ІІ р. (ст. 174 підручника)

ІІІ р. Типові задачі ст. 175 (1-8)

ІV р. Типові задачі ст. 175 (1-10)

Підготувати 2 учням повідомлення про прямокутний паралелепіпед, куб.

Урок № 63

Тема. Підсумкова контрольна робота.

Мета: перевірити якість засвоєння знань, умінь і навичок учнів по темі „Прямокутний паралелепіпед, куб. Формули об’ємів прямокутного паралелепіпеда і куба”.

Розвивати відповідальне відношення до своєї роботи, навички до самостійності.

Виховувати в учнів прагнення в досягненні вищих результатів навчання.

Тип уроку: урок контролю знань, умінь, навичок.

Хід уроку

І. Повторення матеріалу.

Назвати одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму.
Які виміри потрібно зробити, щоб виміряти периметр квадрата і прямокутника, площу квадрата і прямокутника, об’єм куба та прямокутного паралелепіпеда.
За якими формулами обчислюють площу прямокутника та квадрата, об’єм куба та прямокутного паралелепіпеда.

ІІ. Контрольна робота.

на 4, 5, 6 балів.

І варіант

1. Знайти площу квадрата, сторона якого дорівнює14 см.

2. Побудуй прямокутний паралелепіпед, познач його вершини. Виміряй довжину, ширину і висоту та обчисли його об’єм.

3. Вирази в метрах

7 км; 2км 150м; 18 км 14 м.

ІІ варіант

1. Знайти площу прямокутника, сторони якого дорівнюють 11 см і 16 см.

2. Побудуй куб, познач його вершини. Виміряй довжину, ширину і висоту та обчисли його об’єм.

3. Вирази в грамах

40 кг; 13 кг 150 г; 9 кг 3г.

на 7, 8, 9 балів.

І варіант

1. У скільки разів об’єм прямокутного паралелепіпеда, виміри якого 9 дм, 10 см, 200 мм, більший за об’єм куба з ребром 10 см.

2. Об’єм прямокутного паралелепіпеда 71400 см³ . Знайти його висоту, якщо його довжина = 1м 70см, а ширина – 3дм.

3. Виконати дії

11 км + 33м + 18 дм + 3 см

ІІ варіант

1. Знайти різницю об’єма прямокутного паралелепіпеда, виміри якого 24 см, 2 дм, 1м і об’єма куба, ребро якого 12 см.

2. Площа основи прямокутного паралелепіпеда 132 см ² , а об’єм – 1716 см³ Яка його висота.

3. Виконати дії

2 т + 15 кг + 300 г + 7 ц

На 10, 11, 12 балів.

І варіант

1. У холодильнику зберігають лід, що має форму паралелепіпеда з розмірами 8 дм, 60 см, 4 дм. Скільки води заморозили, коли відомо, що 1дм³ льоду утворюється з 900г води.

2. Знайти площу поверхні прямокутного паралелепіпеда, довжина якого -8 см, ширина – 6см, висота – 11 см. Знайти суму довжин всіх його ребер.

3. Порівняти

3 год 15 хв і 3620 сек.

4. Скласти 3 рівних квадрати з 11

сірників.

ІІ варіант

1. Каменерізальна машина ріже камінь на блоки, які мають форму прямокутного паралелепіпеда з розмірами 4 дм, 20 см. 10 см. Яку масу має блок, якщо маса 1м³ каменю 2500 кг?

2. Знайти суму довжин всіх ребер прямокутного паралелепіпеда висотою – 12 см, шириною – 5 см, довжиною – 7 см. Визначити площу його поверхні.

3. Порівняти

72 км/год і 21 м/с

4. Із 6 сірників скласти 4 рівносторонніх

трикутники.

Урок № 64

Тема. Бенефіс прямокутного паралелепіпеда.

Мета: закріпити знання учнів по вмінню знаходити площу прямокутника та об’єм прямокутного паралелепіпеда.

Розвивати культуру спілкування, інтерес до математики, розширити кругозір учнів.

Виховувати почуття відповідальності, зацікавленості в кінцевому результаті своєї роботи, вчити учнів етики та культури спілкування.

Тип уроку: громадський огляд знань.

Обладнання: таблиці „Прямокутний паралелепіпед”, „Куб”, набір геометричних фігур, клей, ножиці, прості олівці, лінійка, косинці.

Присутні: учні класу і їх батьки, директор школи.

Батьки і всі присутні сидять по одну сторону, а учні сидять по іншу сторону напроти них.

Оформлення класу: таблиці „Метрична система мір”, „Прямокутний паралелепіпед”, „Куб”, „Залежність між мірами довжини, площі, об’єму ”

На дошці написи

„Математика – барометр цивілізації”.

„Природа розмовляє мовою математики: букви цієї мови – круги, трикутники та інші математичні фігури”. (Галілео Галілей)

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання. (зібрати зошити)

ІІ. Узагальнення і систематизація знань.

Вступне слово вчителя.

Математика – найстародавніша з усіх наук. Ще в давні часи математику називали „царицею наук”. Старогрецький філософ Платон (ІV ст. до н.е.) вважав математику знаряддям для вивчення філософії і над дверима „Академії” – будинку, в якому він займався з своїми учнями, звелів зробити надпис: „Нехай сюди не входить ніхто, хто не знає геометрії”.

Видатні вчені всіх часів надавали математиці величезного значення „Ніяке людське дослідження не може бути назване істиною, якщо воно не проходить через математичні доведення” , – писав славнозвісний італійський художник, учений та інженер Леонардо да Вінчі.

„Математику вже тому вчити треба, що вона розум до ладу приводить” (М.В.Ломоносов)

Математика народилась з практичних потреб людини і продовжує залишатись тісно пов’язаною з практикою, причому стає їй дедалі більше потрібною.

Математика допомагає людині в усіх її справах. Вона потрібна інженерам, конструкторам, бухгалтерам, робітникам, бізнесменам, будівельникам, художникам, операторам і так далі.

Без математики неможливо не лише вивчати, а навіть формулювати закони фізики, хімії, інших наук. І не дивно, що математику тепер часто називають „універсальною мовою Всесвіту” і вам, майбутнім, вносити свій внесок у дальший розвиток науки, техніки, економіки.

Ти визнана давно главою всіх наук,

Потрібна нам ти завжди, скрізь і всюди.

Без математики ми нині як без рук.

З тобою з казки дійсність творять люди,

Освоїти тебе, рвемося у політ,

Створили вже розумні ми машини.

Штурмуємо космічний світ.

У різних фактів узнаємо причини

З тобою ми невпинно ростемо,

З тобою підкоряємо природу

Твої досягнення ми віддамо

На благо українського народу

Сьогодні ми підводимо підсумки вивчення поняття площі та об’єму.

Далі виходять 2 учні, одягнені відповідно до своїх повідомлень, які читають історичні довідки.

№ 1. Я – куб. Грецьке слово „Кібос” буквально означає „гральна кісточка”; тіла однакової форми було названо кубами. Цей термін зустрічається в Евкліда. Куб має 6 граней, 12 ребер, 8 вершин, в кожній вершині сходяться 3 ребра. Кожна грань куба – квадрат. Куб, ребро якого а, то об’єм визначається за формулою

V=а · а · а =а³

№ 2. Я – прямокутний паралелепіпед, теж грецького походження, фігура, яка схожа на куб, але в якої не всі ребра рівні. Прямокутний паралелепіпед має теж 6 граней, 12 ребер, 8 вершин, його грані – прямокутники. Сума їх площ – площа поверхні прямокутного паралелепіпеда. Куб – окремий вид прямокутного паралелепіпеда. Ще в стародавньому Єгипті, Вавилоні, Індії користувалися практичними правилами знаходження об’ємів тіл кубічної форми. Об’єми споруд такої форми там обчислювали множенням площі основи на висоту. Ці правила було знайдено в результаті практики будування зерносховищ, іригаційних споруд, тощо. Знак V об’єму тіла є перша буква латинського слова Volumen – об’єм. Якщо виміри прямокутного паралелепіпеда а, b, с, то його об’єм V=а · b · c

Далі виходять 2 учні – казкарі, переодягнені у клоуни.

Клоуни читають

1. Вітає математика

Сьогодні в класі вас

Урок цікавий і незвичний

Відбудеться у нас.

2. Якщо хочеш досягнути у житті своїх вершин,

математику збагнути мусиш тонко до глибин.

Вони розповідають план проведення уроку. Спочатку обираємо журі з 3 членів, яке оцінює роботу учнів та їх батьків. До складу журі входять учитель математики, який не читає в цьому класі, директор школи, один з батьків.

Клоуни тим часом роздають листки настрою кожному учневі. Вони повинні кольоровими олівцями зафарбувати ту фізіономію яка відповідає його настрою на початку уроку

Після виконання листки настрою збирає клоун і віддає журі, інший роздає листки паперу і проводить диктант з класом.

Якщо а – сторона квадрата, то що означає 4а ?
Якщо а і b – виміри прямокутного паралелепіпеда, то чи можна визначити об’єм ?
30 см + 3 м
Якщо за 1 хвилину автомобіль проїжджає 2 км, то скільки кілометрів він проїде за 1 годину ?
Чи зміниться об’єм прямокутного паралелепіпеда, якщо за основу взяти іншу його грань ?

Клоун збирає листки і віддає журі, інший знову роздає папір. В двері постукали і зайшла „листоноша”, яка передала клоуну 3 конверти. Розривають 1 конверт і клоун читає „Дорогий друже. Допоможи мені розв’язати задачу, а то я не попаду на новорічну ялинку.

Яка площа поверхні куба, ребро якого 9 см.” Снігурочка.

Клоун раптом розгубився, бо прекрасна Снігурочка назвала його другом, і забув за ребра і за куб. Він звертається до дітей по допомогу. Потім збирає розв’язки і здає журі. А в цей час інший клоун розкриває 2 конверта, в якому допомогу просять будівельники „Об’єм фізкультурного залу 1800 м, його висота 5м², яка площа залу ?

Розв’язання: 1800 ·5 = 360”

Діти, дуже прошу вас допомогти будівельникам розібратися у цій задачі, виправити допущені помилки. Один клоун роздає листки, другий пише на дошці задачу. Після того, як дане завдання розв’язали і здали журі, клоун знову розриває 3 конверт, у якому 2 листки. Один з них він дає учням, а інший їх батькам. Завдання № 1

Довжини акваріума 80 см, ширина 40 см, висота 60 см. Скільки літрів води треба влити в цей акваріум, щоб рівень води був нижчим від верхнього краю на 10 см.

Завдання № 2

У скільки разів об’єм куба з ребром 4 см, менший об’єму куба 4 дм ?

Відповіді клоун збирає і віддає журі.

Далі батьки і діти сідають разом і виконують практичну роботу. Клоун пропонує конкурс на кращий склеєний куб чи прямокутний паралелепіпед. Після закінчення роботи фігури здають журі, яке враховує і естетичне оформлення фігури і час виконання. В кінці уроку журі підбиває підсумки, оголошує результати і оцінює роботу учнів. А клоуни тим часом роздають „листки настрою”, які замальовують діти відповідно до свого стану. Потім збирає ці листки і здає журі, яке підводить підсумки по настрою класу. Далі клоуни висипають на столи, за якими сидять діти і батьки, кубики на яких написані букви. Батькам з однієї коробки, а дітям з іншої. Пропонує скласти окремо слова. Батьки складають слово „Україна”, а діти „Дружба”. Поки складали слова, то клоуни читали поезію.

Якщо хочеш досягнути

У житті своїм вершин

Математику збагнути

Мусиш тонко, до глибин

Калькулятор і комп’ютер, –

Хто сьогодні їх не зна?

Та за пояс їх запхнути

Може світла голова

Якщо хочеш бізнесменом

Після школи, друже, стать,

Всі правила і формули

Мусиш добре пам’ятать .

Якщо лікарем ти станеш,

То, п’ятикласнику, тут затям:

Коли десь помилишся –

Хтось поплатиться життям.

Не махай на все рукою,

Не лінуйся, а учись!

Бо чого навчишся в школі,

Знадобиться ще колись.

Підсумки уроку

Діти розповідають про труднощі, які зустрічалися під час розв’язування завдань.
Учні розповідають що на уроці їм сподобалося робити.
Батьки висловлюють свої думки і побажання щодо проведеного уроку.

Далі підсумок підводить учитель.

Ось і закінчився наш урок тематичної атестації. Ви всі старанно попрацювали і отримали результат своєї праці. Сьогодні у вас перемогла дружба. Дякую всім за урок.

Всі добре працювали,

Старались, як могли.

Немає переможених –

Тут всі перемогли

Завдання додому. Запитання для самоперевірки (підручник ст. 177)

Поурочні плани-конспекти уроків з математики у 5 класі на І семестр

Яскравим сонцем щедро вмиті

І. Перевірка домашнього завдання

Веселий нуль прошепотів

Урок № 4.

ІІІ. Вчимося розв’язувати ребуси

Урок № 7

Тема. Розв’язування задач і вправ. Самостійна робота.

Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання

ІІ .Повторення матеріалу методом “Бліцопитування”

Коментарі із Facebook

Залишити відповідь Скасувати коментар