Мескаль: історія виникнення мексиканської екзотики

Мескаль з’явився набагато раніше за текілу. Близько сотні видів сучасного мескалю — лише п’ята частина виробництва мексиканської текіли, але яскравий і сильний букет напою робить його «старшим братом» найпопулярнішого мексиканського алкоголю за віковою ознакою.
Подібно до того, як нормандці стали робити кальвадос із яблучного сидру, жителі Мексики виготовляли мескаль з пінистого і тягучого напою під назвою «кульки». Він мав алкогольний показник не більше 6 градусів, але для мексиканців він здавався досить міцним. І тільки іспанцям, що тільки з’явилися на мексиканських землях, спала на думку ідея підвищити градус цього напою.

Як виник сучасний мескаль

У 16 столітті дон Педро Санчес до Таглі, маркіз Альтаміра, зайнявся промисловою переробкою соку агави, відкривши першу фабрику виготовлення мескалю на гасієнді Куйсільос (Cuisillos). Маркіз настільки успішно продавав новий продукт, що на улюблений напій був негайно встановлений податок. Таким чином, із напою іспанських завойовників мескаль перетворився на місцеву пам’ятку.
Можна сказати, що мескаль – це мексиканська 38-43-процентна горілка. Напій може бути чистим і безбарвним, а також мати янтарні відтінки. Його потужний аромат може змінюватися від свіжого трав’янистого до легкого фруктового або щільного зернового.
Якщо для виробництва текіли використовують лише один сорт агави — блакитну, то для виробництва мескалю використовують такі різновиди:

  1. agawe wislizeni;
  2. agawe cupreata;
  3. agawe potatorum;
  4. agawe americana.

 

Для надання напою додаткової солодкості, в мескаль іноді додають цукор.
Раніше мескаль переганявся один раз, але після 1960 року почали застосовувати подвійну перегонку, завдяки якій виходив 55-відсотковий сорт Рефіно (Mezcal Refino). Мескаль вищої якості стоїть в одному ряду з текілою, поступаючись їй за кількістю сортів та видів, але явно лідируючи за силою смакового та ароматичного букету. Найпопулярнішими марками вважаються:

  1. Монте Альбан Мескаль;
  2. Кусано Рохо Мескаль;
  3. Мігіль де ла Мескаль.

 

За терміном витримки мескаль поділяють на: молодий невитриманий Бланко (Blanco) або Натюраль (Natural), витриманий від півроку до року Репосадо (Reposado) і зрілий Аньехо (Anejo), термін витримки якого від одного до трьох років. Великий вибір різних сортів мескалю чекає вас на сайті maudau.com.ua.
У 1994 р. у Мексиці було прийнято закон, що захищає найменування «мескаль» і суворо регламентує його виготовлення із затверджених на урядовому рівні видів агави в штатах Оахака, Герреро, Дуранго, Сан-Луїс-Потосі та Сакатекас. Проте по всій Мексиці стоять перегінні заводи та заводики, від крихітних приватних до великих державних. Бо п’ють цей напій скрізь, а на експорт йде лише його невелика кількість, розлита на сертифікованих заводах.

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments