Тема «Єдина Україна». До Дня Соборності України
Програму підготували: вихователі Кравчеенко Інна, Фараєвич Наталія та Демиденко Світлана
Мета: актуалізація знань про боротьбу українського народу за державність та незалежність; виховання, через творчість, патріотизму та любові до рідної землі та духовних скарбів українського народу; допомога у розкритті творчого потенціалу вихованців; розвиток навичок колективної діяльності.
Обладнання: ілюстрації з державними та народними символами України, інвентар для інсценізації, призи для конкурсів, картки з прислів’ями,
Місце проведення: музичний зал
Ведуча 1 : Доброго дня шановні друзі!
Ведуча 2 Ведуча 3: Вітаємо Вас!
Ведуча 1: Сьогодні знаменна дата в житті нашого народу. І ми зібралися разом, щоб відзначити цей день
Ведуча 3: День Соборності України
Ведуча 2: Пропонуємо вашій увазі відкритий захід, присвячений такій важливій події для всього українського народу.
Ведуча 1: Захід організовано з метою виховання, через творчість, патріотизму та любові до рідної землі та духовних скарбів українського народу.
Ведуча 3: В рамках заходу також пройде конкурс читачів віршів.
Ведуча 1: Просимо_________________________________________________________ бути нашим журі. Список віршів та читачів ми вам подаємо.
Ведуча 2: Також по закінченні заходу ви маєте можливість ознайомитися з малюнками наших вихованців, що були відібрані на конкурсі патріотичного малюнку «Україна – моя Батьківщина».
Ведуча 3: Отже, зі Святом вас!
ФОНОГРАМА 1
На сцені з ‘являється мати – Україна і троє синів
Диктор. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.
Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,
Готові були віддати за неї своє життя.
Син 1. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.
Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе.
Диктор. Минув час, син став князем і дали йому ім’я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.
Син 2. Пустіть, мамо, мене світ подивитися.
Україна. Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір.
Диктор. Одержав син імення – Прапор.
А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня.
Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос.
Диктор. І одержав син за свій голос і величний спів та ім’я – Гімн.
Син 1.Знак країни головний –
Це тризубець золотий.
Він – як сонце в небі синім,
В ньому слава, в ньому сила,
В нім священне слово «воля»,
Що рятує від недолі.
Син 2.Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний, і щасливий.
Син 3.Лине пісня незабутня,
Горда, величава.
В ній – надія на майбутнє,
України слава.
До нових здобутків кличе
Пісня Україну,
А зовуть її велично
Всі Державним Гімном
ФОНОГРАМА 2
Звучить Гімн України
ФОНОГРАМА 3
Вірш «Я – українка». (Додаток 1 )
Ведуча 2: На початку ми пригадали з вами державні символи України. А тепер давайте згадаємо символи народні.
Ведуча 1: І не просто пригадаємо, а спробуємо відгадати загадки про народні символи. Правила вам усім добре знайомі: ми читаємо загадку, ви –підіймаєте руку, якщо знаєте відповідь. Хто перший надає правильну відповідь отримує маленький сувенірчик.
Ведуча 2: Ну що почали?
Загадки (Додаток 2)
Ведуча 1: Дуже добре! Молодці! Дякуємо всім за активність.
Ведуча 3: Чудово, що ви знаєте стільки про символіку нашої землі. А чи знаєте ви прислів’я та приказки про Батьківщину?! Зараз ми це перевіримо.
Я буду читати першу частину прислів’я, а ви можете дивитися на нашу дошку і знаходити відповідну другу частину. Відповідь приймається лише якщо я бачу підняту руку, називаю ім’я та прошу відповісти. За правильну відповідь – невеличкий приз.
Гра. Склади прислів’я (Додаток 3)
Ведуча 3: Молодці! Скільки ви вже всього знаєте про Україну!
Ведуча 2: У масштабі держави не видно долі окремо взятої людини, але саме людина є творцем історії
Ведуча 1: І саме людина впливає на хід подій
Ведуча 3: А історія керує життям кожної людини. Тому сьогодні ми хотіли б показати вам події 1918 1919. очами простих українців.
ФОНОГРАМА 4
Пісня «Там де гори й полонини» (Додаток 4)
На сцені мати та дві доньки.
Василина: Як я люблю нашу землю! Наймиліша вона у світі! А люди! Які в нас люди!
ФОНОГРАМА 5
Вірш «Рідна хата»..(Додаток 5)
Катруся: А скільки горя та випробувань випало на долю нашого народу. Ніяк не можуть залишити нас у спокої. Всім від нас чогось треба.
Мати: Так, донечко, багато лиха зазнали ми від загарбників. (зітхає), і тато ваш загинув у боротьбі за волю.
Василина: Мамо, я вірю, що батькова мрія неодмінно здійсниться! Ми заживемо у своїй державі! І будемо Єдиною Україною зі Сходу до Заходу , від Півдня до Півночі.
Катруся: І ти нарешті зі своїм Петром зможеш бути разом.
Василина: Так!
Мати: Отакої. Я тобі казала, щоб ти того москаля викинула з голови!
Виходила пораненого на свою голову!
Василина: Мамо, він не москаль, а самий що не на є українець. Він на Слобожанщині боротьбу вів за визволення від Московіі. А які вірші про Україну читає! Аж дух захоплює.
ФОНОГРАМА 6
Вірш «Мені однаково».. (Додаток 6)
Мати: Та добре, Василинко, хай буде й Петро, аби тільки Бог дав вам долю щасливу!
Входить сусід.
Сусід: Добридень, сусідки. Як ся маєте? Ви чули новину?! На 22 січня призначено проголошення Акту Злуки у Києві.
Мати: Що то ще за Актузлуки?
Сусід: Це, сусідко, об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки, тобто нашої землі та Української Народної Республіки (земель з над Дніпра) у Єдину Українську Державу. От воно як! Діждали таки.
Василина починає збиратися.
Мати: Куди це ти?
Василина: До Києва мамо. Мій Петрик там неодмінно має бути. Біля Софіївського собору. Це Бог почув молитви наші і Він допомагає нам !
Мати: Ну то їдь з Богом! А потім нам усе розповіси, що там та як було.
Ой, Василю, не діждав ти щасливої години. Може хоч діти наші поживуть вільно на своїй землі!
ФОНОГРАМА 7
Вірш «Послухай, як струмок дзвенить». (Додаток 7)
Автор: А тим часом на Слобожанщині
Микола: Ну, що Петре, вихор подій закрутив нас. Не знаю, що з того вийде, але наша боротьба була не марною. Це точно я тобі кажу.
Петро: Так, Миколо дожили, дав Бог, до того часу коли вийшли з під влади Московького царства. Хоч і більшовики мені не близькі товариші. Все одно з Московії ідеї пхають. Та побачимо, що буде далі. Чує моє серце, що вони проти України стануть.
ФОНОГРАМА 8
Вірш «Ми не однакові солдати». (Додаток 8)
Микола: Да ну тебе, Петре, що може статися? Ми ж тепер обєдналися в одне ціле з усіма землями українськими.
Петро: Ну то що, Миколо, їдеш зі мною до Києва? Ми ж не можемо пропустити таку подію.
Микола: Ааа, сподіваєшься, що Василина твоя теж там буде.
Петро: Вона повинна бути в Києві! Ми мріяли про це! Прагнення до свободи та незалежності рідного народу у нас обох в крові.
Микола: Тоді час рушати.
ФОНОГРАМА 9
Автор: а в Києві неначе весна! Жовто – блакитні прапори заповнили всі вулиці. Сонце виблискує на корогвах та тризубах. Дзвони на всі голоси сповіщають про радість велику.
ВСІ ЗВУКИ СТИХЛИ
Автор : І раптом, неначе невидимий диригент звелів стихнути всім звукам.
У цілковитій тиші лунають слова, від яких навіть нині, по багатьох роках, прискорено б’ється серце і бринять на очах сльози: «Однині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народня республіка… – і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умірали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка».
ФОНОГРАМА 10
Пісня «Посеред Європи» (Додаток 9)
ФОНОГРАМА 11
Вірш «Незалежна і єдина». (Додаток 10)
ФОНОГРАМА 12
Танок.
ФОНОГРАМА 9
Автор: Звідусіль чути радісні голоси, спів та гомін не вмовкає ні на мить. Церковні дзвони чути мало не на всю Україну. І здається наче небо співає разом з усіма українцями. Мов річкові потоки по всіх вулицях Києва течуть юрми народу. А що ж наші герої?! Чи знайдуть вони один одного серед тисяч людей?!
Зустріч Петра та Василини.
Петро: Ну от кохана і вибороли ми свою перемогу. (Обіймаються та завмирають)
Автор: Це була перша перемога. Попереду ще були довгі роки боротьби. Не знали Петро і Василина, що тільки їхні онуки, у далекому тоді 1991 році, побачать справжню перемогу Української державності та об єднання Українських земель. І сьогодні ми радіємо у незалежній вільній соборній Україні!
ФОНОГРАМА 13
Пісня «Перлина Україна» (Додаток 11)
Ведуча 1: Наша зустріч підійшла до закінчення. Залишилося підвести підсумок конкурсу читачів віршів.
Ведуча 3: поки журі радиться ми хотіли б подякувати всім нашим гостям за прихильність, за підтримку нашого заходу своєю присутністю.
Ведуча 2: Дякуємо що знайшли можливість прикрасити це свято своїм вбранням та посмішками.
Ведуча 1: дякуємо за допомогу у прикращанні зали.
Ведуча 2: Особливу подяку ми хочемо висловити нашим дітям.
Ведуча 3: спасибі за вашу активну участь, за те, що відгукнулись на наше прохання і створили це свято.
Ведуча 1: Дякуємо. Це свято відбулося завдяки Вам!
Ведуча 3: Також хотілось би відмітити кращий малюнок у конкурсі «Україна – моя Батьківщина».
Ведуча 2: Слово надається Голові нашого журі.
Підведення підсумків конкурсу.
Ведуча 3: Щиро дякуємо за увагу.
Разом: До нових зустрічей!
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 5
ВІРШ «РІДНА ХАТА»
Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.
Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.
ДОДАТОК 1
ВІРШ «Я- УКРАЇНКА»
Я – українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я – українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я – українка!
ДОДАТОК 7
ВІРШ «ПОСЛУХАЙ. ЯК СТРУМОГ ДЗВЕНИТЬ»
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, –
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
ДОДАТОК 10
ВІРШ «НЕЗАЛЕЖНА І ЄДИНА»
Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?
У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?
Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.
У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?
Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.
Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна
ДОДАТОК 2
ЗАГАДКИ
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина)
В мене є великий хист:
Я співаю, як артист.
Спів той радісний усюди
Дуже люблять слухать люди. (Соловей)
Сплелися у коло
Усі квіточки з поля.
Барвисті, душисті,
В стрічках шовковистих.
І кличе в танок
Український… (Вінок)
Говорить доріжка —
Два вишитих кінця:
«Умий своє личко,
Щоб грязюка зійшла,
Щоб мене не забруднити,
Треба вчасно лице мити». (Рушник)
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься … (Україна)
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині край.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без … (Батьківщини)
ДОДАТОК 3
ГРА «СКЛАДИ ПРИСЛІВ’Я»
Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.
Вкраїна – мати, за неї треба головою стояти.
Жити – Вітчизні служити.
З рідної землі і ворона мила.
За морем тепліше, та вдома – миліше.
На чужій стороні Вітчизна у двічі миліша.
ДОДАТОК 4
ПІСНЯ «ТАМ, ДЕ ГОРИ Й ПОЛОНИНИ»
Там, де гори й полонини,
Де стрiмкi потоки-рiки,
Де смерiчок ген розмай,
Ллється пiсня на просторi,
Вiльна, сильна, наче море,
Про мiй милий рiдний край.
I у синю даль
Понад горами лине пiсня ця
Про чудовий край,
Чарiвний край Черемоша й Прута.
Край, мiй рiдний край,
Пiсенний край завзяття i труда,
Ти – моя любов,
Ти – рiдна матiнко моя, земля.
Приїзжайте в Прикарпаття,
Приїзжайте, люди добрi,
Завжди будуть радi вам.
Хлiбом-сiллю, вас зустрiнуть,
Файну пiсню заспiвають,
В шану нашим свiтлим дням.
I у синю даль
Понад горами лине пiсня ця
Про чудовий край,
Чарiвний край Черемоша й Прута.
Край, мiй рiдний край,
Пiсенний край завзяття i труда,
Ти – моя любов,
Ти – рiдна матiнко моя, земля.
ДОДАТОК 6
ВІРШ «МЕНІ ОДНАКОВО»
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу —
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
I не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: — Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. —
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
Т. Г. ШЕВЧЕНКО
ДОДАТОК 8
ВІРШ «МИ НЕ ОДНАКОВІ СОЛДАТИ»
Повзе між нами вранішній туман,
Однаково не хочеться вмирати,
Однаково страждаємо від ран,
Але ми – не однакові солдати.
Я – мир та спокій рідної землі,
За мною Україна – моя мати,
А ти на сатанинські став граблі,
Ми – зовсім неоднакові солдати.
Я зараз у своєї ковилі,
За мною наші села, наші хати,
А ти, я знаю, очі щуриш злі,
Шукаючи мене в приціл гармати.
Стеблини коливаються мої,
За мною – мої діти, жінка, мати,
А ти снаряд на мене у стволі,
Ми – зовсім неоднакові солдати.
ДОДАТОК 9
ПІСНЯ «ЦЕ – МОЯ УКРАЇНА»
Посеред Європи молода та сильна
Стоїть гордо Україна співуча і вільна.
Її мова солов’їна на весь світ лунає,
Квітне у віршах, поемах, в душах визріває!
Приспів:
Це моя Україна – найдорожча, єдина
В вишиванці на свята на таланти багата!
Це моя Україна – веснами біло пінна,
В ній живуть добрі люди, вона знана усюди!
Хлібом-сіллю зустріне, серце серцю відчине,
Кобзарева родина – це моя Україна!
Цвіт, розвіяний вітрами, коріння пускає,
Прийде час – свої перлини ненька позбирає.
Посміхнуться її очі – щаслива година,
Пригорне вона до себе і доньку, і сина!
Приспів.
Синє небо, ясні зорі, золота пшениця,
Боже слово, мудре слово, як свята водиця,
Їй рости і процвітати з роду і до роду,
Бо в ній є глибока віра цілого народу!
ДОДАТОК 11
ПІСНЯ «ПЕРЛИНА – УКРАЇНА»
Приспів:
Перлина – Україна, на весь світ одна єдина.
Перлина – Україна, на весь світ одна єдина.
Одна єдина, одна єдина, одна єдина.
З небес святих прозоро – синіх, упала зоряна сльозина.
І утворилася перлина, ім’ я у неї Україна.
Приспів:
Перлина – Україна, на весь світ одна єдина.
Перлина – Україна, на весь світ одна єдина.
Блакитне небо, жовте поле, Україно моя доле.
Хлібом, сіллю ти гостинна, ти і я одна родина.
Приспів:
Перлина – Україна, на весь світ одна єдина.
Перлина – Україна, на весь світ одна єдина
Скачати Програму виховного заходу до Дня Соборності України (.docx): джерело 1