Міністерство освіти і науки впроваджує поетапне відновлення державної підсумкової атестації через пілотування і апробації для окремих груп учнівства. Разом із Тетяною Вакуленко, директоркою Українського центру оцінювання якості освіти, під час фестивалю «Вчителі майбутнього» ми розбирались: для чого взагалі потрібне оцінювання у формі ДПА у початковій школі? Чи правда, що школи самі мають друкувати матеріали? Чи будуть результати публічними? Які нові типи завдань з’являться у мовно-літературній і математичній освітній галузях та як ШІ долучиться до перевірки?
Нагадаємо, ми писали раніше про ДПА у 9 класі НУШ: що відомо про формат, завдання та оцінювання.
Відповіді на головні запитання про ДПА в 4 класі зібрали у матеріалі.
1. Матеріали для ДПА школи друкуватимуть самостійно?
Скоріше за все, так
На нас чекає логістичний виклик під час впровадження ДПА. Україна не настільки багата держава, щоб централізовано друкувати й доставляти всі матеріали для атестації, тож цей обов’язок покладено на засновників закладів освіти. Тут варто зауважити, що це також частина моделі, яку ще потрібно пропрацювати.
Розумію, що це не ідеальне рішення, і вчителям, можливо, доведеться друкувати ті чи інші матеріали. Але ми чотири роки навчали дітей і один раз надрукувати пакет матеріалів, щоб отримати важливу інформацію про те, що ми в результаті здобули. Мені здається, цілком виправдано.
2. ДПА у 4 класі — «великий стрес для дітей»?
Ні, так не має бути
Коли ми говоримо про державну підсумкову атестацію, сама ця назва в багатьох викликає легкий холодок і відчуття: «Боже, це ж такий стрес!». Але звідки виникає цей стрес? Стрес у четвертому класі виникає тоді, коли ми десять разів повторюємо дитині, що «це ж державна підсумкова атестація!», і натякаємо, що якщо вона її не складе, то станеться «щось страшне».
Насправді не станеться нічого. Є Закон України «Про освіту», який чітко визначає: державна підсумкова атестація в 4 класі проводиться виключно з метою моніторингу, — ми просто отримуємо зворотний зв’язок.
Дитина не залишиться на другий рік, її не відрахують із четвертого класу — вона перейде до п’ятого. Але вона та її батьки знатимуть, що вона знає, а чого ще не знає. І вчительство п’ятого класу також розумітиме, що саме ця дитина вже опанувала, а над чим ще потрібно працювати. Тоді в предметному навчанні ми не будемо одразу намагатися зануритися в найскладніші теми, а подумаємо, як підтягнути базу. Адже, коли немає фундаменту, будівлю не збудуєш. Класична казка про трьох поросят саме цього нас і навчала: не можна будувати тимчасові конструкції, якщо хочеш, щоб вони були міцними й довговічними.
3. Результати ДПА будуть доступні онлайн?
Так, для цього створюється спеціальна онлайн-платформа
Концепція Нової української школи достатньо чітко стверджує: оцінювання у формі ДПА має здійснюватися насамперед заради зворотного зв’язку. Саме тому первинним є формувальне оцінювання, і його цінність складно заперечити. Бал — лише спосіб зафіксувати результат за певною шкалою. Він вторинний. Значно важливіше дати дитині якісний зворотний зв’язок: «Ти знаєш ось це, а над ось цим і цим ще потрібно попрацювати».
Зараз ми живемо в той час, коли розвиток штучного інтелекту й можливість працювати з великими агрегованими масивами даних дають нам змогу це реалізувати. Ми хочемо, щоб дитина у своєму електронному кабінеті отримувала текстову інформацію про те, що вона знає і що потрібно надолужити. І щоб учитель отримував таку саму інформацію про свій клас. Директор школи — про клас і про всю паралель: що діти знають, чого не знають, які результати є прийнятними, а які потребують уваги.
Коли ми отримуємо таку інформацію вже в 4 класі, нам значно простіше зрозуміти, чому в подальшому щось вдалось, а щось — ні.
Результати державної підсумкової атестації будуть доступні на спеціальній онлайновій платформі. Це великий проєкт. Зараз ми ще на етапі його реалізації, адже йдеться про дуже складне програмне забезпечення. Але саме ця спеціальна онлайн-платформа має стати тим майданчиком, який забезпечуватиме якісний зворотний зв’язок.
4. Чи потрібні під час ДПА завдання на відтворення знань?
Так, потрібні
Зараз дуже багато говорять про компетентнісні завдання, завдання базового рівня. Я завжди говорила й говоритиму, що нічого принципово нового в цій сфері ми не вигадали: ми й надалі спиратимемося на класичні моделі тестування.
Завдання на відтворення знань обов’язково мають бути. Чому? Тому що, якщо дитина не здатна відтворити знання, якщо вона не опанувала алгоритми, операції, процедурні дії, вона не зможе розв’язувати складніші текстові задачі з контекстом.
Тож під час ДПА перевірятимемо різні речі. Є дитина, яка не може побудувати математичну модель, — це один рівень. Є дитина, яка не може розв’язати елементарне рівняння, — це зовсім інший рівень. І змішувати ці рівні не можна. Тому серед завдань будуть і текстові, і компетентнісні, і базові. Багато прикладів завдань для 4 класу вже розміщено на сайті Українського центру.
5. Чи будуть публічними результати шкіл після участі в ДПА?
Ні, результати бачитиме тільки школа
Ще одне велике побоювання — це можливе повторення у випадку з ДПА історії з рейтингами шкіл.
Український центр оцінювання якості освіти ніколи в історії не створював рейтингів. У контексті ДПА ми вже ухвалили рішення, що не будемо публікувати базу даних результатів. І не плануємо робити публічними результати шкіл. Результати конкретної школи будуть доступні лише самій школі — навіть не її засновнику. На рівні області також не буде відкритих даних про результати окремих закладів освіти.
У кабінетах різних стейкголдерів будуть доступні відповідні дашборди та агреговані показники, але вони не даватимуть змоги дійти до результатів конкретної школи й використовувати їх для порівняння.
Ці результати ніколи не використовуватимуться як інструмент покарання. Тому що результати навчання — це не лише про вчителя. Це про мотивацію дитини, про контекст, у якому вона живе, про чинники, які ми не контролюємо. Не можна порівнювати невелику сільську школу, де дітям навіть навчитися читати буває складніше, із ліцеєм. Саме тому ми дуже дбатимемо про ці дані й дуже ретельно їх захищатимемо.
6. Які завдання чекають на четвертокласників?
Нашою метою було зробити так, щоб дитина не боялася цього оцінювання. Саме тому зошити зробили привабливими, із персонажами, із невеликими вправами для психологічного розвантаження. Там є додаткові цікаві завдання. Фактично це звичайний робочий зошит, який дитина отримує на уроці й у якому працює. Якщо не нагнітати ситуацію, то дитина просто працює, фактично грається, і почувається спокійно під час тестування.
Які «новинки» можна зустріти серед завдань у різних галузях?
Мовно-літературна освітня галузь:
- Завдання на редагування тексту: Дитина виступає таким собі редактором: знаходить помилки й позначає, що сформульовано неправильно. Після цього вона пише невелике письмове висловлювання (коротку письмову відповідь на запитання).
- Усна взаємодія: Для нас було принципово важливо перевірити не лише письмове мовлення, а й уміння дитини говорити.
Як це відбуватиметься?
Дитині пропонують запитання, яке допускає дві протилежні позиції або нейтральну відповідь. Для кожної школи ми запропонуємо більше тем, ніж потрібно, щоб заклад міг сам обрати доречні (наприклад, оминаючи теми про театр чи робототехніку, якщо таких немає в громаді).
Діти слухають кілька коротких текстів, які озвучує вчитель, визначають свою позицію та аргументують її за допомогою спеціальної пам’ятки.
Як оцінюється говоріння?
Учитель користується лише двома критеріями:
- зміст висловлювання;
- мовленнєва правильність.
Математична освітня галузь: У шкільній математиці будуть задачі, які стосуються і життєвого контексту, і звичайні «прагматичні» задачі (наприклад, оцінити міри довжини чи ваги), а також завдання з діаграмами та на роботу з даними.
7. Чи «підсвітив» пілот конкретні труднощі в дітей?
Так, і з огляду на це вже зроблені певні зміни
Під час пілотування ми побачили, що не всі запропоновані теми були однаково цікавими дітям (наприклад, теми про притулки для тварин не завжди викликали зацікавлення). Отже, нам потрібно шукати вдаліші теми для обговорення.
Ми також побачили, що не в усіх дітей результати оцінювання збігалися з тими оцінками, які вони мали в школі.
У мовно-літературній галузі виявилася проблема усного мовлення: іноді вчителі починають… говорити замість дітей і підказувати під час завдання на усну взаємодію. Це питання практики — з часом ми просто навчимося правильно проводити таке оцінювання.
8. Штучний інтелект зможе перевіряти відповіді учнів на ДПА?
Так, ШІ стане додатковим інструментом для перевірки
Ще один напрям, який ми хотіли б реалізувати в перспективі, — залучення штучного інтелекту до перевірки відкритих відповідей учнів, якщо вони виконуються в комп’ютерному середовищі.
Як це працюватиме? Учитель перевірятиме роботу незалежно від моделі штучного інтелекту. Водночас свою оцінку формуватиме й система за допомогою ШІ. Якщо ці оцінки відрізнятимуться, учитель отримає повідомлення про це. Це не означатиме помилку вчителя, але буде приводом ще раз переглянути роботу. Штучний інтелект має стати не заміною вчителя, а інструментом додаткової перевірки.
Коментарі із Facebook
Powered by Facebook Comments