Перший урок 2025. Разом творимо майбутнє України (7 клас) (конспект + презентація)

Тема: «Разом творимо майбутнє України»

Тип уроку: національно-патріотичний, інтегрований

Мета уроку: Громадянські та соціальні компетентності: формувати усвідомлення себе як частини українського народу; виховувати почуття відповідальності за спільноту та країну; розвивати здатність співпрацювати й працювати в команді. Емоційно-ціннісні компетентності (ініціативність і підприємливість, уміння вчитися впродовж життя): сприяти розвитку віри у власні сили та впевненості у своїх можливостях; формувати позитивну мотивацію до навчання; виховувати цілеспрямованість і здатність приймати рішення. Загальнокультурна і комунікативна компетентності: розвивати культуру діалогу, уміння висловлювати власну думку та поважати думки інших; формувати культуру взаємоповаги, толерантності та підтримки. Компетентності у сфері здоров’я та безпеки: створювати атмосферу психологічного комфорту в класі; сприяти згуртованості колективу та почуттю захищеності в ньому. Патріотична компетентність (ключова для цього уроку): виховувати гордість за Батьківщину; формувати розуміння, що спільними діями ми будуємо майбутнє України.

Очікувані результати: Громадянські та патріотичні компетентності: висловлювати власні думки про значення України в житті кожного; називати цінності, які об’єднують українців; проявляти гордість за належність до українського народу. Соціальні та комунікативні компетентності: співпрацювати у групі, слухати інших і поважати їхні думки; брати участь у створенні спільного «прапора цінностей» класу; демонструвати готовність до взаємопідтримки у класному колективі. Особистісні та емоційно-ціннісні компетентності: визначати власні цілі та мрії на навчальний рік; виявляти впевненість у власних силах і віру в успіх; формулювати позитивні очікування від нового навчального року. Загальнокультурні компетентності: розуміти значення національних символів та спільних цінностей; створювати творчий продукт (слово, символ, малюнок чи есе про мрію для України).

Хід уроку

1. Організаційний момент (2–3 хв.)

Діяльність учителя:

  • Вітання учнів теплими словами:

«Дорогі мої семикласники! Сьогодні ми знову зібралися разом у нашому класі. Попереду — новий навчальний рік, нові знання, перемоги, відкриття. Кожен із вас важливий для нашого колективу, як невід’ємна частинка великої мозаїки. Я дуже рада бачити ваші усмішки сьогодні!»

  • Запропонувати учням стати у коло.
  • Пояснити суть ритуалу: «Зараз кожен із нас поділиться одним словом, яке символізує його настрій чи очікування від цього року. Це слово — наш маленький крок до спільної мети».

Діяльність учнів:

  • Стають у коло, беруться за руки (створюючи атмосферу єдності).
  • По черзі називають по одному слову: «дружба», «мир», «успіх», «мрія», «перемога», «сила», «знання» тощо.

Розширення ритуалу:

  • Учитель після завершення кола підсумовує:
    «Послухайте, які сильні та світлі слова ми зібрали! Це наші спільні побажання, які допоможуть нам разом пройти цей рік. Кожне слово — як маленький промінчик, а разом вони створюють світло, яке зігріє наш клас і зробить його дружною родиною».

2. Вступне слово вчителя (5 хв.)

Учитель:

– Дорогі діти! Сьогодні ми розпочинаємо новий навчальний рік. Перший урок завжди особливий — він, наче двері, які відчиняються у світ нових знань, нових відкриттів, нових перемог.

Але цей урок має ще й глибший зміст. Це — національно-патріотичний урок. Адже ми з вами живемо у непростий час. Кожен із нас — маленька частинка великої країни, і від наших вчинків, слів та навіть думок залежить те, якою буде Україна завтра.

Ми — покоління, яке творить майбутнє. Наші мрії, наші добрі справи, наше прагнення до знань складаються разом у велику мозаїку держави.

Подивіться на кубик у грі: він маленький, але кожна грань має своє значення. Коли ми кидаємо кубик — він визначає хід гри. Так само й у житті: кожна ваша дія, навіть найменша, може вплинути на результат.

Коли ми поєднуємо наші зусилля, коли кожен із нас робить свою справу — виходить велика картина: сильна, незалежна, успішна Україна.

Тож сьогодні ми будемо говорити про єдність, про нашу спільну силу і про те, як кожен із вас може стати творцем майбутнього.

3. Інтерактивна вправа «Мозаїка єдності» (10 хв.)

Матеріали:

  • жовті та блакитні стікери;
  • великий аркуш ватману (попередньо намічені контури прапора України);
  • маркери.

Хід вправи:

  1. Пояснення вчителя:

– «Кожна країна тримається на цінностях. Це ті якості, які роблять народ сильним і непереможним. Українці завжди цінували свободу, взаємодопомогу, гідність, любов до рідної землі. А які цінності важливі для вас? Сьогодні ми створимо власний Прапор цінностей нашого класу. Він покаже, що саме об’єднує нас, як колектив, і що допоможе нам разом пройти цей навчальний рік».

  • Індивідуальна робота учнів (3 хв.):
    • Кожен учень отримує стікер (жовтий або блакитний).
    • На ньому пише одне слово-цінність, яку вважає найважливішою (приклади: «дружба», «мир», «сміливість», «повага», «щирість», «віра», «єдність», «знання»).
    • Учитель заохочує: «Не бійтеся бути оригінальними. Важлива кожна ваша думка».
  • Створення колективного продукту (5 хв.):
    • Учні по черзі виходять до ватману та прикріплюють свій стікер у відповідне поле прапора (жовті — до нижньої частини, блакитні — до верхньої).
    • Таким чином поступово вимальовується символ України, складений зі слів-цінностей.
  • Завершення вправи (2 хв.):
    • Коли прапор готовий, учитель запрошує клас прочитати його вголос: кожен учень по черзі озвучує слово, яке він написав.
    • Після цього вчитель підсумовує:

«Подивіться, який яскравий прапор у нас вийшов! Це не просто символ країни, а символ нашого класу. Усі ці цінності будуть нашим дороговказом протягом року. І якщо ми будемо триматися їх, то зможемо подолати будь-які труднощі й стати ще сильнішими разом».

4. Міні-бесіда «Ми – українці» (8 хв.)

Учитель (урочисто):

– Ми з вами створили «Прапор цінностей» нашого класу. Але ці цінності мають ще одне глибоке значення — вони роблять нас українцями. Давайте разом подумаємо: що для вас означає бути українцем?

Можливі відповіді учнів:

– Любити Україну.

– Поважати рідну мову.

– Пам’ятати історію.

– Бути сміливим.

– Допомагати іншим.

Учитель:
– Так, кожна ваша відповідь дуже важлива. А тепер пригадайте: українці завжди відзначалися мужністю, гідністю, працьовитістю. Якими якостями, на вашу думку, ми маємо вирізнятися як народ?

Можливі відповіді учнів:

– Силою духу.

– Добротою.

– Винахідливістю.

– Вірністю своїй Батьківщині.

– Здатністю об’єднуватися.

Учитель:
– Абсолютно правильно. Але сила народу народжується з маленьких вчинків кожного. Тож подумаймо: чому важливо, щоб кожен із нас робив свій внесок?

Можливі відповіді учнів:

– Бо від кожного залежить спільний результат.

– Якщо хтось не допомагає, іншим важче.

– Разом ми сильніші.

– Маленька справа однієї людини може стати великою перемогою.

Учитель підсумовує (образно, з метафорою кубика):

– Ви маєте рацію. Кожен із нас – це маленький, але надзвичайно важливий «кубик» у великій грі життя. Якщо випаде один кубик, картина не складеться. А разом ми можемо все — збудувати дружний клас, щасливе життя, сильну і вільну Україну.

5. Творча гра «Кубик рішень» (10 хв.)

Мета гри: навчити дітей бачити власну значущість у класному колективі та для України, розвивати вміння висловлювати свої думки, формувати почуття відповідальності.

Хід проведення:

  1. Підготовка:
    1. Учитель демонструє великий кубик (ігровий, зроблений власноруч з картону чи м’який кубик із дитячих ігор).
    1. Якщо кубика немає — на дошці малюються його грані з номерами від 1 до 6, а поруч — перелік запитань.
  2. Пояснення правил:

– «Цей кубик символізує наші вибори. У житті, як і в грі, ми не завжди знаємо, яке число випаде. Але будь-яке число — це можливість подумати і знайти правильне рішення. Сьогодні кожен із вас матиме шанс кинути кубик і відповісти на запитання, що стосується добрих справ, мрій і планів на рік».

  • Питання на гранях кубика:
  • Що я хочу зробити доброго цього року для свого класу?
  • Якою справою я можу пишатися?
  • Що допоможе мені стати кращим другом?
  • Як я можу підтримати Україну навіть у дрібницях?
  • Яку мету я ставлю собі цього року?
  • Чому важливо бути разом?
  • Процес гри:
    • Учень виходить, кидає кубик.
    • Випадає певне число, і він відповідає на відповідне запитання.
    • За бажанням до відповіді можна долучатися й інші однокласники, додаючи свої думки.
  • Приклади можливих відповідей:
    • «Я хочу допомагати тим, хто відстає в навчанні».
    • «Я можу пишатися тим, що ніколи не здаюся».
    • «Щоб стати кращим другом, треба слухати й підтримувати».
    • «Я можу підтримати Україну тим, що говоритиму українською мовою й цінуватиму наші традиції».
    • «Моя мета — краще вчитися з математики та брати участь у конкурсах».
    • «Разом важливо бути, бо лише тоді ми сильні».
  • Завершення гри:
    • Коли кілька учнів відповіли, учитель підсумовує:
    • «Бачите, скільки гарних ідей ми зібрали? Якщо кожен із вас хоча б одну свою відповідь справді втілить у життя — наш клас стане сильним і дружним, а Україна — ще кращою».

6. Подарунок від учителя (5 хв.)

Учитель (урочисто, звертаючись до учнів)

– Діти, сьогодні ми багато говорили про єдність, про цінності, про те, що кожен із нас — важлива частинка великої мозаїки, яка зветься Україна. Щоб ви завжди пам’ятали про це, я хочу зробити вам маленький символічний подарунок.

(Учитель дістає коробочку чи мішечок із брелками-кубиками.)

– Подивіться, це — маленькі гральні кубики. У грі ми ніколи не знаємо, яке число випаде. Так само й у житті — не все можна передбачити. Але є одне правило: будь-який результат можна зробити перемогою, якщо вірити у себе й робити добро.

Цей кубик — символ вибору і шансу.

  • Нехай він нагадує вам, що у ваших руках — майбутнє.
  • Нехай підказує, що навіть найменший крок може змінити багато.
  • Нехай буде знаком того, що ви — важлива частинка нашої спільної гри, яка називається «Україна».

(Учитель роздає брелки кожному учневі. Можна додати невеликий ритуал: учні беруть брелок у руки, а клас разом каже: «Разом творимо майбутнє України!»)

Завершальне слово вчителя:

– Бережіть ці символи. Коли буде важко чи коли доведеться робити вибір — подивіться на кубик і згадайте цей урок, наш клас, нашу Україну. І пам’ятайте: разом ми можемо все!

7. Домашнє завдання (творче, 2 хв.)

Учитель (урочисто):

– Сьогодні ми з вами багато говорили про майбутнє. І воно починається саме з наших мрій. У кожного з вас є свої бажання — для себе, для нашого класу, для України.

Я пропоную вам зробити творче завдання, яке стане маленькою капсулою часу.

Завдання:

На окремому аркуші напишіть або зобразіть у довільній формі тему:
«Моя мрія для України та для себе у 7 класі».

Ви можете:

  • написати невелике есе (кілька речень про свої мрії);
  • намалювати символ чи образ своєї мрії;
  • створити маленький вірш чи гасло;
  • придумати знак або емблему, яка уособлює вашу мрію.

Додаткове пояснення:

– «Коли ви виконаєте це завдання, я зберу всі ваші аркуші й покладу в особливу папку. Вона чекатиме на вас аж до 11 класу. А на випускному ми разом відкриємо нашу капсулу мрій. Ви побачите, як виросли ваші мрії та наскільки вони змінилися. Це буде дуже зворушливий момент».

8. Завершення уроку (3 хв.)

Учні стають у коло (можна взятися за руки або покласти долоню на плече сусіда — як символ підтримки).

Вчитель:
– Наш перший урок добігає кінця. Але це тільки початок великої подорожі у новий навчальний рік. Давайте створимо коло єдності й кожен скаже по одній фразі: «Я хочу, щоб цей рік був…»

Учні висловлюються по черзі (наприклад: «успішним», «дружнім», «цікавим», «щасливим», «мирним» тощо).

Після завершення кола:

Учитель підсумовує:

– Ми почали цей навчальний рік разом, і разом будемо йти до перемог – у навчанні й у житті. Нехай кожне ваше слово стане маленькою обіцянкою самому собі й нашому класу. Пам’ятайте: разом ми – сила, і разом ми творимо майбутнє України!

(Можна завершити урок прослуховуванням фрагмента оптимістичної української пісні або спільним вигуком-гаслом: «Разом – до перемог!»).

Завантажити матеріали Першого уроку 2025. Разом творимо майбутнє України (7 клас): конспект, презентація

Автор: Волошина Анастасія Ігорівна

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments