Сценарій заходу: “Ой у лузі червона калина … ( до 100-річчя заснування УСС)

Скачати

Звучить вступ пісні «Ой у лузі червона калина…»                                                                                          (слова С.Чарнецького, музика М.Гайворонського)

Ой у лузі червона калина
Ой у лузі червона калина

Учень говорить присягу.(у формі Січового Стрільця) Я, український Січовий Стрілець,присягаю  українським князям та гетьманам, Запорізькій Січі, могилам і всій Україні, що вірно служитиму рідному краєві, воюватиму за честь української зброї до останньої краплі крові. Так мені, Господи Боже й Архангеле Михаїле, допоможіть. Амінь!

Ведучий. Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері – України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – життя. Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава.

Ведуча. Історія України…Забуті імена, викреслені з пам’яті цілі сторінки, зруйновані могили, поламані хрести, понищені церкви.                                                                                                                                           Сьогодні ми хочемо воскресити в пам’яті одну із забутих сторін нашої історії – про українських січових стрільців.Створені в розпал Першої світової війни, легіони січових стрільців, були армією справжніх інтелігентів, носіїв високих ідей і благородних ідеалів.

Ведучий.СічовіСтрільці— одна з регулярних формацій Армії УНР у 1917–1919роки, яка мала різні форми організації: Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, 1-й Курінь Січових Стрільців, Полк Січових Стрільців, Окремий загін Січових Стрільців, Дивізія Січових Стрільців, Осадний корпус Січових Стрільців, Корпус Січових Стрільців, Група Січових Стрільців.

Ведуча.Створене українське військове товариство “ Січові Стрільці” 18 березня 1913 р. Головнимотаманом « Січовихстрільців » булообрано доктора ВолодимираСтаросольського, його заступником осавулом   –  ДмитраКатамая.

У перші місяці після зборів стрілецькі товариства швидко поширилися по усій Галичині. Найперше вони утворилися в  місті Бориславі (керівники — Клим Гутковський , Левко Лепкий, Пилип Левицький),  місті Сокалі  (керівники — Осип Демчук , Осип Семенюк), місті   Яворові (керівник — Роман Харамбура), місті ЯсениціСільній (кeрівник — Григорій Коссак), місті Золочеві ( керівник Володимир Сроковський). Активно працювали в новостворених товариствах М. Волошин, С. Рудницький, В. Кучабський, Д. Вітовський,К. Трильовський.  За короткий час було організовано стрілецькі чоти, сотні, курені, фахові офіцерські школи, близько 50 товариств «Січових стрільців».

Ведучий.Керівництво стрілецькими товариствами в Галичині здійснював Кирило Трильовський  через «Стрілецьку секцію» «Українського січового союзу», створену в квітні 1913 р. У 1913—1914 рр. товариства «Січ», що були осередками активної пропагандистської діяльності радикальної партії, стали базою для зародження передвоєнного січового стрілецтва.

Ведуча. Першим успіхомлегіону УССбула перемоганагоріМаківці 29 квітня — 3 травня 1915року..

Ведучий. Бої за гору Маківку — запеклі позиційні бої, що точилися з 29 квітня до 4 травня 1915 р., у ході Першої світової війни, на східному фронті, в Карпатах між підрозділами австро-угорської 55-ї піхотної дивізії І. фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів УСС) та російськими військами 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана щодо заволодіння панівною висотою — горою Маківкою з метою контролю над селом Козьова. В результаті героїчної оборони Маківки, повністю зірвались  стратегічні плани московського командування. Здобуття вершини, що планувалось на 29 квітня, здійснилось лише 4 травня, при цьому були задіяні всі наявні російські резерви. Внаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ  і вже через тиждень змушені були поспішно відступати перед надійшовшими австрійськими підрозділами. Особливою мужністю під час боїв за Маківку відзначичились частини Українських Січових Стрільців, що потім  відобразилось у народній пам’яті.

Виконується пісня «Гей на горі, на Маківці…»

ВедучаДалі, січовістрільці ,проявили свійгероїзмв боях  під Болевом, Галичем, горою Лисоня,Завадовом  і Семиківцями.

 

Учень1. Ми йдем вперед, над нами вітервіє,

               І рідні нам вклоняються жита

Відрадості нам серцемліє,

               За волю смерть нам не страшна!

 

Учень 2. Дзвенятьшаблі, як яснесонце, сяють,

Гримлятьпісні, як земленька свята

Дрижитьпід нами дорогая,

За волю смерть нам не страшна!

 

Ведучий.Для підготовки січовиків було організовано постійно діючі курси теоретичного і практичного військового вишколу, якими керували старшини запасу австрійської армії М. Волошин та С. Рудницький. Основні заняття проводилися з польової та бойової служби, стрільби, технічних основ зброї. При курсах діяла термінологічна комісія, до складу якої входили О. Квас, Б. Гнатович, В. Кучабський. Зусиллями комісії до війни було випущено 10 підручників з теорії військової підготовки.

 

Ведуча . Батьком Галицької Січі, з якої постали Українські Січові Стрільці, був відомий публіцист, адвокат Кирило Трильовський.

Трильовський Кирилонародився 5 травня 1864 р, походив з священичої (УГКЦ) родини з с. Богутина Золочівського повіту (Галичина).

1900 року Трильовський заснував у с. Заваллі (Снятинщина) перше руханково пожежне товариство «Січ.

 З 1912 — генеральний отаман об’єднання «Січей» Українського Січового Комітету,при якому 1913 засновано парамілітарну організацію Українських Січових  Стрільців.

 

Учень.           До зброї!До зброї! До зброї, стрільці!Зірвіться, ламайте кайдани!З’єднаються з вами полеглі брати,І згояться давнії рани!До зброї! До зброї, стрільці!Товаришів рідних згадайте,

Що мріють про волю в холоднійземлі,-

Всісили до бою з’єднайте!

До зброї! До зброї, стрільці!

І ріднукраїну спасайте!

Повстаньте, як вірнікозацькі сини,

Героями в хату вертайте!

 

Ведучий. Володимир Свідерський – відомий лікар, громадський діяч, січовий стрілець. Народився 1 листопада 1888 р. в селіБілийКаміньЗолочівськогоповіту.Був гуманістом і меценатом, матеріально підтримував читальню “Просвіти” і Союз Українок.

Ведуча.Під час війни лікував вояків УПА. У липні 1944 р., коли радянські війська вже були у Княжому, догнав потяг у Скваряві і скочив в останній вагон, чим і врятував собі в майбутньому життя. Якби він це не зробив, не емігрував, чекала б його така сама доля, як його помічниці Параскеви Маланюк – навесні знайшли її тіло у Бузі…

   До 1948 року був у Німеччині, в Ганновері. А в 1948 році прибув до США, після медичних студій був лікарем у м. Ром біля Ютики. Був членом українського лікарського товариства.

    Відійшов у вічність 4 листопада 1952 року.
    Сьогодні діє благодійний фонд імені В.Свідерського, котрий очолює внучата племінниця доктора Наталія Малиновська.

 

Виконується пісня « Хлопець із лісу»

 

Ведучий. Мирослав Тарнавський –український полководець, командант вишколу УСС, генерал-четар УГА та її Начальний вождь (головнокомандувач), комендант фронтової групи «Схід» під Львовом, а згодом полковник—Другого Корпусу УГА.

 

Ведуча.Євге́нМих́айлович Конова́лець полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927), перший голова ОУН.

 

Ведуча.Сотник Петро Франко – народився 21 червня 1890р в с.Нагуєвичі  поблизу Дрогобича . Отримав освіту в Львівській Політехніці. Згодом став учителем тіловиховання. Петро Франко був одним із засновників організації  “Пласт”, яка утворилася восени 1911 року, з метою розвивання патріотичного виховання молоді.

Ведучий. Серед Січового Стрілецтва були жінки – Січові Стрільці. Ольга Басараб, Олена Степанів.

 Ведуча. Ольга Басараб – Член УСС. Організатор 1 жіночої чоти УСС у Львові.

 

Ведучий. Олена Іванівна Степанів український історик, географ, громадська та військова діячка,перша в світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера, четар Української Галицької Армії , в’язень радянських таборів.

 

Ведуча. СередУкраїнськихСічовихСтрільцівбулинадзвичайноталановитіпоети, музиканти, художники, науковці, лікарі, вчителі.

Роман Купчинський, Юрій Шкрумеляк,    Богдан і Левко Лепкі,  Василь Вишиваний,  Михайло Гайворонський , Степан Чарнецький, Антін Лотоцький, Василь Бобинський, Петро Карманський, Мирослав Ірчан, Олесь Бабій, Василь Пачовський, Микола Угрин – Безгрішний, КонстянтинаМалицька, Осип Назарук.

 

Виконується пісня «Гей, там на горі Січ іде»

(слова К. Гутковського, музика Гайворонського)

 

Ведучий.БагатоУкраїнськихСічовихСтрільців є вихідцямиізЗолочівщини.Українські Січові Стрільці— єдина українська національна військоваформація в складі австро-угорської армії, сформована з  добровольців .

     На початкуxx ст. почали створюватись парамілітарні організації “Січ”,що згодом трансформувалась в УСС. На хвилі національного пробудження “Січ” у своєму осередку в Золочеві щороку брала участь у святі на честь  Маркіяна Шашкевича. У 1914р.Перед початком війни  з Росією січовики Золочева під  проводом  Володимира Сроковського виїхали до Львова і незабаром поповнили склад  Легіону  Українських Січових Стрільців.

У списках добровольців УСС згадано близько 100 вихідців із території Шашкевичого краю, пізніше вони стали ядром формування Січових Стрільців у Києві та Ураїнської Галицької Армії.

 

Ведуча. Петро Постолюк, Василь Дідушок, Семен Безпалько.

 

Ведучий.У м.Золочеві  при вулиці Колійовій (тепер Січових Стрільців) було закладено
цвинтар, який існує донині з гарними старовинними пам’ятниками. Тут поховані січові стрільці, вояки УПА, радянські солдати та військовополонені, а також кілька поколінь мешканців міста

 

Учень.СтрілецькімогилипонищеновщентЛупали, копали, валили, палили.                                                                                                                                          Хоча б один хрестчи один монумент

Немає, пропали стрілецькімогили.

А там УкраїнськіСтрільціСічові

Палкіусусуси, юнацтвобезвусе,

Франковіонуки – йоговартові.

Прости нам за них, милосерднийІсусе.

Бохто ми, бощо ми без рідних могил?

Ставище безводе, пташищебезкриле,

Румовище храму ухаосі брил…

ВернімУкраїністрілецькімогили.

Без них наша пам’ятьдостоту як мрець,

Як небо беззоре, як море безхвиле.

Таж он Симоненко, Тютюнник, Близнець

Насипмо над ними стрілецькімогили.

Без них нашасовість як той боягуз,

Що страхом життясвоєв’яжебезсиле.

Таж он Івасюк, Миколайчук і Стус.

Насипмо над ними стрілецькімогили.

Щохвилі комусь уривається шлях.

Тож дай мені, Боже, як з праху і пилу.

Обернусязнов я на пил і на прах –

Зведітьнаді мною стрілецьку могилу.

Богдан Стельмах

 

Ведуча. Мирослав Ірчан писав: „МогилиВашірозсіяні по всійширокійУкраїні. Цездорове зерно, з якоговиросте наша свята воля. І прийде час, щопосунетисячами на Ваші могилки вільний народ і цілуватиме землю, щоприкрила Вас, і сльозами буде зрошуватиїї… І дітям маленьким будутьВаші могилки найвищою наукою. Виростуть вони на таких борців, як Ви. І як треба буде, віддадутьсвоєжиття за рідний край-Україну, як Ви…”

Ведучий.Яківлучні слова. Вони стосуються нас ізвами.Аджесьогодніідевійна на СходіУкраїни, де гинуть люди за мир і споквй у наших оселях.

Учень.  …Боже,  Отче всемогутній, Захистикоханий  край!                                                                                  Дай нам вийти у майбутнє,мужність і сміливість дай!                                                                                        Хай ковтнесвободи рано той, хтотільки-но воскрес,                                                                                                І ворожічорнізграївідженевідріднихкрес!

Ведучий. Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель не розтина

Бо ти – єдина Україно,

Бо ти – на всіх у нас одна.

 

Учень. Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу

Бо не поділиться народ.

     І козаки й Стрільці Січові

     За тебе гинули в полях

     У небесах сузір’я Лева

     Нам світить на Чумацький шлях.

 

 

Ведуча. Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель не розтина

Бо ти – єдина Україно,

Бо ти – на всіх у нас одна.

 

Виконується пісня «Ой у лузі червона калина…»                                                                                          (слова С.Чарнецького, музика М.Гайворонського)

Залишити відповідь