Київське, Переяславське та Чернігово-Сіверське князівства. «Слово о полку Ігоревім» – історичне джерело і літературна пам’ятка Київської Русі.


<

 

Скачати

Скачати конспект уроку

Реклама
Скачати

Тема: Київське, Переяславське та Чернігово-Сіверське князівства. «Слово о полку     Ігоревім» – історичне джерело і літературна памятка Київської Русі.

Цілі:  *визначати особливості політичного і соціально-економічного розвитку Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині XII – першій половині  XIII ст.;

*розвивати в учнів навички дослідницької роботи,роботи в групах, із картою, джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, виділяти головне й другорядне,робити висновки та узагальнення;

* виховувати в учнів усвідомлення почуття єдності на прикладах розвитку князівств.

Основні поняття: політична роздробленість; князівство.

Обладнання: стінна карта, атласи, контурні карти, підручник,плакат із зображенням Володимира Мономаха, картки із завданнями для учнів, ілюстрації для роботи в групах; ІКТ.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

показувати на карті території князівств у період роздробленості та порівнювати їх з територіями колишніх племінних союзів;

характеризувати географічне положення князівств за допомогою карти та формулювати зв’язки між географічним положенням та історичним розвитком;

співвідносити дати основних подій та процесів історії князівств за часів роздробленості;

називати особливості політичного і соціально-економічного розвитку князівств у період роздробленості;

оцінювати роль «Слова о полку Ігоревім» як важливого історичного джерела;

удосконалити навички самостійної роботи в групах4 проводити дослідницьку роботу з історії князівств.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Перевірка домашнього завдання.

1.1.Фронтальне опитування:

1. Коли помер князь Святополк?

2. Яка подія стала приводом до повстання в Києві?

3. Яке рішення ухвалили на вічі в Києві заможні городяни?

4. Володарем якого князівства був Володимир Мономах до приходу на Київський престол?

5. Що здійснив Володимир Мономах, щоб припинити князівські міжусобиці7

6. Скільки великих походів здійснив Мономах на половців?

7. Як називався додаток до «Руської правди» Володимира Мономаха?

8. У якому віці помер Володимир Мономах?

9. Де поховали Володимира Мономаха?

10. Що заповідав своїм синам Володимир Мономах?

11. Хто зайняв престол після смерті Мономаха?

12. Роки правління Мстислава.

13. Які були основні завдання у внутрішній і зовнішній політиці Мстислава?

14. Які князівства утворилися на території сучасної України?

15. Зробіть висновок щодо зовнішньої й внутрішньої політики Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.

16. Що, на вашу думку, серед наслідків феодальної роздробленості було позитивним, а що – негативним? Що переважає? Відповідь обґрунтуйте.

1.2. Презентування кросвордів.

1.3. Повідомлення про Володимира Мономаха.

1.4. Індивідуальне опитування: а) охарактеризувати правління Володимира                       Мономаха;

б) охарактеризувати правління Мстислава Володимировича.

1.5. Інтерактивна гра «Відгадай героя»

 

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Оголошення теми та мети уроку (мета записана на дошці)

Бесіда на повторення.

  1. Коли засновано місто Київ?
  2. Ким?
  3. Пригадаємо київських князів?
  4. Переяславських князів? (Всеволод)
  5. Хто князював у Чернігові? (Святослав)
  6. Коли було укладено «Правду Ярославичів»? (1072р.)
  7. Коли відбувся Любецький зїзд князів?

 

IV. Вивчення нового матеріалу.

  1. 1.     Київське князівство.

Розповідь вчителя.

Серед земель Південної Русі-України найважливіше місце займало Київське князівство, де розташовувалася столиця Русі. Власне Київське князівство охоплювало територію, що включала колишні землі полян, древлян, дреговичів і уличів. Київщина належала до найбільш розвинених в економічному відношенні земель Русі, у літописах згадуються 79 її міст. Головне місто — Київ, населення якого тоді складало близько 50 тис. жителів. Міста, як правило, були центрами ремесла і торгівлі. Через Київське князівство проходив Грецький, Соляний і Залозний торговельні шляхи. Основу господарства князівства складало орне землеробство.

Київ залишався релігійним центром Русі, куди прагнули потрапити прочани з усіх куточків держави.

Київська земля, що була давнім політичним і територіальним центром Київської Русі, не перетворилася, на відміну від інших земель, на спадкову вотчину якоїсь із князівських ліній. Упродовж ХІІ — першої половини ХІІІ ст. до неї ставилися як до власності великокнязівського київського престолу і навіть як до спільної спадщини давньоруського князівського роду. Київське князівство поділялося на ряд удільних князівств: Вишгородське, Білгородське, Васильківське, Брягінське, Торчеське, Пороське (Михайлівське), Трипільське, Канівське.

Боротьба за Київ завжди набувала загальнодержавного масштабу. Лише за одне століття (1146—1246 рр.) київський престол 46 разів переходив від одного князя до іншого.

У 40-х рр. ХІІ ст. розгорнулася жорстока боротьба за київський престол між родами Мономаховичів і Ольговичів, а потім між різними гілками Мономаховичів. У цій боротьбі князі брали собі за союзників половців, поляків, литовців та угорців. Усобиця в основному велася між Ізяславом Мстиславичем і Юрієм Долгоруким.

 

Цікаві факти

Ізяслав, який на певний час зміг зміцнити свою владу в Києві, у 1147 р. зробив спробу домогтися незалежності Руської Церкви від константинопольського патріарха. За допомогою чернігівського єпископа Онуфрія, який після від’їзду митрополита до Константинополя виконував роль глави Церкви, було скликано собор єпископів. На собор приїхало сім із десяти єпископів. Голосами п’яти було обрано митрополитом київським Клима Смолятича, який, за словами літописця, був «книжником і філософом таким, якого ж у Руській землі не було…». Але після смерті в 1154 р. Ізяслава Юрій Долгорукий, що став київським князем, не визнав митрополичих повноважень Клима. Новим митрополитом став присланий константинопольським патріархом грек Константин, який повів рішучу боротьбу проти прихильників Клима й Онуфрія.

 

У такій княжій колотнечі фактичними господарями Києва стали бояри. Вони виганяли або труїли небажаних князів, запрошували на престол того князя, який їм подобався.

Так, зокрема, сталося з Володимиро-Суздальським князем Юрієм Долгоруким, який тричі захоплював Київ, але в 1157 р. був отруєний під час застілля, а його дружинники побиті й пограбовані.

Водночас Київ страждав від князівської боротьби. В історію ввійшов страшний погром, заподіяний місту в 1169 р. князем Андрієм Боголюбським (син Юрія Долгорукого), який намагався знищити Київ як столицю-суперницю, натомість піднявши роль свого князівства.

 Документи розповідають

Літопис про погром Києва дружиною Андрія Боголюбського (1169 р.)

«І грабували вони два дні увесь город — Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали… і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський… І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестанні».

Запитання до документа

1.    Із якою метою був здійснений такий погром міста?

2.    Чому в церквах було забрано ікони, книги, ризи, дзвони, святині?

 

Проте місто незабаром відновилося. А повторна спроба Андрія розорити місто в 1174 р. була невдалою.

Зрештою київські бояри придумали хитру систему одночасного співправління двох князів із різних княжих родів. Ця система в останній чверті ХІІ ст. забезпечила місту відносний спокій і розвиток. Такими співправителями стали Святослав Всеволодович (належав до роду Ольговичів) (1177—1194 рр.) і Рюрик Ростиславич (належав до роду смоленських Ростиславичів) (1180—1202 рр.). У цьому дуумвіраті першість мав Святослав. Саме він організував удалі походи проти половців 1183, 1185, 1187 рр., які змусили тих відкочувати до пониззя Сіверського Дінця. По їх смерті Київське князівство знову захопив вир міжусобної боротьби.

Після загибелі в битві з монголами на річці Калка в 1223 р. князя Мстислава Романовича політична роль Києва занепала. Київські князі вже не впливали на перебіг подій. Останнім київським князем був Михайло Всеволодович (1235—1239 рр.), який, дізнавшись про наближення монголів, утік із міста в Угорщину. Напередодні страшної навали місто залишилося без князя.

Під час розповіді ілюструю на проекторі:

1. Річка Дніпро ;

2. Половці;

3. Міста XII століття Київщини: Київ; Овруч; Вишгород; Мозер.

4. Купці на вулицях Києва; ремісничі вироби.

5. Києво-Печерський монастир.

6. Юрій Долгорукий.

7. Андрій Боголюбський.

8. Ікона Вишгородської Божої Матері, яку Андрій Боголюбський вивіз у 1169 році з Києва (за легендою її написав святий Лука) .

На проекторі вигляд Києва.

Робота з історичним джерелом (2-3 хв.)

Учні отримують уривок історичного джерела де описано погром дружиною Андрія Боголюбського Києва 1169 р. із завданням до нього.

Закріплення :

Бесіда за запитаннями.

1. На якій річці засновано місто Київ?

2. Скільки міст існувало на Київщині у  столітті ?

3.Скільки мешканців налічував Київ у XII столітті ?

4. Назвіть відомі культурні пам’ятки Києва.

5. Хто намагався захопити Київ у XII столітті ?

6. Коли відбувалися ці події ?

Отже, Київ був столицею князівства і разом з тим залишався найбільшим економічним і культурним центром східної Європи.

Перед тим як перейти до розгляду Переяславського князівства, ілюструю фрагмент «Кирило Кожумяка».

Запитання.

Про кого йдеться?

 

II. Переяславське князівство.

На проекторі вигляд Переяслава, далі – річок Трубіж, Сула.

Самостійна робота з підручником (3 хв.)

Робота в парах.

Учні отримують картки їз запитаннями і аркуші для відповідей.

Картка 1.

1. Яке місто було центром Переяславського князівств?

2. Коли відбулася битва на річці Трубіж?

3. Між ким відбулася ця битва і який її результат?

Картка 2.

  1. В залежності від якого князівства здавна перебували переяславські землі?
  2. З ким межувало на півдні Переяславське князівство? Які наслідки такого сусідства?
  3.  З якою метою будувалися вздовж кордонів укріплені фортеці?

Картка 3.

  1. Назвіть відомих переяславських князів.
  2.  Чому в Переяславському князівстві часто змінювалися князі ,а переяславська земля ставала ареною міжкнязівських чвар?
  3. Скільки міст було у Переяславському князівстві?

Картка 4.

  1. На якій річці переяславської землі було найбільше міст ?
  2. Яке значення мали ці міста?
  3. Які ще великі міста були в Переяславському князівстві?

Картка 5.

  1. З  іменем якого переяславського князя пов’язана перша літописна згадка назви «Україна»?
  2. Яким роком датується ця згадка?
  3. Знайдіть в тексті уривок джерела, де йдеться про цю згадку.

Заслуховуємо відповіді груп.

Закріплення:

Пропоную учням задати один одному запитання.

 

III. Чернігово-Сіверське князівство.

На проекторі вигляд Чернігова XII ст.

Інтерактивна лекція.

Чернігівське князівство разом із Київським та Переяславським складали державне і територіальне ядро Русі, яке сформувалося в ІХ ст. Формування Чернігівського князівства завершилося в ХІ ст., коли Ярослав Мудрий, віддавши Чернігову колишні землі радимичів, в’ятичів, а також Муромську волость і Тмутаракань (сучасна Тамань), посадив там намісником свого сина Святослава. Чернігівське князівство належало до економічно розвинених. Проте в господарському розвитку князівство було неоднорідним. Найбільш розвиненими були землі навколо Чернігова. Більша частина князівства була вкрита лісами. Економічних зв’язків між окремими районами майже не існувало. Серед міст виділявся Чернігів — другий після Києва центр Русі. Загалом у князівстві нараховувалося більше 40 міст. Князівство поділялося на 16 уділів (найбільший — Новгород-Сіверське князівство).

У період свого розквіту в середині ХІІ ст. князівство справляло великий вплив на сусідні землі й навіть претендувало на роль об’єднувача земель Русі. Ольговичі були однією з найвпливовіших княжих родів. Певний час вони володіли і Києвом. Саме тоді в Києві було збудовано Кирилівську церкву, яка стала усипальницею чернігівських князів. Проте протягом ХІІ — першої половини ХІІІ ст. князівство не знало спокою. Часті зміни князів, облоги, землетруси, пожежі стали звичними для Чернігова. Але всупереч цьому саме в цей час місто швидко зростало і багатіло.

 

Цікаві факти

Найвідомішим чернігівським князем був Михайло Всеволодович (1224—1234 рр.). Він намагався вступити в боротьбу за київський престол. Але в 1234 р. Михайло був змушений тікати з Чернігова, що був узятий в облогу військами Данила Галицького. Проте наступного року він помстився, ставши галицьким князем, а потім останнім перед монгольською навалою — київським. У 1246 р. Михайло був страчений у Золотій Орді за відмову поклонятися язичницьким ідолам. Згодом він був канонізований православною церквою, як і одна з його доньок Феодулія (Євстафія Суздальська). Інша його донька Марія склала життєпис свого батька.

 

Під час лекції звертаю увагу на терміни «плінфа», «апсида»; учні записують терміни в зошити.

Під час лекції ілюструю на проекторі:

  1. Спасо-Преображенський собор .
  2. Борисоглібський собор.
  3. Юрієва божниця.

Після лекції заслуховуються записи учнів.

Закріплення матеріалу по трьох князівствах:

а)  робота з контурною картою (1-2 хв.): атлас: с. 16-17; контурна карта : с. 10, завдання № 2,3)

б) робота в парах:

учні отримують ілюстрації, картки з датами ,повідомленнями ,джерелами, шо стосується 3 князівств. Завдання: правильно співвіднести їх з князівствами  і прикріпити на дошку , де є вказівники : «Киівське князівство» , «Переяславське князівства» , «Чернігово – Сіверське князівство».

в) робота біля дошки: показати на карті Київське, Переяславське та Чернігово-Сіверське князівства і їхні центри.

IV. «Слово о полку Ігоревім  – історичне джерело і літературна памятка Київської Русі.

Вступне слово вчителя.

Успішна антиполовецька боротьба київського, волинського, галицького, переяславського і смоленського князів на чолі зі Святославом Всеволодовичем викликала заздрість новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, який увесь час ухилявся від спільних походів. Дізнавшись про чергову перемогу Святослава, він звернувся до своїх васалів із закликом здійснити самостійний похід: «Підемо в похід і собі славу здобудемо!» Але похід 1185 р. обернувся трагедією. Військо Ігоря загинуло в битві на берегах річки Каяли, а сам він потрапив у полон. Ця трагедія, як пише літописець, відкрила «ворота на Руську землю». Половці стали спустошувати землі Переяславщини, Чернігівщини, Київщини. Лише завдяки значним зусиллям удалося відбити ворога.

Саме цьому невдалому походу Ігоря Святославича і присвячений твір невідомого автора «Слово о полку Ігоревім». «Слово…» написане яскравою поетичною мовою. Незвично виразним і ліричним є «плач Ярославни», який пронизаний народною поезією. Улюбленим образом автора є сокіл. У творі автор різко засудив князівські чвари і закликав до єдності.

 Цікаві факти

І до сьогодні залишається нез’ясованим питання авторства «Слова о полку Ігоревім». Історики висувають безліч гіпотез стосовно того, хто написав цей твір. Деякі навіть стверджують, що це підробка. Відомо лише, що в кінці XVIII ст. рукопис у списку знайшов О. Мусін-Пушкін, а саме «Слово…» було надруковане 1800 р.

На проекторі кілька ілюстрацій походу ( з вказаною датою – 1185 р.)

Вчитель  в розповіді використовує цитати:

«Браття мої, друзі вірні!

Лучче нам порубаними бути,

Ніж полону зазнати!»

 

Під час ілюстрації сцени після бою:

 

Не снопи кладуть…-

Кладуть голови молодецькі,

Молотять ціпами булатними,

Стелять на току життя,

Одвівають душу від тіла.

Береги криваві…

Не добром – збіжжям засіяні, –

Засіяні кістьми синів руських…

 

Автор слова закликає князів до єдності у боротьбі роти спільного ворога:

 

Ярославе і всі внуки Всеславові!

Преклоніть ви свої корогви,

Укладіте в піхви мечі оганьблені,

Втратили бо ви дідівську славу!

Ви своїми чварами

Зачали наводити невірних

На землю Руську…

…Через лихі усобиці

Від землі половецької!

 

Ілюструю зображення Ярославни.

Заслуховуємо повідомлення про Ярославну і князя Всеволода Святославича.

На проекторі історична карта.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Гра « Історичне асоціювання».

Гра «Шапка»

(учні отримують кольорові картки на яких пишуть одне одному запитання по темі; далі обмінюються картками і відповідають на запитання ).

VI. Підсумок уроку .

VII. Домашнє завдання (записане на дошці або на проекторі):

1. Опрацювати параграф 12.

2. Скласти розгорнутий план.

3. Завдання в контурній карті: ст. 10 (№1-2)

Сподобалась стаття? Поділіться у соціальних мережах:



Оцініть статтю:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (голосов: 1, в среднем: 5,00 из 5)
Loading...
 

Вам також буде цікавим

Comments:

Залишити відповідь