Тема. Світле свято Великдень
Мета. Розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках; розвивати фантазію, пам’ять, мислення; виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.
Обладнання. Клас святково прибраний українськими рушниками, на партах писанки у глиняних тарілках, свічі, паска, картини, квіти, на дошці плакат «Символіка кольорів писанок», мультимедійна дошка.
Епіграф
Писанка – це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб.
О. Довженко
Хід заходу
Ведучий: Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом.
Саме на весну припадає найголовніше християнське свято – Пасха або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа.
Сьогодні ми проведемо заняття, яке відкриє для вас багато цікавого.
Ведучий. Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вінця, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться страждання добротою
На ранньому і скромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
Учень. Великдень вважається найбільшим днем у році, бо тоді, за віруваннями слов’ян, воскресає бог життя — Сонце, а весь світ возносить хвалу воскресінню, народженню любові, доброти, надії та радості життя. Наші предки вважали, що у цей день Господь відчиняє небо і через небесні ворота приносить у людські душі очисний вогонь.
Учень . І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотились між людьми:
Христос Воскрес!
Чи, може, на цьому світі
Із бездуховності воскресли ми!
Чуєте, дзвони гудуть!
Чуєте, спів переможний летить до небес
І люди вітаються, раді й щасливі.
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Ведучий. Сьогодні ми поговоримо про Великодні свята. Вони починаються за тиждень перед Пасхою – Вербною неділею. Вербна неділя – це неділя яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею.
Учень. Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в’їзду Господа Ісуса в Єрусалим. Однак на слов’янських територіях, де пальми не ростуть, а весна настає з цвітіння верб, то пальмові гілки люди замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти, та відповідно і назва свята змінилася: білоруською — Вербніца, болгарською — Цветніца, сербською — Цвети, словацькою — Квітна неділя (у деяких місцевостях України Вербну неділю також називають Квітною).
(відео «Вербна неділя»)
Це свято дуже люблять діти. Цього дня в церкві освячують вербні гілочки. В Україні існує звичай «бити» ними дітей, щоб здорові були і слухняні, й примовляти:
Не я б’ю, верба б’є,
За тиждень — Великдень!
Будь великий як верба,
А здоровий як вода,
А багатий як земля!
Учень.
Кожен день останнього тижня пов’язаний з біблійними розповідями про Ісуса Христа.
Страсним тижнем називається останній тиждень перед Пасхою. Таку назву цей тиждень має тому, що він присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння.
Учень. Всю неделю перед пасхой
Называет церковь страстной.
Для молитвы это время,
Чтобы нынешнее племя
Не забыло об Иисусе,
Чтобы шло о Нем послушать,
Чтоб Его благодарили,
О прощении просили.
Помолитесь, люди, Богу,
Пусть благословит дорогу,
По которой вам идти,
Чтобы веру там найти.
Учень. У страсний тиждень згадується Таємна Вечеря, страждання, розп’яття і поховання Ісуса Христа. Усі дні Страсного тижня звуться «Великими» — Великий Понеділок, Великий Вівторок тощо, також уживається епітет «Страсний».
Учень. У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як праобраз зрадженого Христа.
Учень. У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.
Учень. Велика середа — день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди.
Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем — Великі четвер, п’ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангеліє, що розповідають про страждання Христа.
Учень. У ці дні до четверга всі члени родини прибирали в хаті, все треба було довести до ладу, тому й четвер називається Чистим. Цього дня намагалися вранці до схід сонця викупатися, щоб жити довго і щоб тіло було чистим. У четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових.
З цього дня починали пекти паски та фарбувати яйця. У Чистий четвер, коли закінчували писати писанки, розпочинали пекти баби – так здавна називали паски. Баба мала також назви коровай і калач (кулич).
Зазвичай випікали паски трьох видів:
жовта паска – сонцю, саме її святили у церкві та споживали у Неділю;
біла паска – душам померлих родичів, з нею ходили на кладовище на Проводи;
чорна паска – господарям та родині, власне чорна паска це і є той самий житній хліб, який українці їли щодня.
Учень. Велика п’ятниця — найскорботніший день, тому що саме в п’ятницю Ісус був розп’ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.
(цитата із Євангеліє)
Лише в п’ятницю яєць не фарбували. Вважалося, що вони будуть швидко псуватися.
Учень. У суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників.(цитати із Євангеліє).
Учень. А в неділю люди радісні, святково одягнені з красивими кошиками, сплетеними з лози, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого.
Усе це прикрите красивими та охайними рушничками. А запалена свічка надає святкового настрою. А з уст в уста переливається:
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Учень. Вели́кдень – це Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті, причому день смерті вважається першим днем. Є найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Сина Божого над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.
Учень. Син Божий втілився, прийняв наше людське єство для того, щоб перетерпіти муки і померти на Христі задля всіх людей різних часів і поколінь. Ісус Христос пролив власну кров за гріхи кожного із нас: всі погані вчинки, які ми звершуємо під час життя, вже наперед були очищені і зцілені Спасителем в Його земному бутті, хресних стражданнях і смерті.
Учитель. Христос своїм Воскресінням переміг саму смерть і відкрив людству шлях до безсмертя. Тепер нам нічого боятися, бо сам страх безглуздий перед фактом воскреслого Хреста. Цей особливий настрій безстрашності і водночас радості висловлений в словах св. Іоанна Златоуста:
Нехай же ніхто не боїться смерті,бо смерть Спаса визволила нас.
Христос Воскрес і демони впали, Христос Воскрес і Ангели торжествують.
Учитель. Будучи безмежною Любов’ю, Бог любить і цінує кожну особу, навіть найбільших грішників. Усі люди, незалежно від їх суспільного та людського стану, мають змогу в будь-який час змінити власне життя , раз і назавжди померти для брудної гріховності і воскреснути для чистої духовності. Саме така переміна і є воскресіння людини вже тут, на землі.
Пісня Копилової про гріхи .
Учитель. З ранку після служби прийнято христосуватися . За православною традицією пасхальний стіл завжди намагалися зробити особливо ошатним і урочистим . У це свято прийнято дарувати один одному подарунки. Існує давня традиція, коли б’ють дзвони слід умитися з джерела для придбання здоров’я .
Учень. Також для того, щоб весь рік Вас супроводжувала удача , необхідно зустріти недільний світанок на вулиці. Для заспокоєння душ померлих, до того як сісти за святковий стіл , необхідно поставити перед іконою горщик з медом.
Перша неділя після Великодня і наступна за ним тиждень- це був час весіль, тому що в цю неділю – перший день після Великого посту , дозволяється здійснювати обряд вінчання. Дуже важливе значення надається великодньому вогню. Потрібно запалити в церкві свічку і принести її в будинок , недогарок сховати під дахом і зберігати весь рік. Після цього будинок будуть обходити стороною всі грози .
Учень. У ніч на Великдень вважається доброю прикметою, скупатися в джерелі , набрати води і принести її в дім . Все це необхідно проробити , не зронивши ні слова , для щастя і благополуччя. У день Великодня прийнято надягати новий одяг , що символізує кінець поганої погоди і настання весни .
Учитель. Кожне свято має свої символи.
Учень. Не можна уявити собі великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних писанок , як в українців. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.
Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою писанкою сяє.
Хто любов свою покаже
Не словами, а ділами,
Того серденько найкраще –
Писанки над писанками.
Здавна прийнято, що першою їжею після сорокаденного посту має стати освячене в церкві фарбоване яйце . Традиція фарбувати яйця з’явилася дуже давно : варені яйця фарбують в найрізноманітніші кольори та їх поєднання , деякі майстри розписують їх вручну , зображуючи на них лики святих , церкви та інші атрибути цього чудового свята. Звідси і з’явилася назва « крашанка » або « писанка». Ними прийнято обмінюватися при зустрічі з усіма знайомими.
(Презентація крашанки.)
Учень. На Великдень завжди печеться солодка паска, її також прийнято освячувати в церкві. Печеться паска в четвер перед святом , а в ніч з суботи на неділю освячується. Паска символізує те , як Христос куштував з учнями хліб, щоб вони увірували в його воскресіння.. Випікається паска з дріжджового тіста у великих циліндричних формах. Паска може зберігатися до 40 днів. У давнину, шматочок від освяченого паски вважався лікувальним, зараз же багато хто про це навіть не знає.
Відео символи пасхальні.
Учитель. Найголовнішим атрибутом Великодня є, звичайно ж ікона , яка зображує лик Ісуса Христа. Адже саме його воскресіння святкується в це чудове свято . Ікона символізує вічне життя .
Учень. Ще одним атрибутом Великодня є ягня , який символізує Агнця Божого , тобто Христа. Статуетками , які зображують ягняти , прийнято прикрашати святковий стіл , а в деяких країнах ягня є головним святковим блюдом.
Учитель. Пасхальна свічка – також важливий атрибут свята. Відстоюючи службу в церкві , прийнято тримати в руках запалену свічку. Палаючої , її потрібно донести до будинку і запалити цим вогнем домашнє вогнище , що б у вашому будинку все було благополучно . Таким чином , як би відбувається процедура освячення будинку .
(Пісня Копилової Милостив Господь)
Учитель. Думаю, що це заняття залишиться у вашій пам’яті на довгі роки і ви навчите своїх рідних і близьких найсвященнішого дійства, яке дійшло до нас з давнини, і збережете цю славну традицію писанкарства для прийдешнього покоління нашої рідної землі – України!
Учитель.На прохання учнів «Господи, навчи нас молитися…» Ісус довіряє нам молитву «Отче наш».
(Розповідь про зміст молитви)
Молитва. Добра, щира молитва. Саме вона наближає нас до Господа. Бо під час молитви ми спілкуємося з Богом. Найчастіше ми звертаємося до бога під час випробувань та невдач. А коли у нас все добре забуваємо про молитву подяки.
Тож дякуймо Богові за все і завжди, приймаючи все , що він нам дає. Дякуймо і пам’ятаймо , що Бог – є любов , а любов не може бути джерелом зла. Тож дякуймо Богу, що він завжди з нами.!
Прийми поклін, Ісусе милий,
За доброту Твою до нас,
За те, що додаєш нам сили
В такий трудний, нелегкий час.
За те, щоби могли ми жити,
Ти був прибитий до хреста,
Ти – Бог! Ти правди ясне світло,
Ти – незглибима доброта!
Ти смерть зборов своїм терпінням,
Нам шлях вказавши до творця,
Любові і добра спасіння
Ти сієш в душі і серця.
Ти – Бог! Ти – правди ясне світло,
Надія наша в кращий час,
Терпів ти , щоб могли ми жити,
Вмирав , Ісусе, ти за нас!
Прийми поклін, Ісусе милий,
За хрест прославлений в віках!
ТОБІ , СПАСИТЕЛЮ НАШ, НИНІ
Складає шану вся Земля!
Ти – Бог! Ти – правди Ясне світло,
Надія, Віра і Любов!
Ти на Хресті терпів щоб жити
Могли народи знов і знов.
***
В день Христова Воскресенья
Я хочу вам пожелать,
Чтоб над всей вашей семьею
Была Божья благодать.
Мир в душе, достаток в доме,
Жизнь — в гармонии с собой,
Фото всей родни в альбоме,
В семьях — счастье и покой.
Берегите своих близких,
Не держите зла в себе,
Пусть вас бережет Всевышний
От обид и лжи в судьбе.
* * *
Пташки співають, а земля цвіте,
Все навкруги радіє і росте,
І в це чарівне свято Великодня
На світ спускається любов Господня!
Нехай в житті любов і мир панує,
Благословіння янгол подарує,
Обходить стороною горе, стрес.
Зі святом Божим вас! Христос Воскрес!
Автор: Урсуленко Ірина Вікторівна
Скачати виховну годину на тему: “Світле свято Великдень”: сценарій