Мета: викликати в учнів інтерес до історичного минулого, вивчати та розповсюджувати традиції проведення народних свят; розвивати національну самосвідомість, інтерес до культурної спадщини українського народу, виховувати любов та повагу до своєї Батьківщини, її традицій та звичаїв.
Скачати конспект у форматі (.doc) можна у кінці статті.
Ведуча. Тиждень по коляді, напередодні Нового року українці святкують щедрий вечір. За християнським календарем – це день преподобної Маланки, а вже зранку наступного дня свято Святого Василя. В народній традиції обидва свята об’єднались. От і маємо Щедрий вечір або Маланки. Під Новий рік варили щедру кутю, дівчата щедрували не заходячи до хати, а пізніше до них приєднувалися і хлопці. Щедрування – це ціле театралізоване дійство у костюмах та масках. Щедрівники водять Маланку (переодягненого у дівочий одяг хлопця) та козу – символ добробуту. Чим гучніше, веселіше мине цей вечір, тим краще пройде наступаючий рік.
А чи чуєте ви якийсь галас за дверима?
Щедрівник (стукає в двері, заходить до хати):
Добрий вечір!
Господарі добрі! Зустрічайте!
Щедрівникам двері відчиняйте!
Щедрівник (стукає, заходить до хати):
Добрий вечір, відкривайте двері!
Прийшли щедрівники до оселі!
Щедрівник (стукає, заходить до хати):
Добрий вечір, відкривайте ворота,
Прийшла коляда!
Прийшли щедрівники , нову звістку принесли!
Щедрівник:
Добрий вечір! Готуйте хліб та сало,
бо нас прийшло чимало.
(Решта щедрівників заходять у двері поодинці та кажуть: «Добрий вечір!». Стають гуртом: щедрівники у народних костюмах, циганки, коза, Маланка, лікар, звіздар, господар кози. По одинці промовляють.)
Щедрівник:
Пустіть до печі, погріти плечі.
Щедрівник:
Пустіть до груби, погріти зуби.
Щедрівник:
Пустіть до хати, погріти п’яти.
Щедрівник:
Пустіть, бо дуже коза змерзла.
Разом:
Дозвольте господарі хати,
ми вам будемо щедрувати.
Щедрівник:
У щасливій вашій хаті, щоб усі були багаті,
щоб лежали на столі паляниці немалі.
Щедрівник:
Щоб були у вас ковбаси, молоко і сало, й м’ясо,
і млинці, і пиріжки, і пухнасті пампушки.
Щедрівник:
Щоб були в оцій оселі і здорові, і веселі.
Щедрівник:
Щоб співалися пісні у щасливі, світлі дні.
Ну, так що, можна щедрувати?
Господарі: Звичайно можна.
(Щедрівники співають «Щедрик»)
Щедрик, щедрик, щедрівочка, В тебе товар весь хороший,
прилетіла ластівочка, будеш мати мірку грошей.
стала собі щебетати, хоч не гроші, то полова,
господаря викликати: в тебе жінка чорноброва.
- Вийди, вийди, господарю, Щедрик, щедрик, щедрівочка,
подивися на кошару, прилетіла ластівочка.
там овечки покотились,
а ягнички народились.
Щедрівник:
А чи можна Меланку вести?
Новий рік до хати привести?
Щедрівник:
Ой, господар, господарочко, пустіть в гості Маланочку.
Господарі:
Заходьте та Маланку з собою приводьте. (Маланка ходить по хаті з віником та підмітає підлогу, віником відбивається від щедрівників, а ті в свою чергу розповідають про неї.)
Щедрівник:
Маланочка чисто ходить,
нічого в хаті не пошкодить.
Щедрівник:
Як пошкодить , той помиє,
їсти зварить, ще й накриє.
Щедрівник:
Наша Маланка – обманщиця,
В неї знизу штани, а зверху спідниця.
Щедрівник:
Наша Маланка не дівоча,
на ній сорочка парубоча.
Щедрівник:
Наша Маланка – господиня,
все в неї вверх на долину.
Меланка:
Дай Боже вам щедрого вечора на Різдво Христове,
доброго вечора на Маланки,
міцного здоров’я на Святого Василя
та веселого настрою на Водохреща.
(Хтось знову стукає в двері.)
Господиня: А хто – то там ще стукає? Заходьте.
Щедрівник:
Та це наша коза, пустіть її погрітися.
В неї копита і роги змерзли.
Господиня:
Так вона мені всі квіти поїсть
і підлогу попсує.
Щедрівник:
Вона у нас така гарна, така розумна, така весела.
Щедрівник:
Де коза ходить, там жито родить.
Щедрівник:
Де не буває, там вилягає.
Щедрівник:
Де коза туп-туп, там жита сім куп.
Щедрівник:
Де коза рогом, там жито стогом.
Щедрівник:
Де коза хвостом, там жито кустом.
Звіздар до господаря:
То що впустимо козу?
Господар: Звичайно.
(Забігає коза тягне за собою господаря, стрибає по хаті, танцює, лякає рогами своїми господарів та гостей, під щедрівку.)
Співають «Коляд, коляд, колядниця»
Коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця,
а без меду не така, Буду рогом трубити,
дайте, дядьку, п’ятака! а воликом робити.
Як не даси п’ятака, Щедрівочка щедрувала,
візьму вола за рога, до віконця припадала:
та виведу за поріг, – Що ти, тітко, напекла?
та викручу правий ріг. неси швидше до вікна!
(Коза падає на підлогу, вдає що мертва.)
Козовод:
Ой, людоньки добрі, моя коза вмерла. Майже молода була, мене любила, мало пила, мало їла, на день два відра молока давала.
Циганка: Що ж робити? Може на шкуру обдерти?
(Підходить до кози, нахиляється над нею.)
Козовод: Та ні, це ж моя коза, майже жива, майже молода. А ну, геть від неї! Хто ж лікаря покличе, люди добрі?
(Відганяє циганку від кози.)
Щедрівники:
Дохторе , дохторе!
Лікар (пробивається між щедрівниками):
Ось туточки я, пропустіть, пропустіть. А де хвора, кому допомога потрібна?
(Припадає до кози, слухає чи б’ється серце?)
Циганка:
А ти часом не Грицько – шахрай?
Лікар:
Та ні, я – лікар, всемогутній аптекар. Хворих виліковую, здорових заліковую. Але тут нічим допомогти не можу. Помирає ваша кізонька, тільки на кожух можу її взяти.
(Піднімає ногу кози, а та падає)
Доведеться козу різати.
Циганка:
А може якісь ліки заморські є чи травка якась чудодійна?
Лікар:
Спробувати можна. Маю закордонні ліки, не таку козу на ноги ставили.
(Дістає великий шприц, випускає у повітря цівочку ліків, імітує укол козі. Коза підстрибує та починає танцювати з усіма, танцювати під туж щедрівку)
Коза:
Я коза – дереза
маю років триста,
всім у ріднім краю
бажаю врожаю!
Зі святом всіх вітаю!
Щедрівник:
Послухай, козо, там де труби гудуть,
там млинці печуть, то й і нам дадуть,
господар іде пожиток несе.
Щедрівник:
А що перший пожиток –
мірочка гречки на вареники,
Щедрівник:
а другий пожиток –
мірочка жита, щоб коза була сита.
Щедрівник:
а третій пожиток – решето вівса,
зверху ковбаса от і щедрівка уся.
Господар:
А хто тут у вас скарбник?
(Підходить до скарбника, той відкриває торбинку.)
Дякую вам за побажання (кладе гроші). Не забувайте нас в наступному році. Приходьте до нашої хати та козу з собою приводьте.
(Співають щедрівку «Ой, сизая зозуленька»)
«Ой, сизая та й зозуленька»
Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я.
Усі сади та й облітала. А в третьому – дрібні зірки.
А в одному та й не бувала. Ясен місяць – сам господар.
А в тім саду три тереми. Красне сонце – господиня.
Що в першому – ясен місяць. Дрібні зірки – то їх дітки.
А в другому – красне сонце.
Щедрівник:
Бажаю вам здоров’я море,
щоб в житті не знали горя,
щоб грошей вам вистачало,
серце втоми щоб не знало,
Щедрівник:
щоб усе робили вміло,
щоб було бажане діло,
щоб завжди були у парі
і частіш бували в барі,
Щедрівник:
щоб сусіди були добрі,
ну а друзі щоб не горді,
сім’ї бажаємо порядку і кохання,
щоб збувались всі бажання,
Щедрівник:
щоб завжди ви посміхались
та не з ким не сперечались,
щоб ніколи не хворіли,
танцювали і раділи.
Щедрівник:
А за ці бажання, що ми вам казали,
просимо покірно, щоб ви нам щось дали.
Ми не п’єм і не їмо,
Разом:
Все з собою беремо!
Дай бог зарік діждати і на той рік защедрувати.
Господарі разом:
Дай Бог зарік діждати.
(Звіздар та скарбник підходять до господарів, ті пригощають щедрівників, а щедрівники беруться за руки та танцюють під пісню «Старий рік минає, новий наступає».)
«Старий рік минає. Новий наступає.»
Старий рік минає. Новий наступає.
Пану господарю. Великий владарю.
Дайте нам з полиці із медом пшениці.
І ще щось такого до столу Святого.
Новий рік приходить, щастя він приносить.
Щедрувальник:
Віншую, бажаю вам много літ прожити1
І своїх дітей та онуків вінцем поблагословити!
Список використаної літератури
- Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1991.
- Колядки і щедрівки. – К., 1991.
- Пономарьов А. Українська етнографія. – К., Либідь, 1994.
Скляренко В. Українські традиції і звичаї. – Х., Фоліо, 2007.
Скачати конспект (.doc)