ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ – ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МАЙБУТНЬГО. (Методичні матеріали для проведення 1-го заняття) (10-11 клас)

Сертифікат вчителюАвтор: Погодін Євген Валерійович

Викладач суспільних дисциплін
Харківський автомобільно-дорожній коледж

Тема: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ – ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МАЙБУТНЬГО

  Мета: поглиблення знань студентів про Європейський Союз; формування у молоді європейських цінностей, розуміння основних принципів толерантності, міжкультурного діалогу, демократичних перетворень та поваги до верховенства права; виховання поваги до національних, культурних надбань та української ідентичності в родині європейських народів; розвиток громадянської позиції та причетності до європейських цінностей.

 

Завдання: розкрити хронологію утворення ЄС; оглянути євроінтеграційні процеси в Україні.

Обладнання: Презентація; мультимедійний проектор; екран; Державний Прапор України, Державний Герб України, Прапор Євросоюзу; карта Європи та України; музичні записи Державного  Гімну України та Євросоюзу.

 

План:

  1. Процес утворення Європейського Союзу.
  2. Партнерські відносини України з ЄС.
  3. Європейські цінності.

  

Преамбула.

Питання європейської інтеграції висвітлені в курсах новітньої історії поруч із темами країнознавчого характеру, географії, іноземної мови. Значення їх зумовлюється як пізнавальними освітянськими цілями, так і потребами формування в студентів свідомого ставлення до стратегічних пріоритетів України, серед яких вступ до ЄС посідає одне з головних місць.

Як засвідчує практика, студенти старшого віку скоріше пам’ятають деякі факти щодо інтеграційних процесів у Європі без осмислення характеру самих процесів. Важко сприймаються питання інституційно-політичної системи, механізму прийняття рішень в ЄС, різні форми і стадії інтеграції, взаємопереплетіння політичних, правових й економічних факторів розвитку ЄС тощо. Це зумовлює необхідність визначити методологічні аспекти вивчення сучасних інтеграційних процесів загалом і євроінтеграції окремо. Недоліки методологічного плану, зокрема, полягають у тому, що процеси європейської інтеграції досить часто подаються і сприймаються студентами переважно через призму економічних, господарських, фінансових факторів, а політичні інституції чи судова система постають як паралельні чи окремі явища.

У методологічному плані, перш за все, слід сформувати уявлення про актуальність питань євроінтеграції, розкрити досягнення країн-членів ЄС.

Студенти  повинні зрозуміти:

  1. Інтеграційні процеси в Європі, що почалися після закінчення Другої світової війни, на початку ХХI ст. досягли значної інтенсивності і масштабів. Нині в рамках Європейського Союзу об’єдналися 28 держав-членів із населенням близько 507 млн. чол.
  2. На базі господарських організмів держав-членів ЄС створений гігантський народногосподарчий комплекс, який протягом тривалого часу демонструє швидкі темпи розвитку, забезпечуючи високий рівень життя, добробуту і соціального захисту населення.
  3. Досягнення соціальної ринкової економіки зумовлені глибокими демократичними перетвореннями, сталими структурами громадянського суспільства і захисту прав людини.

1.Історія створення Європейського Союзу (ЄС) – European Union (EU) – це об’єднання країн Європи, які через створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики й діяльності мають на меті забезпечити безперервне економічне зростання, соціальний розвиток і згуртованість держав-членів. Держави ЄС створили спільні інституції, яким 6 делегували частину своїх національних повноважень для того, щоб рішення в певних сферах загальних інтересів могли ухвалюватись демократичним шляхом на загальноєвропейському рівні. ЄС не бере за основу жодну з моделей національної держави: не є ані федерацією, ані конфедерацією. Це винятковий зразок об’єднання, у якому держави-члени виступають як незалежні та суверенні суб’єкти, які об’єднують свої можливості у багатьох сферах, де мають спільні інтереси. Поняття «Європейський Союз» запроваджено із дня вступу в дію Маастрихтського договору про Європейський Союз (01.11.1993 р.) як поєднання наднаціональної (Європейська Спільнота) і міжурядових складових. Європейський Союз, на відміну від Європейських Спільнот, не є юридичною особою [3].

Отже, Європейський Союз треба сприймати як єдиний організм у поєднанні всіх його інтеграційних складових – економічних, соціальних, політичних, правових. Національні держави, що входять до його складу, водночас залишаються незалежними та суверенними.

Об’єднання суверенності держав-членів означає, що вони делегують частку власних повноважень у прийнятті рішень європейським інституціям, які створені для того, щоб рішення з конкретних питань, котрі мають спільний інтерес, затверджувались демократичним шляхом на європейському рівні.

Ці завдання вирішує політична (інституційна) система ЄС, яка демонструє високий ефект функціонування. Вона містить у собі основні політичні інституції, які мають досить складний характер і унікальну специфіку, а саме: сполучення наднаціональних, національних і субнаціональних інституцій і організацій. Основними інституціями серед них є: Європейська Рада, Європейський Парламент, Рада Європейського Союзу, Європейська Комісія.

Європейський Союз є політичним, економічним і культурним об’єднанням з ознаками конфедерації [1], до якого входять 28 європейських держав з населенням понад 507 млн. людей.

Країни-члени Європейського Союзу – держави, які приєднались до Європейської економічної спільноти, починаючи з 1958 року. Спершу Європейський Союз був заснований шістьма країнами (Франція, Італія, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург), але після цього відбулось сім етапів послідовного розширення ЄС, що наразі нараховує 28 членів.

Хронологія вступу країн до ЄС

1957 рік: Бельгія, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція;

1973 рік: Великобританія, Данія, Ірландія;

1981 рік: Греція;

1986 рік: Португалія, Іспанія;

1995 рік: Австрія, Фінляндія, Швеція;

2004 рік: Латвія, Литва, Естонія, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Угорщина, Кіпр;

2007 рік: Болгарія, Румунія;

2013 рік: Хорватія.

На даний момент три країни мають статус кандидатів на вступ до ЄС: Македонія, Туреччина, Чорногорія.

 

 

Європейська символіка

(презентація + видеосюжет)

 

Прапор Європейського Союзу

 

Історія створення прапору починається у 1955 р. Тоді Європейський Союз існував лише у вигляді Європейського об’єднання вугілля та сталі, до якого входило шість країн. Однак існувала окрема організація з ширшим представництвом – Рада Європи. Вона була заснована раніше для захисту прав людини та пропагування європейської культури. У той час Рада Європи підбирала собі емблему. Після активних обговорень було прийнято нинішній, варіант прапора – коло з 12 золотих зірочок на синьому фоні як символ єдності і солідарності народів Європи. Кількість зірочок є незмінною і не має нічого спільного до кількості країн-членів організації. В різних традиціях число 12 є символічним числом й означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника. Коло є ще й символом єдності, повноти.

 

Європейський прапор, який втілює ідею об’єднання народів Європи, залишається незмінним, не зважаючи на розширення ЄС. Пізніше Рада Європи закликала інші європейські установи прийняти цей прапор. У 1983 р. його затвердив Європарламент. Усі європейські інституції використовують його як офіційний символ з початку 1986 р. Європейський прапор – це єдина емблема Європейської Комісії, виконавчого органу ЄС. Інші європейські установи та органи додають до прапора свою власну емблему.

 

 

Європейський гімн

 

У широкому значенні – це гімн не лише Євросоюзу, але й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен написав у 1823 р. У фінальній частині своєї симфонії Бетховен поклав на музику “Оду до радості”, написану у 1785 р. Фрідріхом фон Шиллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, що “всі люди стануть братами”.

 

У 1972 р. Рада Європи, яка розробила дизайн європейського прапора, схвалила бетховенську тему “Оди до радості” як свій гімн. Відомому диригенту Герберту фон Караяну було доручено написати три інструментальні аранжування – із соло для фортепіано, для духових інструментів і для симфонічного оркестру. Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа.

 

У 1985 р. гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі національні гімни країн ЄС. Гімн ЄС – це утвердження спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей.

Європейське гасло

In varietate concordia (з латини Єдність у різноманітності) — офіційне гасло Європейського Союзу. Згідно з рішенням Європейської комісії, гасло означає, що європейці єдині у спільній праці на користь миру й добробуту, і що багато різноманітних культур, традицій і мов Європи є позитивним чинником для цього континенту.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ

  1. Партнерські відносини України з ЄС.

Представництво Європейської Комісії в Україні було відкрито в центрі Києва у вересні 1993 року. З 1 грудня 2009 року (після набуття чинності Лісабонського договору) Представництво Європейської Комісії перетворилося на Представництво Європейського Союзу в Україні.

У результаті політики розширення ЄС отримав спільні кордони з Україною 1 травня 2004 року, коли до союзу приєдналися десять країн, у тому числі Польща, Угорщина, Словаччина. Наразі спільна протяжність кордонів України та ЄС становить 1390,742 км.

Протягом багатьох років правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 року (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод і документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС. Україна співпрацює з ЄС у рамках проекту «Східне партнерство», одним із завдань котрого є підготовка до вступу України до Європейського Союзу.

Також напрямок до членства у Євросоюзі занотований у Законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2411-17), стаття 11 якого зазначає, що «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі».

У листопаді 2013 року на саміті у Вільнюсі очікувалось підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак, 9 листопада в Росії відбулася таємна зустріч президентів В. Януковича і В. Путіна, зміст якої залишається невідомим. Після цього українська влада різко змінила риторику і 21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання угоди з Євросоюзом. Унаслідок цього по всій Україні розпочались масові акції протесту.

21 березня 2014 року була підписана політична частина угоди асоціації з Європейським Союзом. Економічну частину угоди «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» було підписано 27 червня 2014 року.

Процес взаємовідносин України з ЄС є тривалим, про що свідчить хроніка відносин з ЄС:

 1991 – Декларація ЄС щодо України.

 1992 – перша зустріч Україна-ЄС на найвищому рівні.

 1993 – підписана угода між Європейськими співтовариствами та Україною про торгівлю текстильними виробами, відкриття представництва Комісії Європейських Співтовариств в Україні.

 1994 – Верховна Рада України ратифікувала Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.

 1995 – перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС, створення представництва України при Європейських Співтовариствах.

 1996 – Європейський Союз визнав за Україною статус країни з перехідною економікою. Рада Міністрів ЄС прийняла план дій щодо України.

 У квітні 2004-го року на саміті Україна-ЄС євро-очікування України були підірвані у зв‟язку з неотриманням статусу країни з ринковою економікою від Ради Міністрів ЄС. Однак це сталося до Помаранчевої революції.

 2005 – Рада Європейського Союзу надала Україні статус країни із ринковою економікою, черговий саміт.

 2006 – саміт ЄС-Україна, Хельсінкі.

 2007 – саміт ЄС-Україна, Київ.

 5 березня 2007 – розпочато переговори про укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.

 2008 – набуття чинності угоди про спрощення візового режиму та реадмісію між Україною та ЄС, саміт ЄС-Україна (Евіан).

 Вересень 2008 – під час паризького Саміту Україна-ЄС досягнуто компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.

 25 лютого 2010 – Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні в якій, зокрема, визнається право України на приєднання до ЄС. Також Єврокомісії надається мандат задля роботи над «дорожньою картою» безвізових подорожей між Україною та країнами ЄС.

 2011 – саміт ЄС-Україна, Київ.

 2013 – саміт ЄС-Україна, Брюссель. На саміті було ухвалено спільну заяву, в якій зазначено, що Україна «рішуче налаштована виконувати» передумови ЄС для того, щоб сторони змогли підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі.

 21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання УА з Євросоюзом, унаслідок цього по всій території країні виникли масові демонстрації проти призупинення

процесу євроінтеграції. 24 листопада у Києві відбулась масова акція протесту, в якій взяли участь понад мільйон людей.

 21 березня 2014 року в Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС за участі українського прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

 27 червня 2014 року – Президент України Петро Порошенко підписав другу (економічну) частину Угоди про асоціацію з ЄС.

 16 вересня 2014 року Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом синхронно з Верховною Радою України (у вигляді телемосту технологією Skype).

 З 1 листопада 2014 року вступило в силу тимчасове застосування Угоди про Асоціацію.

 23 лютого 2017 року Верховна Рада ратифікувала Угоду між Урядом України і Європейським Союзом про участь України у програмі COSME.

 

27 червня 2014 року Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що Угода про асоціацію є початком вступу України в ЄС. Того ж дня Комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле заявив, що він вірить у майбутнє членство України в ЄС.

Щоб приєднатися до Євросоюзу, держава-заявник має задовольняти політичні та економічні умови, загальновідомі як Копенгагенські критерії (в честь минулого в Копенгагені саміту 1993 року): демократичний уряд, що визнає верховенство закону і відповідних свобод та інститутів. Відповідно до Маастрихтського договору кожна поточна держава-член, а також Європарламент повинні прийти до згоди з приводу будь-якого розширення.

Вступ до ЄС відбувається в кілька етапів:

  1. Підписання Угоди про асоціацію.
  2. Включення в офіційну програму розширення ЄС.
  3. Подача заявки на вступ.
  4. Отримання статусу кандидата в члени ЄС.
  5. Вступ до ЄС.

Україна знаходиться на першому з цих етапів.

ЄС відкрив кордони для України: Рада Європи схвалила рішення про внесення України до переліку країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги. Документ було підписано 17 травня 2017 року, а сам безвіз набув чинності за 20 днів.

Безвіз для українців підтримала більшість депутатів. А до того комітет Європейського парламенту з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ затвердив проект резолюції щодо безвізу для України.

Але без «штампу» в паспорті можна буде відвідати інші країни, які не є членами ЄС, але входять до Шенгенської зони:

Ісландію;

Ліхтенштейн;

Норвегію;

Швейцарію.

 

 

 

 

  1. Європейські цінності

(відеосюжет створений ВВС разом з Європейською Дослідницькою Асоціацією)

 

Європейський Союз має системою цінностей, що поєднують окремих людей та нації, надаючи їм дещо загальне, спільної ідентичності. Така спільність, європейська ідентичність є історичним результатом розвитку європейського регіону, розвитку та поєднання культур європейських народів.

 

Духовний та культурний спадок Європи базовані на комбінації грецької філософії, романського права, християнства, гуманізму, просвітництва, духовності…

 

Європейські цінності є не чим іншим як стандартами певних технологічних процедур у різних галузях життя суспільства і діяльності держави, наприклад, для формування органів державної влади й управління (стандарти демократії), взаємодії гілок влад, діяльності партій та існування багатопартійної системи загалом, ставлення влади і громадян до права, взаємодії між державою і громадянином (аспект прав та свобод людини), управління економікою (в тому числі, освітою й наукою), налагодження діалогу влади з суспільством і т. ін. (джерело: “Контекст” No. 2(14), лютий 2002 року)

 

Основні європейські цінності, що наводяться профільними організаціями та на яких базується європейська спільнота, це:

  • повага до людської гідності,
  • фундаментальні права, включаючи права спільнот та родин,
  • свобода (волевиявлення, свобода слова, свобода ЗМІ),
  • демократія,
  • рівність усіх членів суспільства, включаючи меншини та незалежно від гендеру
  • верховенство закону,
  • плюралізм,
  • відсутність дискримінації,
  • толерантність,
  • справедливість,
  • солідарність,
  • відповідальність,
  • рівні гендерні права.

 

Члени суспільств-членів Європейського союзу мають поділяти вищеназвані цінності .

 

Найголовнішими, центральними цінностями для європейського суспільства, які потрібно захищати та посилювати, є людська гідність та відповідальність, а також солідарність. Перераховані цінності всі є частками загального духовного та культурного спадку Європи.

 

Таким чином можна сказати, що головними цінностями у сучасній Європі є демократичні цінності, коли у центрі знаходиться людина, а не держава – на відміну від радянського та пострадянського суспільства.

 

За даними організації http://www.europeanvalues.net цілями у плані європейські цінностей є наступне:

  • створення більш демократичного та ефективного європейського суспільства
  • створення ліберальної та конкурентної економіки
  • збереження спадку та цінностей західної цивілізації
  • розвиток поновлювальних ресурсів та ядерної енергетики
  • зміцнення європейського захисту
  • зміцнення трансатлантичної співпраці та партнерства

 

В рамках вищеназваних  європейських цінностей варто відзначити, що основою європейського образу людини та розуміння цінностей є визнання гідності людини. Із гідності людини випливає право кожного на вільний розвиток особистості (джерело: (Значення європейських цінностей для України, Андреас Шоккенгофф, 6 вересня 2010 р.).

Вільний розвиток особистості, тобто свобода, реалізується через індивідуальну та солідарну відповідальність.

До завдань політики відноситься забезпечення необхідного простору свободи для людей.

Свобода кожної окремої людини забезпечується правом, при цьому право захищає особисту гідність людини. Тобто принципи правової держави є великою цінністю.

Свободі кожної окремої людини відповідає плюралістичне суспільство, що є виявом

плюралізму думок, потреб і інтересів громадян і тим самим – вільної демократії.

Вільна преса також є важливою європейською цінністю. Плюралізм думок є основою вільної демократії.

Дуже важливою цінністю європейців є й розуміння кожним громадянином своєї державності та національності.

Толерантність як одна з європейських цінностей є основою демократії і прав людини. Нетерпимість у поліетнічному, поліконфесійному або полікультурному суспільстві призводить до порушень прав людини, насильства і озброєних конфліктів. Толерантність передбачає терпимість до відмінностей серед людей, уміння жити, не заважаючи та не порушуючи прав і свобод інших.

Принципи толерантності як основні права і свободи закріплені в законних актах і проголошені в міжнародних деклараціях. Базовий документ – Загальна декларація прав людини, а також Міжнародний пакт про цивільні і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.

В рамках Ради Європи діє Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод. Також існує 12-й протокол Конвенції, який зобов’язує держави, що ратифікували його, гарантувати будь-які права без дискримінації і передбачає механізм покарання у разі невиконання зобов’язань.

Недопущення расизму і расової дискримінації закріплені, перш за все, в Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього, Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин.

Сучасні європейці майже всі поділяють цінності такі як демократія, свобода, рівність, людська гідність та солідарність. Проте дослідження показують значні розбіжності у сприйнятті європейцями шлюбу, релігій, праці, щастя, статевих питань, евтанзії та смерті.

 

Вебліографія та посилання.

Європейський центр ім. Вергеланда [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://ukr.theewc.org

Швейцарсько-український освітній проект. Розвиток громадянських компетентностей в Україні [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://doccu.in.ua

Європейський освітній портал [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.eu-edu.org/ua/index.html

Портал “Європейський простір” [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.eu.prostir.ua

Портал “OSVITA.UA” [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://osvita.ua

Програма “Молодь в дії” [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://yia.org.ua

Національний Темпус-офіс в Україні [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.tempus.org.ua

Довідник з Європейської інтеграції [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://eu-directory.ru

Представництво Європейської Комісії в Україні [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.delukr.ec.europa.eu

Комітет з питань європейської інтеграції Верховної Ради України [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://comeuroint.rada.gov.ua

Глосарій термінів Європейського Союзу [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://europa.dovidka.com.ua

Європейський освітній портал [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу: http://www.eu-edu.org

 

  • Перелік сайтів Європейського Союзу

www.news-4-u.com/eeurope.shtml – веб-сторінка, містить економічні новини і фінансову інформацію про країни Східної Європи – Україні, Польщі, Угорщині, Словаччині і Чеській Республіці.

Скачати методичні матеріали для проведення 1-го заняття “ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ – ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МАЙБУТНЬГО”: методичка

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments

Сподобалась стаття? Оцініть її:

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Еще нет голосов, оставьте первым)
Loading...
 
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ НА САЙТІ...