Міністр Оксен Лісовий підписав лист до керівників обласних адміністрацій щодо організації навчального року 2024/2025 у закладах загальної середньої освіти.
Однією з рекомендацій є проведення першого уроку 2 вересня, присвяченого вшануванню пам’яті захисників України, які віддали життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни.
Методичні рекомендації для проведення уроку під назвою «Vincit qui meminit (Перемагає той, хто пам’ятає)» були підготовлені Українським інститутом національної пам’яті.
Завантажити: Методичні рекомендації для Першого уроку 2024 “Vincit qui meminit (Перемагає той, хто пам’ятає)”
Рекомендації до першого уроку “Vincit qui meminit (Пам’ятає той, хто перемагає)”
Відповідно до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 червня 2024 року № 570-р “Про заходи з відзначення у 2024 році Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України” закладам освіти рекомендовано провести перший урок у 2024/25 навчальному році із залученням ветеранів. З метою гідного вшанування героїзму і самопожертви полеглих за Україну, прояву уваги та дбайливого ставлення до родин загиблих, формування активної громадянської позиції школярів пропонуємо розпочати цей урок із хвилини мовчання.
Пропонуємо на першому уроці переглянути й опрацювати відео “Діалоги про війну. Повномасштабне вторгнення”. Можливі технології із його використання в освітньому просторі – нижче.
Практичний блок
Для опрацювання відео “Діалоги про війну: повномасштабне вторгнення” в освітньому просторі пропонуємо декілька вправ (технологій) із алгоритмами їх організації. В епіцентрі уваги – інформаційна безпека в умовах повномасштабного вторгнення, ворожі ІПСО і пропаганда, а також вміння їх розрізняти та протистояти.
Чому це важливо? На початку 2024 року “Економічна правда” оприлюднила цифри – скільки росіяни і країна-агресорка в 2023-му заробили на українцях, яким 10 років війни було мало, аби відмовитися від перегляду російськомовного контенту на YouTube та не слухати російські пісні на стрімінгах. Цифри вражають – йдеться орієнтовно про 5 мільйонів американських доларів, які надійшли до бюджету РФ як податки з авторських роялті російських виконавців, яких слухали чи дивилися українці. На ці гроші ворог може придбати для своєї армії, приміром, 10 тисяч дронів. Пам’ятайте! Поки хтось переглядає і слухає російський контент, російські терористи вбивають українців.
Вправа “Перехресний вогонь” – перегляд відео “Діалоги про війну: повномасштабне вторгнення” та за його матеріалом командна дуель із запитаннями. Ускладнити завдання можна, висунувши умову щодо постановки видів запитань, приміром, по 3 тонких (закритих) і 3 товстих (відкритих).
Мета – не лише перевірити увагу і розуміння учнями/ученицями нового матеріалу після його первинного сприйняття, а й сприяти формуванню вміння обговорювати та розмірковувати над складними проблемами, які найчастіше не мають єдиного, тобто правильного, рішення.
Рекомендуємо такий план проведення вправи:
- пояснити/актуалізувати знання про тонкі та товсті питання (пропонуємо скористатися таблицею)
| Тонкі питання – ті, які мають однозначну або одну правильну відповідь – зазвичай, «так» чи «ні», або складається з одного речення, кількох слів | Товсті питання – такі, що не мають однозначної відповіді, тому вони спонукають до міркування, аналізу, часто вимагають опори на попередні знання, інколи наштовхують на висновки, висловлення власної позиції |
| Хто? Що? | Чи могли події відбуватися інакше? |
| Де? | Як ви гадаєте, в чому причина/які наслідки? |
| Коли? | Що вас найбільше здивувало? |
| Чи правильно? | Що буде / було б, якщо? |
| Як? Чим? | В чому відмінність між…? |
| Чи може кожен із вас бути воїном у сучасній війні Росії проти України? | Як кожен із вас може стати воїном за незалежність України в сучасній війні? |
- об’єднати учнів/учениць у 2–3 команди і налаштувати їх на уважний перегляд відео “Діалоги про війну: повномасштабне вторгнення”, під час якого бажано робити нотатки для формулювання питань;
- власне дуель: команди почергово задають одна одній питання – спочатку тонкі, потім товсті;
- за результатами перехресного вогню доречно визначити переможців, скажімо – яке питання було найцікавішим, яка відповідь була найгрунтовнішою.
- на завершення поміркуйте разом із учнями: як кожен із нас може долучитися до боротьби на інформаційному фронті, що ми можемо зробити, аби пришвидшити Перемогу.
Вправа “Школа журналістики “Спецповідомлення про Іловайську трагедію”
Мета – формування вміння досліджувати джерела інформації, знаходити якнайточніший і найповніший матеріал для репортажу власної команди.
Під час виконання цієї вправи учні/учениці спробують себе в ролі кореспондентів – у малих групах вони писатимуть репортажі (увага!) від імені уявних журналістів, що займають різні позиції: українську, російську, польську (або іншого іноземного партнера України). Для виконання цього завдання пропонуємо матеріали з повідомлень про передумови та перебіг подій Іловайської трагедії (додаток 1).
Можливий інший варіант. Напередодні заняття сформувати групи і задати їм домашнє завдання – підібрати відповідно до їхньої “журналістської ролі” інформацію про ці події. Така робота матиме переваги, оскільки передбачатиме роз’яснення з боку вчителя / вчительки / виховника / виховниці таких питань: як вибирати джерела інформації, які з них є офіційними, як шукати веб-сайти та сторінки в соціальних мережах і месенджерах органів державної влади та місцевого самоврядування, чому преса, радіо і телебачення в Росії є не засобами масової інформації, а інструментами пропаганди.
Техніка спецповідомлення про Іловайську трагедію:
- Ціллю спецповідомлення є передати картинку події, відчуття, страждання або радість її учасників, передати напругу, емоції, враження від пережитого, описати стратегії виживання та боротьби.
- Спецповідомлення повинно мати певну композицію. Ми пропонуємо таку:
- заголовок, який має бути коротким, краще не більше трьох слів: слоган, афоризм, ідіома, цитата учасника події, про яку йтиметься;
- підзаголовок – тлумачення, розвиток заголовку, коментар до цитати (зазвичай складне речення);
- вріз або “лід” – коротка інформація про те, що відбувається в спецповідомленні (2–4 речення, виділені напівжирним шрифтом;
- перший абзац – 2–3 речення як відповідь на три питання: Що (хто)? Де? Коли?;
- наступні кілька абзаців динамічно описують те, що відбувалося, мотивацію учасників події, передають їхні уявні діалоги, пряму мову (розлогих описів варто уникати);
- завершення статті – яскравий висновок, афоризм чи висловлювання відомої особи, персонажа, підсумок події.
- Добре запам’ятається публікація, яка містить історичний екскурс, проводить історичні паралелі, нагадує 2–3 факти, наводить 2–3 цифри, статистичні дані, їх навіть можна виділити певним чином.
Словник для використання на уроці:
Сучасна російсько-українська війна – протистояння України російській збройній агресії, яка розпочалася 20 лютого 2014 року.
Повномасштабне вторгнення – один із періодів сучасної російсько-української війни, гостра фаза російської агресії з поширенням на всю територію України; розпочалося 24 лютого 2022 року.
Гібридна війна – війна з поєднанням конвенційної зброї, партизанської війни, тероризму, кібервійни, торгових і патентних війн, реваншистських рухів, пропаганди, порушень прав людини, злочинів проти людяності, військових навчань, переселення, узурпації, злочинної поведінки з метою створення внутрішніх протиріч і конфліктів для їх подальшого використання в досягненні політичних цілей агресії, які здобуваються звичайною війною.
Інформаційна війна – широкомасштабна боротьба в інформаційному просторі із застосуванням методів, прийомів, способів, засобів і каналів маніпуляції психікою людей, їх індивідуальною і суспільною свідомістю з метою досягнення цілей суб’єкта.
Кібервійна – війна програмного забезпечення інформаційних каналів, використання програмних кодів з метою спричинення збитку, перехоплення управління, внесення технічних несправностей, руйнування фізичних об’єктів, викрадення інформації.
Інформаційна безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, при якому запобігається заподіяння шкоди через неповноту, несвоєчасність і недостовірність поширюваної інформації, порушення цілісності та доступності інформації, несанкціонований обіг інформації з обмеженим доступом, а також через негативний інформаційно-психологічний вплив та умисне спричинення негативних наслідків застосування інформаційних технологій.
Інформація – універсальна субстанція, що пронизує всі сфери діяльності людини, є провідником знань і відомостей, інструментом спілкування, взаєморозуміння і співпраці, утвердження стереотипів мислення і поведінки.
Дезінформація – навмисно створена та поширена для введення в оману неправдива або маніпулятивна інформація, основа фейкових новин.
Маніпуляція – спотворення правдивої інформації для впливу на поведінку та судження споживача, створення неадекватної картини світу у свідомості, щоб змусити діяти в необхідному для маніпулятора напрямку.
Інформаційний вплив – цілеспрямоване виробництво і поширення спеціальної інформації, яка здійснює безпосередній вплив (позитивний і негативний) на функціонування інформаційно-психологічного середовища держави, психіку та поведінку людей.
Пропаганда (від лат. “propago” – поширюю) – цілеспрямоване та системне поширення ідей, переконань і моделей поведінки серед широких мас населення для утвердження певних ідеологій, політичних партій, товарів, послуг тощо.
Виникнення терміну пов’язують із буллою (посланням) Папи Римського 1622 року, яка мала назву Congregatio de Propaganda Fide. У ній ішлося про створення організації для координації місіонерської діяльності, тобто для поширення віри. Цей термін може мати як позитивний, так і негативний вплив, в залежності від того, як він використовується та наскільки відповідає моральним та етичним нормам.
Інформаційно-психологічна операція (ІПСО) – комплекс заходів, спрямованих на формування в широкої (чи цільової) аудиторії противника переконань і настроїв, які послаблюють її опірність і тим самим полегшують досягнення воєнних цілей. Зазвичай ІПСО чинять психологічний тиск на суспільство, поширюють панічні настрої та підривають довіру до державних інститутів.
Бот – спеціальна програма, що автоматично і/або за заданим розкладом виконує якісь дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач, таким чином імітуючи його.
Фейк – (від англ. “fake” – підробка) – спотворена або неправдива інформація (фейкова новина або публікація), канал поширення недостовірної інформації (публічна сторінка у соціальних мережах, веб-сайт тощо) або підробна сторінка певної людини в соціальних мережах (боти, тролі тощо), створена з метою ввести в оману користувача платформи.
Додатково рекомендовані тематики та можливі форми проведення уроку / заходу (для самостійного розроблення освітянами):
- Відео-урок з обговоренням
- Створення кейсу “Я – воїн”
- Дискусійний майданчик “Боротьба не за перемогу, а за життя”
- Аукціон ідей “Поінформований – значить убезпечений”
- Відкритий мікрофон “Пам’ять нації”
- Школа журналіста “Правда проти пропаганди”
- Інтегрований урок “Репортери без кордонів”.
Крім того, впродовж навчального року рекомендуємо передбачити заходи для підвищення обізнаності школярів про героїзм сучасних захисників України. Зокрема:
- окремі заняття/виховні години про героїзм українських воїнів у боротьбі за незалежність, наприклад, до Дня захисників і захисниць України, Дня Збройних сил, Дня Соборності та інших;
- конкурси творчих робіт на тему боротьби за незалежність України 2014–2024 роках;
- церемоніал покладання квітів, якщо на будівлі закладу освіти або поблизу є меморіальна дошка, присвячена загиблим воїнам;
- створення або осучаснення шкільних музеїв, експозицій, фотовиставок про події сучасної війни, приділивши окрему увагу загиблим землякам, випускникам, які відзначилися бойовими подвигами та героїчними вчинками. Розглянути можливість розміщення в експозиції елементів військових одностроїв, спорядження, особистих речей бійців;
- започаткування та систематичне ведення краєзнавчого проєкту “Місця пам’яті”.
Можливі форми роботи з ветеранами:
- діалог про побратимів;
- відвідування ветеранського підприємства (бізнесу) та спілкування із власником/цею;
- уроки тактичної медицини від ветерана для молоді;
- майстер-клас із виготовлення символічних сувенірів-оберегів / бліндажних свічок / маскувальних сіток і передача їх військовослужбовцям;
- екскурсія територією військової частини чи її музеєм, у разі наявності в населеному пункті;
- перегляд документальних фільмів з обговоренням;
- відвідування місць пам’яті, присвячених захисникам України різних поколінь і відверта розмова біля них;
- залучення ветеранів до уроків, предметних тижнів, конкурсів, семінарів, толок тощо;
- залучення учнів до волонтерських ініціатив;
- створення шкільної групи “Зателефонуй воїну” для підтримки випускників та вчителів школи або земляків–учасників війни;
- дискусійна платформа “Герої не вмирають”;
- онлайн-гутірка “Військова звитяга”;
- спільне приготування корисних смаколиків із ветеранами для подальшої передачі (візиту) до найближчого реабілітаційного центру для військових.
Додаток 1. Матеріали із українських офіційних повідомлень про передумови та перебіг подій біля Іловайська
“…Комісія дійшла до таких висновків в своїй роботі:
- в основі причин, що призвели до «іловайської трагедії», полягають фундаментальні проблеми в організації оборони країни;
- не введення військового стану призвело до дезорганізації управління військовими діями, що значною мірою зумовило «іловайські події»;
- помилкові кадрові рішення істотно ускладнили обстановку, а неадекватні дії міністра оборони Гелетея В.В. і начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройними Силами України Муженка В.М. призвели до «іловайської трагедії»;
- «іловайська трагедія» мала не лише важкі військові, але й не менш важкі політичні наслідки для країни”
Із Проміжного звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин трагічних подій, що призвели до загибелі та захоплення в полон бійців добровольчих батальйонів, а також Збройних сил України біля міста Іловайськ Донецької області
“Незважаючи на несприятливу обстановку, українські підрозділи своїми діями нанесли значних втрат противнику, скували значні його сили, стабілізували лінію зіткнення та не допустили подальшого просування незаконних збройних формувань в глибину української території; u злочинний розстріл колон українських військ, які виходили з Іловайська, яскраво продемонстрував терористичну сутність Російської Федерації, що стало уроком на майбутнє; u досвід, отриманий за результатами бойових дій в районі Іловайська після вторгнення російських військ 24–29 серпня 2014 року, зокрема низка поразок і самовільних відступів окремих підрозділів сил АТО, зумовили необхідність інтенсифікації процесів підготовки особового складу, управління, взаємодії, забезпечення та створення резервів..”
Із «Аналізу бойових дій в районі Іловайська після вторгнення російських військ 24–29 серпня 2014 року» Міністерства оборони України. 19 жовтня 2015 року
Додаток 2. Корисні тематичні посилання: ресурси та матеріали Інституту
Інтерактивна карта повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Систематизує інформацію про перебіг російсько-української війни після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та її наслідки в регіональному вимірі. Ресурс створений і наповнюється командою фахівців Української жіночої варти та Українського інституту національної пам’яті, доступний за посиланням.
Віртуальний музей російської агресії – перший в Україні інтернет-портал про події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. Ресурс містить найрізноманітніші дані українською та англійською мовами: свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали.
Портал створений Українським інститутом національної пам’яті, Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісом Генерального прокурора, прокуратурою АР Крим та міста Севастополя, Міжнародним фондом «Відродження», Центром дослідження безпекового середовища «Прометей».
Інформаційні матеріали до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України (Міністерство у справах ветеранів України)
Біла книга антитерористичної операції на сході України (2014-2016)
7 років збройної агресії Росії проти України. Інфографіка (Міністерство закордонних справ України)
Підбірка матеріалів про історичний контекст російсько-української війни. Зокрема, до неї входять – інтерв’ю в межах проєкту «Історичний спротив» з історикинями Ларисою Якубовою про рашизм та Оленою Стяжкіною про війну в Україні й розпад імперій; статті: Тімоті Снайдера «Чому перемога України важлива для світу», Ігоря Кромфа «Як путінський режим використовує міф про «Велику Вітчизняну», Віталія Баки «Чому депортація маріупольців – це повторення історії?» та інші.
Рубрики на сторінках Інституту в соціальних мережах (фейсбук, твіттер, інстаграм, телеграм-канал «Історія та пам’ять»): «Героїчні історії російсько-української війни» (#fightforukraine), «Росія вбиває» (#росія_вбиває), «Росія знищує українську культурну спадщину» (#russiaruinsculture), «Загублене дитинство».
Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України та до 5-річчя звільнення від російської окупації міст східної України «Вертаємо своє» містять розділи: історичний контекст війни, ключові повідомлення, хронологія початку російсько-української війни (тайм-лайн війни), нормативно-правові акти України стосовно збройної агресії РФ, міжнародні правові акти, ухвалені у відповідь на російську агресію проти України, термінологічний словник, спогади учасників російсько-української війни.
Брошура «2014: початок російсько-української війни» – проєкт на основі інформаційних матеріалів Інституту до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Містить два наративні напрями: історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року; хронологія початку російсько-української війни, від окупації Криму до підписання Мінської угоди.
Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну» – це проєкт Жіночого ветеранського руху за підтримки Інституту.
«Історії місць війни» – відеофіксація спогадів людей, які пережили окупацію і стали свідками воєнних злочинів.
Фільм-реквієм «Імена на стінах».
Серія банерів про перший рік війни (у серії використані фото: Міністерство оборони України, Генштаб ЗСУ, Timothy Fadek, Christopher Occhicone, Dan Kitwood, Віктор Боринець, Salwan Georges, Thomas Peter, Гліб Гаранич, REUTERS).
Видання Інституту:
«Воїни Дніпра: цінності, мотивації, смисли»;
«Дівчата зрізають коси». Книга про жінок на війні;
«Дівчата зрізають коси» англійською мовою / «Girls cutting their locks»;
«Капелани. На службі Богу і Україні»;
«Люди «сірої зони»: свідки російської анексії Криму 2014 року».
Нагадаємо, у розділі Конспекти першого уроку 2024 опубліковано більше 200 готових сценарії проведення Першого уроку.
Коментарі із Facebook
Powered by Facebook Comments