Перший урок 2022 “Ми українці: честь і слава незламним” (6-8 клас) (конспект, презентація)

ТЕМА: Ми українці «Честь і слава незламним»

Автор: Устiнова Юлiя Володимирiвна

Мета: почуття гордості й приналежності до незламного українського народу, який героїчно боронить власну державу, і як наслідок – готовності до посильної участі у справі захисту суверенітету України та відновлення її територіальної цілісності, долучення до волонтерського руху, допомога армії;

  • глибокої пошани до загиблих героїв і вшанування їх світлої пам’яті; поваги до Збройних сил України й усіх причетних до справи захисту
  • нашої Вітчизни і вдячності їм;
  • співчуття до людей, скалічених війною, до родичів тих, хто загинув на війні, тих, хто втратив житло або був змушений його покинути;
  • стійкості до впливів пропаганди країни – агресора.

Рекомендуємо. Переглянути збірку конспектів Першого уроку 2022 на порталі Ерудит.нет

Переглянути презентацію до уроку “Ми українці «Честь і слава незламним”

Хід першого уроку:

24 лютого вкрали дитинство і весну Українців

Півроку тому з повномасштабним вторгненням російської армії розпочався новий етап російсько-української війни, яка триває з 2014 року. Вже півроку Україна живе в умовах найжорстокішої війни, яка була розв’язана росією в Європі після Другої світової війни. Для нашої країни вона стала народною війною за незалежність і суверенітет, за цивілізаційний вибір і приналежність до європейської цивілізації, її засадничі цінності, права і свободи, що лежать в основі Західного світу. Війна, як ніколи, згуртувала українську націю, мобілізувавши весь її потенціал на відсіч ворогу. Вона торкнулася кожної української родини, стала частиною нашого життя, а перемога у ній стала спільною метою всього українського народу. Кожний українець має свій рахунок війні та свою історію боротьби, що у сукупності складають нашу спільну історію спротиву.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. А пізніше того ж дня ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України», в якій йшлося:

Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,
підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року,
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:
Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
Однак, зовсім скоро виникла потреба змінити дату святкування. Адже саме 24 серпня 1991 року Верховною Радою УРСР було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Він був підтверджений 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі. Щорічно від 1992 року святкується День Незалежності України 24 серпня.

https://tsn.ua/ukrayina/koli-den-nezalezhnosti-ukrayini-2022-yaka-istoriya-cogo-svyata-osnovni-tradiciyi-2138311.html [першоджерело].

Кольори державного Прапору України — синій і жовтий. З давніх-давен українська земля була хліборобським краєм. Синє море або небо над золотою нивою — зміст, який нині вкладають у кольори Державного Прапору України. Державний Прапор України не є «жовто-синій» чи «жовто-блакитний», оскільки за правилами геральдики кольори «читаються» згори донизу. До Державного Прапора України виявляють пошану, схиляючи голову чи вклоняючись, а часом і стають на одне коліно. Військові віддають прапорові честь. Великий Державний Герб України, згідно зі статтею 20 Конституції України, встановлюється з урахуванням малого Державного Герба, як його головного елемента, і герба Війська Запорізького, і затверджується не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.19 лютого 1992 року Верховною Радою України ухвалена постанова «Про Державний Герб України», якою було затверджено «Тризуб, як малий герб України» та, відповідно, головний елемент великого герба. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8   [першоджерело].

Лунає гімн України.

Бесіда з учнями.

  1. Хто став на захист держави?
  2. Яка роль кожного у цій війні?
  3. Які найкращі риси проявили українці?
  4. У чому наша сила, як ви гадаєте?
  5. Чому інші країни захоплюються нами?

Хвилина мовчання.

Раши́зм – термін, який використовується науковцями, політиками і публіцистами для позначення політичної ідеології та соціальної практики владного режиму Росії кінця XX – початку XXI століття, що базується на ідеях «особливої цивілізаційної місії» росіян, «старшості братнього народу», нетерпимості до елементів культури інших народів; на тоталітаризмі й імперіалізмі радянського типу, використанні російського православ’я як моральної доктрини, на геополітичних інструментах впливу, насамперед енергоносіях для європейських країн, військовій силі, стосовно країн, що входять до сфери впливу Російської Федерації).

Згідно з цією ідеологією українці мають бути «денацифіковані», тобто знищені або розпорошені у «русскому мірі». Саме це і спонукало російських військових до військових злочинів і звірств. Це було визнано Верховною Радою України актами геноциду українського народу. Український народ опинився перед вибором: перемога або смерть.

Україна вистояла завдяки героїзму. Це героїзм Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонників, формувань територіальної оборони, добровольчих формувань, які з перших хвилин ціною власних життів стримували натиск ворога.

Героїзм слід розглядати як найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадянського обов’язку, як окремою особою, так і підрозділами, та містами в цілому.

Це зумовлює сюжетику уроку, на якому можуть бути використані історії окремих особистостей або підрозділів.

При виборі прикладів героїзму найкраще звертатися до тих, що мають відношення до цього регіону або його представників.

Волонтер я люблю
Волонтер я люблю

Єдність і здатність до згуртованості всього українського суспільства виявляється в кількох площинах:

  • волонтерський рух (технічна, фінансова, медична, гуманітарна допомога військовим і цивільним);
  • єдність політичних сил (здатність поставити загальнодержавні інтереси вище партійних, позбавлення політичного впливу проросійських сил);
  • допомога і надання прихистку мешканцям з окупованих територій та місць бойових дій.

Діти, чи є у вас досвід волонтерства?

Війна має цивілізаційний вимір, позаяк йдеться про захист демократичних цінностей Західного світу, збереження встановленої після Другої світової війни системи міжнародного права й устрою Європи. Доктрина «русского міра» поставила під загрозу безпеку низки європейських держав. Тому демократичними країнами війна була сприйнята саме як війна проти демократії в цілому. Це зумовило їх активну військову, фінансову, гуманітарну підтримку. https://erudyt.net/vixovni-zaxodi/konspekti-do-1-veresnya/lyst-mon-pro-metodychni-rekomendatsii-do-provedennia-pershoho-uroku-my-ukraintsi-chest-i-slava-nezlamnym-2022-2023-navchalnyy-rik-ofitsiyno.html   [першоджерело].

Ми живемо у буремні часи. Повномасштабна війна змусила українців ще глибше замислитися над пошуком власної ідентичності, а оскільки культура завжди була найоперативнішою рефлексією думок і настроїв у суспільстві, то зміна культурної парадигми українців чи не найяскравіше відобразилася через вибух нової української музики після 24 лютого 2022 року. Будьте певні: вона вже ніколи не буде такою, як раніше.

Інформаційна війна у сучасних умовах є одним з вирішальних факторів перемоги. Особливо це важливо для України, яка веде асиметричну війну проти ядерної держави з переважаючим військовим потенціалом. Від того, як за кордоном сприймають події в Україні, залежить і рівень політичної підтримки, і обсяги допомоги, і масштаби запроваджених проти агресора санкцій. Об’єктивні дані свідчать, що перший раунд інформаційного протистояння протягом 50 днів війни Україна виграла вчисту. Відкритість, високий професійний рівень організації інформаційної кампанії Офісом президента, Міноборони, МЗС та українськими журналістами, готовність і вміння відстоювати нашу позицію у світових ЗМІ, активно працювати у соціальних мережах, – все це в українському «меню» виявилося значно «смачнішим», ніж нескінчена і відверта брехня кремлівських агітаторів і пропагандистів. https://www.radiosvoboda.org/a/informatsiyna-viyna-rosiyskyy-vplyv/31811302.html  [першоджерело].

(Заключне слово вчителя)

Завантажити матеріали Першого уроку 2022 “Ми українці: честь і слава незламним”: конспект уроку (23847 downloads) , презентація, мелодія дзвінка (10439 downloads)

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments