Перший урок 2021. Урок фінансової грамотності на тему: “Під знаком Володимира Великого”

Перший урок 2021. Урок фінансової грамотності

Під знаком Володимира Великого

2 вересня 1996 року –  Введення в обіг національної валюти України – гривні

Більше конспектів у збірці “30 років Незалежності України – 30 уроків: Інформаційно-методичні матеріали для проведення Дня знань та Першого уроку в 2021/2022 н.р.

Коли ми говоримо про символи держави та державності, то, як правило, згадуємо Герб, Гімн, Прапор, Конституцію. Але поряд з цими є ще й інші. Адже чи може існувати держава, якщо в неї не буде чітко визначених кордонів? Чи може вона вважатися незалежною, якщо в неї не буде війська, яке б забезпечило недоторканність зазначених кордонів? Чи без законів? Чи сил правопорядку, які б ці закони захищали? І серед цього переліку можна сміливо назвати наявність національної валюти, власної грошової одиниці.

Ще в античному світі, у стародавній Греції, міста-держави, які не карбували власної монети, вважалися не повністю незалежними. Тому і ми серед найважливіших діянь князя Русі-України Володимира Великого, окрім прийняття християнства як єдиної державної релігії, розширення та зміцнення кордонів Русі, встановлення дипломатичних відносин з провідними країнами тогочасної Європи, окремо виділяємо саме початок карбування власної монети – златників та срібників. Адже це були не просто перші гроші України та всього східнослов’янського світу, вони, потрапляючи до інших країн, свідчили: така держава є і її правитель наскільки могутній і незалежний, що може собі дозволити карбувати власні монети.

Історія грошей та грошових знаків в Україні є дуже давньою. Наші предки користувалися і хутром тварин для оплати, в обігу були і монети інших країн та народів. Прийшов час – основною грошовою одиницею стала гривна -злиток срібла. Потім з’явилися монети князів Володимира та його сина Ярослава Мудрого. На монетах Володимира Великого, окрім зображення самого правителя Русі-України, карбувався і Тризуб, який став державним символом – Гербом сучасної України.

У часи, коли українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського, правитель Київського удільного князівства, Володимир Ольгердович, карбував свої монети – соліди, тим самим підкреслюючи значимість Києва та Київщини. У той же час інший український князь – Дмитро Ольгердович (Корибут), який правив у Новгороді-Сіверському, теж починає карбувати власну монету. І саме це мало підкреслити і високий статус правителя, і вагомість його володінь для Литовської держави.

Свої монети в часи середньовіччя карбувалися і на Поділлі, і на Волині, і у Львові.

Є кілька писемних свідчень про те, що свою монету в Чигирині начебто випускав Богдан Хмельницький. І саме це обурювало польську владу, бо карбування власної монети прирівнювалося не просто до зазіхання на королівські права, а фактично дорівнювало проголошенню незалежності території і суверенітету її правителя. Але наголошуємо: жодної монети Богдана Хмельницького (за описами вона була срібна, на одній стороні карбувалося ім’я Богдана, а з іншої зображувався меч) на сьогодні не знайдено. Тож можливо саме комусь із вас пощастить знайти цю заповітну монету.

У часи української революції 1917-1921 років серед інших заходів, спрямованих на становлення самостійної України, було прийнято і рішення про початок випуску власної грошової одиниці – гривні Української Народної Республіки. Її основним елементом став Тризуб Володимира Великого. За часів Української Держави гетьмана Павла Скоропадського почався друк карбованця як української національної валюти. До речі, на ньому Тризуб теж був центральним елементом.

Тож коли в 1991 році Україна проголосила свою Незалежність, постало питання і про запровадження власної валюти. Адже саме її наявність, її обіг усередині країни мали стати черговим етапом формування повноцінної державності.

Але перші кроки завжди даються непросто. Тому і керівництво України, розуміючи, які складнощі чекають на нашу економіку в цей непростий період, вирішило спочатку тимчасовою грошовою одиницею зробити купоно- карбованець. Саме він мав стати перехідною формою державної валюти. Перестороги та побоювання уряду виявилися небезпідставними: купоно- карбованець почав досить швидко знецінюватися не лише відносно долара США, але й у порівнянні з національним валютами держав-сусідів України. І тільки тоді, коли українські економісти пересвідчилися, що ознаки найбільшої, найглибшої економічної кризи почали минати, було прийнято рішення: час гривні настав.

2 вересня 1996 року Указом Президента України офіційно було введено в обіг гривню як національну валюту. Її купівельна спроможність, економічна стабільність та ступінь захисту від підробок у рази перевищували купоно- карбованці. За попередні роки дизайн купюр різних номіналів кілька разів змінювався, стаючи все складнішим для підробки та привабливішим.

Беручи до рук українську національну валюту, зверніть увагу не лише на номінал купюри, але й на зображення. Ви будете приємно здивовані, яка цікава історія у картинках знаходиться у гаманці. Традиція зображувати видатних особистостей, пам’ятки і пам’ятні місця країни на банкнотах не є новою. Така ідея реалізована на грошових знаках багатьох інших країн.

На лицьовому боці наших банкнот розміщено портрети видатних діячів з історії України: князі Київської Русі Володимир Великий (1 гривня) та Ярослав Мудрий (2 гривні), козацькі гетьмани Богдан Хмельницький (5 гривень) та Іван Мазепа (10 гривень). Не оминули увагою розробники і представників інтелектуальної еліти: Іван Франко (20 гривень), Михайло Грушевський (50 гривень), Тарас Шевченко (100 гривень), Леся Українка (200 гривень), Григорій Сковорода (500 гривень), Володимир Вернадський (1000 гривень).

Якщо обличчя видатних постатей ми можемо пригадати та впізнати, то як бути із розташованими на зворотному боці зображеннями історико- архітектурних пам’яток України? Чому саме вони там? Виявляється, що це невипадково: кожен із розміщених об’єктів має символічне значення та зв’язок із особистістю на лицьовому боці.

Зокрема, на зворотному боці банкноти 200 гривень зображено в’їзну вежу Луцького замку. А, як відомо, Лесю Українку багато що поєднує із містом Луцьк. Так, у ньому поетеса прожила частину свого життя і написала деякі зі своїх перших творів. Вона мешкала в будинку на Замковій площі, часто бувала в Луцькому замку і любила його.

Окремої уваги заслуговують пам’ятні монети. Вони мають художню цінність, їх карбують із дорогоцінних та недорогоцінних металів обмеженими тиражами. Ці монети – багате джерело інформації про події, традиції, культуру, спорт і природу. Таким чином, Національний банк відзначає ювілейні дати, пам’ятні події давнини і сучасності, присвячені відродженню української державності. Зокрема, у 2021 році Банкнотно-монетним двором випущено пам’ятні монети до 25-річчя прийняття Конституції та 30-річчя проголошення незалежності України.

Така пізнавальна інформація зацікавлює і спонукає під іншим кутом зору подивитися на знайомі речі, може стати основою для проведення власних досліджень.

Г оловне, що із запровадженням гривні Україною було зроблено ще один, хай і невеличкий, але важливий крок у напрямку побудови повноцінної незалежної держави.

Список використаних джерел

  1. Козаченко А.І. Історія розвитку конституціоналізму в Україні: Навч. посібник.- Полтава: «Астрая», 2020. – 217 с.
  2. Конституція України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – с. 141.

Завантажити: Перший урок 2021. Урок фінансової грамотності на тему: "Під знаком Володимира Великого" (882 downloads)

Сподобалась стаття? Поділіться нею у соціальних мережах:

Коментарі із Facebook

Powered by Facebook Comments